Голосы Русинів Підкарпатя #87 - Валерій Падяк, 10 III 2026
Автоматычна транскрипция
Вусуруси был Подкарпатя Уж руй передачу Русорусину Подкарпатя доцент Валерий Падяк розкаже про період літературну одвіяня Карпаторусину часу меджевойня і заклядом русиньского театра <unk> рокы В процесі бесіды наш густ пояснит цьому період меджевойня заперетсе не у <unk> році анексию Подкарпатя Мадярами ІІ світовой войны а продолжыт ся аж до єй кунця Валер Іванович робит екскур В історичній припиті на подкарпатю свого періода розказує про жытя дакотрых автору куто приказу і сюжеты твору Влухыте голусти Русину Пудкарпатя Вріваницю славы сусу Христу славеневікы мы продужуєме з вами серію нашых передач про русиньску літературу но і хотя мит тот раз вырозували за америцку ру синьску літературу Тепер кабы сме си хотіли обернути на Подкарпатя ну і взяти самы діснути Кыівы подувитый але в тот же самый час драматичний і світлий періодру ренесанса або так званий період меджевойня то єст собі медже Пешу і дру світу выну но кулишіс псеочасу наш край перебывал у в суставі першой і Чехословацкой Республикы Бути дубріє рускажіднам было се період і запутаний вено іх непонятний но і добро бы было бы в слухці лем фм посе знане Дякую красного зупозваня за можу зробити інтервю я думаю што Єл тому даякій сенс жебы і выхоснувати і нашый русиньской радо дякуй ме і лем фм за то же выдают таку можніст обы донести до чытателя обы донести до слушытеля дах людей котры інтересуют ся русиньскою історию культурою даякітя інтересні фраґменты істориі карпаторусиньской культуры і літературы направду Доста інтересным є процес літературной істориі карпатскых русинів котрий мы означаєме як період меджывойня Драматичний політично тяжкій процес котрий несконців ся цілісто знайте світлым Не скончів ся якіміс там язы триюмфальными роками не скончіл ся якійсто періодом політычных трансформаций котры бы привели ліпшому а нарубы ся сконціл в <unk> році скончыл ся процесами анексиі териториі на котрых історично жыли Карпатскіны І ототі процесы анексиі выкликали дальше і етноцит карпатскых русинів а підговрити языком теперішньой западной Европы западноевропейскых діпломаті і в даякій мірі ґеноцид карпатскых русинів на даякых териториях де жыли карпатскій Русины і от тот дух того мижывойня ун не переішол на дальшу епоху Не перешол дальший історичний період о тот потенциял котрий Русины мали по час в того періода меджывойня нукіть може голореме меджывой нежывоня то єт наш якій термін і якы лектур на пряшівскым університеті котрий чытає студентам курс
русиньской літературы то значыт ієден курс такой літературы пережых періодові старшой давнійшой русиньской літературы до кінця аж до періода сучасной карпаторусиньской літературы і культуры то я бы студентами в первим ряді выясняю хронолоґічну А де тот період мижывыня Де ун ся зацінит і де ун ся скончыт Ну чысто формально меджывойня уже нам показуєш медже двома даякыми войнами Но од перва світова война котра скончыт ся <unk> В осемнадцетому році кончыт ся на такій оптимістичній прорусинів ноті бы зачне ся паріжска мірна світова паріжска мирна конференция сын жерменьска мирна конференция ту рік і дальший послідній рубіж того міжывоня то є <unk> рік котрый фактично скончыт ся тым експансийом совітского тоталітаризма в Западну Европу вытвореньом держав сетилітів Совітского Союза котры мали якусь маленьку частку демократіі але такой видымой демократіі але о вшыткому в великых ділах У великых там я не знаю в своіх жаданях вони мусили кориґувати всю свою політику і з Совітскым Союзом і з Москву і вот тепер мы знаєме што період миня то є <unk> на єдному бублиці і <unk> рік І тепер мы мусиміл видіти а <unk> рік коли зачынає ся процесы вот новоі літературно процес Іванц <unk> был друга світова война ци были береме саму войну а береме такой война то же было звітувал ключ вызнайте примірно Украіні то легко низка відідіти што война фактично великує зло Але вона выкликує многі політичні економічні социяльні вона є прем драйвером тых вшыткых проблемы Зачаток войны щы не значыт же ці процесы можут зачати ся і скончыти ся але конец войны уже знамінує то што ці процесы скончыли ся лоґічну што на Подкарпаті