Істория села Опарівка, якє находит ся на Коросняньскій Руси
Автоматычна транскрипция
Минула година девят вечер што означат же в радию ЛЕМ фм Зачынат ся проґрам А як бесідує до Вас Наталия Малецка Витайте добрый вечер днешні одтинок завандрує на Корсняньску Русь І завандрує гын допіро другій раз Першый раз были сме гын з візитом в Лованівці а днес будеме в селі што ся зове Опарілка Коростяньска Русь то місце на мапіі часто помияне о якым ся не памятат коли бесідує ся о Лемках а єст то місце де тіж чысленно жыла Руска людніст і одкале выводили ся знамениты Лемкы як хоцбы великій лемківскій учытель знаны буде вшыткым Лемкам Іван Русенко Цидячка і творчыні Клавдия Алексович Запрашам на што <unk> серію Вандрівок по Лемковині єдной буквы а як О і село Парівка На початок музичной вандрівкы єдной буквы кузна Трансова але кузи тематичні в кінци і правдива зима пришла до нас на Лемковину Ой лупал сніжок Іх ґрупа Даха Брахал Так як бесідувала м во вступі О парілка то село якє находит ся на так званій Коросняньскій Руси енкляві лемківскых сел якы находят ся на пілніч од міста Коросно в Меандрі Віслокы Хоц были окружены перез польскы села през рокы утримували народову одрубніст оперту на реліґіі звычаях традиций істориі і почутю одрубной культуровой достоменности Так было аж до <unk> рока На пілніч од споминаного уж міста Коросна серед пасм высокых верхів Высокіст єдного з них Сугой Горы доходит до <unk> метрів над рівньом моря находят ся лемківскы села Коросняньской Руси Чорнорікы Ланівка Коростенка інакше Красна Рібник Петрушова Воля Опарівка Бодна Рівка кус барже на пілніч од ґрупы тых сел іщы Близнянка Гвоздянка іщы Вулька і Яблониця Опарівку найдеме над потоком Руска Ріка якій уходит до більшого потока званого Копитко а тот з колей вплыват з лівого боку до Віслока Од заходу і од полудня окружают село колисти барз густы лісы вкрываючы гірскє пасмо тягнучы ся од Фрыштака по Чорнойрікы Од фрыштака як є докладні на захід од села опарівка оддалена є о <unk> <unk> кілометрів Од пілночы і од сходу Опарівка сусідує з Высоком Ґодовом Бризанком Маркушовом Калембіном Добреховом і Стрижовом Теперішні адміністрацийны рамы Опарівкы то підкарпатскє воєвідство Стрижовскій повіт і ґміна Вісньова Опарівка першы раз выміняна была през Яна Дулґоша найбарже знаного польского хронікаря літописара під датом <unk> Наступный документ походит з <unk> рока Коли то утворено на місци православну парохію документ тото власні ерекцийна грамота Церков побудувати мал священник Гнат Отримал він тіж товды <unk> лан землі і <unk> польскых золотых Потім в часів уніі церков во Парівці находила ся серед парохіі Перемиской єпархіі і коросняньского деканату Єден з будинків церкви был побудуваный в <unk> році В <unk> році парохію візитувал єпископ Юлиян Пелеш Парохія в Опарівці обнимала іщы села Нимецка Высока До Брехов Стрижов Маркушова Яльова Козлувок і Новодна В сумі вірных з тых сел на <unk> рік было лем <unk> Але зо самой Опарівкы было іх рівне <unk> Римокатолицкых вірных было в селі <unk> і троє Ізраітів Католикы підлігали під парохію в Добрехові оддаленым о <unk> кілометрів заді дорога крайна Соси си ти сам найде джыворива сади дроґайме за задиси Был в селі двір фольварк і был то маєток пана Романа Міхаловского Дворского то было <unk> моргів ліса праві <unk> моргів поля і понад <unk> моргів пастиск і лук Для порівнаня на маєток місцевой парохіі на початку ХХ столітя входило <unk> Моргів поля і <unk> зл Податку до Конґру і додатково <unk> коп жытя як з Купчыны В <unk> році основано в опарівці