Істория села Ясюнка, якє находит ся в долині потока о тій самій назві
Автоматычна транскрипция
Вытам сердечні радийо Лем фм Наталия Малецка проґрам Аяк І мы в аяку дошли сме уж до буквы Я знаком того нишні одногі остатнім але остатнім в першым циклю нашой прогулькы по Лемковині єдной буквы За тыжден зачнеме попросту нову колейку азбукы Штоправда в азбуці по букви ще сут іщы Є і Ю але неє мі знане ниякє село на тото буквы для того переходиме одраз до буквы Я і в днешнім одтинку буде про ясюнку запрашам но то не барзра те ана каба то не барза Треба бойто спи ленькы Лоспи треба бойтоскы бінькы носкы село Ясюнка найдеме в самій середині Лемковины в Малопольщы в ґорлицкым повіті колиси в ґміні Ґладышів днес в ґміні Санкова Горы окружуючы Ясюнку невысокы пороснены смереково ялицьовыма лісами з домішком пука сосны та інчых дерев Сусідні ґладышів од Ясюнкы одділяют пополы верхы крыл верх обшыр од полудньового заходу через камінны верх дойдеме до Ждыні і конечной Інчы верхы Блескы Ясюнці то іщы чертеш суха Горб опалений ци липнянка а найблизшы села то поза Ґладышовом Крылом Ждыньом і Конечном то іщы Чорне Липна і Воловец Перезясюнку переходила дорога з грабу і радоцины до Ґорлиц Як голосит устний переказ назва села выводит ся од того же на місци села была велич ясеньова пуща котру треба было выкарчувати жебы мочы поставити хыжы Част Ясенів іщы през долгы рокы стояла розсіяна по селі В історичных записках Ясюнка появлят ся допірок в <unk> році Але в устній традициі Бортного істнує переказ о братях Борошовичах камінярах з Ясюнкы котры мали принести до Бортного в локацийных часах знаєміст обробляня каміня А Бортны локуване было в <unk> році Знаме тіж уж з пізнійшых часів з <unk> рока Жая Сюнка будучы далі королівскым селом рахувала <unk> ґаздівок а зо спису парафян знаме же <unk> років пізнійше селян грекокатолицкого обряду было <unk> Детоє сут Ядавы Має орту мазайна гуляла в лемрайны Тата Датасина Раде Сурпы напыляке мадера турма А татазина Раґе Фурпы Аґатони Аде Патиля Мадува блема рана закон до зловиня до ван ды на є мален мате мале маляйна гурляла бляйна В памяти селян лишыли ся такы назвиска мешканців Ясюнкы Ласєнько Копча Шопа Пац Ґрацонь Дрйовскій Преґон Гайдко Ромащак Кобан Онушчак Докля Ворило Перун Зорило Быбель Пелеш Марчак Клочка Дзопа Кыцей Шкурат Сми Романчак Василько і Фельончак а на нижнім кінци села мешкал Карчвар Жыд Хаім з женом Естерком і Коваль Поляк Осиф Скурскій в нізшых роках в селі мешкал тіж Циґан Кузьма Михалик Был ковальом Пясюнця аж до <unk> р был барз добрым фахівцьом а додатково його родина была барз умузыкальна зато дорабляли си граньом на весільях Перед І світовом руіном В <unk> році Ясюнка рахувала <unk> хыж і <unk> парафіян грекокатолицкого обряду Повільні Скількіст хыж єґіпарафіян зменшыла ся скількіст хыж з <unk> на <unk> а скількіст люди зменшыла ся о <unk> Част напевно выіхала за велику воду за роботом Ясюнка в тым часі належала до парохіі крыла склад котрой входила іщы баниця і воловец і на близко <unk> парафіян приблизно аж <unk> люди перебывало на еміґрациі Простор села порівнуючы до інчых лемківскых сел не был за великій выносил кус більше як <unk> кілометрів квадратови За пануваня Австро угорского вельох селян глядало зарібку поза своім селом найблизше было на Мадяры де часто єздили помагати при Жнилах Але найвекша еміґрацийна фаля