В люсуру сы был Подкарпатя Так як доцен Падягі єдным з немногых навців русиньску літературу тому сме рішыли побесідувати з ним і попросити о розказати про заружнє еґзистуваня нашой літературы в Америці бо еміґранты історого світа у Новому Світі не лем заробляли грошы на наверненя думу Правда них з них не зберал ся обставати си в Америці а вшыткы думали лем про то як сренчливо вернути ся в Карпаты Або жытя ся складало по другому Дмурусины еміґранты з США отворяли школы і струяли церкви создавали клюбы і общества Татку си брал за красной писмо так і рождала ся нова русиньска література Новый світ дал нам фес славных імен медже котрыма треба бы выділити Емиля Кубика грекокатолицко священника публициста писателя Найвекшу прозічну роботу Емиля Кубика є роман зо жывота Подкарпатской Руси Марко Шолтис котру діі си одбывают на Марковиці од <unk> р струча аж до <unk> р Пан Валерий повінит як многі писателі сторого світы заганяли своі творы в Америку потам іх напічатали І часто трафляло ся так што дакотры творы веяцист в руску поправдува сут лем уштатах Грухыте голусту Русину Пудкарпатя Віваницю славысу Сухристу Славеневікы мупру дужыме з вами бурювати нашу історию говорити про нашу літературу і я знал як єдного з дівшых літературознавців і хотіл бы м ся низка іграз тыхнути імны літературы нашой Америцину Америцька література нає і так молода тому узьме методем сторочці Генрих Лонфел Імур Купер Едар Ламбур ци Волт Відмен они зачали літературу нову недалеку од того як зачала ся америцка література у Америци появила ся література по русиньскы но і ліпше се од вас нику не знає Давайте для нашых слухачів высерозґа Дякую красного за інтервю же сте пришли до мены Выходиш што Русины не лем ходили заробляти гроші до Америкы А Русины в Америці вытворили свою літературу аж на тілько што первий великій роман русиньскій выл написаний і напечатаний не на Подкарпатю не тут на землі Русинів а в Америці книжным вариянтів был выданий в <unk> році Сто років вун ще з Америкы іде до нас і в нас <unk> і <unk> процента людей не чули фамілию Емілия Кубика Але не то жебы чытали тот руман бо тото вшытко треба давати нашым людям і так на тому фуні я рішыл што Попри інчыкі курсы русиньской літературы такы як давнійша русиньской літературы література добы формувань нацийонализмів як література часу добы межывойня як сучасна русиньска літературы орґанізувал такій спец курс як
Америцка русиньска література хоц то чудно про нас звучыт же в Америці были література Але мушу повісти Русины были успішні Русинам орґанізовували своі часописы своі новинкы своі календарі своі альманахі Там выходила істория русиньской літературы в анґлійскому языкові Там в новинках до кінця Русины за тых ци осемдес років кілько вони были в еміґрациі то активны активно в еміґрациі Бо тепер ясно і діло такы процесы вже асиміляциі Русины стали анґлоязычні але доту Русины орґанізували по верх <unk> новинок і журналів і то вшытко є в архівах в Америці оно не доходит до нас і даколи Є такі інтересні знайте інтересні феноменальні одкрытя Я приміром был зацюдуваний А як може такоє быти што даякы творы Івана Сільвая русиньского будителя Было не писята ні в Америці а не писята ні дома на своій землі І коли ты доходиш же агау Івана Сільвая был сын Нестор а у Нестора родила си до жевнучка Івана Сільвая віра а віра ся оддала за священника воленьского до кінця писателя воленьского і вєдно з ним одышли до Америкы там він стал писательом а вона попри нього і част майже рукописів діда перешли з ними позабрали собу до Америкы і там тото вшытку дякуючы єм опубликували так же не пропала то ті творы Івана Сільвая І вот коли ты зачынаєш што на тым вшыткым робити я хочу повісти што Міні не выставало много Я мусив іти до Америкы я муси іти в нашы архівы я не позарам мені ни і інтересна Америка як туристові Але вона была мені інтересна тым што я ходил од села до села од єдной конґломерациі де жыли Русины до другой конґломерациі што мі были отворені даякі архівы ды нашой грекокатолицкой єпархіі в Пітсбургові Мні было твореный архів і бібліотека Пітсбурского Державного Університету де наше церков постарале ся уже пятдесят років тому обы ушыткы нашы новынкєкы мож было спасти дати на мікрофільмы хоц лем так і ты вытяглуєш тоты ясне діло што каляб до люпер професором Маґучєм котрый Скоро цілує своє жытя зберал бібліотеку бібліотеку карпаторусиністикы і та бібліотека низка вызната на цілу Сіверну Америку єдным з ліпшых фондів карпаторусиньской літературы на цілу Сіверну Америку У тому чыслі на британскій колоніі і мал єм велику серенцю робити і там ясной діло бібліотека Туруньского університета і даякі приватні такі часні колекциі і поступно поступно зачал формувати свою візию на нашу карпаторусиньску літерату То было знаєте жывили се іщы єдну токовну ідею а як не знате перва стріча моя з америцку культуру русинів ци русиньску культуру в Америці зачала ся іщы коли я был дітва коли я баба позволяла тоті на поді дідові куфры отворити І там были його книжочкі котры він привіз з Америкы знаєте коли я брал тоті книжкы і там было написно што книжка выдана в гомстит пло там і я собі думал же гомстет пло то такій великій варож А Ню Йорк Вашынґтон тоткы маленькі варошы а вышли шомстит пото просто село Але то был центр русиньской культуры там русины купили пічатню і там пічатили Ясно діло ждо на крайові Пітсбурга гомстит по гомстит попечатали си русиньскы кни а я собі представлял ждутно направду величезний бо кажда друга книжка была напічатана не в Ню Йорку не в Вашынґтоні а в тому гомстит пу мене то страшно заінтриґувало як дідлака
