Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас мили моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Щыро Вам повім же нагнезка прирыхтувала єм для вас дашто цалком інакше але пак зміни лем свою думку Зато внеска не буде ани інтервю ани репортажа тот раз хочу сий сама з вами поґадати чом бо пришла м на такє місце де одраз ся зродили ріжны мысли і хочу нима з вами ся поділити Пришла єм до хыжы де долшый час жыли мій діду і баба Іван і Кетерины Приіхала м до села Переседівка украіньскы тотя зове Пересадівка в Миколаєвской области Може дивно то чути але то власні ту моя Лемковина Бо першы і найважнійшы Лемкы для ня то моі діды і баба од них чулам лемківску мову співанкы приповідкы Унидляня представляли цілий лемківскій світ цілу Лемковину Правда дідо вмер коли мі ся сполнило лем три рокы на щастя бабу зо сталом долше після од нас коли мі было ужнадцет Але і бабы малам за мало лем місяц што літо коли тато привозил назвыщестром до села Пересудіка А то не было близко Івано Франківскы мусіли сме іх хати колийом до Львова а уж там де сил полудни сісти на плотях до Миколаєва Нарано юсь были сме в містю Корабелів Місто Корабелів так поетычні называли Миколаів Корабели то люди якы роблят кораблів Миколаів знаний был з того же ту были три величезны огромны корабле будівельны зводы З Микулеєва треба было пак автобусом доіхати до села Манали сме села Мішково Поґорєлву Вискрісєнсклинівка Михайло Ларіну якых <unk> кілометрів до той пересидівкы але коли я была маленька то ся здавало же то дост долго то дост далеко Коли мы зо сестром были цалком маленькы то літали літаком зо Львова до Миколеєва Така подорож з західньой до пілденной Украіны тырвала лем дві годины Тато прекрасні знал оповісти што мы видиме з горы А коли си навет выдумал казку для мойой сестры Софіі О тім як льотника заболіл бріх іщы кус із самольот бых пал Але сміла Суфія сіла на його місце і з такым пилотом літак щастливо долетіл Юж не памятам кад єм летіл ци додвова ци до мно колеґєла но а пак сухіі вшыткы дякували і тот льотник тиш Софія барз любила тоту катку треба было єй нераз повдеряти В реальным жытю было розуміє ся інакше Біг бо ю хыба і в сестрі і мене аллі таку нас все так заколисало же мы лем вымітували То саме было і в автобусі але попри тоты неприємны моменты подорож до бабы все была певно найважнійшом подійом в році і сам процес іханя то тыж была подія для нас діти Мы ся переносили в інчий світ Цалком неподібний до того в якым жыли каждый ден в Івану Франківску ну по перше з міста до села по другє на полудне на полудньове сонце на солодкы мореві а після Станиславова Тото село Переселівка выглядало на Африку По третє розумій ся же іхало до бабы і до діда і до родины але мы зо сестром іхали тиж до пса до коровы до нашых котів і кури А тиж до жабже на річці до вшыткых телят козенят на паствиску дораків і рыб лестівок жулків тато вчіл нас як зімати і тримати в руках жабу што робити як буде коза як ся не бояти чужого п і дуже інчых практичных річ усміхні знов зна доднес мову гірят і знов знима ся добесідувати Уж тепер коли чытам дашто о Лемках ци давто мі штоси о кым си оповідат часто зауважую же Лемкы мают тоту с спільне барз близкый в стосунок до природы до вшыткого жывого місяц дає же неєден Лемко знал бесідувати і з пташком і зо змийом і з каждым звіром но наприклад такы мудры бесідникы як віус ци кін но то само з собом ся розуміє же то як колеґы так і дідо Іван Кырпан барз Любил коню і думал сой же нераз з нима цалком поважні бесідувал ту уж не мали коня то єду мусіли ґадати до пса Невеликій білий з чорным веселий пес звал ся Тузик Може мы задалеку одышли од нашой темы Но то выбачте нямилы слухаче мі ся хотіло повіти лем тото