Істория села Фолюш і кус інформаций про камінярку на Лемковині
Автоматычна транскрипция
Добрывечер Витайте уж в По святах Новым Році полны новых сил і новых постановлінь до неперестеріганя Днешній одтинок повязаный буде з буклом Ф Згідні з азбуком повинен то быти проґрам буквы У але о Устю Ґорлицкым уж было унивиче значыт новиця тіж была Лішыл ся іщы угринь Але то може при наступній колейці в третій сері як найду дашто більше річы о тым селі Угрынь буде мал може товды свій одтинок За хвилю призриме ся Фольшови але тіж будете лем жменя відомости а в другій части проґраму буде про популярне колиси на Лемковині ремесло як было каміняство Тепер музичне впроваджыня і македоньскій ансамбль Фольтін Але знают памяти шмілит і певе мали ч і Куде си певны мілице міц Памятиш білици малечы Кулдесий люби в тым білици во ґрадинчы Мільци Міль Творчый Алі завісна і Шільци сытвай <unk>earэІ суты лице лис наше Фолюш якому днес спрібуєме ся кусьок призріти сусідує перезгору з дост знаным селом з селом Бортне Але в дуже близшым сусідстві є циклиньска воля од пілночной стороны ци Перегримка по стороні західній барже на полудне Гута Перегримска Адміністрацийні фолюш находит ся уж в границях підкарпатского воєвідства підлігат під Ясльскій повіт Першый раз в історичных документах фолюш появлят ся допіро в другій половині ХІХ столітя Бракє тіж інформациі о тым селі в популярных і цитуваных в проґрамі не раз Реєстрах Поборовых з <unk> рока <unk> Отец Сарна твердит же село то основал рід Мнішхів в <unk> ст Потім село нашло ся м ін в добрах стадницкых і осоліньскых Верхы якы окружуют фолюш зачынаючы од заходу зовут ся Яущ Чыстий Діл Чертиш Кісм ділик кобила і спалиска През село переплыла то ріка Клопотниця Фолюш поділены был на три части цапілка середина і потаж Ґрунты фолюша поділены были на <unk> ріль по назвах цапілка королівка байнівка канчуґівка Павле Ківка Кычерівка Кырпанівка Ґурешівка Уранівка Смарзівка Стецівка Шахівка Хоцівка і потаж А в звязку з тым же фолюш підлігал під парафію в циклині кажда з тых гріль мусіла оддавати плебанови в циклиньскій воли по <unk> горцю Вілса в Зерні В році в Фолюшу війтом был Іван Ґливал В <unk> році жыло в Фолюшу <unk> грекокатоликів і <unk> католиків Серед Фолюшан стрітити можна было такы назвиска як цап Урам Турдала Стефанич Стец Смар Смолей Саверда Рак Присташ Кущык Крыль Команецкій Кырпан Канчуга Заяц Ґуреш Ґут Ґреґа і Воробель В <unk> і <unk> столітю село Фолюш находило ся серед маєтку знаного на міждобрі роду Стадницкых в <unk> році хр Інатий Стадницкій одпродал храбови Франці Шкови част своіх сел в тым Фолюш На переломі ХХ столітя заобсервувати можна фолюшу типову ситуацию як по інчых ґаліцийскых місцевостях а є то по части выльодніня села Чысло люди зменшыло ся о близко <unk> люди Звязане то было очывидно з популярном в тым часі еміґрацийом за хлібом найчастійше за велику воду до пілночной а часом до той другой Полудньовой Америкы Хоц камінярскы осередкы то предовшыткым тоты найбарже знаны в Бортнім ци тіж в Крампній то і по інчых селах занимано ся кустым ремеслом медже інчыма фолюшу Выробляно гын дрібны камінярскы предметы як госелкы брусы жорна але здарало ся тіж же кресты і фиґуры Некотры достарчали тіж камінны плиты на підлогы до костелів і церкви Людніст описувана была яко тиха і лагідна Не было в фолюшу церкви ани школы В зимі діти могли ся вчыти чытателем од тых котры уж ся того навчыли скорше Была зато чытаня імени Качковского