Істория села Білична (част 1), якє найдеме попри Лацковій
Автоматычна транскрипция
Добриден добрывечер шановным слухачам радия ЛЕМ фм а особливо проґраму А Як бо до він все в середи о девятій вечером вызвучат на антені перш лемківского радия Днес буде то <unk> одтинок той радийовой енциклопедиі Лемковины Лемковины од а до Я Свого часу заперала єм ся же на <unk> одтинку кінчу проґрам але шмареным мі остало вызваня жебы перейти цілу Лемковину жебы то заправды зробити од а до я Зато з душом на рамини бы тож штораз тякше ся робит сукцесивні реалізую тот плян Днес уж по раз <unk> завитаме до фраґменту азбукы з буквом Боличка з омовленыма місцями є уж пуката внеска доложыме іщы єдно село До той поры были сме уж в Бортнім обох Баницях той коло Ісп і той коло Крилой Барвінку Балутянці Боґушы Білцареві і Бальниці днеска дойдеме дражком до Біличной і горячо запрашам на початок баляда Одрашті Співат Юлия Дошна Абесідує медже том а інчыма піснями Наталия Малецка Витам і запрашам Крачам то обо моя дрожко крачам то обомсли Бесідую сам зо собо над Біляньскы як поясы Бучыном Бортной Горы Бєш ся мі Моя дрожко базану Крачам того было мы молодістю без расунку Розвену вас ся мі дражко як ремесли моі найтеплійшы Скручаш ся моя дражко мотузыко рочкы так ся ползлили не чымникы Ужаш ся міли дражко моя до неточкы Ци за співы Ліщы серце Може памятате як тыжден тому бесідувала мам о привілеях якы єдного дня підписал кардинал Єжы Радзівів для Войковой Паворозника і Солотвын Отже того самого рока <unk> підписал він тіж привілей для Біличной маленького села прилегвого до Ізбы Привілеі для біличной отримал Іван Ізбяньскій Шолтыс Іван отримал штырі ваны як шолтисского поля з млином броваром корчмом і правом до осаджаня загородників В <unk> році село признано костелови в Тыличу Біличны і сусідні Ізбы находили ся перес вікы в так званым мушыньскым ключу державі краківскых бискупів яку під конец ХХ столітя яку під конец ХХ столітя переняло австриятскых імперіів Село Білична находит ся в середніх Карпатах Низкого Бескіду західньой Лемковины Од полудня Білична граничыт уж зо самом Словацийом Білична находит ся в Прекрасній долині Білой і од нюй тіж село має мати свою назву Довкола окружают єй Пасма Верхів Од стороны границі зо Словацийом сут два просмикы медже горами єден выже над Біличном тзв просмак Пулаского якій проводит до русиньского села Циголька на Словациі а другій просмик є на высокости Ізбы найблизшого сусіда Біличны і просмік тото зове ся Бескєд і провадит до Фричкы Од полудня тягне ся верх з найвысшом популярном Лемковині гором Лацковом Єй высокіст тот <unk> метрів над рівньом моря Дальше од сходу біличну окружат пасмо верхів з гором Острий Верх высокіст до <unk> метрів заздале в пілнічну сторону тягне ся пасмо з горами Біла Скала і Бурсучын Біла скала мала быти згідні з переказами схороніньом Бескідників За білом скалом і острым верхом находят ся Рібкы і Гута Высовска а іщы барже на схід Высола На захід од села оддалены о кілометры сут ізбы повыже ізб Єбаниця дале за ізбами находят ся мохначка Нижня і мохначка Вижня а пониже них Тылич По словацкій стороні на полудня од біличной сут споминаны уж руснацкы села Фричка Зігелька і іщы Петрова Ідучы верхами през Лося і Білянку до Ґорлиц то буде лем <unk> кілометрів але іхаючы дорогом то аж <unk> По комасациі ґрунтів яка обняла біличну в роках <unk> міцно змінило ся розпарцелюваня і забудова села яка тепер розтігала ся на два кілометры Село поділене было на Нижынянів Середнянів і Вышнянів На переломі <unk> і <unk> рока в Біличні было <unk> ґаздівок дві церкви два цмонтері