рік не был концьом мижывойня бо тото што было нароблено в рамках чехословацкой державы оно переішло в мадярску державу і то легко видіти на нашій літературі як раз мы будеме говорити же кід театр был до <unk> р то пришли Мадяры вони не рушыли тот театр Русиньскій театр і з назвом Народний а дале нацийональний русиньскій театр еґзистувал аж до року <unk> то конец <unk> року іщы в <unk> році сє были проблемы політичні а де буде Подкарпатя ци оно буде <unk> республика Совітского Союза і буде оддільна республика а засід буде потребувати свой нацийональны етницко Украіны ані сє Подкарпатска Русь ся тоди лаіт делеґация православных нашых од лінтур там православні священникы які ходили на авдиєнцю до Сталіна ці на авдиєнців до Москвы пробули ту Републику то зашто ті процесы ся не были скончені автоматично лоґічно што <unk> рік вот все тоты проблемы то ті тот період коли мы говориме процесы меджевойно скончыли ся Зачынає ся цалком інче процес А то направду на сю територию приходят фактично анексанты Анексанты хочут туту територию прикапчати не лем де факто але де юре бо ни мусят вымыслити даяку ткатеґорию або даяку леґенду котра бы
котру бы і зілил вшыткій європейскій світо значыт же Русины є не Русины Русины є Украінці а значіт они хоцют до мамкы Украіны а то зач маєме полне право анексувати або припаяти прикапчати приєднати восоєдинити возєднати тоту териториі І во туй зачынає ся уже новый період і мытам уже ни в тому періоді мы не видиме русиньску літературу Але до <unk> р мы видиме батурусиньску літературу мы маєме столкі театрів мымаєме столкі публикациі то значыт же не є смысла тоту літературу оцінювати лем до <unk> р мы єй оцінюєме доконцятых великых важных ґлобальных трансформациі в Европі і мы мушым повісти же мы доколи жалієме другых Але мы за себе мало говориме мы якраз были од най з найвеликых жертв в Европі ІІ світовій войні Бо позерайте вына затвернеме ся до року <unk> А што было у Русинів до року <unk> А тепер єм мушу повісти до року <unk> ушыткі Русины у Европі жыли в єдній державі Над ними были єдна власт гідні законы єдна конституция вони ходили до єднакых школ вони вшыткє могли учыти ся в єдному університеті і ци вони пришли з воєводины Ци вони пришли бы воєводна была част австрийской части ци вони пришли западной Галицины то євосточно западна Галицина та Западна Галичына де і лемківскій Крайнеш ци были Лемкы вони пришли з австрийской ци вони пришли з Ужгорода ци з Пряшова то была част угорска част австро угурской державы вони вшыткы жыли по єдных законы і над ушыткыми русинами был єден правитель якій сокотил іх якій іх оберігал Не было то ідеально Але єден і в рамках той єдной державы єдиной державы Русины могли творити свою державу То значыт же кєд то были нашы Лемкі то вони брали участє у парляментскых хольбах ішли до війдня до відиньского парлямент Русины подкарпатскій жыли на подкарпаті і были частю австро угорской державы але і так мы вшыткі вєдно были відні в державі А што ся стало по первій світовій войні А по первій світовій войні розпала ся чытыри імпериі в тому чыслі і австрийска імперия і мы обстали жыти у многых державах то значыт же державах котры были медже собов антаґоністы бо Сербія была антаґоністом мадярской державы а мадярска держава кєдне Сівер была антаґоністом чехословацкой державы а чехословацка держава была антаґоністом польской державы і чехословацка держава капчала ся вєдну з Румунами жебы медже Румунієв і Чехословаків по териториі Подкарпатя была обся якась границя жебы Полякі з Мадярами не мали обшой грониці то значе тота політика вона вплывала на вшытко і от мы направду обстали жыти в многых державах і подля того як ся тоті державы односили до народностных нацийональных меншын бо так і мы і мали си в тых державах і туй мы памятаєме што у <unk> р світова конференция вона вызнала што карпатскі Русины на даякій териториі биваня карпатскых русинів а то в рамках чытрьох комітатів Комітат Ужгород або Унк Комітат Берег або Центр Мукачів комітат Мароморош із центром сіґот або хуст і комітат уґод ся і селю што так в отці кумітати можут вытворити оддільну державу котра буде называти ся карпатска ци подкарпатска русь
