Слухайте це процент лем не з Кракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сет процент а будете мати цілых <unk> Витам вас мили моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан днеска друга част оповіди про різьбара Мирона Ембіцкого і Не лем Припоминам же перша част нашого цикла то был репортаж з Львівского Музею Етноґрафіі і Художнього Промыслу бо там <unk> листопада была отворена выстава творів Мирона Амбітского За два дни до того автор святкувал <unk> літ Зато до музею пришли привитати майстра давны колеґы мистецтвознавці і просты люде котры люблят і цінят творчіст Мирона Амбітского Пришло певне більше як сто люди а медже нима нашло ся і доздужя Лемків При ці Мирон Амбіцкій котрый ся вродил в <unk> році в селі Прусік коло Сянока все причыслял себе до Лемків хоцнеска по лемківскы уж не бесідує Вшыткы в своіх выступах споминали і старшого брата Мирона Юрка Амбіцкого вшытко што робили робили разом чысленны памятникы меморияльны таблиці то спільны творы Зато коли в <unk> році вмер Юрий Амбіцкій Мирон зостал на світі і без брата і без товариша і без спілтворця спілробітника Іщы єдном смутном подійом была смерт жены рны они были барз близкы Нашій днешній бесіді будете чути і уній Коли родину Лемків амбітскых выслали на Сибір пізнали там німецку родину ладнерів же мали таку саму долю Як знате в Совітскым Союзі жыли і Німці а в <unk> році коли Німеччыны розвязали війну проти Совітского Союза вшыткых Німців як бы можливых союзників гіпотетычных союзників одраз выслали з тотых місц де они компактні жыли юж доздавно Медже нима і Німців з Поволжя власні од тами вывезли німецку родину о котрій бесідуєме вывезли і Ерны Ладнер котра пак ся оддала за Мироны Была для него прекрасном женом і найліпшом мамом для іх сына і дівкы Зато бесідуєме ту і про його жену Ерну і про урік старшого брата Юрка і тиж про жену Юрка Амбіцкого Даниілу єдну зо славного трио сестер байко Припоминам же тыжден тому вычули фраґмент інтервю з Мироном Амбіцкым і оповіл о тім як они были депортуваны зо села Русік як замешкали в селі Сокільникы Коло самого Львова Як братя пішли студиювати Мистецтво Юрко Малярство а Мирон Різбу до львівского Учылища Декоративно ужыткового Мистецтва Мирон пак по штудиях был скєруваний на роботу до Івана Франківска але ся стало нещастя Юрка Заарештували бо гейбы был членом антисовітской орґанізациі засудили го і выслали далеко на пілніч аж до Воркуты Там в Ляґрах пробыл <unk> років За два рокы місцева директорка школы в Сокільниках написала донос На амбітскых без жадной причыны і Мирона його тата і маму яко родину ворога народа выслали в Сибір Тюменьску област Посьолок Ярково І власні на тім мы скінчыли нашу едицию тыжден тому Посмутте на мапі де є Тюмень де єст Тюменьска област далекый край Сибірскій край де коли силуювал росийскій великій герой єрмак жебы підбити місцевы народы вшытко мало бы быти росийскы Недалеко од Яркова єст село Покровскоє Чым оно цікаве там єст Музей Ґриґория Рызпутіны бо власні в тым селі ся вродил тот ґрішко Дивний друг царской родины барз удийозна особа смердячий хлоп же рядил царям і цілом державом тот же выглядал яко монах цілий час молил ся а был абсолютні неморальным типом фантастичні неморальным Але мы вертаме з Яркула до села Сокільникы коло Львова уласні ту сідиме і бесідуєме о мешканю Мирона Амбіцкого з нами ту Пєрбату і Ольга же приіхала од тамаль зо Сибіру на выставу свого уйка єй мама і жена пана Мирона то рідны сестры Наша бесіда ся одбыла на самого Михала в Ден Архістратига Михаіла і вшыткых безплотных сил вшыткых ангелів зато з того і зачынаме Днивно видно сь Михале Михале вкрале білого коня Бузорпілам О Михала прихо на білым коні Но Язула Білы Скірні бумала же буде сніг же Михал приде на білым коні Но о то Єлисте же я пришлал Біли Скірні а Білих Но і што то такє Ниє Але знате я вам повім же так добрі вы зробили того коня же вчера на выставі індес ту єст кажда тот кін кінця суд дабал О того коня такий кін прекрасний прекрасний і Цікала яка си дівочка Повід сте ну а як вы были іщы маленькы сідали сте доколи на коня ци як Гамала тикого коня Якого назвали ґаздувала Гоморячы Гомер во тым впити ло депра того коня нам зле ты Полякы зобрали нібы нібы ті аковсы Но то є такбанда польска нам коня того який то был кінь бо мали сте лем єдного коня то мусіли ся спрягати з кымси жебы наприклад вальцік зорати з сусідом