Слухайте семка <unk> процент лем нескаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Витам вас мали моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан тыжден тому з Лемом Монцяком бесідували сме про село Лабова і не скінчыли сме нашой бесіды до Лабовы іщы вернеме А гнеска мы юж в Тырнопільской области в Бережанах Пришли сме гев бо <unk> жолтня ту ся одбыл вецір памяти Ореста Ґызі а товды минуло акурат то літ як в родині высовского учытеля Марка Ґызі родил ся іщы єден сын якого окстили Орестом Може дахто з нашых слухачів не чул іщы про Орастаґыжу то повім же был то лікар стоматолог но для Лемків єст барз важне же ся цікавил лемківском культуром і ціле жытя записувал лемківскы співанкы В <unk> році част зобраных співанок была выдана в Кыйові і выдана дост грубом книжком з цікавыма графічныма ілюстрациями і найважнійше з докладном передмовом Софіі Грици В <unk> році тота книжка была перевидана в Польщы Обєднаням Лемків она зове ся Украіньскє Народні Пісні з Лемківщыны Кєд єм пішла до Бережын взяла єм тоту книжку зо собом і з того вышол такий казус Вказало ся же то лем я мам таку книжку А а ани орґанізаторе вечера памяти ани родины фольклориста єй не мают і не лем не мают но навет не чули же тота книжка была перевыдана Аж од мене ся дознали о тім Были і задоволены і кусзаскочены Як то знают же в Ґорлицях выдана така книжка Мі было дивне же родина не зна же уж більше як десят років істнує другє выданя співанок зобраных орестом кыжом бо кєд жыют в лемківскым світі В світі лемківской культуры то мали бы деси на ватрі сой купити тоты украіньскы народні пісні з Лемківщыны Ном мі повіли же не мам рациі бо ініцияторы перевыданя мали бы самы дати знати близкій родині Яка бы то была товды радіст для жены пана Ореста а она тиж з Высовы Кєд бы достала тоту книжку А она уж два рокы як не жыє Тоту книжку захтіла мати і місцева бібліотека і Музей книгы і лемківскій музей в Бережанах но але я мала лем єдну і никому не могла м дати Сын пана Ореста Роман Ґыжа повіл же він чул о тотім перевыданю хотіл купити книжку написал до Обєднаня Лемків але не достал жадной одповіди Маме ту типовий приклад того же лемківскы орґанізациі цалком не координуют свою роботу не контактуют ся не спілпрацуют При ці обєднаня Лемків могло бы систематичні пересылати своі книжкы в Украіну а одтамай брати книжкы выданы Лемками в Украіні і котрых неє в Польщы і так само Словациі Дивне чом не спілпрацуют а при ті гнеска легко можна ся сконтактувати през інтернет хоц з кым Ну а тепер од книжкы ся вернеме до єй автора до Ореста Ґызі Юзім повіл же ся вродил <unk> жолтня <unk> рока в Высовій Вчіл ся перше в Высовій його тато Марко Ґыжо был учытельом а пак уж вчіл ся в гімназиі в Ґорлицях Ну і зас ся вернул до Высовы ду зорґанізувал хор і то такый же концертувал і в сусідніх селах і поіхали навет до Сянока де представляли лемківскы вісіля і навет достали якысу нагороду зо своім татом і братом Михалом зорґанізували в Высовій кооперативу Орест Ґыжа провадил не лем хор но і рядил драматичным гуртком орґанізувувал театральне представліня але знал же тым ся не доробит Зато в <unk> руйці поіхал до Варшавы де вступил варшавску Стоматолоґічну Академію а пак робил динтистом в своім селі в Высовій правда недолго Кінчыт ся війна в <unk> році высовяне депортуваны в Украіну Родина Ґыжів переселена Бережаны давны історичне місточко в Тернопільской области ту Орест Ґыжа проробил ціле жытя стоматологом але не был лем простым зубным лікарьом был то чловек высокой культуры дуже чытал вшыткым ся цікавил зобрал богату бібліотеку По депортациі часто контактувал з Лемками выселеными в радяньску Украіну іщы гімназистом зачал записувати народно лемківскы співанкы тепер продолжыл свою