А Я[К]...?
Еп. 20

А Я[К]...?

•

Опис епізоду

To odcinek programu poświęcony Florynce i Emilijanowi Czyrniańskiemu, z muzycznymi wstawkami zespołów Foltin oraz Fanfare Ciocărlia. W audycji przedstawiono zarys historii wsi, jej związki z muszyńskim kluczem biskupim, dawne zmiany administracyjne oraz lokalne opowieści o zbójnikach.

А Я[К]…? # 20 - 4 VII 2012 - Фльоринка, Емілиян Чырняньскій

Автоматычна транскрипция

Добриден Бесідує до Вас Наталия Малецка Чуєте проґрам а як авдицию нр
<unk> Дошли сме уж до буквы Ф зато головным тематом буде днес
Фльоринка єден з Фльоринчан Емілиян Чырняньскій В перервах музычных товаришыл нам буде
ансамбль Фольтін Є то македоньскій бенд єден з найважнійшых на іхнім музичным
рынку Істнує од <unk> рока і грат музыку котра є мішанком вельох
музичных одмін А як звучат довідате ся уж за момент а і
в тракті проґраму На зміну з Фольтіном будете чути тіж ґрупу з
Пілночносхідньой Румуніі Фанфаре jok<unk>e<unk> Є то <unk>особова оркєстра котра грає на дутых
інструментах Іх музыка походит од традиций таничной музыкы ромской і румуньской Вправлений
слухач вынайде тіжійше елементы турецкой болгарской сербской ци македоньской музыкы В <unk>
році отримал нагороду од радия Біси Але тепер фольтін і пісня Міліциі
Ай далі знає памяти шмирите си мале чы лет і цты Міль
<unk>eara<unk>чысты Памятиш мілици Колдеси <unk>P<unk> Колдесий циты люби в тым білицы бочыч
во ґрадинчы Мільци лем <unk> цвик суты Лілицы і лицы орисности лици
мілицы Фльоринка Першы Історичны запискы о селі появляют ся уж в <unk>
році Наступны появляют ся допіро в <unk> році коли то Фльоринка зазначана
є яко село котре платило дискупови <unk> грошы чыншу Перший локацийный документ
мал ся спалити для того бискуп Францишек Красіньскій локує село раз іщы
на волоскым праві <unk> вересня <unk> рока Локацийний привілей мал отримати шоуты
Фльоринкы Клеменс Воргач отримал два ланы лукы млин традску пилу і по
два дни панщыны од Кмітів В столітю през Фльоринку переходил тракт З
Мадяр до Ґрибова дорога ішла перез Мушыну Креницю Берест і далі през
Фльоринку до Ґрибова Од початку істнуваня села Фльоринка входила в склад так
званого мушыньского ключа Было то Латифундиюм краківскых Бискупів Ола мушыньска держава мала
осібну свою адміністрацию судовництво і війско В <unk> році мушыньскій ключ перешол
на власти австриятского уряду яко добракамеральны маєток котрый нашол ся на обшыри
ключа перезначено на так зв реліґійный фонд Села мушыньской державы были головні
лемківскыма селами Польска людніст сконцентрувана была головні в Мушыні і Тыличу Приблизно
<unk> рока Латифундиюм замешкувало без мала <unk> тис люди з чого <unk>
тисячы то были грекокатоликы што на тамтот час означало просто русиньску людніст
Близко <unk> тис люди то были латинникы а старозаконных было понад <unk>
осіб В часі істнуваня ратифундів правдивом пляґом для мушыньского ключа было збійництво
Тепер через район Мушыны переходит Медженародный Шлях Збійників Карпатскых Карпатскы Збійникы діючы
на пограничу польско словацкым званы были безкідниками Такым славным на цілу Лемковину
Бескідником был Савка Зоравец ци Андрий Чепец Єдна з леґенд бесідує же
коли во Фльоринці згоріла церков то звійникы дали грошы на єй одбудуваня
До сел Мушыньского ключа в <unk> році належали Лавшка Поляны Лелюхів Андриівка
Зубрик Щавник Кыдниця Полорозник Смітниця Ізбы Мушынка Брунары Нижні і Брунары Лыжні
Яшкова Жеґєст ів Злоцкє Астрябик Ставиша Берест Перунка Чырна Чарна Камюнка Мелик
Мохначка Лыжня Солотвины Войкова і Фльоринка Села тоты платили до бискупів тзв
Поборового в сумі <unk> фльоренів Грошы вплачены были за волоскых пілдвориск два
закупны колеса два дорічны колеса <unk> трацкы колеса <unk> ковалів <unk> комір
з худобом <unk> шкляны гуты двох шкляных товаришів <unk> шолтысів на ролях
<unk> загорід з ролями і <unk> уць Рек ге ге ге ге
ге герадер ми дав єм ректо Петром Бенґа окретари купля Рамай рама
