A Я[К]...?
Еп. 101

A Я[К]...?

Опис епізоду

To druga część jubileuszowego odcinka programu „A як radio Lem fm“, w którym Natalia Maleczka wraca do wcześniejszych audycji i zapowiada kolejne odcinki poświęcone łemkowskim „literom“ oraz wędrówkom po Łemkowszczyźnie. W nagraniu pojawiają się też krótkie opowieści o historii kilku wsi, lokalnym gospodarowaniu, społeczności żydowskiej oraz o postaciach takich jak Mikolaj Burjak i Wiktor Gładik.

A Я[К]…? #101 - 26 II 2014 - Ювілейний (част 2)

Автоматычна транскрипция

Добры вечер Ту проґрам А як радийо Лем фм бесідує Наталия Малецка
Запрашам на другу част святкуваня <unk> оддинка проґраму а як значыт ся
запрашам на <unk> першу ґеоґрафічно історичну прогульку І зас так як в
минулым тыжни запрашам до переконаня ся де перештоти більше як два рокы
уж сме били і што сме познали а є того барз дуже
бы понад <unk> лемківскых сел понад <unk> особливости повязаных з Лемковином єдной
буквы Тыжден тому перешли сме през першы дві сері през вшыткых одтинкы
днес презентация проґрамів з <unk> четвертой <unk> і <unk> сериі Тоты пізнійшы
сері не обиймували уж цілой Азбукы было сме хоцбы таку букву ґє
ци поза Ґладышовом є іщы такє інче лемківскє село на тоту букву
А што повіштал букві Дайме на тот цен Я Малам проблемы жебы
по першій сері дашто выдумати Про тоты буквы кєд ся милю підповіджте
мі будеме робити і наступны одтинкы тых букв Раз іщы дякую Вам
за то же не слухате пишете своі увагы ділите ся зо мном
рефлексиями ци даякыма помыслами Без того проґраму бы не было Дякую і
запрашам ненаступны вандрівкы Може ся так поведе же перейдеме цілу Лемковину А
тепер хоц сме в <unk> році вертаме іщы до <unk> і <unk>
рока Запрашам Наталия Малецка Ожену єм ся не призрівєм ся тепер ся
ни не стає Накрыло ходы накрыло смуты ой крывы смо Згоры ся
хморы столы ся хмор буде лаво чылу Сподобало ся інчолу сусіду Олегых
дьок Гей што ся стало В другым ся кохало Тепер мі говают
Але його не хочу оберну ся пифучу Тойной сой го тримаю Аля
його не хочу оберну ся пивучу Тойной сой го тримаю Баничане управляли
певні то само што і ґаздове по інчых селах овес ярец ярежыто
оркіш бандуры карпелі капусту горох біб фізолю а з часом тіж зачали
управляти о зиму і яру пшеницю але удавала ся головні на нижнім
кінци села де были найліпшы землі Найпладнійшы землі были на границі з
Бортным і Наґуричу Дерославлем Кустриця і велика скількіст Яферника Миколай Буряк был
чловеком о высокым рівни духовного розвитя чловеком очытаным і мудрым Мал талент
до писаня вершів і дідил ся ним з інчыма Перез понад двадцет
років был присутный на сторонах лемківской сторінкы де публикувал своі творы Улюбленым
літератскым ґатунком Буряка была байка в звязку з тым же в селі
мешкала дост велика жыдівска соспільніст ниже церкви находила ся мала синаґоґа Як
споминают давны селяне Жыды были барз віруючы і одданы молитві Коли уж
лем ішли до Божниці по дорозі до никого не бесідували бо уж
товды зачынали ся молити а коли ся пришло до них дохыж І
акурат товды ся молили то закля не скінчыли не было молы жебы
заняли ся інтересантами Тоты села Гуты завязуваны были при основаных по лісах
в поблизкым сусідстві до інчых уж істнуючых сел Гут Шкла Такых Гут
на обшыри Лемковины было напевно пару Омовляна уж Гута Высовска Гута Крамска
