Голосы Русинів Підкарпатя #83 - Олга Бобак, 10 ІІ 2026
Автоматычна транскрипция
В люсуру сы был Подкарпатя област і А на тотівка полодины переір æнепоміром то язы дити о дати Выступ жуньского Вокально Аматорского ансамбля Руменок вчуєм першый раз на фестівалю Червенна Ружа котры орґанізувала Народна Рада Русину Закарпатя уж Рускому Театрі Бавук в <unk> року Синє феінтригувало тому замрядати інформацию про колективы і несуєм ним ного Руменок спілуці ансамбль вціненый в <unk> рокови в <unk> рокови ту званя народний В репертуар колектива зашло блужы співанок і векшена з них русиньскій Після Червеной Ружі в куртый період зисала ся зо мну як причетным до шырвого русиньску фестіваля ног темы в Рокашы котрый стонувал мукацівскому замку на першу соту марю <unk> авґуста <unk> рока кероници Руменка Ольга Бобак з просьбу дати можніст іх колективу та выступити Тійство ушлю масштабны а на ньому з Ольгу і єй колективу поцимборувал ся
Влухыти голусу русину Подкарпатя Пані Ольо добридені Добриден пане Юрию або находиме ся у середньому вашу му гніздечку виртів творцю мутали культуры де проводили петициі важнетый украіний ансамбль Руменок Розкажім маленько з початку про себе уж як кєровник з його колек Но по перше вітало всіх конес слухат вітало особисто Вас ідже Краснодяку за таку можливіст поговорити ішыбонес людицюли за себе треба говорити за свою культуру треба памятати а кєд не говориме та як пардме наступным поколіням тошы маєме суму сер Я самоуроджынка свого рідного села дуже його люблю мене кажеме середньом і кажеме середньом сездавна было тот то наслужена даний момент вже великоє селище Народила ся я в простой сімі мама у мене економісты по світі і всю своє жытя проробили в радгоспі Елеанка а тато у мене од маленько інакше манекоріня і з хвилични они ся познакомили з мамом в Ужорді коли мум тут служыл поженили си і народили ся я в них третя дітина в ро По мамі я маю коріня із нашоі стороны Словакі Віходняской східньой і дідо у мене Словацкє Русин якій дуже інтересно сюда попал нам же рочно он был простым друтарьом Куди в горці кєлята теподя і пішком і стреням пришол і вдас ся познакоми з му бабку Ілону Потом і сєреж через місяц пришол і так ся ту встал Отыкала мене істория з інтересу і розуры з друтарю камютка по село друтарю як розрахує си тикоє а істория святам там і выткій памятнику думі культуры в Друтерьови і Духнович по них пишучы коли силозгрілю писал бідні Друтері Ваш дянько тоже лем мамка в пиш мамка і з свідрутерів дуже інтересны така проста дуже роботя ся Сімя были іх троє сімі три дівкы і мамо было найменше так я в сімі Но нянько із хмельничне і вже має польскє коріня по своіма і з фамілиі Воровєцкій так так же я така Міса нагал суже добры так удасвило США дуже інтересно Але на <unk> процент я закарпатска зо га русика бо якій сте говорили На початку мене тато мушу царцові небесне спомнети дуже файными словами він у мене в фізико математичным вчестя мал осліту вистю чытав грузу на памят в вірсі у нього село постели был Кобзар і на початку тож од нього пошлому говорили цірту украіньскую А од моя мамка кід боля сердита а бы пані гости до нас пришли то вона все поважала і його позицию Но свою дыку середняньску закарпатску душу ниґды не давала невыду вона є честа яка горит горит за свій народ за своє слово зо своі традициі то од неєш і умінія Я поважалу і другій і нацийональності традициі порядкы