Мудаві е ге дыля Лем е Хорвацка Рырма черу страны страд страны
Фраба ту Юмає ге ге ге ге ге Вертаючы до Фльоринкы то
в <unk> році мешкало гын <unk> люди грекокатолицкого віроісповіданя А в звязку
з тым же в обшыри мушыньского ключа Бискупове неприхыльні смотрили на присутніст
жыдівскых родин то лем во осмох селах державы бискупів краківскых мешкало по
<unk> або дві родины м ін во Фльоринці во Фльоринці мешкало <unk>
Жыдів <unk> років пізнійше як подає шематизм во Фльоринці мешкало уж понад
<unk> парафін грекокатолицкого обряду а Хыж было близко <unk> Была церков єдноклясова
школа В <unk> році до парафіяльной школы во Фльоринці на <unk> діти
котры повинны ходити до школы учащало лем <unk> А першым учытельом был
Лев Криницкій Його заробок выносил <unk> австриятскых ґрийцарів Найближе в тым часі
во Фльоринці мешкало родино назвиску Дубец бо аж <unk> по <unk> родины
Варгач Ґеля Максимчак Романяк Серафин і Тачка по три родины Бодак Дідович
Канюк Ковальчык Мерена і Скарльош по дві родины о назвиску Габура Ґроза
Дзвонко Дупей Кохан Лабзда Лачковец Личак Марчак Панко Райда і Джоґош а
лем по єдній родині было Фльоринчан о назвиску гасинґа гринь дюбка заузкій
конючак коцур курей малеш мамчак палка пєцух полячок цмолей тишко і хомяк
Грекокатолицку церков під покровом святого Архангела Михала вознесено в <unk> році на
місци попередньой з <unk> рока Єй архітектура навязує до церкви і римокатолицкых
костелів Йосиньского типу Збудувана є на выдолженым пляні з просто закінченым алтарьом
і шыршым храмом вірных до котрого доставлена є вежа з банястым гевном
В середині находит ся клясицистичный іконостас в менше більше <unk> рока і
пізно Барокови Головный престіл з ХХ стразом Серця Ісуса ЗХХ столітя походят
тіж два бічны алтарі єден з них посвячены є Божой Матери покровительці
а другій розпятю Попередня церков зостала розобрана з дерева по церкви єден
з селян выбудувал шпіхлер по зложыню дерева видно было фраґменты поліхромі анабалях
і кони О Руминь сырумы убразите О руминь сыр румины Опраситель нон
зо што разнаю вовты нажы акоя з люкы за <unk> сонты сы
русите одю был дотывал cta Дзюля Дзюля Ольсыма позиты од юґы в
тоты разюм на порас на любов то нож а то разы посладу
транж нажышото сонц ґысив ля кусляру лем О руменсы руманы Позиты Одюл
тазымані Румані Румані румен сы Руманы каз ты Оділ был Тыты ЛАП
<unk> грудня <unk> рока на місцевій Клебениі называной од назвиска місцевого пароха
отця Василя Курилы Курилівком отец Димитрий Хыляк перемавлял до зобраных на вічы
во Фльоринці Лемків В орґанізацийным складі зобраня были др Ярослав Качмарчык отец
Василій Курило отец Димитрий Хыляк Миколай Громосяк і Мефодий Трохановскій Товды то
проклямувану Русиньску Народну Республику Лемків Початково хочено прилучыти Лемковину до Росиі але
потім засуґерувано прилучыня до Чехословациі Незмінені єднак найвысшым принципом была можливіст функцийонуваня
Лемковины яко єдиности неподільной ґеоґрафічній і етноґрафічній цілости Небрана під увагу была
можливіст бытя залежным од Польщы Коли до того дошло Лемкы підняли остатню
пробу приверненя свойой адміністрациі Покликано тымчасовый уряд Народньой Рады Лемковины до якой
влошли ведучый о Михал Юрджакєвич премєр доктор Ярослав Качмарчык Міністер Внутрішніх Справ
отец Димитрий Хыляк і міністер рільництва Миколай Громосяк До яры <unk> р
польскы власти одповіли на покликаня тымчасового уряду присланьом на Лемковину війска Рік
пізнійше початком <unk> р найважнійшы члены републикы остали арештуваны і на судовій
дорозі засуджены за антипольскы аґітациі Вшыткы остали унвиннены Вырок узасаднено тым же
діяли они в імени вшыткых люди Република істнувала през два рокы од
грудня <unk> р до січня <unk> і стала ся символом валькы о
народову самостійніст і почутя єдности з рештом Карпаторусинів в Карпатах Едор де
Лор варга терви первений ґерольом кєрольом чановы расы но о в Ґанові
в <unk> де буде лека ці а собі мулям Ельор енор Едоль