школу Скорше діти вчыли ся в приватных хыжах Грабя Міхаловскій мал в своім маєтку іщы будинок в котрым Жыд провадил корчму На просьбу селян грабя дарувал го громаді з перезначыньом на школу Уряджено там єдноклясову школу з рускым языком як выкладовым учащало до ней в <unk> році <unk> діти Не было в селі спіхвіря чытельни ани навед склепу але громада Опарівкы мала в селі пожычкову касу з капіталом <unk> золотых Наступний будинок церкви в Опарівці церков є до той поры під покровом Рождество Богородиці побудувано в <unk> році Коли здецидувано же тот попередні з <unk> р не надає В меджевіню парохія яка обіймувала вшыткы вымінены скорше села рахувала <unk> вірных з чого <unk> было в Гамериці на еміґрациі потомкове еміґрантів зо парівкы мешкают до гниска в Сольтi ситі в стані Юта Дужпастырювал в Меджевійню отец Андрий Кот і в тым часі селяне побудували новый будинок школы з цеглы і каменя появила ся іщы чытальня про світы яка єднала симпатиків украіньского руху основана в Вапарівці в <unk> році і Кооператива Єдніст Церков в Вапарівці мурувана находит ся посередині села і по выселінях коли зо села зникнули єй ужыткуючы Церков є рідко выкористувана Служыт лем як доіздовий костел зато же вшыткы католицкы вірны зопарівкы належат до парохіі высокій Церков побудувано в неороманьскым стилю на пляні грецкого креста з центральном баньом осадженым на осмобічным тамбурі Середину прикрашат вельо барвна поліхромія о орнаментально фиґуральных мотивах і образы вказуючы сцены зо жытя Ісуса Христа і образы інчых святых Децизию о розмалюваню церкви опарівчане підняли в <unk> Написали до Америкы до своіх родаків о фінансову поміч Еміґранты прислали <unk> дулярів Было то єднак за мало зато рішено же каждый з ґаздів зложыт ся по кілько золотых кілько має моргів поля І тото уж старчыло Спроваджено маляря зо Львова Павля Запорозского якій тіж автором поліхромі церкви в Бонарівці і тот розмалювал о Парівчанам церков Поза грошами складано іщы яйця ци молоко якє выкорыстувано як домішка до фарб В середині найдеме тіж комплетный барз добрі захованый іконостас авторства Різбяра Андрия Саборая тіж зо Львова зрештом ціла церков і зовний в середині є в барз добрым стані О двах років проваджены сут гын консерваторскы роботы Ой Пойню запросил гы Уля просий ой оначе по нього Остаєме при темі церкви але тепер в контексті празднуваня ріжных свят і повязаных з тым звычаю традиций і обрядів Послухайте што і як практикувано выпарівці та і на цілій Коросняньскій Руси Вельо тых практик має радше маґічный характер якій закрыват наведовы забобоны якы з церков хыбаль не повинны были мати за дуже спільного Вынятково празднувано ніж святого Андрия Вірено же товды активніст выказували босоры же в тым часі стрічали ся зо своіма компанами чортами на свого рода справоздавчі стрічы і кажда босора здавала реляцию з єй цілорічного діяня Товаришыл тым стрічам великій рабан пискы хіхоты морочны сміхы і діявольскы крикы а в тлі чути было хоц звыклы смертельникы і невиділи звукы оркєстры На Коросняньскій Руси характеристичным місцьом тых чудных стріч было положене в гыжній части ріпника з крижуваня трьох рік Два меншы потокы вплывали напротив себе до більшой річкы і творили тым самым кшталт креста Близкє сусідство з польскыма селами і вірныма католицкого костела справило же на рівни з праздником св Андрия празднувано ден свуци В тым то дни ворожено собі і очывидно найважнійшы были не тоты ворожбы о загальній еґзистенці і о тым ци ся буде поводило але ворожбы о матримоніяльным забароліньом Того дня паны мусіли зорувати