А Я[К]...?
Еп. 24

А Я[К]...?

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono Szlachtowskiej Rusi, czyli niewielkiej grupie rusińskich wsi po zachodniej stronie Popradu: Szlachtowej, Jaworkom, Białej Wodzie i Czarnej Wodzie. Opowieść skupia się na ich historii, pogranicznym położeniu i wynikającej z tego odrębności językowej oraz kulturowej, a także na najstarszych wzmiankach o tych miejscowościach.

А Я[К]…? #24 - 1 VIII 2012 - Шляхтовска Русь

Автоматычна транскрипция

Добрыден бесідує до вас Наталия Малецка Вытом горячы То уж <unk> ттинок
проґраму А як В радию очывидно ЛЕМ Фм Першым лемківскым радию Внешній
прогульці завитаме аж за Західній берег по Праду де містил ся свого
рода Лемківскій Остров одлучене од решты Лемковины завитаме на Шляхтовску Русь а
на конец познаме трьох різбярів о єдным назвиску запрашам до слуханя На
початок єден з вариянтів пісні баба мі автор тож мі автор мі
автор то ж мі автор мі першы ха перш пер таж пер
таж перш пер Пер жбіч і Попер січы Пят Перзіпа пер січы
Пєр на стрічы пер січы Пем звіч і по січі Пере Бор
<unk>eo<unk><unk>o<unk> Шляхтовска Русь Назву тоту выдумал в роках XXI столітя єден з
бадачів Лемковины о котрым была мала в <unk> одтинку Аяка професор Роман
Райнфусс Назва остала впроваджена на окрисліня соспільности котра замешкувала штырі села на
граници Пєнін і Санчівского Бескіду Были то села Шляхтова Ялоркы Біла і
Чорна Вода положены в долині руского потоку днеска званого Ґрайцарком Была то
найбарже на захід высунена руска ґрупа Од решты Лемковины одділяла Шляхтовску Русь
по східній стороні долина Попраду заселена през Поляків і Пасмоверхів з радийовом
і перегыбом на пілночы Найблизше шляхтовскым руснакам было до сусідніх руснацкых сел
але по словацкій стороні до Літмановой Камьонкы ци Ярембіны Такє положыня сел
свого рода ізоляция од решты Лемковины споводувала же Шляхтовска Русь была під
влияньом польскым але і Русинів зо Словациі в звязку з тым Лемкы
зо Шляхтовской Руси мали Кустьок інчу бесіду Облечыня ци будовництво Найстарша зо
штырьох сел Шляхтовской Руси є Біла Вода Першый раз в історичных записках
появлят ся уж в <unk> р Є то інформация же Чохна вдола
погебді ма дати вязаня до кмітів в Білій Воді котры платили по
<unk> гривен чынш на рік Вязаня кмітів был то родзай заставу під
пожычку Коли єден земскій властитель пожычал од другого грошы то забезпечыньом пожычкы
были овы кмітовы котрый так мусіли властительови выплачати на рік якысий чынш
І коли тот што пожычал грошы не был в стані ся выплатити
То тот од котрого были пожычены грошы заберал од кмітів іх оплаты
в рамах сплаты пожычкы В <unk> році в Білій Воді є уж
двір і дворскы ролі До Білой Воды односят ся тіж інформациі з
<unk> і <unk> рока коли мола о фольварку в Білій Воді а
в <unk> році Зыґмунд Старий позвалят гермоляусовы Йорданови з Заклічына записати <unk>
фльоренів духовній особі на чынш медже інчыма білій Воді Фльорен был єдностком
монетарном популярном в праві в цілій Европі З часом окрисліня то заступлено
дукатами Інформация о тым чыншу духовной особы і отіли цикала же в
Білій Воді николи не было костела а допіро в <unk> році утворено
гын І парохію зобулят нымта масая чокосіле <unk>atum декша вує Ґіжба дяты
Середым ішоло воно Адыми Зарадати што веліцого милу ґыникы оства Шляхтову Наступне
село Шляхтовской Руси в історичных записках реєструє ся два разы в столітю
В <unk> році Шляхтова выступує медже заставленыма добрами Томаша з Навойовой а
<unk> рокы пізнійше піл Шляхтовой находит ся во властях Миколая Знавойовой Завдякы
досліджынь Кумора довідуєме ся тіж же колеґіята аж з Бобовой мала отримувати
в <unk> році оплаты податку од двох сел а медже інчыма од
сел Шляхтова Яворкы і Біла Вода Поборовый реєстр з <unk> р вказує
же Шляхтова і Яворкы мают разом лем <unk> волоскы пілдворища Знаком того
оба тоты села сут іщы барз маленькы Допіро <unk> років пізнійше подля
інвентаря з <unk> рока Шляхтова рахує десятьох кмітів яворкы мают о <unk>
загородника більше а <unk> загородників мешкат в білій воді а в Чорній
воді є іх <unk> Головным обовязком кмітів є війскова служба дотычыт то
тіж загородників вшыткых з білой воды і єдного з чорной воды Але