укєрункувана была за велику воду до Штатів і до Канады Першыма котры выеміґрували з Ясюнкы іщы в столітю были Филяк і Петро Кобан Мали они вплынути до Америкаж місяці По них наступила уж така фактычна еміґрацийна фаля част Ясюнчан остала в Америці на все част по роках роботы вернула до Ясюнкы Ясюнка од початку творила парафію з крылом ловівцьом і баницьом з того взгляду коли творено школу жебы было міру єднако далеко дітям до школы злокалізувано єй в Кыриві при церкви Початково была то лем єдноклясова школа Коли церков згоріла занятя одбывали ся по хыжах а учытель мусіл здитити на лекциі по околичных селах На осін <unk> рока школу зачато провадити в самій Ясюнці в звязку з тым же коло ґаздівкы Дзопы стояла порожня хыжа Перенесено там тіж част упосаджыня школы котре удало ся охоронити од спаліня Учытельом остал гурка Мала стола Інчы знаны назвиска учытелі то Кобаний Головка Перейма ци Польошынович Потім пришол час нашмаряня польской культуры і учытельком остала Полька пані Габеля котра занятя провадила лем в польскым языку лемківскій стал ся додатковым предметом За єй часів дошло до малого бунту в школі Діти протиставили ся учытельці і заповіли же не будут молити ся в польскым языку Од <unk> р по вкорочыню німецкых войск школы оддано під надзір украіньскым властям Од того часу в школах вчено вшыткых предметів в украіньскым языку Додатково од третьой клясы обовязковый был німецкій язык В воєнным часі учытельком была імостіна Скрывый Любомира Гайдукєвич Отец Гайдукєвич провадил науку реліґіі але і ґеоґрафіі істориі провадил тіж занятя в Лефу і помагал дітям рыхтувати театральны штукы Учытелька Любомира провадила хір котрый співал в церкви і прикрашал шкільны урочыстости В тым часі тіж зачато акциі дожывляня діти Доставали они хліб з мармолядом макарон ци чорну калу В пришколі діяла богато упосажена бібліотека з котрой могли корыстати і діти і дорослы Занятя одкликано по вакациях <unk> рока коли фронт зачал зближати ся до Крампной Коли Німці опустили село в школі зас зачали ся вчыти Найперше вчыл Андрий Сайферт з Баниці а потім базарник з панкной пізніку лі пішлісєнку Піжнійокыку пішніку і пізнійсєнку Кай же ти си найденку кай же ти си найдей же ти си найдесяку каже ти си найдеся Тявухы до коля подіі целюписы з полю воді Тявухы до коля подіі целюписы з полю воді Аді єдля лем з коді аді єдналем шкоді ані Єґнаре уж коті ани Єґнаре ускоті Потушой пішлику єцияну за ґальтушальніярку іхци сяду за ґалього Іяну мканку і лю коряну мкам корями м Ясюнчане провадили подібный стильжытя як Лемкы по інчых селах То значыт так ґаздували жебы іх ґаздівкы были самовыстарчальны Найбільшу корыст приносило ґаздам годуваня худобы і овец Коровы котрых тримано было пару давали молоко з котрого ґаздыні вырабляли сир ци масло для свого вжытку але і на продай По зробліню масла оставала маслянка котру зараз свіжу пожывано яко напі а на двыжку зливано пацяті Жентиця зо сыра і грудкы тіж ішла на подібну ціль масло роблено зо сметаны збераной зо сяденного молока Центр фуґы в селі не мал нихто можливе же лем ксьондз в крыві На зберану сметану з двох абоце днів зливано до деревяной будинкы в вільній хвилі правлено масло Маслуєли з хлібом мастелиным бандуры різанку пляткы перогы а часом і додавали до капусты кєд такому забракло сала Скору з зарізаных коров часто продавано Жыдови котры провалил корчму або