A Я[К]...? #107 - 9 IV 2014 - Білична ( част 2)
Еп. 107

A Я[К]...? #107 - 9 IV 2014 - Білична ( част 2)

•

Опис епізоду

Odcinek kontynuuje opowieść o Biłycznej, skupiając się na codziennym życiu mieszkańców wsi, organizacji pracy i ich zaradności. W audycji pojawia się też temat biedy w górskich warunkach, emigracji do Ameryki oraz sezonowych wyjazdów na żniwa na Węgry jako ważnego źródła utrzymania rodzin.

A Я[К]…? #107 - 9 IV 2014 - Білична ( част 2)

Автоматычна транскрипция

Добрывечер Радийо Лем фм проґрам А як зачынаме Я ся называм Наталия
Малецка і запрашам на <unk> вандрівку стежками Лемковины єдной буквы Днес континууємеМалецка і запрашам на <unk> вандрівку стежками Лемковины єдной буквы Днес континууєме
прогульку Побіличні тыжден тому познали сте кус з істориі самого села днеспрогульку Побіличні тыжден тому познали сте кус з істориі самого села днес
хотіла бы м жебы сте послухали як выглядало штоденне жытя як былохотіла бы м жебы сте послухали як выглядало штоденне жытя як было
зорґанізуване як сумі раджено хто чым ся занимал Єдным словом Жытя взорґанізуване як сумі раджено хто чым ся занимал Єдным словом Жытя в
Біличні од кухні запрашам милых слухачів до слуханя бару лем дару лемБіличні од кухні запрашам милых слухачів до слуханя бару лем дару лем
бо розду за тыж ден выбрам до краю Осмеру лян сама команичбо розду за тыж ден выбрам до краю Осмеру лян сама команич
Осме шухаю Оця НА ста величка але Яшум <unk>o<unk>e дя ту БосіянОсме шухаю Оця НА ста величка але Яшум <unk>o<unk>e дя ту Босіян
і догара Юленього я буду брату Дкамочкы пішол мій выля І яі догара Юленього я буду брату Дкамочкы пішол мій выля І я
іду за аґы ля ны ланы ны Не світи місячку Не світиіду за аґы ля ны ланы ны Не світи місячку Не світи
никому лем мому милому Як іде до новому темна нічка темна Неникому лем мому милому Як іде до новому темна нічка темна Не
кусне дома піду до милом вестанциє дома да Послухайте фраґменту книжкы Ізбыкусне дома піду до милом вестанциє дома да Послухайте фраґменту книжкы Ізбы
і білична давно і тепер авторства Адама Барни і Андрия Клокы Неі білична давно і тепер авторства Адама Барни і Андрия Клокы Не
раз аж дивно ся здає як то в тых часах далеко одраз аж дивно ся здає як то в тых часах далеко од
міста далеко од вшелеякого дрібного промыслу без можливости даякого зарібку могло істнуватиміста далеко од вшелеякого дрібного промыслу без можливости даякого зарібку могло істнувати
і розвивати ся жытя сельскє Сама марна гірска земля не давала можливостиі розвивати ся жытя сельскє Сама марна гірска земля не давала можливости
на выжывліня дост великых родин На переломі і ХХ столітя за пануваняна выжывліня дост великых родин На переломі і ХХ столітя за пануваня
австро мадярской державы коли в горах панувала велика біда дуже селян мусілоавстро мадярской державы коли в горах панувала велика біда дуже селян мусіло
еміґрувати за роботом і хлібом аж до Америкы де в барз тяжкыхеміґрувати за роботом і хлібом аж до Америкы де в барз тяжкых
обставинах мусіли зарабляти на утриманя своіх родин в краю В тяжкых обставинахобставинах мусіли зарабляти на утриманя своіх родин в краю В тяжкых обставинах
в горах треба было найти грошы на далеку дорогу за море дальшев горах треба было найти грошы на далеку дорогу за море дальше
тяжкых бо люде не знали жадного чужого языка і не находили добройтяжкых бо люде не знали жадного чужого языка і не находили доброй
роботы лем найгіршу і мало платну під земльом в копальнях угля зароботы лем найгіршу і мало платну під земльом в копальнях угля за
<unk> долярів на тыжден при <unk> годинах роботы на ден На тоту<unk> долярів на тыжден при <unk> годинах роботы на ден На тоту
еміґрацию в тамтых часах з цілой ізбіяньской парафіі выіхало більше як <unk>еміґрацию в тамтых часах з цілой ізбіяньской парафіі выіхало більше як <unk>
осіб більше як по єдиній особі з родины Тота еміґрация до Америкыосіб більше як по єдиній особі з родины Тота еміґрация до Америкы
была найбільшом помочом для родин краю а в некотрых родинах є онабыла найбільшом помочом для родин краю а в некотрых родинах є она
іщы догнеска Другом таком помочом до І світовой війны были можливости пітиіщы догнеска Другом таком помочом до І світовой війны были можливости піти
або выіхати што річно нас жнила на Мадяри З біличной ізбыли орґанізуваныабо выіхати што річно нас жнила на Мадяри З біличной ізбыли орґанізуваны
в Ґрупы Жынивярів і Помічників Зараз пояры в горах Ґаздове приготовляли ріжныв Ґрупы Жынивярів і Помічників Зараз пояры в горах Ґаздове приготовляли ріжны
знарядя якє потрібне было косярам до жынив на великых мадярскых рівнинах Початковознарядя якє потрібне было косярам до жынив на великых мадярскых рівнинах Початково
такы ґрупы ішли Піше і то през кілька дни найкоротшом дорогом презтакы ґрупы ішли Піше і то през кілька дни найкоротшом дорогом през
Фричку або Цигольку Ґабольто Бардийов Пряшів Кошыці аж над Дунай на рівниниФричку або Цигольку Ґабольто Бардийов Пряшів Кошыці аж над Дунай на рівнини
коло Дебрицина або Будапешту В пізнійшых роках іздили фурами жебы было легшеколо Дебрицина або Будапешту В пізнійшых роках іздили фурами жебы было легше
забрати знарядя до роботы а потім привести зароблене зерно на потребы своіхзабрати знарядя до роботы а потім привести зароблене зерно на потребы своіх
