Істория села Крива, якє сусідує з Баницьом, Ясюнком ци Ґладышовом
Автоматычна транскрипция
Добры вечер Витамо степы в остатнім того рока одтинку проґраму А як в радию Руской Бурсы ЛЕМ фм Вандруєме історичныма стежками Лемковины уж од дост долга што справлят же выдає ся же были сме всядель але нич подібного іщы гідні лемківскых сел Нам остало до звідчыня Не тратме часу днес запрашам на одтинок буквы К І буде кусцьок спом про село Крила Посмотрме скоро што найдете в архіві той буквы а сут то одтинкы про Крампну Климківку Команчу і конечну Кєд вас то інтересує заходте сміло на сторону нашого порталю і одслухуйте а тепер уж зачынаме на початок Мам для вас лемківску пісню Кукучка польско казахского ансамблю Анґабер запрашам Наталия Малецка Гей ґу ку кучка кука але ахей правду повіда Гей ку кучка кукала гей прав думко відагыла Гыйже я ту не буду гыйде ся дыковагыла Гейже я ту не буду гыйде ся быкова гын Гей квіт нячержанька гыйф поліна біля авквіт нячержанька хый поліна біля авто гійде буде сядівка гейдо маме давало Гне буде цвядівка гый до маме дава ийма ляри маляре фийма люйте міскыню Пийма ляри маляре тийма люйте міскыню ей бо я ся выдала гый за інчу деду Ей бо я ся выдала хый зайшу даґну ей ви даля свямагамсю гей залі заду вигну гей ви даля свяма гыйса ліса дугну Гейже винего ватна кустигну гейже вельна Кодиля гейдо Ватна кустигну ей я ту Дубин ухейдо в Кораовіду гейя я ту думину гей до коля обійду Гей до вас мамочко гейна гостину прийду Гей до вас мамочко гейна костину прийду Село Крила находит ся в самым серці Низкого Бескіду дакє пят кілометрів на схід од Ґладышова Од горы в сенсі од пілночы сусідує з Баницьом Кєруючы ся дорогом од крылой на полудне дойдеме до Ясюнкы по східній стороні села за пасмом верхів з найвысшым обшыром находит ся село Волговец а по західній стороні за пополыма верхами Івірхня і Ґладышів За споминаном ужбаницьом барже на пілнічный схід за горбом званым Марешка находит ся село Бордне Бесідує ся же назва села Крыла взяла ся од єй крутого ци там крилого положыня Кривяньска річка бере початок з ясюньского верха і през млакы закрутами робит зворот на <unk> стопнів вертат до Ясюнкы попрід обшыром де на так званых млачках лучыт ся з ясюньскым потоком і разом плынут на воловец Крыла хоц має стосунково добре положыня на рівнинах тоты рівнины ґенеральні все были підмоклы што справляло же рівны плоды вымакали а лукы давали недобре сіно тзвицю Мало тіж было овочевых дерев Тай вівсяди тай в Криві не было ковальчыка землі циріса якому не надано видало місцеву назву і так лісы при Криві называли Чертіж і шопотиткы Інчы назвы для части Поля целі сут то гуща під гущом обшыр Спаленицка Стідник Бучкы Граничны млокы Яличник під верхом стаі вершок за верхом Поміркы і Сиглы В записах крыла появлят ся в <unk> році Товды то бідкій староста Миколай Ліґенза надал привілей на локуваня села на волоскым праві Штефанови Личови Не знатя чом вызначыл староста Ліміт на <unk> осадників якы отримали <unk> років звільніня з оплат але без пастырскых привілеів Неє бесіды як найчастійше в припадку інчых сел бывало О дакым вані землі признаным для священника В <unk> році делеґен в Крыві <unk> волоскы Дворища з млином През долгы рокы крыла входила в склад величезного маєтку родины Стадницкых Потім уж паменчены добра перешли в рукы Сєміньскых В <unk> році знаный дідскій староста Вільхельм Сєміньскій надал свому сынови Станіславови і його жені Петро Нелі великы маєткы в якых біла і наша нижня крыла Крыла была радше маленькым селом зо своім простором на цілых <unk> хектарів находила ся серед тых <unk> процент сел Лемковины о просторі меньшым як квадратовых кілометрів В <unk> році мешкало в Криві <unk> осіб <unk> грекокатоликів і <unk> Жыдів В наступных роках чысло селян ся збільшало і найбільше мешканців