І уже о двідесяті рокы коли ємскончыл університет я занял ся біоґрафіом своамерицкого діда і вшыткы архівы якы были в його домашнім архі на зачатку девяностых рук я выдал таку журнальному вариянті книжочку Америка мого прадід де в журналі Карпатскій Край то на продолжыня было в каждому чыслі печатали ся они такы на цілу сторону были фраґменты то єст де показал жытя карпатскых русинів што вони робили што вони гіли як вони ся там тримли што было інтересной в іх жытьовій но і ясно діло што яка была культура і література Вот мені то страшно помогло бы коли я уже пришол до Такой темы як карпаторусиньска література в Ша і Канаді Я уже дес был готовуй до того я уже розуміл психолоґію нашых простых людий тых зарубітцян і ту я бы мусил робити якій екскурс у історию як Русины пришли до Америкы бо не може мі казати же Русины столітями ходили до Америкы це буде неправда А правда є в тому што зо року тисяця Русини мали право іти даде од свого пана бо был пан была паньска земля Вони были приязані до той землі мусили робити на тій землі і пан ім выділял яку част четверту част ціпулку того уржая то што называє ся урбарі та полатиньскыми і то ся называло тота система однош называла ся урбарі урбарияльні повинностів вони робили на пан але революция французска а дале революция нараз ся перемітує та революция і на Булгурскє Корольство на Австрию Вона поміняла люди стали свободні дахто міг іти до Америкы але іх там не чекали Там не треба было нашых Русинів бо іх там нику не чекал єсноє діло індівідумы ішли до Америкы Вот інтересно є што по року <unk> увідньові про вшыткых русинів австрийской державы зачала выдавати синовинка Вісник і от я роблят ся кулис в віденьскым архіві Думаєш то віденьскым архіві найшол фраґмент Досте інтересний же поліцайт у <unk> р на главній улиці у Пряшві видит тридцет люди котры як він каже із своім добытком то значыт там і куры і што там я не знаю што были діти вшыткы позберені Стоят на главній вулиці і вон звідає што той робите тридце чуликом они кажут мы ідеме до Америкы Він пише в своіх том пака як поліцейскій прийшол тых пише даякы запискы ем каже не розумілут што вони будут в Америці робити Но як то просто із Русины з Пряшыва іде домири з навчыны язык і ничы і як мож найти до Америкы так Америка за океаном І то ся така была чудна істория але уже за даякых <unk> років ушытко ся поміняло і поміняло ся дякуючы тому што поміняла ся політычна ситуация в Америці Треба повісти кєд говорити за економічне жытя в Америці было страшно тяжкоє Чловік зароблял центикы туде долар был мал інчы кугодноту та же чловік за місяц міг заробити там пят шт долярів але з того ты мал гісти ти мал пити і в тебе не лишало ся ниж І дальшый місяц рубил і з тол надію што заробиш є сі дальшых двадцет центиків плюс <unk> центиків же ты собі можеш што позволити І у <unk> років в Америці зачало ся такоє двіганя ірів то значыт ірлянців проти америцкого капітала вони выступали протів вони робили такій саботаж вони не выходили на роботу вони ламали тоты вшыткы станкы тоты туту техніку
Поліция приходила з ними розберати ся аж наконец выбухнуло такоє востаня і воно має і свою назву Молі маґрес і у році коли Америка рішыла проблем оно розбила ірскоє востаня Даякі іры были вышмарені гет з Америкы назад до злого світу більше тя вышмерена з роботы і капітал мусил рішыти проблему а хто буде робити І односе были разі чурні роботы выкставали треба повісти што іры социяльній ієрархіі в Америці были майнізґу То были чорны робоці якы робили страшну чорну тяжку роботу бо они не были анґлійси вони не были Америцяни вони были іры які свого ірского языка переходили на аґлискій язык бо жыли сусідными зірами і так дакули поступно і тратяли свій языка переходячы на аґлийскій язык І вот коли Ірів вышмарили десяткы ци сотні тых аґенців поприходили на Подкарпатя і зачали аґітувати і Мадярів і Словаків і Русинів обы ішли до Америкы од То <unk> рік коли америцка влада рішыла проблемы з Ірами бо то двіганя молі маґрес а мушу повісти што там доходило до того што тоті воставшы забивали поліцийскых робили автентаты на капіталистів вони нищыли іхню техніку але даколи рікошетом як бы сме могли повісти Вони знали і зробити зло про тых бідных еміґрантів котры тот час приходили до Америкы бо вони говорили што власту і не треба вы забераєте нашу роботу Ясно коли у капіталиста є на