A Я[К]...?
Еп. 59

A Я[К]...?

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono wielkanocnym zwyczajom i tradycjom na Łemkowynie, opisywanym na podstawie wspomnień z różnych wsi, m.in. Czarnego i Bartnego. W audycji pojawiają się informacje o poście, pieczeniu paschy, malowaniu pisanek, święceniu koszyka oraz wielkanocnych obrzędach i pozdrowieniu „Chrystus Zmartwychwstał“.

A Я[К]…? #59 - 1 V 2013 - Великден

Автоматычна транскрипция

Ци знате што робили Ґаздыні Жебы ім вышли добры паскы Альбо де
стояли босоркы в часі страсти Великій Четвер По што пастухы вязали бундзикы
на мотузах по каждій Євангелиі А знате чом по посвячыню каждий ґазда
спішыл як найскорше домів Тото вшытко і іщы більше в днешнім проґрамі
низка А як зышол кус страсий і завандрувал до великодньой темы Довідати
ся про святочны звычаі і традициі з ріжных сел на Лемковині Днес
маме середу <unk> мая <unk> р годину <unk> вечером При мікрофоні перез
найблизше парудесят минут Наталия Малецка А ви чуєте Лем фм Радийо Руской
Бурсы з Ґорлиц привитат вас пісня Галидуя і співачка Ясмін Леві Сонто
Ноале а лю ракєн мета што на <unk>onte <unk>ea<unk>o мара Адам Барна
в книжці Кавальчык тернистой істориі села Чорне на Лемковині <unk> так вспоминат
великодне свята в своім рідным селі Чорне В великым пості люде не
єли мяса масла ани молока Іли готовлену страву але пістну Мастили ідло
лем олійом або оріховым маслом рослинным іли печекы або готовлены бандуркы сыровом
капустом мащеном олійом ци маслом рослинным През цілий пізд співали лем церковны
великопістны пісні На свято стрітеня святили восковы свічкы а на квітну неділю
багніткы Тоты свячены річы тримали в коморі а вытігали іх як проходила
велика буря з блисковицями і гырмотами І коли іх на выгляді жебы
хоронити хыжу од страшного перуна Од страсти Великій Четвер през пятницю і
суботу аж до пілночы люде на преміну слухали церковного чытаня на преміну
чытали діякы Од великой пятниці люде зачынали приготовліня до великодня Пекли паскы
великы і малы з жытньой і писуваной мукы Писали воском писанкы і
фарбували іх як хто міг Найчастійше то в фарбі сухых лупин по
цибулі або лубків з дубовых і вільховых дерев Некотры серскы дівчата то
найбарже пильнували того жебы то іх писанкы были найгарше описаны лоском і
офарбуваны на ріжны кольоры Досвячыня на великден приготовлювали великій гарді плетений кошык
в котрым містило ся вшытко што было потрібне до ідла на першый
ден свят О пілночы з суботы на неділю розпочынало ся великодне богослужыня
полночниця пасхальна утреня і пасхальна Літургія На тото богослужыня ішли праві вшыткы
домовникы і брали зо собом досвячыня <unk>ну або дві великы паскы і
кошык полнен вшыткого Вшытко тото святили в церкви по пасхальній літургіі По
свячыню Кажды ґазда і ґаздыня брали свяченину і як найскорше спішыли домів
Такє спішыня мало быти доказом же в ґаздівці буде ся так вело
рано будут ставати і на час вшытко робити в цілым році Треба
было тіж хоц раз обыйти коло хыжы зо свяченином жебы в ґаздівці
вшытко ся добрі і вкупі тримало Свяченину іли вшыткы в родині але
аж рано і зачынали од свяченого яйця В першый ден свят нич
не варили іли лем тото што было освячене кошыку Пополудни діти бавили
ся писанками і інчыма готовленыма яйцями На третій ден свят од рана
молодіж обливала ся водом Хлопці мали зрыхтуваны скорше сикалкы з хабзины а
дівчата боронили ся водом з коновок і горнят Од великодня люде в
церкви хыжах і на полях півали великодні пісні і вшыткы інчы веселы
співанкы Од того свята през <unk> дни вшыткы люде поздоровляли ся зо
словами Христос Воскрес на што інчы одповідали Воістинно Воскрес так было в
селі Чорне Вертаме поперві а А О З колеі Іван Мадзік в
книжці Бортне і околиця так описує то найбільше християньскє свято В Бортным