та спяла ся сусіду То не мали іщы і худобу Та мали худобу Мале Дві коровы І коня А коровы так подібні ся называли як древны Грекы ци якы ге Нє да была фла краса была краса краса зличы мала такы та прямо такышны пля друга я Но оно не была краса яка была А было така коричне оно така ся одного кольору А звали мед звали лиса а чому ле си не знає Але дивно оно мала рогы не корома аткіров она рогы мала такы закручены ту перетыла рогы росли і то ради татной онож ся аж до очей тато мусіл обрізати Буде Орсли Осли ід мало обрізаний Чі пішол фель час ся Но па там там не был там кістка была Новчали так даго так діти аж до очыішли гарно треба было фризуру корові Нас і коза была Но браты старше він пас корова якос А потім же нас кінь ме купили коняма і козяли лоша был кінь тоді же пришол дме я коровы пас а братні коня Тому так по традициі Не гнали мы в горы ти коровы там в селі то так межа была медж полями то пасли рано на анти мижі А в пісі обіду то гнали в горы горы гнали я коровы є коня і там епасли Но там было добре Коровы одпустил смі ходили по лісі там не бавы ся І кінь знаме то был Зын кін тым дай явдоко зі на єму ід а також по кєпи в гори вышол кє было кыстешка в гори вышол Я на ньому сиджу адш плототы кєлик Дінек кочыцкє скєлюл мне Я в порі лежу Вішол та знайде ся гно на дадіматрів повертай ся мордує до мене і лиже мізкы як де важ быти І зато тепер вас такы цікавы коні выходят были того коня сой припоминати свого так і вызнати ак ну Боже зац ми сежы Дот приходит неділя мама то ясли же до церкви бы што пришла а кіньше потямюта на до але ня рано в орани зварила так стайня близка была є так нас подвіря было великє і кєнь собі ходит і маме єнуці лем відкрыває вікно Він і до вікна іде мордит вікна мама берегну де є вереників прокті тоді топеракы забрали лем тато вернул ся тато выіханой Повісфіру іхно Висвірю за село туди друг село но і до піл дорогы з Ласі З воза Но нашовы тото гритуваны зброєны злось тато з ліс помер сповідой зліс Ідзь бо ся защелиме Іно но а там будкы місток тото каже а є жыдум єч а хто зна може злізти містокы і лежал покым почувшы не підіхали од днеспишовы дум Но о не Полякы Новы А а Армія крайова ци просто банда То банда было так то не было то была банда Але А коли то было тужну в якій часі То было повіні повіні бы тато воювал тату бы на фронті пішло з фронту Коли зобрали на фрон Ну забрали як перше до нас як Німці пішли якы узвинили музянік і тоді тато забрали выняньску Ресворме тов його і дішол до Ужгороды він дальше бы бы ішыл але його рано лотам Його рано выля Ложгорода його раново і потім вернули і потім самборі лікувал ся Але цікаво так сам был такій новый доктор А так многу оскороту ступнію арґ Но азычаня был веліка то великого пану його зло Зобрали бы м поново І то є великій літєнант Він был доктор і каже Ты Іван Ты не гнів ся н а я тобі штось буду робити або туйно глікувати тато нашо Ябі приложу на што готовну рану луку переконай чы пекляй лук Нато перекотає цибулю рана червона розотріла ся А докторы приходит като в шом справа Ночому не гоіт ся нуж і чого зробили Але він знал той офіцер знал я знайте зна была така Ванда Василевска Яка і того мала жыдо поета і унорґанізувала ту уж тій Полякі жы бульвармі Годянскій уночы Стально писали шоб тых Поляків вернути назад шобы они не воювали вятскій арміі а польскій арміі О і тоді тото той час лишыл указ што Поляків всіх треба назадварма на тато мал кризи бы то як бы они належат до польской державы Но так так а тата призишы з роду Поля але І ансамбль Бес ся ноках прилазне І там было стикі ты ґлизі рочули я знає може а може і більше што записала ся шона Полякы цілком они бы з гылкі Украіны іх звільнили єй а тата питає но чекай єй Чекай паня Абі Ты напевно якыся фичер Вшевтиву єй же його зыбрали Та ні каждя звычані Новсе іхстили ти гє І так врятувал ся бо а з Мосля загынуло десь <unk> чловек загынуло на фронті Амбітскій ту польскє назвиско То польскє там польскє то він з роду його тато был Поляк А мама Украінка Русінка так полегы Русіны Новас різниці такой не было до вины не было А тамта родина наша і мамы сестразы Поляка вышла тамто малородину там там не было такого антоґізму а підселина тостала ся дуже такова Ни нашых Украінців роботу тяжко было ся на роботу знеся на ока на якой роботы державно Натку звычайно лежано ні Єдиный шумо што мож было зробити Перенеси метрыку до костела Ты дістануш роботу