70% #99 - Анна Ропицка з Боґушы і Різдво, 4 I 2014
•
Опис епізоду
70% #99 - Анна Ропицка з Боґушы і Різдво, 4 I 2014
Автоматычна транскрипция
Слухайте сем <unk> процент лем нас Кракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Натали Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Витам вас милы моі слухаче при мікрофоніі Анна Кырпан витам вас в новым році зачынаме з Богом Новый рік Мен він ся зачал щастливо і желем того Іван а гнеска наша перше в тім ройці Вандрівка вандрівка до села Лопузня же в рогатиньскым реґіоні в Іванофранківскій области Чым тото село цікаве Цікаве тым же єст тут дост дуже депортуваных Лемків ту сут люде депортуваны переважні зо заходу лемківской землі а то села Поляны Королева Руска Боґуша Білцарева Баница Нова Весь і найбільше маме ту Лемків з Буґушы То зараз підеме в гості до Анны Ропіцкой з Буґушы она барз дуже вшыткого памятат з дому Повім так щыро же была єм уж ту і постановила єм сой же зроблю даякій більший материял Про тото село хтіли єм написати якуси статю пак ся не поведумі але обіцяла же мушу іщы ту при тым і пришли єм тепер А чом хтіли єм писати статю бо Лопусня то село якє зорґанізувало в <unk> четвертім році першу Украіні Лемківску Ватру До того в Украіні такого не было і з того ся зачало Зробили тото на взір Ватры в Ждыні Лемкы з того села поіхали тади виділи ватру в Ждыні захтіли зробити такє саме Зорґанізувала тото Люба Тіхойка Шкода же неє єй тепер в Лопусні она деси в Лондоні ту Лемкы іщы свого ся тримают власні зачали з того же зорґанізували Свій ансамбль Розмария пак зробили тот фестіваль тепер кєд бысте пришли в село Лопусня видите памятник депортуваным з Польщы тот памятник зробил Богдан Коваль в котрым мали сме уж бесіду в нашым радию єст ту і церкву котру фактичні поставили Лемкы В тым році в Люпузні хотят зас зробити якійси фестіваль на памятку того же был в <unk> році то уж <unk> років тому За місцьом фейсбу Знимкы з Лупусні Тоты знимкы же зробила єм деси в вересню ци при початку жолтня в <unk> руйці будете видіти там ціле село депортуваны Лемкы ся оселили в тім селі бо оно припоминало ім кус Лемківскы краєвиды кус подібны сут ту горы На знимках Фейсбу можете видіти тыж Цмунтарі Цмунтарі Ріжны і з І світовой войны і навет турецкій Цмунтір єст там памятник і інчы навет лишыл ся з тых часів німецкій памятник і по німецкы написано Жебы вам было легко ся зорієнтувати кєд бы дахто хотіл видіти на мапі дати єст то місточко Рогатин Рогатин Єст в пілнічній части Іванофранківской области і з Рогатина іде дорога до іщы єдного тиж маленького але барз давного місточка Бережани оно уж єст в Тернопільской области но і деси посередині медже нима єст село Лопусня і оно при самым краю Іванофранківской области Ту власні стоіт така таблиця же ту ся кінчат Івано Франківска област і зачынет ся Тернопільска В Тернопільской области ту близко ту тиж села де мешкают Лемкы і ту барз близко за пару кілометрів єст село Гута де одбыл ся другій лемківскій фестіваль по Люкузні два раз было в Гуті паку монастыриску перенесли ся лемківскы фестівалі они тепер зберают тисячы люди а вшытко зачало ся в Лопусні Барз мі ся сподабало в тім селі Хочу прити іщы нераз но але гнеска Не будеме бесідувати про Лопусню ци назагал про Лемків Лупусні а хочу жебы мы більше побесідували про Різдво про Піст перед Різдвом про вечуркы в часі того посту Пилипівкы про звыкы традициі ідло і жебы мы сой припомнули як то вшытко было дома Припомнули тоты же могли припомнути но а я як ся уродила в <unk> році то я уж можу лем до чого ся навчыти но і молодшы одня тиш То пришла єм до Анны Рипіцкой а навет не знали єм же она попросила свою дівку котра зараз приде слухайте як то было Но я Вам буду оповідати про себе Но Татаратя вам бу добрі о Як я добрі памятам то Вы з <unk> рока <unk> ой з <unk> р і вы з Буґушы в Буґушы Співанок я мого ввіз Марусьом бы вам богато далено але штопате на тото прохам треба было часу бо нас были ріжны як то кажут ріжны традициі На рівдяне свята было своє робили вечерниці для Но чекато я найскорше почну говорити про себе Як мы ту приіхали так ідут якыси люди та ци пані очы ага моявна ансамблі Добрий недобрый слово Тома в Лемчыхум Добры Лемків нас нівитаме Я пройшла бы ту лемківскє село та я лемківска журналістко