Істория села Боґуша, якє находит ся в долині потока Королівка
Автоматычна транскрипция
Вытам вас вшыткых барз сердечні называм ся Наталия Малецка і є то проґрам А як в радию Лем фм Барз єм рада же товаришыте мі уж тількы часы І што ж остає мі лем запросити вас на наступну бо <unk> уж серию вандрівок по Лемковині єдной буквы Днес одтинок нр <unk> в цілости буде посвячены єдному селу котре што ня дост зацікавило не входило в склад мушыньской державы краківскых бискупів хоц його положыня і то же сусідні села приналежали до того ключа підповідали бы же і село Болґуша такій епізод в своій істориі буде мало а немало Якы іщы інчы цікавы річы про то село мам для вас Запрашам до слуханя на диказ лоскошы пеге Катарсі ны лестыр жома не темы ескє геге шукар та не гестор і папа рока де папа Кат поглядам се го падам Боже єсне Ка твоєдно крема не симе леж вітарса неба ци ґац поперед сийо треба ґімна <unk>ea<unk> ґімнасті Село Боґуша положене є на західній Лемковині недалеко міста Ґрибова од східньой стороны граничыт з селом Більцаревом а од західньой з Королевом Руском Од полудня граничыт з лісами і полями сел Камянной Котова і Лабовы а од пілночы з лісами села Пташковы Село находит ся в долині річкы Розтокы колиси званой Буґушом яка заселят ріку Королівку Село Боґуша оточене є двома пасмами дост высокых гор од пілночы з найвысшым верхом Поставным і найблизшым до села верхом Явіря званым інакше Зелярком а од полудня в пасмі выріжняют ся токарня Чершля і Куз дале Убоч Початкы записів про село то <unk> столітя і <unk> рік В тым році Боґуша выміняна є разом з Біцаревом як села ґрибівской Тенуты приналежны до Корольовой Зофіі В <unk> році Ян Бучыньскій з Ольшын має записану сумму на Ґрибів і села до него приналежных медже інчыма Боґушу В <unk> році Станіслав Пєньонжек гарендар і ґрибівскій війт одпродал шолтыство в Боґушы кмітови Іванови Радзови Рік пізнійше король Зиґмунд Старий потверджат локацийный привілей на волоскым праві Подібні як і в Білцареві головні ходило медже ін о засады што до годовли овец <unk> ґазда міг оддавати по три ягнята і два сиры од каждых сто уць або платити <unk> грошы чыншу на рік коли не занимал ся триманьом худобы В <unk> році Боґуша підлігала під православну парохію в Більцаревій од <unk> р одлучыла ся і становила одрубну парохію З шолтисього і ґмінного фонду выбудувано церков якой надано покров святого Димитря Не є знана дата принятя парохію в Поґушы Уніі З повізитацийных документів довідуєме ся же в половині XXI столітя Грекокатолицкыма парохами в Боґушы были Михал Базилевич по ним Штефан Базиловскій церков Быладерияна з Дзвіницьом і прицерковным цмонтерьом В <unk> році парохія в Боґушы влошла в склад парохіі в Королеві Рускій Дужпастырску опіку в <unk> році для обох сел полнил отец Іван Петроковскій по ним был отец Петро Щавиньскій наступні отец Михал Сембратович отец Віктор Салямон отец Кондрад Чырняньскій отец Іоан Чырняньскій отец Діонізий Домборскій отец Йоан Русиняк отец Юрий Савчук і в роках <unk> отец Йоан Высочаньскій Боґуша в <unk> році рахувала <unk> шолтыскій лан <unk> і <unk> лана Хлопского загородників Безполя єдного коморника з худовом і єдного кияка В пізнійшых роках <unk> Боґуша рахувала <unk> димів ваны і <unk> кмитів хлопів В столітю в роках діяльности сового збійника Василя Чепца з Ґрибова пятьох боґушан прилучыло ся до його дружыны а были то Іван Стафиняк Павло Оплошак Лавер Штефан Гудак і Стец Аж до <unk> столітя серед шолтысів Боґушы были потомкове IV шолтыса По рядах пєньошка Боґуша і ціле ґрибівскє староство під якє підлігала Боґуша перешла в рукы краківского воєводы і старости Станіслава Любомірского Потім Ґрибівскє Староство перешло в рукы ґрозіньскых наступні Денгофів Траковскых і Выдіцкых В <unk> році ґрибівска тенота остала перенята през австриятскій ряд На ліцитациі в <unk> році част колишнього староства разом з Боґушом продано Юзефови Бошови років пізнійше родина Бошів змушена была втікати з Ґрибова на