голузкы лышні ци черешні і вставити до бутелькы або горнятка в теплым місци і лишыти хлоді аж до свят Як голузка заквитла наріздлом то был ясний знак же того рока дівчына напевно выйде замуж Скоршом але не знатя ци барже певном ворожбом было рахуваня колків в полоті Як рахуба скінчыла ся на паристым чыслі то женок мал быти Дівчата ворожыли найчастійше громадні в такотрій схыж Кажда напримір приносила кавальчык хліба укладали го потім на підлозі і пущали до середині пса Чый першый кавальчык зіл тота перша мала выйти замож Потрафили во парівці окрисляти погоду на цілый рік а принаймні так вірили же потрафлят а спосіб тот мал быти запозычений од сусідів Поляків Дванадцет наступуючых по собі дни по різдві Христовым оддзеркаляли дванадцет місяців Як ден был теплий місяц мал быти сухій з добром худом а як ні но то в другу сторону Тота практика знана была тіж і на цілій Лемковині Різдяны свята попередал піст тзв Пилипівка В тым часі повинны быти скінчены вшыткы роботы в полі зато же была то ж і пора одпочынку для землі Як дахто не здавал заорати до того часу то мусіл почекати з тым аж до весны Вечерами по хыжах одбывали ся традицийны вечіркы дівчата і молоды жінкы сходили ся до єдной Хыжы де прядили лон і конопю кажда приносила зо собом дашто до ідла а жебы піст добили то звыклі готовлены або смажаны компериі капуста жур біб цибуля з олійом хлібом і юха зо сушеных овочів до попитя А же не было нич інчого до роботы тоты стрічы тырвали по пару годин аж до пізной ночы Вечірків не помияли очывидні хлопці якы уряджали при оказиі ріжны фиґлі і забавы Популярна была граф фанты не была барз скомплікувана Хлопці підберали дашто дівчатам якы пізнійше мусіли выкупити найчастійше поцілунком своі річы На пару дни перед різдвом запереставано пряджыня праня кянками молотя убияня кашы в ступах ци на одубияня масла в боденках Заказы тоты тлумачено тым жебы не зробити кривды душам якы перебывали власні в тых днях в хыжах Перед самыма святами чыщено одымлены хыжы Піском білену лапном і малювану глинком Середину прикрашано тіж вытелянками мальотвидлами прикрасками з бібулок а святы образы приоздабляно голузками яличкы В ізбі при повалі причыпляно соломяного палука і триманого аж до наступного різдла Подля місцевых традицию яличкы в хыжах принесли рееміґранты з Америкы Цікавым є же яличка по лемківскых селах Рустиньской Руси Появила ся парунадцет років скорше як в сусідніх польскых Ден святого вечера был одповідником цілого наступного рока Зато старано ся жебы нихто ся не сварил жебы діти были послухнячы старано ся тіж добрі трактувати того дня худобу Місцевы бесідували же єдного рока єден ґазда підслухал в стайни як в ніч святого вечера ловы бесідували же повезут того рока свого ґазду на цмонтір Ґазда Так ся тым перенял же іщы того самого вечера вмер На святый вечер не можна было нич од никого пожычати ани тіж никому нич пожычыти бо было тото ж саме з тыма шерез цілый рік буде убивало добитку ґаздівкы Першом особом яка могла того дня войти до хыжы мусіл быти хлоп Як бы ся трафило же была то баба то цілый наступный рік бы ся не дарило і цілый рік был бы дірале Жебы одогнати тоту злу ворожбу од самого рана ходили по селі полазникы зо святочныма жычынями А же сусідове жыли зо собом добрі то полезникы одвиджали і польскы хыжы Перед святым вечером треба было обмити ся Воді принесені з потока але треба было робити то барз уважні жебы не розляти ани кроплі Як бы ся такє притрафило то особу котра розхлапала воду перез цілый наступный рік будут кусати былыхы А потім то уж была вечеря