Бо так зробил мого тата брат а він мал жінку польку ну і намовила є начка Поля теж мала нас іди або нас золото фабрыка выробляли вагоны для поізди Він приніс метрку то костель його взяли на роботуваны державой А часто было же так люде робили Не Бо мі ся здає же барз рідко Рід рідкы ній так наробили то не было Німеня ниґіні не было То єдине кашол той тата брат не было такого тата то кож намовляла канє я Но чул ся кыл Украінці чуют мена мамо была затята Русінка тыкринка І знаєш якє быле же тоді насно депортували зеле а ті Полякы было там якій затятит Но Але тым та амбітска єш Іх грізны а она Шыбензі спіла ся вшеним як вірк так а мама было така але мама дуже гарно співала она свойой сестрою хорі Хорі в церкви пос не співала мама было така Я перед тым як до вас етику чыталам про ваше село І приємні же тото село єст же оно істніє было даякы села уж знищены дата знищы така ваше соно є єст і вы навет робили різбы доло костеля Хресну ка так замовили такых сем дорогы сакристаты поє там І оно тепер єст там в костелі Там костели то были новый пункт два новы костелы там в нас было церква направ зов павіі згоріла деревяна А там быликы костюлек невеличы смы не мали в нашым селі костела то аж дес є знає років десят тому мож дві шпіднадці выбудували субікостел І вы до того костела зробили тоты руб мали тади поіхати посмотріте на тото так єст А якє вражыня вас ся з того якє єст тепер тото село і якє вы памятате з молодых років По суті того нашого єдного села пілого села то його не матам Полякы заселили ся але нашы пілсела нас были більш богатшы люди Украінці богаты А та половина были бідны люде Дину были не мале поля Но і подім як што назвили з литой же Поляків побудувала собі тут будинків тут і Мокрада наша хата шестыі Там жыве нашой з нашой родины маме пыгінниці Мільорт над нима котактуют ся они жыют і нотпа будувала собі інчу але пришли і нашли свою хыжу на своім місци На своім місци так і там равно Тамта нашы придина о нас заняла ту нашу гату і там собі жыєком было войти в тоту хыжу по роках роках Любо пішли сте тали Та певно шомер там спількуєм ся добре І было від чутя такє што змінили ся Там тыкала річка Білникы Біліз Наска річка Тыкай бо пасы сут кєн великы парамы гусий пасы А змінило ся так што той річкы під дзюрма Потічок такы зріс лозинами змінили ся ним ни той рікє не піл де тоты ріка кажут сестри Гач ся та нема Потичок ся ніч нима все змінили ся Час хто не хотіл бы хто ж хотіл выізджати но не всі хотіли но но но не всі не хотіли бы мусіли выіхати Але як буде сімя Мишына ішы жінка танчы вела Полька і Украінец допыкі то тых залишыли іх одправили на німецкы ті землизом <unk> мілийонов шыров оді сва щестлива Будено Вас нього свою зозріло як зосию На выставу Мирона Амбіцкого были там не лем його творы але і тоты же робили разом з братом Юрком пришла його жена пришла Данііля Байко пришла хоц тяжко было єй рыти она уж в поважных роках <unk> ма тепер і не лем поважны рокы але поважний стан здоровля же праві не ходит не выходит зо свого мешканя але то была така подія же пришла і не лем пришла але і принесла вшыткы листы од свого мужа котры писал деси там з Воркуты з тотых таборів зо Сибіру писал єй і вершы І вшытко ма тепер як барз цінну памятку і тотых тяжкых часів котры якоси пережыли і свого великого коханя то уж тиж істория то не лем істория стосунків медже тыма творчыма людми але і назагал істория Зато можна повісти же тоты листы то тыж історичны документ такым дрібным мачком писаны але мают не лем історичну документальну цінніст але і цінніст мистецку Они прикрашены мініятюрами як в середньовічных книжках все деси в кутыку мусіл быти якійс прекрасний рисунок Кольоровий не знам де там можна было взяти наприклад кольоровы улулкы в такых умовах і направду штоси єст подібне до середньовічных рукописів І тото нашыткых зробило вражіня хто виділ коли пані Даниіла тото вказувала Жаль же не можу Вам тепер того представити може колиси буде така можливіст то пысканую ци якоси сфотоґрафую а на разі почуєте самы што о тім оповідат Даниіла Байко Зорях Завтом выты выталі на другій рік <unk> рід Кн перекіншаківскій выявы выбераля той ідутому фактично Але треба было кусок хліба ци як кіску цукру дати тішы то забарнося дістати папір дістати фарчы раму але найважнійше стежку в якій спосіб передати бо то неможливо было передати як увсього два листы на рік то і якой треба якій