і єдна корчма Не было клебаниі школы різничівкы і пляцівкы фінансів тоты місця были в сусідніх Ізбах Ідучы од стороны ізб забудова біличной представляла ся в тот спосіб найперше по лівій стороні была хыжа Ксенича Михала і Корчма Жыда Волка по правій были хыжы кунціка Штефана Криницкого Гната ізбяньского Миколая Лещышака Андрия Німаша Гаврила Перегрима Юрка і Келевача Семана Полыже по лівій стороні стояли дві церкви грекокатолицка алыже православна і хыжы Німаша Осифа і Німаша Михала Барилика Лукача Кунціка Осифа Юрищака Яцка Поцялы Феця Гавриляка Лукача Ланька Миколая Німаша Штефана Назара Порфірия Назарак Сандра Выгы Юрка Цимбаляка Константина Выгы Костя Пласконя Ваня Маціовского Ваня Німаша Теодора Лещыша Каданка і Німашів Лешка і Дмитра І так дошли сме до самого кінця села але іщы по другій стороні дорогы пониже были хыжы Похны Гната Беряна Василя Желізняк Євдокіі Пласконя Ваня Дзядика Штефана Адамяка Олияна і Ядулоша Лукача Амесома Бутрума Бутурума Епіранса ведурома видурума быдума ґосы А де розсо предом зморо В <unk> році парохія в Білечні рахувала <unk> вірных грекокатолицкого обряду Потім через рокы чысло тото збільшало ся і в ХХ столітю остулювало коло чысла Церков в Біличні творила з ізбяньском церков єдну парохію а його мост мешкал в Ізбах Серед священників той парохіі были отцеле Данило Ізбяньскій Іван Ропскій Йоан Щавиньскій Петро Дуркот Юлиян Дуркот Володимір Хыляк Александер Копыстяньскій Михал Жыґєстовскій Константин Ландзіляк Мирон Червінчакєвич Штефан Кот Штефан Тарнович ци отец Димитрий Хыляк За справом того остатнього в <unk> р Білична перешла на православія Грекокатолицка церков Покровы Архістратига Михаіла остала побудувана правдоподібні в <unk> році В тым часі в австриятскым Кысарстві обовязували засады што до вознесіня новых сакральных обєктів Мали ся они характеризувати головні як найпростшшом формом і ограничыньом декораций прикрашынь ци здоблінь Архітектуру так будуваных храмів окрисляно як Йосефиньскій стиль В такым власні стилю побудувана є церков в Біличні Вознесено єй з каменя і дерева стіны має муруваны одтинкуваны на білу Понад притвором возносит ся вежа з ізбицьом звінчена гелмун з крестом Храм вірных як ус шырший од притвору алтар має форму абсиды з єдным округлым выглядчыком Абсидом зове ся поміщыня на пляні пілколеса доставлене до бривы храму і отворены до єй середины Не остал ся іконоста з церкви а в алтарі находит ся лем алтар з іконом покровителя церкви і ікона Божой Матери В храмі вірных поміщеных є пару сучасных реліґійных образів По выселінях церков барз нищіла переказано єй римокатолицкій парохіі але была рідко выкорыстувана Занял ся нюм допіро по <unk> році омячыслав Чекай За його справом перепроваджено єй ремонт Коли Білічняне перешли на православя мусіли побудувати собі каплицю з грекокатолицкой церкви не могли корыстати Землю під будову православной церкви переказал Юлияна Дамяк побудувано єй в роках <unk> <unk> Была то мала церков з єдном баньом містила ся недалеко грекокатолицкой церкви Полного посвячыня церкви доконано аж в <unk> році Коли то Лемковину візитувал єпископ Семан По выселінях опущену і здевастувану церков розобрано в шісдесятых роках а дерево спалено част дерева мала быти выкорыстана до будовы хыжы єдного з новых осадників В єдным зо своіх рапортів до митрополиты Макарого датуваным на <unk> рік о Штефан Бєґун якій мал ся опікувати опущеным маєтком православной церкви долучыл листу дзвонів якы остали в парафіях Выникат з ньой же в біличні остал по <unk> р дзвін о вазі <unk> кілоґрамів Повыже грекокатолицкой церкви єцмонтір на котрым