Але вмішала ся американьска політика што не треба такой маленькой державы ліпше кіч Чехі словакі з русиниска пцялут ся в єдну державу і таку результатів вшыткых трансформаций по <unk> році фактично з мая рыны зачали жыти у чехословацкій державі друга част Русинів обстала у Словакі третя част обстала у Польсі ісі част обстала у териториі Хорваці і Сербіі які пак скапчали ся в єдну югославску державы разкурольство а в році же република коли выгнали Корля і от так іщы была Румунія де Русины част Русинів обстала мароморускых Русинів жыти І от оті контакты історичне ясме же нашыми людми вона страцяла ся в єдній державі была така політика то і така політика І от все практычно в Cв рікули Русины входят в єдены з найтраґічных історичных періодів свойой еґзистенциі Вони більше не жыют в єдній державі вони жыют у многых державах державы антаґоністы медже собою то мы знаєме за даякій час зачне ся друга світова война єдні будут за другы будут проти єдні будут на боці нацийской німецини другы будут на боці протів нацийской німеціны і так дале і так дале То значыт же се был зачынаючы од року <unk> был <unk> кунец І світовой войны і девятнадцет коли Русины стали частю чехословацкой державы се был єдный з май траґічных май драматичных періодів в істориі нашой підкарпатской Руси і в істориі карпатскых Русинів цілю Вызнаєме што зачынаєт ся еміґрация нашых Лемків по перві світовій войні котры зазнали ґеноцид бо были розстрілювали іх і хубівали нищыли валергоф валергоф терезин то лем самі главні важні то два айсберґі якы стырцят на тым ушыткым морем траґедиі Лемківского народа Лемкы зачынают інтеліґенция тікают Аж до Америкы аж до того дошло што лемківскє архівы ниска находят ся не на Лемковині бо не находят ся в Америці уж таті конектіку сховані обы в Европі іх не вынищыли бы но Лемкы были вызниці народом котры рускі так рускі та рускє воєвали ся в первій світовій вни проти Русиі значыт шпіонами Росиі хоц ций той абсу От так мы тепір колимы хронолоґічно вже вызначыли си <unk> аж <unk> рік то є період межывойня І коли мы уж розумійме ся на тых політичных трендах на політичных проблемах на тых нацийональных проблемах котры пришло ся пережыти і в тому оточню жыти політычным социяльным оточню жыти карпатскым Русинами можеме прийти до нашой карпарпатской літературы І отуй треба назад іщы разы другій вступ функциі карпаторусиньской літературы Но мы знаєме што коли мы говориме за функциі літературы мы можеме говорити за многі функциі ну як бы казати літературу но перва функция то є через літературу мы познаєме світ То значыт же література коли дідвак чытає ци людина чытає она узнає за інчі світы інформацию да уже не говорим є зато што По час чытаня одбываєт ся процес катарзіса оціщыня мы можеме горити за выховану же література нас выховує так но мы можеме говорити за тото наслажденіє на естетичноє такє знаєте котры мы достаєме в процесі чытаня од прочытаєш той стихы думаєш Божей як то Автор красно тото написал або гот не так давно найшол єм новелу од Александра Маркуша Малий Бетек де автор описує психолоґічна новела чытри пят стурин маленька але описує психолоґічний стан вітця котрый утрачає свого дідвака
і котрій готовій на вшытку іти вуниде проти Богалу неде проти божой заповіді не украдили лем жебы спасти жытя свому дєтвакові Вот і коли ты чыташ ты розумієш ту і ти і выховуєш ся до тых при то і русиньска література до кінця і написано в русиньскым языкові то неє я не знаю французска русиньска література ци література німецка то не єданте аліґєри так ци то нашы русиньскы літературы до Александра Маркуша І мы выховуєме ся на ній але мы і достаєме естетичны задоволіня від того то зас і така функция є русиньской літературы даколи мы говориме за творчістку функцию літературы Бо коли досте часто мы чытаєме много то пак мы хочеме самі писати выкликує в нас інтерес ци выходиме до театра хоціме быти самі театралыми то знач от така творіва функци літературы вона тиш і є ну іщы я бы сказал комунікативна функция бо мы комунікуєме автор дає свою візию автор хоче в своі твори вкласти даякы історичні моменты свого народа борис позера і великі загайно і коли ты чытаєш чытати ты гыбель віс час маєш і бесідуй з автором ци з книго а через