ероло Ельонор еронор Елор еронор Елор ено нор Карло Каро Перед війном
село было дост богате великє Некотры родины могли собі позволити навет на
службу в хыжы До богатшых родин належали очывидно жыдівскы родины котры мали
тартак млин і склепы В селі мешкало тіж настале пару циґаньскых родин
Были барз добрыма ковалями потрафили куты добры ножы сокыры ци мотикы Были
специялистами в гартуваню желіза Мали тіж свою капелю В селі была двоклясова
школа і кооператива Родины котры в меджевійню мешкали во Фльоринці то м
ін дубеци Ґойдичы Габуры Мерены Зволиньскы Лучковці Канючкы Козяры Лучаковці Цьолкы Бінчаровскы
коханы Смальці Максимчакы Комякы Шляхтичы Романякы Воргачы Новакы ци Ропицкы З І
світовом війном люди зачали выізджати на роботы Найперше добровільні потім під примусом
Не вшыткы з тых робіт вернули єдны згынули другы на все лишыли
ся в Німцьох На селян Німці наложыли великы континґенты На якысий час
до Фльоринкы звезено околичных Жыдів потім вывезено іх до Освінцімя Коли фронт
затримал ся на Дуклі Німці казали селянам копати о копы вздолж дорогы
на щестя для селян В тых окопах не стріляно Німці ся высофали
а в селі появили ся радяньскы воякы молоды хлопці зачали затігати ся
до війска В селі запанувала Евфория Фльоринчане не знали іщы же підписано
умову о переселінях і же векшіст з них на все лишыт свою
улюблену Фльоринку Фльоринка была колиси колебком лемківской інтеліґенциі Єдным з єй великых
сынів был Емілиян Чырняньскій Вродил ся <unk> січня <unk> рока Был сыном
священника Григория і Кристины з Канюків До начальных шкіл ходил в Рідным
селі і в Новым Санчы потім в Новым Санчы В <unk> році
скінчыл Санчівску ґімназию Згідні зо звычайом якій принял ся на Лемковині Емілиян
яко сын священника сам тіж вступил на талоґічны студия В Перемышли котрый
скінчыл в <unk> році Наступный рік принюс Чырняньскому долгу хвороту В тым
часі як сам гварил оддавал ся науком природничым Може быти же товды
наступил в його жытю перелом В <unk> році записал ся до Технічной
Академіі во Львові де студиювал математику і хемів Был барз здібным студентом
В академіі скоро звернули на него увагу кєд уж <unk> мая <unk>
рока покликано Чырняньского на асистента гемі при професорі Рохлярдері В тым самым
році Чырняньскій стає ся членом Товариства Господарчого во Львові З того періоду
його науковой діяльности лишыла ся єдна праця выдана другом в <unk> році
в якій описал він два новы натуральны Хемічны звязкы котры нашол в
Коріню Валерияны По бомбардуваню Льова перенюс ся до Праґы де в тамтышнім
університеті працувал в хемічным лабораториі під проводом свого професора Рохледера Хоц был
молодый Емілиян Чырняньскій дал ся познати як барз здібний і вартістний вчений
Міністерияльным декретом з <unk> вересня <unk> рока покликаного на надзвычайного професора загальной
хемі в Ягайлоньскым університеті з котрым звязал ціле своє жытя Выкладал там
геміну загальну неорґанічну аналітичну і фармацевтичну То це по ци кєд чы
Од часу коли обнял катедру Чырняньскій як приставу навченого влучыл ся енерґічні
до краківского наукового жытя А од листопада <unk> рока брал активну участ
в роботах Товариства Наукового Краківского Од часу обнятя катедры старал ся поправити
обставины діяня закладу хеміі В <unk> році власти Ягайлоньского Університету доцінили великє
заанґажуваня молодого кєрівника катедры і результаты його науковых досліджынь і признали му
гідніст доктора Філософіі Гонору з Кавзы Друга половина ХХ ст період барз
выдатных діянь Чырняньского Выдал друком м інчыма Словництво Польскє Хемічне в <unk>
році і Розбюр Хемічны воды Криніцкій в <unk> році Перше Великє діло
вчений опубликувал в <unk> р Была то книжка Выклад хеміі неорґанічний застосуваны
до промыслу гандлю і медицины Книжка на близко <unk> сторін В <unk>
р выберано Чырняньского до Комісиі Бальнеолоґівно ro<unk>jer яку покликано в рамках Товариства