родин Жнива на Мадярах одбывали ся акурат перед жнивами в горах Жнывярамродин Жнива на Мадярах одбывали ся акурат перед жнивами в горах Жнывярам
платили зерном якє барз придавало ся родинам в часі до новинок вплатили зерном якє барз придавало ся родинам в часі до новинок в
горах Жнывярам за роботу додавали іщы по літрі палюнкы на ден Бывалогорах Жнывярам за роботу додавали іщы по літрі палюнкы на ден Бывало
і так же през тоту палюнку некотры тратили роботу бо треба былоі так же през тоту палюнку некотры тратили роботу бо треба было
знати пити і робити таку спекоту на поли Хто пил палюнку ізнати пити і робити таку спекоту на поли Хто пил палюнку і
закусувал солонином тот міг ліпше вытримувати спеку на мадярскых рівнинах але хтозакусувал солонином тот міг ліпше вытримувати спеку на мадярскых рівнинах але хто
попывал водом з того сонце і пот скорше вытігало хлопску силу Одпопывал водом з того сонце і пот скорше вытігало хлопску силу Од
тых часів в селах остало дуже співанок з тамтой стороны Карпат атых часів в селах остало дуже співанок з тамтой стороны Карпат а
найвеце о Дунаю Дебрицині і інчых На такы мадярскы жынила не бралинайвеце о Дунаю Дебрицині і інчых На такы мадярскы жынила не брали
баб ани молодежы бо там были барз тяжкы обставины жытя і роботыбаб ани молодежы бо там были барз тяжкы обставины жытя і роботы
в спекоті А до того в тым часі было дост роботы вв спекоті А до того в тым часі было дост роботы в
селах на своіх ґаздівках на полях луках і при худобі або птацтвіселах на своіх ґаздівках на полях луках і при худобі або птацтві
В горах было і так же хто мал охоту до роботы тойВ горах было і так же хто мал охоту до роботы той
і нашол найскорше в лісі Звозити дерево до тартаку або дирла доі нашол найскорше в лісі Звозити дерево до тартаку або дирла до
міста але до того потрібны были коні і добры возы якых быломіста але до того потрібны были коні і добры возы якых было
мало в тых селах В тым місци треба міцно підкрислити велику зарадністмало в тых селах В тым місци треба міцно підкрислити велику зарадніст
вшыткых селян Тота зарадніст помагала людям в каждым часі і охороняла вшыткыхвшыткых селян Тота зарадніст помагала людям в каждым часі і охороняла вшыткых
перед ріжныма недостатками на каждым місци Ґаздове і ґаздыні мали нагоду вперед ріжныма недостатками на каждым місци Ґаздове і ґаздыні мали нагоду в
каждый час продати вшытко што лем мали до збытя з ґаздівкы Єдныкаждый час продати вшытко што лем мали до збытя з ґаздівкы Єдны
могли завести своі продукты до міста інчы што дрібнійше могли продати вмогли завести своі продукты до міста інчы што дрібнійше могли продати в
селі в Жыда В Жыда продати можна было куры гусы качкы яйцяселі в Жыда В Жыда продати можна было куры гусы качкы яйця
скіркы з кроли сушены грибы але вшытко по низшій ціні для тогоскіркы з кроли сушены грибы але вшытко по низшій ціні для того
же Жыд мусіл заробити два раз раз на низшій ціні ґаздівского товаруже Жыд мусіл заробити два раз раз на низшій ціні ґаздівского товару
а другій раз на своім товари бо він мал вшытко што былоа другій раз на своім товари бо він мал вшытко што было
потрібне ґаздови на ґаздівці дуган сіль кампіну патычкы цукєр і тіж палюнкупотрібне ґаздови на ґаздівці дуган сіль кампіну патычкы цукєр і тіж палюнку
яком баламутил своіх клієнтів Понадто по селах ходили купці котры скупували вяком баламутил своіх клієнтів Понадто по селах ходили купці котры скупували в
ґазды што мал до проданя з худобы ци овец Пізном осіньом поґазды што мал до проданя з худобы ци овец Пізном осіньом по
селах ходили гандляре овец з Рыхвалда котры мали позволіня од власти населах ходили гандляре овец з Рыхвалда котры мали позволіня од власти на
скупуваня і різаня овец і баранів на мясо для войска і інчыхскупуваня і різаня овец і баранів на мясо для войска і інчых
склепів в містах Каждий ґазда і ґаздыня ховали пацята з якых більшусклепів в містах Каждий ґазда і ґаздыня ховали пацята з якых більшу
част продавали на ярмаках в містах Каждого рока єдно або двоє пацятчаст продавали на ярмаках в містах Каждого рока єдно або двоє пацят
різали для себе на свята Всіля або Кєрмеш В такых селах ірізали для себе на свята Всіля або Кєрмеш В такых селах і
містах як Тылич Устя Ґрибів Колиси Бардию Пояры і Осіньом орґанізуваны былимістах як Тылич Устя Ґрибів Колиси Бардию Пояры і Осіньом орґанізуваны были
сельскы ярмакы якы знаны были на околиці Тоты ярмакы были барз придатнысельскы ярмакы якы знаны были на околиці Тоты ярмакы были барз придатны
так для продаючых як і купуючых На такых ярмарках ґаздовы і ґаздынітак для продаючых як і купуючых На такых ярмарках ґаздовы і ґаздыні
могли продавати вшыткы своі продукты і купувати ріжны товары і выробы ремесламогли продавати вшыткы своі продукты і купувати ріжны товары і выробы ремесла
якы потрібны были в каждій сельскій ґаздівці Сельскы загороды а в нихякы потрібны были в каждій сельскій ґаздівці Сельскы загороды а в них
полно предметів і вшелеякого і ріжнородинного богатства Звідат ся неєден якє тополно предметів і вшелеякого і ріжнородинного богатства Звідат ся неєден якє то
богатство мало быти в горах і лемківскых загородах Так наоко не былобогатство мало быти в горах і лемківскых загородах Так наоко не было
то великє материяльне богатство але для каждого ґазды ґаздыні і його родиныто великє материяльне богатство але для каждого ґазды ґаздыні і його родины