книгу з автор ты мусиш говорити з тым ти можеш соглашати ся ци не соглашати ся Ты можеш поправляти ты можеш із свойой памяті якій фраґменты вытялы казати а автор правий а я знаю ся більше більше більше то значыт же вот іси ся комунікативна функция комунікациі і з то епоху бо кажда книжка то і ся част епохы даякой і даякых подій і коли ты чытаєш ты розуміє же ти занурюєш ся у тоту епоху Ты зачынаєш розуміти тоті принципы тоты што там было в тій епозі то значыт ну але я хотіл бы повісти што про нас маленькій русиньскій народ доставажно іщыє функция котру я бы означыл ну як бы література подпорує жывост языка То значыт же література то є найвысша форма еґзистенциі языка То доста важно бо коли вам будут розказувати же Русины можут чытати по украіньскій і што вони можут там чытати по мадярскій по польскій айно русины вказуют в історію феноменальні приклады коли вони можут інтеґрувати ся у мадярску літературу Приміром наш Александер Духнович писал прикрасні творы у духові мадярску романтизму і помадявы ґуля лірик довна лірика в мадярскым языкові а кілько такых нашых писателів котры переходили на украіньску ло ґранжадоньскій переходил на украіньскій язык так і вже накінцьові чул себе украіньом хоц до кінця не знал туту украіньску бесіду а харковскій редакторы коли выдавал в Украіні та мусили му переписувати його з дихы бо коли ти порівнаєш тошу му написал і выдал уж городі то шолгаркові то є небо і земля Тизуєш руку того украіньску редактора котрий ти фактично бусил цістил тоты твоі тексты влухыти голусу русину Пудкарпатя Пришли карты сыдлоґу рішли карты сыдом бы давали вояк Тасит лаксо засит лаксо за слів за стуло за сів за столом зал як я мам годі
як я мамодого дівочка Ґыдяне мосынучка Ґыдяне моска малу я то антиріцы малу я того анто цило єдной бы іх цело єдной Цы рустаршого войный рачы войныйобочку воювати воюватерсу серсокы Никы Циромо ци росла раднього раднього ны вой ырывно рободы Воляцого Воляцвого ло Дольоцы вшыткы горы вшыткы горы Якого
Божы чого з чого ды бы было бымла ды бы было бымло зваль был ыжду його Бы приміром в польскы культуры тиж вплывала сильно а кєд мы береме XIX столітя а німецка культура як вплывала на карпатскых русинів як русиньска література ХХ столітя была под полным плывом австрийской швейцарской літературы швейцарску і німецку гуманізмы але русиньскій народ має свій язык і література якраз позволяє во тот язык подойняти до найвысшой функциі того языка Русиньска література рус в русиньскым языкові было лем у літературі Язык досягає той найвысшой функциі яка є І оту душе важно розуміти тото што русиньска література має быти в русиньскым языкові І коли мы тепер тото вшытко екстрополюєме на період <unk> мы видиме якусь траґедию карпаторусиньского народа бло по первій світовій войні і по фактычно катастрофі з російском імперію котра упала котрой не было І вот тоты не тисячі а столкы тисяч еміґрантів русийскых і украіньскых котры до кінця уж в рамках русийской імпериі ци в Кыєві ци в Харкові медже собою вадили ся уже давно бо російскій і І нацийонализмці і украіньскій нацийонализм они уже были в такому уставі конфлікта і до теперішнього часу іст сучасна война вона у многому выкликує ся борбу єдного нацийонализму протів другу І одколи вони вшыткы зачынают тікати на наші землі і мы што у нас ся формуют тот час коли русиньска література уже найшла путь уж пережывало тот період русиньского народництва русиньскы літераторы же порозуміли же не треба експериментувати низ якым язычєм ту і треба переходити на наші діалекты і з тых діалектів формувати язык і коли мы уже видиме же появляют ся солідні творы русиньской літературы в народным языкові прим Костельник Гавріл у рускому кєристурі пише прикрасну поему Вынец ідільскій винец де фактично благословляє русиньскє село в котрому цілий рік вшыткі роботы ся ткі Вшытко реґламентоване пройде дванадцет місяців зачне ся новый період і туй же його інтеліґенция просит жебы протот реґіон зробил даяку ґраматику і уну в році пише ґраматику так абы показати што в ціл ґраматиці можут быти творы світовой літературы туй же пише фантастичну траґедию і втайова дзівка Мы видиме што пряшівскому реґіоні жыве Емілі Кубик утый всий час вже одішол до Америкы в році <unk> уже в Америці в русиньскым народнім языкові з тыми діалектными характеристиками котры были характерні про русиньскі села тіпішньой Пряшівщыны а то долина річкі Тополі пише свій фантастычний роман Марко Шолтес
