Істория села Камяна, знаного як осередок бджелярства
Автоматычна транскрипция
Видайте радийо слухачы уж хыба нихто не має ниякых вантливости пришло літо ідеальний час на познаваня світа Але жебы познати світ то думам же треба найперше зачати од того што за сусіднім плотом од того што найближе А перез тото же є власті найближе Найчастійше ся тото помият Думам же вартат познати цвій подворец жебы потім познавати світ Зато тым барже горячо запрашам Вас на прогульку потій нашій скромній але претіж пречудній Лемковині Запрашам на <unk> вандрівку Тым разом нашым ціль буде село Камяна в санчівскым Бескіді Запрашам Наталия Малецка Кошеля тоненька шыла єй миленка кошеля тоненька шыла єй миленка під бусом під рабо під рабо Якєй вишева Дірко заплакало Якєй вишывало Гірко заплакала Мысле мо я мысле за што селі зашли Жысле моя несеш за што семи зашли сме Спасибо Нине выйкофане О што з того вікохане за ст Камяна то село якє находит ся в Малопольщы в ґміні Лабова в санчівскым повіті недалеко барз знаной Крениці Але і сама Камяна тіж уж тішыт ся дос великом популярністю а то за справом меду і інчых медоподібных выробів якы ся гын вытварят Є в камяні Світовый Центр Апітерапіі Апітерапія то лікуваня при помочы меду і інчых бджеліх продуктів є тіж в Камяні Музей Бджелярства Але центр апітерапіі ци музей то сучасны часы для села Нас інтересуют тіж його початкы і жытя сперед выселіня Камяна находит ся в долині потока якій переплываючы перез село має таку саму назву як і село З правой стороны де колиси был державный Ліс Як перша видніє гора Стремина Злівой был колиси громадскій ліс іхаючы на полудньовый схід сторону села Берест дорогом званом Струнжана як перша Явиця гора Хвоча а дале є Яворина Коло моста з правой стороны вытікают два джерела мінеральной воды якы по днешній ден выкорыстуваны сут до лічничых цілів Окрем того на обшыри села в вельох місцях находили ся солены джерела воды з якых любила пити худоба місцевы называли іх мочылами або соляницями Дорога на пілніч до сел Боґуша і Більцарева розтігала ся перез ліс Баниска а дорогу звану великє каміня З правой стороны дорогы сут горбы вершок козяче ребро і гущ Як поіхаме на Фльоринку За гором Стремином лісы называли Перегыбы Істнує леґенда же колиси в перегыбах была церков яка давно давно в часі великодных свят запала ся під землю і од тамтого часу в тым місци чути од часу до часу церковны співы і двоны Першым сусідом камяной по західній стороні є село Котів Медже обома селами долину од пілночы заперают горы Стремина Убіч Діл Вершок Козяче ребро гущ а лісым мали назвы Великій камінь перегыбы Банеска а поля звано просто Высше села З лівой стороны од полудня долину заперали выміняны уж верхы Хвоча і Яворина З Котова дале дорога провадит до Лабовой як на пілніч або до Новой Весы як на полудне Привілеі нальокуваня Камяной выдал в Кракові бискуп Мышковскій <unk> грудня <unk> рока Село садити мал яцко Лучковец Отримал він за тото два ланы землі на вся для загородників млин пил і фолюш а кміцьове мали одрабляти му по три дни в році Вызначено тіж і границі села Як записано ішли они зачынаючы ся од полян потоком называным Перевияным од Фльоринкы од борсучого верха од жолтества або од місця котре зове ся струдженым Розтоком З мільцаревом сут они спокійны з котолом спокійны з Новом Лесом неспокійны бо єм одтамале одмуют верхы З того опису выникат же бископ Мышковскій выдаючий привілей санкцийонує скорішнє занятя обшыру під село до котрого прав домагали ся мешканці Новой Весы Ратими ябу ратими юбіябу аникмені затыркляй ся ябы само те моне <unk>eo<unk> не ма Никы анеґдо зас мертвам лядні литы ля св Били хрюхым до вольз страны были одстрелиця блеза близ зарне вос Санкмениця Брати ми яву ябы рудичы брати ми яво а дімени затерпял камор тебідра го само Ты му не терплят не маш рад ялуко Ябудниче прийде тебіялу а мени непытляй ся Ябу Камор тебіра не машы Ябу корудичы рати меку алик мени не ци Затры кєрай ся буде драку Сой дітемо торкля В <unk> році Ігнатий Лучковец правдоподібні сын Яцка дарує лан землі од целы Петрови Прислопскому на