крыла рахувала перед І світовом войном понад <unk> Были то головні Лемкы Серед Крылян были іщы дві жыдівскы родины і пару циґаньскых Крыла была в тым часі перед віном осередком грекокатолицкой парохіі склад котрой входили іщы Головец Баниця і Ясюнка разом вшыткых было <unk> з чого пербывало на еміґрациі в Америці або на Угарах Єден зо селян Іван Романчак За роботом поіхал аж до далекой Арґентины одкале вернул по цетрьох роках Замешкал зо свойом женом і сыном котры жыли уж товды на західніх землях Польщы выселеным ак Свісла Латинників в цілій парохіі не было а Ізраів было <unk> на цілий парохіі Єден з еміґрантів Димитр Быбель з Кривы вважаний за найліпшого ґазду в селі в Америці был пару раз а за зароблены грошы докупувал земли і лісів і тіж інвестувал Напримір так модерны як на тамты часы механізмы як кєрат ци вітрак Част своіх грошы перезначыл на поставліня капличкы яка находит ся не далеко колишній ґебниі а нишнього будинку школы дуясбурґа товды Боже села матка цуркы Боже села оціны то села царшыны Як то Як налево так найказ буду ліса ойце Фойкы як любіли такі парафе лятулял Лемополя выполоді антополя Пальоди Япотіл Заслага оцік даваня автономі другыя на Ре цалобы ся насело З Крывой выводит ся вроджений в <unk> році в Крыві Онуфрий Криницкій якій скінчыл школу в Яслі Пряшові а потім во Львові Але на тым не поперестал Континуувал студия во Відни Гын отримал титул доктора на віденьскым університеті потім титул професора істориі отримал на львівскым університеті Клива ловец і незнайома становили колиси окремы самостійны парохіі І в метриках започаткуваных в <unk> році видно підпис отця Андрия Криницкого з печатком Пароху <unk>a<unk>en<unk> Приблизно <unk> р сусідній воловец прилучено до парохіі в Криві По пароху Криницкым парохійом завідувал отец Йоан Лаховскій по ним были іщы отец Антон Лаховскій отец Максим Храпчыньскій отец Данило Полошынович отец Андрий Бардаховскій остатнім перед выселінями і гомостьом крывой был отец Володимір Гайдукєвич Головным на цілу околицю был спір медже Крывлянами а мешканцями Ясюнкы Баниці і Волівця о котрым бесідувалам при окази проґраму Вахні провоц а котрый то спір тичыл ся того де мал мешкати парох Кажде зо сел хотіло жебы резиденция священника находила ся власні в них Одкликувано ся навет до міністерства во Відным Конец кінців коли Воловец в <unk> р перешол на православія установлено крыл як сідибы грекокатолицкой парохіі Кєд ходит о будинок церкви то крыла щестя немала Храм горіл три разы Першый раз в столітю другій раз з горіл в <unk> році а третій в <unk> Затым остатнім разом підпалили єй Мадяры якы твердили же в церкви крыют ся росийскы війска Коли церков згоріла другій раз в <unk> році Кривяне постановили будувати нову Церковный Комітет Скривой одкупил од Радоцинян іх стару церков яку Кривяне поставили в себе але під влияньом свого його мостя зачали будувати нову велику тота Радоциньска служыла ім лем як часовны Коли в <unk> році посвятили в Криві нову церков часовню значыт ся колишню церков з Радоцины розобрано Як уж памятаме нова церков тіж згоріла в <unk> році І товды зас тоту колишню церков з Радоцины поставлену як часовню на час будовы наступной церкви в Криві Нову побудувано і стоіт в крыві доднес Але цікавы сут дальшы подіі той арадоциньской церкви Коли поставлено в крыві нову подібні як за попереднім разом часово розобрано і змаґазинувано В <unk> році Ясюнчане Взяли си з кривой подібно без ниякой згоды материял з радоциньской церкви до будовы свойой православной Кривяны піднесли алярм і державны власти заказали Ясынчанам дальшой будовы і наказали розобрати і зоскладувати тото што уж поставлено Так тіж зроблено але то не конец Є барз правдоподібне же часовня котру выбудувано в сусідній баници остала вызнесена з материялу котрый