А Я[К]...? #31 - 3 X 2012 - Гaньчова, Головчак Іван
Еп. 31

А Я[К]...? #31 - 3 X 2012 - Гaньчова, Головчак Іван

•

Опис епізоду

Істория села Ганчова і кус про особу Івана Головчака

Автоматычна транскрипция

В <unk> році стояли в Чорным <unk> хыжы і мешкало <unk> люд Ясюнчане управляли тіж дуже Лену Такій лен Щавник был єдным зо сел котры в <unk> р походят першы запискы в котрых вымінят ся циклиньску волю Завитаме на Шляхтовску Русь По закінчыню війны Устя не заси уставили свого кандидата до парляменту Юна Там сме уж были На новы прогулькы запрашам як все в середу на девяту вечеру Наталия Малецка А як Добродин як ся мате витам лазва Аяку легко Енциклопедичній прогульці по Лемковині перед мікрофоном Наталия Малецка Радийо лем фм Днес Аяк при букві Ага Є то уж <unk> одтинок другой сериі з циклю Аяк Зачнеме од героів а властиют плы ансамблю Сонцик лож плыта котра называт ся героі пісньом ішол козак Єшо позакодай колумбы ішол позад Бодайком До дівчыны вели Войджы Новедчыны Войджы Новедчыны Моє серце звысели Я не будуя Я не будуять Бо ты буде жыртува Я не буду не Ябуду Я не буду не Ябуду Пожартую дай піду Жартували до озорів Жартували до озорі Бокідтемо на дворі Войде вже ношу мить гай Выйдя вже ношу мить гай Ого любиш з ефешу Митьай гуде шумит буде люблю Найближе є до Ропок Біличной Квятоня Шквіртного Реґетова і Высовой Вшыткы тоты місцевости найдеме в середній Лемковині ґміні Устя Ґорлицкє Найдеме ген тіж над ріком Ропом Село о котрым першы знаны запискы появили ся в <unk> році На тот рік тіж датує ся локуваня того села на волоскым праві Ходит о ганьчову Назва села появлят ся зас Занедолго в <unk> році в документі локацийным Устя Руского в котрым надмінено же в робці Крайник достає обшыр Ганьчовой Не ходило о село робкы а о місце котре належало до самой Ганьчовой В <unk> році Павло Ґладиш упосажыл місцеве пополство Ганьчова з Высовом творили єдну парохію Ганьчова была медже селами о котры в <unk> році сперали ся два роды Ґладышів і Браніцкых Процес тичыл ся іщы о Ропу Устя Высову Бліхнарку Квітонь Смерековец Ждыню Заладу Білянку Лосі і Климківку О штырі рокы молодшы як документы спорів медже Ґладышами а Браніцкыма сут документы взмінкуючы ганьчову в судовым процесі якій выточыл з королівского уповажніня вєлюньскій каштелян Марцін Мишковскій Зашмарял він Ґладишом безправне розпоряджаня шымбарком і околичныма селами Йоан Ґладиш і його потомкове Были панами Ганьчовой до <unk> р потім Ганчову в своіх властях мал з колеі Адам Бжескій <unk> років пізнійше Ганьчова є уж чысто великым селом В тым часі мешкало гын <unk> родин а шематизм подає же было то аж <unk> люди В <unk> р властителями Ганчовы сут Потоцкы котры упосажают парохію в єден ван землі Люде жыли своім спокійным жытьом замкнены од світа в звязку з тым же положыня іх села было дост далекє од векшых господарскых центр Ситуация змінила ся коли зачато будову дорогы од Ропы през Устя Рускє до Высовы а од Тамаль на Угры Ожывил ся товды рух легше было ся переміщати а просто звекшыло ся кус заінтересуваня новым І восні в тым часі бо під конец ХХ столітя зачала ся еміґрация до Америкы Перший з Ганчовы выіхал Михал Дуркот за ним пішла його жена Параска з дітьми Коли єй муж помер Параска вернула і оддала ся за когоси в сусіднім Квятоны Слідуючыма еміґрантами были хоц бы Михал Феціца Семон Ландзиляк і Емилия Дошна та вельо інчых бо не было в ганьчовій хыжы жебы дахто з родины не выеміґрувал до Штатів Канады ци навет Арґентины і Бразилііра Вела мі перы дермі ель квіда де мі <unk>earara посы параке а кін квентроляпа ля курва карат Ай пану корота Ельмо паса Енсмо вельсеня рамоля як куця міру Ганьчова є подолгуластым селом посередині котрого стояла і стоіт церков і школа Окружуют Ганьчову Бескіды з такыма верхами як козє ребро Яворник Марковец Кычерка Ковальов Ліс Бордийов Верх Ділец з Надільцьом і Подільцьом Бзяный Ліс і Высокій Ліс Ганьчовскы землі в долині звано Хазы родили Жыто Оркіш Ярец Овес Буракы Карпелі Горох Фізолю і Компериі На полянах окруженых сосновым буковым і ялицьовым лісом пасли ся стада овец і рогатины Домы будуваны были