рахувала <unk> членів З інчых цикавос ток то чуга яку носили в Фолюшу і в сусідніх селах кустьок ріжнила ся од той клясичной знаной нам чугы але барз невельо Ковнір якій звыклі опалил на рамена ту мал форму пелеринкы Подібны чугы носили тіж на бойківскым терені З початком столітя сало належало до маєтку Кляштору Норбертанок на Звєжынцю в Кракові Каса ґмінна на тот час выносила <unk> <unk> короны Зо спису з окресу Меджевійня видно же просторово фолюш пльосувал ся серед такых сел як напримір Берест Ставиша Білянка Ропиця Барвінок іх простор на тот час выносил приблизно <unk> кілометрів квадратовых Хыж село рахувало рівно а мешканців <unk> Днес Фолюш лежыт при границях Маґурского Парку Народового утвореного в <unk> році В селі находит ся католицка парафія осередок в Часовій і дім помочы сполечной В домі тім в <unk> році перебивал єй гмер Нікіфор Одите одитере одитере анда ляй де а Одикара адикара адикара манґаны леґоты рота тема нена cЭме роля Выполя природ не тома Чули сте пісню під наголовком Фані ансамблю Калі Кєд ходит іщы о фолюш то хтіла бы м вам тепер приточыти ориґінальный опис границ села з <unk> рока Походит він з першого ґрунтового катастеру Ґаліциі тзв Йосифиньской метрикы Был то катастер якій утворено на підставі патенту цисаря Йосифа ІІ На акта тоты складают ся описы границ ґмін докладны описы ґрунтів іх выдайности властителів списы будинків ци акта податкови Є то барз цікавый історичный материял днеска першы раз а яку появит ся ориґінальный опис ґрунтів з той метрыкы Описані граничне в сі Фолюша ад домініюм самокленск в циркуля Дукєльскым Ясні Вільможного Максимілияна Храві Осоліньского Дзічний Чест перша граничне описанє Моцом розпоряджыня Присвятной Комісиі Цурбарияльний при обходженю і одзначыню границ СІО заприсяным воколо граничонцых осядлости громадскых старшызным прибытьом по днєм дісійшым в спосіб настемпуючы до скутку припрваджене зыставу Вєсфолюш граничы з <unk> около себе отачаюцым перша на сход Сонця зо Старом Гутом друга на полуднє зо всьом Мартным третьо на заход з Всямі Пшеґоніном Вапєнным і Биднарком на пулноц зо всьом Вольом Цєкліньском Полномоцник паньства Самоклиньского хонци наказане за присвятной урбарияльной Комісиі описаня границ яко найзупелнію скутечніст а тым самым діцтва Всіфолюша до паньства самоклинского належонцей граници в потомне забезпечыт часы реклямувал цилого сонсєдства абы т акт граничного описаня ужендовні наказаны з громадском старшызном а мяновіце людзьми околици границ добре відоме на ґрунт пшевиц не замешкали якой самой же зо всямі ніжей выраженых на дню дісійшым вставілі ся Згромаджене теди сосєдство і старшын громадскє свядецтво ухваліло абы опис гранічны всі Фолюша од копца Роґового так всі Фолюша яко Купыт Ніци і Волі Цєкліньскій і так мянуваному вспільнє служо заченти належытым своім дуктом континууваны і найзупелнійшого воку тых же всі од місця до місця постемпуют ограничыня подуб приписом в скутку перепровадзоны зостав Пункт першы Зачалшы теды од копця Рогового в Сіфолюшлові Клопотніци і в Сіволі Тєкліньскій служонцого зоставівшы стайнє за собом при быстінцю ідєм на полянє Кубжеґу Жекі Клопотніци ґраничну мєдзон по левій строні Поля Фолюскє назване Подярем по прави зас паствіска Волі Цєклиньскій верх Оґроды Вольскє до самой Купотници Діяє I Копєц над бреґєм в Кшаках Ольховых зврацаме на заход сонця ім через дороґе копєц зємі і каміні на паґурку зврацаме на місцу в левом строни на полуднє