працу уж в Бержанах а в Тирнопільской области як уж знате єст найбільше Лемків Можна тепер сой представити як тяжко было выдати в Кыйові при початку сімдесятых років лемківскы співанкы Приці товды о Лемках навет не бесідувано хыбель деси спомнули в науковых выданях Зато так ціниме тоту книжку і працу Ореста Ґызі Може дашто там не так Може до лемківскых долучены інчы співанкы може сут якысы блуды в текстах Але в <unk> році то была велика подія і мусиме пошанувати чловека якій тілько зробил для Лемків Но тепер будете чути якє то пошануваня было в неділю <unk> жолтня в Бережанах де в будинку народной творчости одбыл ся вечер памяти реста Ґыжі Ясне ціла проґрама ту ся не змістила она до радия кус скорочена Але найважнійше буде вбучати на сім ефірі Просиме слухати <unk> жолтня рівно<unk> років назад народил ся ораз Махович хыжы Сьогодні у цеєфаляй вечер мы запалимо памятну свічку што мі до свого Шырокый дівцього одштодя штворі докуску вспішы Нашы соли його вір посыче З тим од нонів тошы слуха словой як то шут тят ся же свекойлю Мудитьосапшу вы Што віз др куслоцкого дому з тогоского голочы субі што віз добустого скуло цісу бі Йо топу з того што правымиснаш не былосна бывносна молотисиного гей молоду недіску гей молоду недіс доженею До лем дорого гу гей молоду невісту гей молоту невізму доля дольоба рашлього Йоґне бы барш льоду Йогнебы перешльоду Не придаш до того ночува гей на своім поли на своім поли зо сто пригіхоси мочого Долепой дорогы і питає центи і питає центи де моє ми леґенько Озити симочку осрусокы роску ідви рубайто полю і літвы рубайто полю што на нашым болю сору бовін Єйрос Еґві зору во другій раз Евізору о другій раз добру двар вышат воя другого Сьогодні на вечері памяті є присутній ци Лористо Малаховича Романе мы вас запрошуємо до слова Шановне туристи шановні панів дуже сходы дуже зожны Всім хто пришол на вечер памяті муху батька туже ради за пару скілько років пришло не забуде купаных по нього ряє ся в місці якє стало другым рідным дум Напевно крутинку мож знают Батько Ґумін родил си весловы Мальничым селі на хловацко в польскій границі де жыли нашы предкы з давных дорел сим высні учытеля батько його учытелем в світі Школи ци выкрытя школы в селі <unk> Учытель Батько был наймолодшый в Родині в сел было <unk> протів наймолодшый загынул в вічестествой вліны в <unk> році друг загынул в вічотруйствой війны в Прозитудішній чыслоці І четвертів были депуртувані в <unk> році судину Украі <unk>eor до початку жытьовы шляху нас шыл ся він початковы слово він закінчыл выслові і в <unk> В <unk> році в татчат році він поіхал в горлицку ґімназию косу типу ґімназиі де він вчыл ся до <unk> друг рукінчыня ґімназиі зупинил ся перед жытом своім выбору потрібно было одержыти специяльны з Леклові він міг ну дальше снувати кормити свою майбутю сію Выврувал в той час непогодок Його мрія было щы почынаючы з початку <unk> ротівше в ґімназийні рокы його мрия ци было Міністерство Музик і Піс Він же проти потрошкы почынало здероти писмі записувати вышевы <unk> рокыну але це была безцеркыльна в тій чысло це не бывано під час писалянь з Любову він бы міг пополнити свою майбутню силу Івірсо Шыбуло мишала ся медицина Він выступил ведичну вышальску Соматолоґічну Академію Там воркы начально зустрічало си з двом досыт великы украіньскы культурны єші Міністерствы культуры кіли в териториі Польщы і еміґрували з Орґаньску Союзу так ішло його навчаня до <unk> року дальшым сталым термом і в <unk> році війна выстала у Варшавы Міст за початку війны <unk> інстик памятає він розказал <unk> ден після о початку війны згідно сел єд з частином покынул територию Варшавы і почали побератися тыма щехами шукупасти туму Дес через місяці він Пуповы вернул си назад