зоскодувано в Ясюнці значыт з колишньой радоциньской церкви а потім кривяньской часовні Часовня завалила ся на початку вісемдесятых років минулого столітя Цибулька лежыт на церквиску баници подібно Ігнецка Вертаючы до церкви в Криві передостатній будинок церкви посвячено в <unk> році Головным майстром был Сиротяк з Ґладышова помічниками Афтан Копча і Петро Кобан Кєрівником будовы был Юрко Шведа з Ясюнкы Дерево на церков походило з парохіяльного ліса Дзвоны Закуплено за грошы прислано од еміґрантів Крест зробил циґан Кузьма Михалик Ене а то ка вей вар Колисим Церков была не лем центром реліґійного жытя але і культурального То при церквах оснувано першы школы і чытелі Так было і в Криві Знаме же напевно уж в <unk> році при церкви діяла школа учытелювал дяк Гавриіл Карпяк плачано му <unk> критары Лем же до школы на <unk> вісеты ходило лем <unk> але добрий то При церкви оснувано тіж першы чытальні До церкви притігала головно соба священника якій в тамтых часах полнил ролю не лем душбастыря але і доктора адуката аґронома Такым учытельом для Кырилям был отец Гайдукєвич зо свойом женом Вамиром Провадили радом церковный Хор а коли вказало ся же є потреба осібного дітячого хору заняла ся тым імост Гайдукєвичова самы До проваджыня обох хорів потрібны были інструменты Фізгармонію зробил найздібнійшый столяр скрывой грец клочка Інчы інструменты спроваджено аж з Кракова і познаня Обік хору Гайдуковичовы провадили театральну ґрупу Охочы до выступуваня были так серед дітми молодежом як і дорослыма Хто не вступувал тот на певно приходил обзерати Вшыткы селяны были активны При церкви в Криві як уж споминалам діяла і чытельня де орґанізувано вечеры голосного чытаня або сходжено ся жебы послухати єдиного на цілу околицю радя В роках <unk> взнесено будинок церкви якій находит ся в Криві Дотепер Церков святых Космы і Дамяна є орієнтувана тридільна найбільшу єй част становит квадратовий храм вірных до якого прилігали до алтарі притвор тіж на плянах квадрату Над храмом вірных є штыроспадистый дах звінченый дост великом баньом поміщеном на <unk> вічным тамбурі Над олтарьом і притвором сут каленицьовы дахы з меншыма банями ціліст вкрыта є бляхом яка в останніх роках зміняна была на мідяну Дзвін уфундувал еміґрант Осиф Каніщак Середина церкви є дост велика обыта дошками але порожня Ни ниякой поліхроміі ани іконостасу Церков служыт тепер як римокатолицкій костел В тракті війны діял в крыві склеп кооперативы якым продавала Мария Романчак Склеп тот основано в тракті окупациі але іщы перед війном был в крыві приватный склеп провадженый през Яцка Кіцая При церкви натоміст діяла церковна Каса Пару фуль тому споминалам про першы інформациі о школі в Крыві В звязку з тым же крыла баниця і Ясюнка спілтворили єдну громаду на локалізацию школы выбрано крылу Бо єднако далеко до школы выходило товды дітям із баниці і з Ясюнкы по два і <unk> кілометры Початково была то єдино клясова школа яка діяла при церкви І коли церков згоріла вчыня перенесено до приватных хыж На осін <unk> рока занятя зачала провадити в Ясюнці бо єдна з хыж стояла порожньо Учытельом остал гурка з Могастолы Потім вчыну ся якій час далі в Ясюнці а пак в Крыві коли отец Гайдукєвич побудувал новый будинок Клебениі Іщы перед війном учытелювати пришла Полька о назвиску Габеля Як легко ся додумати не знала лемківского языка і вчыла лем по польскы Як выраз того же така ситуация не подабала ся мешканцьом част діти в рамах бунту одмовила бесідувати Морту отчынаш по польскы перед занятями Коли пришла окупация польску учытельку заступлену украіньскым учытельом а язык польскій украіньскым котрый не до кінця і не все был для діти зрозумілий В часі окупациі проваджано в школі акцию дожывляня діти доставали они хліба бо макарн з мармолядом і чорну каву При школі діяла