было то богатство родове од віків істнуюче Было там під достатком вшыткогобыло то богатство родове од віків істнуюче Было там під достатком вшыткого
што было ім потрібне до роботы і жытя Малокотра ґаздівка не былашто было ім потрібне до роботы і жытя Малокотра ґаздівка не была
сама в собі полном фабрыком продукцийном самовыстарчальном фірмом Ґазда і ґаздыня зосама в собі полном фабрыком продукцийном самовыстарчальном фірмом Ґазда і ґаздыня зо
свойой роботы продукциі не мали лем соли камфіны дугану скоры не ґарбувалисвойой роботы продукциі не мали лем соли камфіны дугану скоры не ґарбували
єй желіза без котрых не было бы можливе жытя в лемківскым селієй желіза без котрых не было бы можливе жытя в лемківскым селі
Верниме до сельского ремесла і промыслу Неєден звідат ся якє то ремеслоВерниме до сельского ремесла і промыслу Неєден звідат ся якє то ремесло
і промысл можна было найти в Біличні і Іспах Так направду тоі промысл можна было найти в Біличні і Іспах Так направду то
великой діяльности ремесла і промыслу не было але ціла діяльніст яка тамвеликой діяльности ремесла і промыслу не было але ціла діяльніст яка там
была была барз важна для себе і сусідів Треба знати же ремеслобыла была барз важна для себе і сусідів Треба знати же ремесло
і промысл были на каждым селі а часто і на каждій ґаздівціі промысл были на каждым селі а часто і на каждій ґаздівці
і без них нияк не можна было жыти в горах єдут наі без них нияк не можна было жыти в горах єдут на
воді Ґмівє на базар вязов і сало оце і до вас єдутводі Ґмівє на базар вязов і сало оце і до вас єдут
біля єдуй друзя єй дуді єдут на ватах єдут біля реєду друзябіля єдуй друзя єй дуді єдут на ватах єдут біля реєду друзя
Єдуді єдут на ватах ідут на водіґы на вазоряйґа і буры оєдутняЄдуді єдут на ватах ідут на водіґы на вазоряйґа і буры оєдутня
ідут родя єду на вазор ідут чорняви ідут другяві іду рієду новарідут родя єду на вазор ідут чорняви ідут другяві іду рієду новар
Півніє дівчатам ґрицяльні Сружы іх там штух запалізів затівовати Не же натямПівніє дівчатам ґрицяльні Сружы іх там штух запалізів затівовати Не же натям
колити лоби не же натя голий на воді дядиє на бажа черезколити лоби не же натя голий на воді дядиє на бажа через
медана озері товар Еєдут владенґе ерой гладенькы є долєдут на ватаны Еєдутмедана озері товар Еєдут владенґе ерой гладенькы є долєдут на ватаны Еєдут
владенґы єдут гладенькы єй руєден на Мадару Ідут на воді дві навладенґы єдут гладенькы єй руєден на Мадару Ідут на воді дві на
базар пізні ємрі Юце і дыма сьоми знеде сьо принесете сьом привезетебазар пізні ємрі Юце і дыма сьоми знеде сьо принесете сьом привезете
ве на де зьобы знайдете зьомбры назеде зьобры везете вынарництво Зачати требаве на де зьобы знайдете зьомбры назеде зьобры везете вынарництво Зачати треба
од хліба молока масла сыра і олію якы походили з гірского рільництваод хліба молока масла сыра і олію якы походили з гірского рільництва
і годовлі худобы і овец В горах треба было орати барз планнуі годовлі худобы і овец В горах треба было орати барз планну
гірску каменисту землю і сіяти в ній жыто ярец овес і часомгірску каменисту землю і сіяти в ній жыто ярец овес і часом
кус лену гречкы проса і садити компері карпелі і капусту Оратий боронитикус лену гречкы проса і садити компері карпелі і капусту Оратий боронити
треба было быками або королами Аж в роках <unk> і столітя некотрытреба было быками або королами Аж в роках <unk> і столітя некотры
ґаздове оралий боронили уж кіньми Знарядя до управы землі было барз слабеґаздове оралий боронили уж кіньми Знарядя до управы землі было барз слабе
деревяный плуг з накладаном бляхом на лемеш деревяна борона з желізныма зубамидеревяный плуг з накладаном бляхом на лемеш деревяна борона з желізныма зубами
В роках меджевоєнных знарядя Деревяны плугы і бороны ґаздове замінили на желізнеВ роках меджевоєнных знарядя Деревяны плугы і бороны ґаздове замінили на желізне
Тяжка была робота в горах при хлібі од зерна до хліба былаТяжка была робота в горах при хлібі од зерна до хліба была
дост долга дорога А до того хліб не был такій як тепердост долга дорога А до того хліб не был такій як тепер
в текарні але был жытньо ярчаний а часто і ярчановілсяний Урожаі зернав текарні але был жытньо ярчаний а часто і ярчановілсяний Урожаі зерна
в горах были слабы а робота тяжка бо переважно ручна Кошыня сушыняв горах были слабы а робота тяжка бо переважно ручна Кошыня сушыня
грабаня вязаня і злужыня зерна то лем початок роботы Найгірше і найтяжшеграбаня вязаня і злужыня зерна то лем початок роботы Найгірше і найтяжше
было молочыня зерна Колиси молочыня ціпами пізнійше машынами Дальше віяня ручне потімбыло молочыня зерна Колиси молочыня ціпами пізнійше машынами Дальше віяня ручне потім
роштуваня чыщыня каждого зерна осібно Як было веце зерна то і хлібароштуваня чыщыня каждого зерна осібно Як было веце зерна то і хліба
было під достатком Тым часом в горах зерна дост часто бракувало ібыло під достатком Тым часом в горах зерна дост часто бракувало і
для того каждий ґазда мал дома млинец жебы тото зерно не вестидля того каждий ґазда мал дома млинец жебы тото зерно не вести
до млина за половину мукы а молоти його в своім млинци можнадо млина за половину мукы а молоти його в своім млинци можна