писову Пже выжовіткы майже майже похоронили душу ничому не было відому ну і він же залишыл си в Выслові і вам же займал ся вікуваньом разом з своім протом бротом Михайлом І разом з тым батько займал сил же зро опису писмі ципису гноты зипал хор ци башківєні рокы до <unk> року він перебувал высловину і же під вчас закінчыня війны як і більшіст практично все населеня нашых Кыів Спіткала гоща доля депортация на Украіну был одным з старшых Першы хвилі депортациі поіхы были выправлены в на териториі Украіны по чому останні місициі были надзвычайно выщі быны збортами Навіт не жыє по мостаню місиціву ни не жыли дома выраховували силы сусідів знайомых по ріжных селах мушу практично всій дєсі культуры люкорі священникы в будых сцисках ліквідациі місцевых ботистів угрупуваных іх той час то діялист злагословленя родянскы влады яка підчытала в кінці <unk> року того потычном депуртациі в Соуківскы населены з териториі Польщы Юртвы серку в Ниіхови з Четверо в ротів ды залишыли ся вжыв не поіхали і дес до ново року попале заглітаючы шустилу обставин ту мож можливо бы він не был в державах якін Русказвы не мали єхати в залищы Нов сам З певных причыны іх полонили в четвере заліщыках вытіл зупиниє посеред подар і єй пришло ся шукати місци де был ним новы усисти Но і такым выбором стали вержыны Но іспертовым роком вниж четверо братів приіхали в Вержаны батьку державніст систематоличні Пудині ціну і там выпрацувал думайже до устаня рупису Жытя Нуі верси трів ци єм мрія быва він збросмічыну цибровщы Вислови все втічас вини выселе поблизу Вислови Ногорещу він здоров тут жебы быжа візджали до нього приізджали до нього ци был часто вечерный Выхідці з рідных краів співали пісні і си все запису вырубляв ци был надзвычайно долгый дулий процес водний дуже процес досту так інкулективну што людина могла зібрати таку велику кільків стемі диску суд загальных <unk> пробити записувати нотици все відрыды вотых в надіі выдати особливой не было звірник а потім в ці років де с будут істирючы принципы і де среальна была кіісти фы Друзі запропонували можливіст видати чаду частину пісень Знов це затянуло ся тям років три чыты уж це было наж надзвычайно сторону Поперше си все треба дотувати і найбільше займало си всі пісні треба записати в чотырьох примірниках посвоіти Кототично Крислярскы шыр кожду пісню мож выписувати тексты записати в чытрых примірниках підоводи в седу выдовну інстонуций мудо со зробити нихто кытци поміщыками собі не знашол і но В <unk> сіпер році працил його кубачы Рос його книжечку яку він одержал бесиґнальний еґземпляры тутіш дідный брат працувал в Кыєві купил першу книжечку якы появили і трасбули Дохідно першы травня він привіз в Кыржоны <unk>o<unk>ero<unk> мріє напевной по його жытя Дідку потім зосмалю звычану за смерт його свого брата старшу Сут уж то был дорак і звычано він уже николи не ну не был такым як памятали Можливо Стороні не дуже помічовы але ци в принциі Бочы дуже ощува це траґедиюшыти єршу цього не было шты в долоси з бурі наступну частины кучав частину видати писо і дальше же ту якы в обосі частины богато памятаючы лю памітают выжевищы знул товду він так і до кінця майже зо стану днівництвы працувал і в демосну році батьку же на сусуму руси пішол з жытьом Номтуж є так хотіл нагодати нагодати такій основні моменты ну і шырз хочу дуже подякувати всім присутнім якій цитрали ся тут і шыр хочу представити родину хто шы зноситы рідны батькови якій шы є якій гейкі змогли приіхати туд Знаходит ся розом з номи взори На жаль в рівны в є єдины син моє померы два тіно тому в нашыво присутны нозначали вытеж дуже приємны дужы родих через ін дві хыл дяд рокы тому де наступити річ одєци в музеі нам не дзвонили розказу Было доций до рота