ага То зато ім пройшло те і ту хоц гамками мірва дохай лемківє небагато Є так нас труха ся Бо так як давшу придут то кажут так же мы Як придано Лопущым то є Лемку же як ся дахто ожерит то має быти Лемко та говоря На они нас не дуже хтіли скоро ся му ту пояни не хтіли же то хто го А уповите як были колиси виціркы выпамятате ґу памятом Вечерко о нас ходили прясти там на тото вечырко нас было робили такшу хату собі даде брали і ходили вшыткы новечыркы і молодіж і стары і всі всі ходили на тыл чорноязыка Пряли кужели плели нота якло лямпы ґло дампы што плели шведры шкарпеткы пінчохы навет плели бо де было іх так было скорі Слухайте а повідте мі такє Няк то перше было но наприклад такы зыма коли су з ни были остры Но як ходили лем мали што або кабаты носила баба кажда і кабат і кусигальку носила і може іщы і кыси під тым на зиму Кабат може два кабаты єдно а то было тепло як то Згірні як мала тіси пінчохы брали як то быта пінчохы выділа керп мали бабы але до церкви ходили наскалены черевіка Боґанці Буґанці Є но в зимі сніг і мубрала з кірні наприклад тоты пінчохы а они пінчохы якы были за долгы Но так даде даде та Олида А як ся тримали ся привязували а привязували Як ґумом ґуму ділию но але пасок якій си мал быти же до паска так дотыкало шыроку ґубу шыроку ґубуроку ґубу зосыли єй привязали та ходил Но добрі а якысы маєткы были та да но то до войны не носили майкы выдакыш троха дехто си там дашо вшыл такє такє своє як то кажут домачысеків тоту дову подеб як я то же было то же были майкы як я вже было мала десят років як є о тамаль приіхала ту ну товды же были Но та уж повинні ту якыси зачали практикувати Но но но ну але слухайте але в зимі выпазьте в дупу было зимну Но та паро же так было Нея ходили в зимі но ділу то ся вделе ту кожухы мале Бо бо така была молода шо пішла потым на кожуху кожуху та кавале з долгыма рукавами Кабаты як выкажете мали но а ту є знаю чо тако чо так ґуло пінчохы были высе выплели а светер на великодне свята лили і потым пофарбували то было сильно гарню а обряды якы наскраз были тибетовы кабаты тоты ґорсеты высываны керпці на ногах а по церквах ся позберала ґ образу носили всі під єден колір коса плетена мало діти як я там мала быти донашка коркви і мала яйка принести малювана малювана яйка товдом змалювали Самы знате як красиво різны кольоры хоц казали стары люде нич не знали а стары люде знали добре вшытку о но то може чекали бонашка нам мала дала давати яйка нала нам пасочку о а моя мату Лой зато почул одцювати бо я зато было дуже наказано дуже ж пошада была жыде так так нас Хліб на першым місци был як хліб впал на землю треба было підняти поцілувати а як везли з поля колоскы то позберали жебы фіра по колосках не єздила таки был порядок о такы было хто было душовского файны з дробом Чого но то як бы в струсі былично одлешо я тото задумала Видити і хыжы были здоровы бы здоровы і хыжы были де купы так хыжы наприклад были мале купы мале мале о тым было такє што троха і было такє што і тоты діти видували Бо хто был богатей то был богате хто был бідний ну ходил наєм ходил воды выдо Але люда коси жырли то заводил в нас не было ничого не было а люде ся годували добре аж штыри разы на ден єжли я дішла на загороду баба мала колыску бо мала дитину несла колыс ку но то під полуденча сыжрала під сніданя на підвечірча то так сильно тілько хліба мало было мало хліба мало єй личывали Но єли варены Но тоты як то кажут ту называют насказали на лесникы тоты стертой бараболі нудрульноткы то як пекли дарты пляткы не так пекли як тераз о люде як бы так моя мама одділа же я тілько олію на пляцкы давто бы мі не знам што зробили Но пляцкы пеклых пеців або в бадрули на капустяных лист пекло тіляскы а в середині зробили таку дірку там напхали масла і на поле завели до шматы і было на вечер під вечерю де зробили дірку В середині в тым налеснику бо налесникы не такы были тонькы як ту а такы грубо были в печеным пецу Ну м чому они были дотає шты до Барабы до неналесникы ду бандурцяны пряткы налесникы ту такы же ся завивают о но но но це якы было такы грубы были што там уціло мафу быти а поверха што выризали тото а потым приліпили тым жебы тото васу не выходил тым самым што выризали тіж тотым тістом приліпи А іщы што єлит на штуден рано