Мы видиме в Америці нашы русиньскы еміґранты котрі вытворили і котры были подсильным вплывом неукраіньской нацийональной ідеі Там было нуле ниякой плывы не было але під вплывом російскоі москвофільствы видиме як часті з них одділяє ся і пише своі творы в русиньскым языкові І вот коли уже он русиньскє народництво зачатку ХХ столітя до року <unk> уже выписувала ідею што русиньскій язык література може быти лем в русиньскому языкові што русиньскій язык є альфа і омеґа русиньской культуры вот насе Приходит траґедия і еміґрантскоє двіганя коли масы русиян і Украінців тікавучы гідні од русиньского рабства од русиньской комуністичной державы а другі як Галицяни од польской державы бо Польша заберає собі восточну Голичцину так Вытлонили многі з них многі вони приходят жыти на Подкарпатя бодкарпатя про них видит ся найліпший край де они можут комунікувати дакули доходили до того што вони себе ужытучули ґаздами і лже на містных людей позерали вони называли благі вони благіі Най собі сидят най собі шос там приказуют я памяталу як у своіх мемуарах садовскій так котрий пришол туй і котрий такой нараз втік выдержал два рокы і втік бы не міг ту сам пише в своіх пиморах што то є май недобрий період його жытя Бо туйнову зазнал дискримінациі гуто написує же як місні люде то як вкажеш смы не знали лем слово айно Ясно што ту є іронія далека айно і каже што то слово айно могло мати <unk> значінь то значыш же не рішали ниякы проблемы а Галицяне які были енерґічні в они зачынали вправляти і грошыма украіньской просвіты і фінансами театра руского театра при обществі просвіты то значыт же мыдиме што приходят На <unk> процентів той інтеліґенциі было і звидти не тікали прості роботникы не тікали селяны тікала інтеліґенция І коли вым видиме што част нашой інтеліґенциі по рокові <unk> котры чули себе столітями вони жыли в угорскій державі вони тиж полтікали ближе до Будапешта я розумілу кєд лишало ся пят років до пензиі а ти ціле жытя робил угорскій державі а ти бєти учытель апензів ци до бідастотаційска держава тупензів А втікнути ближе до Будапешта то значыт же ґарантовано же ти бойдеш на пензі достанеш свою пензю і многі себе чули мадяронами чули себе частю мадярской цивілізациі мадярской культу вони так были выховані школы І одкули мост тыкнули ся з тым што в нас по школах неє учытелів мало інтеліґенциі ніє з кым творити культуру вот тоты вшытка інтеліґенция русиньска і украіньска пришла шваритімсто Вони заняли вшыткі нішы нашой літературы культуры языка школы і зачали то робити то што вони знали Украіньскы орґанізациі зачали ся вадити з русийскыми орґанізациями антаґоністы были дома антаґоністы были на Подкарпатю кажде з них зачал вести політику украінізациі І русифікациі і мы знаєме што ці котры пришли з Русиі выни зачали Русинам пригадувати а памятаєте вас ХХ століт был Духнович так він писал Ярускій был єсмі буду Духнович так не писал то але што вони рускі люди а вам треба вернути ся до русиньского языка бо діалект нашто до діалекта ваш русиньского вывертати ся
бо треба вшытко формувати в русийскым языкові так ваша інтеліґенция в <unk> і зачыли процесы од такой аґітациі русинів до Росиі до росийской літературы культуры на другому боці антаґоністы русийской ідеі нацийо Украінофіли а мы мушым є повісти што зачаток ХХ столітя то ґлобальний такій знаєте выклик Европі формуваня украіньско нацийонализму вытворює ся перва украіньска держава Украіньска Народна Република котра не аж так долго еґзистувала краіньскій нацийонализм котрий на восток не міг быти орґанізований было там была русиньска імперия І вызнаєме што украіньскій інтеліґенты котры формували украіньскы нацийональны ідеі де во них кінчали свою карєру в ґулаґах в Сібіру на высилках а так дале они попозерали на западний реґіон і вшытко што было русиньской ім ся віділомували ідею же то є украіньску при чом тут і украіньскы нацийоналисты тримали си ідею што Русины сут Украінці Але і украіньска комуністычна