лозано до ґарбарні в Ґорлицях Рідко хто мал коні Як потягову силу до ораня привозу сіна зерна дирва выкорыстувано дыкы але бывало і так же тоты што не мали кони робили на так званий одробок того што мал коня то значыт они робили руками цілом родином сусіда помагали му жебы він пришол з коньом до них Овец ховано по парунадцет волна служыла до выроби сукна сведрів ци пончых а молоко ішло на бриндзю і грудку Найменше ховано кіз і пацят але зато каждий тримал по двац або вецек кур кролів гуси качок індиків а для приємности ходувано голубы Меді не варт парошы За пасон інстан Камефран лерус мік то кєсит асалю Кыдно шаґры сонфемото потомке маді Ондик редистанс мок бін дну Лем доне рін кільно промет парек бынор апот мармот лама і сотру потомка мадим Сореспосибле Мекі ескіма ді ґожотю медже не сувін притарда Жотс околя Меж не вытре Ім се секрет діт пак діва келькы мади Кы не варе па грошы з <unk> До управы землі Ясюнчане ужывали плуга котрый был зачепленый до колічок Пуг был зроблены з такых части деревяный глядір котрый был верхом окутый бляхом і находило ся на ним пару дірок реґуляторів грубости скыбы До глубокого ораня закладано льоник до першой діркы а плыдше то частопенно софано До глядіря были примоцуваны деревяны чепігы желізне чересло і блягай леміж одкладаюче скыбу на бік Чересло умоцуване на середині глядіря різало землю леміш підтинал а бляха одкладала скыбу На колічках операл ся гляґір і причепляну благу або орчык жебы кі на бобыкы могли тягати Орало двоє люди то є орач і поганяч котрий поганял кони або водил быкы дорівна скып ужывано бороны деревяны з желізныма зубами Коня запрягано комонто підклад кантар вічкы будила пасы або посторонкы орчык і лагу быкы запрягано ярмо Орано лем раз на яр і в свіжу землю одраз сіяно овес ярец і жыта яре рідко о зиму а барз мало сіяно пшениці Саджено тіж дуже в комперів В остатніх роках перед выганяньом і іщы В часі перед вином ґаздовы уж куз ліпше ґаздували купували желізны бороны покладали восены і додавали до землі окрем гною томасины та інчы додаткы Денекотры зачынали сіяти Любін В томасині різ Крас ОС а Всяний до Вілса Конич і Матиюшка давали пару років красной і пожыточной пашы для худобы Золочовых дерев росло практичні вшытко Мали в Ясвєнці черешні грушкы яблункы сливкы і выш Звыклі дерева были пілдикы бо нихто заберс не обрізувал єй недоглядал дерев так як то ся повинно Было єднак пару такых ґаздів котры щыпили своі дерева і садили куж до порядку а были то медже інчыма Михал Василько Василь Романчак Семан Смей Гериц Копча Юрко Зорило Шведи Митро Клочка за водом Фецко Клочка Миколай Зорило Іван Дибель Митро Клочка Незаводом Михал Гайдко Михал Марчак Петро Зорило Гнат Зорило Штефан Перун Семан Докля Ілько Клочка Петро Романчак Гайдко Штефан Прегон Петро Василь Ґрацонь ци Петро Копча та праві назберало ся ціле село опроси дороґы упроси дорога што сонте Када бідуша могляда преболи Кадайонна а могляда заволи Упроси даґату од самоута па саму твоє отрий бал гута Віровака Йованка драґа што з девони Пости раґа прости раґа што з демо Кадавби дуся амоґляда пред воли Кадавби она амоґляда заволи проди драґату од самута пафану твоє то ци фалгута ІІованка Йомалька зивот мельодиі проси да проси дата што сомте води Йован дайова зірой мельо проси да проси даля што сомте води Йованка Йованка Систи ра Што самостида простіда што самости даля