стали што єли тарано што стали кашу варили за ялку наприклад нотарицы варили Вшелеічну кукурудзу нас не было но то варили томанку то грецкы тыж нас не дуже важали то ячмідну о таку такы курупы різны погы Панца ґнас дуже важали а да піщу варили Назвы Ґаздыня на селі мала быти така як не было того хто то не была господыня На зиму сушыли сушарні сливкы грушкы ябка а потем тоты ябка прикладали в такы діщыны пересыпували цукрьом то мало быти напис шыли і укладали так єдну днува До діжцины таквер самы присыпували тото вшытку тоты сливкы сливкы такы суше нихто но і мала быти брунзя другій діжетці о третій діжетці мала быти капуста бо без капусты в нас не было была хата пусты без капусты Бы так в нас дуже важали капусты Што на піст переважні што таш оліів злиняна было оліє Нолію робили то так але линяна линяна та робили была оліярня в селі толкли олію то прилозили по відри тоту олію тота олія мала быти на цілый рік не так тераз люпєду Мазый не куп по солю выселили Они сулили та была злезало і ся ним сулил Дошыткого єй давали та был строгый піз бо надале більше для чортовал быти волі Але повідте то был піст наприклад тепер мывця сіпили пілкы то был піст од першого дня пло ту і аж до велиі то вшыткы дни был піст іли ся пісне часом мы давали але але масом марщыны а так же выдали солоненьом пло але пристіли тоты соро днів был іли пізны дожду Не як тепер середи пятниці а цілий єли часок м то більше было так шогризя нам пості іщы так троха меншыла жала великє пісто сильно строгі настроіло і не можна было в пысті співати боро Хыбы співати якысы церковны пісні ци коляды коляды а были іщы і співанкы такы як бы церковны доколи нон навет были такы я чула же про грішну душу ци про рай ци про іщы такы як бы на такы темы же можна было вплысти Было штоси у вас такє голоно та співали такє Были так лемкож до матір Божы співали пісні співали терез ходит Господ по раю Дама Цікаве Ци знате тоту на Ходит Господ по раю за Дамом бесідує Адаме то што раю єст твоє лем лотше єдно горватий запрощ щену аж світо все хворчы чує і доєвы требує о єво чом олоса єдного рвати не пробує Нові поза ємного раю єст своє лем оча єдного рвати запрещено Можна посмотріти што то єст О то там куляды Но так так так так так так так так так так так то іщы давно виджу давн виджу ж іщы давно виджу а то там якоспод порают радости веселости Ох ото Ходит Господ по раю За домом бесідує Одобышы вчораю як воє лишовочар єдного рва те запрощаю А зміщы то вкорчы чує і доє вытримує выяву Коли в раю єс ваше чом голоше єдно голова Ты де пробу раю єсплодів і господ не буродит зрывати лем много запротив приде рід тыхнів і раю утро та Ех де страхай ся єво кусово треба уведеш той но світу цілого Буде ж мудреся бога сопругома ты бом орява вкусей ва і мужа полутив О горе хоспею явил ся Адам пред Богом ткрыл ся він нагиі гололи Або слоти студія легкє запорва доловя а даме лем мою святу вюлю ти приступиша ною при довас кажы Із раі пришло ся радия сы срачено ангельо <unk> голи гоны во двери райскую Як Од вести выповіли же люди ся зберали на вечіркы же ся зберали і приходили і стары і молоды так а вшыткы наприклад в єдной хыжы вшыткы ся зберали дурай та І робили цілы риздяни під вечерницю Ложен вечер ішли на тоты вечерниці і хлопці і жонаты і робили такы когута пекли а як пеклы кугуты Но та як пекли Пече ся когутик пече о мастычка з негоче іщы бі ся ліпше впюк як бы той хлопец до той дівчыны втюк Значыт він ішол і цілувал тоту дівчыну волитетко А як дехті єй іти циватик то они тым кугутом о тым кугутом шоробил та поплювали такє опоробили та і тестра то хлопці пекли когута Як то унє дакє Хто приядила такє она робили то і тых і вроді той кугут быте такым страшыли То як бы кугут Ну і они брали тоту кугуты і як носили опо хыжы ци як бы то так робили страшыли дівчат скы і коли так были Хо як сказали тому хлопцю жебышы тоту дівчыну а дівчына ся стидала не хтіла як тота ся одпыхала той встидно влу Ох а дя бо тай взяли і так Він ішол до той дівкы і єй цілувал як та выпцувал я всю і все і пішол а потім знов другій раз в пекле знов пече ся комутик знов друга дівка жебы ішло трета четверта і пята і та но так єденбу єден того кулута пюкто такє шота не одходил з тым кугутом і страшу таку якєр То тот же страшыл тот цілу