Серед знаных нам добрі страв были тіж і попалькы подолжны клюскы подаваны часом цукрьом і маком але подаваны каждій особі по дві до пары жебы никого з присутных не бракло до наступного рока А як іли горох то вымавляли формулку до волків Волку волку придроху а як ні то Чехай до пришлого року Мало то зєднати си Волкы і хоронити перед нима худобу румба лісі Най горі Шкєрі бога бери угоду собі тоді хочу Лем совышю любі бері Не бери поро Не бери поройса пурі Не бери поро не бери пороты соку Іщы інче якє практикувано на корусиняньскій Руси на Свечер то хоцбы такє же вірено на примір же не вільно было лишыти в місці ниякой стравы бо в наступным році бракувало бы власні той рыслины з котрой было дане ідло якє ся лишыло в місті Вроджай ворожено з долгости стебла соломы або сіна вытягненого з під святочного бруса Ім долше тым ліпший мал быти вроджай Важным для вшыткых было тіж передвиджуваня погоды Єден спосіб тото в котрым бесідувалам скорше а то обсервуваня погоды перез наступных два <unk> дни по різдві але інчом методом было поставліня на пецу <unk> лупин з цибулі єдна на каждый місяц і до каждой насыпувано кус соли а потім смотрили што ся буде з тым діяло Там де сіль скоро ся розпустила тот місяц мал быти мокрый дойджолы або засыпане снігом а там де сіль тримала ся долго был знак же тот місяц буде сухый і теплый А жебы не былі хырбет при роботах при рвях при валийным столі треба было тримати ся просто а ніг не можна было тримати на пілперечці під столом жебы не поробили ся на них Болякы Третій ден різдяных свята называный был часто вымітным Зато же допіро того дня можна было кус попрятати по святах Вымести сіно ци солому найчастійше то дівчата выносили сіно на двір і смотріли якій птах ся зявит як перший як воробель то знали же скоро найдут мужа На новый рік практикувано меньше більше тото што єй на свечер але уж в скромнійшым вымірі Зато торжественно празднувано свято установлене на памятку Крещеня Ісуса Христа в Йордані зване Водокрещыньом Водом яку приносили зосвячыня окрапляли ціле обыістя худобу і домовників а было тіж і так же по набраню воды треба было як найскорше вернути жебы одогнати од хыжы злого Духа По тоту свячену воду приходили сусідове римокатоликы Воду переховувано потім перес цілый рік і выкорыстувано напримір товды коли худоба першы раз ішла на паствиска по зимі Вірено же в часі коли посвячано воду громадили ся там тіж і босоры якы хтіли конечні выімати скапуючы зо свічок Віск а потім выкорыстували го до своіх практик По святі стрітеня на котре посвячано громничны свічкы обходжено з нима ціле обийстя Свічка мусіла быти запалена потім на порозі на повалі роблено саджом од свічкы знак креста В тракті бурі свічку тоту ставляно выгляді жебы одогнати перуны а припаліня волосів том свічком мало помочы боячым і страхливым дітям набрати одвагы Засвічано єй тіж пригмераючій особі На масницю дівчата скакали в танцы як найвыже жебы льон і конопія росли высоко Ґенеральні вшыткы мусіли ся товды бавити бо хто не погулял масницю тому компері заросли хвостами і мусіл потім гуляти але в полі з мутиком Час великого посту был в Коросняньскій Руси барз риґористичні перестеріганы На першый ден шорувано вшыткы ґратя в якых подавано перед постом мясо ци молоко а до збераня сметанкы в часі посту была осіб на жытя знакувана кавальчыком полотна жебы часом не помішала ся з тыма котрыма іли пост недло Вельо маґічных практик стосувано при выганяню першы раз худобы на поле по зимі Барз важны были багніткы посвячены на квітну неділю З мотузка котрым были повязаны роблено