в звязку з війсковым обовязком шляхтовскы і ялочаньскы кмітьове платят невеликій чыш
оддают в сумі <unk> вертелів зерна три птахы і три уці до
двору на рік а загородникы з чорной і білой воды поза плачыньом
чыншу одрабляют <unk> дни при кошыню ук і збераню зерна Мают тіж
выробити <unk> коп ґонтів на поправу новойовскых дахів А зато на воєвскых
же од <unk> р Шляхтовска Русь находит ся во властях так зв
навойовского ключа Під конец <unk> столітя штырі села в долині Руского Потока
достают ся в рукы любомірскых В столітю рід любомірскых был потентатом на
скалю краківского воєвідства По смерти Осифа Кароля Любомірского ґаздом на воєвскых власти
остає Павло Кароль Санґушко муж Мариі Любомірской Людова традиция подає же іщы
любомірскы черпали зо шляхтовской землі великы богатства Але допіро коли ґаздом остає
Санґушко копаняны роботы над шляхтовом проваджены сут на велику скалю В експертизі
фахівців з Мадєр зробленій на замовліня Санґушкы мола є о білым кружцю
котры находили в шляхтовскых горах Стягнены з Мадяр і Саксоні копальникы дрилюют
скалы а в селі повстає коштовний хутнічний заклад Ціліст єднак кінчыт ся
великом пляйтом Навет самы селяне не были забарз заінтересуваны копальньом По смерти
Санґушкы перез пару років Шляхтовску Русь в своіх властях мала Аполоня Массальска
она тіж одпродала своі добра польскому храбі Францишкови Стадніцкому Рід Статницкых знаний
был головні яко властитель земель в долині Віслокы але в столітю розшырил
своі добра іщы дале на захід суй парти Лем о Дю Монда
Жеты тро гран по мы курде Порміли нуяж куся Чыстоват Же марчы
лонде рот <unk>Ï два Скышрама Úчe першом і Лем ДюІ ґом <unk>em
же ветбули о три ліро Шляхтова під конец <unk> і з початком
ХХ столітя мала єден з більшых просторів серед лемківскых сел праві <unk>
тисячы гектарів Позосталы три села были середньой велькости В <unk> році Шляхтовска
Русь рахувала близко <unk> грекокатолицкых парафіян Людніст утримувала ся з управляня землі
і пастирства Популярным было ходуваня овец Єднак в одріжніню од польскых ци
словацкых ґаздів орґанізация Выпасаня Уд выглядала кус інакше Не учено разом овец
з цілого села і не выберано єдного пастыря лем каждий ґазда мал
своє осібне статко і ся ним займувал Селяне з Білой Воды выспециялізували
ся в направі розбитых глиняных начынь Найбарже знаныма дротярами были Семено Пришок
Долбаньчык ци Ялович Брали они свою тзв паку на хербет пака то
была деревяна скриночка в котрій тримали дротярскы нарядя і вандрували од села
до села од міста до міста і дротували горці Векшіст хыж была
єдно і звола без комина Парафія в Яворках обиймувала Яворкы білу воду
і чорну воду осібна церков была в шляхтові В Яворках была тіж
єдноклясова людова школа Під конец ХХ столітя Шляхтовска Русь рахувала понад <unk>
Лемків Скількіст селян з початком ХХ столітя дост міцно ся обнижыла на
еміґрациі перебывало аж близко <unk> люди Праві <unk> процент паракен з самой
Шляхтовой выіхало за велику Воду Мешканцями Шляхтовской Руси были родина о назвиску
Алемдяк Барняк Бериль Бетеляк Бібяк Біловоцкій Брейда Буляк Бурцяк Бурцьо Василя Віслоцкій
Луйцишак Гальчак Ганчак Головач Ґриндзяк Гудак Духаньчык Дрибсяк Дрозд Дупляк Зємба Зятяк
Кобись Коваль Корний Кочур крупа Кузьмак Кулька Купенчак Куринец Лазарчак Максимчак Маркович
Масляк Мацюра Менцяк Моцишак Обертан Папаряк Перун Петраш Петрыкович Приндяк Про Квіт
Прокопчык Прончак Прятка Радик Репка Ребчак Салянец Свирчак Семак Семерак Смольчак Сорока
Станчак Стецик Стрільчык Сурняк Суходольскій Федориґа Ферцяк Фецяк Фенчан Фуґас Хованец Хома
Хромчак Чачовскій Чепак Червоняк Шымчак Шышак Шост Шуміляс і Яловейця пишот га
октом октобра <unk>a <unk> многлі спроси З розпочатьом ІІ Світовой війны змінило
ся жытя і в одлученій од Лемковині Шляхтовскій Руси По <unk> році
част селян зачало вывозити на примусовы роботы до Німец Пару вступило до
партизанткы польской потім совітской Великым обтяжыньом для сел Шляхтовской Руси было достарчыня
ідла партизантскому одділови котре стацийонувал на поблизкій пригыбі Стосункы медже русиньскыма а
польскыма осадниками барз ся погіршыли Ґуралі зо Щавниці підозрывали Руснаків о писаня
