Голосы Русинів Підкарпатя #88 - Валерій Падяк, 17 III 2026
Автоматычна транскрипция
Вусуруси был Подкарпатя У другій части передачі Русу Русину Подкарпатя при сячім періоду літературну одвианя Карпаторусину ци су меджевойня Валерий Падняк акцентує свій пузор на розвоювы русиньского театра Слухати люцує як за куртий срок у селах Пудкарпатя появило ся мых театру а кій проплюсувати сю дещє Пряшульску Русь то седевно <unk> драматичных рокашу і вшытко на <unk> русиньскых сел Учуєме такой прото же ініциятива писати пєсу участ Біжевойне перешла од священнику ту світску інтеліґенциі всє важне было в то што попри творы русофіру і украінофіру цітова част пєсы писала си на русиньску мязыку влухыти голусу Русину Подкарпатя Русиньскій літературы розділили ся в каждым реґіоні то было по свому Были русинофілы і русофілы Русинофілы украінофілы русофілы приміром войводны Там час інтеліґенциі русиньску і приняла украіньску нацийональну ідеолоґію але вони не міняли язык І так костельник по русиньскій написал ґраматику дотеперішнього часу вони і хоц можут даколи загравати в бік украіны компліменты дакі одпустити Але вони не перешли на украіньску бесіду они признавут же то є тяжка про них бесіда А вет приміром в Америці обстало цітовой чысло нашой русиньской інтеліґенциі і од увчасами жывыня воны вже формували себе часті з них обставала на позициях русофільскых але час одкрыто перешла на то жебы писати по русиньскій чытаєме новинкы вони много берут текстів і од нас Подкарпатя в русиньскым языкові публикуют А от на Подкарпатю все вышло іншак малінько Туй фактычно мы што тут были на єдному боці русофіли тягли на другым боці Украінофіли Але проблемом чому єм треба было моложыву а своєі моложыво не мали бо они были еміґранты і вшытка енерґія вшыткы інтересих упал на русиньску моложыву Вот час Моложывы формувала ся як украінофільска част як русиньско фільска але част обставала у тых традициях у канонах русиньского языка і русиньской той традициі котра уже была выпестувана по духнові сюди был такій доста інтересний період русиньского народництва коли направду уже русиньска література одмітує вшыткій поступно переходит на русиньску біси для вудкій патрускарпатскій узньопузды Патрускарпатскій як одын з тых нашых писателів котрий тиж был і русофільской рієнтациі і украінофільской орієнтациі По <unk> році вже іму довірили і спільку писателів на Подкарпаті і вым міні ся видит тот хто не пущал станец це в русиньску літературу є думал бы так пригаду і меморы станет ся де станец за тот пише а дале с і ся і мусил сидіти в тюрмі
Бо фактично за буржазний нацийоналізмі вшыткых пак коли находили знаєш коли по <unk> році пришла русиньска Нквд то вони мали доступ до нашых архівів до нашых бібліотеків от вони брали ага журнал Наука так Або брали місцисловы або брали там я не знаю календарі або врали церковну літературу вычытували кій там был стишок то ви уже был буржазий нацийоналиста Но што є хотіл ісі повісти знайте коли зачынає ся по року <unk> наша література то зачынає ся як то традиция З малых форм пак середні формы пак великі формы Кід говорити по жанрах то зачынає або по родах літературы же первим зачынає ся такоє русиньска поезия дале проза і драматурґія Кід говорити за формы методыну можеме повісти так што Пічатати ся на зачатку не было де але за даякій час ми уже видиме же появляют ся монахіі появляют ся христоматі появляют ся зборників не видиме мукачівска літературна школа уж горцка літературна тост фурмуют ся уже подля естетичных нацийональных якыхос орієнтаций Може історичных які концепций формуют ся літературні школы Мы видиме же за даякій час появляют ся і профільні журналы профільна література ну кєд мы говорим за <unk> рік все было феноменально коли у нас появил ся в рамках подкарпатск Общество наук так выявили ся літературны неділе си представте Каждых два тыжні на шістнадцет сторонах выходит журнал котрий можна сказати журнал можна сказати новинка бо у великому форматі в форматі а три выходит <unk> шістнадцет стурін выходит Новинка в літі выходило такы здвоєні дупльовані нумеры так же они