послідных головы Ном сьогодню сюдных змогли приіхати вычы браты Івана Людочко Софія приіхала з Кыноды заходит си тут розум осором чловіку Єй браты Не зміг приіхати Хыва його Дучко ЛЕ Моя дворідна сестра Пуману Мария і колясовой господаркы Смого дядя Івана теж уже дітей не залишыло симі дворідных дворіды сестри уж не мал жытовы піхы гіє вмучкі Марта і Рума ну і моі діти на жаль змоли внуты приіхатинци спуд роботою дочка Хворо але приіхал єчу Микола Никуйка Дякую з Маженку Дякую пане Роману а мен для вас в несподівынках І тію несподіванку для Вас прогутувала персональна і з надцяня вона сконтактувала і з хуєжанку і подрушу і вашого тата вна співала з ним разом в хори і написала з словом Від Юлиі Гуйсик з сломи <unk> жолтня направила нам Ганна Семеня із Лемксяня до того штобы Вы монотіл цей арпож себе в своєму думашому архіві Там напису на те Як увалю відносит ся Орест Маркович Приблизно того самого ділу кєрівник того ансамблю Хору до своіх хорестів дівчаты хлопц якій орґанізувал силі Выслова Дуже дякує мом Дуже дякує тім хто міг приіхати в сім родицям дуже дяку соди сем Чыло мя мало і было мало жебы зниму Все памятано Красний кархофскій нашы люде бо жытю жу безни буде Не за одмогу дес не было Яком ґадати Тебе ямчыло Яхом Радите нашы ґадале котре оддавно волегы жыли Дасме кым бы снесла жебы спротовицлі омяла ты люде котры вот хлопами шумают другы все судами Не подажы ачи лурковы час на щыры добры ласкала Коли не зможеш добро зробити то хоц старай ся зла не чынити Тот соповід памятуме І другы маме вчыли так само своі діти край рідне любити і свій літ часну жыти Моя порада то слово мало досколо будте патріотам єден другому допомагайте вмер у серці оберігайте Чысте сосбручы час гарго Жете у зводі як з брахом брат мамен тестамен Не забувайте Він добре нас чы в то памятайте Пишы Стислом єсорочко з спису єсоч осоме стислом єсочко з спису єсоч просутя правого просут ся правого роді рама три моросу тя правого просут ся правого роді рами три мо Йо то не будо дримо фра Йо то не буду тримо фрезы лем лам <unk> модосы лем Для тых хто тепер ся долучыл до нас повім же мы бережанах Пришли сме на вечір памяти лемківского фольклориста Ореста Ґызі Бережаны то славны і барз давны місто в Тернопільской области Хто іщы не был ту то ту просиме прити видіти бережаньскій замок старовинны храмы Вєден з них зашла єм коли ту приіхалам то грекокатолицка церков святых Петра і Павла Там власні товды ся одправляла Літургія зробила єм дуже знимок можете тото видіти на Фейсбу Посередині Бережан як ся і належыт каждому місту де было впроваджене маґдебурскє право стоіт ратуша Ту і тепер сідит місцева Влада Але тиж ся змістило дуже вшыткого Єст в тым будинку наприк і Музей книгы і краєзнавчий музей єст і маленькій Музей як ту написано депортуваных з Польщы Украінців але ту сут переважні лемківскы експонаты В тот ден і предцівникы Музею Книгы і того Лемківского Музею представили маленькы выставы на пошануваня ореста Ґыжі а о музею перед його портретом запалили свічку Але то было уж вечер а зачало ся вшытко в другій пополудни коло памятного знака депортуваным з Польщы Украінцям поставили го центральной части міста до <unk>літя депортациі Ту ся зышли в невеликім товаристві орґанізаторе вечера памяти гості і родины лікаря і фольклориста ореста Ґызі Зложыли квітя до памятного знака запалили свічку в памят славного Лемка мешканця Бережан і сын Роман Ґыжа представил вшытку родину Дахто приіхал з місточка Хорозків Чернобільской области дахто з міста Стрий Лівской области і зо Львова а дахто аж з Завелькой Млакы а сам Роман Ґыжа з Ужгорода Друга і найважнійша част шануваня вечер памяти Головным орґанізатором його была Галина Проців Она і проводила проґраму і мушу повісти