спосіб потувати ты є кровю писаны листы річны темокнижкы Ото я своі тис мала Я збережля і то не вєкіте новніси іде орожыє з початку листы іщы до Бузка і мама всі палили ерізувал Богданюк такій Віршіє Міхає і технічів тот якій як єдан і деякі Отоє фотоґрафію Ябо в нього цілый час він є носил в собою звелим ітьоц кількєти віршів є ото зміст кізмі олову Так є трож і подітя кожен кожен твожен то все єст то не є дуже досконале бо він не поят найте самы над писами Ано те што тай думя присла ся якю рух мож є зробити а іщы єдурнов же то є Юрия Івановича Юриян Юрия Іван был зосудженый волькутівцьом сяді вісем років І было такє пят років <unk> половиноів што можна было написати тілько два листы на волю Отова як то трудно было Стежечку ту найти найважнійше і зберивти той дух якій был з дитинства бо мы з ним познаємили ся в тринадцеть а і могли выпятати дро На Лемкі В Сявици В Савници Прийдійноді А при находя шо він ходил до школы будожньопромысловой школи ходил з Плюсіка Пішкі через горы до Сянока а Євсалиці в чєлеса в господиньскій школі І Там якось я пішла я втіла ся з дівчатками з його села і мешкали ме разом троє і він так часом приходил туди до нас Ґор Ото відді а потім вони мене запросили до себе додому мусік юрчыкове меронове село і маємо три фотоґрафіі на снігу я такым кужушку і там зас было такі як кап першы стріли якмы сніжками били ся І так однев до другу пол попал тот патішыли ся а потім вечері я знаходжу з себе в кішыни листа Відюркаш положыл єй до кыше то так і він о тыі од зустріч вас на Лемкішыі дуже памятал неє жыл неє дихал і дуже і згадил кожы ней і тут у Львовы як мы были тові заже ай то не так як было на Лемкі шыі Дуже романтичний хлопчановы з <unk> Євген І я тепер не причытаю а я собі так лучыла трошкы Юрчыка трошкы Мерона свю богато років Що два міці два скультуры працюют разом то быває надзвычайно рідку тыкє в загін миці індивідуалісты взагалі якыс навіт може один другый часом не терплят вчас роботы Ховай А тут было дивне явищы што два постійно разом працюючы працювали ся двоно підтримували так спільно робили роботы ци єд дуже рідкісне явисцю што спільно одну роботу робили то це тако Коли чыстійше быває коли роблят скультур і архітектур наприкляд памятник Архітектур привязной памятник в даному середовисти як має быти придумує і кій буде якійстой пєдеста алтак а з культур безпосередньо робит саму скультуру в певному масштабі у архітектур скаж Але тут бать му інчу річ мы батьму пакійну спілпрацю лем трошкы незвычайно шло і пос так мало дни щаствы Я выскажы яка то є причыта підстава для цього ни два Алекого дума є чы тількі той старший Юрий приємний Чоловік його брат старший мал більше якой такой фантазиі ескіз робил І потім творили разом але такого я выконавця дед він тоді ам як єме рон такого прецизийного выконавця в різбі в подеревци ческу в глині в чому там бы не робили в камені в гальваньо пластыці богато такого прецизийного уже выконавця рідко найти І вони сходили ся також дуже в тому што вони є надзвычайно присвилити хлопці того не відбереж і то весь час Я навіт там собі сказала што вони бывало што як треба як же є така потреба вони ден і ніч працювали шобы што зробити а потім ся но доводили до кінця і тоді раділи так же вони были невтомні працилюбы фантастичні А я подивляю отепер тут што мыродит ся сам то нібе важче є бо так як то кажут два коня ліпше тягнут так як кажут ци Лемкі кажут А тепер Мирон сам і таку силу волі силу духа таку процелюбліст таку фантастичну процелюб яку має Мирон я подивляю і тіш ся дуже што то є моя родина Іщы то є брат мого чловіка Зпочатку было дуже важко доляти всі жытьові трудношы бо Юрко мал той хіст такій жебы што треба полагодити десь піти кому сказати написати домовити ся Він мал в тым хыже він дуже гарно малювал і дуже гарно писал як требуло написати такє він гарно міг зашти оформити обґрунтувати што якось ішли йому на уступі а Мироньов был неперевершений Выконавет але іх художник і думка його завды враховувала ся власти в тому дивовижно што вони оба сходили ся і в они бувало ден і ніч як што мают цікаве в них горілу майстерні они так творчо працювали они старшенні праціолюбы як іх Іщы не іти треба Я зробили єдно і зробили ся трашкє зробили певне Так але тотка традиция шолрадів треба сказати як звати ішол людины Еє ішо званя то є Народна Артиства Украіны Даниєля Яківна Байко од нас тріла сестер Байко Я мала