А Я[К]...?
Еп. 23

А Я[К]...?

•

Опис епізоду

To odcinek programu o Łemkowszczyźnie z cyklu „od A do Я“, poświęcony wsi Czarne i jej miejscu wśród podobnie brzmiących nazw miejscowości. Audycja krótko przedstawia położenie w Beskidzie Niskim, dzieje wsi, jej przynależności administracyjne i powojenne wysiedlenia, podkreślając, że po dawnym osiedlu zostały dwie chyże z warsztatami ceramicznymi.

А Я[К]…? #23 - 25 VII 2012 - Чорне, Чайковскі Єжы

Автоматычна транскрипция

Добриден Наталия Малецка Проґрам А як Радийо Лем фм Витам вас сердечні
в наступным проґраму з циклю познаваня Лемковины од а до Я Днес
познаєме єй од стороны буквы Ч Зайдеме до єдного з трьох сел
котры дост подібні ся называют в звязку з чым часом выникают з
того якысы помилкы ци непорозумліня Бо маме село Чырна село Чорна але
і село Чорне Але днес не підеме ани до Чырной коло перункы
ани до Чорной коло устя лем до Чорного коло незнайовой Перейдеме ся
історичном стежком села котре днес остає уж практичні лем в памяти люди
Лишыли ся гын лем дві хыжы чорне <unk> і чорне пят Перша
хыжа то лемківска хыжа з ХХ столітя звана ковальком де проваджены сут
керамічны варштаты друга з хыж походит з Меджевіня і тіж провадят ся
в них керамічны варштаты а през парунадцет років мешкали в ній основателе
знаного выдавництва Чорне Але то вшытко за хвилю тепер послухаме хыбаль найпопулярнійшой
пісні на букву червена рута знає си міні звідків Тана тічы Я
бы ставы в Сідні у полові печали Може дес улісы де часілля
шукали Сонце руту знайшла імене чарували Не шукай вечорами появрода тоячы По
зыбутых стиш та Ты приходиш до мене І не треба ани сти
Мені квітку на кіль Подавно ужы ти уішла в моі мрія не
шукай вечорами морода то ячы стара вода то єпи стара водану не
шукай вечора не єдина воя врода то речы стара вода вода То
епи страя мода тысині То епи страя мода тысині Село Чорне положене
є в середній Лемковині Низкого Бескіду До граници словацкой є лем <unk>
кілометрів през два верхы а дорогом през Радоцину і конечну вісем Як
векшости сел Перез Чорне переплыват річка о тій самій назві Річка тота
плыне долином Перез ціле села а на східнім його кінци лучыт ся
з ріком Віслоком Чорне сусідує од сходу з Незнайовом од пілночы з
великыма лісами з Позным і Жыдівком од заходу з полями села Ясюнка
од полудня з лісами сел Липне і Радоцина од полудньового сходу з
селом Долге По обох сторонах села тягнут ся пасма верхів Од полудньового
заходу пасмо верху в котрым найвысша є Гора Чорна од пілночы Жыдівка
по східній стороні є Фешівка а на полудни є верх Малый Бескід
Нахыліня гор так з пілночы як і з полудня не є міцно
спадисте але дост лагідне Завдякы тому од самых хыжа што верхів можна
было рати землю сіяти і косити зерна садити бандуры і карпелі косити
і сушыти сіно або пасти худобу уці ци козы Дарода парода Першы
запискы о селі і рік правдоподібного <unk> або другого локуваня на волоскым
праві то допіро <unk> З поборового реєстру з <unk> рока знаме же
чорне рахувало <unk> душ і правдоподібні <unk> дворищів Село находило ся в
королівскых властях належало до парафіі в Боднарці потім село само стало ся
осередком парохіі склад котрой входила іщы незнайома і липна По першым в
поділі Польщы чорне купило остатній Староста Біцкій Вільхельм Сєміньскій В <unk> році
село перешло в рукы Левіцкых а потім Штернеґів В <unk> році стояли
в Чорным <unk> хыжы і мешкало <unk> люди Зо списку народных шкіл
з <unk> рока знаме же школа в Чорным основана была в <unk>
році а село находило ся в дукляньскым повіті З колеі зо шематизму
з <unk> р Довідуєме ся же Село Чорне записане є в дукляньскым
деканаті але уж в повіті Ґорлиці За часів пануваня австромадярского і державы
польской до <unk> рока село належало до ґміны Ґладышів По выселіню люди
в <unk> р село прилучено до ґміны Санкова І так є уж
Догнеска З тым же адміністрацийні село прилучено до совецтва Крыла обок незнайовой
Радоцины і Ловівця перебит воєт твоя рогу кєджаня з ґазы Не ґодає
кыли любі некєд людиші торжествого Славас Кораня своя ока слего заво Бресу