же іхали сме до діда і бабы і іхали гемі в іншій і на всій світ одмінній од нашого жытя і найважнійша ріжниця То не горят полудньовы не морелі не інчы річы а мова і ментальніст Мали сме в тым краю три мовы хыжы Губабы і діда в нашій загороді все звучала мова лемківска Діду і баба гадали лем по лемківскы і не лем до нас а і до вшыткых люди доукола Мій тато два моі стрыкы і тета коли приходили до них тиж ґадали по лемківскы Не памятам жебы колиси ся зачала яка дискусия як маме ту бесідувати То было самозрозуміле же по лемківскы по смому себе На улиці мы чули інчу мову украіньску але цалком не таку як в Ґаличыні Інакшу ма і інтонацию і вымову жальз пересыпану русийскыма словами Але ту на полудни то не дивне Нас зо сестром в гурті сельскых діти одрізняла власні наша західньоукраіньска мова і вымова Трета мова котру мы чули доколи в селі але переважні в місті Миколегєві коли тади ліхали то мова росийска Тиж нечыста росийска было лем малу част мешканців Миколаєва становили правдивы Росияне Переважні росийскій язык вывчыли місцевы Украінці і тото зараз можна было пізнати Товды в десятых осемдесятых роках украіньска мова не была модна престижна перспективна цінювана Барз пошырил ся такий погляд же по украіньскы ґадают лем в селі Зато коли дахто поіхал ся вчыти ци робити до міста одраз зачынул бесідувати даколи калічну даколи смішну але по росийскы Такый был тот край де ся оселили моі діды і бабы Гварю же ся ріжнила мова бо мы приходили з Галичыны то зараз мали ту три мовы лемківску полудньовый діалект украіньской мовы і росийску Так само як ся ріжнила мова ріжнили ся і ментальніст Місцевы Украінці інакшы як Голичане медже якыма мы жыли Вшытко лег ся принимают свобіднійшы смільшы лег ся можут приняти якєси рішыня навет барз важне Выглядат же щирійшы простійшы мож лем навет повісти більше дітячы наівны Одраз діют а не долго придумуют Як любят то люблят Як ненавидят то ненавидят І вшытко тото видно оно ся не скрыват Нозагол люде ту были більше совітскы выхованы ряньском владом Мало ся лишыло давных традиций то оповідам о тій ментальности котра была ту долкола Але треба повісти же кєд ходит про ментальніст моіх діда і бабы інчых родиців ци мешканців Тыльови котры приходили в гості то была тиж інакша ментальніст Можно о тім писати ци дискутувати Але я повім лем о тім што одчувалем якой дітины Выховували ня другы мамины таты і мамы за то більше звыклым до них І мамины і тотовы родици барз ня любили Але то інакше ся выражало Мамины родиче так мі выглядало были все погідны і ласкавы пестили ня радо зо мном ся бавили Татовы родиче своіх емоций так не выражали ся стримували і выглядало же они строгы же забарз серйозны навет коли самы жартували то не сміяли ся хыба аж товды коли вшыткы ся пересміют того жарту Доколи я навет кус ся бояла іх хоц знала же мают добре серце Виділа м же они ріжнят ся і од Ґаличан і тым більше од пілденных Украінців медже котрыма жыют Барз часто они оповідали як было дома А коли приде дахто з родины то все ся споминало як то было на Лемковині ся переповідало по <unk> разів і знаны давны епізоды і бородаты анеґдоты з дому і ниґде то ся не сприкрыло І нихто не повіл а тото уж <unk> разів мы чули війджте дашто нове Я часто ся прислухала до бесід дорослых і в моій голові зачал ся з того материялу ся укладати свій образ Лемковины Было то подібне на прекрасний зачаруваний край сказок же пішол нараз під землю ци під воду А моі дідо і баба і інчы Лемкы мі выглядали же то незвыклы люде же то якысы особливы може они тиж зачаруваны бо штоси такє мают зачаруване в своім серцю носят в середині якуси велику велику тайну Зато они такы поважны і честійше смутны ани веселы вай то розорой то розорой то розорой