Великдин барз урочысті обходит ціле село Святочні приберат ся вікна хыжы сут
свіжобілены чыстят малюют вытігают зо скринь нове облечыня ґаздыні варят найсмачнійшы стравы
З хвильом заложыня площениці Гроб Ісуса Христа В пятницю молчат дзвоны а
дітвора громадит ся коло церкви з деревяныма колатками зланыма тіж клапачками Ден
і ніч на зміну молят ся люде при гробі плащениці Часто грішникы
приступуют в тым часі до сповіди Дома дорослы хлопці і дівчата малюют
яйця З буду вечером або в неділю раненько выносят паскы кошыкы з
ідлом до свячыня Паску велику як колесо од воза часто треба было
пец розберати жебы єй достати несе сама ґаздыня в плахті на плечах
в руках кошыка в ним яйця кобаса солонина хрін мед мала паска
для пастуха сыр масло Кошыкы і паскы розкладают коло церкви на траві
Як в тым часі єст сніг то укладают вшытко в церкви В
столітю ключы од церкви тримали Жыды зато треба было іти з Паском
до Жыда купити фляшку палюнкы або закурити І товды Жыд зробил білий
пасок на пасті і дал ключы Як зробил на пасці чорний пасок
то паскы не вільно было освятити Каждо разиво треба было іти по
ключы а потім іх звертати По о свячыню вертают до хыжы обходят
єй три раз докола і так вносят кошык до середины В суботу
перед свячыньом постит ся цілый ден Рыхтує ся покарм для худобы на
цілый окрес свят Уберают ся святочні а скоро опілночы спішат до церкви
Окрушены Спаскы дают коровом а три окрайці Спаскы тримают цілый рік до
наступной яры Паскы палят ся як надходит велика буря Люде вірят же
тот дим змінит кєрунок бурі а Спаском обходят хыжу жебы ся дарило
Вертаючы з церкви спаском люде зберают тріскы на щестя до збераня грибів
Воду в котрій готовили яйця ужывают на перешкоду для босоркы напримір лиют
коровам цицкы жебы босорка не взяла молока од коровы Тоту воду так
само в дакотрых селах ужывали панны а часом жены нили синьом ногы
жебы мати тверду і гладку скору як яйци З церкви ішли скоро
домів хто першы вернул тот перше закінчыл жнила в тым році На
великден ходили тіж над ріку Смотріти на рыбы Хто виділ тот мал
быти здоріл як рыба Не вільно было на великден спати жебы ся
дітом не вляло до сіна А хто на свята ходил по хыжах
за дачым то свідчыло же буде жебрак Коли яр пришла допіро што
по святах то коли выпущано худобу першы раз зо стайні на полем
то скорше обходили стайню з освяченым яйом жебы ся тримала купы Потирали
ратиці шкарупином зо свяченого яйця жебы ратиці были тверды як тота шкарупина
Ґаздыня тіж выходила зо свяченым зільом і окуряла худобу жебы бо сорка
не взяла молока Молодым коровам рогы окручали мягком шматом жебы были мягкы
до доіня Змарували худобі носы і ногы жебы не вкусила іх жмия
Пастух зо свойом свяченом паском обходил доокола худобу жебы ся муна перешвіст
тримала в єдным стадіі Так власні святкували давно Стары Лемкы об нім
суйо <unk>эст рыст Папара суйо шміт і я <unk>earrati Ліґнект Суга суга
Соє А як было в Полянах Великодных традиций было менше На великодню
пятницю была жалоба Не дзвинили дзвоны мал місце хрестный хід докола церкви
з коруглами іконами євангелийом і плащеницьом Мы діти рыхтували сме ся до
того особливо треба было мати клепачку або рапчало перестікували сме ся чыя
клепачка ци рапчало є голоснійше Іщы запамятала ся мі єдна церковна традиция
вшыткы дорослы ци діти по заложыню гробу од самого притвору до площениці
ішли на колінах Важным выдаріньом в жытю каждой ґаздині было выпіканя великодных
пасок З повагы того дня барз важным был розмір паскы Діаметер выносил
близко <unk> центиметрів а высокіст <unk> Такых пасок пекли дві єдну з
петлюваной мукы другу з разовой Мука петулювана то мука з дрібного молочыня
разова з грубого Паскы святили в хыжах В суботу священник обходил хыжы
сходили ся сусідове приносили до свячыня паскы і кошычкы з традицийным змістом