были більше маленько І де од первой до послідньой стороны а вет поезиі а вет переклады русиньскыми писателями світовой літературы а вет проза А ват фраґменты драматурґіі там фактично вырос наш Потушня котрий публикувал там вшыткы своі творы з філософіі Подкарпатця мы видиме там же закінчыло ся інформациями за нові книжкы які выходят рецензиєми книжок рецензиями літературных творів то знач то уже было фантастично русины Русиньска інтеліґенция мала свою свою літературну новинку Ну а послідною послідною посліднім такым родом літературы котрий возродил ся то была драматурґія і театр І от треба той повісти єдну річ доста важну Наша русиньска історичка елен русинку яка родила ся і жыве в Америці тепер вона уже напинзі акули сона робила у Балтіморскому Державному Університеті єдна з нашых специялісток яка дотеперішнього ся активно робит і не так давно од про мину минулы ріку ней вышла прикрасна книжка за творчіст навіт не за творчій істориі жытя матері ендіваргула бо фактично порозуміти хто такый ендіваргул можна через маму котра привела єму до естетикі любов довш вшытко красну але медже тыме лем русинко много своіх творів посвятила і русиньскій літературі Сис період вона называє періодом емансипациі карпаторусиньской літературы доставажний факт бы емансипация стає одною з важных проблем русиньской літературы в тот період приміром коли появляє ся сам театр
Чешска держава так чехословацка держава рішыла што треба три нацийональны театры в Празів Братіславі і Ужгороді котры будут одбивати нацийональний палітичний три сеґменты чехословацкой державы так Чехі Словакі і Русины І от в <unk> році за подершкіру Прагы в Ужгороді має появити ся первий русиньскій театр але в ім появляє ся в рамках руского общества прусвіты і так має назву Рускій театр общества прузліст хоче зорієнтували дагу розуміл Там пришли содувскі пришли ізґреуту люди робили кулис групыскє і видку зрадуві були уже прозуту то правда же тота частіст людей была готова до сцены ай Бо то была <unk> членна трупа девдесят членна трупа кошыца котру Петлюра пустил у <unk> році по Европі світові якы вони пропаґували украіньску культуру і вони нич не робили лем з державы до державы приходил давали концерты і співали украіньскы красні украіньскій співанкы ропуляризували же мы не Русияны Украінці Туди уже зачала ся така ідеє Але украіньска держава упале ім не было де вертати ся і от од них одкололе ся вєдно з приходком з Олексом приходзком одколола ся ґрупа девятнадцет чловік были то співакы ани вони знали співати а в то ті часы театер был в співоці то значыт мусила быти яма мусил быти оркєстер Пєсы были мельодиі были то будивілі будивілі айно были веселі весела гра співало ся много і ясной діло украіньска клясика вона была поставлена на тому што ну наталка полтавка не може не співати так то зач і вони знали тото они были готовы до сцены і тото театер прикапчали до общества просвіта Але в тым обществі просвіта вырік взяли Галицями І отот си нещастний Садовскій котрий уже рік жыл туди в Львові не мал ни роботы ни діла ани гроші І коли му сказали што за <unk> рун можете прийти до нас і робити діректором он ся согласила І він пришол туй але він увіділ же той до кінця не так давно наконецто опубликовані мемоары Садовского І то треба чытати на Подкарпаті іх практично нашы вот офіциосвыни не популяризуют іх Бо так як Садовскій описал <unk> рік нашой русиньской культуры коли воно писало засиля галицян котрі фактично як мухы обсіли бо тот буджет котрий Прага выділяла на театр Прага выділяла на культуру Садовскій казал же я директор Театра не можу порозуміти де ся ділают гроші І коли вони просили <unk> тис лемка чешскых крон на сезон на штос Він каже шакая коли зачал рахувати мы то зробили за <unk> тисяч курун там же были гонорары і планя вшыткы А де ся дівают гроші І нього зацял ся моментально ледве дужыл два рокы в ньо был перманентний конфлікт із гралицянами і в ансамбу засе пише бо вони казали прага не буде давати груші кєд вісця з будете співати ставите на сцені на талку полтавку і гулякартимовского і там я не знаю зараз то долю і украде нещастя нам треба ставити европску творы так обы прага давала гроші Достало конфліктом же они гони два рокы не дочекали они уже бын ся худи як директор а они уже провели тайноє засіданя і ом пише же называє фамілиі ты Галицян котры є на тому были там і Был і Панькєвич і там Руман Кірців і там Вахняний і дівницян Тін творидло Микола і берчаків котрого знайме писал ту даякі неуспішні творы з русиньской як літературознатель вот выни уже рішыли же його веце ім не треба