богато упосаджена бібліотека з котрой корыстати могли і діти і дорослы В <unk> році заперестано вчыня в звязку з тым же фронт был барз близко Науку континувано допіро од моменту коли Німці опустили село Найперше вчыл Андрий Сайферд з Ваниці а потім Гаталевич абсольвент Криницкого Учытельского Семінариюм а на кінци учытельскы функциі справувал базарник з панкной Я том легым погонок высятий єдуся Бый но леха попа жебы готи реґівы кучыны гады уж таки згорады сердам регся присяфати Ломся ек етлеґом ся выкід Послухайте тепер як крылу споминат єден з його мешканців ґазда Малек Жытя кривляньскых ґаздів было тверде і тяжкє але веселе На Лемковині кажда пора року мала свій урок а з ним означену роботу Найбільше радістна была весна як природа будила ся зо зимового сну Тішыли ся діти тішыла ся і родина діти літали коло хыж кричали і мали ся бавили ся вколанного ци улю дуну Заквабил ден літали до Перемучыня Зас ґаздовы витігали плугы і бороны острили лемешы і зубы до бороны або наостреныма зубами набивали бороны Розберали сані і складали возы рыхтували зерно до сіяня но а як был підходящый час і сніг цілком зліз ішли ораты Ґаздині переберали бандуры грабали кубкы землі набиты кєртицями грабали патича по загороді обвітали коло хыжы свій двір і палили голузя а на тым попелиску копали сіяли карпелі капусту на росаду Як уж час такій был добрый досібы та ґаздове при помочы ґаздын і старшых діти о рали сіяли зерно овес ярец жыто яре оркіш санопшу на і садили бандуры потім буракы карпелі і капусту Ґаздині іщы кус посіяли і посадили огородовины моркы петрушкы цибулі честку огурків фізолі гороху бобу Так пішла робота за роботом бо потім треба было бандуры копати з першого з другого огортати копати капусту і карпелі Потім зачынали ся сінокосы Такєд был добрый рік та байка а як напала слота то ся бідны люде намучыли Клали до кіпок сіно і знову трясли як натрафили на погоду По сінокосах приходили жнила найперше кусили о зиме жыто То хлопы підкошали а бабы підберали Потім косили тото што перше пристало до зріву бо залежало од ґатунку якє было зерно При тім як не барз погода дописувала та ішли на ягоды на хрибы на малины на яфыры до Маґурича Переважно од свята Петра і Павла барз росли грибы та вшыткы з каждого дому од найстаршых до малых діти зберали а уж молодіж то обовязково Вставали зрана як лем засвитали летіли до муак і на чертіж за грибами Як уж облетіли цілый ліс і вертали та собі гілкали та лем голос роздавал ся по лісі Потім здівали на нитку і продавали на Ярмарку в Ґорлицях а часом был і ярмарк в Ждыни Там вели ближе были лем за гору а даколи приходили гандляре Жыды аж до хыжы та ім продавали лем же они кус меньше платили як на ярмарку в Ґорлицях або в Ждыни Як ся літо кінчыло і пришла осін то было дуже роботы бо треба было бандуры копати нераз по три тыжні копали Та як была добра погода та байка Але як слотило і было студено та ся людям дало добрі вызнакы Іщы як до того ся бандуры не вродили то скараня Боже Копай муч ся а думало што копаш Потім буракы вытіхали очыщали Карпелі ярину а на кінци як уж морозыґівал достинали капусту Ґаздовы восены дакотры покус помагали женам в роботі а кус покладали землю під ярину часом дакотры дерево до Тартаку возили а часом іздили подошкы до незнайомой або під долгы Як уж вшытко было дома товды молотили тому машыну і кєрат та добрі а дакотры руками при помочы ци потолкли або машына была на корби та тягнули люде Ой тяжка то была робота бо курило ся як в пеклі і треба ся было до поту мучыти Потім треба было іщымкувати носити зерно на під або до сыпанця Тоту зернину млинци молотили на муку сіяли на решети і пекли з ней хліб потім рыхтували дирва на зиму котры треба было привести з ліса а потім поскладати іх попід стіну сіньох або стайни Бабы все мали роботи полуха