і Гуда Поляньска котры познаме днес Гута Самокленска дакше звана Гутом Перегримском
функцийонували тіж дві Гуды на терені мушыньской державы в ключу краківскых бискупів
Єдна положена была медже мохначком а тиличом а друга находила ся правдоподібні
медже поворосником а Мушыном Тема ГУТ то перша част проґраму а другій
познаме особливіст Віктора Гладика А як серия одтинок нр <unk> зачынаме Друга
війна привела до поважной зміны в поглядах Віктора Гладика В звязку з
тым же Німців уважал за найвекшых ворогів вшыткых Славян зачал ся оповідати
за прилучыньом Лемковины до Совітского Союза Подля місцевой традициі село мало быти
основане серед дубовых лісів Найперше в Дубным названо Потік а потім приняло
ся так называти І село Родоначальником фамилиі Дуркотів был отец Петро Дуркот
вроджений в <unk> році в Ганчовій котрый был адміністратором в Рыхвалді а
пізнійше парогом в Новици і Ізбах Єдным з його сынів был Йоан
Хризостом Дуркот снір вроджений в <unk> році в Новици Йоан Хризостом Дуркот
сніор был адміністратором в Жеґєстовій Камяні Тиличу Зас Камяні і перез долгы
рокы парогом в Новій Леси Сыном отця Йоана Хризостома сніо был вроджений
в <unk> р в Камянній Йоан Хризостом Дуркот Юніо адміністратор в Віковій
поворознику Баници а пізнійше парох в Шляхтовій і Лабовій Был передовым соспільно
культуровым і економічным діячом вынятково здібным орґанізатором Был тіж членом основательом Руской
Бурсы в Новым Санчы Нестор Жылич писатель учытель і журналіста Вродил ся
<unk> мая <unk> рока в Камяні З того села походит тіж м
ін славетный Рід Присловскых і знаменитый Миколай Малиняк Лехманик Ментик Микуляк Мисечко
Міщура Міщак Попович Семаняк Синялчак Тарас Тимур Трощак Червінчык Югасик Такы ґаздове
замешкували напевно в столітю село Жеґєстів Перше з сел локуване было <unk>
січня <unk> р і было то село Зубрик Привілей на локуваня села
отримал Шолтис Федор І село має дату локуваня <unk> лютого <unk> р
а осадцом был щалиньскій шолтис Іван Маковиця Село то злоцкє а дашто
приносили іщы ксєндзу інчого яккурия ай ци він мал до вшыткого был
сужы вшыткого Ти він был богат неціле село там тілько ліса было
того і тілько полям а вінам тілько тоты коні ани кором бы
є там і чыпівза мам ся тер не інтересувано але там люде
роби там як пішол хтоси на зва повіди дати Но то мусіл
прити або млинци молоти та на молоті даму там дваны ци три
ны або дырва співати зато же лем же на заповіди оплата така
є Осаджены кмітовым поза тым же обтяжены вшелеякыма оплатами і одступовым винны
были працувати для шолтеса по три дни в році в часі жнив
І по єдным дни каждій порі рока Давати му на різдло по
два ковуты і два колачы а на великден по піл копы яй
і два колачы Повинны тіж были працувати при направі млина Мылинар і
коваль отримали попіл вільного лана землі А кєд бы всеі появил ся
дакій новий осадник котре бы втіхал перед кымси не може быти здраджений
і выданий на суд такє привілей мал заохотити до осаджаня ся в
Комончы Нераз певно стрітили сте ся з публикациями і книжками о Лемках
і коли появляла ся тема облечыня то найчастійше презентуваны сут знимкы Ласті
з Команчы Команецкє облечыня є кус богатшы як з інчых части Лемковины
В Лабові одбывали ся знаны на околицю торгы подібны великы ярмаркы мали
місце в Жыдины Устю Рускым цинайові Зганяно на них выпасане през ціле