і покликали собі зігарувай сказали Но у нас буде завты директор зігару ци ви хочете робити под веденьом Зігарова і Садовскій котрий нич не хотіл ставити з світовой літературы котрий знал ставити лем украіньску класику і гум сказавшу буде ставити лем украіньску класику мусил ся согласити з тым шум і де гет ун жебы мал собі наміченоє місто в Празі так же він одішол до Прагы і його період ту є період за котрий достаєте і на театрі поставили єму бюст але це была ганьбы Період ганьбы украіньской было так як вони однесли ся до нього І што він туй мауш діничны малку і он описує бытові своі условя же тот пец котрий му треба было топити каждый ден тета на берціні вон жыл там берці не знаючы там таблю же даколи покладут ці поклали там таблю І одколи Чехы порозуміли же то є театр котрий выпрошує грусі од Прагы але Уже пройшло в осім років на сцені Нацийонального театру про Русинів непоставлена ани одна пєса русиньского драматурга Ані один молодий Русин не пройшол школу драматичну як актор і не был на сцені того Бо вони вшыткы были еміґранты часі з Галиціны части з Украіны Катеринославщына там я не знаю айщына Ай бо вони были зыветураты хуйтывайно вони были фактично вшыткы з того бо вони вшыткы были і з хора Петлюры то значыт про них центром был Кыйов а уткі появили си бытишы рігіі Селже дальшый період коли ческа влада порозуміла што і з рускым театром ниж не вышл Грошей вони напожыли тілько што коли треба было робити санациі в <unk> році театра Руского театра якій не был русиньскым то державна влада мусила заплатити банкам єден мілийон чешскых курун Бо вони набрали собі пожычок на ся <unk> мілийон і іх закрыли тудичільска влада рішыла што тепер треба робити был такій урядник кайґу котрий был одним із ініцияторів той новой програмы Отваряйме єдномісячні курсы театральні покличеме молодых учытельо кучытелів Вони прийдут мы будеме іх учыти на місячні курсы увидиме хто є ліпший обявиме шестимісячні курсы то хоц як перейде на шістимісячні і так были одномісячні шестимісячні пак были семимісячні курсы Два рокы наші молоді люди учытелькі учытелі котры любили театр вони пришли до того театра і учіли ся быти акторами грати на сцені любити ту сцену а треба повісти што коли появил ся Рускій театр А він был знайте як ізольовано стоял він поставил украіньску клясику да коли бы Прага ся не гніва лакали і якусь чіску клясику може голя русийску поклали бы помеже урядників то ірнфельд де котрий ту был урядником при нашому ґубернаторові Жытковичу тот был русофілом так тай му хотіло ся жебы на сцені был гоголь бо тар то російска класы Канада Але што ся стало з русиньску культуру русищас Коли я зачал аналізувати пресу тых чесів пресу того періода то я увиділ фантастычну статистику котра мене в первым ряді нараз вразила Я не думал я не думал што
Не малучі доступа до нацийонального театра наша моложала сільска вытворила на Подкарпаті <unk> аматерскых театрів Вы си представите што на каждому другому селові нас был аматерскій театр Ті учытельків учытелі котры робили в школі вчытелями у суботу неділю бігли до того клуба ци там ізба чытальня учіли ся які там были декорациі якоє там было розумліня ясно і діло што але <unk> театрів на Подкарпаті іщє приблизно девятдесят театрів пряшівскій реґіон то возміц собі <unk> і дубавте <unk> театрів Коли мы говорим же ушытко русиньскых сел є цілому русиньскому світі <unk> русиньскых сел І на то мы маєме <unk> аматерскых театрів А є ся на лемковину не внеповіл а я ся за воєводину не вповіл де тоже было тото вшыткы і вот Тот аматерскій театр вун потребувал русиньску драматурґію і в отусий час наші русиньскы