было товды як было треба і молотити тілько кілько го треба былобыло товды як было треба і молотити тілько кілько го треба было
В тых млинцях мололи зерно або осібно або мішане жыто ярец іВ тых млинцях мололи зерно або осібно або мішане жыто ярец і
овес Часом до молоця зерна в млинцях додавали сушеных комперий і презовес Часом до молоця зерна в млинцях додавали сушеных комперий і през
тото мука была мішана По пересіяню мукы оставало все кус отрубів длятото мука была мішана По пересіяню мукы оставало все кус отрубів для
пацят В каждій хыжы стоял дост великій пец котрий сполнял кілька функцийпацят В каждій хыжы стоял дост великій пец котрий сполнял кілька функций
варіня стравы печыня хліба сушыня ріжных овочів грибів і огріваня мешкальной ізбываріня стравы печыня хліба сушыня ріжных овочів грибів і огріваня мешкальной ізбы
Кажда ґаздыня в селі знала хліб якій пекла раз або два разКажда ґаздыня в селі знала хліб якій пекла раз або два раз
в тыжни в залежности од маєтности і велькости родины Хліб был найважнійшымв тыжни в залежности од маєтности і велькости родины Хліб был найважнійшым
і головным складником пожывліня родины Вшыткы інчы роботы при сіні зерні комперяі головным складником пожывліня родины Вшыткы інчы роботы при сіні зерні комперя
одбывали ся ручні при помочы кос граблий мотик ціп вил возів іодбывали ся ручні при помочы кос граблий мотик ціп вил возів і
інчого ґаздівского знарядя якє в більшости вырабляне было в каждым селі Длятогоінчого ґаздівского знарядя якє в більшости вырабляне было в каждым селі Длятого
в каждым селі а также в каждій ґаздівці мусіли быти потрібны дов каждым селі а также в каждій ґаздівці мусіли быти потрібны до
того інчы власны ремісникы а часто кажды ґазда або ґаздыня были ремісникамитого інчы власны ремісникы а часто кажды ґазда або ґаздыня были ремісниками
в своіх загородах Вшыткы знарядя і передметы потрібны на ґаздівці были ужываныв своіх загородах Вшыткы знарядя і передметы потрібны на ґаздівці были ужываны
на штоден і для того треба было іх барз часто направляти вымінятина штоден і для того треба было іх барз часто направляти выміняти
або острити желізны части Столярство Як уж спомнено высше векшіст предметів іабо острити желізны части Столярство Як уж спомнено высше векшіст предметів і
знарядя в загородах была деревяна і треба было іх часто направляти абознарядя в загородах была деревяна і треба было іх часто направляти або
выміняти робити новы штылеска держакы кісята граблі драбины лозы гладжыльниці кросна дверівыміняти робити новы штылеска держакы кісята граблі драбины лозы гладжыльниці кросна двері
выгляды і інчых річы Тото вшытко мусіл зробити собі каждий ґазда бовыгляды і інчых річы Тото вшытко мусіл зробити собі каждий ґазда бо
не міг оставати в селі од інчых ґаздів А до того былне міг оставати в селі од інчых ґаздів А до того был
такій звычай же планний то был ґазда котрый мусіл дашто пожычати своготакій звычай же планний то был ґазда котрый мусіл дашто пожычати свого
сусіда Каждий ґазда робил для себе ґонты потрібны до покрываня своіх хыжсусіда Каждий ґазда робил для себе ґонты потрібны до покрываня своіх хыж
дахів і стріхів загороді Ґонтів ґаздове робили барз дуже не лем длядахів і стріхів загороді Ґонтів ґаздове робили барз дуже не лем для
себе але і на потребы плебані і новой церкви часовні Більше реміснысебе але і на потребы плебані і новой церкви часовні Більше ремісны
роботы як колеса долозів парадны санкы лады скрині на одеж выгляды машыновыроботы як колеса долозів парадны санкы лады скрині на одеж выгляды машыновы
куделі робили уж ремісникы зо села або з сусідніх сел Такыма ремісникамикуделі робили уж ремісникы зо села або з сусідніх сел Такыма ремісниками
в селах Біличні і Ізбах были Адамякы Миколай Йован Прокоп Бортняк робилв селах Біличні і Ізбах были Адамякы Миколай Йован Прокоп Бортняк робил
санкы лозы і колеса так само і Максим Бойко были іщы столярямисанкы лозы і колеса так само і Максим Бойко были іщы столярями
гриц Клока Акым Назар і гриц Пласконь якій з дерева різбил іконостасгриц Клока Акым Назар і гриц Пласконь якій з дерева різбил іконостас
до церкви Ковальство Другым потрібным ремісником селі были ковалі Кажда мутика сокырадо церкви Ковальство Другым потрібным ремісником селі были ковалі Кажда мутика сокыра
підкова лемеш і зуб до бороны потрібували ковальской рукы жебы іх наостритипідкова лемеш і зуб до бороны потрібували ковальской рукы жебы іх наострити
і загартувати до дальшого ужытку Каждий ґаздівскій віз потрібувал окутя а найбаржеі загартувати до дальшого ужытку Каждий ґаздівскій віз потрібувал окутя а найбарже
колеса якы псули ся на каменистых дорогах вшыткы двері ворота фурткы жебыколеса якы псули ся на каменистых дорогах вшыткы двері ворота фурткы жебы
сполняли своі функциі в ґаздівці потрібували завіз скобли замків якы были робленысполняли своі функциі в ґаздівці потрібували завіз скобли замків якы были роблены
в сельскых кузнях Каждый кін якій был запряганий до воза мусіл бытив сельскых кузнях Каждый кін якій был запряганий до воза мусіл быти
обкутий підколами на штырі ногы а зимом під колами на гоцелі Босийобкутий підколами на штырі ногы а зимом під колами на гоцелі Босий
кін не мал силы ани літом ани зимом дотягніня або гамуваня возакін не мал силы ани літом ани зимом дотягніня або гамуваня воза