же вшытко было дост добрі зорґанізувано То вертаме зас до салі районного будинку народной творчости Окрім того же ту выступил Роман сын Орастаґызі выступил тыж голова Всиукраіньского Товариства Лемківщына Олександер Вендгринович В його выступі звучали переважні загальны річы Коли панували тоталитарны режымы коли про переселеня про акцию Вісло было заборонено споминати дядати нашол ся велькід патріот Орест Гыжа якій любит свою Лемківщыну якій не міг ся смирити з тым што пропадат така велькольтурна спадщына як лемківска культуры культура Лемків то нас тій самопутня жебы хоц забыти хоц частку єй котре бараджувати з ліна І він был єден з першых єден з першых тіль інтеліґентів якій почал записувати І знал же она може пропасти тому што депортация яка была то насидками єй было знищыня Лемків І Лемкы были поставлены на межу зникненя як і зникне культурны спа в ті першы нашы піонеры Орезгыжа Красовскій Народні артисты сестры Байко повідомили сі же лем плішы жытю же лем ты суд і не можеме пропасти Але вінщы а він іше сам з ціло і створил хоры і він робил все што можливе неможливе для стверджыня Лемків як частины украіньского народу Інакшым был выступ учытеля і поета Ігора Гудю Орест Ґыжа справил колиси на негу молодого хлопця барз великій вплыв Послухаме фраґмент выступу Ігоро Ґуд В першій школі паралельных клясах з пізнійше выдушы інститутскы рокы Я памятає через панальну зубну біль батькотуюл мене до Аристоматкові Чыгєжы як епациєнта і ото был тоді одразу здивом циі людину Мосам прады є ту пунктуальніст єй высоку професийністю доброзычливістю Мож нам завязали свом Я то дію сюд член літературной і студиі сончній кланаты Взденків Музей зацікавил напамятившый ятыкош політехнікской літературы і знайомство наше де спечало си <unk> роців так близо він тоді познайомил нас творчіст і гри вна Антонич І навіт давны буду тому почытати збірку віршів і роботы на Антонича тоді з редакциі вечыредны пісня внесні смотелі мі зопамятало симперну все жытя ци зимові вечуры після зимовых каніпкулів я взял су книжку до Львова і мінуртожку Снуєме товаришами думцем Любит лем везиі простоносуводжу озицию незнаной досит до нас поезиі А потім орисмак хоц мікрывати пзде Хыст Матіі Раці молодого Тыцієну молодого Рельского наєд з погоды про неспокы Юрия Смолича В якы хоц бы згадал з тіє призвищу присвід поеты Якы Йосен Плужника і інчы медже были тлиманы одкрытя я з радістю цікав нагоду зустрічу з Аристомату на спілкувацим завжды был курсы всіх новеных літературных пізнішых корес марту же повіден і познаємит менами як Влас Санчуды Софтуряньскій З істориі літературы Якрему Цеце інформувала мій світограт Я знаю ся не тілько ци Оц Маркоч знаходил шляхы дватьох бежанців замін Суволі і світогр позеранкы діалектычным материялізму і социялістычны реалізму літературі ци бы людина з майду Хочнанче зыцвоют одношні до професийной діяльністи В сімальным жыті розвиты я в нього в домах і дивувал ся тій гармоніі тій спромысциі якій понувал культ духовост Важко повірити штільти міг одцивати нас браным цого писаного дорогщы Усты описано од року най незнаючы ци части його вєдити цілі Але не маємо результат одряд хочу зацитувати причын суста Івана Мациньского русиньску фольклориста науковци з Пряшів чы стрічы з Янродньом Марко Чыгів Нож пише в той книж Піскупісти через лемківску фультуру нам дало ся видати тут у Пряші Вашы цінны книжкы Украіньскы Народны Пісні з Лемківщыны міцно допомагає міт творити єдину картину лемківску писменного богатства карпатского реґіону вызнає цю кертину нині не можна собі уявити Су назвиска смерті достали мене в делефон <unk> раді Я не міг быти по своім гіршым Не знаю ци повірити ци ні але в захишку а де триска дужі гріла втиху світ цижы привітні