часі быти дружыною чловіка якій є братом Мирона Івановича а Юрий Іванич был його старший брат і мы позволю собі высловити то в дуже глибокых почутях В гарному взаєморозумліні В великій Любові прожыли <unk> рокы з ним жыті як на неві быває краще гірше труднійше бывают іти між з художниками Я выізджаю візло працює так што не все іде завжды дуже глядко складало ся Але мы были однодумці не знали што мы робимо Фактично так было і одне другому не тыкі не заважали а завжды підтрібували і допомагали підказували І так тривало богато років З кым я не говорю токам о то <unk> руків ту сята лемківска інтеліґенция О того центрум були разІ байкы і утілы бік Од тіскі тонал кону того всю крутили ся кєків пару і тоном але тонов Петрехівскій да так да Мого так цікав <unk> того ляпє в тім магнітны о магніты тыків нелегкє жытя выйшло на нашу долю Але просто што мы розуміли себе і богато чого дісо пращали бо были різны незгоды были хтось комусь на вступі мусіл іти Хтось комусь пробачал і також были неперезумліня також бо мы відс ся також візджали знов і лишал ся мій чловіцьок з братом Також без такой опікы Твы недоєли недоспали не од всяко ж бувало правда так І не завжди оплачувало ся не так оплачувало ся не завды было выгідно не завжды было оцінено відповідно Зарплаты Маленькы в нас были наприклад а концертів была маса так што мы дома поіхали на гастролі на місяц на пілтора а вони тут самі То також жытя то была Василь Казюк дуже бешли од дне одному на уступі але тоты розуміючі люблячы себе люде могли перейти той той шлях я або обходити цістку Малесиньку або або сидіт аж до месочку Я такє непристойно задам питаня бо я забула ся Я не памятаю з котру выруку То дам дам не питай ся артисту тым більше То тыкє не надают питаня то сыкра Я з того віку Хто выше Я така єднош нагод на кілька місяців старшы молоды на кілька меців <unk> дуже древні єзак але жыла Знайті цікавіт ся было жыти бо м я была молодша хоц не было на багато важше Але я была мядша і все якой так міні звітали я зуміла все перебороти подоляти всі жытьовы трудышлі і я мала дуже вырозумілого чловика якій мені в тым також допомагал допомагал розуміл і тримал мене де бы я не была такє відчутя швид мене завжди трай со руку Дотепер я від того не можу видіти Я дуже часо зним отахли жю і розмовляю як мі тербаш порадити ся Юрцю допоможу єй як то зробити ти там де сблизче підкаже ві як єм істі єбо жы треба было вырішыти Допоможе мі єй вырішы ото оділи сте што вы тепер дивите ся там бы си такі варто так дещы одсвітати якы были в нас відносины на чому внизували ся не просто на простовічутя мішы між мужчыной і жінкой такій Дитя бы то з <unk> і <unk> років А розумліня легше розумліня душі розумліня епохы розумліня красы де мы краю того деме росли Бо віз там же сти криів я сти криівте дальше то было так на середині м Крослом і Сянуком <unk> км тут было <unk> кілометрів І мы те так часобашыли ся Але о ты такы почутя і розмовы ті Што суты такій делікатні дуже такі такі честливі діста листа в кішані положыло Або кєнул мене сліжку то над віршах є написано як він кєнул мене стіжку як я был радий тій Кульці яка попала в тебе Але я потім не мі долго вытерал личко з того вытерал і цілювал личко з того слів Не те він якій тикій тыківал він то вплітал В ці листы хоц то не є професийонал А то є крик душі і такы спілкуваня і він так завжды казал і до покы бы были разом визиркал тым м не вытягнула тым мі допомогла выйти з того багна в якому я был бо тым мі є дала силу тым мі є подала руку і тому Я єй тепер не відпущыл Выпотнаюли ся до Війны в Індовины Моловах Сянуку і потім выякым чыном підтримували стосункы якы потім были депортаті було якы влацю через половиною рокы што я не знала де він поіхало і де і мене вывезе також з яблю деці І потім в <unk> році я была в Муспедучылищі я зустріла ту дівчынку з Прусіка з ґорчікового села з якыма я мешкат на Всяноці я зустріла одну дівчын каже Даня Юрко є у Львові Юрко вчыт ся худож художньому учыли Серце забило ся Я не хотіла і не могла повірити В травні місяці бо то было дес так верезен квітень так в травні місяці Муспедычыли я вчу ся на ІІ курсі Муспедычылища <unk> так на другым курсі Муспедычылища на што в ціли ставит безсталянну І там де неєля грає варку Єісь оці в піняті в мене Я не могла спочатку зрозуміти Я буду дуже носин рає світ єй ролі ціісь оці в піняті в мене такой так відчула до собі оказує