потребу томушу был сукучувати імено русиньску бесіду русиньскє сухташы рументу на блуш як другу тушу украіньскы як діякы домінуючій народ є держава і ноякой си самособу сукуцю держава своє сукодит а од русиньску бесіду треба было думати і самым людям ішуют і будут подержувати ту на то же не умре а на улици якісти говорили год лем по нашы Ай то зыграли рольшы можыли окремо Коли сме ходили до бабкы кажду неділю несли сме голубкы і полибку бо моя бабка Лона на жалі была сліпа дуже гых то о мосерли нашу Там не было тако і дзюдка і вуйко і сестры то мы николи літературном не говорили І у школі медже дітьми то же сме говорили по нашому А тепер как хоц вам зауважыти што ци моя мама стає старше низка до реці <unk> рук жытя іх передам І кажды рук она міні якоістыкоє знаєте історию націной кежманкы то мені николи тото не розказу чом смі не казал але то цісу не было То свийні топо але то робота говорит так як є Выходили сме і з мотиками шумі непертіти того не зналы ті не видят жытя было інакше Трудити ся треба много ціти ся тривало много і деся єй завдячю вытошыл нам не до такого найте наздає ся жытя привціле і підготовела І тепер мі она все спомнит тадинерка та якас папундикля тарні до сурст спомкыш мамта што то зо слов Еты як то ты не знаєш ІІ се спількує з своіми одного одкімного шынє і все споминали як добре што тыпер має стяз авсопису дістошувада Та як да я тото все полнис дуже добре єтикы реці я шхуду же су од молодостім душу тепер бо беже цінным є не взерал ся на тону ім Ясно шумно остало ся стерло попамятіл жем там темнице може десят проценту а шкода Осіти сибу куда пошли были післі школы Лайманы тота творці істориі дуже така цікава і другымайте ця з той заявиска Но у перше все собіло о пятже з мой мами шо Я было третя дітема у сіміі а вона уже тоди співала школьных руку у школьному хворі мали дуже фаный голос і як тепер все мені розказы спомило но сея полній записци не треба Шокли кликали в музичну школу то на жаль сімя было на тулько бідна шни мали два рублі выдідати за музичну школу і кликали І любов до пісні Она до сихір зберегла і мож повісти ся нас ансамбль Такі тяжкы рокы я лише зберегала за том бо моя мам каже же я ся хоцю співат Я уж стара але я ся схоцю спі ват так што В крысы сасво жытя она змалецьку співала і при будинку культуры снувал такій є хорвий великій колектив знаний виноградар называл своловному сулістку і будучы сімиленько она куда послі роботы на репетицию а дітину не лиш собов за руку Ія все сиділо при нім рядові як тепер помню трава ахала ногаме до того землі земли і слухал ці позерал ці якый тото знатен гірдистам ся одкладалні
<unk>m Дерне Є мамы Є A там Є І так я было при будинку культуры на тых іхніх репетициях по тому я попала сюди же у театральный гурток потом я попала в хорофічны гурток але на тормонні было три рокы млиньку в єку ятина стбуля Дитяча бібліотека і вытыка серената Мари Юрієна дуже єй поважаю вона того то же пишы і вірсі дуже нецетана дуже файна жіночка і вона знаме проведула всякі бринґы бесіды выставы Но театральны гурток нас вела но тепер дику дику От нам назвела Я грала роне і феіна як тепер помню най было того была Хореоґрафія яку вела іх гідочка Атамара потім на выіхала в Кыєви шла тоді з і шол То ся все розформувало пропало і кудаст треве дітину дити І моя мама мне веде у нашу музичну школу сінотиця з дитя музичні школы на інструмент фортепияну Я пришла тоді ся был директор Гейналій Андрий Весильєвич на даный момент на жалю