і сани в погірскых дорогах В некотрых селах ковальскє ремесло сполняли циґаныі сани в погірскых дорогах В некотрых селах ковальскє ремесло сполняли циґаны
В Біличні і Ізбах не было циґанів То ковальскы роботы робили ГнатВ Біличні і Ізбах не было циґанів То ковальскы роботы робили Гнат
Пласконь Ваньо Ванько і Теодор Палук Гнат Пласконь Ковальства вчыл ся іщыПласконь Ваньо Ванько і Теодор Палук Гнат Пласконь Ковальства вчыл ся іщы
перед І світовом війном в Бардийові на Словациі Ізбах был найліпшым ковальомперед І світовом війном в Бардийові на Словациі Ізбах был найліпшым ковальом
бо знал ціле ковальскє ремесло тіж підкувал ґаздівскы робочы быкы якых вбо знал ціле ковальскє ремесло тіж підкувал ґаздівскы робочы быкы якых в
селі было немало Было то специяльне підкуваня половины зовнішньой части каждой ратиціселі было немало Было то специяльне підкуваня половины зовнішньой части каждой ратиці
В ковальскых роботах в кузнях каждий ґазда помагал ковальови клепати желізо якВ ковальскых роботах в кузнях каждий ґазда помагал ковальови клепати желізо як
треба было більше силы до Кравецтво Знаме же на Лемковині люде правітреба было більше силы до Кравецтво Знаме же на Лемковині люде праві
в каждій хыжы ткали полотно і сукно Через тото потреба жытя казалав каждій хыжы ткали полотно і сукно Через тото потреба жытя казала
ґаздам і ґаздыням брати ся за кравецтво але лем для себе іґаздам і ґаздыням брати ся за кравецтво але лем для себе і
свойой родины Як хто потрафил скроіти собі даяку одеж ґачы сорочку оплічасвойой родины Як хто потрафил скроіти собі даяку одеж ґачы сорочку опліча
кабат лайбик то з шытьом якоси собі радили самы Не была токабат лайбик то з шытьом якоси собі радили самы Не была то
одеж парадна але на штоден была то одыж міцна і выгідна Гіршеодеж парадна але на штоден была то одыж міцна і выгідна Гірше
было з одежом святочном тоту готову одеж буде купували на ярмарках абобыло з одежом святочном тоту готову одеж буде купували на ярмарках або
в містах Были і такы ґаздыні што купували собі машыны до шытяв містах Были і такы ґаздыні што купували собі машыны до шытя
але то было уж по І світовій війні В селі были кравціале то было уж по І світовій війні В селі были кравці
што шыли крашу Одеж Антоний Маційовскій і Миколай Риджык Давнійше люде нашто шыли крашу Одеж Антоний Маційовскій і Миколай Риджык Давнійше люде на
селах не носили робленого обутя лем самы шыли собі кєрбці на штоденселах не носили робленого обутя лем самы шыли собі кєрбці на штоден
і святочны На штоден были то кєрпці на наволокы на мотузкы святочныі святочны На штоден были то кєрпці на наволокы на мотузкы святочны
то были такы самы кєрпці лем з парадныма наволоками Пізнійше святочны наволокыто были такы самы кєрпці лем з парадныма наволоками Пізнійше святочны наволокы
заміняли на ремінці а на кєрпцях і ремінцях для жінок і дівчатзаміняли на ремінці а на кєрпцях і ремінцях для жінок і дівчат
вытлачали ріжны оздобы Скору на кєрбці купували в містах і на ярмакахвытлачали ріжны оздобы Скору на кєрбці купували в містах і на ярмаках
бо до вырабляня і ґарбуваня скоры на селах не было ремісників Кєрпцібо до вырабляня і ґарбуваня скоры на селах не было ремісників Кєрпці
як обутя легкє і выгідне остало в горах аж до кінця алеяк обутя легкє і выгідне остало в горах аж до кінця але
ношене было рідше В часах меджевоєнных настал великій поступ в обутю підношене было рідше В часах меджевоєнных настал великій поступ в обутю під
взглядом тривалости і выгоды на ріжну погоду Люде зачали купувати і носитивзглядом тривалости і выгоды на ріжну погоду Люде зачали купувати і носити
веце обутя робленого в містах бо было оно міцнійше і барже параднєвеце обутя робленого в містах бо было оно міцнійше і барже параднє
придатне на зиму і літо для жінок і дівчат з головками шнуруванымапридатне на зиму і літо для жінок і дівчат з головками шнуруваныма
аж під коліна або мешты тіж парадны Для хлопців на зиму скірніаж під коліна або мешты тіж парадны Для хлопців на зиму скірні
або черевікы на літо черевікы або мешты купували в містах або наабо черевікы на літо черевікы або мешты купували в містах або на
ярмаках Як не было мож найти выгідного обутя на ногу ґазды абоярмаках Як не было мож найти выгідного обутя на ногу ґазды або
ґаздыні то такє обутя замавляли в шустрів в місті В селах шустрівґаздыні то такє обутя замавляли в шустрів в місті В селах шустрів
не было лем некотры ґаздове мусіли направляти обутя для себе і свойойне было лем некотры ґаздове мусіли направляти обутя для себе і свойой
родины а было то зашываня подертого обутя або золюваня подертой підошлы циродины а было то зашываня подертого обутя або золюваня подертой підошлы ци
запрятка В ізбах і Біличні шустром был Семан Андраш Ткаче Тото ремеслозапрятка В ізбах і Біличні шустром был Семан Андраш Ткаче Тото ремесло
тканя полотна і волны в тых селах провадили што другій або <unk>тканя полотна і волны в тых селах провадили што другій або <unk>
ґазда або ґаздыня Полотно і сукно ткали лем тоты особы котрым ліпшеґазда або ґаздыня Полотно і сукно ткали лем тоты особы котрым ліпше
і докладнійше удавало ся тото тканя бо в тым ремыслі треба былоі докладнійше удавало ся тото тканя бо в тым ремыслі треба было
великого знавства і докладности жебы не попсути напряденых ниток на основу івеликого знавства і докладности жебы не попсути напряденых ниток на основу і