ідем просто дуктем граничным кулясом ґурным пункт Копєц самых камені Под ґуром званом По Ярем Ідім до ґуры пункт <unk> копєц самых камені над поток за Ящым Дале ідім през Кічерка чылі Дзял і дроґом пункт <unk> копєц в зємі і каміні зробны по левій строні поля Фолюскє чысты дял по правий вольскє кшакі і поля Яфер пункт <unk> копіц з каміні по Ґуром <unk> Камінь на котрым криж выкуты і зємом обсыпаны подлясем зврацами в лево строны на всход сонця по левій строні поля Фолюскє дзял чысты по правій зас лясы Ґудне Самокленскє границом вольском названы і ідєм при Лесє Поґуже Камінь на ґужы стемце на знак граници кшыш выкуты на нім пункт <unk> Камінь при дродзе і домций До фолюша доля су на корым выкуты рок <unk> і кшыж Ідім през поля скальны Кукобы Копєц по ґуром Кобилом на Лазах Зврацаме в левом строну на пулноц Ім зоставівшы за собом лясы ґурне на дулку всі Клопотніци Копєц на Лонце в Лазах по правій строні поля пільґримскє по левы зас фолюдскє под Кобиле Копєц над бжеґом жекі Рыґови а ту за стяны служы Жека <unk>I Клопотніця Ієм перез ньо до Бжеґу Кустайнеми і копєц над Гостінцем в Єжбіну Высадзони Ту зврацаме в леву строны Ідім Ґостінцем по левій строні Поля Фолюскє зас стайнє Копотніцкє Мяноване І остатній пункт <unk> Конец при гостінцю вспомняным і ту конец опису ґраніц вспомняный в Сі Фолюша Тым способом Ґде округ чылі перифериі Всі Фолюша обешли сме і описаня овей границ ґрунтовых околичности стян до ксьонґ границе признаня окрислили сме дісійшу подумнійшого акту записуюч подписуюч доронґ власных заміщами дату <unk> серпня <unk> року зо страны паньства і Дзіца в Сіфолюша Авґуст Дератин решта нечытельна зо страны паньства Бєцкіґо плазіньскій Дмітрий од громады Всі Волюша Василь Рак Вуйт од громады Всі Воля Цєкліньска Анджей Пєлях Вуйт од громады Всі Бертнею <unk>a<unk>eratur Анджей Ганчак Вуйт од громады Всі Беднаркі Ян Ганас Вуйт е По сусідскы з Фолюшом За гором з Бортного выводит ся родина Феленчаків Штефан Феленчак вроджений <unk> рока занимал ся очывидно як на Бортнянина пристало камінярством різбил в камени Был тіж столярьом і ковальом До <unk> р працувал в спілці Під Явором яком кєрувал Василь Підберезняк До спілкы входили іщы яко Воганич і Михал Феленчак В <unk> році Феленчак остал выключений зо спілкы Зато заложыл свою спілку разом з Даньком Феленчаком Алексом Дудканичом і Михалом Підберезняком Спілка тота працувала до І світовой війны під кєрівництвом Івана Феленчака сына Штефана Внукове Михал і тіж Штефан підтримували камінярскы традициі родины Штефан Феленчак внук вродил ся <unk> січня <unk> р По першій війні зачал працувати з Федором Феленчаком в спілці Семена Феленчака разом з Федором Дудканичом Іваном Козаком і Грицом Хомковичом В <unk> р заложыл власну спілку до єй складу вошыля Андрий і Іван Ґрацоні Што варте є підкрислиня спілка тота займувала ся практичні лем артистичном різбом а не камінярком ужытковом В часі окупациі Веленчак остал вывезений до Освєнсімя На осін <unk> рока вернул до Бортного Хоц його родина была выселена на Украіну він лишыл ся в рідным селі В <unk> році депортуваного на західні землі Польщы але в <unk> році вернул до свого села Кєд сме уж при тематі лемківского камінярства призріме ся му хвильку долше Знаме уж же різмом в камени занимали ся Феленчакы в єдным з першых одтинків при оказиі істориі Бортного было тіж куз інформациі про творчіст Василя Ґрацоня котрого різба є барз характеристична і каждий хто познат цехы