выбор <unk> робочых і вун може сказати што за ті копій хто буде робити Так будете робити Ани хочете я вас вышмарю возму даву другу І о <unk> рыны масово по рокові <unk> Русины масово зачали ходити до Америкы Ходили Русины до Америкы аж до року <unk> бо по року <unk> конціла ся I світова война роботы стало меньше уж не треба было робити загудувати европейскы державы котры буювали ім треба было танкы пуж то все робити а тепір каноны а тепір того уже не треба было Люде страцяли роботу і америцка влада приняла рішыня же з Центральной Европы то значыт з того реґіона де мы восточні западні Славяне не брати більше никого не пусяти до Америкы і так урвала ся наша вот тота традиция Русинів ходити до Америкы Русины ходили до Америкы не жебы там обстати жыти Каждий ішол жебы заробити гроші Заробіл гроші прийшол лишыл гроші родицям а вець купили даякій фундуш або даяку землю собі купили ішол дале робити заробити всі гроші Русины хотіли вертати ся думів практично нико не хотіл рішати ся обставати там не плянували правдом Не плянували вышло так Што підмениска робиме статистику то може мі сказати што в Америці обстало на єдному боці подля єдной статистикы поверх <unk> тис подля другой статистикы може мі говорити за мілийон <unk> тис сучасных Американців котры малут хоц лем єдного предка Русина у свою фамілиі То значыт ци по бабіні ци по дідові вони обстали і они стали частю америцкого общества то є середній клас мало іх хто выбил ся великє такє знаєте бізнесмены або вызначні люди медже тым мы можеме быти горді
Помижывы майвызначні Америцяны то ті символы америцкой культуры символя Америкы мы можеме говорити же дакілько нашых люди єст символами Америкы приміром Енді Варголь вызначний умільец котрий заклал поп арт такоє ціле двіганя умільстві його наслідуют тисяці і тисячі умільству поп арстав єдным з важных такых направлень в умільстві і зацінит ся приміром од нашо Енді Варгола ци Андрия Варголе І треба ся ту повісти Русины хотіли вертати ся домів але по рокові <unk> не могли вертати ся бо ішла перва світова война Русины пришли з мадярской державы а мадярска держава угорскє корольство або мадярскє корольство было не союзником а было врагом Антанты А то значыт што приміром тоті Русины котры жыли в Канаді А зато ти ся нику не знає вони достали ся до арешта іх одправили в леґры на Сівер Канады де многі з них просто умерли у тому холоді у тых хворотах у тому што вони не были приспособлены по тоті шыроты по тот клімат де зачали ся вшыткы проблемы і здоровлям зачали ся проблемы з інфекцийными хворобами зачали ся проблемы тіж што были в Америці Америка выдержувала нейтралітет на них позерала поліция і вони проявляли даяку політичну активніст Тому може мя нараз говорити коли они проявляли політичну активніст то поліция вісця с іх тыж смыкала або контролювала і так Русины до ст року не могли прийти По ст році зачали вертати ся думів бо треба было відіти свою родину рішати якыс проблемы економічні дома і так дале і так дале Але коли внизли же Америка закрыє граници то значы лож то ты вецам ся не вернеш і многі з них рішыли перечекати сис період а дале зачали сят рокы по <unk> році уже за десят років меньше як за десят економічна депресия то великій кризис в світовови Коли наші Русины стратили вшыткы своі гроші вшыткы своі маєткы котрі они мали бо каждий день треба было што єсти роботы не было не было з чого жыти і за послідні од што было там знаєте позбераноє дес уже бід вшытко одпішло Русины остали бідні назад рішыли зробляти гроші жебы з грошыма вертати ся А на сесе у <unk> років пришла І світова война уже не было ниякого шанса вертати ся домів а у <unk> році коли уже уже скончыла ся І світова война Америка была участником той світовой войны авторитет америцкой державы в Европі был высокій Але наші землі русиньскы стали частю тоталітарной системы так называно варшавского договра і на територия де жыли Русины вытворили ся комуністичні державы ци то были чекословацкія комуністична ці польше ти комуністична і ясно і діло што уже не было де ся вертати А ті хто вернул ся хто уже был туй писали з думу писма до Америкы і розказували што вони пережывают як наш прадід до приміром коли у тебе пришли забрати землю коли стебе зробили кулака коли тебе одправляют до ґуляґы коли кід тебе они можут рішыти твоі проблемы были така знаєте ізуверска статя Сын Кулака тиш Куляк То на місто тебе могли одправити твоіх діти до ґулядів а то значыт вынищували ся в сьому знайме што повіх <unk> нашых грекокатолицкых сесеників были одправлены до ґуляґів за лем зато што вони были своіми вірниками што вони были частю нашого общества