жыцарство іму Непесне Він принял у мене такій вступний еґзамен так бы мовити я там пустула шойс поспівами так я попал музичну школу Закінчіли є музичню школу полодлом відділам Сопілька і фортепиану і вырішла Но більше му є вчытелі м не направля леда базили моі можливости шо є мужу і набрав мене в державну Музичны цілисі Ужгород Туди я поступили на відділ теория музикы Після цього відділу теориі музыкы постало питаньовій суй світ І так як я не мала можливости тоді фінансує мене тадко помер ісі В передступным музичным ціли ся моя мама нас выховувала трьох дома то Кыєвя не мало жыстю в консерваторию поіхати Я пішла на державны як раз відкрыли Єлопедаґічны Інституту Мукаців Гуманітарно Путичный Інститут і там закінчыла відділы Музичной педагоґі Паралельно музичню школю почала і з дитячого вокального ансамблю якє называл ся Леанка были кєрівником там Оксаны Миколаны Ленарт і семычкы Софіі Миколайны потім і з того дитя колективу Музичній школи не взяли маленьку сєтине єднаці року Муцітельскій Ансамбля якє был новостворный называл ся Словенка по ньому я проспіла было <unk> р і протенциювала бо то был локально хороґрафічный І мож повісти што од той до освіты якы я отримала на приму і з того колектива я уж взяла собі у свою Таку скриню творчу орґанізаторску не люблю слово кєрівника лез нього як не мож як орґанізаторску дато дослід мене все будіму Словенкы Буршу середє словацкы словат є дуже боросімі ту боле все і є євреів дуже буду былоти свой мамка каз высі мецийоны жели торгвали зелень і мясок і золотом было мас такоє нас єм субітскій части зопстали піс депортация єврейжы клядли ся на стоє в конці села много словацкых сімєв якы іх переселили Стило же тому і в кыстелів насом много руку словацка служба Є і украіньска словацка в тото вони ся зберігали ту традицию є ся сіміі якій так вшелеяко говорят і словацкыми словами акцентом такым же конешно не так често го подіє і єй матярскє насімі На репертуары словенкі бывы лиш словацкі Суто словацкє на тот моменты ры Словенка бы буза быты і з товариства Матіци Словенска же была така людовіта штура тоже товариство і знавы цішытує і костелы на той момент службу вылим словацком І є влидіти моє же тотішо говорили словацко І для нас ту знайте кысика были нормом ся всі розміли му всі дружыли і наскідтішли ти куда ходиш дає до костела а ти куда є до руснаку люхыти голусу Русину Подкарпатя а
о Я уже коли поступила в Інститут то был <unk> рук і оноцяньом нас было два рокы я зразу пошла робити Паралельно понеділька по пятницю я была до обіда на Пала рах єже в гуртожы входа і в пятницю суботу міли пару годин музыч в школі шты є мали можливіст робити бы ясно фінансово было дуже тяжко же нас мама была єдна заплаты красным до коли не было тяжко было то му я і робили вціли ся па але было нелегко тому што в суботу автобус не єздил назад і схуд там де робили на філяли і я єхали на Біці Далеко ну шістсім кілом є што а додала на верх пуркву коли є зима та ял картам і лети сніг і холодцого Були такоє уменно діти я дуже любила і професу своіх людю так што десвітельскій поход може так мене на ті рокы і плюс я розмелекітя так долго до того ішла то травтовы прос Ісі шоу Любов до хыреографіі мне і так не лишали Я любила танцювати депер і я поступили ся на хырофічні відій в <unk> році в Околич Культуры і Мистецтв На золоцні звістно Іздила на пари і потом коли до концьом Інститутя зохтіло перевести симе стацийонари деси місяц мене перевели бы я дуж добры ціли ся але на жаль не буде ж лам той нагрузкы дуже великой і моральной і фізычной было і робила м уже тоди де лем будже годен являтця перевела ся на золочни але тым не меньше освіту з Дубула і народный танец закарпатскє дуже люблю і старало си дотепер кашысновоє і ввідіти знати моі наслідком того