писателі а мы мусим розуміти што полойні в нас ся <unk> проценто поміняли ся социяльний став русиньскых писателів Кіць до войны се были на <unk> процентів сянникы дакули урядникы то тепер мы видиме што одендва сясєнникы на цілу коґорту русиньскых писатель а інча то є моложава наша котра учіла ся в школі котра пройшла університеты котра фактычно была світска І вот то тіму тота моложева хутіла в тоту епоху емансипациі то значы така оброда русиньска вона хотіла штось доказати коли вони ввіділи што писати пєсы стало добрым бізнесом бо коли ты зробиш поезию ну так ты можеш выпустити лем пар то <unk> фолятків і то роздати своім родицьом там я не знаю своім цімборам Але театры сільсків же цякали коли выйде пєса бо ім треба было нараз хочеме ту пєсу поставити та нам треба нараз десят фолятків І о так первий такій наш драматург котрый появил ся был Антоний Бобульскій котрый был директором тіпоґрафіі уж роді але медже тыми така творіла особност і от він зачынає перви піцятати десячныма тиражами піцятати выті єдноактові пєсы і от єдноактова пєса фотично запомняє веселя гра На темы жытя Русинів на темы нашы русиньского села люди з великом радостю підут до того театра бо і вони на силові си такого не віділи чуда гім любіт ся тото а на сцені наші прості люде русникы грают сцены ізрального жытя карпаторусиньского села лухити голусуру сиду Пудкарпатя но де
Нейдя ва не примали А ты фричы мал на Явы Ну німає невіста выдержала пєса од Антония Бубульскы Весела і гра в єдному дійстві То значы така єдноактова пєса як мы кажеме Выдержала аж два выданя як героіня того ріка молода дівка емансипова на вміру уже ходит до сільского театра хотіло бы ся оддати але мати отец по тых ся патріархальных традициях хотіли бы єй оддат за багатого в селі а то буде сільского старости сын Америка не хоче оддавати ся за нього вона бы хотіла кого любит кого серце любит і от сама істория як молода героіня боріт ся за своє щастя і финальна в такому гепіендовскых традициях коли вона выграє тоту так але обы Выграти і треба было видіти як будут двоє хлопів котрого не любит і котрій старостів син як они будут реаґувати кєд вона стане каліку І воне ся перевцінило в німу І коли до нею вертауце рас вона не може а на сило він є ани є дохтора але і є як вони казали ветеринарту значыт на ходжыньскій дуржыньскій дохтор якій сказал же ой то така велика проблема то треба аж до великого вароша дойти а мати вшыткє перепуджыні та як то та дівка обстане та не оддаст ся то вшытко Старостів сын каже ой не я ся уже не буду сватати низка бо мені таку жону не треба А пасія котрой такій тот котрой єй любили котрий як раз пішові з Америкы ясно ділошой з грошымон каже А я єй німу возму І на то вони кажут же дай нам знак ци ты хочеш оддати ся за авона в ней прозріла в ней голос ся нараз появил єм на весели коже тать хоцю і вшыткі ся на тому кончіт ся пєсы сюжеты пусті елементарні але там є наше село Там є жыві проблемы там ємансипация там є дівка котра боріт ся за своє щастя і о так од пєсы до пєсы коли я зачал аналізувати а я в єдні в своій книзі котро мене не вышле в <unk> році называє ся істория Карпаторусиньско Нацийонально Театра і Драматургіі то я зачал рыхувати а кілько
Пєс драматикы місні на тот час написали І коли я пущытал шту <unk> пєс же было напічатано а даякі пічатали ся выдержали два выданя ап сох рукописів я найшол то за двадцет років місні Драматикы написали поверх <unk> пєс для нашых місных во тых аматерскых сільскых театрів котры не претендували же вони є нацийональна гордост русиньского народа і в от насий час коли Зачынаєт ся трансформация лже театра в Ужгурді появляєт ся єден земскій подкарпатскій земскій театр ґлічут режысера і спрагы професийональност режысера Франтішка Главатого котрий цілує своє жытя быв режысером єдного пражского театра а тепер як нове напенсиі так він міг собі дати І вот на тым з ним пройшовшы через три школы літературні мы як до театр наполнює ся русиньскым духом туде приходят русиньскій марияпільцер А на Ладані Бідяк Володимир Грабар То значыт же десяткы Русинів молодых люди котры сівчербили