літо соткы овец В Львові орґанізувано тоты торгы в звязку з тым
же село находило ся при тракті якій провадил з Нового Санча през
Тылич аж на Мадяры Была уж в Аяку бесіда про Лемко Голь
Лемківскій Центр в Клівлянд в Стані Огайо а тепер довідате ся Кустього
Лемко Парк Монров в стані Нов Йорк З першого Повоєнного повселюдного Спису
з <unk> рока знаме же в Нижній мохначці было <unk> хыж а
мешкало <unk> люди <unk> хлопів і <unk> бабы грекокатолицкого віроісповіданя люди было
<unk> римокатолицкого <unk> і <unk> протестантів Народовостьово русиньску достоменніст задеклярувало <unk> осіб
а польску <unk> то дві особы меншы як осіб якы записали ся
римокатоликами Знаме тіж хто в тым часі был якым фахівцьом в селі
І так бединарьом был бойко тесльом кмітик комасациі завдячают оховчаны злучыня барз
порозділяных і роздрібненых парцель і лук але тіж факт же в центрі
села кус ся провиднило Коли перед комасацийом в самым центрі было <unk>
ґаздівок то по комасациі ціле село рахувало іх <unk> номерів Пишучы так
о справах Старого Краю як і о проблемах нашой еміґрациі Пиш кєрувал
правдом перез <unk> років През тоты рокы склал тіж пару лемківскых календарів
Коли під конец <unk> років приіхал до Америкы Димитрий Віслоцкій Симеон Пиш
навязал з ним стислу спілпрацю Ефектом того был його перехід до печатаной
перезвіслоцкого ґазеты Лемко Панкна тягне ся през пару кілометрів в долині од
Маластола на полудне в сторону Баниці села котре днес уж не істнує
а на так званым баницкым Вершку выстарчыт скрутити жебы дойти до сусідньой
Вірхни тепер адміністрацийні Вірхня то част Ґладышова і дале дотерти власні до
Ґладышова з Мереківця Квятоня Панкна было то королівскє село основане при гандльовым
шляку перед збором на Словацию Село рібкы окружуют залісены горы Од полудня
на границі тепер зо Словацийом скорше з уграми є острий верх Высокіст
<unk> метр над рівньом моря Од заходу є Біла Скала Стискы і
Свейка од пілночы Ділец а од сходу ліс взяный Рібкы сусідуют з
Ганчовом Чертыжным баницьом Ізбами Біличном Гутом Высовском Высовом і Бліхнарком в Аяку
познате тепер сільветку учытеля Вродил ся Іван Русенко <unk> січня <unk> р
в родині Юрка і Катерины з Дому Оленяк Селян в Красній ци
Коростенці як звали місцевы В околици Сталишы льондували тіж росийскы Скочкове Єдного
разу хтоси зробил донос і Німці окружыли ґрупу скочків з двадцетых пережыло
двох По вызволіню в селі появили ся аґітаторы але на выізд до
Радяньского Союзу здесидувало ся лем пару родин В тій части проґраму Призриме
ся смерти з пункту виджыня старых лемківскых людовых вірінь і переказів З
давнійшых слідів жытя села в Терстяні найдеме мурувану церков під Покровом Рождества
Пресвятій Богородиці збудувано в другій половині ХХ столітя Церков та уважана є
як найстарша мурувана церков на Лемковині традицийны людовы способ на якысы хвороты
ци запобіганя перед свым Буде то лем мала частичка вшыткых традицийных людовых
вірінь звычаів метод і таємных способів начырака або боляка стосувано підбіл хворе
місце мащено листьом під біло і прикладаного до загоіня бабку листя бабкы
вкладало ся до будинкы на ліпше масло і до очыщыня єй од
квасів але тіж прикладало ся листя бабкы на раны для ліпшого гоіны
Алексий Тороньскій То єден з барже активных і значучых етноґрафів і діячів
