Славко Когутич, 24 II 2026
Еп. 85

Славко Когутич, 24 II 2026

Опис епізоду

Голосы Русинів Підкарпатя #85 - Славко Когутич, 24 II 2026

Автоматычна транскрипция

В Лусуру собу Подкарпатя З цістю внушу ся до вшыткых етносув і розповідань Або сам єм керпату Русином і православным християнином тому хоц жыти в видяці ціст окля себе у долуціі ціст ту же вшыткым з кым комуніку Раду і не такой то што православна церков на Подкарпатю має ся то собор карпаторусиньскых ситых котры одміцьовуют першу неділю після дня памяти си тых руноапостульных братукырилиме фодія творців словяньской писивности <unk> мая Такых ся тых сут пятнадцет хоц наєднойменной ікуні субуркарпаторускых сы тых котру ся называли нанкуска звірху на ікуні зображена нанкуска Боже мате судлика лем <unk>надцеси тых все руно апостульний методі руно апостульний кырил рунопостуний Розтислав князь Великоморавскій преподобний Іоан Аційскій преподобний Муйсию Грин преподобний Єфрем Угрин Бученик Гєорий Югрин Сятитиль іосиф Мараморузкій Сятитинь Дусифеі угульскій карпаторускій Феодорович правний сповідник Алексий Тоудкарпаторускій мученик Максим Сандович ґорлицкій сетитель Дусифеі Ніньскій і карпаторускій Васич преподобний Алексій Кабалюк карпаторускій і преподобний його улоскій Всі єден русиньскій сетитий преподобний і густин ціліскій поповідний унізобраний Кроме того на дакотрых іконах сут образы лем дванадцетьох святых тому сме ся і обернули за розясніньом сого нескарчыня до гостя горусу Русину Подкарпатя дяка ся тойліньского православного храма села німецка кучава славка Кувутиця імяно за ініциятивы славка на іконостасі іхнюй церкви были зображены образы <unk> карпаторускых святы внухыти голусуру суду Подкарпатя чы Никібу Дуже м рады з вами говорити думшу то нашого єй ся наділу шум розкажете бо не можеме найти бо для себе уяснити як дуже многых книжках якы пишут по рузному тому бы хотіли з вами дес поговорити но або на зачатку єбу хутілы буд сте повіли де бы ся родили де тепер пожываєте

Но родиє ся такоє селоє на мукаців синь як русково з новиску воци руско є ну пише в стари устари як писало рускє ага рускє ну всі назвал юскову помре а жылу уж ниют уже рок жыл в ліминьскых кучалах хоц є і Рускє куцяво наже ів німецкє куця ото шлобскоє сло свобо іжали на Німці і тепер шному прожывают руснакы а якій або люди якы покупували жехізів Условіі бігли з зірсіны Тятівсины клитом был потоп ухтиці гатоли перебрали сюда і перебрали ся суды мало новесину ага село ся находит выше мукацівского замку на <unk> мітрів нього куцялі є в тисі католицкых храмов Є римокатолицкій касероль косолы церков присоветскій власти то зробили з нього были кінотеатр луп тепер коли значы дниності рукы то што бы взяли обратно пут себе і не розділяют і з грекокатолицків громаду за амо православніх почерова служба в них пучерове шором ни зробиш Шырова службу не си ділят а мы наша православна цілять зобрали ся і у <unk> році мы заклали камінь і Выділи нам землю пуд постройку нашой церкви і мы в <unk> р поклали сме Хрест православны і од <unk> по дев рік мы строіли цирку в р Болосяціню церкви по якуй служіме Ога по нинішній ді Я там дякую кажду неділю зберає мі ся о посятах на снослужбу славку мене інтересує звіданя інтересуєно не лем мене а дуже многых Русинів му гордеме ся тишу маєме собор карпаторускых святых Єй кони но не іконахы і чысло ся тихы рузниця і люди не знают на бушы зі стихы ко на них зображений тако зналут а убушы сут такы незнані тому му хотіли бы штобы вынам розказали про них Ду май наперед про ікони Ну настім єст того што самобіше почали якау продвигати по істориі то хуска єпархія думушу імношо самовідомі сі із нашых карпатскых сетых якіс находят у теперішньому закарпатю тоє іугульскій і еліксикарпаторускій кабелюк Хоц еликсиів є декілька і получає ся што унили якафіст карпутрускым написали ікуну карпуторускым си тым но не в сій ці зоврашыні тому шу іх є на даный момент рахує си іх і пятнадцет І найкуні сіномельованы ікона богородиці так называємо нанківскє іконы ну А ну пятнат ну найкуні іх є на даный момент двадсят ну язы питаню із нанківску ікуні <unk> ситых ци бучыци пятнадцет єных На іконі куйской єпархіі там де зображне лемківскы іконы іх є <unk> ликів ся тых ну на даный момент є пятнадцет і надію ся шо у недалегому будущому