уток Ріжны были кросна але лем єдна была засада тканя з напряденыхуток Ріжны были кросна але лем єдна была засада тканя з напряденых
з лем ниток або напряденых ниток з ловни учой Єднакы были механізмыз лем ниток або напряденых ниток з ловни учой Єднакы были механізмы
ткацтва ничельниці бердо і чонок З полотна небіленного ґаздыні шыли лем плахтыткацтва ничельниці бердо і чонок З полотна небіленного ґаздыні шыли лем плахты
або мішкы на зерно і комперіі полотно леняны на одеж треба былоабо мішкы на зерно і комперіі полотно леняны на одеж треба было
на весну білити на сонци при ріці Полотно тото мочене в лодіна весну білити на сонци при ріці Полотно тото мочене в лоді
і сушене на сонци з каждым дньом наберало білости аж до сніжнойі сушене на сонци з каждым дньом наберало білости аж до сніжной
і одповідньой придатности до шытя одежы плахт і сінеників Волняне полотно требаі одповідньой придатности до шытя одежы плахт і сінеників Волняне полотно треба
было замінити на сукно з якого можна было пишыти женскы гунькы абыло замінити на сукно з якого можна было пишыти женскы гунькы а
найвеце гуні чугы і холошні хлопскы Заміна полотна на сукно роблена быланайвеце гуні чугы і холошні хлопскы Заміна полотна на сукно роблена была
в ступах Фолюшы якы были в Креници селі В такым медині нав ступах Фолюшы якы были в Креници селі В такым медині на
потоці было колесо котре мішало воду в жылобі одстуденой аж по горячупотоці было колесо котре мішало воду в жылобі одстуденой аж по горячу
воду яку варили тамты місци Студена вода тепла і горяча в часіводу яку варили тамты місци Студена вода тепла і горяча в часі
двох дни і ночы робила на волняным полотні маленькы скрутильці і твориладвох дни і ночы робила на волняным полотні маленькы скрутильці і творила
з полотна грубе сукно з якого можна было шыти зимову одеж Різникыз полотна грубе сукно з якого можна было шыти зимову одеж Різникы
Вченых різників в тых селах не было Были лем різникы самоукы якыВченых різників в тых селах не было Были лем різникы самоукы якы
самы навчыли ся робити масарскы выробы такы як солонину сало Кускобасы Сальцисонусамы навчыли ся робити масарскы выробы такы як солонину сало Кускобасы Сальцисону
і кашанкы В горах найважнійшым омастом на мясны дни была солонина іі кашанкы В горах найважнійшым омастом на мясны дни была солонина і
сало Тоты продукты давали ся в горах барз долго переховувати найліпше всало Тоты продукты давали ся в горах барз долго переховувати найліпше в
коминах на подах або за пецом Были то продукты добрі забуджены дымомкоминах на подах або за пецом Были то продукты добрі забуджены дымом
спаленого дерева і через тото были барз смачны Николи не дочекали свойойспаленого дерева і через тото были барз смачны Николи не дочекали свойой
старости бо треба было од часу до часу брати іх на омастустарости бо треба было од часу до часу брати іх на омасту
до ріжных страв в днях мясных а часом і діти підкрадали бодо ріжных страв в днях мясных а часом і діти підкрадали бо
такє сало барз вшыткым смакувало Тоты різникы занимали ся тіж різаньом худобытакє сало барз вшыткым смакувало Тоты різникы занимали ся тіж різаньом худобы
овец і баранів бо не каждый ґазда і ґаздыня могли зарізати выховануовец і баранів бо не каждый ґазда і ґаздыня могли зарізати выховану
през себе жывину До того мали іщы більшы і меньшы стада курпрез себе жывину До того мали іщы більшы і меньшы стада кур
качок гуси і інчого птацтва котры самы ґаздове і ґаздыні Стинали ікачок гуси і інчого птацтва котры самы ґаздове і ґаздыні Стинали і
приготовлювали На Лемковині были барз перестеріганы вшыткы посты а было іх достприготовлювали На Лемковині были барз перестеріганы вшыткы посты а было іх дост
дуже Пістріздяный Піствеликодный Петрівка Спастівка і некотры дни поєдинчы а так правідуже Пістріздяный Піствеликодный Петрівка Спастівка і некотры дни поєдинчы а так праві
вшыткы пятниці і середы без днів пятдесятниці повеликодны і днів медже різдлымвшыткы пятниці і середы без днів пятдесятниці повеликодны і днів медже різдлым
Айорданом Такыма різниками на ізбы і білечну были братя Ваньо і ФетьоАйорданом Такыма різниками на ізбы і білечну были братя Ваньо і Фетьо
Фрицкій будте ярма буде пяшо і всереду та яспожы на ярма ведутФрицкій будте ярма буде пяшо і всереду та яспожы на ярма ведут
Єм буде в пороґо протам пяме бо окяты за дурньом од долюЄм буде в пороґо протам пяме бо окяты за дурньом од долю
дастило Наско розпишлююч ся розпочал а самою тару мало піддавали Єдині обіцядастило Наско розпишлююч ся розпочал а самою тару мало піддавали Єдині обіця
тив друга таляра другы Аныко Бряшол він на нашо ґупця боганого поведутив друга таляра другы Аныко Бряшол він на нашо ґупця боганого поведу
тяжела ж до губенного Кєдя добрі продамаше ничы бачу куплю собі ліпшутяжела ж до губенного Кєдя добрі продамаше ничы бачу куплю собі ліпшу
хоц дашто плачу Женю є там дола і заплакал то міты ратутыхоц дашто плачу Женю є там дола і заплакал то міты ратуты
можкы члато Він знов на ярмат кухнул дя не бы гоцивде стратуньомможкы члато Він знов на ярмат кухнул дя не бы гоцивде стратуньом
або за дорогу Піду знов нармок Фурмайству Спомнути треба і о тымабо за дорогу Піду знов нармок Фурмайству Спомнути треба і о тым