Я вже не говорю што розстріляли президентів розстріляли премєр міністрів розстріляли лідерів тых <unk> партий котры были в демократичній Чехословакі в русиньскому світі оно все было вынищеною аж наконец взяли си за моложыву тых дітей котры по рукові <unk> мали <unk> років іх тиж орґанізували тайну зопусяли шпіонів якы аґітували тых молодых люде в якій там я не знаю кружкі політичной активности а пак приходили розбівали одправляли іх блаґєм а послідно з якого взяли ся за богатых нашых люди котрі од американтушів і так вынищыли Ушыткы социяльніст і нашу общество лишыли ся лем бідні голодні котрых загнали в колгозы і котры робили затрудоні на купій Ясно ділу што никой з Америкы ся не вертал але і Америка была затворена што кід до <unk> р до зачатку первой світовой войны Єдні Русины одходили другій ся вертали одходили вертали ся приходили дальшы Русины доставали там о світу і они уже вливали ся в то русиньско общество од по року <unk> уже не было а дале по рокові <unk> уже не было свіжой крові уже нику не приходил а старше ґенерация як мы то знаєме за даякій час умірає а мы знаєме што кід не приходили нові Русины уже даколи не треба было русиньскій школы бо діти асимілювали ся ставали в америцкому обществі же анґло язычні а то значыт што практично многі нашы інституциі падали і так поступно на середину ХХ столітя русинищы в Америці добре ся тримали але мы видиме што вшыткы наші новинкы А даякы новинкы представте собі што <unk> років еґзистували в Америці од <unk> р до <unk> р <unk> років еґзістувала русиньска новинка но послідніх <unk> років по другій світовій войні Ціновинкы вже печатали ся на аґлійскым языку бо наші Русины асимілювали ся і ставали такыми анґлоязычными гражданами америцкой державы так што вот в тій ситуациі на якомусь етапі і выникла потреба мати своі культурні інституциі А то значыт што піцятати новинкы піцятати журналы а коли зачали піцятати то давали не лем новины не лем даяку світску хроніку ци там політичну хроніку бо Русини учыли історию Америкы треба было вылучыти але циталы У нашых новинках пічатали ся наші тексты нашой русиньской літературы домашньой русиньской літературы творы Духновича Павловича многых другых писателів нашых будителів у двадцеті рокы підключыли ся і наша русиньска інтеліґенция з Подкарпатця то значыт може назвати <unk> може фамілий нашых русинів писателів котры у <unk> рокы жыли в Ужгороді в Пряшові Але своі творы заганяли до америца до америцкых журналів і так поступно поступно русиньска інтеліґенция не лем же ся навціла чытати Вона ся привціла чытати творы русиньской літературы домашні наші але на даякому етапі Уже появили си триці писателів в Америці нашых Русинів котры уже зачали писати своі творы одкєд мы будемо гурти за сюжеты уже выходячі із реаліі америйского жытя Пемром Елій Кубек написал пєсу Ольґы
там главна героіня Параска в ушыткому файна добра мати вшытко Але вона хоче жебы дівка оддала ся за боба боб має америцкій паспорт боб нанґлік а то значыт же дівка піде в америцку родину жыти то же дає престіж то вже дає даякій можності інчы кід Бо знайте мы даколи не можеме собі порозуміти же найні в улиці могла стояти хыжа де жыли Русины а на кінцьові были прикрасні багаті маєткы Америцянів то ті условія в котрых жыли Русины і в котрых жыли Американці то было небо і земля Америка держава еміґрантів І кєд вас є три ґенерациі вашых там тыс діду што родили ся в Америци то же великє щастя бо каждий рік приходит дальшый дальшый і мы видиме што даколи уж і в парляменті в сенаті засідают люде з украіньскым фамілим з русиньскыма фамілиями там я не знаю з мадярскыми фамілиями А то значыт же отец пришол а вони же стали ся єст Філіпіны Ай ну айгы Вызнайме што каждий з них деміґрант І воч то інтересно што в Пітсбурґі є музей де мультікультуральному плані зроблены експозициі же каждый народ міг мати свою експозицию І от ці представте Я пришол м видіти русиньску експозицию Русиньска експозиция складає ся із двох одділів Первий то є русиньскій погріб Вы заходите до хыжкы де труна де лежыть даякій наш русин котрий на шахті ци сідис привалило го ци забило го дукола родина і де такой процес панахіды а другій то є наш выбудете зацюдувані Русиньскій будерм деревяний будар із такым сердечком знаєте ви запроних был і ґізду Хал Америцянтов же было чудо бо вони вже мали цалком інчыку а там де приходили Русины представти хыжы де кули жыло четри чловікы а Русины ішли на ренду і в каждій хыжці в каждій ізбі было по двоє троє робочых то в тій хыжі жыло <unk> робочых то у центрі двора робил ся буде чудно чудугі народы мали інсякі експозициі Русины мали як раз експозицию повязану вод такыми природными потребами влухыти голусу русину Подкарпатя Ой по гомерля під найліти журили ся дробліти небы ся погіти Зыбрали ся дроблі Тай трьома нерабі Треті з тым де выгляти одробні та і ґда