якій жыл другій половині ХІХ столітя Алексей Тороньскій вродил ся в <unk>
році в родині грекокатолицкого пароха в Заладці Чертыжне было східньом границьом мушыньской
державы краківскых бискупів За ним тягнули ся уж шляхетскы села роду Ґладышів
Доходы духовного поза рольом то были іщы даткы вірных Найважнійшым з них
была шторічна Дозазерна В чертыжним выносила она аж єдну копувівса Додатково каждий
кміт і жолты смусіли оддавати іщы подва віл ся не хліби Каждий
ґазда зобовязаный был тіж до плачыня <unk> грошы новино і просвору Шкляры
не были найменшым селом але не были тіж тым великым то напевно
Коли обмірювано цілу Лемковину в <unk> році простор Шкляр выносил неціле <unk>
кілометрів квадратовых Для сусіднього Королика Волоского было то неціле <unk> Для балутянкы
кус понад <unk> але уж посада Яслиска мала простор <unk> кілометрів квадратовых
На обшыри Шкляр нарахувано <unk> хыж і <unk> мешканців што давало середньо
<unk> осіб на хыжу што статистичні было кєд ходит до скількіст люди
на єдну хыжу дост часте на Лемковині Діяня тото выникало з охоты
цивільных люди і почутя конечности ратуваня перед тотальным забитьом знищыньом і девастацийом
забитків якы свідчат о лемківскій істориі тых земель Участ в тій акциі
взяло в сумі близко <unk> осіб были то студенты з ріжных студентскых
науковых кружків і туристы Ініцияторком того діяня была Зофія Шантер Історик штукы
і автор вельох цінных публикаций і дописів посвяченых істориі Лемковині і церковній
штуці як хоцбы такы титулы як Злости Лемкощызны Дожеча Ґурной Ропы істория
всі і штука Церкєвна ХІХ віку Явіркы бо то днес о них
мова положены сут в долині в місци де чорна вода вплыват до
потока Ґрайцарок Сусідство села то очывидно біла і Чорна вода Шляхтова Ідут
дале вздолж дорогы на захід то буде Щалниця а далі уж Коростенко
Барз близко але за малым пасмом верхів і уж по словацкій стороні
находят ся такы русиньскы місцевости як Великій Липник Фольварк а на сході
споминаны Камьонка Літманова і Ярамбіна маму гус маму узьмачко моя маму маму
узьмачко моя Зый теві верно чудайте мятого роту маму узьмачко моя рыхтуйте
мі перночы девятови року мамутьматкому деву стріво стрівочко моя Деву Сдерево стівочко
моя Зрыхтуйоте переночку винтамятятого рочку дивусь дивочко моя Зрыхтуйоте дверочку винтамятятого рочку
ді моя ма ву мамечко моя магусь мамучко моя лице з мужом
ґмени ецмам естери мамечко моя Лице з мужом на ґмени єцмам естелимачкому
но но но но но но но но но но но ны
даны данна даны но но но но но но но нон но
нна нона но но но ля новыславыя Лісе з мужом підпер підпером
гуз жовчого войо з мужом під деном рязном всю під перном гуз
шолиском войом но но но нон но но но но но но
но но но но но но но но но но но но
нона нон но но но но но но но но но но
нон но нон но но но но но нон нон но но
но но но Добру вечер Ту Наталия Малецка і проґрам А як
Зачынаме <unk> серію і стартуєме од буквы Б В долині впілперек до
долины рікы Табір котра своє джерело має в околиці шклярской перехыбы над
котром находят ся хоцбы такы села як Дош ци Королик польскій В
долині потока Баутянка найдеме село о такій самій назві Баутянка Камінный помник
поставлено <unk> рокы тому в селі котре през вікы свынуло з камінярства
Помник поставлено бортнім Помник представлят собу выбітного композитора церковной музикы Дмитрія Бортняньского