пополство В <unk> році бискуп Якуб Задзік затверджат прилучыня до місцевой церкви того лана землі і звільнят го од вшелеякых чыншів Але під такым варунком же на каждый рік од парохіі буде офіруване на святого Мартина до скарбу краківскых бискупів <unk> таляр або три польскы золоты Привілей на приходство і на лан ґрунту в камяні затверджено для одора Присловского в <unk> році Єден з потомків камяньскых парохів сын Петра Прислопского і Йоан записал кырилицьом церковны книгы як літурґікон ірмолоґійон і церковны пісні і перевюл на лемківскій псальмы Давида з одповіднім поясніньом каждого стиха В його бібліотеці находил ся славный славяньско рускій лексикон бередины з <unk> р Потім переховуваный был през його сына отця Романа Прислопского пароха в Жеґєстові Єдна з дослідничок подає же парохія в камяні основана была перед <unk> роком а в тым році поставлено гын церков святой Параскєвы Метрыкы Кщыня Діти проваджены были уж од <unk> рока хоц некотры запискы сігают іщы <unk> Парохію візитувал в <unk> році єпископ Йосиф Сембратович На початку ХХ столітя завідательом церкви был отец Миколай Білиньскій Мешканці села занимали ся головні управляньом землі Што было тяжкым занятьом тым барже же земля была міцно камяниста Од того має выводити ся назва села інчы подают же може выводити ся од барз камянистого потока якій переплыват през село Што управляли камянчане Были то типово компериі капуста цибуля чеснок морко петрушка сіяли жыто пшеницю овес і льон Годували коровы ловы коні і луці некотры занимали ся іщы бжджылярством інчы додатково тканьом полотна так по правді то праві в каждій хыжы на своі потребы вытваряно полотно Зберали ягоды і грибы головні діти а потім продавали іх туристам на торгу в Креници Як продаж добрі ішла то за зароблены грошы могли купити собі обутя або даякє облечыня іщы інчы продавали дерево на опал або ґонты на ярмаках в Ґорлицях ци ґрибові тых што в селі занимали ся вырабляньом ґонтів звано ґонтарями До той професиі треба было мати одповіднє навядя по перше треба было мати остру кленувату сокыру але тіж і киян дворучный ніж струх інакше пажак і простый варштат головач званый Дзядом Ґонты вырабляно з ялицьового дерева В літі на місци в лісі але частійше колоду перевозили на потворец і там різали дерево З єдного кльоцка долгости <unk> центиметрів выходило од <unk> до <unk> клинуватых дощок якы треба было наступні выгладити дворучным ножом потім стругом выробити ровкы завдякы котрым ґонты ся клинували Ґонт был шырокій на дакє <unk> до <unk> центиметрів а за ден майстер міг зробити дакє <unk> кіп то є <unk> ґонтів Єдном копом ґонтів вкрыти можна было два квадратовы метры даху Тырваліст такого даху выносила <unk> до <unk> років Консервация ропом продолжувала тырваліст даху Вейнів был в камяні склеп якій провадила жыдівска родина Была тіж кузня ковальом был Лабівскій Нестор Збірный пункт Молока Оліярня поляньского Димида і млин його властительом был Поляк Лебєцкій Найбільшу пасіку в цілым селі мал Теодор Хохоляк Хыжом в камяні называли ціле обыйстя Не лем будино мешкальни але цілу забудову В типовій хыжы в кухні стоял пец в куті зараз за дверми стояла постіль дали стіл і друга постіль мисник валы і стільці Середину прикрашано іконами а часом і зыґаром В другій ізбі было єдно або два ужка камянний пец лем до гріваня стіл лавкы і тіж стільці В сіньох было порожньо з сіны выходило ся драбином на піт мама мама ма В комірці стояли дві ци три бочкы капусты ручный млинец звалярен і скрыня на робоче облечыня і міхы В іздебці в додатковій комнаті але без огріваня стояли часто іщы дві постелі скриня на святочне облечыня стіл і лавкы В скыренях в сусіках тримано зерно сушене олочы грыбы в камяниках тримано бринцю масло солонину а і мед часом обік хыжы стоял осібний будинок на худобу Прибудівком стайні была лозовня і куча для нирогатины пацят кур гусы ткачок Неколи третім будинком был іщы Шпіхлір а під шпіхлір была пивниця Ціле обыйстя обсаджене было олочовыма деревами была тіж і загорідка з яринами В часі жнив вшыткы робили в поли дома лишали ся лем маленькы діти