Мадяры В <unk> році в Боґушу влучено до новоутвореного так зв малого ґрибівского повіту Коли Лемковина перешла в австриятскы рукы перепроваджено докладны поміры земель і вшытко тото вписано в так званы катастральны книгы В Боґушы наміряной нарахувано товды <unk> моргів і <unk> сажнів поля Маси блячого очы авто малячове майдома <unk>or<unk>enti валь вольо будемо чай <unk>ar<unk>o В боґушаньскых лісах росли ялеці букы смерекы шквіры а по полянах сосны і ядвівці де неґде трафляли ся березы або калина На лісовых полянах і уробисках літом росли ягоды яфыры малины і черниці В буковых лісах росли козакы і правдивкы а в інчых барже трафляли ся соснякы голубінкы лесівкы рыджыкы підпенкы і мухоморы При збераню грибів была єдна засада Не беру гриба я го не знам і нихто ся не трул В селі коло річкы і потоків росли вербы і вільхы а медже забудуванями росли і поєдны липы клены яворы Ясені тополі а даґде трафил ся і Дуб При мокрых луках хіпа свисках Рославо Зина з якой плетено кошыкы і опалкы Найбільшый олочевый сад в селі мал ґазда Павло Горощак котрый іщы перед І світовом руйном кінчыл школу в Відни Люде повідали же коли чути было шкрегот сорокы то обвіщало гостів а коли гуканя солы то нещестя Найчастійше хтоси міг ся похворіти або в загороді в сусідаци в околици могло на што вмерти Середином села по обох сторонах дорогы і польовых доріжок а і потока і потічків розложены были ріжны забудовы сельскых ґаздівок стары і новы хыжы стайні стодолы сипанці шопы і студні на корбу або журавлі Ґенеральні ґаздівкы были городжены деревяным плотом зо штахыт дранок або жерты Перед Ійном лем пару ґаздів мало кони Векшіст ґаздів до робіт в поли запрягали коровы і бикы Початок ХХ столітя то напевно школа в Боґушы деревяна крыта дахілком в <unk> році записаных до ней было аж <unk> літи ціла Боґуша рахувала на тот час <unk> хыж і <unk> селян В роках <unk> діти в школі напевно вчыли ся по лемківскы потім уж лем по польскы а додатковыма предметами были языкы украіньскій і німецкій Початок ХХ столітя то напевно тіж і чытельня імени Качковского в Боґушы Были в селі тіж Млины <unk> вітрак і штырі водны млины Село поділене было на пару части Ідучы од нижнього кінця то є од королевы руской сторону Білцаревы были то поміркы нижнє шолтыство Венгринівка Слезонівка Выжнє Шолтыство Вороблівка Стафинівка Молодцівка Горошківка Хохоляківка Сидояківка і Тимківка В Боґушы перед выселінями было <unk> хыж і <unk> родин В <unk> хыжах мешкало спільні аж <unk> родин Люде за роботом як сяди еміґрували і выізджали до Штатів Канады і Бразилиі Был рік же зо села в єдным часі выіхало понад <unk> люди Коли пришол час ІІ Світовой війны з Боґушы до війска покликано найперше вшыткых парібків а потім і навет женатых ґаздів Высылано іх головні на італияньскій або французскій фронт Тоты котры вернули были барз податны на хвороты а особливо на хвороты жолутка До обозу в Талергофі забрано з Боґушы священника отця Йоана Русиняка і ґаздів Симеона Кузяка Василя Горощака і Штефана Плетеняка По двох роках вшыткы они ледве жылы вернули до села По війні люде жыли барз бідні Але як часто споминают Лемкы барз весело пап папоноб геном вам пам папоновагы бамам пам папоноб ге нова ґмымам пам папоновагы пампа Інкаратя ний мыска Дае сумомінте меншы еге еге а пале выаду Е домінтеме то ге е ге ге ге погей ге е геміса Лова буде рам папапоном ге бапаном бам пампапоном багею бамба Упомом папапоном ге мама а памя папапоном гей папано такы у папа гема мапа ако ном ном барма анты ном папа бапа баба ом па мапа робам Село мусіло быти самовыстарчальне Початково в Боґушы не было ниякого склепу до найблизшого в Ґрибовій было дост далеко а до Нового Санча де можна было вшытко купити і заатвыти было уж чысто далеко Зато столярком в Боґушы занимало ся пару ґаздів На іх голові было ставляня хыж столярка в церкви робили тиж возы з колесами сані столы скрині шафкы шафликы діничкы млинці шафарі сусікы назерно і муку діжкы на сыр бриндзюй і сушены грибы