Наукового Краківского Рік пізнійше маючы зо собом <unk> років жытя Доктор Емілиян
Чымняньскій отримал міністерияльным декретом з <unk> квітня номінацию на професора звычайного хеміі
загальной при Ягайлоньскым університеті Незадолго потім відни вырішено концепцию ґерманізациі університету Професор
Чердняньскій подібні як і другы вчены здецидувані протиставил ся тій ідеі Загорозил
же подаст ся до димісиі кєд власти ограничат право до польского языка
як офіцийного выкладового языка в Ягальоньскым Університеті За своі погляды был він
пару раз караний дисциплінарні А ситуация была напята до той ступени же
мало не дійшло до димісиі професора Окрем досліджынь Чыряньскій провадил тіж теоретичны
роботы <unk> червця <unk> рока выголосил выклад на котрым представил свою нову
наукову теорию котра тычыла ся творіня хемічных получынь на базі вірового руху
атомів його одкрытя выдано друком іщы в тым самым році В наступных
роках континуууувал своі досліджыня выдавал новы книжкы діял на річ поправы стану
закладу гемі В кінци по двадцетых роках старань повело ся му здобыти
новы поміщыня для закладу якій перенесено до нового будинку Занимал він там
аж дві кондиґнациі На партері было <unk> поміщынь презначеных на працовні для
студентів а на першым поверху містили ся Саля Выкладова працовня директоря і
його мешканя В такых обставинах можна уж было свобідні працувати До чого
заохочувал своіх студентів медже якыма выріжняли ся Кароль Крижановскій Кароль Трохановскій а
передовшыткым Кароль Ольшевскій котрому потім повело ся скроплити азот Завдякы професорови Чырняньскому
Ягайлоньскій Університет діждал ся в сімдесятых роках ХХ столітя єдной з найбарже
новочестных хемічных працівень Чырняньскій был тіж членом але і спілзаложытельом Академіі умієнтности
а в <unk> році покликано го на ректора Ягайновского Університету Ріх пізнійше
професора чырняньского покликано на присяглого хеміка судового для західньой Галичыны Од <unk>
рока засідал в Раді Стипендиялі Фонду ім Снядецкых котры помагал здібным студентам
Од того самого рока тіж покликаный остал през Міністра Вызнань і Освіты
на члена цака Комісиі Еґзамінацийной Краківской для кандидатів на учытели в ґімназиях
і школах реальных в Кракові Вмер чырняньскій несподівано на поражыня серця <unk>
квітня <unk> р пережывшы <unk> рокы В памяти студентів і спілпрацівників професор
Емілиян Чыпняньскій остал як знаменитый педаґоґ чловек барз популярный серед молодежы Науковий
доробок вченого то парунадцет прац серед якых были великы діла Деякы пропозициі
вченого перетрвали пробу часу і сут актуальны до внеска тіс рока діпы
робельты ама папарапа діперабель сынджок а папа папаль папа ун діпрабель ти
сынджок Нолбо чыслят удляувал да По тій науковій давці остає ся нам
лем попращати а наконец іщы Феврония Филимон Филип і Франц припоминают о
собі Дякую Вам за гнеска Наталия Малецка твоє і нашмас найлюбо ти
ґалом дурі предиш здутка на воскуто Се прозева се техніш нас пане
і ґладны Барштоти пущыт Миґыш і Мыґасиш а твоє аді і несмас
найлюбо Ты ґалом дуй предиш дутґа на скутых Ци прозевашы на спя
найґланых Варждати пуштам Миґ з єдкы з середи Слова Маґедоньскы Перш Ґуделенка
Жолотона новенами з єдкы возюлкы з серед Постивона Маґедонскы Перствеленґославік дынка Лемнона
до земного з Бой розены Лемкы тожба Ґосела Маґодавска Ґорс Шыты А
та твоя діва і нас масной ти ґалом дуріш Стут ґалям скуд
ци прозевасе тегниш нас пане Іґан барждати пушто Мыґын ґазиш ахта і
несмасной ґаландур предишын сут гры Сыврозе вас тегниш нас понайґлавны барштати пушт
Миґірсі выс якы а Акре вказ же косероди русний струздо през та
кулейко з старого шкотерекы на села ситый язык точку серед русний струконскы
пезды хоц старого шкотерека тітожкы Постивоскопанскынко з Селіка Лемкого Домовы інтыжка село
Ліпости Село <unk>n<unk>o <unk> Зарода везува в стороны коспусо Маґавска два птивак
єй дій гаслікы нотиати робити Лясліковити манера парка Селе порате Стасана Тыркера
деанц і ЛАП