сіє тикій пренедент нас є предмож казати претендент само більше то є архімедрит высілі Пронінникій похований умкаців монастырі і сіє і гуміня така як Параскєва Прокоп усхімє Ніна яка то же удостоіли смішаны від господа моєй ного люди які своім жытям для Карпатзыст для Закарпатя зробили для православной віры многу подвижників єну і кєй сє людину думу у скорому будучому то буде всо ясно дальше Мы розписували храм Нас усильови почали розпєсувати храм я з дуже цим питаньом ся заінтересувал наці уж імно покарпатскых сєтих уж кошо як бы усуному дуже мало про них сысяників розказут Зиты дуже ємного но наше цілит не знає про своіх прорудных якій ся находили імно і подвязали ся до нашой земли Ти я попросил і іконопис якій писал на слухами уж буд добрий ци мож написати ікуну ближе был стиль греціскій і шоб написати імікуну греціскому стилі для нашого храму Я попросил він зробил напис як кумпютерна графіка но пендликом і він зробил Таку ікону на ній лише зображынь дванадцет ситых в думу шу по розмірах не получало ся більше і получає ся так што дванадцет ситых ниіку ніказ стоіт мож казати єдинственны еґземплярі у нашой церкви Ту в будишу ваша церква єдна має од фреску ай карпаторускых сеты ту істє Но та правильно кєд є узятишу святкувати сіздинь карпаторускых си тых почели в дуку з недавна і коруку <unk> і <unk> перше неділя після <unk> мая Святкує ся памят карпуторускым сєты то і після Кыриле Мефудя святкує ся після Кырила Мефудя сяткує ся в першу неділю після <unk> мая з новым стильом святкує ся собор карпуторускых святых Тепер бым хотіл бы сте розказали мало было само велика проблема тышу сіди зий куну люди чули ди зє віділи а котам зображений є ну є кажу з научы не всіх а далеко не всіх Сім муж назвати Кырилейме Фудія од пучноучы з них чому не попаране свіну чому трафит так як Кырилом Мефу рівнопустыльні луны проповідули не свій землисі до кресінь Русі де єтика гіпотеза гіпотеза до кресінь Русі у <unk> рудом в <unk> р іх запросил суда Розтислав Кормуравскій ґруповіду на цих землях і уная се про територия муравского княжества даю і в Бораві то получає ся вновсобуло будту териториі крылыми в худі Ходили проповідуйці по нашых землях і іх як ронопостельных первих началь зображати писати на іконах то рісі гіпотезы у них мати было русинька не вюді з Сулюна не вородрисесува мураваний і бойка Русю мати была