учытельками учытелями Марялашкай Іван Фенцик Мария Грівняк Емма Сочка Михайло Лугыш Левкулиць Гріцю кыцяник аж до тых котры в році пришли пар чловік в тому чыслі і наш Юрко Кєрекеш і змукачева молодина тоті часы пак він став літературознательом такым Василь Пагіря то театер мышто пришла русиньска моложыва котра меджесобом говорит по русиньскы котры вже готові бо три школы вони пройшли вшыткы были успішні і от появляєт ся первий русиньскій театр земскій подкарпатскій рускій театр котрый іде на своє первоє гостьованя до Прагы І вот вони везутю прагу пєсу Маріше Маріше то є пєсы двох чыскіх братів мыщіковців котра стала клясиковчыйской літературы і от коли пісер грає марішу а то така драматична дуста Драматична роль і коли в пражскому театрі а было така ясє знаєте была така команда же вшыткы ческі урядників котры ся залберают проблемами подкарпатской Руси мусят прийти на тот спектакль і коли у туту будову театра є прикрасна фотоґрафія де в тому класичному театрі сидит в панству в ческій урядників Премєр міністер ті і в Ужгороді ходил до театрців в <unk> році коли приходил премєрміністер ям мы тепер говориме за Бене за бенешайно і там же сидит бенешто <unk> рік і Русины показуют же вони привезли не лем пєсу русиньской драматурґіі але вони привезли свій театр І оддале театр ходит і з уж города ходит до Кошыц бо в Кошыцах у нас центральна была студия радіо Подкарпатской Руси І от вони записуют там по голосах записуют пєсы і пак в суботу неділю коли радио дає тоті выставы на цілу подкарпатску Русь там де было електрыка де было радио мож было слухати тоты пєсы но як інсценізациі так тоты вшыткы і вот по театру же направду стал по духові русиньскій і мышто появляєт ся
калабіжка своім твором і свою пєсу буря над хату де подуйме социяльну проблематику і проблематику алкугулізма русиньского села пак выйде його прикрасна пєса до кінця дотеперішнього часу же глядом много раз не можу найти тексту і в місце віджона ниґде не была выдана пєса тиса кліче появляєт ся пєса од грабаря і Михайла Луґыша Овцяр як од назвы такых епохальных драматичных творів Ясно і діло што в репертуарі театра мусили быти і пєсы котры грали ся І в пережі рокы то значыт єштось із русийской літературы єштось про еміґрантів із украіньской літературы то значыт был такій мікс але мы же видиме што вот русиньска інтеліґенция му ложыла на конец тридцятых років вона уже Сформувала і свій русиньскій театрі в <unk> році коли впаде чехословацка держава і пришли мадярска адміністрация в Ужгороді то был іщы конец ловка новембра <unk> р то вона не ламала То знач вона не ламала тот театр было позволено ізобрати трупу і дати міцным уже мадярскым урядникам дати якій спектакль Обивони увиділи што то за спектакль і по тому еґзаменові так бы можно сказати мадярскі урядникы согласили ся з тым што уж роді дале буде продолжувати русиньскій театр Та куде хоцю повісти же Усий час Інтерес русиньскых люде до театра был такій величазний што сумма ты гроші котры театер брал по час густьованя за вступні листкы вступні перевышувала сумму дотаций державных у театр Хоц дотациі были файні але перевышувало бо люди пхали ся і авт коли позерало як вони ідут тремгостьованя ужаньску долину і я пижу моє рідно еставноє авставному пєса одна буде до обіда іде а друга по обіді іде в лодобі да будут грати легку пєсу про молодых людей про діти А по обіді вже буде даяка серйозна драма і в селові два дни і чыты спектакли ставлят си за два дни в дальшому селові спектакли ставлят си я си представляю якоє было багатоє духовно культурноє карпато русиньскоє село Вота наша література меджевойня вона сформувала інтересы людей нашых до культуры до літературы і коли я чытаю дакули новинкє <unk> року чытателі літературны неділи давали такі обявы же Хто має і сієдноє там семоє чысло Маю два третых поміняю люди зберали у себе дома бібліотекі русиньской літературы і коли мені загнали щі надіівати пір на подіхували уже в совітскій часині я відю як молодий наш інтеліґент якій пак мусил пройти і через ґулаґы о як він ушыткы тоті тоненькє книжечкы давал жебы політурщык іщывав єму і стеку тырну обкладинку вже то было бо то вшытко є мало быти на вікы то мало передати ся дітям передати ся дальшым ґенерациям бо такована была наша література межывойня і мы можеме говорити за многых нашых славных людей котры пришли в сій час нашу русиньску літературу ясно діло што коли є уже театр в Ужгороді был русиньскій то на перифериі пробували украіньска інтеліґенция формувати своі театры во там одним з такых успішных моментів до коли брати шерегіі леґуництво професийоналы возлавили свій театр они тиж много робили але коли я ішол до архіва і брати рукописы шереґівых пєс