партия в тому учіслиску незнаєтни комін через комінтерн доказували же коли мы вернеме ся коли мы прийдеме туй до власти коли мы забереме тоты териториі то будут териториі карпатскых украінців або закарпатскых украінців і тоди вчали формувати сістермін хоц мы то термін закарпатскій давно мали Бо мы закарпатскыми тримали украінців бо мы все говорили же вони закарпатами мы подкарпатами а вони закарпатами Але вони то термін перекрутили поміняли симантичне значіня того слова І от в такій ситуациі мыш што была ґімназия де было много украіньскых професорів Мы видиме як формує си украінофіли мы видиме ґран Жудоньского котрый переходит і хоц зачінає своіми первими збірочками ся русиньскій пое русиньскій писати і мы видиме коли про дітичкє пише своі повіданя перви повіданя то ХХ то вин ся пише по русиньскій бо нашто дідвакові давати по украіньскы коли єдвак не буде розуміти Але уже за даякій час мыя тоті стихі котрый писал по русиньскы же перекручє по украіньскій стає накінцьові адептом украіньской нацийональной ідеі мішає тото до той ідеі домішуєй ся і комуністичну ідеолоґію на другым боці мы видиме мукачівску ґімназию гуску ґімназию де домінувал російскій елемент еміґрантскій мы што тото оточіня культурноє нацийональной воно дає нам Андрия Карабелиша Андрий Карабелиш прикрасний поет оден з ліпшых поетів до кінця знаєте в Австриі я стыкнул ся з таку ситуацию з австрийскыми літературознателями і істориками якій одкрыли про себе Карабелише і вони были шоковані же Карабелишні є Русиянин бо вони го аналізували у рамках одого стріберного столітя росийской літературы Карабеле ся ставили вєдно з бльоком з Вирисаєвым з Брюсовым з Аннувахматову з блоком Александром вони думали же Карабелешто є част той культуры і коли вони узнали же Карабелиш ниґда не было на Русиі што вым мукаці вылчіл на тілько перфектно вылчыл русийскій язык што уже не міг іншак писати своі стихы лем по русийскій і вот мы видиме што уж част нашой русиньской інтеліґенциі краделиш приміром а там дальшы были і другі писателі нашы ціла пияда іх появили ся рінтурнотуця з вуз Питаників Угрін Іван Кєрця Іван Лявинец Василь Лавер Іван Комлы Юрій Комуже почнові як же выдєл Юрко Кєрекєш якій стал украінофілом почынал як русофіль пак стал русинофілом а по <unk> році стал украінофілу Басиль Молер писал прикрасні пєскє про діти на русиньскым языкові Міхайло Молер Симеон Паньконіч тепер його Симен Панько называют Вони вшыткы з русофільского отоціня але знайте як
То были такы експерименты зайшол до єдной хыжкі пак перешол до другой хыжкы і мы достат часто видиме як побыл єднів ситуациі так з русофілами пак стал украінофілом пак став русинофілом прим Александер Маркуш коли мым первы творы Янизка уже говорил же є в перви новели мы коли мы берем я ориґінали його творів вони вшыткы написані русиньскым языком не мают значыня політычна орієнтация на неяку державу але має важне тошто Він был вышколований в русиньскым языкові языком літературы його творчости стал русиньскій язык і от він стає русиньскым писательом і перви своі новели він пише в русиньскым языкові за даякій час Політычны трансформациі і украіны філы притягут його на дакій час і от ми видиме што в кінці тридцятых років він уже симпатизант украіньской ідеі Але ур назад поміняєт ся політычна ситуация Пудкарпатя стає в результаті політикі іріденти стає частю угорской державы так І што ми де ми видиме Александра Маркуша Александер Маркуш у тому епіцентрі русиньскості на подкарпатю в академіі наукрусиньскій мы знаєме што было позволено Русинам написати ґраматику кодифікувати русиньскій язык в русиньскым языку по рока <unk> ушыткі державні інституциі робили в русиньскым языкові якєд вышли до суду Вы подавали жадустам ци писмоці сі в русиньскым языкові і кєд вышли до канцеляриі я не знаю умері ци в сільраді ушыткы документы могли спокійно давати в русиньскым языкові не треба было выдумувати даякій іскуственний росийскій язык ціж і была вытворена Академія наук русиньска Она мала назву Подкарпатскоє общество наукы Академія наукы общество наукы І там были секциі і была там секция художест секция філософска секция языкова і одбыла літературна Хто возглавит ту літературну секцию в русиньскій