Імено Русины затули знали в дуже файно словяньску бесіду сусловяньску бесіду і непроповіду о нашых землях Православія подвязали по нашых землях розказували людям якій основ были язычників рода по якій были язычниками крестили люты до кресє Русі а пісосуньскых братук послідуючій было Бесює І урив же роно апостольный князь Ростислав Великомравскій якій як запросил він был в кінцьовы своі жызні в німецкому зотуці І після нього сіє такій юанціскій пустынник ся його называют Він был князыцьом і повязал ся уціскіх землях уційскых лісах был такій пустынникомучельником і кій якій є тоже на написникуні Сіє такій Сіті братя страстотарцы Ґєорґій преподобний Моісеі і преподобний єфрей уґрины русидісно уже райте нишотично на териториі Русиі чыісты териториі Кыо без Пуселя так они не були На службі у бурисий гліба гм і вони повязали си коли было битва Мойсию долоси спусти ся в ґіюпічерскій лаврі в монастырьові то ся был ґіюпічерскій монастырові він ся і сподобил тамт прибывати і был похований в близніх Пічерах і Мойсию грим гмно або як раз георгій рахує ся тим ко закрыт ся того бориса своім тілом і ту бы іх спис пробило богса жописыну повісти рименых літ но і дурвытифайно се потверджуєш усюдикє Кырило і Мефуді беситили ся землі скорше ту мушо брати угрины Ухрином были притиз урской землі на Русь акульну же присіду же были християнами то істо будовлені были полностю шлопословяньскій чыти проповідувати на териториі Руси В інтересу там нихігра судба скола ся по роздуму каручумусітого Муйсия находят мукатьскому В частичкы Мусі находит ся мукацювскомучому монастырьові єст рака невеликы і дукаручу лісілялу то програнут як стріляют люди ся звертают ціляє віра гмм і кінешной цілявут люди ся находят кокова якій є своі потребы і силявут Куборзвали слідуючы є ся такій великій сповідник як Йосеф архієпискуп мараморскій сповідник Стойка з пуців <unk> році Він дальше іде по хронолоґіі ну він был великым засідником Православія з уж практично періоду після того як у <unk> <unk> році выло пролошено уж руска унія і гомара мурожєдна держава ся Православія Тресноастід усітко Дальше нас іде такій ся правидник Еліксикер по турускій тоже называют товд якій устному занимал ся місценерством і проповідником в Америці м оксітут єдкій гм Дуталю еміґрантів дуже мопу уізджалю і нашых но наш народ ішол єкали зробити купійку ішли і в Америку Канаду одіграсис процес дмене был дуже чудний подкарпатци на тот час русиниты не подкарпатскє

з усіх русиньскых комітатів тіж на териториі Тепер Словачыно они зішли туда і грекокатоликы но а мы уже навертали си сюда православны Мехославиі і думшы в Америці по такым трудам Як еліксия товта наш народ узнавал дальше вертал ся до православя тому што люде выпусую і бояли ся переходіт так як не воєвує ся вызнавати што сін ліпше людям ся змерити він го повісти то дуже малу етикішы ім будут твердо стояти ся Америка дала ім альтернативу не там пришли хоцте дуа хоцде сюда і внести себе уброли то шу ліпшы єсо своє нимішал Він так і был похолоний у штаті Пісилювані айде май быш было сунут до доносых русину мало майбы Є такій сішынуцінник Максим Ґорлицкій Сандович тіли раз для Лемку дуже близкує усе іхнє якій ся родил Австро Вендря туды было до Нынісньоплося В Ждыні Ждыня се Лемкувскоє село він был послужником Пуцяєвской лавры у <unk> роках і проповіду і обритені Йомошы были в <unk> році Шу з ним старо за там як разім сети был однесений Максима было у <unk> р у Львові заточану утымниці і кложе утісняли у І ситуюні Австру Горщыну і у році о было розстрільно у Горлиці в тюрмі Йо было розстрілено на уцяху людивноіх імно за православну віру без якав бы судає і слідство його было розстріляно на оцяху Талергофі якій констабур но ікым дудженого нашого народа Кло сто <unk> тисяч люди было зыслонен стабор з буру місто до русиньскых абамківскых учытелюси сємы свясенників простых люди примутивували се симпатів до Русинову се не все так было або більші люди туда трафляли не за же ни за што попросто кому сишой за то не любило сиду Пудкарпатя Свьо І свекєрику Сьо