і олочы робили ярма кісята граблі ановид і деревяны вилы З липового дерева вырабляли ріжны корита коритця віячкы лопаты ваганці і інче ґаздівскє снарядя В селі незалежні од того же вшыткы ґаздове мали по хыжах своі жорна то іщы як уж было высідуване де некотры мали млины вітраковий млин Малгриц Груша а млины Водны Павло Слива Кирил Горощак Штефано Лиснєвич Семан Воробель і Семан Хохоляк Кузні мали і были ковалями Максим Кузяк і Семан Воробель Кравцьом был в селі Ваня Воробель а Кравчынями Наталька Єва Горощак Ксеня Мацієвска Меляня Кузяк і Фотія Стафиняк Шевцями або шустрами были Миколай Прокопчак Петро Слезьон і Митро Фучко Різниками або масарями Гриц Груша Максим Стафіняк Калістер Молодчак Антоний Натишак Афтан Ґамбаль Акым і Василь Кузякы Оліяром был Павло Слива котрий як оддал свою дівку Орину за Костя Даньчака то навіно оддал ім свою оліярню Ткачами в селі были Кырил Хорощак і Антоний Натишак Єднак до зробліня полотна або сукна была барз долга дорога Найперше треба было сіяти і обробити лен Выросненый і приставый лен треба было выбрати без травы і повязати в малы горсти і добрі іх высушыти на полі Сухый лен потім треба было привести до хыжы набойско і там прайником киянком обтовчы насіня одлиняных стебель Обтовчены горсти треба было назад вывести науку і там пристерти доніцко на землі до рошыня По пару тыжнях ого грошыня роса сонце зас росай зас сонце і зас росай за сонце стебла можна было легко крышыти Пристартий лен зберано і вязано зас в маленькы горсты котры по доброму сушыню осіньом жены ламали на гладжыльницях по то жебы одділити пазіря од пасем лену дальше треба было вычысати лен на дітячій щети З того чесаня в руці оставали добры і міцны пасма лену першого сорта з якого по спряжыню ткали леняне полотно Прядило якє остало ся на щеты по його вытрясіню трактувано як другій або третій сорт званого Пачісне або зрібне Леняне прядило тото міцне навывали на фуркы інакше на куделі і пряли на веретену або на машыновых куделях коло вродках З того пряджыня выходили найтоншы ниткы котры мотали на мотовиля на котрых мало быти <unk> пасем по <unk> ниток в пасмі Тот намотаний звиток звали пілтораком Жебы з того вышло полотно треба было такых пілто раків напрясти парудесят Тоты пілто ракы треба было занести до ткача де наведано іх на файфы з котрых мотано основу яку потім навелано на ткацкы коросна На кроснах ткач выраблял тонькє гарде і міцне полотно Часом коли на кроснах оставала основа товды можна было надерти узкых пасочків кольорового полотна і тыма пасочками уткати пару метрів ріжнокольорового леняного диваника Пізнійше на яр полотно треба было выбілити на сонци Біліня робили лем над ріком ци потоком зато же полотно треба было барз часто прискати водом або чысто мочыти по каждым выстхніню Робота з біліньом найчастійше припадала дітям під іх опіку в тым самым часі лишано іщы гусы і качкы З выбіленого полотна шыли ручникы обрусы кошелі а з пачісного шыли верхні ґачы плахты міхы цимішкы Браны бра ні своє чоє за ньо хра бра ні своє чоє за ньом хра озера вельо <unk>em ага ага а Предправ єм єсогла тустой рад сой за нього ха мало творчой сєм зо село Заповы лежат оч і зом самосупи гола <unk>earati Єсу то уж ічы мапу О чом Єсу то очі чопи ішли за мы СК за пра новсем за пра но <unk> На вечер сопы сопіху <unk>enti а Рыбны ставы мали в Боґушы Ґаздове Семан Воробель і Павло Горощак Першый склеп в селі заложений по І світовій війні мал Штефан Лесньович пізнійше склепы заложыли іщы Богдан Кузяк Петро Ґамбаль Максим Стафіняк і Гаврил Кобані В часі ІІ Світовой війны Кооперативный склеп провадил ґазда Гриц Груша з сестром Штефаньом Ткачык денекотры ґаздове занимали ся іщы лытинком і продажом дерева до Тартаків Чытаня імени Михала Качковского діяла в Боґушы іщы перед І світовом війном Товды не было для ней осібного будинку люде сходили ся по приватных хыжах а найвеце в хыжы Боґушанина Осифа Шуфрановича котрый мешкал по середині села В часах Меджевіня Селяне взяли