Ну і тепір мы перейдеме до літературы Русины заробляли гроші і коли вже виділи што не будут вертати ся домів а была проблема раз ішли лем хлопы робити За даякій час вони вже кликали дакого і жінокы при чом было досто ориґінально м може пятнадцет може десят хлопів договорювали ся медже собом што вони куплят тікєт там і гроші назад але назад ні бо лем там даякій дівці По контракту вона прийде до Америкы і з каждым з них мусит іти на вечерю до салуна де буде ся много приказувати і пак вона выбере і з котрым вона хоче жыти Інчыкы будут назад кликати зберати гроші з другу компанію выкликати дівку але час од часу Нашы дівкы приходили до Америкы а даколи кєд то уже был даякій ґазда котрий уже мал родину вну кликал собі свою жону а там ся вже родили діти і гот постали проблемы А де ся він сяти А де христити діти І наші люди уже зачали будувати церкви І оддаколи в тых маленькых варошыках такій но де жыли самі робоці лем Вызнаєте што дакули май імпозантна май велика майестетично зроблен то была наша русиньска церква грекокатолицка церква І от уже за даякій час уже была потреба а што робити кєд мы маєме ставиме церкву треба было кликати священника І от вони писали мукасівску уніє піскопові писмо што просиме у нас мы маєме свою церкву Дати нам священника його так поступно наші священникы котры были туй вони поступно єден хоціл другій не хоціл третій мал інтерес до того ішли до Америкы і служыли на тых парафіях де уже были русиньскы церкви бо до того часу Русины вінцяли ся і ходили христити діти до ірской католицкой церкви бо то ім было близкоє Даколи ходили до мадярской католицкой церкви кєд то бын римскокатолицка церква даколи до польскойно але не было своіх За даякій час пришла і наша інтеліґенция і коли от уже на даякому етапі виділи што уже не є смысла ся вертати Што мытуй обстаіме на долгій час уже такый стал вопрос ну а што тепір робити перви вылучыти си Нот нашы Русины ходили учыти ся і вже учіли ся не кіриличными буквами а латиньскыми бумбами писотич тоты І на даякому етапі уже пришла наша церковна інтеліґенция церковна інтеліґенция якраз увиділа тот первий прообраз общественного двіганя Русинів в Америці котрий тіж склал ся доста обєктивно і природно На зачатку інтервюя голорів за ірскоє двіганя І о тото двіганя молі маґрыз Докінця я думал же каждый Америцян мені може выяснити вшыткє молі маґрес а більші з них не розуміє се што то ім я і фамілия Іра але не анґлийска а ірска то значыт фамілия того самого главного збойника якій орґанізувал тоту банду но його стратили в Америці І от наші Русины перві Русины ставили путь треку ставили а треба было іти до маґазина купити што існу даколи спросто ся не вертали домів даколи труп найшли у Шансові Ісідис от на путьові земли банду знамениті забили пограбували забрали гроші і тоды наші люди зачали утворювати братства На чом братство тридцет чловіт ідеме до маґазина береме собув даяку о палку і будеме ся борнити люде тримали ся братствыми Дальше ідеє давайте кідме братству будеме касу свою зробиме то ся называла каса взаємопомоч То значыт зберайме гроші
І кідак то буде інвалід приміром тратит можно зробити но попікруку поламал ногу каліцтво было великій процент там знаєте я тепер не памятал но пятнадцет процентів нісеб і коли ты видиш то ті памятникы такыхункых шахтах даколи взнало што выбухне высокій пец Домінує І згорало при температурі <unk> згороло знайте єдины з майвызначных русиньскых писателів Фома Андрий Белисяк якого Америка знає як Томас Бель в свому романі гет од того пеца А він сам был як пятнадцетрічний дітва коли отця забило на пецуві згоріл отец му а він был старший син мусил іти заробляти гросі його взяли бы отця не было не было кому годувати родину і от він коли робил там і описує в свому романі і утум выписує знаєте коли поза такой гавариі Русин біжыт до того пеца бо іх было неєден то выстрою ся дзімнадцет єден варило друг же зварило третій лем ся заполнювал ся руду І от він біжыт і свого цімбора бере в рукы і тягне там <unk> метрів до даякого воза де возы можут бы до больниці і чує што бунт несе на собі спісєноє мясо І коли мусує от натуралістично в свому романі описує сей факт ты розумеже Боже Боже яку тяжку долю вытягнули Русины же там ішли тяжко приходили заробляли тяжко гроші а даколи просто ся не вертали або ся вертали інвалідами Але за даякій час Наша церква і нашы інтеліґенция увиділи у томы братствых тых касык взаємопомоси доставажну модель общественно політичной еґзистенциі Русинів в Америці і тоті братства зачали капчати ся в єдну велику орґанізацию І так у <unk> році появляє ся наша перва орґанізация котра называє ся Соєдініє америцкых рускых братств а курто соєдініє За десят років появляє ся така друга орґанізация собранє грекокатолицкых рускых братств і во такто ті братства капчали ся в собраніє соєдіненіє дале были ся інче кіобщества і востокы коли тисячі приходили вони капчали ся но і коли вони уже капчали ся у великоє соєдініє ци собраніє уже выникала в них процес А што має робити наша інтеліґенция І вот тут поставу вопрос первує выдавати даяку літературу хоч то інтересно што до року <unk> Русины ани в Америці не выдавали много продукциі в никій фалат той продукциі вони пічатали в ужурлі Выкідме візьме календари Русина составленый для члену собраня грекокатолицкых церковных брат на <unk> рік Выданий про Америку він выданий Ужгороді в <unk> р то значыт піцятали його в Ужгороді составляли в Америці пічатали в Ужгороді давали на лоть і дале пошырювали в Америці де може части лишали і туй жебы не возитий тут єй церковне честю єй духовне честю і світска чест Тві якіс інформациі важні якій были але тут є дакє леґенды є народні співанкы є і літературні тексты от мы низка говорили за отця Нестора Воленьского якій взял в собі ужоны внудку Івана Сільвая От нараз цьому календарьови можеме нот просто нараз сілять Христофорю говідень то значыт же зачали пецятати продукцию і в тому процесі многі наші священникы ставали поліґрафістоми редакторами русиньскых новинок треба было творяти школы