і хворы але і они мусіли штоси робити Рыхтували ідло для решты До церкви в неділю і на свята ходили вшыткы без вынятку Дома не оставал нихто Люде были барз бідны на штоден нихто не ходило бути Навет до церкви ішло ся на босо а допіро перед церквом в потоці мытыногы і взувану черевікы Окрем Лемків в Камяні мешкали дві родины Циґанів о назвиску Блядич і Насида дві жыдівскы Готлібы Ліяша і Герча Ізраіля і дві польскы родины лебідского Йосифа і маєрского Циґане як всядиль были добрыма ковалями і іщы ліпшыма музыкантами Жыды занимали ся торговльом а Полякы єден мал млин а другій был лісничым До війны в селі діяло товариство ім Михала Качковского якє провадило про освітову діяльніст мож было выпожычати книжкы ґазеты діяла тіж при ним Театральна ґрупа Найбарже активныма сельскыма артистами были Марина Гогоц Іван Жылич Юстина Олеснєвич Гриц з Новой Весы а музыкантом был Циґан Ярослав Блядич Грал на гушлях Пробы проходили в хыжы Андрия Ящыщака а провадила іх вчытелька з Украіны Жена Івана Жука З представлінями выступували навет по сусідніх селах нич єднак могли выставляти пєсы треба было іх скорше перевезти на польскій язык і одыслати до цензуры до Ґрибова або Нового Санча Коли в селі не было іщы будинку школы діти вчено в хыжы Шолтиса перед війном Антонього Рыбіньского а перед выселінями діти вчыли ся в хыжы Михала Жука Даґде в половині тридцетых років громада зобрала ся жебы побудувати школу Было то можливе головні за справом Григория Рейды якій вернул з Америкы Школа была аж штырьо клясова можна было вывчыти ся чытати писати была арифметика природознавство і два рад тыжны реліґія Іщы в середині тридцетых років діти писали рысіком на чорных дощочках Діти вчыли ся тіж лемківской бесіды але за німецкой окупациі заміст лемківской мусіли вчыти ся украіньской німецкой і польской За окупациі не вільно было тіж сходити ся на тзвечірках Але же Німці бояли ся з обавы перед партизантами заходити до присілка камяной прибудовы якій находил ся попід самым лісом То ген і так стрічано ся на вечірках бабы пряли співали а хлопы розправляли о новинах Чытали книжкы і ґазеты в тым часі найчастійше была то ґазета Лемко В <unk> р появило ся в селі Перше радийо Долго ся ним селяне єднак не натішыли бо коли рік пізнійше пришла війна Німці радию забрали Йой кокотой кыкодовы те ле плячка туркы нев дуркы нев <unk> рове го вам покотойку котойку котойку ктойку дойоблячка турків Ймано в Ґмін помер од Отеникы Йой пендьом міраданкы іде на трады Камяну замешкувало перед выселінями понад <unk> люди а хыж было приблизно <unk> назвиска Камянчан то білиньскій Кыйовскій Даляк Жук Пеляк Сливиньскій Кыдонь Горощак Ящышак Хыляк Ядувскій Мохнацкій Мерена Гогоц Хохоляк Лабовскій Жылич Мончак Мощар Поливка Готліб Рейда Сюсарчык Насида Клюбко Фучко Блядич Олеснєвич Тарас Щерба Малиняк Поляньскій Єдинак Максимчак Ткачык Бабий Бандик Шаршон Ворона Прислопскій Адамяк Хміль Рыбіньскій Клюбко і Ждыняк Што цикавшы імена селян тых родженых переважні коло вісемдесятых років ХХ ст Доміцеля Ізидор Тимофтений Петрина Софрон Мокій Порфирі Петро Неля Агафія Трифон Минодора Хіоній Євдокія Язя Артим Іразия Прокоп Фіма Матрона Текля Константин Дометі Сидонів Евфемія ци Арсені Кєд ходит од церков в селі то были в камяні в Меджевіню церкви дві грекокатолицка і православна і інакше як по інчых селах по выселінях остала в селі Православна церков а грекокатолицку Не знищено але перенесено і то уж в <unk> році до польского села Буковєц на рожновскым поґожу Церков Тоту побудувано правдоподібні в <unk> році Перебудувано в <unk> Початково была то дводільна церков вкрыта каленицьовыма дахами з ізбицьовом вежом о похыленых стінах По перебудові дост нетипово выдолжено єй брилу бо добудувано до алтарной части новый алтар з великом різницьом Коли в буковци реконструувано перенесену церков зрезиґнувано з характеристичных банястых гелмів а в іх місце впроваджено невелику сиґнатуркову вежычку над храмом вірных і острослуповый гелм над вежом Зрезиґнувано тіж з зыґаровых тарч щытів якы прикрашали ізбытю лжы а якы были характеристичны