доносів до ґестапо ци шпігуваня партизантів Конец війны не стал ся кінцьом
проблемів Хоц уклад о выміні людности підписано в першым ряді для былого
ряшівского і любельского воєвідства то згідні з першым його артикулом розшырено його
постановліня на інчы обшыри де нашли бы ся охочы на добровільный выізд
на Украіну В звязку з тым юж в марци <unk> р появили
ся на Шляхтовскій Руси специяльны аґенты котры розтачачали перед Лемками візі чудового
богатого жытя в Радяньскым Союзі Уж в червци векшіст родин выіхала першыма
транспортами Хоц пару родином повело ся вернути назад то в рамах акциі
Вісла выселено іх і тых што ся лишыли на Західні земли Загально
зо Шляхтовской Руси выселено <unk> осіб в тым до Росиі <unk> Обі
парафіі в Шляхтові і Яворках перестали істнувати рис мизаґар цака ле цака
ельтыскы не геты у веде фелиґ Ервек арфат долве жле Ельвы окре
так Во што флетве гыда оры гыда амальы шыбе редок омрокляй ада
цакаль Iнса гыд нска єдному з атракций його рок Є Музичный клюб
Музична Овчарня Музична Овчарня то тіж Стоваришыня Проєкт тот народил ся в
<unk> році коли Вєнчеслав Колодзєйскій закупил стару Овчарню і перенюс єй на
свою парцелю По одповіднім ремонті і адаптациі овчарня зачала свою діяльніст яко
місце особливой творчой праці Находит ся там <unk> дармовых міст доспаня для
артистів і <unk>особова концертова Саля Од <unk> р в музичній овчарні орґанізуваны
сут медженародны музичны варштаты Занятя одбывают ся в клясах гітары басовой гітары
перкусиі інструментів клявішовых і вокалю Презесом Гоноровым заложытельского Комітету Стоваришыня остал Найджель
Кенеди Серед членів сут м ін Ганна Банашак Ярослав Смєтана Януш Муняк
Януш Стробель і вельо інчых выбітных музыків композиторів джазминів В музичній Овчарні
одбыват ся вельо концертів тіж світовой славы музиків Зато послухайте єдного з
тых артистів а заразом члена Стоваришыня Музичного Овчарня Ярослава Смітаны Пісні Гот
ста Іщы на хвилю останеме в артистичным кругу але тепер призреме ся
в скорочыню трьом різбяром з Балуцянкы з родины Шаляйдів Перший з них
Шаляйда Дмитро вродил ся <unk> листопада <unk> р Был лемківскым різбяром котрый
різбыл в дереві Од малого різбывчыл го отец Початково творил предметы котры
потрібны были в хыжы на штоден бусякы тацкы шкатулкы цитаніры і прикрашал
іх рослинныма мотивами Разом з двома інчыма селянами тіж різбярами Кыщаком і
Стеком были участниками выставы Лемківской різбы За Копанім в <unk> році Была
то перша така участ лемківскых різвярів на такій імпрезі Дмитро был добрым
і дбаючым о родину ґаздом В <unk> році выселеного на Украіну зморены
війном тяжко захворіл і в недолгым часі вмер Был братом Антона Шаляйты
тіж різбяра Антон вродил ся два рокы по Дмитріі в <unk> році
Найперше малювал потім заінтересувал ся різбом різбиты вчыл ся од няня і
од старшого брата Порядні вывчыл ся орнаментальной різбы в звязку з чым
был майстром в різбліню рам для ікон Працювал тір з кыщаком орисиком
і коцябом подібні як брата в <unk> році выселеного на Украіну де
іщы през <unk> два рокы працювал на ґаздівці і різбыл бобы всыскємонґо
соскєрома крикшыбо чымонґо зо скромотомы Ціґо Чыпшы во Шыпшы вого Третій з
Шаляйдів вротил ся в <unk> році в Балуцянці і тіж різбыл в
дереві В <unk> році скінчыл гандльову школу в Саноку В <unk> році
переселены тіж на Украіну Перез якысий час был выкладовцьом в артистично архітектонічній
школі в Одерсі выспециялізувал ся в пласкій лемківскій різбі Різбыл таніры таци
ци бопельничкы Своі выробы оздаблял орнаментами стилізуваныма на листя дуба ялора кльона
ци винограду В роках <unk> розшырил тематику выробів і присвоіл си округлу
різбу Його творы характеризували ся особливом динаміком руху през што мало ся
вражыня же його різбы сут жывы Потім зачал різбити тіж портреты котры
принесли му розголос і грамоты Його творы выставляны были м ін в
Москві Кыєві ци Одесі Вмер в <unk> році На конец днешнього одтинґа
послухаме радіщы пана Ярослава Смітаны з музичной Овчарні до звуків трубкы єдного
з выбітных джазовых музиків Америкы Арта Фармера а о собі припоминают іщы
Штефаня Шефрон Шпіриддон і Штефан Я вам дякую і запрашам на наступный
аяк за тыжден Наталия Малецка Кара гра