його ремесла безпроблемово потрафит окрислити котры річы вышли спід його рукы Але што більше можна іщы повісти на тема того рода людовій штуці лемківскым выданю Камінярство на Лемковині має богату і долгу історию В околицях Яслиск камінярскы традициі сігати можут навет столітя Початково занимано ся головні выробом ужытковых предметів потрібных до штоденного жытя і до проваджыня ґаздівок такы як мылиньскы камені жорна брусы ци оселкы Суровец выдобывано змасыву о назві Камінь горы положеной на полудне од Яслиск нецілы два кілометры од Черемхы Выдобывано тзв Прыбышівскій Пясковец о грубым зерні барз вытрималый і одпорны На камени были три каміньовы першый званий был старыма ямами другій округлым осторовом і найбільший з котрого камінь выдобывано іщы до <unk> років ХХ столітя называно над Синім Выром В часі заборів повшехні выробляно млиньскы камені котры барз гочо потім купувано навед в Австриі Зменчыло ся натоміст в тым часі чысло вырабленых домовых жарин в звязку з заказом якій был наложеный на хлопів до <unk> рока Не могли они быти властителями млинів Інакше представляла ся діяльніст камінярскых осередків на середній Лемковині Обік ужытковых предметів в ХХ столітю розвинул ся нурт артистичной каміняркы а найважнійшым осередком стало ся село Бортне Найстарше центрум лемківского камінярства в околици В людовых переказах бесідує ся же Бортне основане было перед камінярю з Поблизкой Ясюнкы але історичны записы выказуют же камінярство в Бортным появило ся в селі пізнійше з початком ХХ столітя Камінь выдобывано в двох місцях Пасма Маґуры на корнутах і Мохнатым Камін тот єднак надавал ся єдині до артистичной продукциі бо был мягкій мал дрібне зерно і добрі піддавал ся нарядям підограбляня Натоміст по другій стороні долины на стоках Маґурича выдобывано камінь твердий о грубым зерні тзв сивый камінь котрый надавал ся до продукциі млиньскых каменів і жорен популярных і ціненых в цілій околиці На єдній зо стін де выдобивано камінь находит ся інскрипция Улиця протята зробил єй Штефан Феленчак в <unk> році В тым часі на Маґуричу істніли три спілкы котры займували ся лем ужытковым камінярством Зас намохнатым функцийонували дві спілкы котры займували ся продукцом артистичном В сусідніх селах Перегонині і Бодаках камінярство розунуло ся пізнійше з початком ХХ столітя а найвекшы свій розквит мало в меджевоєнным окресі мамно ляму лябусу Лыґеню амуЙом бо малюндибу кумбану ді мудю на бунда може мутити сібсенту ля до сібсентовко ля до <unk>ou<unk> А уроду місину А уроду місими сувати і на могли мемутий лянду Енду Ену ену Суному нає памно тобісардія судному набуде полоны памя су ному наєднє памно тобісардия судному на буде по быву свободили Суному наємє павно Томісария судному Нову підміны мам баємісарі судному Ну соному давно том Сербіі сунному Денебусу діля зо дятом Сербія дівсом Сербія Юн <unk>э Богатыр першой части проґраму Фолюш як уж знаме тіж был невеликым осередком камінярства Фахом тым парали ся головні родины королів драґанів і кіцєліньскых Зо взгляду на суровєц якы мали доступны найблизше специялизували ся в выробах плытходниковых посадковых і блятів Камінярством займували ся тіж селяны Вапинного Іван Мадзік Миколай Ковтко іщы в часах сперед Першой війны і Василь Борсук і Тимко Колтко в часах меджевійна Выробляли подібні як в Фолюшу плити посадцкови жорна брусна уміцніня до студні Поза вымінныма осередками в Яслисках Бортным Бодаках Фолюшу ци Лапенным істнувало іщы