Бывайте аздоровы мусува слишы возоро Бывайте моіш то за сиходи Што за сифоди Што з Марси оды Разо полт і разом Вай то розорой то розорой то розоро Село Параседівка Пересічне село Пілдню Украіны Правда треба повісти же переселенців ту мешкало барз дуже з Бойківщыны Зесянь а тіж приіхало ту дос Росиян Молдаван і інчых в тым краю жыют і Булгары і Грекы Направду Пересадівка Пересадівка Так гійбы каждого як дерево пересадили з його рідной землі на нове місце Коли депортували мешканців села Тыйова то якуси іх част якуси рату завезли в сам центр Украіны в Кірлоградску област село Охтова Была зима <unk> років Не знам як інчы родины але моі діды і баба вытримали в тотій Ахтовій меньше рока і як то традицийні як уж знаме зо вшыткых споминів Скоровом пішы пішли до Тырнопільской области де коло Терибовлі уж замешкала бабина родина Доднес доокола давного місточка Терибовля мешкат дуже дуже Лемків Природа тота кус припоминат Лемковину гарві там зелену єст якійси рельєф не горы но але якысы горбкы долины Дідо і баба прожыли там кілька років там в селі плебенівка ся вродил ім наймолодший сын Ладик Але чогоси в <unk> р приіхали власні в тото село Переседівка Де Я Гнеска з котрого русилам тоту едицию Як то было По західных областях ходили аґітаторе і аґітували переізджати в Пілденны области бо бракне там робітників любочых рук як повідали А умови жытя добры Переселеных радо примут на нові місци вшытко дадут І так заухучували Ну і не знам кілько але кілька лемківскых родин зобрали ся разом і вкупі поіхали а медже нима дос люди із нашой родины Але покус покус переселенці пішли глядати новы ліпше місця покус покус ся порозлітали і в селі пересадівка ся лишыла настали лем єдна лемківска родины Ваню Кырпан його жена Казька і іх діти Петро то мій тоту Гілько Михал Іладик Ясне же мій дідо Ваню ци Іван ту ся звал тепер Ваня На улиці Казку Кырпанку нихто інакше не кликал лем баба Катя Традицийні в тым селі навет дост молоды жены ся звали на улиці бабы баба Настя Бабалієна Бабера баба то был наветвік а рад ся статус Петра ту кликали Пєтя гілька Юсь ся звала Лієна Михала кликали Міша а Владик Юсь мусіл ся звати Володя вола ци навет волка Змінило ся не лем мено Змінило ся дашто більше В новім краю треба было не лем приняти нове мено але і новы умовы звыкы нову мову спосіб жытя ся влити в нове середовиско і знати давати сой раду в ній Ідавали Діти вылчыли ся і хыбаль Михал Боло то хотіл то не хотіл не мал высшой освіты інчы скінчыли высшы школы а вшыткы четверо были добры специялісты каждий в своім фаху Побрали ся Єден сын замешкал Миколеєві другій іщы близше в сусіднім селі а старшый сын мій тату Івану Франківску куздоляку а Ґілка моя тета Іщы дальше аж в Росиі Но і они коли лем могли все приходили в літі і не лем в літі до родиців Так ци подібно были вшыткых лемківскых родинах депортуваных в Украіну Лемківскы діти Тоты же ся вродили на Лемковині і тоты же пришли на слід одраз по депортациі росли в тяжкых умовах але барз хотіли ся вчыти і родиця до того заохочували І барз великой процент Лемків пішли в інституты мают кінцяну высшу світу Ну але і тотых вывченых і тотых же не мали высшых шкіл за собом всядинь хвалят яко добрых специялістів і честных люди То уж з мого досвідчыня же можу на пальцях єдной рукы порахувати такых Лемців о котрых повідали же то паскуда То лем выняткы Власні мому дідови не так залежало кым будут його діти якій фах сой выберут але жебы то была честна робота Наприклад коли си повіл же ниґде бы не позволил синови остати міліцийонером бо то робота нечестна непорядна Такы погляды мала і баба Хотіла жебы єй діти были все честны вырядны справедливы жебы никого жытю не скривдили Можна повісти же в новых умовах ліпше бы