простіва Поза вымінныма занятями Ґаздове в Ясюнці находили си і інчы занятя котры приносили ім даякій додатковый дохід были напримір Ґаздове котры будували в хыжы в Ясюнці і по інчых селах Такыма добрыма будовничыма были Андрий Зорило Штефан Гайдко Фельдско Клочка Іван Зорило і Семан Смий Не лем будували алеі робили вшыткы столярскы роботы в середині столы лавкы пустелі канапы шафы шафкы подошоры примесникы жычникы полиці стільці кісята куделі машынкы до пряліня ци навет возы Додати треба же выробом части долозів тоє дишля сниців слору обереня лавок ось і колес найбільше занимал ся гнат зориву Жебы окути ліс або зробити завісы лямкы підковы зробити абы лем поострити плуг бороны мотику ци сокыру Ясюнчане звертали ся до кривяньскых циґанів або місцевых ковалів тоє Митра Клочкы з Заводы Петра Преґона і Поляка з Курского Скурскій мал свою кузню коло Хаіма під Берегом Была тіж в селі Оліярня котру провадил Василь Романчак і знаний был на цілу околицю Шефством займували ся Андрий і Іван Гайдко Демко Онушчак Гриц Васєнько і Юрко Зорило Андрий Гайдко вывчыл ся шевства в Ґорлицях решта то были самоукы а Андрий Гайдко займувал ся іщы што цікаве фотоґрафуваньом Скляп мал Іван Гайдко корчму споминаный уж Жыд Кайн Была в Ясонці тіж кооператива Фринєрством найвеце занимал ся Демко Нущак котрый обслугувал не лем ясюнку але і околичні села Рваньом Зубів займувал ся Василь Ґрацонь і його сестра Юстина Дзопа Скорше робила то іх мама Жытьом займували ся ґенеральні вшыткы ґаздині кажда знала собі дашто просте вшыти або направити знищене облечыня побарже парадне входили хоцбы до Марины Гайдкы зо Шладів Ножну ступу до толчыня лену або до обтолківаня панцаків з ярцу мал офецко зорило Але каждий ґазда мал в себе дома ступу ручну В давнійшых часах Лемкы молотили зерно ціпами і то ім брало нераз і цілу зиму покля вшытко не змолотило Коли было пару здоровых і нелінивых членів фамелиі мужского роду до вымолочыня цілого зерна займувало лем пару тыжнів найчастійше в пості перед Рождеством зас замужнійшы ґаздове наймували собі до того інчых хлопів Омолочене зерно віяно Давно віяно лем при помочы вітру робленого плахтом потім специяльным млинком Очыщене землю складували до сусідів або в сыпанцях Ясюнчане управляли тіж дуже Лену Такій Лен уж омолочений вырошений і сухій чекал деси на поді або в загаті на свою пору Жебы зробити з ним порядок треба было го перше добрі высушыти на пецу або в пецу одкаль ґаздині з дівками брали по пару жмень і в боіску або в сіньох терли на лажельницях Тертя полігало на тым жебы выламати высушены стебла лену а лишыти лем волокно котрого ужывано до выробу полотна Вытрясено горст вытрасано од паздіря і одкладано на бік потім вычесувано єй на щеті і так отримувано два ґатункы Прядила лем і клакы Лем Прядено на як найтонше было можливым І з того вырабляно тонькє леняне полотно клакы зас грядено на грубше і вырабляно з нього пачісне полотно Леняне полотно ішло на кошелі оплічата білезну кабаты ногалкы на свято обрусы а пачісне на плахты престерала нгавкы на штоден і на міхы на зерно Окрем лену і клаків оставали іщы клакы занечыщены Паздірьом і то з них Ясюнчане вырабляли мотузы рода Будеме спаку ґе Коли до Лімой одсередний мой мой особ жвизни малі купіса з собомы Кєд ходит до церкви в селі то так як то было уж споминане Ясюнка была в єдній парафіі з крывом баницьом і ловівцьом