При каждій церкви при фарів діти зберали ся на внідільні школы де вони учыли ся по нашому чытати де дяк ци священник цілого боя вони з дітучками занимали ся учыли ся співати орґанізували церковні хоры орґанізували поступну театральны кружкы І вот што інтересно коли чытаєш русиньскы новінкы того чыслу то ми видиме як затягували нашу русиньскых людей на тоті театральні дійствы В Америці од того што я порахувал Русины отворили поверх <unk> театрів Вельчезноє чысло театрів і о так в ґазеті буде така обява великоє представлініє і буде там на три діі Перва дія ну ясно і діло што буде яка така проґрама офіцийна многы нашы Русины нараз тікали на нижній шток на нижній еташ бо там была корчмо і там можна было собі выпити дає ну там салун Але іх тягали до зали бо в залі буде перве нашы діточкы будут грати на гуснях будут грати на клярниці будут грати на фортепияно будут показувати же позерайте вышли до Америкы низковду ся не знали сте ани чытати писати а ваші діти уже знают на піяніны на фортепіано пак выходи в діточі хори співа народні співанкы І то інтересно было А дале зачынало ся выстава даяка Ціна такого вступного была <unk> сентів про дітей приміром на выставу было лем <unk> подакых десят центів нулим великі гроші <unk> центів то были страшно великы гроші і ся треба памятати єдной што в неділю танцы были до рана до шіст рана а на сім рана хлопы уже ішли у першу зміну робити і робило ся по дванадцет годин і дальший свободний день неділя буде лем по двох тыжнях Бо дальшу неділю они будут <unk> годины робити обы другі котры будут мати свободный час жебы мали можны раз на тыждень іти до нашой церкви русиньской І <unk> центів то направду великі гроші од якіх попозерал на статистику девятисяті років кілько зароблял наш чловік котрый робил не лем наш чловік а тяжку тоту вмете роботу робил на тых высокых пецах або лубанях так то даколи за день чемнадцетсинців заробило ся А кєд жона робила деся знаєте ци доглядала діти ци якусь роботу то даколи могло быти деси дванадцет центів нові баня то карєркы камяны баня то шахта ну і карєры каміны або на угля ай або на рудудає обгору треба было і руду і угля і вшыткы тоты бані в докінця той дотепер стоят тоты они уже як памятникы там стоят бо они тоті заводы поперосили по цілі Европы Но одколи я позорал на слугы прадіда Американтуше котры купувал книжкы такой фиксувал на флор за ці книжкы же тоту книжку Михайло Падяк купил за четернадцет центів то я розумію якій то был подвиг заробити за день вісемнадцет центів а оддати <unk>надцет центів на книжку а ся треба было гісти пити платити за то десь жывы так дале то значыт же хлопы тяжко робили але інтеліґенция старала ся даяк скрасити іхньоє жытя обышли на тоты вечуры а на тых вечерах іділи як наші діточкі танцюют як співают народні співанкыі як грают на вшелякых інструментах Але медже тым были і театральны дійство во што інтересно Емілий Кубик наш єден з великых нашых русиньскых писателів котрых там специльно уже зачал писати про такі віцюры зачал писати своі поезіі од міні подарило ся найти
Рукопис вєдно і з Николяєм Петриком то далека родина то же Николяй Петрик тоже еміґрувал священник еміґрувал до Америкы і вєдно вони склали на слова Емілия Кубика такій прикрасний ліричний стих лем іщы раз іщы раз хотіл бы м відіти свою оцюзну свою землю вот вони поклали іх на музику Но послухайте як ту звучыт тут з тых Лем іщы раз увідіти желал бы м тя родний край де співают рускій діти понад лугы понад гай напити ся воды чыстой і злісного джерела поглянути з горы быстрой на долины на села загостити в твоі хати в рікі твоі взеріти ся На родині заспівати што м русином родил ся за тым щастьом дармо тужу Ах не дарит семі доля я родину не увижу ни єй лісы ни єй поля Не так давно мені вдало ся в єдну свою студентков яка учыла ся не лем на русиньскому одділіню а учыле ся і на музычному по тых нотах вызнати яку уже была мельодия ну по можете послухати кєдо буде інтеревы ску лем маленькій фраґмент І коли я чую тото коли я вижу тоту прикрасну русиньску літературу в Америці Я розумілу же вшытко є треба і з Америкы вертати домів Чом тоты співанкіны є в нашым репертуарі то вшытко што бы написали Русины в Америці До кінця Емілий Кубик якого мы тепер чули з тых лем іщы раз хоц відєти свою землю Він стал єдным з найплодных русиньскых писателів в Америці вын написал дакілько повісти але главно є што він написал у трьох книжках роман Марко Шолтас