Но дуже приято шриімно сяйко на іменно Максимы Ґорлицкій трафив до карпаторускій сетика уже на Подкарпаті то одверли а приняли текы єдного і своіх і до зрусину такы по дальшому Є такій загребскій сєтиєк до Сифей і сповідник Васиць Він усел серб Бельгорадів Сербія но він тоже односит ся до карпотрускій бо у пуцьо свойой жызні він был у служені і тоже повязал ся на нашой земли Опуздайте шымекы там діаспора до русиньска русиньска діаспора і православна церкви ся односила до сербского патріархату до І світові войны як Подкарпатскы Русь односила не до Муєуды до Мувины не до Кыєва а односили сім до ургійнуй до сербскы патріархаты Ашу можте розказати про Алексиє Карпоторуску Алексий Карпотурускій тоже Алексиє Калексий Тутну се Алексий Карпотурускій ґабелюк якій ся родил імну же у нашнука в Закарпатю Сіліясиня на Рахусині У <unk> році был пострыжений в монахіі він начал проповідувати православну віру нашой земли і получає ся коли началь мадярскій власти переслідувати і православну уцілять в ін такых селах як Іза Великі Луцькі Єсиня Бількы ільници цюмальово теребля народ привчал православію были якуті дномышльникы православну уціня коли усиліза люди пішли ну і за ним хоц його Не раз довали зай зміну одязы на тот час Австрийци Мадяре не отоволи си до войны проти Русиі і Югославія буде ся і в мармо сівскій процесли це другым барборусивскым процесом утратству першы был на початку стороці і получає ся він із цілюк было він пішол за людсми і при всіх здал ся властям уже у <unk> році коли же його війты освобудили він обратно вернул ся в силу ізлу і был усан возведений гумне і основал усиліі за православну усєну Общыну был построєний і закарпутляш в монастырі гм його мысі прибывали імено Свято Николаівскому монастырьові діст сем імен по суму ся туму часту орієнтуют ся на другых карпаторускых сети на православну церкву а тмушу дійсно все такій є періоды вйожывы пополнати кій період істориі дуженосичний зачаток православія або обновленя православія на початку ХХ сторо і маєме марморусиґіцкій процес коли дійсно Слявы зсудили за віру не зашу зысудир за тошуди так віруваликом Припотом і угульскій уміру він Йон Йорґій Сю Кундря родил ся в Силііза <unk> році Він был постриженым у монархіі Алексийом Кобулюком ну теперішнім преподобным елексийом Карпеторуськым якій был після того сороков руціву дали <unk> руків лаґірів ото і словецкій ґразперіод Колума Мурийскым руці

Він вернул ся на нашу землю і был рукоположений єродяконом і в <unk> єромонахом і был рук вложеным настоятелів гродилоскій монастырі руского рійону уже він ліл В Триблі і в монастырсові куского рейону і в спіткниці його жытя він служыл дмітрийскому храмів буноятельом храма в усілі Малауголька в якому совершал кожен ден літургіі деню дені Ці был народці не был ци самій у церкви служыл сам до кінця свойой жызни служыл удмітрийскому монострови де його мусі поцілают в нинішній дни Нусі є такій никономельованій шлетрафе на єднетрофи никону то є тикійси Іустин Цілійскій якій то жыє выходцем із із Сербіі Цєліє тикій варишу за нього знаєте Преподобний Юстин ціліскій уміру Пуповиць виднесельскій богослові философ і духовник ХХ столітя якій дыл у світу Оксфордів вофінах і был укладицьом Белорадску Університеты Но так як він у тридцетых роках был місинером мукаців хусті Ужурді І даже был кандидатом у єпископы тудішньой єпархіі він одмовил ся бо хотіл бы тимно присвятити своє жытя науковом роботом бы він дуже мал роботы і мал противостояня з комунізмом норно писал Ґуразидовує току устит Жадавеля на церкви што там не буде хосенів Він стал доценто доготично блослує Беградску Університеті і был єдын із зосуникюрскій Фльсувской теорий звал філософ він є з ним з шанованых сербскій сіти ну і тоже відносят си до корпорту Рускіх борпуй моідувал был мал містнерску робутуру голотаміновкацю Ужрод Уз його тоже честуют і односят до карпотурускых сытых Ноасику єст такій подвижник ненаписний коній як горазд Охтыдерскій якій єдын з семичесленных ученників крылемы Фудіі якій ся подвязал в <unk> роках ходил і проповідувал на нашых землях іщы прикрилюмю фудів і гыгну Клинат сли ся гніня на тудішных християн одной з версиі він был зоточаний у тюрму і про нього было нисі невідомо а з другой джерел коли уважало што при великій мораві город был Він выжыл і після <unk> р был в землях Булгарий Богын ціх як перебрали си в імін Булгарів перебрали учільникы Кырмує і по єдных із версий він стал з першых і єпископом Кракова туж был переховал ся в польску князівці І дни джерел шо він стал што перепишут авторство віты мифодиі ну оддікаючу помер вязниці Ну то як і дві гіпотезы урядніх підвірил май стороці не чує ся чудувати