Іміла свитувати дусі той водны Щыро кожным світил до нього сме пумужніст і поляску хоц тід бы хто від вітру зыдли цы приліпил убожну стрі воску Важка дорога і непадний час То спатой шол хытрійші Спродов крыла нихто уж не шукал дорогы вказ і зыбували што вына світили Але нараз спітнули си в пітмі порожні проголошуючы гасы вічна свічка спливы кріп Згоріла зір Але Чысляристо Марковича долишали си велику бібліоте вылишыл си напевно архів І шкода што сий власт культуры він посутвил субєти сме зыколя інтересів науковців дослідників а выдави си тілько што щыє в мене на скількы там цікавы стуваны скіль ска пахым є тілько назто звычану розмакт можливо єм усілисти з міркувань безпекы міг зберегти Алей темы з рейскым сполесом з інчыми вєцями тото част все спілкуваня наше Слово Це дукля ріснострашне все Я думаю были бы дуже старо і потрібны шыбци заняла шыбци материялы бы звычні і были відповідно ту ста ва Шановні берижанце шановні власти Нашыміса Я хочу нагадати вашо в музеі книгы мож наглянути експозицию книг з власной бібліотекы Урта Марковича выхризначым музеі Єстпозиция <unk> річ Дня Народжыня Оры Самархови Черезі горы горы Гуі Карпахы низочом Можети Сама вода вешы ім же по новы Воданій польті Горес Комаркызі брали участ Хоровала по Яну кєрівник Юрій Бысенку кєрівник Зелові Воловацкій Зродковый дітячі танцивальный ансамбль Розмариі Парижаньской Гімназиі ім Уґданы Дерку Кєрівник Мария Кузі Рівний Лем Кєрівник локаля Марциюк в складі Іваны Шыюк Ромис концертмайстер Ліґія Зымклович Сулісе заслуженый процівник культуры Украіны Володимір Верн Олена Пайду Аліна Цапло Андрий Зимкович Лейта Зараз уза діти внесут у кошыках лемківскій хліб якій спекла для нас Лемкыє і Спадуша надіє на вновска шкымба Дякує му такости яка долучыла сут нашы отя Плезі чытала Наді Іонань Ігур Гудів Біду ряд і надіі будн буде пісня Нехай буде пісня яку з былідно лос свіжо Нехай буде хліі і до хліба Щобы ниякы покуліня не знали того будят жды голоду якій засмат гірх і пополі Прошу гостити ся тым хлібом нехай окралю буде пренесый додому і тым якій чекают вас у Вашому дому здоровя вам і всякы гараді Милы слухаче уж кінчат ся проґрам <unk> процент то мушу припомнути же гнеска были сме на тернопільской земли в давнім місточку Бережанах бо ту мешкал по депортациі славный сын лемківской земли родом з Высовы Орест Ґыже Не был фаховым фольклористом цілежытя робил лікарьом стоматологом але Лемкы знают го не як дентисты а власні як фольклориста і шануют за выданя іщы в <unk> році лемківскых співанок Даякы з них наска звучали в концерті ж был посвячений столітю Ореста Ґызі Потім як ся скінчыл вечір памяти родина Ореста Ґызі і вшыткы хто брал участ в тій проґрамі пішли до будинку де робил колиси Орест Ґыжя і де тепер єст памятна таблиця Ту зас спомнули сме про славного мешканця Бережан і зробили сме знимку на памят коло той таблиці А пак мы пішли до ратусі до музею в Музею Депортуваных Украінців а фактичні Лемківскым Музею Сын пана Ореста Роман подарувал до музею копію документа дипльом выданий в Варшаві же Орест Ґыжа вкінцил студиі во варшавскій Стоматолоґічній Академіі а потім вшыткы запрошено до столы на почастунок но але глусті не лем ся частували але вшыткы по черзі споминали про реста Ґыжю і іх оповіди были барз цікавы Шкода же не могли єм быти до самого кінця і тото выслухати Мусіли єм уж быти домів до Івано Франківскы Но мам надію же іщы не раз приду до Лемків славне місто Бережаны Лемків єст ту дуж дуже а даякы з них барз цікавы і творчы люде Ну то тепер юж доправды буде конец мусиме ся попращати запроводила вас до Бережан Анна Кырпан Оставайте здоровы До стрічы за тыжден Слухайте <unk> процент лем Нескропова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>