Паскы приношено в плахтах на плечах в кошыках были яйця крашанкы писанкы
буджене масло сыр хрін вшыткы были святочні облечены Так великодны свята споминат
Володимір Ардан в книжці Моі рідны Поляны Невельо о святах пишут Лем
Мончак Іван Наполиня Ґіннадия Юсків В книжці Лабова Перед великодньом жебы паска
ся удала ґаздыня коли вкладала єй до пеца мусіла підскочыти з лопатом
в руках і цмокнути зубами Вшыткы паскы несли потім в плахтах на
плечах досвячыня до церкви а то было добре три кілометры Бывало і
так же з єдной хыжы аж дві особы несли печыло до церкви
В пізнійшых часах священник приізджал до села і до єдной хыжы люде
зносили паскы і вшытко што треба было освятити і священник освячал Ац
дашто інчого было в мацині великій послухайте Великій Піст в Лемків зачынал
ся зараз по Запустах То остатня неділя коли можна было істи мясо
сало масло По запустах зачынал ся великій піст тзв Мясниця Товды ґаздыні
старанні мили вшыткы ґрати жебы ниґде не лишыло ся нич масного В
часі посту Лемкы старали ся істи як найменше і мастили стравы лем
леняным олійом Великден зачынала квітна неділя В тот ден свячены багніткы Звязаны
голузкы вербы або рокеты потім тоты голузкы служыли як лікарство для люди
і худобы Апатикы з багніток могли послужыти до одганяня бурі ци выкуріня
з комина чорта В великодневым тыжни важным был четвер В тот ден
подля того што повідают мертвы душы вандруют по землі гробы сут отворены
отворают ся волчы ямы отворают ся скарбы в выглядах блискаючых огників літаючых
монет Лемкы одвиджали гробы на цмонтерях а священник правил Парастас По заході
сонця в четвер в церкви зачынали ся страстны дни В тракті страсти
священник <unk> рази чытал Євангелиє По каждій євангеліі пастухы вязали бундзикы на
мотузках Бо вірили же коли худоба стратит ся в лісі выстарчыт розвязати
єден бунт і корова одраз ся найде Підчас страсти можна было зобачыти
вшыткы босоркы з околиці Не входили николи до середины церкви лем зберали
ся при вході до храму під дзвіницьом В четвер тіж хлопці палили
огниска на полях На знак памяти про тото же того дня повісил
ся Юда З тых огниск приносили єдного лузя і запаляли ним оген
в пецу Того дня переставали дзвонити заміст дзвону выкорыстували каляталя клопачкы Зачынаючы
од четверга старшы люде по заході сонця зачынали пустити аж до неділі
воскресіня господнього Дівчата заберали ся за писаня і малюваня яєц а в
часі свят писанка была подарунком до желаня веселых свят здоровля і выкупліня
ся од обливаня в обіваный понедільок Послухайте дальшой части того як святкувано
Великден в Мацині Великій Велику пятницю близко церкви дорослы хлопці розпарали великє
огниско при якым несли варту до воскрестіня господнього Бабы пекли паскы о
шырокости і высокости дакы <unk> центиметрів Часто жебы єй вытягнути розшырювали челюсты
в пецу Паскы тоты несли потім в пристиралі ґаздове а ґаздыні несли
кошыкы наполнены писанками кобасом салом маслом хріном і маленьком паском Маленькы дівчата
мали свой малы кошычкы а в них баранчыка пасочку і писанкы Особливе
великє значыня мала при освячаню велика паска Посвячыню ґазда обходил три раз
хыжу докола З правого до лівого боку жебы вшытко што в хыжы
было охоронене од вшыткого што зле Великодне сніданя зачынали молитвом а по
молитві ґазда ділил свячены яйце Підходил до каждого домовника зо словами Христо
з Лоскрес і частувал свяченым яйцьом Найважнійшом серед ідла была очывидно велика
Паска З якой спочатку треба было одрізати три окрайчыкы якы обувивали вленяне
полотно і тримали цілый рік Розмочений в ладі кавальчык Паскы лічыл біль
головы і жолудок а дим зо спаленого в пецокрайчыка одганял бурю По
сніданю молодіж зберала ся на пляцу при церкви де орґанізували си ріжны
веселы забавы дуже співали Найпопулярнійша была забава Зельман Был то танец в
часі котрого співали Чого хоче Зельман Чого хоче його брат Чого хоче