заховали ся іщы два камінны помникы і <unk> желівны кресты на цоколах з пісковцьового каменя Кресты сут з початку ХХ столітя Поза тыма іщы єден крест найдеме в селі де то придорожный крест з <unk> рока В селі лишыла ся іщы тіж капличка з перелому <unk> і ст ге ге ге гытваштек мк Евек нор соррит мосор рехтик ал тот дорыд мі <unk>ха Лы Рунштайны Вільм <unk>o<unk>ta мты тважтык рм ты тор ген гор Сор риту мосо гетла лы ап ти Сого часу білична нашла ся в обшыри діянь барской конфедерациі поза злом славом по присутности конфедератів лишыла ся іщы назва долины пониже Білой Скалы яку названо попросту конфедератска долина В <unk> столітю село было оддесяткуване през епідемію тифусу В наступным віку в селі панувала вынищаюча холера При парохіяльным цмонтері заложено цмонтер епідемічный деховано вмерлых на холеру людин В часі ІІ світовой войны Австриякы будували надбіличным окопи а вельо місцевых хлопів взяты до війска З Біличной были то м ін Ваню Пласконь Василь Бреян Ваню Кунцік Яцко Шептак і Ваню Москва Меджевоєнны рокы Біличной споминат Ольґа Бреян з дому Пласконь в книжці Адама Барни Андрия Клокы Ізбы і Білична давно і тепер можеме там прочытати жы В Біличні не было школы але треба памятати же кажда ґаздівка кажда загорода в селі то была велика скарбниця ріжного знарядя В тридцетых роках в селі было около <unk> діти ріжного шкільного віку Найблизша школа была в ізбах до котрой з нижнього кінця Біличной было кілометры Зимом Діти не ходили до школы в Ізбах бо там были великы снігы і великы дуявиці В тым часі діти вчыли ся в селі де вчыли іх сельскы ґаздове Теодор Адамяк і Андрий Лещышак найбогатший ґазда в селі В часах меджевоєнных до школы ходило ся лем штырі рокы В Ізбах В роках <unk> діти вчыли ся лем єдного языка руского Уж од <unk> років впровадили науку польского языка а од половины дых років заказали вчыня руского языка В остатніх роках перед І світовом війном в ізбах было трьох учытелів Поляків Матуля Ґризляк і Ванатуна Сельскы діти од маленькости мусіли помагати родичам на ґаздівках де треба было пасти худобу і уці на паствисках положеных дост далеко од хыж і для того было барз мало часу на науку в школі В<unk>личні было тіж кус молодежы <unk> парібків і тілько дівок Часом тота молодіж приготовляла сой товарискє гуляня потанцівку яку робили в хыжы Ланя Пласконя в якого была мала світлиця Были в селі тіж своі музыканты Миколай Лещышак Яцко Юрищак Гушлі і Миколай Ланько Басин Ліпшы музыканты были в ізбах якых просили грати на весілях В селі дівчата робили вечіркы в Миколая Ванька або Косця Цимбаляка на котрых пряли лен і співали співанкы Коли в <unk> році Ціла ізбяньска парафія повернула на Православіє і в Біличні недале одправляти богослужыня старій церкви Селяне задумали і постановили побудувати собі нову церков Часовню Кавальчык Поля під будову церкви дал ґазда Улиян Адамяк Часовня была будувана з дерева з єдном баньом в роках <unk> Товды в селі было понад <unk> осіб разом з дітьми і так было до <unk> рока коли на долго змінило ся моє жытя і інчых селян Ґаздове в Біличні занимали ся рільництвом і выпасаньом худобы і овец Люде ходили на ярмакы найвеце до Тылича або до Устя Руского і до Ґрибова Колиси давно з Австриі ходили до Бардийова в селі были своі ремісникы тесля столяр колоді і коваль котры для своіх потреб потрафили зробити даякы выробы ворота двері выгляды возы з колесами і сані а тіж будували собі самы шопы і сыпанці Знаныма ремісниками в селі были Адамяк і Лещышак На пілрока перед І світовом міном Ольга вышла замуж за ізбянина Кырила Береяна котрого на тыжден перед выбухом війны