волция Хлопці хлопці наділяли хлопців на трафли так жебы ся так трох бояли І так повіли то хто з них наприклад мал стати і піде до деякых Хлопец Но але хто з тых хлопців на для пятеро до называли Тым корчы як накто нашол до конкретной дівкы та Но а як оно не хтіли Но Я не хтіла в ся рода інтернувало ся нитку та пригожу як ґуславі бо і так мусіє поку і одышу но а пак далі завз начынали тото воры другій раз Но тепер наприкід повідали на і Василь на приде до нас димку ци го там до Чойнасті чы там Ганна чы до кого мам Но і так ся повели по колі та покляче тотру пля ся тотар бо стары стары ся зацілувал а потем друга была така Пенсакы толкли Новтоль ся так нареготали од тых вечырках што не раз аж врисі болію бояв што тыж ходил ету Зробили такій столец но сторон звычайны столи хлопчыска два взяли ся за ру а дупы мали мати Боже ту якє допробаште Нє но но підцікавы як то были Яч товды не жыло Бай так ся тримали тыма руками дупами толкли тот дакы рук бены як они сідили бо онисли выселе выселе тало Два сідали на єден столиц на єден столо І тот мал тримати того ногы а тот мал тримати того ногы і тыма дупами докупы толкли Дупами ся обернули Не дупами ні ногы мала бы та дупа мала быти так мала цінити то так звішати дупа мала ногы мали быти догоры на стільци і тот хоч кома отримати о ней торк ту з того боку і з того боку мал быти хоц чыску сідил єден но а ту другій Але ногы мали быти такло до горы на стрийци бо мал зогнути ногы а дупа мала быти тым бы ся мали товты тыма дупами тоты Пенчакы Ома тримати ногы і тот ного а тот долтого ногы І тактыма ґрупами тот народже каждого місяця револьвертів обыдва мали ногы по городами а дупы мали вмати окрему Стояли та выногы ландати та виє бланій павит ся там добры ґлобові чарено вытримали та бух дупум буду даме повывали тоты пансате асуптус а він мал так лежати о так ложы да было тото лоґа побали бы і другого за ногы тримал ло і другого тримал а тот того тримал за ома дупами толкы єден дузу ота бух бух дупом бух дупом Єден столет мал быти Обидва на єдным жторця але мали быти так ло то хыбы лавка было то явдва быта лавка лавка моты обыти туалет бы не міряли лавкам товы рывалы коваликам лавка бо яволи ся предпоночували то малы так толкы єдны з другыма в дупу дупом товчы Мили слухаче кєд вым тепер до нас ся долучыли і не знате што ся діє то повім же мы днеска в селі Люпусня близко місточка Рогатин то в Іванофранківской области і то єст село де мешкат дост дуже Лемків переважні депортуваных зо захолоду Лемковины днеска мы в гостях в Анны Рупіцкой а прилетіла до ней і єй дівка бо мешкат по сусідству єйдівка Мария і бесідуєме о тім як то давно были колиси Вецюркы як то ся зберали дівкы парібкы в часі пилипівкы плосту перед різдмом Як видиме піст не можна было справляти весіля робити якысы наприк більшы кстины лем так потиху але вечуркы то ту можна было дося насміяти ріжны были традицийны забавы і власні тепер пані Анна припоминам же она ся вродила В селі Буґуся оповіла як памятат іщы з дому як то выглядали тоты выцюркы і оповідала мі як пекли кугута як толкли пенцакы то были такы народны забавы Но і тоты пенцакы то не одраз єм зрозуміле як то было а было так же Два парібкы сідали єден напроти другого сідали так же піднимали ногы єден другого тримал за ногы сідили на лавці сідили так як повіла пані Анна же дупа там висіла зозаду не была на лавці і ся тримали за ногы але они ся так одхылили каждий ззаду як бы піллежали Но і так они якы Она повідала дупами толкли і так то ся звало же товчут пенцакы Думам же то было барз весело і вартало было бы навет у нас Зорґанізувати такы вычюркы і повторити тоты і інчы народны забавы они барз просты але люде без телевізора без компютера вера тиж красні ся бавили Но то тепер зас побесідуєме што было на лайчурках приємно мі же пані Анна барз добрі тото вшытко памятат і прекрасні зна оповісти Олечы такы самы разаба товчы Они два І зачынайте якы тов Пригваряли штоси до того Нота што толкли товклы панцакы а тото ім трошка часом пішли хоптуска пополили жебы ся тото панцакы ліпше толкы троха покропили іх жебы ся тото Не така така была гра А лех выберали же зараз підут тоты два апак тоты Ел є Хто хоче Просто сы так подумали і так зробили а потім што другу гру робили другу грубили гор дубы