академіі наук тот самый Александер Маркуш То значыт розказувати але по <unk> році прийдут комуністы зачне ся експансия і тым русиньскым літераторам повідять або вы будете співати і будете в своі творы писати в духові социялістычны реалізмы выхваляючы совітской реалиі а вець мы вас просто напросто не пустиме у літературу В тіпоґрафіі вы не підете было на державне выдавательство державне і єс сяде спіскі писателів поетів в якым заказано зой робити за границю мы вас не выпустиме і вы можете забыти за свою літературу І о так приміром один з майталентованых нашых русиньскых писателів прозаіків Юрко Станиц якій писал під псевдонімом Станцю якій писал прикрасні новелы такы психолоґічні новелы і з конців тым што уже в році р выдав велику повістівра чорний котра стала символом Карпат од нашого карпатску русина честного правдивого котрий за правду котрий не украде не убє котрий з вшытко готовый жыти по бібліі подля правды але як тяжко дає си йому жытя мы видиме як жытя лямле того чловіка Він і до тюрмы мусит іти партійні ци якістоты одношыня в силові они приводят до того што многі го не хочут вызнавати за свого мы там і тоты процесы до емансипациі на селові
бы тові даякі моменты котры дышламалут Русина і то борба за туту межу не лем із сусідом за межу же пят центів там пят центів ту а уже і з рідным братом за межу же мот видиме коли вам ту пише в <unk> році выдає в подкарпатскому обществі наука як члови котрий найшол рукописы поязаній і з подкарпатскым обществом наукы з том літературном секцию я мушу повісти же я вижу як то із раку радостю нашы рецензенты чекали на появу той повісти Юры чорной коли она появит ся у прикрасному русиньскому літературному языкові Коли вам в <unk> році выдаст то знаєте Нашы рецензенты зачали писати просто фантастычно позитивні рецензиі Але што было в <unk> році О <unk> році му пригадали пане Станец отце а вы же сесєнник авнасатистичний Совітскій Союз і до <unk> р чловіка не пущали в літературу може лем на зачатку <unk> і то пут псевдонімом він уже на кінцьові осемдисятых юн же міг даякы творы своі або якыс публикациі бы даякі статті пічатати Але до того коли бы в контролі го не пущали сюжет Юры Чорного автор описує жытя хлопчыка чловіка од народжыня і до смерті І от Юрко родит ся в простій русиньскій родині у котрій вродит цей другы діти І от гун ся родит чорным од Не білым а чорным то не говорим є за даякого африканьскій просто мал кожу таку маленько тимнійшу як другі діти бо отиці вшыткы были бідны ну і отиці як ся му ся здоложе же жона му нагуляла того дідвака і от вышло што од самооддідства Вын попадає в рудинні такє одношыня медже жыном і ґаздом коли вони і за нього ся вадят і за то ви мусит іти в наймы І за даякій час коли вже выростає він видит што в нього уже така репутация ж ані одна дівка не хоче за нього ся оддати І оты він сам єден при чому він хоче жебы все было чесно Він хоче жебы і звідсьом было все помполюдскій з матірю котру бун любит безкрайно любит свою матір і коли вона умірає то была послідня його опора послідній чловік з котрым міг прити розказати про своі біды Але він находит таку саму бідну таку саму нещастну як і він старшу жону яка тиж в наймах была і вот вони двоє рішыли што вони закладут родину Вынтепер коли уж же у нього была жона він готовий золото принести іх он бере ся за самі тяжкі роботы гін єде в Букараші Він бере тот хліб бокорашскій тяжкій бокарашті хліб о бы Василинця не мала сний сам о бы Василенка не мала ниє тіх проблем але єдна біда дідуцьоку не хміє І усесь час фактычно зачынаєт ся вадай з братом котрий все межуп отец умер і межупы спересуны да І коли вони ся вадили і брат замахнул ся з косу а си смахнул косові зробил свого брата інвалідом без рукы кудушом Кудшу І хоц він бере ся за нього робити роботы вон му знає єй выкусити там є даякій єрокі сішы сікіс роботы але і так вым злодій перед обществом Вусит іти до тюрмы цілоє село цілоє оточня од нього ся одверне і лем його жона Василинка она буде цякати його вірну і коли вони выходит вун назад каже шо я все зроблю жебы была моя родина жебы все было но і все щас коли вже все наладило ся він узнає што Василинка хворы