голошого я створила і хорофічний ансамблі Кєнся Кірка по нашым кажут єм приіснувал пят років То я безкоштовно про будинку культурі з дітьми такє ансамбль і нам подспівал усарменок мене се жыва музика я робили тыганя номерысту політы а діти танцували і саме наш наш закарпатскє фольк наш русиньскій крутит колес Русинкам на Стив номер червене ябличку нам файно выло самы головно ся не было шільшу спомнути А тепер буквально недавно но це было моє третього світа так хореґрафічне тепер буквально після вчора я достала диплом маґістра Академіі Культуры і мистецтв малом напоміняла напрям роботы перешла на вукальны віт у школі мы Тяга тявно двадцят року прошло як я здубула свій третій диплом хороґрафічні а тепер же маю і Такше я єм нас тых якій ся вціли всіх трьох містецкых навцяльных закладах в Закарпаті Гоме кву цінили у <unk> році аймо розкажіте чмутыка ідеє появили члуменок То все дуже інтересно як тото все было і файно было деся всес задумал бы же те як тото мам ся так упало в такій тіжкій сишы зробити
Но тот <unk> руку нас уже люднополністю замертят рубни єм но не робим ниц не ронізову но было ниць Ідішній голова Селишньой Рады Кріцкій мерих Тітусович бун захотівшы сьому клубі зробити каже м стойте но переважте говорю циту кажей бужня холодно стоіт кажей ніч то ся не робит дівкє давайте штос приду Но того на тот момент говорим зымну Он говорил і з мойовку му і з кумой подружком а ся зєднол што мали в одношыня до музикы і вони з іх были прихожаны грекокатолицкой церкви они там все творцьо спілкували але ани є на себе не хотіли взяти о таку відповідальніст І моє кумака Я на себе не бруна буду ходити можу На той моменты жона священника гриділя Вікториям на мала малу дітину каж єм не мужу ці з тобы я мами А третя каже єсі не мав такого досліду О тако не троє погорившы з Америкы діду Свичом взяли сыс до рукы і пришли Як тепер помі я проводлил роксель Феджыл у себе в кабінеті Цьому мі ліцтукав вікно Оля ты занята як уж занята Коли ти мож позывнити кану мене там через пятнадцет минут рокы позыєшо моде быти ця як ми пут вікном выйдеш выйду тако я высля як же тівкы што ся стало така делеґация кажда метер пришла Кажали я така пропозиция будь обрану подумай Я то знайте в ні як сніґнул як то шойс націнати тако а я на тот момент просто вчытелька ся не мала не такого достухны писувати А де ашо Талета в будинку культуры кажу тами інструменты не є ни отобленіяницю не є Но каже казали мериці што ворганізує тобі выховити люцілий школи штис його сни о так мо і націл Потом з часом онишли інструменты кєропір Служыт Селична рада продбаля намілоно хыть і старенько єну Оно служыт нам дотепер бымо за ним догляданя наструюєме і о так почас румено бы в <unk> році пароці ти лю пароґых очу назва Одтепер слухайте свято во колектив конешно не мам нараз назвы то муж никы не знає ци то буде шосі з той то не буде шосі з того Я буду ся уже там на весні узнала же я третє раз берена лаґідна і кажу мерті перевадзте но ту так холодно Я не можу Моє завданя зберегти дітину Кажу думайте дальше глядит Ном такову іде за містами Но того же што і співайте люди є каже я не знаву но треба зберегти сімів я не можу Но і так прошу і кєй зчас місяц ці два і вони несли молоду выпускницю музичной ціли си на то же коли сме не музичній школі Павловска Діана вона схуділ само боту і вони везели сюда художнім кєрівником на Румену На той момент в них пришол час першого выступу дісновеснівным же хотіли штоси же они хотіли шыси співати є но то треба придумати назву Но то шоє думати яко не придуме червена кылина