ремеслі але буде того барз мало бо в Біличні і Ізбах неремеслі але буде того барз мало бо в Біличні і Ізбах не
было великого фурманьства бо аж перед І світовом війном што <unk> абобыло великого фурманьства бо аж перед І світовом війном што <unk> або
<unk> ґазда мал коня же міг сам або на спрягу піти до<unk> ґазда мал коня же міг сам або на спрягу піти до
ліса по дерево і завезти його до міста Першы были ґаздове котрыліса по дерево і завезти його до міста Першы были ґаздове котры
і быками єздили до ліса і везли легше дерево або дирва доі быками єздили до ліса і везли легше дерево або дирва до
міста Для своіх потреб ґаздове злозили дерево з ліса дыками і коровамиміста Для своіх потреб ґаздове злозили дерево з ліса дыками і коровами
бо інакше не можна было привезти дерева на дирла до пеца ібо інакше не можна было привезти дерева на дирла до пеца і
до огріваня хыжы на долгу зиму садовникы і пщыляры Треба тіж спомнутидо огріваня хыжы на долгу зиму садовникы і пщыляры Треба тіж спомнути
о садовниках і пщылярах Перед світовом війном некотры ґаздове Штефан Паул іо садовниках і пщылярах Перед світовом війном некотры ґаздове Штефан Паул і
Штефан Ядлож в своіх загородах садили собі пару олочовых дерев або самыШтефан Ядлож в своіх загородах садили собі пару олочовых дерев або самы
шкіпили ріжны дерева дичкы Долгы зимы і остры морозы часто нищыли делікатнійшышкіпили ріжны дерева дичкы Долгы зимы і остры морозы часто нищыли делікатнійшы
олочовы дерева якым од морозу пукали лубкы кора Ґаздове прібували хоронити олочовыолочовы дерева якым од морозу пукали лубкы кора Ґаздове прібували хоронити олочовы
дерева в зимі і окручали іх солмом але часто і тото недерева в зимі і окручали іх солмом але часто і тото не
помагало перед морозом Были і такы ґаздовы якы занимали ся пасіком пщылярствомпомагало перед морозом Были і такы ґаздовы якы занимали ся пасіком пщылярством
Было то пару улиів В горах было барз тяжко утримати пасіку боБыло то пару улиів В горах было барз тяжко утримати пасіку бо
часто долгы і морозны зимы не позваляли утримати пасіку каждой зимы требачасто долгы і морозны зимы не позваляли утримати пасіку каждой зимы треба
было хоронити пасіку на долгій час в загадах під стріхами а добыло хоронити пасіку на долгій час в загадах під стріхами а до
того часто треба было докормляти пщолы в улиях цукром оліяры Не можнатого часто треба было докормляти пщолы в улиях цукром оліяры Не можна
поминути барз важного ремесла в горах якым было оліярством Знесіня лену ґаздовепоминути барз важного ремесла в горах якым было оліярством Знесіня лену ґаздове
знали вытворювати барз добрий пахнячий леняний олій котрым мастили праві кажду стравузнали вытворювати барз добрий пахнячий леняний олій котрым мастили праві кажду страву
в пісни Дни Старшы люде памятают якій то был смачний і пахнячийв пісни Дни Старшы люде памятают якій то был смачний і пахнячий
леняний олій Хоц тепер є ліпша техніка і ліпша апаратура то такоголеняний олій Хоц тепер є ліпша техніка і ліпша апаратура то такого
олію ниґде не найде Была то праві ручна робота толчыня сухого насіняолію ниґде не найде Была то праві ручна робота толчыня сухого насіня
лену в ступці аж до пахнячой вустой пульпы Тоту пульпу оліяр браллену в ступці аж до пахнячой вустой пульпы Тоту пульпу оліяр брал
до кількох міцных чыстых леняных мішків По два три кіля пульпы тотыдо кількох міцных чыстых леняных мішків По два три кіля пульпы тоты
мішкы з пульпом підгрівал до потрібной теплоты і вкладал до желізных форммішкы з пульпом підгрівал до потрібной теплоты і вкладал до желізных форм
уложеных в специяльным столі з рухомым блятом Тот рухомий стіл был докручанийуложеных в специяльным столі з рухомым блятом Тот рухомий стіл был докручаний
міцныма желізныма закрутками Горяча пульпа міцно стиснена в желізных формах вытискала чыстийміцныма желізныма закрутками Горяча пульпа міцно стиснена в желізных формах вытискала чыстий
густий пахнячий олій котрий по переваріню міг спомяти ролю найліпшой омасты Згустий пахнячий олій котрий по переваріню міг спомяти ролю найліпшой омасты З
той пульпы остал вытисненый сухый макух якій по розкершыню додавали до пашытой пульпы остал вытисненый сухый макух якій по розкершыню додавали до пашы
для худобы і пацят В Біличні о діярню провадил Улиян Адамяк Частдля худобы і пацят В Біличні о діярню провадил Улиян Адамяк Част
Ізбянів тіж корыстала з той оліярні але більшіст входила до оліярні ажІзбянів тіж корыстала з той оліярні але більшіст входила до оліярні аж
до Тылича до ґазды Цьолкы Інче ремесло До інчого ремесла треба зарахуватидо Тылича до ґазды Цьолкы Інче ремесло До інчого ремесла треба зарахувати
барз цінну і потрібну річ для каждого ґазды робліня мотузів ріжных розмірівбарз цінну і потрібну річ для каждого ґазды робліня мотузів ріжных розмірів
Было то кручыня мотузів на ґаздівскы потребы оглавы кантары посторонкы вічкы мотузыБыло то кручыня мотузів на ґаздівскы потребы оглавы кантары посторонкы вічкы мотузы
долозів для коней быків коров телят каждий мотуз жебы был долго придатнийдолозів для коней быків коров телят каждий мотуз жебы был долго придатний
мусіл быти добрі закінчений міцном нитком з обох кінців жебы ся немусіл быти добрі закінчений міцном нитком з обох кінців жебы ся не
стрямбал і не розкручал Як видно ґаздовы в Біличні аж до пересылянястрямбал і не розкручал Як видно ґаздовы в Біличні аж до пересыляня