То з Бортного походят тато дідо і цілый рід бортняньскых а властиві
Шкуратів бо такє є родове назвиско предків Димитря В минулу середу познали
сме Болутянку і бесідувала м же присілком Болутянкы была вілька котра в
певны моменті одлучыла ся од Болтянкы як осібне село і днес власні
про вільку іде Як ся розвинула і з чого свынула слухайте а
будете вшытко знати На цілу околицю найбарже знаным і найздібнійшым різвяром звількы
был Михал Орисик Жыл в роках <unk> Од найменьшого різбів пласко різбы
навчыл ся одыняня інчых технік прищувал ся сам Василь Бенч в родуся
в <unk> році ученик Рисика Його різбы представляли предевшыткым жытя культуру і
обычаі Лемків Вельостворів Бенча находит ся тепер во Львові і Кыйовій На
схід од Шкляр медже Рудавком Рыманівском а Полянами Суровічныма находит ся місцевіст
Завоі Властиві то находила бо днес село то уж не істнує Не
істнує на адміністрацийных мапах не єген хыж люди але важне жебы як
найдолше істнувала в нашій памяти жебы сме знали же і гын мешкали
нашы люде же мешкали Лемкы Уж четвертый раз сме при букві ЗЕТ
а о найвекшым лемківскым збійнику іщы ваяку не было Зато ся поправлям
в другій части запрашам на капочку істориі збійника Андрия Салкы Збіництво на
Лемковині сігат іщы дуже скорше як часы Андрия Савкы Як ся уважат
перша історична змінка пробескідників походит з ХІХ столітя Евам на Реґіра рідне
село конечне Конечно конечно Як іст ся змінила Така єс маленька Де
ти ся поділа Перше ту мешкало Ґаздів аж <unk> в цілым селі
остало ся десят першы ту ся вербы гарді озеленіли Од самой границі
посаджены были Ци повысихали Ци іх вырубали Ниякы сліды понигности Якє будете
переізджати найперше през Ґладышів потім перез Ждыню жебы доіхати до конечной то
всядиль початок і конец села анонсуют двоязличны таблиці з назвами сел Перез
самы повец переходит єден туристичный шляк є то жолтый шляк одтинок Шкляры
Дальова Яслиска далі пересели повец Черемху на Перегыбу Бескід Понижли повця През
Черемху іде синій шляк і його так званий граничний одтинок траса Барвінок
Черемха Ясєль Далі Перес Великій Буковец Радошівску Перегыбу Сиваківску долину Лубків до
Нового Лубкова Село Мушынка находит ся серед найстаршых сел Былого Мушыньского Кресу
обік Андриівкы Шавника Тылича ци Мелика локуваных столітю Робітний Петро отримал од
короля привілей на локуваня Мушынкы на маґдебурскым праві <unk> липця <unk> рока
На село перезначено <unk> ланів поля з <unk>літнім звільніньом з панщыны Професор
Маґочій утримує становиско же Русины становлят окремий славяньскій нарід і мают право
до пошырюваня свойой культуры і мовы во вшыткых державах в якых жыют
Вельо з його науковых дописів і полемічных дискусий з тыма котры заперечают
же Русины уважают ся за осібний нарід было выдрукуваных в двотомовым выданю
Cor<unk> З <unk> рока Назва села Ожынна має ся выводити од слова
Ожына што означат олочыт черниці Є тіж версия же выводит ся од
назвы Горы Гожанна при котрій основано село Зас з гебрайского языка Ожанна
є жіночым іменом якє походит од слів Гошіянна што означат дай збавліня
Госанна Осанна І кєд сме при значыню імен то затримайме ся на
кустьок долше Адам з єврийского значыт взятий од землі Александра з грецкого
Оборона Люду Алексий помічник Амброзий солодкій Было уж в аяку і про
камінярство і про мазярство і кєд сме при букві о то выпадало