было змінити своі тверды моральны принципы і може было бы ім легше жыти Бо переважні люде докола жыли інакше красти в колыспі нихто не мал за гріх але і вкрасти в сусіда то не было аж такє дашто страшне Ту цято муж зо женом ся розходили влаз ся женили і ся оддавали а часто і тілка разів Нихто не мал обіцянку при шлюбі все жыти разом за дашто за барз серіозне Християньска Морель мала якєс значыня хыбаль для найстаршого поколіня і то не для вшыткых Молоды проводили цалком свобідний од християньства радяньскій спосіб жытя Власні тепер коли є уж доросла можу зрозуміти як тяжко было сідови і бабі ту селі переседівка быти собом Днеска гедало м ту старых фотоґрафій але наш лом дашто інче Реліґійну літературу навет стару друкы і дідови зышыты барз цікаво было тото переглядати груба любезна може з <unk> ци <unk> книжка <unk>o<unk>ta з <unk> рока Ту єст і така сама грубезна Але кєд вірити титулу Добре старша три одын з <unk> рока Дивне то тримати тото в руках цідити ту і мати то в руках А туюч Новша і КусТОнся Книжкы і зборник благопотребных церковных чынув і служб <unk> выданя Вложыл зредаґувал прирыхтувал до друку священник і доктор Тит Мышковскій Видал тот і зборник Ставропігійскій Інститут во Львові в <unk> р Очывидні іщы до І світовой війны Видно же і тоты і інчы книжкы не лем лежали в кутику іх чытали і то часто Діду і баба ходили ту до церкви аж село Калинівка за <unk> кілометрів і ходили все піше Не было товдиківку автобусів А коли не могли піти до церкви то чытали вдома євангелиів і інчу богослужбову і духовну літературу Даякы книжкы очывидні в цілости ци по частях переписаны руком наприк Єден грубезний зошыт то церковний співаник Традицийні зачынат ся з колят іх тут єст <unk> Днескы в час компютерів навет дивне хтоси захотіл переписати руком цілу книжку і то не просто переписати вшыткы буквы неписаны а як бы друкуваны але найважнійше на тото зышыт акуратний іщы раз для міцности перешыти а властиві зытий скілько зо Шыків і як видно барз часто корыстуваний Цікавы же прикінци сут приватны родинны записы наприклад Дідо занотувал же <unk> січня <unk> рока Гелька приіхала на тыжден додому Може бесідувано і о весіллю бо нише написано же <unk> жолтня вышла заміж <unk> липця <unk> р Петра мого тата взяли до війска А пришол домів за три рокы <unk> жолтня Добрі памятам знимку з той подіі як тата провают до арміі Ту тото ся так зове Провды Не знам як тепер але товды в середині пятдесятых років переселівці то был цілий обряд Як приписувала місцева традиция парібка котрого одрядяли до війска обвязували в кілька рядів хустками Кажду хустку привязували лем єдным кінцьом а три вісіли як то фано в костюрі Хлопец прибраний в такый спосіб а іщы з оголеном головом выглядал як якій еґзотычний фтах з дзюнґлів Амазонкы Но што што мам повісти Лемкы в родинным християньскым жытю тримали ся своіх традиций але провадяня парібка на війскову службу то не была лем родинна подія зато мусіли вшытку урядити так як хотіли і як знали місцевы Украінці Дідо Зонувал же в <unk> р Михал нашол роботу в реґіонным центрі близко Миколеєва в октябрску Певне робил електрыком як ся не мию Низче записано же листопада <unk> р поіхал до війска а вернул <unk> грудня <unk> р Товды служба в війску іщы тырвала три рокы Цікаве же того самого дня як Михал пришол з арміі продали корову бо і тото ту записане <unk> лютого р барз коротко лем на три дни приіхал до родиців зо Львова Петро Мітато Певно был товды барз занятий дальший запис Свідчыт же <unk> червця Петро отримал диплом Додам од себе же скінчыл Політехнічный Інститут во Львові і то был диплом архітекта Занотувану ту тыж коли приіхали і поіхали родина ци давных знаєме зо села Тыльова напр родина Сваглів <unk> січня приіхала на два тыжні уцілиніст Новоросийска Пілнічного Кавказу де замешкала Гылька <unk> січня <unk> рока Владик наймолодший сын Зачал ся вчыти на шофера а <unk> мая забрали го до війска Шофером не буде остане пак лікарьом Але кєд лікар добре знає хаты на авті то тиж важне бо скорше приде і може вратує жытя чловека Зафіксували ту руком хроністы і смутны подіі напр лютого <unk> р померли мама Сяфранка бабина мама <unk> березня <unk> р на штр помер гойдиців сын Ваню в Зындрановій Сут ту записы і уйкім коли померли не Лемкы а місцевы люде зо села очывидні лем тоты котры для мого діда были барз близкы Мал ту кілька добрых колеґів дашто выписаны кірлицьом а дашто латинком але вшытко по лемківскы Певный мій дідо Іван был мудрий чловек знал што то єст жытя што то час і што то памят зато акуратні точно дописувал найважнійшы в його жытю подіі В іншым Ґшыті записал по порядку вшытку близшу родину занотувал хто коли ся вродил і вмер і кєд бы не тота дідова мудра думка вшытко занотувати його діти і внукы дачого бы ниґда не знали і уж никого бы ся не дознали А ничого бы не могли припомнути навет зо свого жытя зелене лем босі ялс зелене не зышло зелен лем босі ялс зелене не зышло Котрем дівча алюби і за мене неепішло Котрем дівча Алюби і за мене не епішло Вреі рецькы штырі про што сте ся агабили реі речкы штырі про што сте ся агабили Про тебе фреіре же сме тя любили Про тебе фреіре же сме тя любили Іст м не танцувал аж буду прі і була Збучка на яличку буду презкакува збучка на яличку буду прескакува Мари сют тети наме собі родина Ани ты ани я не маме фреіры Ани ты ани я не маме фреера Не мам го не мам го ани сильне жычу Як мі буде ет треба то сой го поожычул Як мі буде етреба то сой го поожычу Божыт ся нифрер такій до любіня Як стара когорова зимі до доогоіня Бо стара корова не хце ся доліти Божычаний фрегір не хце ся любити Божычаний фрагір не хце ся любити палюнко шалюнко добре Тебе епити Ой пию я пию до самого рана Што за паалюнка аж жеє не є епіяна Што за паалюнка жея не єпіяна ой пяна ой пяна треба мене вести а на пеле тме не баюночку нести а на пеле тме не паюночку нести Тепер коли з вами ту бесідую коли тото вшытко наново передумую пю каву з молоком Выпила бы м рад ся гарбати але гарбата ту цалком несмачна Сама себе мушу нагваряти жебы выпити То ліпше ци кава з молоком ци класным молоко барз ту добре ци просте молоко скыпєне ци дашто інче но не гарбата Гарбата така несмачна така недобра бо недобра ту вода То вам не Лемковина то вам не Карпаты де на каждім кройці студенка де всяди смачна студена вода а сут часто і мінеральны джерела А ту степ такий степ як посмотріти аж силий І брак воды а і тота яка єст барз недобра на смак Ту в дворі єст студня гейбы студня Але направду то не студня а як повідала баба басейна З горы то выглядат як студня але то басейн Тади заливают за єден раз воды І пак покус наберают відром Сут ту і правдивы студні не дуже іх і барз глубокы а більше такых як тота же заливают воды Памятам же коли бы лем іщы маленька нанято робило вырегіня коли приізджала велика машына з цистерном і од тамай до басены наливали гуру воду Воды ту все бракне Дуст ту нечастий гіст Добре як раз місяц кропит землю Зато вшытко што росне треба штоден поливати Для того каждий ґаз сой приспособил якыйси моторы руры шлянґы і пумпує воду і на бандуркы і на оґуркы нолостиві і на цвіты на крякы на дерева нашытко што ма Бо земля ту прекрасна але без воды вшытко одраз бы всохло на сонці А як є ту сонце Монта таке такє як сядиль Але в полудне ліпше з хыжы не выходити вшыткы хто лем може роблят сой в полудне в літі долший одпочынок Нич дивного преті так само роблят Іспанці Португальці Італийці ци Грекы Не знам як ту