різали А як різали думам та поставали сте вшыткы так струмко як солвато там мал стояти так ло знайте хто пішол котры дубы різати но та попід колидалы так дачы му Знате хто свербит де не вытримували де ся реготаль столу де котрий ся не вытримал того бо штрун хрумковали як шыркы рядом лядо а зозаду пішол той шоризол дубу попід куліна знате гратушы того і год быйде штоси ся тиси повідало Нож не просто гра така была але повідали а дале же будеме зараз будеме дубориза дівкы дівкы дідівкы плели а то они то іх блаб они ся так думили а третє керницю копали А кірницю яклопец ци клякнул першы і говорил Копаю керницю на перше бетон хто мя поцілює той мя вырятує То дівчына мусіла іти цілювати того хлопця поцілювала она його вырятувала але він не проси лем повіт та зар поцілювала він пішол потім другій шол Копаю керницю на другій бетон Хто мя поцілює той ва вырятує Но і так ішло ішло ішло ішлуй то єден был погібок але все яка дівчыля мусіла іти рятувати його мутек А як повіл хто повіл якым быти мо не рид не то дівчата же самы ішли бы такіли повікому копал кірницю а він штоси робил На колинах стояві і так ся выгнуй копаю кірницю на першым выто то мя поцілює той мя вырятує ной дівчы записілювала він же ставал а потім пішол другій на другій на третій і так кілько хотіл так Но кілько было кілько дівок было та было та перше зната молодіж ниґде не ходило но добрі а дівкы ся не ганьбили підходит но там грабили ся но авар того А вартя мусіли іти ІІ просто підходили до него А він як цілувал ты він стоял на кулях на колинах Но ты я проновала ся схіли ма она мала ся до него схылити Мана ся мала сховити маго выратувати бо бу Ага но до так ратували так ратувано так ся было ратува дві потем мы когута пекли пемчакы толкли взят рахували Місяця ся рахували місячы рахували акуцінали на кізля з плечами ся вертали єден до другого січен січеного сіли <unk>eo<unk> плечало плечай наприклад я сіла Да я так про ану сєн але якшы Як шы скрутили в той бік або де прагне то ты Як нє аманда А як выберали хто мал сісти Як Нок же то під нацка а то під зараз се придумали же ідеме зараз місяці буде той сяде порожко буде сідал та рохваты місяці Але як повіли вшыткы же тепер піде напрыка самым Но ци не повідали Я коля казал же я іду рохваты місяці Але она ся за так страже бы то як ся выдендико берга най ся нашіт є затуваєн січен обертай головєны але а як знают паш як обер а вшыткы смотрят завязы тумону та судівкы дуку це наприклад наприклад одповіла Носіть до Лявци Молило матак леґату гварит місяці мы Ци они жарто невы лы Ци онит єдных Є той провадит жартучку на котра бо діючыка гвар сіцят а ми мали быну Лем дало наприклад люди так і наприкляд тоту рожный стороны дакуют далі а як є а яку єднаку сторону ся цілюют або ідне гона дівчына ся старала жебы жебы в чату сторону же были цілувала то так нераз вышло ся А хоп досконалності з робуче бы тоту стороту Жыла Ірка таке было І коли вышли в єдну сторону так си притрофило то одраз си цілували одставали і цілували Но а потем на Андрия на Андрия шуру выли Андрия ходили на роздорожя Лен сіяти Но ясо было но то так было Андрию Ленз сію хотіла бы м знати з кым го буду брати Бо наше ся сміяли бо ша был такій дурник то што наша мама моє давно оповідат же каже такій дурник был але того Але ва Андрия пішол да дівчата пішли і сы сіяли Лемко Андрию Лонсію хотіла бым знати з кым го буду брати а він підышол дадей і казал Зьомном зьомном зьонном та ся сіяли з того зна якы Но тота ся робило ся на Андрия Носияли лем але як з того она бы знала як ся з того гадували гадували чого робили высновок же з той стороны або стандар одых учыску або дахто надышол же буде одтама чоловіка А потім знов році воду носили І пекли паляниці Паляниці пекли но то Мы си памятам што сме ходили але чосы мы придумали аж зо Пелешкы іти Нота ся му ходило і до тота хоч старше му вде паляниці печы Дота ходили два до Кєрниці несли воду а там догоры требу но а они неразу заклену там клены шыбыли Стара дорога То ходили выскакували нав як выскочыт воду з рота пустили бо сте ся зачали сміят і не годен было той воды вынес сти догоры да але потым якоси ся внесло пекли паляниці кожы дівчына пекла Вынесли вычом водом мала занесити паляничку свою потем ворожыли на тым а потем пускали пса і котрий