Грекокатолицка церков выбудувана была в Криві Коли в <unk> році церков згоріла парафаны перез якысий час ходили на службу до чорного або липной Ждыні ци вовівця В тым часі в Радоцині мали дві церкви Стару і Нову Церковный Комітет Скрывой одкупил од Радоцинян стару церков Потрібний был порядный ремонт Духовный часто тіж суґерувал кривлянам Баничаном і Ясюнчаном же придал бы ся дакій ремонт клебаниі ловівци котра в каждій хвилі могла ся завалити Селяне ся на тото не згодили бо хтіли жебы клебания была в Крыві Мали уж дост ложыня його мостя зловівця до себе на службы часто попас болотя в зимі попас в снізі Така одповід селян зденерувала його мостя і тот постановил же в Крыві буде в такым разі одправляна служба лем раз на три тыжні был вкрылый є лем каплиця а не церков Комітет котрый завязал ся в криі зарядил же в такым разі хоц бракє в фундушы треба выбудувати нову церков для крилой баниці Ясюнкы Головным майстром был Сиротяк з Ґодишова а його помічниками были Ясюнчаны Афтан Копча і Петро Кобан а головным кєрівником будовы был Юрко Шведа тіж з Ясюнкы При будові помагал хто лем міг а і докладал хто што лем міг Дзвін закуплено за грошы присланы од еміґрантів з Америкы а крест зробил циґан Кузьма Михалик Церков посвячено в <unk> році Головны заслугы при будові церкви приписує ся Ясюнчанови Юркови Шведови котрый остал одночасно ґаздом церкви секретарьом і шолтисом Ясюнці Хоц в Криві стояли уж дві церкви каплиця і Нова то його мост дале был вперты і дале го треба было возити на службы зловівця Під влияньом діяльности неска уж святого Максима Ґорлицкого і в Ясюнці люде зачали переходити на православну віру В звязку з тым появил ся плян перенесіня неужуваной грекокатолицкой церкви скривой до Ясюнкы Єдного дня не звідуючы ся никого Ясюнчане перенесли до ся фраґменты храму на другій ден зачали складати церков Мусіли єднак перестати на розказ жандармів вызваных перескривлян Материял лежал зо складуваный в Ясюнці аж до <unk> рока В тым році другій уж раз в крыві згоріла церков і кривляны постановили же берут до ся свою церков і поставили єй наново Ясюнчан котры сприяли православній віри підозрено москальофільскы симпатиі вывезено до обозу в Талергофі І Світова війна тіж тяжко обышла ся з Ясюнчанами але то уж певна тема на осібный проґрам По выселінях село стояло порожнє през пару років В роках <unk> заложено в ясюнці Пр Будинкы ПРудувано з лемківскых хыж выкорыстано тіж материял з церкви за доци долгого і липной В роках <unk> столітя Пр перестал істнувати По селі лишыли ся лем кресты і капличкы На конец проґраму Остатній раз уж зазріме до іменной скрині нашых дідусів і бабусів і найдеме такы імена як Ярослава Яков Яромир Ярополк і Ярослав Я Вам барз дякую за присутніст неска а і в попередніх одтинках і запрашам на нову колейку Дякую Наталия Малецка Жукарзыка таґій Никелер мыриґаді або тесика жукарсыка таґій Декелер мыриґа аді Особе лаґу Елю на тиси <unk> аєчі кір пайці медже оркайсомед році багано <unk>eмеро аєці орцо неме о тебе Евла не покынал Ай <unk>ы ґе мамы пашы де мам <unk>em оцу небе далчы войсе араді і цивілі о цели акі о єсыфані якомоі
![А Я[К]...? #26 - 15 VIII 2012 - Ясюнка](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/jasjunka_medium.webp)
![А Я[К]...? #26 - 15 VIII 2012 - Ясюнка](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/jasjunka_thumbnail.webp)