звыкали жыти діды і баба бо в придукляньскых селах вшытко цалком інакше Аж тепер коли пару разів поіхала м на Лемківску землю можу зрозуміти як неподібна до ней тота пересадівка Ту саді сут яблоны і сливкы А найбільше бо і найліпше ту роснут і родят то морелі як то повідают абрикосы то ту перше дерево А єдно дерево котре росне сяди в поли при улицях то акация росне без поливаня нескы ім кавун Они ту ся родят прекрасны Кавун червенний стиглий правдива насолода Ідумам а як по лемківскы кавун Но тото што по росийскы арбуз може і неє такого слова лемківского бо на Лемковині росне хыбальдиє А кавунів колиси не знали Ну а виноград ясна річ знали Але виноградна Лоза на пілнічній части Карпат не родила так щедро як ту Не такы солодкы тоты виногрона як ту в степах Украіны ту коло бабиной і дідовой хыжы малем дам малемы сомычны монтна лом Ничлемом ничом ничнемо нич нам спомы си спомниси спомыси спомниси Юж малам юж малыж малы примысломи лобли Юляню маляню смавы при Діде мій Іван Кырпан вродил ся в <unk> р в селі Тилюва Повідам так як вымовляют самы мешканці бо на мапах сядиль написано інакше Тиляла Не знам про діда барз дуже Знам же хоц і хотіл і ся старал добре ґаздувати а был стараний любил робити але не мал такого таланту до того як даякы інчы ґазды в Тыльові Все тягнул ся більше до книжкы до наукы Цікавил ся вшыткым докола любил чытати Коли уж мій тато вчыл ся в школі ходил до бібліотекы то дідуса радил му як узяти книжку Перечытал дуже вшыткого іщы з тотых часів стилівского Товариства Михала Кацьковского любил росийску класику любил толтого найбільше выскрісенє але чытал покус вшытку ту в пересыдівці ся лишыла од него барз груба книжка астрономія Тото тиж цікавило мого діда І то не дивне бо коли выйти ту вечер з хыжы то видиме ту мірияды звізд На Лемковині певне кілько ниґде не виділ А ту небо чысте повітря чысте і звізд єст тілько же аж тяжко сой представити же може кілько іх быти а і не вшыткы видиме лем знаме же они сут Все діду хотіл ся вчыти і барз дуже навціл ся в свого уйко Властивий специяльні до него ходил жебы гучыл брал лекциі Може хотіл деси вступати бо з сельской школы йому было цалком за мало То был не тот чловек же хотіл ся ограничыти лем своім селом мал шырокы і глубокы погляды вшыткым ся цікавил но якысы не повело ся йому тя вывчыти Виділ ку світа коли пішыл заробляти грошы до Канады і Америкы правда был там недолго Взял сой жену зо сусіднього села Стерстяну на мапі тото написане як Терстяна Моя баба Катерина Шафран вродила ся в <unk> році Птыщани Выглядат так же побрали ся они з любові Єдно до другого пасували єдно другого розуміли і шанували І ту на чужій землі на чужыні єден за другого ся міцно тримали і певне так вытримали В жытю моіх діды і бабы было дост дуже драматичных і траґічных моментів Єдна з найсмутнійшых подій то смерт першых двох діти Траґічна нагла єдно пішло по другій то уж потім скоро потім в р мій тато Юж він мусіл быти старшым Ясне же великом траґедийом была депортация она не лем одяла одобрала рідну землю не лем з ґаздів зробила дзядів зо свобідных невільників не лем з мудрых зробила дураків а з патріотів буртаків Депортация означала тиж неможливіст зреалізувати ани потенциял цілого народа ани каждого чловека в новых радяньскых умовах Хоц было дуже і доброго наприклад каждий Лемко міг ся вчыти в Інституті перше такого не было Але в дужій річі зреалізувати было неможливым принаймні в першы рокы по депортациі Лемкы думали лем єдно як не вмерти з голоду Тепер коли я пришла моя тата мі повіла же по бабі ся лишыла яка пряжа напрядены линяны ниткы і вказала мі іх і повіла же кєд хочу то можу сой тото взяти І тепер ту коло мене лежат тоты темны тверды як то лен ниткы а при дверях