для західньой Лемковины І в тот спосіб перез тоту не до кінця вірну реконструкцию цілковиті затрачену выгляд церкви Што цікаве для той церкви то початково алтар і храм вірных вкрытый был велечкуваныма зрубовыма полавами што было вынятково унікальне для той стороны Карпат такы полавы сут натоміст типовы для церкви Закарпатской Руси і Румуніі В часі реконструкциі в буковци зрезиґнувано з тых полав Лишено лем єдну бельку тзв тенчову бельку яка містит ся на границі храму вірных і алтаря є прикрашена різбленым орнаментом характеристичным для румуньскых церкви а не стрічаным по тій стороні Карпат Зато думат ся же будовничы церкви в Камяні мусіли походити з Румуніі Ориґінальне выпосажыня церкви не заховало ся В роках <unk> село перешло на православну віру і треба было побудувати другу церков І тота церков стоіт в селі по днешній ден Полнила она функцию филияльной церкви в Березці тепер служыт як римокатолицкій костел Є то будовля орієнтувана трійдільна побудувана на пляні креста Стіны ошалюваны сут дошками дах є каленицьовий вкрытый бляхом Посередині храму вірных є баня з ліхтарьом осаджена на осмобічным тамбурі з выглядами Над рештом части поміщены сут штырі невеликы цибулясты лежычкы в середині брак є ориґінального выпосаджыня церкви Обік церкви стоіт кутий желізный крест якій колиси стоял при грекокатолицкым храмі а якій перенесено коли село перешло на православія Покровителями обох церкви была початково свята Параскєланця была Ледром Текелем текельдари выгя керда ляшу ту мі та ля о гой то бы зеропоно а о ся восо на аґно Коле над камяном чорніло небо і зберало ся на бурю Тот дзвонар летіл до церковных дзвонів і дзвонил аж розогнал хмары А коли єднак ляло і была буря то бесідувано же дзвонар планно ся старал Перед війном війтом села был рыбиньскій Антоній а перед выселінями на Украіну Михал Жук а радниками Ящыщак Андрий Могнатскій Григорий Тарас Микола і гоц Семен Была в селі проваджена тіж варта раз на долбу ся зміняно по колеі з каждой хыжы Вартувано по двоє А жебы было знати же то сут фактичні вартовникы доставали они од віта специяльну палицю і волячий гріх в якій на выпадок пожару ци інчой біды мусово трублено Як зачала ся війна по вшыткых селах дано розказ же церковны дзвоны треба постігати і здати в Новым Санчы на потребы війска Але в Камяні пару селян єдной ночы стягнуло дзвоны і закопало іх на подвірци Онуфрия Олесньовича В часі выселіня на Украіну в червци <unk> рока тоты дзвоны як і інчы церковны річы Заберано зо собом Першы выселіня на Украіну зачали ся іщы в <unk> році як пришли Німці Єднак тоты котрых выселено скоро вернули Але як ся вказало не на долго бо <unk> вересня <unk> рока Праві вшыткых мешканців Камяной зас выселено на Украіну тым разом уж не могли вернути Бесідувано ім же будут жыти разом але як лем доіхали на Польтовщыну розогнали іх по дві три родины до ріжных сел Село Камяна то днес місцевіст замешкувана през польску людніст Знана на околицю як было бесідуване на початку як бджылярскій осередок Але серед Лемків знана не лем зато з Камяной выводят ся выдатны Лемкы медже інчыма священник і писменник Йоан Приславскій як і лемківскій перевіл псалтир його правнук тіж Йоан то журналиста і історик был кореспондентом галицкорускых Iчных часописів як Сандецка Русь чы Галичанин наступний отец Миколай Малиняк доктор наук реліґійный діяч писменник і філософ писал під псевдонімом Римлянин Камянин ци Нестор Жылич роджений в камяні поета писал під псевдонімом Любомір Камяньскій І тукінчыме нашу днешню подорож по Лемковині бук а на конец а на конец музичной подорожы інспіруваной том буквом Крылый танец і ансамбль Дагабраха Чуєм ся в Аяку о тыжден Майте ся добрі Проґрам зрыхтувала для радия Лем фм Наталия Малецка Да є вы Дай як кривы го той не вийве да як ниве того ста на дево цю для є масочесы Та я пе дерево Да дав да
![A Я[К]...? #113 - 11 VI 2014 - Камяна](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/kamjana_medium.webp)
![A Я[К]...? #113 - 11 VI 2014 - Камяна](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/kamjana_thumbnail.webp)