слав Бресту сла Біла Сантельова Литця Йоба лецяй сестра єдну Зге дала
Сантиц тоя Кирила там преле северю Славас <unk> мало своі рока слав
за раня о своя окро дійо сле ма Бесуру жыстля Бесуру жыстля
На час зарібковой еміґрациі з Ґаліциі і Чорняны повыіжджали На Мадяры выізджали
на сезоновы роботы головні при Жнилах Тяжко зас окрислити кілько осіб выіхало
за велику воду в звязку з тым же даны кількостьовы подаваны сут
для цілой парафіі в склад котрой входило чорне лепна і незнайова в
<unk> році осіб было означеных яко парафяны котры были в селі а
а а а а а а а а а аж <unk> означеных
было яко тоты котры перебывали на еміґрациі Для самого села Чорне порівнати
можна скількіст люди з <unk> з <unk> роком Під конец <unk> столітя
в селі было <unk> осіб грекокатолицкого віроісповіданя зас в меджевіню шематизм подає
уж скількіст <unk> аж <unk> осіб меньше Тяжко повісти кілько з тых
<unk> осіб было на еміґрациі а яка част перешло на Православія Бо
чорняне уж в <unk> році писали листы до митрополиты з проханьом о
принятя іх до Православія А в <unk> році Єдно з джерел подає
же в самым Чорным было уж <unk> православных Перед І світовом войном
в селі діяла чытельня імени Качковского котру заложыл грекокатолицкій священник Михал Йорчакєвич
Чытельня тота в своій проґрамовій діяльности мала помагати в розвиваню освіты серед
селян Праві з каждой сельской родины членом чытельні был сам ґазда Діяльніст
чытельны не подабала ся австриятскым властям якы вважали же члены чытельны провадят
діяльніст о рускій орієнтациі і тым самым В іх розумліню сут ворогами
Австриі Зараз з початком выбуху І світовой війны скутком такого розумуваня было
арештуваня найперше отця Юрчакєвича а потім до Талергофу вывезено <unk> ґаздів Інчых
селян забрано до австрияньского війска і выслано на італияньскій фронт Сойкєрмо Місяц
муєт небі горит воза фірмує Тансує в люльтій весели духяли дю Свя
іх зой В серці бандутажы радістний ступі Від порі о лишыйови Шаблю
і лам болі Хай далі істориі Хай видут у морі Мосокій чобейнього
роів в решті Лышай Землю тішу Вартий ворозі повітр минає Простор села
меджеліню порівнуючы з інчыма селами был радше малы выносил <unk> і п
<unk> кілометра квадратового коли леґ ст сел в тым часі мала приблизно
по парунадцет кілометрів квадратовых Скількіст хыж в <unk> році порівнуючы зо списом
з <unk> рока впала з <unk> хыж на <unk> Але скількіст люди
ся звекшыла З <unk> на <unk> Лісы окружаючы село были колиси барз
густо зароснены головні буками ялицями і смериками В лісы мало хто ся
запущал лем тот того добрі знал бо барз легко можна было заблудити
Хыжы в селі ставляны были переважні на єден подібний стиль Входило ся
до сіни долгой на цілу шырокіст хыжы по правій або лівій стороні
была велика ізба з менчом комором Зас поліві коли ізба была по
праві або аналоґічні по праві коли комора была по ліві найперше стайня
потім войско і на кінци колешне Хыжы были долгына <unk> метрів а
шырокы на <unk> <unk> В такым пляні могли быти невеликы зміны або
більшы ізбы або більшы сіны без воіска Часто сін заступувала воіско Часом
добудували даку кучу для пацят або сібны кучцін для овец і кіс
або птацтво Некотры ґаздове робили місце курам на грядці в кутыку стайні
де не стояло акуратні нич з худобы Для кроли робили місце під
жалоба де было під достатком правы листы над пісоло Додати треба же
лем в стайнях будували долину таку підлогу під котру стікала гноівка В
інчых поміщынях было лем клеписко В плизшых роках клеписко покрывали дошками Покрытя
хыж было переважене соломяне скыток але граблі і стріхы покрывали уж ґонтами
Вшыткы ґаздова на зиму отепляли своі хыжы при помочы загаты в котрых
переховували сіно солому мох сухе листя або лім Лім є то лісне
руно граблены до стиліня де не было загаты там ґаздове отепляли своі
хыжы од підмурків аж до выглядів дирвами а высше околодками соломы Під
выглядами некотры ґаздове отепляли своі хыжы паздірьом з лем Паздіря тото не
мокла втігало воду Найбільший розвиток і поступ села то рокы <unk> селяне