переважні долшом стіном до дорогы котра тягне ся пілночном стороном понад село В домах были шырокы ужка на высокых ногах вздолж стіны лавкы стіл і жердка на вішаня лахів На полицях ряд горців Стайня на худобу получена была з мешкальным домом а шпіхы рабосипанец был осібно Перез тыжден была тяжка робота але коли приходила неділя вшыткы святочно ся уберали і ішли до церкви В часах коли іщы не было влияня міста на село ґаздал уберал ся в долгу чугу або коротку гуньку Чуганя з великым ковніром і тороками то был обовязковий стрій до шлюбу і чугу і гуню роблено з власного сукна дома а збытого в фолюші Венжынка в Устю Рускым Ґаздыні і дівчата носили прекрасны квітясты кабаты укладаны як гармонія тибетовы червены зелены а старшы чорны Материял переважно купувано в Бардийовій стрій украшало опліча ґорсит і запаска Ганчовянкы носили до того дрібны кораликы Медже Ганчовянами в столітю можна было найти такы назвиска як Баранович Ландзеляк Вислоцкій Галькєвич Деман Дошняк Косар Микуляк Михалик Мороз Пириг Сокіл Гудко Цичыґра Теперішня церков стоіт на місци Старой в міру як будували нову стару розберали Подав спомин Данька Феціци підмуркы під тоту церков ставлял іщы його дідо Матвей Феціца котрый в <unk> році вмер Датує ся вдову церкви на <unk> рік майстром мал быти Діонос Микуляк а отец Обушкєвич котрый од <unk> р был в Ганчовій дал вымалювати церков Еміґранты з Америкы барз дбали о церков і присылали на ню грошы Коли пришол час І світовой війны вшыткы грошы мали піти на воєнну пожычку Єдны бесідуют же девят тис корон інчы же аж <unk> тис корон Окрем грошы на воєнны потребы пішли іщы два дзвоны лишыл ся Старий подібно з ХХ столітя Коли пришла ІІ війна зас обдерто церков дзвонів до укріпліня німецкой воєнной машыны А Ганчовяне єднак в барз смысний спосіб схоронили великій дзвін котрого фундаторами были Лемкы в Америці бо підмінили гой заступили малым шкільным дзвоном фы фы на нектові і ге вар і Тяжко окрислити коли зачали в Ганчові провадити науку але найстаршы селяне жыючы іщы в першій половині ХХ столітя бесідували же наука была проваджена гын оддавын давна бо найстаршы люде в Ганчовій молили ся в церкви з молитовників Знаком того знали добрі чытати Шкільна хроніка подає же першым фундатором шкільного будинку была Тереза Худницка дідичка жыюча в Ольпинах за Ґорлицями котра рок рочно дарувала для школы опал Школа мусіла быти правдоподібно выбудувана коло <unk> р бо згідні з записками в <unk> році забрала єй вода В парафіяльных актах записано же в <unk> р Здібных до наукы было <unk> хлопців і <unk> дівчат а науку поберало <unk> хлопців а лем <unk> дівчат В актах тых найдено тіж урядове писмо чысло з дня <unk> грудня <unk> р в котрым австрийскій монарх Франц Йосиф подає же наука реліґіі повинна быти во вшыткых ґаліцийскых школах де молодіж є грекокатолицкого обряду уділяна перез духовных того обряду в рускым языку при чым треба ся додатково іщы старати жебы діти вчыли ся писати і чытати по рускы В місцях де людніст є мішана вільном ґміном грекокатолицкого обряду рускы школы будувати і Утримувати В <unk> році грекокатолицка конститория в Перемышли признала школу в Ганчові як найліпше проваджену в горах Першым учытельом о котрым є мала в шкільных актах є Петро Федак Был ним през <unk> років по ним до <unk> р учытельом был Афтан Пиріг зас першыма духовныма учытелями были отец Іван Алексович потім Йоан Менціньскій Перед нима священниками в Ганчові были отец Михал Андрийович отец Йосиф Петрович ци отец Василий Станчак Од <unk> рока парафію обнял отец Йоан Криницкій і завдякы ньому в звязку з тым же будинок школы забрала вода і діти вчыли ся деси по хыжах В Ганьчові поставлено нову штырьой пол школу <unk> світлиці призначено на клясы а дві для учытеля Шематизм з <unk> рока подає же в ганьчовскій парафі было <unk> душ За часів о Михала Копыстяньского і під його проводом Ганьчовяне ідучы з дугом часу зобовязали ся платити грошы свому учытельови за науку діти А діти охочо ходили до школы Дошло адже до моменту коли в <unk> році в самій Ганьчовій было <unk> діти а свідниця могла помістити з велькым трудом