Я пришля на концерті з Коціком Із дідиного екажу дівкы та тєка червена калена та червоных кален кажу поцілі Украіні як мінімум єднадцет колективів та придумайте даєку нашу символику Ні нам любит ся в не пошыли постюмі з червону ґалину такє зочкє придумали кажу Ваш вийбірно лем успівайте най буде червона калина лены калины за вас І ту выходит так што Діана насляну роботу Вышли заміж і она лишыли колектив Букваня через може рід попрацували Іту єк раз мен народил ся малий ішол коли моя вертало ся но першівірі петициі все добрі співайме Лемка жу давайте думати не червоны кыли
Першый шо было моє але до нас уже костюмы подней пшыті є І то было в нас якій фестівальне поміч медярскій ци словацкій у центрі входит до Менглова Селиць Ой го я тебе такє рады видіти же ти си внушытовсо лем поміняйте назву Каже мертіц не пережелайте мов же придумал лейпер буде руменом кажы єківы молоци то наша ромашка то наша богнас є руминец румянок є різні назвы а в нас імну середню того румену І мо дуже долго мо дуже долго думали мо думали і піарґа шыбы было Знаєте што такє піарґа Хто моя мамо мені повікаждеці записувати Тота земля червениця на котрій русте вынограт Наша тота земля бо нас же сы забуде а моя мам каже файно бы было бо земля то родюці символ і то нашый Ай середньо кажем маленько твердувати назване для жіновацього колектива да І команице думали сме шебы было команиця то же кажу з шести тону дули сме бо леанка вже было то сорт вынограды якій был Відомий то же у нас той много было Думали сме і быти і катраном катран дуже твердо по тому сме думали быти кєстеманы то же нам дуже якыс такы высше старшый колектив каждно має быти ніжной жіноциє і не привязано є до ві нас є такій дві свідко нас єй гімнсамбльывай музыку і на смерікує мож моц да уч єй гразне гімну ту же пузру бырну з місцевой інтересы но я душу і предацю прозвучыть на сва сія стали Вы дуже скоро почре розвивати ся тому што там прошло о четери рокы і вы уж мали званя народного Як то ся стало Мо коли святкували Петеріця Мо запросили до нас глу на той моменты виділю культуры зута різу танім ну котры І она коли до нас пришла виділа ту ся проґрам нагарна сля світами пару людиі скєрництва до них пришло мерті у світі з букетом пришол на свтал мы си дуже готували му такє были відповідальні но файно было і на кажды вас така проґрама а курк року є ся каже моне вам званя народного І так мосі окремо значыль окремы день коли приіхала до нас Комісия глову Комісию был Восин Васильович Барновскій Зыпольского Методичного Центру і так они лем прислали званя Народных
ансамбль Аматорского Народновыка Ансамблю Мосі знаєме што не будеме професийні колективы з амата аматорскывшла назву писува ама в перекли з летиньского значає той што любит Еце і вызнаєте кєд не то што любля любит да а любитель але і той што любит то што він робит то што він робит близко Бо я думаю без Держыму свого здерна любові і потягу того не істну рода Бо моє дужы участник є дуже ріжны люди ріжных професий але всіх увєдны єй єдины шумлюны співа на рудну пісню Бо народна пісня то дивно <unk> відсотків нашого ра Лю співанкы ну ясно служену істы брали котры уже были знаны або находили сте якій для себе нові кістывали перлинами Вашого колектива або можте ткі назвати дакотры співакы Познаєте шоне як для кєрівника колективу се найпершый наш репертуар бо мы співайме то А вед співаєме то што співавутю сіно по своєму Я роблю наші окремі обробкы складаву ціли вязынкы закарпатскых пісинь відомых і такіх адаптуву поднашы румены Мушу каждый колектима єст віцяти