пес найскорйше хопит тоту паляницю тота дівка выйде скоро зем Тото перше выйде з тых жели бо тых паляниці было багато на кінулипсу без котру хтів талжа чы то правда была чынат кажда на свою бояницю своі порівничыли но но а потем знов клали тарой для було миску но тай клали під тото перс тин віночок такі выплели тай ляльку такы лом дажыны Ворожыли деяк вытягнули ляльку бо так товды же і хлопчыска ворожыли і ішли і під тота ся сміяли а хто хлопчыска по Як вытягнул ляльку то ся реготали бы дівчына же ся покрыє такє зыту або від нього буде мати тоту дитину такє оран такєв сміх Перстень Перстен скоровийде заміж вінок скоро вийде заміж Хліб же буде добра господыня вытотив ба Ляна Андрия Таву робила така маєтка як піднималига што там є тамували замаренды тотар мал очы зажмурены там тото мали вель Малу очы заступили му і тым малыативок Я розумію же то была забава Але ци вірили в тоту кузци не вірили ци більше як зыбала Тота як забала Но то суха хыба то так было же як паздял памятицю же тота дівка выйде зла бы забосе таку забало А потем на різдвяны свята як же тоты різвяне пісся скінчыл Но то Робили такій ламанчык называли ся ламали тоты хлопчуска кудали дівчатам а по тым што потым мала быти гостина Хто ходил на чыркы всі мали приносити даше Яйка якя то дал То такє был як тераз сюдах пешыткы приносили дашто жебы єй ся зложыти жебы мі зробила мала бы той гостина Вшытко другы на вечырка ходил просит бал принес А в клюбів же мали быти танці на музыку вшыткы шпарили чы стары ци молоды чы якы вшыткы на музыку ішли хто на вечеркы ходил на музыку малейы А ша музыка была шо музыкан был в селі закликали го з Йойкы Шаноділи танці были не та актеры а я памятам што мя такы мала страшенне чырян на нозі чом не вола ся рушыти та што хлопчыска пришли та не вывлекли мя з хаты на музыку та і той щыряк вітріснул і танцувати м худе а бяболіло так што з негодна была ходити Не дале комчыска дівчатам хати мытго они робили музыку і то не так жебы ся напили горілкы трацючы ся напід о чудесо робіт Першого плюска так не пили а як красні співали не раз ло то як сий пуставали як зачали співати такы лемківскы пісні різны та стары люде вікно одкрывали і дивили ся якя пісня была в силі як весело было або з кольгоску як мы ішли вшуткы стары се зо спілом то же думал Туту ту Нобо Ламкы принесли так вы робили выробили ту плубіциды А як то было і дверали сте всякыма куделями звізками тыма такыма што ся пряде врога господыня Мы ся сходили на вечерницю молоды приходили до нас З колядами ходили до хати мы іх запрошували а потым робили сме такій сил угоршали дак перед вечерьом На святый вечер сідали і колядували і співали О віш оповідали повід зратували Повідсте были якысы коляды вы Лемків десе там бубу ґусів вы ту пришли і ту такых люде не знали наприкла Но выятне же наприклад двох придвіджних то всяди Еладіст была ня была на другу мельодию на то саму світу співали кунову кулядушу же наша баба з дідом співали пєшету памяти а другы поталь надверте друго же по Звіздаєс світу зациі наз был А небо і земля співали нас на три голосы дві церквы Но то перший голос співал почынал хрий сто зродил ся а друже хрий сто зродил ся третій хрийс то зродил ся ты то но своє співали до кінця м другій голос до кінця а третій голос до кінця і мали они вшыткы ся зыйти жебы чудо чудо повідаю а душа прекрасні співали козадо іщы співали таку Повідсте ны пастушковы вшыткы збудили виділи сме дітя красны Яко квітя народжебі Отахля модитятку одым повіда Жель бы я там з вамишом то бы яздивзя звіщываю же ся Єсус народил Іщы співали коляду таку то тремати голубы аже в памяти такой не мама Русинци нехай заспівают сіль лемківскы силь Жебы тоди Был во сельома до того ждайска Тоткы Лемкы співают подолякы іграют воленя што міркує войко легко танцує Цы то Богда Ци было тоту на остатній стурінці час радости веселости світу наставнині бы спаститель відкупитель народил ся від дівы пришол на світ сам Бог народил ся бы ци было тото на співали чазра достилости зыт ся ни Бо спаситель пры великє родича Ни Так спіл на тугом та така куля добывала яры свій Вельмирамскы зыгы Звізда од A<unk> Леман смірно злато і взяли за пляту ды сну юзгы а і розросли і того заснути ся Що Церквічний На цві народил ся Як ся рыхтували до святого