зельманова ся родина Пан Нихоче Зельман Зельман то мал быти жыд якій
в часі панщыны вынаял церков і ключы од ней достал од пана
Хытрый Жыд отверал церков парафіянам лем за грошовым вынагороджыньом Так мало діяти
ся аж до скасуваня панщыны В неділю ходили над ріку смотріти за
рыбами Хто виділ того чекало великє щестя Молоды хлопці в понедільок літали
по селі і обливали ся водом Часто было оно барз брутальне хлопці
вылівали полны відра воды на бідны дівчата В понедільок в ночы хлопці
робили си іщы більшы жарты вытігали возы на дахы достудні шмаряли плугы
і замальовували вікна в хыжах жебы люде не знали же зачынут ся
наступны ден святкуваня Тоты великодны обычаі змацины великой списал Михал Желем В
ісоті великым з колеі в першый ден великого посту іли лем печены
компериі бандуры сорова капуста з бочкы сухы хліб помащены частком то было
ціле ідло на піст Великій піст нихто ниґде не ходил коли пришол
ся в церкви сідило ся в хыжы Можна было лем співати страдальны
пісні На квітну неділю част посвяченых багніток впихано до землі по полях
жебы ґрат в пришлости не был зерна По церкви треба было тіж
зісти пару котыків з тых багніток жебы не боліло ґарло Што ся
робило в великым тижні слухайте уж поперві серлян сой Од понеділька ґаздыні
зачынали роботу кажда хыжа мусіла быти побілена До четверга вшытко мусіло быти
вычыщене вымалюване і выпране А в четвер як сонце зашло ішли сме
до церкви на так званы страсти Як пришли домів з церкви то
втовды робили розчын на велику паску І в пятницю рано ставали замісили
на паску така паска мусіла лажыти понад <unk> кільоґрамів Пекло ся єй
на великій округлій блясі До такой паскы треба было зложыти дакє <unk>
яєц і вшытко ся святило І тота паска і яйця повинны старчыти
аж до провідной неділи Значыт до першой неділі по святах В суботу
рано святили Священник зачынал од нижнього кінця Віслока як было тепло то
і науці святил А як был дощ то ведакого в хыжы так
по <unk> родин а потім в наступній хыжы і зас такє <unk>
родин і так безціле село Хто мал близко до церкви то в
церкви свячено Але як хто далеко то священник іхал до Людин В
першы ден свят ішли до церкви на <unk> годину з рана То
был неділю на великден і другій раз в тот ден ішли на
вечірню Ціле свята ходило ся два разы на ден до церкви Раз
на <unk> рано а потім на вечірню По церкви при церкви бавили
ся діти Хлопці входили на дзвіницю і цілый ден дзвонили Было страшні
весело Дівчата приносили писанкы кажда мусіла принести А вечером хлопці ходили од
хыжы до хыжы всяди де были дівчата і кажда мусіла ся выкупити
і дати ім вісем писанок На другій ден обливали ся водом але
так ся обливали же як была ріка то єден другого до рікы
цілого омочыл Кажды мусіл быти обляны бо не доіли бы ся коровы
В третій ден свят ішли сме на цмонтір на гробы і коло
креста была правлена панахіда Вшыткы шкарупины з яєц розносили по полі подібні
як багніткы А яйця перед святами то барз малювали писало ся іх
лоском Кажда дівчына понад <unk> писанок малювала І вшытко потім роздавали хлопцьом
Было такє што ся зове тріщата таке з дерева то ся мучыло
а потім фарбувано в тым яйце а воскували лоском од пщів Кажда
дівчына мусіла дати хлопцьом по яйци бо як не дала Моі дорогы
а вас як ся святкує Тримате іщы дакотры звычаі традициі Тримате ци
ні то з нагоды свят же вам вам дуже здоровля жебы сте
мали силу і охоту слухати нашого першого лемківского радия Лем фм Граме
і твориме то радийо для Вас і про Вас В проґрамі выслухали
сте вспомин як Стары Лемкы обходили великодни свята в Чорным Бортным Поля
на Глябовій Мацині Великій і Віслоці Тримайте ся святкуйте спокійні одходте часом
од стола а тым вшыткым котры уж святкували же вам приємного долговікендового
выпочынку вшыткого доброго розіщыня свята щырі для Вас Наталия Малецка тоту