Закінчыня І світовой війны мусіли зачати од поправляня і одновляня занедбаных і
знищеных перезвіню ґаздівок Од <unk> рока в цілі не было уж ани
єдной курной хыжы В каждій хыжы выбудувано комин побільшено выгляды заміняно комору
на другу ізбу і в каждій ізбі і сіньок ставляно деревяны підлогы
а обік будувано сыпанці до переховуваня зерна Змінил ся тіж спосіб ґаздуваня
рано шыршы загоны холону веце худобы сіяно веце од зимой ярой пшениці
на ліпший хліб а навет саджено інчу ліпшу одміну контерів Пугы деревяны
і деревяны бороны замінили на желізни Ґаздове окупували што раз веце ріжных
рільничых машын котры выручали люди од мозольных роб Векшый натиск положена тіж
на школу До <unk> рока в Чорным была лем двоклясова школа котру
пізнійше розшырили на <unk> клясову а в роках <unk> в селі была
уж модівова школа Першый ровер в селі купил се Стонош Осиф Присловскій
Село было для ся в праві самовыстарчальне мало ковалів столярів шевців колодів
теслів ткачів был масар різник токара навет презє барже скомплікуваны річы здили
на Ярмакы напр до Ґорлиц От все чорне поділене было на части
нижній конец зване был жолтиством высше был горбок дальше была попілщына коло
церкви Ваны высше середина а дальше был просто ныжній конец а поля
колашюнкы были званы повірками Ідучы од нижнього кінця по правій стороні мияло
ся капличку потім хыжы байсів Стахів і Арданів а по лівій стороні
Ваньків Кытчаків Сираків Давидів Тірів Жыдаків Барнів Матиків Лизаків Присловскых Гайдків і
Ласєнків Меньше більше по середині села по лівій стороні стояла грекокатолицка клебания
і школа по другій стороні дорогы был цмонтір обцеркви і православна клебания
а кус понизше хыжа Карафанды Підберезняка і Юлиіпак над школом Хыжу Малу
Пайса Цирко Шута Вутика Велко Роздільскій Барна Повысше Шута Петро Малнин Высше
іх Шевчык Хомик Балолич Гелем Ванько Ґуля Дзюбак Барна Ґужко Джыба і
Василько По правій стороні дорогы повысше православной клевениі была хыжа Прислопского потім
Барны Гусайвы Байсы потім Біл Скляп Далі Хыжа Твіря Дзямбы Німця Карпяка
Павел Чака Кусайвы Шуты Урды Кіря і Кавчака Такє розміщыня мало місце
до <unk> рока в котрым то році Жыдівка з Корчмы Зиґер Фалька
обавляючы ся Німців опустила село В наступным році на Украіну переселило ся
двох ґанздів Кытчак і Далек Потім в <unk> році під влияньом аґітациі
аж <unk> полных родин і штырі поділены родины выіхали на Украіну В
<unk> році переселено позостале <unk> родин Ештакы маскій майз макынсы <unk>eo май
<unk>Аерс <unk> лазы тія ти ня сла висейня Борі слай нас за
східу дилі сенчыя Луват А міс ля будя бурбува брата маменчы Явос
і <unk>o<unk>e Йогы бы Зо села было барз далеко до шырокого світа
до Ґорлиц <unk> кілометрів до Зногорода <unk> а до Бардила <unk> кілометрів
Было зато барз близко до церкви В самым селі в роках <unk>
были дві церкви До того іщы в каждым сусіднім селі котре неоддалене
было о більше як <unk> кілометры в незнайовій долгым радицині Литві был
тіж по дві церкви а в Ясюнці єдно По выселінях село зачали
по кольчыку розберати Православну часовню побудувану в <unk> році перемінено на маґазин
Сіна для <unk>r<unk>e<unk> Ясюнці Коли в <unk> році більшіст селян разом зо
священником выіхала на Украіну забрали зо собом выпосажыня з церкви Сам будинок
в <unk> р розобрано і по церкви Неєл практичні ниякого сліду Неє
тіж селі грекокатолицкой церкви під покровом св Дмитря Єднак єй лос буд
ліпший як православной часовні В <unk> році по роках знищыня десидувано єй
розобрати і перенести до Скансену в Новым Санчы Є то будовля деревяна
зрубова тридільна з вежом о слуповій конструкциі закінченій і збытьом Дахы над
алтарьом і храмом єдных сут намітовы двораз вымлены закінчены привинныма літарнями змаковычками
і ковальской роботы крестами ціліст крыта є ґонтом выбудувана в <unk> році
Ґземскы на золні были поліхромуваны в кольорах білым червеным і ґранатовым Іконостас
оброково рококовим характерів ризвил Йосиф Новаковскій а ікони намалювал польскій маля Ян
Боґданьскій в <unk> році Ціла середина церкви покрыта єм ілюзийоністичным поліхромом котра