і выселіня были праві самовыстарчальны мати бороти Ґлацияно Не бы таком дорогуі выселіня были праві самовыстарчальны мати бороти Ґлацияно Не бы таком дорогу
деякі будян неділю вапила <unk>ea<unk> кама до По А є замовлял хоцдеякі будян неділю вапила <unk>ea<unk> кама до По А є замовлял хоц
бы мола роза што ветрема гороза На конец того одтинка послухайте парубы мола роза што ветрема гороза На конец того одтинка послухайте пару
приповідок з біличной записаных Никыфором Лещышаком Приповідкы на Новый рік На Новыйприповідок з біличной записаных Никыфором Лещышаком Приповідкы на Новый рік На Новый
рік кладут яр угля для каждого челядника в хаті під челюстями нарік кладут яр угля для каждого челядника в хаті під челюстями на
кажду душу Чый угель добрі спопеліє тот буде в році щестливий долгокажду душу Чый угель добрі спопеліє тот буде в році щестливий долго
буде жыти Тіж кладут такю угля на каждый ден в тыжни жебыбуде жыти Тіж кладут такю угля на каждый ден в тыжни жебы
повісти в котрій буде найщастливше заорювати На Выдокщы Йордан До свита кормятповісти в котрій буде найщастливше заорювати На Выдокщы Йордан До свита кормят
худобу жебы чым скорше юнати Бо чыя найскорше напі ся свяченой водыхудобу жебы чым скорше юнати Бо чыя найскорше напі ся свяченой воды
в того буде найліпше ся вести На Івана Крестителя святкує ціле селов того буде найліпше ся вести На Івана Крестителя святкує ціле село
На стрітені як цяпкат зо стріг буде на рік мало пашы ЯкНа стрітені як цяпкат зо стріг буде на рік мало пашы Як
не цяпкат то буде паше На сорок святых Як яйце в плотіне цяпкат то буде паше На сорок святых Як яйце в плоті
змерзне пукне то і зерно змерзне Як не змерзне то і зернозмерзне пукне то і зерно змерзне Як не змерзне то і зерно
не змерзне На благоіщыня як порушат ся яйце під клоком то будене змерзне На благоіщыня як порушат ся яйце під клоком то буде
каліка як порушат ся зеро то не хоче ся родити на мокіякаліка як порушат ся зеро то не хоче ся родити на мокія
як дощ падат то буде сот днів падати Од ону фрия деняк дощ падат то буде сот днів падати Од ону фрия ден
ся зменчат В піст Петрівку мож насти масло як Ісус Христос іся зменчат В піст Петрівку мож насти масло як Ісус Христос і
святий Петро ходили по світі та єдного разу каже Ісус Петре тысвятий Петро ходили по світі та єдного разу каже Ісус Петре ты
уж ся злакомил посербал і смолока Ні господи Ано обітри собі баюсиуж ся злакомил посербал і смолока Ні господи Ано обітри собі баюси
Петро протяг руком по боюсах і зріл молоко на долони Видиш ПетреПетро протяг руком по боюсах і зріл молоко на долони Видиш Петре
гварш же ні Уж твій піст буде мягкій кєдис ся злакомил Нагварш же ні Уж твій піст буде мягкій кєдис ся злакомил На
глаго сікы не роблят колозерна бо бы мышы сікли Не можна істиглаго сікы не роблят колозерна бо бы мышы сікли Не можна істи
змискы лем з горця нидят капусты чесну маку і вшыткого што єстзмискы лем з горця нидят капусты чесну маку і вшыткого што єст
в головці Бо напілмиску принесла донька і родіяди голову святого Івана Крестителяв головці Бо напілмиску принесла донька і родіяди голову святого Івана Крестителя
Нас двига воздвижыня честного господного Креста Уці розганяют з шаласу оддают іхНас двига воздвижыня честного господного Креста Уці розганяют з шаласу оддают іх
властителям котры на святого Юрия іх зогнали замыкат ся земля уж звластителям котры на святого Юрия іх зогнали замыкат ся земля уж з
землі нич не лізе не росне До Здвига гады ся ховают аземлі нич не лізе не росне До Здвига гады ся ховают а
котрий потім покаже ся іщы то єст проклятий нечыстий Земля не хочекотрий потім покаже ся іщы то єст проклятий нечыстий Земля не хоче
го приняти Як по Здвизі загырмит то на добрі бо буде кєпскійго приняти Як по Здвизі загырмит то на добрі бо буде кєпскій
рік І злодіям не удаст ся бо іх полапают На варувары салырік І злодіям не удаст ся бо іх полапают На варувары салы
Не прядут і не можна нич коло того робити На святого МиколаяНе прядут і не можна нич коло того робити На святого Миколая
Родинне жытя волків ся кінчыт розходят ся на вшыткы стороны На святойРодинне жытя волків ся кінчыт розходят ся на вшыткы стороны На святой
Анны ден зачынат ся побільшати на груден в дріздяным пості Ворожат наАнны ден зачынат ся побільшати на груден в дріздяным пості Ворожат на
ціле літо Яка котра кварта така і погода суха або мокра яціле літо Яка котра кварта така і погода суха або мокра я
ІІ кварта на роботы при комперя окопуваня огартаня як мокро не будеІІ кварта на роботы при комперя окопуваня огартаня як мокро не буде
то рік на компері <unk> кварта на сіно косы IV на жнилато рік на компері <unk> кварта на сіно косы IV на жнила
Як оба місяці груден і мерец сухы то і рік буде сухійЯк оба місяці груден і мерец сухы то і рік буде сухій
як оба мокры то і рік мокрий Як єден такій другій такійяк оба мокры то і рік мокрий Як єден такій другій такій
то і з літом так буде Люде місяці рахуют на небі ато і з літом так буде Люде місяці рахуют на небі а
не на землі І товды ж вшытко в тым одтинку проґраму Ане на землі І товды ж вшытко в тым одтинку проґраму А
як для радия лем фм зрыхтувала го Наталия Малецка Чуєме ся ояк для радия лем фм зрыхтувала го Наталия Малецка Чуєме ся о
тыжден майте ся добрі звычыт латыжден майте ся добрі звычыт ла