ся за будову новой церкви і Громадского Дому Найактивнійшыма культуральныма діячами в селі были Миколай Прокопчак Улиян Галькович Юрко Й Семан Хохоляк Гаврил Віргофскій Богдан Любек і Василь Кузякы Гаврил Кобані і Гаврил Тудуй В нововыбудуваным Громадскым Домі нашла ся сцена з куртином поміщыня Чытельні і саля до орґанізуваня забав весіль і фестинів на котрых пригрывали сельскы музиканты ґаздове Акым Кузяк Антоний Хохоляк і Алексий Груша Селянин з Новой Весы пан Масира был запрашаны до Боґушы жебы вчыти молодіж співати Хор выступувал на вшыткых важнійшых подіях в селі Пару разы до рока выставляно на сцені передставліня але скорше жебы представліня могло ся одбыти треба было мати згоду од власти в Ґрибовій якы хотіли знати текст каждой презентуваной пєсы зато все треба было іх найперше тлумачыти з лемківского на польскій і так вести до Ґрюбова Тлумачыньом занимал ся Юрко Хоголяк Вартеп в Карпатах Боґушаны выставили лем раз потім власти ім того заборонили В липци <unk> р мало остати одправлене першы раз од пару віків православне богослужыня в Боґушы одслуженого на свято Йоана Крестителя прикапличці яка находит ся на граници зо селом Білцаревом де подля людовых переказів і леґенд уж за часів короля Казіміра Великого стояла церков Церков тота мала запасти ся під землю в часі наізду Татарів а на памятку тых подій выбудувано гын капличку котра стоіт по днешній ден Імпульсом до перейстя на православну віру мал быти похорон пароха осиняка а властиві Слова якы выповіл в тракті похорону грекокатолицкій священник отец Михал Артимович з Чырной По тому делеґация з Боґушы поіхала до православной Митрополи в Варшаві з просьбом о присланя до села Православного Духовного Децизийом з дня <unk> марця <unk> р установлено в Боґушы православну парохію Філів парохіі в Пьотркови Тривунальскым Першым парохом остал отец Миколай Дольницкій Чысло вірных выносило Першы богослужыня до часу будовы церкви одбывали ся в хыжы Калістера Горощака потім в його саді поставлено провізоричну дзвіницю і там одправляно Наступным духовным был отец Александер Іванович і то з його ініциятивы розпочато будову церкви В склад будовляного комітету влошли Павло Горощак Андрий і Дмитро Слива Віктор і Володимір Кузяк Димитро Воробель Корнелий і Назар Ґамбаль Гавриіл Віргофскій Александер Ткачык Симеон Тудуй Антоній Натишак Тадий Прокопчак і Елько Горощак Будувати зачато в <unk> році а скінчено <unk> Проєктантом церкви был єден з Боґушан Павло Горощак абсольвент університету в Відны Підмурівкы выбудувано з тесаного каменя а стіны з высокой клясы цеглы спроваджаной з тарнова Пірвотні дах мало накрывати <unk> бань але зо взгляду на брак грошы не поставлено ани єдной а дах вкрыто яхівком Церков посвячено <unk> липця <unk> рока Є то будовля поставлена на пляні креста тридільна з шыршым храмом вірных і олтарьом запертым простом стіном Дахы сут двоспадисты найвысшы є над середньом частом звінчены лыжычком на сиґнатурку Выгляды сут великы і пілколисті заперты В середині не лишыло ся ниякє ориґінальне выпосажыня По выселінях церков замінено на римокатолицкій костел Пару років пізнійше храм переняла ґыміна а вірны перенесли ся до деревяной грекокатолицкой церкви В році римокатолицка парохія в Королевій Лыжній колиси єднак Королеві Рускій одкупила знищений будинок церкви перепровадила ремонт і тепер церков служыт як помічный костел в парохіі корольовой Коли в <unk> році велика част Боґушан выіхала на Украіну отец Івановскій змушений был Перезенка Вуде тіж опустити село В вересни <unk> рока до Боґушы пришол як адміністратор церкви на Лемковині отец Віталий Сагайдаковскій Єднак по двох місяцях староство змусило го до выізду В січни <unk> р його місце занял отец Штефан Бєґун По ним были іщы о Володимір віжаньскій отец Антоний Татєвскій і отец Алексий Нестерович котрого в <unk> році зрештом села хочено выселити на захід Польщы в околици О Ліци в тракті депортацийной акциі єднак осадженого в обозі в Явожні Белеруже