лем <unk> А до того доходили іщы діти з поблизкых робок Треба было в звязку з тым звільнити з обовязку шкільного <unk> наймолодшых діти што ся оказало великым проблемом і для діти і для родичів А як вчыли ся діти в ганьчівскій школі Наука зачынала ся од <unk> до <unk> годины пополудни медже а перш была перерла Старшы діти лишали ся аж до V в школі Остатя наука то была наука співу В неділі і свята на знак дзвонка Сходила ся старша молодіж і переважні через єдну годину чытали то юбілейны істориі то катехізм а выдаку чытанку перезначену для четвертой клясы О другій тридцет сходили ся зас вшыткы діти на катехізм В літі коли додатковым обовязком діти было писіня худобы одповідньо допосолувано пору занять Окрем лемківского і польского языка в школі вчено писаня чытаня ґраматикы рахунків ґеоґрафіі і підставы німецкого языка Од найдавнійшых часів надзір над школом был в руках місцевого пароха і выбраного перез громаду єдного з ґаздів айме куріце айм моє той дати Єлости кампасти з Борсиля пролем море в море ох полоны мономолиям мой язык ми майме ойдан вайнай перекапте попле джереі руками фал <unk> Малице были сучен нарум краса не дає лем дає ном остат при куп А она поличен лем чытаности Видитай моє туры Ят нема єм ой дайда ой дай Ясеб зовчий ой є представлятельник Упана будам на пануване борбем мацуване борже мару це гона бує нофем малем моє Лем там злі ой та ой та ой та ой тамєнає вархоспак Хвилю перед выбухом І світовой войны в Ганчові заложено чытельню імени Качковского што в очах австриятскых жандармів было незбытым доводом в спілпрацы з Росийом Першыма арештуваныма і вывезеныма до Талергофу остали учытель Русиняк і найбарже видны Селяне Григорий Пирч Григорий Дідик Антоний Сокіл Дмитрий Лукачын і Штефан Микуляк Науку в школі перервано окупувало єй войско В жолтни през село зачали переходити і одпочувати то піхота то конниниця австрияцка а під сам конец грудня появили ся козакы По цілых горах задыкувало ся австрияцкє і росийскє войско Од <unk> р Учытельом в Ганчові остає Алексий Віслоцкій талерговец котрому повело ся вернути Од <unk> р шкільным інспектором остає Станіслав Данецкій і хоц сам был Поляком і любил своє потрафил шанувати то што лемківскє урухомлены наново чытельню Качковского В <unk> рганчовяне зачали думати над комасацийом ґрунтів Комасацию проводил інжынєр Войтович з колеґами Пшыбишом Дерзіньскым і сівцом Очы цілой громады звернены были на іх роботу Было то великє діло перемінны господаркы і перебудовы села В році скінчено комасацию і меньше більше вшыткы ґаздове были задоволены з єй ефектів Од той поры каждый мал свій ґрунт в єдным або двох кавальчыках В меджечасі інжынєр Войтович полюбил си лемківскє дівча Марисю Дошню і ся з ньом оженил В <unk> році в Ганчові завязал ся Театральный Кружок З векым поводжыньом одбыло ся вельо представлінь а штукы доберано так жебы были они як найбарже вартістны змістом під взглядом выховавчым народным і реліґійным Выставлено м ін вертеп в Карпатах ци Віфлеємска Ніч Причытельны проваджено тіж інчы занятя як напр курс готовліня для дівчат котрий провадила маґістер Емілия Яновицка а доктор Романовскій през час вакаций провадил хор Завдякы Віслоцкым учытельскій родині котра оддана была школі Ганчова могла оддати на дальшу науку до Руской Бурсы в Ґорлицях ученика Петра Феціцу Подумано в селі о утворіню Кооперативы І звязку з тым на Кооперативный Курс до Лова выслано Теодора Феціцу Семана Худко і Івана Сокова Додатково Семана Худко выслано іщы на курс дириґентів до Львова Його біксадай радси мази давіда отциду Кам циду аби сы зниґал манчандеме калац ґуста котра і сада буде сыно уче будеш буде спомян оці Малонці Сантанцова мадера зоврусиба Йобі забуженил жадо не легце Чыкля Маленькы і до викатя Замогій жебы гєтло давал во волголи Перед самом війном в літі <unk> рока Карна Війскова Комісия казала зняти зо школы кооперативы написы в лемківскым і польскым языку а заступити іх лем польскыма Село в меджевоєнных роках розквитло Ганчовяне одбудували своі ґаздівкы оджыла чытельня бурса для діти поставлено кооперативу Найліпшым способом на підратуваня