бы посвятити гоцкід кєдну хулю наіщы єдне традицийне ремесло оліярство Ремесло то
было барз популярне не лем на Лемковині Завдякы ініциятиві Олексого Галущака в
Полонні в <unk> році зорґанізувано Церковный Хор а Перез Рік діяла Кооператива
Надія Захотило то до діянь інчых активістів і при материяльній помочы Пана
зо двору Володиміра Константиновича в селі зачато провадити додатковы занятя м ін
хоровы і танцювальны Проваджено Сельску світлицю чытельню заложену тіж дітячу бібліотеку і
дітячый музичный ансамбль То завдякы учытелькы Павлю отця Хайдука і фінансового спертя
Коопераративы Надія Ансамбльом кєрувал сам Єґомост На світлиці проваджено вельо курсів для
дорослых загальноосвідови курсы вышываня готовліня і трикотажу В селі был тіж склеп
Кєд ходит о назву села то подає ся же выводит ся она
од волоского слова репеде якє означат скорий бистрий і односит ся до
потока Репетка в долині котрого розтігат ся Репен днешнє село находит ся
на обшыри Маґурского Народового Парку і лежыт в долині двох річок Жышівкы
і Свіржівкы обі сут доплывами Віслокы Днешнє село то Свіржова Руска По
хвилі перервы запрашам Вас на Выслуханя приймуючы істориі льосів Жыдівкы Ліліі Фляс
яку урятувал православный єґомост польского походжыня парох Тихані Тота істория одтворена є
на підставі допису Зузанны Шнеб Ковач під наголовком На тиханьскій клебаниі Істория
вратуваня Зофіі Трембской студиюм припадку Вытам вшыткых проґрам А як <unk> сері
одтинок зачынаме Днес в нашых штотыжньовых прогульках по Лемковині єдной буквы затримаме
ся при букві че В першій части проґраму познате поскор історию Села
штого звати Черемга а што в другій того не здраджу будте з
проґрамом до кінця Чарівником може быти і хлоп хоц баба є частійше
Зато як страшыло частійше сут хлопы Чарівник чарівниця Чари інакше босор бо
сора бо сорока тиго кришлинь желано замінні Не глядайте Яшковой на дороговых
знаках На дармо Яшколо уж неє Яшкова то днес част Брунар Остают
ся нам лем стары мапы і книжкы Там она є там єй
найдеме же нече гев краю то де ено краю нео Воєвателю Василього
Гольдаю Васильового Гольдаю ейо е тишы голосаме Лемка Бертолено Підномкартолен І што
ж остає мі лем запросити вас на наступну бо пяту уж серію
вандрівок по Лемковині єдной буквы Днес одтинок нр <unk> в цілости буде
посвячены єдному селу Котре што ня дост зацикавило не входило в склад
мушыньской державы краківскых бискупів хоц його положыня і то же сусідні села
приналежали до того ключа підповідали бы же і село Болґуша такій епізод
в своій істориі буде мало а немало Воля Міхала полнила функцию торговой
осады З містечка през верх над Лазом провадил гандльовый тракт з Саноцкой
землі на Мадяри медже інчыма до Гуменного В сімдесятых роках ХХ столітя
одбывало ся воли <unk> ярмаків на рік Вязало ся то медже інчыма
зо взростом чысла Жыдів замешкуючых волю В <unk> р до кагалу Волы
належало <unk> Жыдів Під парохію в дальові підлігали сусідні шкляры і посада
Яслиска Разом в <unk> році было в парохіі <unk> вірных Дуж пастырьом
был о Йоан Венгринович його наступцьом был о Володимір Хомицкій Церков Покровы
св Параскєвы яка тепер є в селі побудувана была стосунково недавно бо
в <unk> році в тым часі парохом был о Ілия Сіркєвич Попередня
згоріла два рокы скорше перед самым великодньом з незнаных причын Давно не