Вонищы дотепер там є шкода што тоди я не мал час то я был зачудуваний а в якому языкові шерегі писал своі пєсы гур пишал русиньскым языкові а в якому він міг писати іх а він не мал інче кого языка то значыт і тот театер він тиж был театром котрий напряму был повязаний з нашом ментальностю і з русиньскым духом і з Русиньскій Ну отут приміром літературне жытя меджевоєнного періоду Гомо находимо є в творах ну як зачынают ся те Авґустин Волошын Василь Грань Жедоньскій Ірина Невіцка Александер Маркуш Анрик Рабелиш Юлий Боршуш Кумяцькій Михало Поповіч Дмитро Поповіч Андрий Ворон Дьонісій Зубріцкій Александер Поляньскій Іван Михалка Павел Федор Іван Дзюляй Іван Луцуга Петро Карманьскій Дмитро Русяк Антоній Бобульскій Микола Рішко Марко Барболя До кінця писал Прикрасно Смарко Бороболя прикрасно сутрудніт ся і з русиньскым подкарпатскым обществом наук і скоро вшыткы своі творы ліпші были опубликуваны якраз на сторонах русиньской пресы Юркостаниц за котромы много низко говорили але і Миколая Божук і Емілий Балецкій і Зорислав і Василь Добош і Алексий Фаринич і Федор Лазорик і Федоріванці і Міриянка Лабіжка Михайло Лугуш Петро Міголк Іван Мураній за котру шкода жебы низ ним могли поговорити а сі он Сільвай сын земвая якій написал прикрасну пєсу Маруся котра тиж стала клясиком русиньской драматурґіі Александер Слівка нашмученик якого тыж мусил перейти на украіньскій язык його повіданя котрі писал сорокові рокія дотепер зачітує ся його творами в тамкому жывому русиньскому языкові Андрий Петрускарпатскій Петро Гаталякі Осип Жупон Федор Потушняк а Натосі была старша ґенерация Лука Димян Іван Леско Іван Кізы Ну ясно діло што пришли і ті далекы украіньскы ци росийскій писателі примру абсолютно калабду пред Марийом Підгрянкова Мария Домбрувска яка інтеґрувала се в русиньской жытя яка пєсы писала прикрасну она была сільска учытелька она каждый день робила єс діточками русиньскыми діточками і про них Маленькых уж коляшыків русиньскых писала пєсы в русиньскым языкові прикрасно інтеґрували си але был Уляс Санцюк был Сперідон Чіркасинко был Василь Пацьовскій Володимир Ґірцятик літературознатель Іван Панкєвич якы языкознатель але былий русийскій левтіблевич Александер Поплов і то іщы я назвал лем маленьку част тых участників того великого літературного періоду хронолоґічно маленького але кід говорити за дух підговорити за тоты літературні цілі котрі они ставили і добивали си мы можеме говорити за русиньску новелю тридцетых сороковых років мы можеме говорити за русиньску драматурґію тридцетых сороковых років Мы можеме говорити за писателів такых як і русофілів і украінофілів але і русиньскоязычных писателів мышсий час появляє ся первий русиньскій роман мы видиме паралельно літературне жытя в войводині котра всещі хоц жыє через граници через Сербію через мадярску державу то іщы капчає ся до нашу літературного жытя видиме літературной жытя воєводині мывидиме літературной жытя на пряшівскій Рус мы видиме літературной жытя нашых Америцян Американців в Америці котры продолжывут ту традицию популяризациі русиньской літературы У поверх сідесят журналах і новинках якы выходили в Америці то был великій кєд говорити за дух того періоду то был великій період нашой літературы шкода што він ся скончыт процесами