ся та дівчы яка мене зустріла кажы Юрку є у Львові Юна привела Юрка на выставу він сиділ в залі і якось оді передала ся і то была перша зустріч після <unk> з половины рокы як мы дебачыли ся як ме переіхали з Сянока я з яблониці я до Бузка а він до а він до сокільник розне свом сосньов Припоминам же бесідуєме з Мироном Біцкым а тиж до нашой бесіды ся долучыла і Данііла Байку Жена його брата Як в каждым селі в нас мешкал людина з совітской арміі і сказал татові бо я єст родины де є пятеро дівчат і мали тата і маму Тато был дуже активний в своій діяльности В селі такій мал завжди контакты добрі з молодю і він такій видучій якій был той капітаны вызыкувал Яков ты мусиш выіхати Ідакше тебе тут вбют бо тато дуже підтримувал украіньсво бо мы были в селі де половина Поляків половину Краінців І тато зо священком і учытель підтримували украінству А то были не на руку Полякам Іни хотіли тата нам знищыти І од як мы переіхали Тата якій час місяців багато тато мусіл скрывати ся а мы были самы мама і з пятьма дітьми дома Три разы ми были пограбованы Але потім кінец кінців мы такі мусіли выіхати зробили нам всі документы Але тата мы навіт не знали де є наш тато бо тато ховал ся І тата мы зустріли тількы як уж є поізд де то было з яблониці де то з гороблика де поізд поіздже і білу поізда Скакує тато вже в поізд І так шми была так великій ваґон такій німецкій пульман тут є корова і ялівка а тут лежыт ковдра влика і лежыт мама і лежыт пят дівчаток Прикрыте буду бубен місяц дуже холодно На границі каже пограничників Пограничник відкрывай ся двері і што нокументы документы документы І перше оружі єс дбатя оружі єс мі кажу оружє якє оружє в мене оружя не має Дє гі єс Якій ден є я добре шм я жы выіхал з дому іщы цікаво мі каже А золото єст у тібя тато тато каже А золото маю Я тото виділ є золото маю А тато так відкрыл ковдру а там пятеро дубці лежат дос пятеро діти моє золото і моє золото Милы слухаче припоминам же то уж друга наша едиция де оповідаме По перше о різьбарах амбітскых зачали сме тоту тему бо Мирону Амбіцкому тепер ся сполнило о <unk> років Жаль же не дожыл до того його брат Юрку бесідуєме тыж і споминаме о сестрах Байку бо єдна з тых сестер Даниіла оддала ся за Юрия Амбітского і бесідуєме тиж Про тот час про тоту епоху но і споминами Кус і лемківску землю бо Южім повіла же братя ся вродили в селі Прусік пару кілометрів од Сєнока і чули ся все лемками в ріжных обставинах жытя А тоты обставины были даколи дос Трудны дос драматичны як уж вы чули і іщы будете чути А тепер зас оповідат Мирон Амбітскій Барз смутне же вышли ту а пак іщы Вас одправили так далеко же аж ани не думали Недимі тото з головы як то так Лемкы і так мали таку кривду з іх переселили забрали од них рідну землю а іщы іщы такы кривды же Были вывезены десиду Сибіру і так дальше Но так було то ню на ячной ся ніч тамто не было розмовы Юрия Забрали заарештували судили а родина была уж як родина того ворога народа так ся рахувала І зато кого забрали Забрали і тата і маму так і лаз і то брат был осуджений так же мал быти в тотім ляґрі а родину то но посели ініцияту мама виту были деси окремо де вас приділили де вас выслали Брата зобрали та посадили дані жыли сикільника в свій хаті буду далі Як інчал уж браты уж лише не закінчыл Яс вырас <unk> тіж прис То я вчыл ся я закінчу то учыли ся закінчы потім направил франківску роботу Так мы жыли ту кількы потім раптом і тудівжы же такы во такє выселяли но в звірі выселяли то везли і коровячый вагонок є нас везли ту дівжын было кашу не Не выселят А там там была тыката ректо школы кєшли якыс тыкаскаркы Но єй то же не подало ся і подавало ся же там николо школы то подвія там теха то а там хотіла тот як написало скаргу жол іх треба то і насилю высели ся така справа была ми інак же вазли не як в тых вагонах а звазли вагонах Іван назве Столипіньскій Добыли вагоны купе і назвез з всякыма тымы злодіями всякыме темы з ріжным сти Тамтык іхал з нами з при Балтиків Але чому як є ся де завазит кє старший старший чловік І ну і што а ме так тато з ним не тыкне Но та новенька же вас везут ін по рускых воры Но зато нас єдім єд єдім єдім Ничлок єй быт даєді може старшы будкіс А чому Ну зато што його теж не сну хтось з інчых то были втину Іхнізу амжекы везут были проти совіскы суєз його везли одного а бабка ба мама його то жінкы померла його одного забрали і потім шыякій цікавый дужы