было оваяку лемківской особливости Спішу то надробити і тепер запрашам до выслуханя
біоґрафіі ґеніяльного Педаґоґа нацийонального поеты драматурґа мыслителя історика публицисты Александра Духновича Локацийний
привілей Зубеньска над потоком Зубеньчык отримал сын князя зо Смільника Ячко Выставил
тот привілей <unk> жолтня <unk> рока саноцкій староста Пьотр Зборовскій Правдоподібні выглядало
то в тот спосіб же зубеньскы Ґаздове одрабляли рівновартіст ґрунтів в Бескым
Фольварку аж до часу контракту з <unk> рока З подій села заховал
ся запис о вписі в реєстр концесиі для Максима Балажа на корчму
паленых з піротусовых напитків і пила в хыжы нр <unk> Од <unk>
лютого <unk> р зачато одновляти структуры польской адміністрациі шолтысом Лубкова мянувано Михала
Смільницкого а під шолтысом Штефана Мацко Перепровадженый в тым році Спис Людности
выказал же мешканців Лубкова было <unk> з чого перебывало в совітскій арміі
<unk> в Німцьох і <unk> в Радяньскым Союзі На переломі ХХ столітя
в реєстрах однотувано мешканців маньома якы мали концесию на проваджыня на місци
корчмы ци вышынку В будинку нр <unk> од <unk> р вышынку Вына
провадил Моріц Ґєльб В хыжы нр <unk> од <unk> вышлик паленых спіритусовых
выробів і пила провадил Мойже Вольф Ґраубарт Війна зачала ся в Перегримці
вересньом <unk> рока през дорогу яка розділяла село і лучыла ґорлиці з
Змигородом іхало німецкє війско автами моторами на ватафурах Хвилю але недолго стояли
вшыткы в селі Потім в каждій хыжы закватерувано по трьох штырьох Німців
Єдиным слідом теперішньой присутности чловека сут реторты в якых выпаляный є угель
Од <unk> р вірны православной церкви зберают ся шторока при выміняній скорше
каплиці в Розстайным святкувати памят святых мучеників Павла і Йоханны якы належат
до собору святых мучеників гомскых і підляскых Пізнійшым парогом в Смереківци был
отец Григорий Максимович В <unk> році шематизм подає же На грекокатолицкій парохіі
в Смераківци был вакат днешній одтинок посвячений буде єдному селу і єдній
особливости Музика крутит ся як все при єдній букві Церков в Туряньску
то церков Покровы святого Михала Архангела Теперішній будинок вызнесено в роках <unk>
як деревяный храм о редійній будові з різницьом поставленом од пілночной стороны
Початково церков служыла як грекокатолицкій храм Опрацуваня през методо Трохановского лемківского букваря
в <unk> році і введіня його до шкіл было наступным сукцесом лемківскых
діячів Методому Трохановскому повело ся тіж впровадити лемківскій язык до учытельской семінариі
В Старым Санчы де сам вчыл был він тіж редактором ґазеты Лемко
в роках <unk> Был єдным з найвыдатнійшых лемківскых діячів Більцарела была істинном
кужньом талянтів І земля выдала вельох неоціненых для Лемків люди медже інчыма
маестрів Пера Нестора Репелу Выселеного до Донбасы Волдиміра Возняка Семана Мадзеляна Івана
Горощака то достатні свою любов до рідной землі записал в епопеі на
<unk> тисячы стрічок заняло то <unk> вышыків Великій діячі патріота Митоди Трохановскій
автор лемківского букваря тіж выводил ся з Більцаревы подібні як отец Димітр
Хыляк парох ізб юбіличной ци Семан Трохановскій посел до галецкого Сойню во
Львови або Григорий Трохановскій професор реальной школы в Росиі В Білцареві вродил