в <unk> році забрали до польского війска З Біличных взяли тіж до войска Штефана Кунціка Ната Кревницкого і Василя Береяна котры доіхали лем до Кракова і од Тамаль вернули зараз дому Іншы тіж вернули кус пізнійше лем мій муж Кырил не вернул аж по осмох роках Як мене уж не было ани в ізбах при матери братя і сестрі Кырила ани в Біличній при своіх родичах довернула єм з ізб по двох роках бо з родичами і Біличнянами переселена остала єм на Украіну в <unk> році В тым часі дуже ся змінило Яко невіста не мала єм што робити сама при родині мужа і вернула єм до родичів в Біличні Пізнійше В <unk> році аґенты німецкы і совітскы заохочували нашых селян до переселяня ся на Украіну яко выміна за населіня німецкє якє прожывало на Украіні На такє переселіня з нашого села зголосил ся лем Уаню Мацийовскій з родином По нападі Німців на Совітскій Союз в <unk> році з той родины до Біличной вернуло лем двоє його діти котры обняли свою ґаздівку В тым часі з нашого малого села <unk> ґаздівок на примусовы роботы до Німеччыны забрали девятьох парібків і сім дівчат што другу ґаздівку мусіла опустити молода особа жебы іти на тяжкы роботы для окупанта Пізнійше в місяци лютым і марци <unk> р совітскы аґенты ходили по селах і нагваряли молодых хлопів до добровільного вступлюваня до войска до Червеной Арміі з Біличной нагварили трьох хлопців Яцка Юрищака Матія Назара і Грица Німаша По аґітациі до войска інчы совітскы аґенты зачали аґітувати нашых ґаздів до переселяня ся на Украіну До того добровільного переселяня ся на схід нагварили з села вісем родин Были то ґаздове Гнат Криницкій Лукач Ядлож Гаврил Захар Василь Береян Фецьо Поцяла Ваню Пласконь Юрко Пласконь і моі родичы Ваньо Пласконь Выіхали сме в місяци липци <unk> р товаровыма ваґонами і оселили нас на ґаздівках в селі Лювинці коло Чорткова Там ґаздували сме <unk> років на своіх ґаздівках до <unk> р Покаль Покаль не завязали в тым селі колхозу до котрого і нас прилучыли Роботы было дуже але і Джыня тіж не бракувало По переселіню нас <unk> родин на Украіну в селі остало іщы <unk> котры в <unk> р насильно выселено на західні землі і оселили іх по кілька родин осмох селах До <unk> р през віце <unk> років од Мужа Кырила достала єм лем два раз відоміст Єден раз до біличной пришол лист з пілночы Совітского Союзу а другій раз з Анґлиі якыса відоміст пришла на Украіну Перескогоси Пізнійше як Кырил вернул до краю і затримал ся в свойой родины коло Ліґниці контакты листовы были частійшы Кырил зберал ріжны документы писал і просил о приізд до Польщы Я тіж ходила пару раз до Тарнополя і Львова жебы од совітскых власти достати позволіня на получыня ся з мужом Не было ниякого позволіня лем короткє слово же том муж до ня долучыт Він того не хотіл і я йому одраджала бо в нас в тым часі барз переслідували такых вояків котры з Совітского Союзу выіхали з арміі Мандерса на захід Єдно знам напевно же коли бы муж приіхал до мене то розлучыли бы нас і то на долше а може і на все Терпіла я дальше в надіі же тепер уж може скорше дійти колиси до нашой стрічы Деси в шістдесятых роках моя сестра Анна Прислала мі запрошыня з Польщы візу на одвиджыня єй в Радваницях коло Ґлуґова По кількох місяцях удало ся залатвити позволіня на выізд і пашпорт Коли приіхала я до сестры в Польщы вказало ся же муж Кырил нашол собі уж інчу прибрану жену Михалину і мал з ньом діти Не было рады треба было забыти о спільным жытю Вернула я на Украіну до своіх старых родичів котры скоро померли Деси за шіст років наглі вмерла кривовы прибрана жена Михаліна лишаючы йому найстаршого сына Івана іншого вітця з іводства і двоє