котры мы можеме означыти як анексия териториі і дальшы політичні процесы І дакули знайте своім студентам я розказую вот тотами жаль як ся воно в літературі поміняло лем єден маленькій фраґмент молодый Александер Маркуш Пише новелку малу новелю курувку гнали Новела де автор описує молоду русиньску родину і в них імня Оленка і Іван То зачіт не бере ниякіх там я не знаю своі своі і вытвони лем не так давно ся побрали вытворили ся ісі єдна русиньска родина І вони знают што уже в них буде пополниня в родині За пар місяців уже буде дітвак і вони ладят си ім треба купити коровку і вони як знайте прості люде вони мыслят простыми катеґориями призберати маленько гроші і выгодувати паця А кєд продаме паця і докладеме гроші то з Божом поміцю купиме собі корувку бо нам треба буде молочко І автор описує як вони женут паця на базар Ах розказуєте як то вони женут то паця іх тягне на базар так а вони лем придурюют його там я не знаю Мелайомци ся придумют і на кінцьові фінальна коли на конец поза драматичной істориі на тому базароді коли вони не можут купити тота корова така файна але не про наші гроші А тота молочка не буде мати нам таку не треба Нам бы несередню якус таку купити І одколи автор в маленькій новелі описує буту психолоґію тых простой русиньской родины котра хоче і на кінцьові кумім кажете сідайте на воза а вони не хоцют бо вони первый раз свому жытьові вони женут коровку з базара бо у них тепер коровка тоє будучніст То є молоко то є подпора іхньой родины і то дітва котрый прийде і гот представити собі што коли Александра Марку ся по <unk> році пустили у літературу Ну і задача была єдна треба переписати все по украіньскій Но як по украіну по украіньскє значіт редакторі є вони будут і клиул баркушы Было речыня што не так давно ся побрали але лже чекают на первого свого дідвака тот цензур совітскій коли прочытал і кажену якту Совітскому Союзу корова то на рівні Мерседеса то треба десят років робити жебы заробити на корову і вун бере і Маркушові выправляє тото речыня І коли ты зачынаєш чытати ты розумієш што ту шос не так Про Івана і Олемку це уж украіньска версия треба знати што після мало не десяти років была ся ха у них мала незабаром зявити ся дитины Вот Совітска цензура а в нас выникає аж то вони были хворі А чом десят років у них не было дітваків А може то проблема бідност і нещастя Во так вони каліціли нашу літературу анизка коли мы не маєме доступа до нашой літературы коли мы не можеме популяризувати нашу літературу через школы через радио через телевізию через театр Нам дакули прийдут скажут тато худобний народ вони ниґдо не мали ниякой літературы ни культуры тото гуцули а вець гуканы гукали Веребачте мы вшытко мали і маєми
Наша задача інтеліґенциі вшытко тото дати до книжок у многых формах ці через сцену ці через книжку через радио донести до нашых люде о бы Русины знали же вони є богатий народ На тому бы яниска хотіл скончыти туту лекцию свою академічну Каждий раз коли я чытаю своім студентам я і сій сі раз наете і сій сі раз як бы одроджу ся бо пережываю тоты вшыткы літературні процесы іду по тых книжках по тых творах і вижу якоє то багатство величезноє богатство мы маєме закопаноє в нашій істориі даст Бог даколи каждий Русин буде мати доступ до того вшыт Дякує Валерию Іваничу Вы не лем своім студентам вынесите ту літературу ту інформацию котру по суті муж не можеме найти ниґде і до шырокого русина і люди будут знати сел же лем учути лем цюти імя чуты про якійствір я мусу його уж люді глядати і дашу з того найдут розшырят свій крузор ну і будут дійсно здати куде утківни і нашы Дазялові дякую Вам за тошу честну робите свою роботу дякут Гай барходинова припові гай Сперпастєром гор зохє бо третя єдну лямпо лямпо ламлю за поє серце бідєва Верховина верховина Подкарпатска Русь там си зіє во кубіє Пудкарпатскій Рус до сме буде серця свого тє сень тамса роді чарокрас напєсень Наде на ся верховіне весело єзій там самусийка ся смут на дуся розогніть Зо серця там кажді за нє кус предє ва подкарпатска р тото Перховіна перховіно Подкарпатска Русь там си зіє Подкупіє Подкарпатскій Рус досте буде серця свого тє сень там стародід сорок раз напє сень На де на сяй верховіне веселоє зій Там саму се і кажда смут на туся розогніть Зо серця там каждід занєха кус брадятиме В русору собу Подкарпатя