Роман із жытя нашых карпатскых русинів дома І от в Америці він написал тот роман і опубликувал його Первий раз у році <unk> журнальный вариянт а так у році <unk> уже книжному форматі в трьох грубых книжочках романы І мы не знаєме за се зато мы комплексуєме мы не здумайме што а дета русиньска література нає Лем єй треба низка вертати нашым людям то значіт роботы літературознателів роботы тых людей котры роблят єст тыми текстами і з архівными бо вшытко тото треба іти до архівів брати Вона має великоє значне Новєдно з тым самым Емілим Кубиком мож наговорити за цілу пліяду русиньскых писателів такых нестор воленьскій Віктор Мірошай Сіґмунд Бріньскій Валентин Ґорзу отец Гомічку отиц Кєшеляк Василий Васков отец Ковальцік Ніколай Петрик Михайло Ганцін отец Ставровскій Джордж Юрийон Текзе Стефан Варзалі Петро Мацкоул Михайло Югас Николай Пецюта Урест Коман Ґєорґій Ґулянич Юсиф Гануля то видите я уже тепер прирахувал дас двадцет фамілий русиньскых писателів які плодно писали наполнючі русиньскы журналы русиньскы новинкы русиньскы календарі русиньскє альманахы заполнюючы тыми материялами Яснує діло што наша громада усе контактувала і з тыми Русинами котры обстали туй уже може думі вертати ся не мож было але по што робило під доставіст до америцку візу наші делеґациі даколи ходили до Америкы главно коли треба было рішати даякы політычні вопросы
І твий в тых самых календарях в русиньскій пресі в Америці ми можеме видіти чыталый такій фалат русиньской літературы і даколи приміром Андрей Карабелиш Я його творы котры непечатані в Америці я ниґде не стрічал у нашых ту домашніх журналах ци в домашній пресі того часу ци в зборникы То значыт же написал і загнал до Америкы і там было опубликовано а дале так ся склала доля же уже другій раз не міг то опубликувати так же і даколи мы можеме говорити што Америка то є така студня де мы можеме видіти многы творы нашой літературы котры там были напічатені іх треба знати Іх треба ціражувати дома о бы наша америцка русиньска література вертала ся думів о ту формі антолоґіі в формі христоматі Ну і ясно і діло што про своіх студентів я ту всю красну розказу показуву мы чытаєме русиньскы тексты Послідній час я сформувал і такій спецкурс як лем русиньска америцка драма Од Русины што інтересно мал ці повір пятсят театрів Театры робили в русиньскым языкові молоді люди капчали ся уціли ролі В Америці до кінця в єдній новінці котра выходила в Клівлинді я прочытал што єдна фірма котра пічата є маленькыми брошурками тоты пєскы понухнула такым клюбам такым театральным ґрупам театральным кружкам понукнула до <unk> пєс написані вшеліякє даколи были лем просто переклады з аґлийской літературы даколи то было ориґінальне русиньскє і вот што інтересно што за даякій час в америцкій нашій русиньскій літературі уже появлят ся творы нашых писателів котры уже реаґуют на тото жытя в Америці От я говорил што Емілий Кубик написал пєсу Ольґы Депараска уже дома зачынає говорит в Америці у своій родині де і ґазда і діти вшыткє говорит по русиньскы але вона же все знає поставити америцкоє слово Не зато б же вона без нього не може обыйти ся а зато же вона вже деклярує што яка вона уже Америцянка яка вона уже культурна світкают Автор пише комедию Ольґа де он критизує ту параску бы параска дома обставала і своіми дітьми русиньску маму вже бы говорила по русиньскы ну а отец Валентин Ґорзо он прийшол із села Бількы на Іршавсі Зайте виниска знайме назвати улиці бо знає ціми іменами А вот ци є у нас улиця Емілия Кубика Ци є у нас улиця Юрия Текзе ци в нас є улиця Стефана Фарбарзаліє ци у нас є улиця Йосифа Ганули ци у нас є улиця Валентина Ґорзу ци знаут за нього ябубількы знає з нього уряд знавдз нього люди Зуєдного уж куди ту є проблемы што даколи мы знай не знаймо свою елементарну свою історию не знаєме не знайме елементарні річі котры бы мали бы сме знати і даколи через то што му назвеме Тоту лувіцю назад я говорил Валентин Ґорзу пише у <unk> р пєсу Федоришынові показує страшну проблему социяльну проблему пяцтву показує русиньску ґазду котрий пришол до Америкы герой пєсы А тот траґедия ци драма можна повісти драмы тяжко робит Але вун старал ся про свою родину заробити вшыткой на зачатку пєсы видимы як щестлива мати в єдной із пят ци шіст дідочками дома вони ся учат вони жыют якымос і своім жытям дома по русиньскы але ходят до марідской школы і учат ся там в америцкій школі