малых кірильовых діти Тепер Кырил опамятал ся і припомнул собі о давній жені Писал листы і просил в листах о приізд до Польщы а тіж сам часто приізджал на Украіну жебы нагварити мене до приізду до нього Было барз тяжко і трудно выбачыти його поступок якій зробил В по дальшых трьох роках в <unk> році той аж по три <unk> роках розлукы приіхала я до Польщы в одвидины до сестры і до єй родины і при нагоді одвидила єм мужа Кырила В тым тяжкым і трудным жытю терпіла м я терпіл муж а найбарже терпіли невинны діти Не были то моі діти але діти котры не были нич винны в тым родинным трикутнику Вкінци добесідували сме ся же можу остати в Польщы але то буде лем на дико і на коротко покля совітскы власти не припомнут собі о потребі поверненя на Украіну Тепер Кырил зберал і заватлял потрібны документы бо мал уж ліпше полажаня яко вояк з під монты Касіном По долгых пертурбациях удало ся залаткыти документы на долше перебываня Гражданкы Совітского Союза в Польщы а пізнійше потрібны документы о польскє гражданство Зараз потым спільно закінчыли сме будову стайні і стодолы Я опікувала ся малыма дітьми і помагалам мужови во вшыткых ґаздівскых роботах А было того дост дуже Оженили сме найстаршого спільного пасерба прибраного сына Івана котрий почуват ся дальше быти родином Кырил в осемдесятых роках каждый вільный час писал спомины зо свого воєнного пережытя в ріжных сторонах світа При помочы приятеля Ланґнера написали разом книжку яку выдано по смерти Кырила під наголовком Моя Долга ІІ світова війна в роках <unk> Пережыли сме разом обоє іщы <unk> рокы аж до <unk> р коли вмер Кырил Жыл тепер не самотно але при замужній дівці і іх дітях внуках Кырила Приходят не раз на мысель споминати з жытя і то з жытя барз ріжного і тяжкого Жытя молодого радістного звязаного з рідным селом Біличным і Ізбами потім прикрого жытя в горах з причыны розлукы з мужом в долгых воєнных роках потім пришли часы переселяня ся на Украіну з надійом же може колиси приде іщы час на спільне родинне жытя По тридцетых роках розлукы по волі Божій надышла хвиля спільного родинного жытя хоц з великыма прикростями по здраді Можа Верх перенял розсудок желіпша родина хоц не своя але праві своя Пробачыня вышло на корыст вшыткым і не мож нарікати на свою долю хоц была тяжка але власна якой нихто не може собі выбрати підписано Ольга Бриян з Пласконів з біличной Небы ся пыдіти Зыпрали ся дроблі Тай трьома третіа пароны одробні та На конец днешнього одтинка хтіла бы м вам іщы кусідка приближыти інчого з Біличан знаного фольклористу священника Никыфора Лещышака Никыфор Лещышак вродил ся в <unk> році в Біличній од молодых років проявлял покликаня до священьского жытя для того його отец оддал го в духовну семінарию Перед высвячыньом оженил ся з дівком теребовданьского бурмістра Оленом Хрущевском з яком мал четверо діти Посвячыню был його мостьом найперше в Теребовлі потім в Голосатім і Якубовій Воли коло Дрогобича Там по священнику Никыфорі остали лем добры спомины не лем як про доброго духовного але тіж і діяча на освітовій і торговій ниві Заложыл гын церковный склеп Йощадну Касу Товариство Просвіты Сельску Спілку Самопомочы Сельскій Господар і Сельску Молочарню Отец Лещычак барз цікавил ся культуром своіх краянів Лемків Часто одвиджал своє родинне село і пропаґувал новы способы ґаздуваня заохочувал селян до освіты Зберал тіж лемківскы співанкы і приповідкы В <unk> році Лещышак стрітил ся з писменником Іваном Франком якій приіхал до його парафіі Отец Никыфор дал му до оціны грубий зошыт з записаныма співанками <unk> пісень приповідками і інчыма фольклорныма