свойому не так як усі Тымы і цінніш ми каже на своій стороні на своій землі на своій геоґрафічнуй туйочці што маєме звычати як унасеред такых шму співали се о старых там никітя пойду з куді люто русиньскы на родне пісня по тым казала м і мама жебы м ся выдала То же така увязенців у нас є вела сом віночок сом або євна пісня стоіт шугай а вязенка называє ся зелене перецько Не клопкай не дурка є там до люпу добляцьком зелене перецько Ей голоску голоску не дай ся зминути тепер ті пасия по горах ходити дуже много цього Іванку Іванку через поле шырокоє за пальмі лесвідску ой нагорідва Дубишу худліві унас співают потом вырізы лем пальці і то же єдны три вариянты в ці закарпаті Зеленый листоцьок не гоіть влухыти голусу русину Подкарпатя Як іду оси ди рыво
соци Саме рідкістный жанр у нас до колюмі ужамара Морошы То не нашы Як Рузурів з гварту Пехла Харишу на приклад на гусі повинна села колюкы співат повинна спілому заказы і самара Морошы через кумітанійшы од іх старали ся навязати другым реґіоном Но іхі треба доспівали у народі уй не прижыли ся номушу было не притамано носи не близко є до душі было другым реґіоном такшу десетна єй дес просят кажду пербасти каждєбу назвы нашы то не нашы роды Ільше такі пісні вымаєте ж успівати двисты спілого У вас є дискы своі Ой ні Сісме першы біда дно іх корективу то не лем было дуже много такых унікальных колективу на Подкарпаті не мают своіх дискуси ганьба Ци ганьба відділів культуры то мушу уж давно може над тым подумати шу бы ткі колективу мали шо презентувати ти себі громады мали бушо презентувати малці дискы на руках приходят густі міняют ся диз досвідом а указати себешы То в Юбі вас дуже много я виджу же мно співано там много бо я ся старалу кажду подію зафіксува Якост і самій для себе Юлой то мы там были мой там были і мы там были я по перше што я маю току освіты мене так на ціли Зберігайто шымаєш бо тоє ціны не тошо в другых А по тым же легко вытягнути ци ту саму стетю ци ту саму фотоґрафію ци мусимі ведены і фотоґрафіі і старали ся по своій можливости зберегти бо участникы міняют ся міску круно є Дамо міняйме ся і треба хапати моменты пробсталы солже архів сулжы істория Но і радо ци пузно по суті приводици вуй за границю куде зіздитис і з выступом найметикых файных друзів із Словакізкого шіца то колектив Шенка і там іхній орґанізатор пан Ян Рунцяк мо так модно повіме менеджер то такій віковый колектив уже старсі пенсийонеры там но половка з них говорит просто русиньскы ну словацкым цент Осіпу номы ся розуміли і вони половина нашых співанок шумо співали разом з нами там співали пустепу а мо половина іхніх словацкых чожок одспівали і не каж боже як інтересну шошы єдно єднок рі Єднорогыня ото колектив з якєм жыво о ся познаковым насусыриню не приізджали на фестіваль них то зустрічали два раз його назву І такым ся з ними і обсяным Не нас запрошували на ґуряш них тамтыкы фестіваль ш наша команда варила ґуля Ґуля ся то селецінювали і был концерт при тому а потом такы поседенкє были Ото єдины шодемы были І раз кєд не помиляло ся были сме в Мадяшыні тужы Дні долгу было што таку то же сме представляли нашырины як нашу сторону Звіро