представлят рослинны мотивы фіґуральны сцены зимскы колюмы і сцены зо старого і
нового заповіду Поліхромів тіж намалювал Ян Богданьскій на час ремонту церкви в
роках <unk> Мальовид <unk> зроблено лійном техніком на побялі линяній выправі Побяв
є то мішанка столямского клію і креды або гіпсу такой мішанкы вжыват
ся Васняк заправы під Олійне мальовидво Церков окружена єст з реконструваным деревяном
городжыньом крытым ґонтовым дашком Брама котром ся входит є в формі капличкы
з падистым вкрытым ґонтами дашку закінченым цибульком з крестом Тоту церков найдеме
в Скансені в Новым Санчы Ах пан учте м я ут Яс
зєніт я са зєніт Добже мє добра Ємынка Ємытеле Добжей сіх лем
Ак Боже розвже Де я мам родий рудку очыдич корахіяльный цмонтір находит
ся при місци де стояла грекокатолицка церков заховали ся елементы камінного огороджыня
а на цмонтері найдеме <unk> помників Кресты тоты презентуют шыроку палету місцевой
і замісцевой каміняркы Прикладом най буде найдале высынены на схід крест роботы
Теодора Ґриґера аж з Більска Його выробы были єдныма з найбарже престіжовых
Крест в Чорным зроблены є з ексклюзивного як на тамты часы чорного
мармуру В <unk> році цмонтір был ремонтуваный через Соспільну Комісию Опікы над
Забытками церковной Штукы Другій з монтерів війсковий нр <unk> проєктувал Душан Юркович
похованых є на <unk> австрияцкых і аж <unk> росийскых вояків Допіро пару
років тому перепроваджено на ним ґрунтовний ремонт До того часу цмонтір представлял
трикрий видок решткы знищеного огородліня камінных слупків і поневераюча ся в болоті
і одходах уць таблиця памяткова Выпасаны на Чорным Уці нашли си там
схороніня перед сонцьом На днешній ден цмонтір має уж нове огороджыня котре
уж і так кус здолало знищыти а і здарят ся же уці
далі роблят ци гын і на церковску пристанок При самым кінци села
на перегыбі медже чорным а Ясюнком дакє <unk> метрів од дорогы стоіт
памятник на чест святого Максима Ґорлицкого уфундуваный перез Лемків в <unk> році
Жебы днешній однок не был лем о селі призреме ся іщы коротко
єдні особливости Познали Стею Фаяку польскых етноґрафів Романа Фейнфуса Северина Удєлю появил
ся тіж Ришард Бриковскій зато днес довідати ся кым є плен Єжы
Чайковскій Єжый Чайковскій вродил ся в <unk> році в Коломбіі є то
польскій етноґраф університетскій професор Перед близком дві декады працувал як обладач в
Етноґрафічным Музею в Кракові В роках <unk> был директор Музею Людового Будовництва
Саноку Єст членом Етнолоґічного Комітету Польской Академіі Наук Разом з Генриком Мальшаньскым
є авторьом найвекшого проєкту Етноґрафічного Парку в Саноку В рамах того проєкту
в Скансені выбудувано так зв маломістецкій сектор ґаліцийскій рынок котрый вказує приклады
давной урбанізациі підкарпатскых місцевости як Яслиска ци Санок Ґаліцийскій рынок офіцияльні отворено
<unk> вересня <unk> рока през Міністра Культуры і Народового Дідства Богдана Здроєвского
Поза Ґаліцийскым Лемком в Скансені в Саноку найдеме медже інчыма вельо прикладів
традицийной лемківской людовой архітектуры Чайковскій є авторьом праців під наголовком Війскє будовніцтво
Мішкаль Бескізё Ніскім Бєщадах і Прилеглым Поґужу Выдал тіж длотомову працю о
Лемковині Lemko<unk>ie Гісториі і Культуры Карпат ци Позицию Стуря над Лемковищыном В
<unk> році Чайковскій остал одзначены Медальом <unk>r<unk>e<unk> котры надає Міністер Культуры і
Народового Дідицтва особам або інституцийом выбітні заслуженым культурі де слухом <unk> <unk>
Хай квастикы Не І так дотерли сме уж до кінця нишнього одтинка
Я Вам сердечні дякую кєд мате увагы або пропозициі пиште мій майльовый
адрес <unk>Ia<unk> Лабка м Здравлю вас тепло і очывидно запрашам на наступный
раз Наталия Малецка Дзі моя чомкуляда Яс моя чомкуляда і дні таку
лада Бялих темів віст моя чомкляда Яс моя чомкляда під вісти та
лиште любіо Я любіо я ште любів ях те любіл Дис моя
чоркляда ґас моя чомкляда дід немада дяк те любілю Тист моя чодыко
ляра чорту чонко туляра вид нема оно калядих те любінь ва