пастырскій бич завдякы ньому звірята были послухнячы не скакали не ґзили ся і тримали ся вкупі Молочны коровы окаджано дымом зо зіля свяченого на свято Успеня богородиці або окаджано іх тіж лупинами з чеснуку Мало то одогнати од них босоры і метаны перезних грокы Здаяло ся тіж же і на порозі стайны обік багніток давали іщы ніж леміш штоси желізного што тіж мало одганяти злы силы Як пастух ішол першый раз на поле з коровами доставал од ґаздині тілько звареных яєц кількома худобы і каждым яйцьом вдарял в бік коровы жебы тота была округла як то яйце Я кусук слугє Укє Ныма сляв намаціндель Мамадон єдслоново слуг Укєт нарунка Ныма учынд Маманон Ятукславы ослугє муця мудцюкєты на рубны Нымаслав напучным наманом Ятуксла ослугє Муця ЛЕрубна мапучным на Свято Русаля было так само торжественно маґічні святкуване на Коросняньскій Руси як і на Лемковині хыжы маєно зеленыма галузками палено огниска по горах а дівчата малювали яйця котрыма обдарували хлопців а хлопці будували вночы стежкы з берізок по обох сторонах влостя до хыжы в якій мешкала тота выберана дівка ім долша была тота берізка доріжка тым більший гонір для дівчыны На свято успеня богородиці свяченого в церкви Зіля котре потім вшелеяко выкорыстувано Найперше втыкали го медже грядкы капусты што мало хоронити єй перед гусеницями Потім зіля приносили дохыж і тримали за святым образом а част вязанкы вкладали до труны під голову вмерлого жебы захоронити го од нечыстых сил А коли отилила ся корова то жебы захоронити єй перед босорками Давали єй до попитя Вивар Зозіля То лем пару прикладів вірінь звычаів якы практикувано колиси вопарівці бо неє уж той колишньой Опарівкы Вопарівці вродил ся Йоан Мышковскій жыл ін в роках <unk> Был грекокатолицкым єгомостьом членом Округовой Шкільной Рады в Яслі деканом дукєльского деканату Был репрезентантом і выразительом захованя одрубной русиньской достоменности Арештувано го в <unk> році Австриякы інтернували го і вывезли до обозу на Уграх де дочекал кінця війны Інчым його мостом і соспільным діячом якій вродил ся в Лапарівці был іщы отец Павло Шуфлят Жыл в роках <unk> По высвячыню працувал в Ясєлю потім в Ґорлицкым закладал чытельні про світы на Лемковині орґанізувал кооперативы і провадил освітову діяльніст Подібні як Мышковскій был арештуваный осадженого в обозі в Березі Картускій В часі акциі Вісла выселеного на західній землі Польщы де през якысий час полнил функцию вікарюша при Отцю Злупку Ґенеральным Вікарюшу для Апостольской Адміністрациі Лемковины во Вроцлаві В <unk> році выселено зо парівкы <unk> осіб <unk> родин На іх місце іщы того самого рока переселено правіт ціле польскє село з іх товдышнім його мостом оцьом Станіславом Цембрухом з обшыри днешньой Украіны В <unk> році іщы <unk> де <unk> осіб з оставшых мешканців выселено на захід Дудяк Дучак Мышковскій Грібницкій Шуфлят Пейко Феник Чудак Шпирка Дзюк Модлішевскій Янош Мєнтус Граняк Бік Клебаш Каплон То імена колишніх опарівчан І то уж вшытко што зрыхтувалам для Вас Опарівці Был то проґрам з циклю радийовой енциклопедиі Лемковины єдной буквы А як в радию Руской Бурсы з Ґорлиц Лем фм бесідувала Наталия Малецка <unk> без мене вы фа О сіден ваці острій сове слаці де васі Ольґы сове слаці Од Слісов ЕСпадчы ЛАПа Чыпу чыда тьота Антону чыпа тьота Антоны тьота чопого Лец замі з першого
![A Я[К]...? #97 - 29 I 2014 - Опарівка](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/oparivka_medium.webp)
![A Я[К]...? #97 - 29 I 2014 - Опарівка](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/oparivka_thumbnail.webp)