Вечера до Різдва ци што робили в хыжы ци наприклад было такым може Же ішли до сповіди перед різдвом Ци не было такого давна досповіди ішли ішли до тале хто хтіл та ішли іс Ци як ся рыхтували може рыхтували наприклад дырва жебы были наскладаны іщі алырва насы рыхтували ся так што голосаты рыхтували квалят до сцюсив і гату І так люде мали дырла так што цілу зиму то не был господар як мал жебы му дырла высли жебы гуциві были сухы на паліня Но але треба было і прирыхтувати прирыхтувати рыхтували но то якы зали то ручно давали такы акты родовы і жебы зрыдко В стучах было мало быти до порядку бо на ґазкєдона ґуршыл не было даршо Лемкы так былы ґаль А Лемкы ся ріжнили наприклад од тых ґаздів же ту наприклад ту пришли ту інакше інакше ґазды были Но як повісти яка сы бы ріжниця были Та была бо наш як то кажу на Лемківчы аба більша культура і мам розказувала ем бо не ту нич такє насеку куруджану лемішку варили паляниці пекли ту а паляниці якы пекли Бо та паляниці пекли такы не такы шутеросом Плоташ был на класным оці тай тай того тай замісили Но тай такы паляниці пекло на кухни Мо так то гунаш корді Та так пекло Но акту пришли но там мо такы были трохо жадны знате бы му не было так круто як мы пришли після того бідували як то кажду ловоду єли як ся колослю зачало позабаляли зерно Но то мило воды іли мамі ногы попухли но а я виділа же мамі ногы попухли но то я же од них не одходила же м хтіла жебы і они дашы зіли Зната хто мама дітям дазо сама сама а сама Но я вже троха мала гол говіжыти же од чого ного пухнут Ота на колося выдувал колгосву колоця натолкла до того нажла жор были зловоли Но та жебы мы хотіли красти до колоску колося бы треба было них жыти як вас захто глапил то на така то тюрма была Такє было такє наше жытя было гіркє гіркє жытя было цьо одвертаме ту Різдво то отыпер метыш ся Різдво Но я не знам як люде перше ну мали прирыхтувати вшытко і на свята жебы нич уж нас свята не робити і мали і вшытку і гідло і прирыхтувати може і вшытко што там дати худобі і вшытко жебы было хыжы якос си попрятано так но то як власні Вас были як ся річы нерахували но та такы поровили тото вшытко влоца Но тацічкы наріждали но а на святый вечер но там на дшо клали Но тото клали той поладник Но та клали так докута докута то нивали та сніков На сніп горили Полязник но Той ся звало Полязник но вас на тот сніп котрий давали докута та на святый вечір тото был Полязник коватник чоло хто ґазда мал тоту дохез На а ту потым шталили сіном потым ся дітиска омал были то ходили клокали такє было тото вносили ту хыжы ґазда вносил перед велию тот сніп просто сніп не змолочений А голосний был Прикрашеный тол простий снів якый тримали од літа специяльні нотопризнача до свечері І діти наприклад ци хто там іщы вносили тіны тамы ото квалто Вшытком тым был господар бо поданы сідали за ждів той тотой ноты так но і прикрываленой квали тоту святу вечерну а потем звычайно молили ся Но хоц на рейку на знах на заході на реку ходило ся до Шытый до ікы Но а Ґаздыня ишла ци ґаздыня было жытко вшытко і значыт не были же ґаздыня залишыли н вшыткым было готове зрыхтувано она же мала тото зрыхтувану тоту вечерю а вшыткым ішли до того Йо рейкы молит на ся і вертали дне ся назад мынул Як вышли до рікы пришли і як молили ся Молит матцю молиту ґазда звал отця нагородит цело і платил дни Гмили лицея Тоді же ся не мили Тоді же так приходил роміня не пришли до бунтока до рікы Старавли як стали як передстили ся то молили си выли ся і брали воды так просто тіряли і брали а лем так гнили ся гота вшыткы до і просто вертали ся до хаты а потым же рыхтували вечерю і Тото з тым же мал быти зрыхтуваный Еґєшкы до Рикы же зрыхтували і ґаздыня є оддаливка тото была но же вшытко ґаниня лишыла на столі та уж ма быти до свечер і тото было готове готов і того не сніп ся вымусило ци уж был поставлений тот снідок бы постал тото вшытко было же готов і можно было одраз сідати до стола ся стіл был ту сіну было та і усум пригрита і вшыткы в мискы вшыткы шыталь было лаґовит Ци был хліб на святій Вецірі Бутту в Галичыні то но хліб не так важний а дя лемків барз важным было жебы был хліб то хы І был такий хліб же даколи лишыли го на столі наприк до св Василя ци до другой вели было было Тале як было гвас так в нас склали