записами Збіличной Появила ся ідея выдрукуваня того збірника але во Львові де діял товды Франко брако на тото грошы В <unk> році Ізидор Коперницкій польскій етноґраф приятель Івана Франка вырішыл поіхати на Бойківщыну і на Лемковину зберати фольклорны материялы і попросил Франка о поміч Тот в одповіди выслал музошы для Щешака з гортовым материялом <unk> пісень з того збірника Ізидор Коперницкій выдал в ґазеті Збюр вердомости під наголовком Краковяків Lemko з околиц Паліґроду і Лещышак Коли Никыфор Лещышак довідал ся о тым же без його згодын зобраны през него співанкы поневерают ся в польскых ґазетах і то фальшыві і злі підписаны зложыл протест і выкликал немалу бурю так же потім ани Франко ани цензура в Кракові не хтіли веце выдавати співанок Лщышака Рукопис не вернул до Лщышака а на днешній ден має находити ся в фольклористы Миколая Мушынкы на Словациі Воєнны подіі справили же отец Лещышак перенюс ся до дівкы одданой в Лелюховій де вмер <unk> жолтня <unk> р А послухайте тепер трьох народных творів записаных перед Лещышака в біличній Першый з них то утрата вінка При Дунаю при тій воді пасло дівча рі коні Пришли два гайниці з Поля заняли коні до двора Принесла ім два таляры єден велькій а два малы Сховай шварне дівча собі бо я придуска к тобі Хто хце до нас ходжувати мусит на ня позор дати Острожками не черкати на трембіті трумбувати Моя матка чуйно спала она на нас позор дала Она на нас позорує Хто той ночы до нас приде Ставай старий Сталай горе Ктоси мешкал в нашым двори Ніж ся старий зужка сточыл Младзенец ледво скочыл а як скочыл так ся свиснул своі малі ручку стиснул Былай мила была і здрава Я Младзенец а ти жена А як бы я жена была кєд я з тобом мало спала мало мало піл годины Уж як кличеш медже жены Хоц бы с мала два тисы юж не будеш паном веце А я не мам лем два грошы іщы буду пірко носил Записано в <unk> році Молода жена обманює старого мужа Оженил ся старий силы старий силый нежычливый Взял він собі жену моладу жену моладу як нягоду а так він і не вірувал Же єй з краю залігувал Старий старий пустня Лонка бо ня болит голонька Отворо отворо кєнечко Вылож вылож сойлявичку окенечко отворила седем плотів перескочыла а тот <unk> был терньовый Під ним лежал янчык білий і остатній Мати сварит закоханых По Дунаю феця телятка пасала телятка пасуче феця загукала Што фецю робиш кєд ся вечеріє Ци ся дожджу боіш ци тя слонко гріє Дожджу ся не бою так ся мі трафило стоялам і стою паслам телята Єдно ся зоґзило што червеном латком позначене было Поможу ты мила телятко глядати а ты мені будеш хорошо співати Добрі милий добрі Яти заспіваю ідеме сідати коли я сідаю А як посідали стали говорити в своім коханю што мают чынити Вышла стара мати гляне на обоє Зачала лаяти што робили двоє ци дже стара мати перестан ваяти Возмуяти пецю не будеш єй мати Записано в <unk> році І на тым кінчыме днешній одтинок проґраму Аяк запрашемо тыжден і зас будеме находити ся в Біличній але призриме ся штоденному жытю Біличан іх звычаям і обрядам а тіж познате приповідкы з Біличной записаны Лещышаком Никыфором Дякую Вам за днеска майте ся добрі Наталия Малецка пошедра суйс до ґарчми жебы он є танцовал судчіно субоґом є кожецаль геніц єйте ведіца Бы скыже Ами зонт не кожеци цо серце ве брало Аміб зонц є кожеци за двору Цевечкій з двору Саду любіньом А паннецкы
![A Я[К]...? #106 - 2 IV 2014 - Білична ( част 1)](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/bilichna-chast-1_medium.webp)
![A Я[К]...? #106 - 2 IV 2014 - Білична ( част 1)](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/bilichna-chast-1_thumbnail.webp)