подок Боже мій я сіділ но на Лонско тюрны В камері Ябуден той Сну Украінец той арміі якій Зазвичы зна Знаме сидів камри і сиділ один він был ком комірником в Колгоспи Но комірник він інвалід но і його теж Але што пришли до нього Бдериці і анбукомирником Но і попросили його Нам треба шус там а винно і невідмо сіґати Но хто з села його зложыл што він но не голова колоспо я зложыл што він деє помагає Бнеривцям Не його за тото посадили гезды в Сибір Але цікаві єд Єдым поіздом є мама таты я має же то моя жінка ідме і так ся такій мужина такє два літ не знає він так дивит ся чы передай ся міні чекан А то чыя з вами не сиділа никари Ты Яв і якійсь спіпало і в тому жогоні з Сибіру іде на захід ы у тотыме разом сиділи в тій камеркы разом з вами так так Дева я теж был то і єдым разом залей жаль мій моій жінківже не ма іду сам тикій зыкне Такій выпадок зыр рокы абута і зо <unk> років в гоновым вагоні стріли ся тіль выника вар ачы з гонового Як там было жыт Но приіхали бы до Вяркого І дале нам Х квартеру Дону кватеру А там было оно артіл столярскыр тіж І мене взяли там на роботу І зато взяла на роботу ні Я Боже якє Лека До нас так там односили ся І там были молоды Хлопці працювали на наяву так по свят начальником Цеху але тот голова кєботурил Но Мероня Ґуд є поставит начальні быти мушыти тиш пересил не мал прав Номы А були там хлопці молоді працувала был інтеґент пишо з арміі очы і працували кошто зо мною працівал Крадете то я служ при Батікы Да понімаш бо ты Бондеревіц жерто має так до зме односинь был цілком нормальны знаш я был рыботік а я был войсках Ніх є воювал протів риботківскых бандароцив А там не было я не скажу там было выношыня цілком нормальне людскє Тікі винешо на вічне Я не деч і мирешны Бо як мы наш назвільнили єзжай на той голова той той артілиі Бытурин не хотіл бы родеш начальником цехы Вышків хоці будеш ся Я там в той цехі розбудували мебли рубили стан кіжвоти ся катаніли Як я тут муж Ну ні хоч не дам ті виспракы што ты зєс кєда пропадут тишыну Стаж проходит никє не хочете і справны Але добре же так жела ся прижала Бабушка мама і она пішла до того через деякій час пішат нього зо того батуроника вноты жыдай і тото від кушуют што років Стаж пропитає Він дал то Люй жінкы мама перла за тот до Еткыі Стаж зарахувал ста Но а якы вы там ся стріли оно там жыло ци якы А вона но мама єй жыла ну і сестра а она вчыла ся в Тюбені А вла по фізкультурыла фізкультурником і потім єй направли Новосибірскну роботу чыта лем Ну і не так зішли ся бо ронкаш я знаю вас прилазли А тата артіль будо там де ся близко жыли Я дилю ся она бы столяр такій є треба якій там чытам поправити пришла Я так до поствекну якыі то зели Я там осмытлюю на свойой од сайти якій зе Но потім раптом мы так познаєме ся шмы полюбили ся Покликала ся ідея она поіхала в Сипіцкы же ме розписала што єм вітам приіхала і тоді працувала тут в Ярковой бібліотеці деякє час аж потім ме переіхали же сюди І тут она тоді приняли в школу офізкультурі фізкультуры І з того од такой сыкінничанкы уж почала говорити так як сыкінка голови Трі страшны є дуже любили школи так директор тих таборов так і Ей бы про то ти сіш одішла ти сала з священником ачом обо громадскым што давала шлюбы ріструвала шлюбы Да хе На школи была была тым громадскым школыцкы школы колектыв єст приняли <unk>or<unk>e Тут она закінчыла університе німецкой злочне зычаню закінчыло нірсти Потім было выколчом села німецкой мовына але потім німецком узняли То нажу влафіскультурник постуют німецку же там анґлийскы было а німецкы же не было то на То цікавы якы то долі людскы якє то жытя як де ту ми а де тюмей а де тот ну тото взагаді там там побудували а Будвали собі будинкы великє але але же не вічны Нє то мы думали же невічны Мы вірили в то што все такы стане ся таком А хто знає І мы подва ти хотым і славо Божы мы подвале Но выіхати з вітом треба грошы мати І мы будува вдваля ты хотено І м тато продал і за ты грошы мы мали зашто єхати сюди Налеше был такій момент Бо тихше высыбіры не назад не приписували Ні Бо дже тяжко а тато пішол по столети там той Той паспорт не стіл там кількы сідів мужчыны Но і там братил лем то Явана як што ся не будете в вас приписувати то візьме грошы то так суі ся прядко ні так гынот ся шото юзикє Но но я групу Ты знул хочеш ту до перпис то буде жыти шыкіникого Та але тато мали кого колеґы теж побудувату побудувал хату ше низыкє