вельо локальных місцевых варштатів о дуже меньшым значыню напримір в Пстружным Петро Желем выраблял жорна брусы камінны цоколы в Звіржовій заложыл свій варштат Іван Ганцяк та і в Маластаві тіж прібувано вырабляти жорна на свій ужыток То лем пару прикладів Єдным словом камінярство было дост популярным фахом на Лемковині Артистичны выробы камінярства выміняны были лем при оказиі боротного Там в роках <unk> столітя основано першу спілку камінярства Артистичного В єй склад входили Мати Ціркот Іван Дудканич і Василь Ґрацонь В такым складі спілка діяла до <unk> рока Переспонад штырі декады спілка Тота выпродукувала великє чысло придорожных камінных крестів помників нагробных формі крестів і характеристичных капличок кутых в єдным камінным бльоку якы можеме споткати по цілій околиці Друга спілка заложена в <unk> р перес Штефана Феленчака в склад котрой входили іщы сынове Василия Ґрацоня Андрий і Іван займувала ся головні выробом нагробків в формі крестів і жыдівскых мацер Матий Циркот уважаный є за прекурсора артистичной різбы яко першый зачал різбити Візерунок Ісуса Христа на кресті його прикладом пішол потім Василь Ґрацонь його сын Іван ци Осиф Тарбай з Бодаків Каждий з них выробил свій характеристичний стиль різбы Ісуса Христа на кресті Інчым знаным творцьом камінных обєктів є іщы Іван Шатиньскій Камінярского фаху Вывчыл ся допіро потім як замешкал на Лемковині найперше в Розтайным а потім Незнайовій Шатиньскій походил з Доброміля на Украіні выспециялізувал ся в нагробных помниках Вели є тіж на Лемковині обєктів анонімовых творців Прикладом най буде хоцкій ляпідаріюм при церкви в Котаны на котрым зобрано кресты з околици а незнаны сут творців векшости тых помників На східній Лемковині камінярскы выробы походили головні з міньскых варштатів з Кросна і Санока Людовы приклады лемківской різбы найдеме в обшыри Выжньой Ясьовкы Авторами крестів были різбяре з Липовця і Черемхы Інчы приклады найдеме тіж на терені цмонтеря в Королику Волоскым і сусідніх селах Дошні Болутянці Віслочку Таднавці і Валтушеві Припущат ся же вшыткы обєкты з выміненых сел стали зроблены в варштаті в Королику І то лем невелика част інформаций про лемківскє камінярство заінтересуваных заохочом до лектуры на рынку доступных є барз дуже позициі посвяченых тому тематови а однедавна камінным шпіхлірю плебаньскым в Бортным обзерати можна стару выставу посвячену істориі людового камінярства Експозицию можна обзерати в годинах звиджаня Церкви в Бортным Єтофія Музею Дворів Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях Я Вам внескы дякую за увагу бесідувала до вас Нататя Малецка Чуєме ся о тыжден тримайте ся морі писумантельсна морі писумантельс писома вели мовлі писонам велеписно ґєрєм пірути паля маґемі па тай тау чо то ойволі єбіна якти сімой сут тусульты лис манкы лисма Наньом Данял Танял Андрівка Астыя Был Бортна Віршня головец Граб Ґладышів Долге Дешниця Ждыня Заладка Ізбы мысова незнаяла Одрехова Перунка Переґєтів Святкова велика тиляла Устя Волоскє Фльоринка Хырова Циклиньска Воля Чорне Шляхтовска Русь Щавник Ясюнка Там сме уж были На новы прогулькы запрашам як все в середу на девяту вечеру Наталия Малецка А як
![А Я[К]...? #45 - 16 I 2013 - Фoлюш, камінярство](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/foljush-kaminjarka_medium.webp)
![А Я[К]...? #45 - 16 I 2013 - Фoлюш, камінярство](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/foljush-kaminjarka_thumbnail.webp)