не ружы цараталесу Сурчанцю дал Раз поЗка ді світу Не прозыта Юлия Лемкам Ядів <unk> Думлю Та назвоне звона даєси моя драйтій сокать моя сул забрела саму єдном з цимпатиі Самоєдно дужа полі ціте ой товне м та че само ціте ой тогнем б ва плю ва Грекокатолицка церков в Боґушы поставлена на місци попередньой в <unk> р тепер ужыткувана є як римокатолицкій костел Церков єдным з <unk> обєктів якы находят ся на шляку деревяной архітектуры в Малопольщы є то церков Деревяна з Рубова зо слуповом вежом орієнтувана і тридільна Олтар замкненый є трибічні Храм вірных є квадратовый а вежа обіймує слупами притвор Дахы сут каленицьовы обыты бляхом з великыма бляшаныма маковицями і привидныма лятернями закінчены трьома ріжныма кутыма крестами вшыткы стіны обыты сут ґонтом В середині сут пласкы полалы здоблены поліхроміом з <unk> рока авторства Віктора Зомха Артисты з Бардийова з походжыня Німіця Є тіж комплетный іконостас Нетиповым є то же посередині іконостасу заміст іконы Остатньой вечері находит ся ікона Господа Бога сотворителя світа а в ряді Апостолів поміщено додатково дві іконы святого Василия і святого Космы Част первотного іконостасу іщы з <unk> рока находит ся в Округовым Музеюм в Новым Санчы Од <unk> рока ректором в Боґушы є отец Мєчеслав Чекай якій перез вельо років активні діял на річ захороніня церкви і іх выпосажыня в західній части Лемковины Літом <unk> рока селянку Уляну Гальковичову забрано до лаґру в Березі Картускій Уж в першых місяцях <unk> р по першых аґітациях з Боґушы на західню Украіну в околиці Чорткова выіхало <unk> родин по році девят вернуло В <unk> році зачали ся тіж вывезіня молодежы на примусовы роботы до Німец На початку забрано <unk> осіб До обозу во Свєнцімю з Боґушы Німці взяли Симеона Хохоляка і Петра Катана Николи од тамале не вернули Од <unk> рока наложено на селу континґенты треба было оддавати молоко зерно пацята худобу кажд ґазда на рік мусіл оддати бика або корову Хто малце специяльна комісия накладала більшый континґент По році Німці казали тіж вшыткым ґаздам оддати млиньскы камені жебы нихто в хыжы не міг малоти зерна Ґаздови пооддавали але округлы камені з брусів до стрілян ножы ци сокыр або стары і непридатны уж млиньскы камені Німці ся не зорієнтували В другій половині <unk> р зачали гнати люди до копаня дыкунків і бункрів на новій приготовляній линиі фронту в селах Берест Поляны Фльоринка і Ґрибів николи з них не скорыстано Перервано науку школу переняло німецкє війско В <unk> році закінчено перепроваджыня комасациі в Боґушы Долго ся Боґушане єднак не наґаздували В <unk> році <unk> родин выселено на Украіну а в <unk> на західній землі Польщы Як трафите деси в світі на тоты назвиска то знайте же можут то быти потомкови Боґушан Хорощак Кузяк Фучко Зьомик Силила Сидоряк Слезин Гербут Груша Стафіняк Шуфранович Катан Дроздяк Бортняк Прокопчак Мацєвскій Хохоляк Воробель Натишак Тарас Галькович Молодчак Ґамбаль Ткачык Кобані Олеснєвич Воритко Данчак Рибеньскій Палубяк Греняк Ловюрка Німец Каліш Пазґан Буберняк Тудуй Віргофскій Кузьма Курей Петрик і Ющак Кладовы восы Шыґа Цы ранкы васа маєш дукы прасы Копевска Москы Церанкы турды має монтас <unk> лишона шта алі промты За увагу дякує Наталия Малецка До почутя в Аяку за тыжден Майте ся добрі лю ло лю малы еты ну бо кучемы леце гіна святжы паня Ане ечце жебы і спала в ґолі Гіна Сянц паня Ане чцебы і спала в ґолі іде люлю люлю до вечора Кєди мама джы есмоля Гіпжынє ся то бє ачка і каачы гора гіпжыє ся то бека ачкы і качы райля Водны лю люлю овечора Кєди мамат жыде есполя гіджыня ся то бєка ачка і качора Ліпшыє ся то біка і качы люлю мале тече пану мабу цефы леце гіна свят жы паня Анедте жебы спала в коліде Гіна святжы паня дте жебы спала в колінляляляляляля
![A Я[К]...? #81 - 2 X 2013 - Боґуша](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/bogusha_medium.webp)
![A Я[К]...? #81 - 2 X 2013 - Боґуша](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/bogusha_thumbnail.webp)