домового буджету был выруб дерева фурманкы з катульками дирла везено на продай до Ґрибова З повротом вертали ґаздове часто з закупленом кобасом чвертком палюнкы і грошом в кішені Пришла війна На кажде закликаня Німців треба было достарчыти доборовой худобы на мясо яйця ци масло Молодіж забрано до Німец на роботы В <unk> а потім в <unk> році Лемкы зникнули з Ганчовой Лишыла ся церков Церков Покровы Божой Матери Хоц по выселінях была в ужыткуваню пересермокатоликів барз знищіла завалил ся навет дах храмовірных І в <unk> році выдано децизию о єй розобрані На щестя в тым самым році зачали ся першы повороты Лемків до Ганьчовой Церков урятувано вымушено цофніня децизиі о розобраню церкви а в <unk> році ереґувано гын православну парафію Прекрасный іконостас в <unk> році вывезено до складу ікон гланцуті Нищіючы образы завдякы здецидуваній інтервенциі православного митрополиты Василия одреставрувано і звернено церкви в Ганьчовій Церков є орієнтувана тридільна зрубова з выдолженым закінченым тривічні алтарьом Над притвором находит ся велика вежа о слуповій конструкциі з надвішеным навершником вежы накрыта є дашком з підвиненым ґзимсом понизше котрого поміщене є качало зыґара в середині церков розмалювана цикавом поліхроміом Іконостас выконали під конец ХХ столітя братя Боґданьскы Зяслиск На днешній ден выміняне є ціле ґонтове покрытя церкви гела <unk>ene ґен <unk> лявен ген равей ры рын Но вельо брикы алы па Ай то Авих На західній Лемковині літом коли сонце міцно гріло землю а на скошеных полянах сушыло ся сіно <unk> липця <unk> рока Петрови Головчакови і його жені Емілиі вродил ся першый сын Іван Іван Головчак поета і діяч маляр лемківской природы Початкову школу закінчыл в рідным селі в Тиличы уж товды котрый здобывал першы клясы премудрости малым пастушком залюбил ся в пейзажы красі промовляючо вельобарных квітучых травах рідных Карпат Дітинство прожыл радістне але уж в <unk> році вмерла маючы <unk> років його мати В кінци того самого рока Івана Головчака як <unk> літнього хлопця мали забрати на роботы до Німеччыны але вдало ся му втечы до уйка Федора Кусика Потім хтіл дотерти до маминой сестры до Крениці трафил в рукы поліциі але зас пощастило ся му втечы Щестя забрако три рокы потім в <unk> році разом з родином выселеного на Украіну додоєцкой области до села Скотариновці Вступил до школы і вывчыл ся на токаря На яр <unk> р з родином перенесли ся до села Волчків на Івано Франківщыні В <unk> році скінчыл маринопільску зооветеринарийну школу і зачал роботу як зоотехнік В наступным році вмер му отец Іван мал товды лем <unk> років В <unk> році скінчыл в Івано Франківску середню школу а в <unk> дворічну школу громадскых кореспондентів при редакциі ґазеты Перекарпатска правда До емеритуры працувал в закладі Полімер В шырокій публиці Іван Головчак знаный є яко поет Першы його вершы в роках <unk> друкувано в ґазеті Прикарпатска Правда області ґазеты Івано Франківска Гуморескы і вершы друкувано тіж в ґазеті Нафтовик Борислава Од <unk> р вершы Головчака зачато часто друкувати на лемківскій сторінці нашого слова Його творчіст публикувано тіж в квартальнику Лемківщына в Штатах Ватра Загорода Голос Ватры Бесіда і вельох інчых Тематика творів головчака посвячена є ріжным аспектом людского жытя штоденній праці але тіж появляют ся вершы о інтимным характері вершы в котрых промавлят желаня побіджыня сил зла Згоды медже народами розквиту добра і миру Головчак хтіл жебы його поезия заражала оптимізмом енерґійом для творіня добра Головном ідейом Головчака было одроджыня Лемковины мал свій вынятковый стиль і хоц писал під псевдонімом Афтан Берестя одраз было знатя же то Головчак мо <unk>rtie <unk> На днес то вшытко дякую за присутніст і желям милой ночы і милого дня Наталия Малецка Андриівка Астрия Быбіл Бортне Вільшня Лоловец Граб Ґладышів Долге Дешниця Ждыня Заладка ізбы місцова незнаєма Одрехова Перунка Переґєтів Святкова велика тиляла Устя Волоскє Фльоринка Хырова Циклиньска Воля Чорне Шляхтовска Русь Щавник Ясюнка Там смо уж были На новы прогулькы запрашам як все в середу на девяту вечеру Наталия Малецка