пис о Писо любисо люби Любином Любило дуже дуже выбрали в дакутрых русиньскых фестівалях участ Уже коли колективы мали своі костюмы закарпатскє пошыли в році то ос дуже красику світа може мали свою картенку мо розробляли Окремо єскійше бо мы не были та якусі то же мож были на своі фестіваліти бо в самы ні было неудобно же як том в украіньскых костюмах співаєме закарпатску народну пісны нияко ном нам не было і коли може мали файний сценічный выгляд Уже файны репертуар то уж нас началь і кликати і єден з такых был в телефоных звонку од пана Євгена Жуп якій нас запросил на Червену Ружу прийдете нас закликали по том і войні звонили уже были іх звязковым а сє коли і нам повіли што нам оплетят дорогу то кажу то нараз бо зазвыча єздили зо свой рахунок кінесому транспорту Бо было дуже на файну орґанізоване рівні в театрі Льокбавка в Ужгорді Фестіваль Червеноружыному ньому были два раз Фані колективий і запис там вюл ся і єден раз был присутній Михалем Кладчметровка то і музыкознавец і бывшый директор музичной філармоніі і директор культусіднього учелистя Івун подышол каже Олько якій я радий Тебе видіти же выспіваєте нашу пісню і не співаєте тошу всі Гляде розвивай ся Потримал насуд добрым словом Приємно нам шому были не лем уж уродскому районі а на закликали і на фестівалі Мукачеві місті Мукацьово в замку вунполянок проводил ся на темах Рукышына Зытале ся познакомили як раз і з пані надіі Івану Мельник Гуді Бо до того лем ся дружбували по фейсбуку сме ся переписали я до неє підшла кажу пані Недіє вы так далеко выс з Дзершави Я мушу Вам повісти мы се так файно поговорили поопсяли тоди і о торжыме
тємлю всі танцю сива Пуповы там до публику стали всіку в замок сюз на екскурсию забыває фотоґрафіі народы дісло діст дотыкує выдіст єдношу долоситкує і з самых великых зробити фестіваль на што машштабны маштабы то то як раз Стазань Ковиць орґанізу Степана Сікуры Степанець все дуже добре думшу Ліскарада удала дузбю і тому тому як раз дякуткым колективам як вули як другі колективы якы там зіздили ті самы Русины Гольмівскій дівцята буде Вікы балохі кусуют всі знаєме На співачы Русиньска родина ту доробила Юнка знемаля тамто же зомка як на авто танцує серце муйду од <unk> рук напишу ся тумарівсю ся храмує Такше были сме о так і я надію ся што ся буде нагода Правда Мий ґраз шурує звіданя шопонуєте пробите твіркы ха Далешо плянуву честно вам говорю на пряму же пляну зберегти колектив Годуєме ся тепер на фестіваля конкурс з стрілецкой пісні Красной полишу в хусті мо уже неодноразово были там участниками і все беру якійстикє репертуар або якусь леґенду перед тым співали баладу Чорный Ворон Тепер будеме співати Баладу Закарпатску Ну тоже ябробили Лемка із села Туря Поляны Перечыньского рейону ой у полі дваєворы обы Зеленинькы а Чорный Ворон перед тым шворило то і Сиринів о очы о о Дукроцю та в сіль гос не вымове має Вы моро
ес су соло Жы Тепер сме были традицийно четверты раз в хомківскій громаді на ветлегемской зірці што прикрасну ціли сме такій автентичні костюмы дісто коли видиш што душе ся радує Поспівали сме насі полядкы сереняньскы та яку насну то є загальне нашє закарпатскє лем дикы яку нас дивна є новена бо моя мама просит каждый раз давайта якунас давайта якуна суна міні не наспіват Я то напишу в нотах подредиґуєме дес текст і такы неме співати Отикєв нас пляны дальше буде ведно Війту пят за ме говорити Такі колективы як важ они подержуют нашу культуру а наш сухтаж наші звыкыт держыт ся дякуючы людям котры жывут сим котры пережывают зато што невмерло тошу нас сісол сукотило я думусую дубрі колективу не лем сукотте усютысты дискы і дійсно все ліпшы ся спереду Дуже дяку пане Юрий і дяку всім своім колегам якы все добрым словом потримуют Коли си видме Разом і Вам дякує надійст новых зустріч на всі фестівалі Польску і на інтервю Співайме жыєме в радости і чекаєме миру і перемогы ми Сидір моґіма на іма на еге ге ге ге В люсору собу Подкарпатя