Мы все давно добра дійстову інтересно дуже розказали про карпаторускых сети і смузыцятку памянули про нєна про нього дуже многу рід на Подкарпатю Він сільє канонізуваний є усані сетигну його дуже добре знал розкажіте што за нього Ну архімедрет высиль і Пронін якій был похований у монастырі в назносу Нвайску монастырьові він народил ся на Кыівсні в <unk> році в тым коли більшевикы після перевороты більшевиків тісняли народ якій был вірний Богуй його світвяску роду дворяньску роду і його сімя переіхла у Молдавію потім Булгарию уселили ся в Сербіі де він як пише його жыті він выступил <unk> році у семінарію православному семінарію потым VI році його жытя так склало ся што він перешол нашы закарпатскы землі де і До кінця свого жытя писал много науковых спіл великым науковцьом і біоґрафі о дуже велике він был духунником і в домбоках в монастырьові пузакарпатю і ту мож наказати з поцівіну році в <unk> р што його многы люди які дотепер жывут знали были од духовны дітьми ну і думал што недалекому будущому його тоже прочіслит доликуй си тых і трав буде обратну ікуну розшыряти бы ника заудин священий што на Закарпаті тілько ситышу треба місто лишати ся дуже много бо є дуже много неканізованых си тых які повязали си якій притерпівали репресий за нашу православну віру Быт дуже інтересном і докончо дійсну таку оптимістичной внутіш у низбузровці наднешній часы а чыстло ся тых має шанс рости і не лем туж будут находити кугысы у минушыні А буду і тикоєсі шуб находити і тыхы кырпаторускых праведнику котры зробили дуже много для церкви для люди і в минулому про нихы ту же найдут інформацию а бе Влухыти голусу Русину Подкарпатя Я дяку Вам уже красно за інтересний розказ тому шо дійсно мло тыкнули ся не лем Подкарпатє мы заділи і Чехію Моравію Музедили і Америку через Алексия Толта зділи сме і ту саму Лемковину як раз Максим Ґорлицкій або Максим Сандович ну і се діснул казуєшы карпатскій краів на мношырший

на мног ушый Сербіі мы затыкнули і выказуєш уж даже на сю примірі ся тых карпаторусинія або на карпаторусины які прожывают вразных державах Но суть єдным народом єдным народом єдным ментально зєднуву бесіду хоцю жыдис там і далоту то маленько уже разницю бы выясну у уразных державах прожывают люди і домінуючы языкы на то тиснут но айбо єднай вірему прайді даж закатолику одыґрас ты дорожом нихы на даний момент ты унисисы свого сетого пострадало од рукы од рукы комуністу у совітскій період но я думу собі што такых ін мало буде медже православныма і дуже добре як шло будут розкрывати ці образы і будут є нести іх людям Ям дяку тому што єс полтурюш на зачатку коли наму почали говорити я не мал і близку уяву про карпаторускых сети знов шє Ікона знавшу не є чузал Алексиє Карпаторуску всі задакло но або так детально як розказали вы самосубу сых даных я не мал І тому дуже дяку Вам я думу се буде інтересно і для нашых слухателів шту бы вы пождали з самой редакциі Лем фм слухате лем нашой передачы русу русино подкарпатня Як кажут нашому народу і неганьбити ся свого прусхождыня відкіл пришли куддабы они ся не находили бо і в теперішній час пут теперішній войны то же нашого народа мно уіхало і у Канаду і в Америку і по Европі розышли ся типи то же само нашых православных укладны засідва років православну церкув ся путкрывало даже у такых странах де іх даже і не было лунити пирє бо наш народ як каждріл ся першырубли робит совщы на тот прицер берут оранду церкву бо в Європівного Церкві уже позонало і держати ся урокашы ну а лем фм процвітаня і такых порядных люди як вы які то продвягают у нас на Закарпаті нецілий світ дуже приятнуший раз імено Сандович Штепирка кій є На ікуні Карпаторускій Ситі Усєнас обєднує граз з Лемками Ламкы дуже тягко кыст сестрицьом Тіду соны о сомы

о Вусурси был Подкарпатя