три хлібы і так тоты хлібы мали быти на столі Як они ся звали ци они то был просто кліпола вликычы ак они єднакы были три хлібы ци більшый і для неє так меньше більшы для команці был ся єднакы так они три стояли на стучактах по середині тактах на ядан тот хліб брал та брал ґазда і розкраювал і ділил вшыткых зо столу А мали прос курку з церкви брали Та гло тато Был то якій такій хліб як все ци пшеничний был якій ліпший мож был на свято Дальже то ліпшый был жедний пшеничний а ву такы біли на свято нє той такій был разовина На святый Вечер Ана на тото свята то же был ліпший кліб на Ры га І был тот кліб полазник ци три полазникы три трилазник полазників та был полазник такта тат святый Василь до того Рождесту святый Василіц іх Іван Христитель То на три свята были три хлібы так як бы такы символы зна прошто так говорили так люде были такы ж отримали ся так чут Но атагісты та было як то катаісти та більше хліба пекли за святно та ясне вал же мусіло быти по достатку ноґо Товды пришли і уж ставали до вечері так вшытка родины ся зобрала і млили ся засвітили свічку та і молили ся што тиж оця наш богородици діята іщы вшытко ся болили а потым вечер явит а так еґазда якысы желаня каждому повіл та же лем на тоты іх тото і для но то жебы сме доче чекали другого рона і нещестя на тот новы рішыть Але видиво ліпше як торикы на лем товда ґазда повіл каждому дошол до хати нюс тоты сієно хати одкаль ти нашы баба сымка одкаль пелазникы ся з сыпладник то был хто як бы готал він так ся однес щырків з тых напр питат ся о чы господиня чы хто звідкє то полазны хто Няс ям самы коли входит коли сідати до вечері Коли вечеры Но бы Як входил зо снопом то мусіл гворити Слава і сусухі та ту был поладже ґав він зо снопку приховал та Но Але тепер ужы зачынаме вечермы вшыткы стали такы і молили ся Христы Боже Но то пар ліст два Рождество твоє Христи Божы має і то повіли тоту Етропар ліст два повіли да правильно і сіли до І од чого зачынают брут просвору просвору сліт ся там а потем безжезнок і честнайку почынают ци тото решта господыня доносила тото зіли налет єдной майскы вшыткы тото єли зіли взяли сой каждий тот цясну райшый для померщых мало бы был тералик окремий табре музыкы але до третього разу Споминали помершы і там давали тот тера так так давали Прю того што суты шотмо єли то давали там люд Лиш ахы ах подаль предтом як ся єба выйти до рекы но то корові нюс істи і кавалок хліва толь полазы ґіда бо нас такы полазникы пекли маленькы маленькы то были я в бид до худобы Бо та худобі худобам пекли же то же такє был звычаны і перед тым нюс до корова была ци кін а штоси повіл до них котрий там шосе він говорил до пано жебы была здорова на талермо тому такєфові вы так тож не писул дослід Дал тот булазник худобі доісти дал тоту вечерю люде вечеряли ту ажова собі та дало товды до потока а товды уж пришли і сіли до вечері та На столі Што было Было кіселиця павну Кєселицю тото такє тертве тепет же господзыня доносила а тото такы стравы были такы лобшы треба было тото докладати на столі были а потем доночыла уж што было на столі Но та было як то касуль <unk> <unk> Славна сказали добрі Ну ту што пирогы были Были пирогы жытели товды кєрогы были з ябками з капустом як барабами Як з ябками солодкы были были ци ло солодка А як іх робили тоту як не чыняли тоты на кугы рызали на кусоч і пак пирогы так тру на терку грубу пих шкодают дашка цухру не залібра поцукрує зверху і все ся до тых пигів не дає ничого ні олій ніякой ні омашыть ку Мили моі слухаче про мену пролетіл уж наш час щыро дякую Анні Ропіцкій Дякую єй дівці Мариі обіцюю же іщы раз зниме ся неме бо іщы маме оцін бесідувати но а на разі мусю ся пращати уж пізно мусюж выіхати зо села Лупуснє же в рогатиньскым рейоні было треба перше ся доберати правда лем пару кілометрів до місточка Рогатин а одтами уж шосе до Івано Флянківска Прощаме ся з вами щыро дякую і желем Вам щастливого світлого теплого різдва Жебы нихто в тот ден не был сам жебы нихто не был смутний жебы вшыткы были здоровы щастливы най Ісус Христос приде кажду лемківску хыжу каждий дім до каждого з вас замешкат в каждім серці При мікрофоні были Анна Кырпан до стрічы за тыжден Оставайте здоравы Слухайте сем <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>