ся тіж найбільшый лемківскій композитор Ярослав Трохановскій основатель найважнійшого в повыселенчій істориі
Лемків лемківского ансамблю Лемковина якій тримал нашу достоменніст в тых новых реалиях
Його брат Петро Трохановскій котрого споминала муж на початку проґраму Наш учытель
Вродил ся уж на заході довигнану в тракті акциі сла його родину
але як сам бесідує выдуманий остал в рідній улюбленій Більцареві Під конец
ХХ столітя Ванівка занимала простор Кустьок понад <unk> квадратовых кілометрів рахувала <unk>
хыж і аж <unk> мешканців з чого лем <unk> было католицкого обряду
а <unk> мойсайового Решта <unk> осіб было грекокатоликами што в тамтым часі
было однозначне з етнічном приналежністю значыт ся понад <unk> осіб з самой
ланівкы то были Лемкы Кєд ходит тол будинок церкви то крыла щестя
немала Храм горіл три разы першый раз в стругій раз згорів в
<unk> році а третій в <unk> Затым остатнім разом підпалили єй Мадяры
якы твердили же в церкви крыют ся росийскы війска Коли церков згоріла
другій раз в <unk> році кривяне постановили будувати нову Як ся літо
кінчыло і пришла осін то было дуже роботы бо треба было бандуры
копати нераз по три тижні копали Та як была добра погода та
байка але як слотило і было студено та ся людям дало добрі
вызнакы Іщы як до того ся бандуры не вродили то скараня Боже
Копаль муч ся а думало што копаш Лелюхів як надграничне село мал
важну функцию Переходил там мад єден з важнійшых гандльовых трактів званий лепяньском
Старом Цестом Ішол він од плявця уміцненого Замком през Мушыну вздолж поправду
до Старого і Нового Санча а наступні през Йххіл аж до Муруваной
Любниці В <unk> році одкрыто гын залежыны нафтовой Ропы Авґуст Ґорайскій заложыл
в звязку з тым нафтову копальню в Мацині Шыбы той копальні мали
рекордову як на тамты час глубокіст <unk> метрів Так о леґендарным сыпці
бесідуют людовы переказы Барже потверджены відомости можеме повісти о інчій особі яка
выводила ся з мацины о модести менціньскым славным оперовым співаку Рід менціньскых
выводил ся з Мацины днешні одтинок завандрує на Корсняньску Русь І завандрує
гын допіро другій раз Першый раз были сме гын з візитом в
Лованівці а днес будеме в селі што ся зове опарілка Коростяньска Русь
то місце на мапіі часто помияне о якым ся не памятат коли
бесідує ся о Лемках а єст то місце де тіж чысленно жыла
Руска людніст і одкале выводили ся знамениты Лемкы як хоцбы великій лемківскій
учытель знаны буде вшыткым Лемкам Іван Русенко цизячка і творчыні Клавдия Алексович
Вопарівці вродил ся Іоан Мышковскій жыл ім в роках <unk> Был грекокатолицкым
йогомостьом членом Округовой Шкільной Рады в Яслі деканом дукєльского деканату Інчым йогомостьом
і соспільным діячом якій вродил ся во Парівці был іщы отец Павло
Шуфля Міцно заанґажуваний в борбу з німецкым окупантом был селянин Петро Когуд
вродженый в <unk> р Петрушів Воли Парохами в Рібнику были харизматичны і
выбітны священникы якы занимали ся не лем душпастиюваньом але і соспільном діяльністю
В роках <unk> <unk> Тоту ролю сполняли священникы з роду Бендковскых В
<unk> році парохом рібника остал Йоан Гумецкій отец Модеста Гумецкого Для радия
Лем фм проґрам зрыхтувала Наталия Малецка Де собы хлопце елем ся спыткаме
емі ся поздобаль е нахідне пляне а діж на вечы розмавляме а
Своя аміси о выполя ля ля Хотішні потіж НПСКО споро