Але мы як поступну у родину приходит траґедия бо отец зачынає пити вун приходит опити думів зачынают ся домашні конфлікты і автор пише што сісю історию він взял із реального жытя І от кончыт ся она тым што єден з тых конфліктів старший сын Йосиф котрый уже видит ту тіранію по одношыню до свойой мамы він бере пушкы яка о них была і вун стріляє по ногам свому віцьові жебы даяк Сперт сперти айно але тиц стратит много кровів і умерає і кончыт ся та пєса німов сцену коли оперший ся на стіл плаче мати долколо неі то ті дрібні діточкы обвили ся долко ломати і обняли си єнуй автор кажы тым самым образом што А што дальше у той родины кєд ґазды єдиний хто зароблял грошів тій родині уже го не є так автор рішає проблему діалога і з обществом тяжко робити тяжко заробляєте меньше треба пити не треба пити Од пєсы до пєсы мыдиме як русиньска інтеліґенция наполнює то америцкоє русиньскоє нашє пространство воно наполнює літературными творами видимы на зачатку появили ся малі формы такі як ліричний стих даякій Дале мы даякы повідиня дале мы уже видиме повісті первий Роману демілия Кубика Марко Шолтес до кінця фантастычний роман котрий має може ме означыти як роман саґа Бо автор описує три ґенерациі русинів Як люди нашы люди єдна ґенерация друга ґенерация трета ґенерация як вони ся старают выбити ся із той біды з того што вони все жебракі што вони все бідні што все і накінцьові мы видиме як трьох людей патріотів свойой державы і коли зачне ся перва світова война то вони ідут на войну боронити свою оцю нину То значыт такі інтересні творы і много тых творів обстало у нашій істориі што было повязано із Америком Єдно з тым мушу повісти што была іс єдна наша русиньска громада А то была лемківска громада котра тыж контактували русины або подкарпатскі русиный русины Лемкє контактували хотя вытворили своі обществено політичні інституциі Лемкы вытворили свой Лемко Союз Дмрий Вислоцкій Ваню Гунянка бов стал од ним із лідерів він зачал пічатати перу лемківску новинку в Америці На основі того зачал выдавати ся і календар Лемко Союза одключыли ся другі лемківскі писателі і там брателепы і Ніколай Цисляк і много много нашых людей втягули ся в туту культурну роботу Выкід мы будеме говорити назад за русиньску драматурґію но сказал бы приміром што Ніколай Цисляк Написал а треба повісти шту перед тым як повісти за пєсу што в Америці выходила ціла мы можем говити до <unk> пєс якы были написані і были напічатані у книжках Лемку Союза а медже тым іщы одільныма книжычками выходила так называна Лемківска Театральна Бібліотека де в каждій книжычці была напечатана одна а веть дві пєсґі котры были написані в отніколеци сляк был одным з тых активных русиньскых лемківскых писателів котрый
Много писал по русиньскій і пічатал ся в театральній бібліотеці і о <unk> р пише єдна з його тридцет пєсик і тамті <unk> пєсиків ун написал же наті женят ся дале за даякій час куда серце тягне Це такій інтересні комедиі автор уже комічно описує уж показує цалком іншакій етап жытя Русинів в Америці Ну коли мы пишеме за же наті женят ся ту главна героіня Штефка зберає ся на свадьбу дес медже селами в ресторані буде свадьбы то зачітялі переду світову войну вони жыют вєдно і з своім чловіком семеном так вони мают уже свою хыжу і семан уже скоро ся в Зладиб і лем на дворі даводит свого форда і все штевко та коли ты уже прийдеш а штевка отворила скриню і не може собі выбрати даяку сукню на ту свадьбу І в ней така проблема же но што бы я могла удіти бо на сцені обертає ся до тых зрітелів люди бойскє та ци мам што на ся взяти О то дрес уж рок старий Тот од кермешу невыпраний тот непрасуваний тот параска нам і вже віділа А тот Євка нам і віділа а они обі будут на свадбі То актуально де одлесує на весіля брати тот чорны тот за долгі тот за короткы а там тот за узкій бере ся за черевикы Ани черевік не мам то ты гризут то ты за тісны то ты за великы то ты устары а тоты не пасуют ани до єдного дрезла І ждевка рішыла же вона має бідного ґазду та і треба іти до Нью Йорка найти багату год мілийонера і автор дале описує вшыткы пригоды той штевкы яка тікає в своі родины до Америкы або найти богату ґазду Ясно то комедия жанр комедиі веселий кончыт ся тым же Русины смілут ся штевків вона зганьблена вертає ся домів до свого чловіка до родины і каже што не знає што ся з ньом стало же все добрі ма добрі все мала але цьомило ціле айно От на конец нашу інтервю хотіл бы м сказати што великоє щести што монизкы отваряєме нашу русиньску літературу в Америці Мушу повісти моє багаті люди наша русиньска література много плянуве вона має вшытко што мают другі европейскы ци другі славяньскій літературы лем мы мусиме низка много є зробити обы вшытко тото выпічытати о бы донести до нашых чытателів даколи іти до архівів позберети тоту літературу і тым самым мы докажеме же мы і сієден такій самой полноцінний культурно багатий народ Центральной Европы Як наші сусіды мы то самоє вшытко маєме лем треба ся постарати тото вшытко є із архівів вернути нашому чытателю нашым людям і най бы емрідска література тыж была помедже другы творы котры написали наші писателі най бы она тыж была частю нашой нацийональной гордости віля тоє діде номерта мамот дівене номдента мамот намір
дияма дайо моі помірати тамтаты тя от моі помірати на такыты тямы Дим я трамо там і дорога там поверну до девяты тіля на полем до біряти біряка добу де думати Мая не было камо мене думано некідон мамо мене думано некідном ріде нон но ріне ламнотія ґєде буде інто моя небуде ґєде буде тілько моя небо де Всору сынул Подкарпатя