на них інчым як мы приіхали і нас а хату нашу не подале дназували сме хату продале Іван Давлише разу з лем не знає де ми приход до мене все мы там жыли долгы рокы покы мобудували ним бы жыли на кваты Так жыли як докаторе ні том ні платы ніякы іншы так жыли як гых порядны люди приняли были колиси більшы якысы часны порядны знатят тепер бы так дахто приіздат чув як то змінили ся люди Я то зну змре то так блит душі Бо як так знаш так болит якы же нашы ті є тоді в районах от депутаты кы знизы ся не стали кым такым но одпискати слового зажерно Він хочет набрати ся на красти і хоче тоты дино я то было Кілько часу был вывезений Ваш брат а кілько тато і мама і вым <unk> літ просидіт отри Бо нас за два рокы пізнійше як бы посадили два рокы цідів а нас Сибір А він шіст літ літ сиділ Його заарештували вывезли А вы су і спокійні жыли покыта не донесла так тан З Покійным жыли тата Малек зубот і з Покійным жыям о Франківскы Жевя рік там подумал Но тато з мали Тот нам была одповіниця Никого не было знамени Алі не рухали не залишыла ся кілька галят зрішыла ся без інчого хату продале Но і як ся вернули ты вшыткы разом Тата разом В <unk> році Сталін вмер і дужі люди выпустили товды Та єписта люди Прихущовышу І Вас выпустили і выгли зас віти ся зас могли суда і поставлем все як Перешкод ні было ґаздо на нам якы ся поталанало чому Вы відкрыли вечірні вечірні інститут вецірніл добро відіє вецірні і добре што так відкрыли бы ми бы на поно Стацийонар де Але мы зразу поступили то вічі і ме закінчыли І любили дасти оглеці так на роботі є на роботі Я Было такє Товариство Художників а я за Русґярскій Цех там там Лемків Лемкій богато был бо там мій колеґінь чым ся він там был начальнику в Цеху в Лесі Каємкы а я писал Товариство Художник Але тотвірсы худорнику обєднали зі спількою жеж того товества не было годоль Што вы робили што сы замовляли Замовленя тале замовлены сувініры робили сувіня по світі робил тиків кєчаплик кіс птахів тикіго і Лемкыр было тарілкі яє і то робил до были зомовленя про силу Лемкови думали робити Його лирбы леґырбы то гят кары такєвы хыжочкы такы же дах мож было знимати такынкырбы м там такє был Одехівскій Василь Деківскій і о то Йожілька Мария Байко Він різьбарін теж кінчыл тут але бы ім нараз приходили там приходили колеґе не художник друзі приходили Ноч кей Кажду так то Йосиф Павоч но та хтось бы може пішол тобі купил якыс фляшлю была сьодні не мам грошы не взял з дому Хто бы там пішол то я бы а я мушой зроб я вшы зроблю зато штам підеш до магазину та зроблю різбу но дайте мі кусок сучка осок твій липе такійо брусок Но ах як Ты зробиш так скоро Но десь так будеш но годину там до мазыну годину буду но прийдеш подився приходит тримайте фесик оли ту си як можна робити Одрехівскій Василь дрихівскій там такы боріжба краст но і скультур во пертасній землі Єдут таку Василю Но та шото мі такє Азял коксучка то єж зробил майстер Милы слухаче зас єст так же мусиме ся пращати але знати іщы дост дуже было повіджено цікавого і зато мусиме ся іщы вернути до той темы бо то не лем оповідаме о Мероні Амбітскій хоц то єст барз Цікава особа але хотіла бы м жебы выслі представили ціле тото львівскє середовискотых <unk> семдесятых років де жыли діяли творили Лемкы і оповісти о них як они ся чули в тім середовиску ку видиме же мали як бы своє товариство тото де тримали ся купы лемківскы різьбяре но і там так бы повісти улили ся тото коло і сестрыбайку Но і пак долучыли ся інчы Лемкы то была така лемківска еліта лемківска інтеліґенция львівска уж І ясне же она ся асимілювала покус але барз долгый час тото поколіня памятало же они Лемкы бесідували по лемківскы і чули ся Лемками памятали о тім хто они одкіль з якой землі были патріотами лемківского А тепер уж мусиме ся пращати але обіцюю же тота тема буде зас продолжена высвітлена а на разі щыро дякую і Мирону Амбіцкому і Югу дівці Ліліі Амбітскій Квасниці бо барз мі помогла тепер дякую Даниі Байку дякую барз щыро ня приняла барз щыро а ся не сподівала дякую вшыткым мушу лем повісти же в днешній едициі співали Сестры байко думам же то лоґічне но і запрашам зас на нову стрічу на нову бесіду бо не вшытко днеска было повіджене то просиме слухати за тыжден при мікрофоні была Анна Кырпан но і на тім конец оставайте здравы До стрічы за тыжден Слухайте це процент лем наскрокого азо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>