Стоіт прядка тиж памят по бабі Катерині І лем посмотрі лем на тот лем і одраз ся припомнуло же з дому не могла баба при депортациі барз дуже взяти зо собом і взяла власні напряденны ниткы І пак тоту пряжу Долгу покус покус міняла місцевых Украінців не єдло жебы выжыти Бабу свою памятам чогоси лем при роботі то доід корову то што си нам рыхтує єсти то пішло копати бандуркы то колотит масло в денці Але все якысы при роботі Ясне же были якысы неділі были свята але чогоси тепер в мойой памяти не годна єм найти того святочного дня і не памятам што робила моя баба коли сой оддыхала Но але властиві так в роботі мноли ціли жытя Доколи сой думам про діда і бабу Кєд бы мали вшыткы можливости як бы товды потекло іх жытя Бо они были і мудры і здібны до вшыткого знали вшытко зробити любили робити были барз побожні А може мали більше ріжных талантів о котрых я не знам і котры в іх тяжкым жытю не мали коли і не мали як ся проявити Мою бабу іщы вдома на Лемковині часто кликали на весіля Бо казка найліпше знала робити паперьовый цвіти з бібулкы а того при весільнім обряді дуже было треба Цікаве же і я ся до того вернула і роблю композициі з бібулкы і навет тиж помагала декурувати весільну салю і то нераз Але вертам до бабы Думам же была здібна до того же мала смак мистецкій же мала якысы ріжны таланты Уж ту в пересеґівці коли зостала сама по смерти діда Часто не лем співала давны народны співанкы але уложыла сой сама пісні о своім жытю Здає ся неє і іх медже тыма котры награли на маґнетофон сены А жалі тіж мож Каждий чловек мал в собі дашто од тата і од мамы Од двох дідів і двох баб Прадідів прабаб Дакотры річы видно одраз з самого початку Наприклад тото же я дост высока то розтум ся вдала у маминого тата діда Павла в подія Чернопівской области Можу мати ріжний настрій але переважыт всепогідний і рідко мі бракне оптимізму а то уж одмаминой мамы бабусі Софіі яка серед пра прадіґів мала єдного француза Але дужю мам і од тотовых родийців о котрых днес оповідам діда Кырпана і бабы Кырпанкы і з часом тото штораз ліпше видно Штораз дальше они гаснут іх постатю мойой памяти припоминают мі іх лем фотоґрафіі З іх молодых років мам лем єдну де обыдвоє на весіллю в Трищани де ся оддає бабина сестра Марися Єдна знимка діда єст маленька як то роблят на документы а більшы фотоґрафіі бы вшыткы сины любили фотоґрафувати то уж зжытя в пересадівці Тусь вшытко зафіксуване не лем більшы подіі але і звыклы моменты жытя І мам дуже фотопортретів діды і бабы І діды і баба як то переважні Лемкы не были высокы ани не были грубы набыты бо люди гір мают быти сухы жылявы легко літати по горах долинах і поуботях Тото мій повідат же з дітячых років не памятат в селі ани єдной грубой бабы властивій коли груба то была хыбай в тяжі Діду як бісіст Лемків мал чорны лося і темны очы Баба представляла лемківскій тип пошырений на Дуклянщыні зо світлым волоссям і світлыма очами Чым дальше в часі они одходят од дня тым ліпше хоц то і дивне можу іх розуміти Може колиси іщы зроблю едицию де більше оповім о них де буде выразні звучати біоґрафічна нота жытя буде уложене в хронолоґічнім порядку выбраны найцікавшы епізоды але гнескы мі ся хотіло зробити власні так так сой зімпровізувати Сідячы в хыжы діда Івана Кырпана Стыльювы і бабы Катерины Кырпан з дому Шафран Стирстяни Но тепер прасям ся з вами милы моі слухаче Были сте зомном в селі Переселівка Миколаєвской Области на Плудів Украіны хыжы моіх діда і бабы І хыжа тота така рідна для мене цалком неподібна до той котру лишыли на Лемковині Оповідала вам о тім вшыткым так долго Анна Кырпан Оставайте здравы до стрічы за тыжден Слухайте <unk> процент лем Нескракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk>