богладили лен потім опряли рахували повісма і давали робити на коросне полотно З тым пряджыньом то было роботы Але ночы были долгы та молоды бабы і дівкы орґанізували вечіркы дагди в єдній хыжы на котры прядкы приносили нафту до лямпы жебы властитель дому не был покривджений Перед І світовом вином і зараз по війні были іщы курны хыжы та несвічено в хыжах лямпами нафтовыма лем сухыма буковыма шкіпами Шкіпы схли на грядці і нима світили На вечірках все было барз весело Оповідали собі ріжны приповідкы співали згадували і бавили ся в ріжны забавы Забаву розпочынали як уж были поспряданы куделі Як приходили парібці бо переважні парібці орґанізували тоты забавы Бавили ся в кота в ныш котра то забава полігала на тіб же робили колесо і кєд і мал мыш а мыш Втікала попід рукы Бавили ся тіж стопкы котра поіхала на тым же уставляли ся наоколо пудоводы а до того єден втікал а другій з паском або соломяном сушом го імал Тот што втікал мал незауважно стати спереду а як задній незауважыл то достал сушом або паском од імаючого Іщы інчым разом бавили ся в почту што полігало на тым же ішло двоє за двері і єдно з них переказувало почту тому наступному кого собі партнер або партнерка жычыла а тот наступні зас кликал того кого собі передостатні жычыл Была іщы забава пастухы Пастухы полігали над тым же єден кавалер або дівка переберали ся за пастуха Но і вшыткых вечірників выганяли з хыжы а потім мал іх вшыткых назад нагнати Мусіл добрі важати ци вшыткы глоше бо інакше мусіл ходити і глядати Перетым вшыткы сміяли ся з нього же планний пастух Тых забав было без ліку О <unk> <unk> годині а часом його першій в ночы кінчыли ся веціркы і ішли вшыткы домів Пряли так цілу Филипівку а переважно в другій або третій ден жіздяных свят Робили закінчыня ламаник купили палюнкы або кропкы і дашто до перекушыня поспівали іщы собі побавили ся подякували ґаздам же позволили в іх хыже робити выціркы пак ся розходили такы выціркы были барз придатны і корыстны Хоц жытя люди на Лемковині было тяжкє і мозольне але было веселе бо кажда пора року і кажды більше свята мали штос цікавого Як ходит до поры року так молоды діти як і найстаршы люде чекали на весну на тот перший же ворону котрий был завістуном весне По тым вшытко зачало ся розвивати пташкы співали чудово розмаітыма голосами і розвыселяли тверде жытя люди а як бучына зачала ся розвивати то в тым часі Зозуля кукала Каждий хтіл жебы го Зозуля перший раз закукала з грошами і з хлібом бо стары люде ворожыли же такы в Зосуля закукат такій буде цілый рік до того чловека Потім в літі вечерами было барз весело По тяжкій роботі Наступали чудовы вечеры Як было гарде літо то ся сподівали доброго уроджаю В повітру і в лісі пташкы співали чолы бінчали і ріжного рода мушны ся іграла Найгірше докучали лады бо як вкусил то аж кров персла Но коровы так як скажены ся зили од них Бідны были тоты діды на Лемковині Дакотры од <unk> років пасли гусы потім коровы при хыжы а од <unk> років вшытку худобу Худоба літала бо то было мало пашы на пасвиску а родичы не розуміли того пастуха жеден од вшыткых на свій вік найтяжше робит То іщы нераз отец набыл же сілі худобу пасы Ціле літо і осін грабары і пастухы співали і гілкали но вечерами вертали доми і ділили ся роботом Ґаздыня рыхтувала вечерю а ґаздах ішол на село доюдати ся на таку новину або чытал таку ґазету руску або украіньску бы лем такы уходили Як были дома дівкы то они доіли коровы і мала в млинці на хліб на опляткы або на перогы Яв очку Не вызбил иде мю є выйперє по головині Переосерете мойой для ві І моя теля Авена на горі бла Бо занай завала зайдакує кує розвиває міне діза поплакує І я не Е маю од борі а не маю од болі Мама долю она сила синам за пас лі має былы Голи парвочных май буде каж буде гости буде верх бури дай розділял почереты