І за дайкы часу на умирає І ун назад обстає саму в тому жытьові честний порядничли і одколи вун і ся думає собі но я ся не такій старий Може бы я ся мал даяку родину а все ся зачне ся перва світова война І отвини де на перву світову войну і вертає ся по войні уже розбитым чловіком скаліченым чловіком Але усий час наші села тота восточна част были заняті румуньской армадом так то была амтанта рішыли што із запада будут заходита чехословацка армада бо а з востока румуньскы І хтось повіл тым Румунам што што то заєден вот тот Юра чорний што Юра чорний не честний што Юра злодій і Румоны позбыткували сий з нього вони го привязали до коня тягли го так по путьові і поза того в нього уж не є ани силы жыти І коли вже вшыткы виділи што з Юрком проблемы сусіды приходят і ньому там помагают му і лже треба бы і попа покликати жебы причастил ся і от у самый послідній момент він уже розділил своє каже і на службу божу так і быраз на рік почас службы Божой Василинку ім і моє імня пригадувати І же всегый бы рішыл приготовил ся до вічности тут хто сядал Юра А земля землю кому оддаш а он звідає А як по закону кому ся достане Тат братові ти достане си А он більше нич не одповіл Істимує під позакону братові то най братові достане ся Вот траґедиі такій зайте драматычний конфлікт прикрасний сюжет файно выписаний з многыми етноґрафічными чыртами з многыми бытовыма детальками котры знал станниц бужыв на селові прикрасну знал русиньскоє село і от коли он зробит то от а <unk> його уже не треба Во так вона в <unk> році вшыткых перепущали а даякых пусяли в літературу а пак іх выкликали в службу в каґебоі казали А вас о там є грішкы старі што вы были там загравали пічатали ся в старых новінках там да в <unk> <unk> пічатали ся Высповідували буржуазну іду ідеолоґі вы были носительом буржазну ідеолоґіі іх назад одлучали од русиньской літературы а даку осажали до цюрмы а дакому просто не давали можност робити кажда доля кого ты не возмеш но тот самой приміром Карабелеш котрий пройшол дісят концентрачных табурів Я зробил книжку творіл Андрия Карабелишы і вона так фукнула тіраж так скоро розышол ся што я тепер сам бы радий десоткого з одкупити хоц єден фолоток той книжкы бо мені не выстає іх студентам давати на чытаня тотє книжкы Хот вин по тых констоворах жытя му покелічыла война бо його жона назнала што і вун уже вмерстовро оддала ся так і коли вон пришол до свойой жены повойнял ней уже своя родина і його діти уже мают оцімы І а далей го не пусяут Совітскій Союз бо він критизує бы він выхований в тых ліберальных ціхословацкых тіснотах і вун критизує ото што ся робит унас Подкарпатів в <unk> року і го не пусялу думіл бы і коли вон уже на западі Чехі жыє там маленько лічітсце бы вже была подозверна рак жалюдкы і от му треба найти Великых функцийонер я не знаю ци то правда ци ніт але жона Хрусьова одпочывала в Карловых Ворах вымолил у неі позволіня вернути ся на Свалявщыну думів умерти І він так вертає ся зо два місяци нараз по операциі у мукачівскій операциі за два місяці він уже умиряє
Од каждой з них то і тот самой ґранджа Доньскій котрий был украіньской рієнтация коли прийшла Украіна його зробили буржазным украіньскым нацийоналістом і в тік до братіславы іс практично ниґде ся уже не вертал на усес реґіон і хоц жыл даякій часу Пряшові был одным з ініцияторів тых проукраіньской пресы І так в очах влады злодієм і лем уже коли ся поміняла політика зачали го шанувати як украіньску описати то значыт же се был такий знайте дост драматичний період карпаторусиньской літературы Влухыте голуску Русину Пудкарпатя Продужыні бесіды з Валеріом Падякум про період літературну двяні карпаторусинучы сумыжы войне буде через туждень ушуру середу на Нфм у радию передачі Русу Русну Будкарпатя Най нам гравут на цимбалах най трублят трумбеты най гудут нам гуслявикы вержут дулів пута Наші діти радост наша русиньскы апленя І тоты світове розкажут бо то нашы дрення Найнаше як торжествує розходит ся світом мы Русины єсме наруд своім заповітом Я Русин был єсм і буду з ушыткы мал міру любіме ся братайме ся на тіст і на віру Дожысаю ра маюты Вытворіня Народок Дви традициі про домі Разных наци выслонія землі Будворіня кругом народом Кругоюзды І будуйо Достойны
i В русорусину Подкарпатя