айбуй І Бовесно бог говорите рятиля визворите болез то бол буде А як твоє силюваня не мож ра моє море моя море ай мона ци орам моя моємува майнаренкой Війна была страшным часом для селян Вшыткых котры были в стані робити нагнано до робіт при уміцнінях на Маґурі медже Ґладышовом а Панкном і Магостовом Хто мал коні мусіл брати іх зо собом По пристю Німців уставлено новы порядкы вызначено нового шолтиса на цілу громаду крыл ясюнку і баницю остал ним гриц кац з баниці громаду приділено до ґміны в Ґодышові котрый вітом был вызначеный през Німців Кобаний Вызначено тіж для місцевых поліцию яко стали тзв січовикы котры походили Закарпатя з околицужгороду Іх пильнуваня порядку селяне споминают барзлі В першых днях війны отец Володимір Хайдукєвич остал арештуваний і перевезений до обозу в Березі Картувскій Підконец жолнтя звільненого В Крыві мешкал од долгых років Жыд Абіс з родином Был ним кравцьом З початком війны в недолгым часі він і ціла його родина остала пересумінцю забрана зо села Німці хтіли взяти до обозу тіж місцевых циґанів але ставил ся за нима війт Ґладышова і тото його уратувало В тракті окупациі выпленено велику част ліса До роботы запряжено очывидно селян а была то барз тяжка робота так для люди як і для кони Наложено великы континґенты рахувало вшыткого В <unk> році коли зближал ся фронт німецкы воякы замешкали в хыжах в Криві На переломі <unk> і <unk> рока систематичні през село переходили ґрупы высофуючых ся жолнірів вымордуваных вымудженых выголоднілых благаючы водашто до ідує о можливіст одпочынку Коли Німці уж чысто зачали высофувати ся під напором фронту через пару ночы і дни през село переізджала должезна панцерна колюмна Было того так дуже іхали так скоро же часом треба было чекати і по пару годин жебы перейти на другу сторону дорогы Коли іщы пізным літом <unk> р відомо было же Німці будут ся высофувати зникнули сі чловекы Долучыли до оддіів УПА діючых на східній Лемковині По вкрощыню Червеной Арміі до війска добровільні зголосило ся лем пару хлопців зато заряджено примусовый повір Хлопчысків перевезено на школіня до рабкы а потім выслано іх на фронт Воювали в околицях Праґы а част нагнано до роботы при обслугіваню фронтовых транспортів або при зганяню худобы з Німец до Радийского Союзу Поліні треба было орґанізувати жытя в селі на ново І хоц селяне мали дост што робити в себе Русияне казали ім робити на полях в опоружнівых сусідніх селах На додаток мусіли іщы выкармляти молодых войсковых Скінчыл ся єден континґент і барз скоро зачал ся новый На початку <unk> рока в околици появила ся ґрупа УП Селянам асоциювали ся они лем з січовиками котрых запамятано барз злі О спілпраці не было мови Зараз по скінчыню війны зачала ся аґітация на выізд на совітску Украіну з крывой выіхало лем пару родин Інчы джерелы подали же выіхала лем єдна В <unk> році примусове выселіня дополнила Акция Вісла В Субі выселено <unk> осіб Єдині Михала і Йована Урду лишено але то зато же мали американьскє обывательство В обозі в Явожні осаджено з крывой Івана і Миколая Покрыщаків Василя Демчара і Андрия Григория Івана і Димитря Быблів Селянами крывой были Урта Василько Ґыба Демчар Ґілета Кіцей Быбель Слота Спяк Гайдукєвич Федорко Кобан Сокіра Тхір Малик Силак Покрыщак Ванцьо Пиртко Клочка сиротяк Якымик ата ата ата І днес то буду жділько дякы Вам сердечні за увагу І в тым передсвяточным або уж святочным часі же вам вшыткым Вам милого і приємного прожываня лем медже жычливыма лам людми Дякую раз іщы Наталия Малецка том помпоту претом то буду Фінлі Докы док докза доход Дохтор доры
![A Я[К]...? #93 - 1 I 2014 - Крива](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/kriva_medium.webp)
![A Я[К]...? #93 - 1 I 2014 - Крива](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/kriva_thumbnail.webp)