А Я[К]...? #39 - 28 XI 2012 - Ославиця, родина Орисиків
Еп. 39

А Я[К]...? #39 - 28 XI 2012 - Ославиця, родина Орисиків

•

Опис епізоду

Істория села Ославиця і кус про різбрярску родину Орисиків

Автоматычна транскрипция

<unk> році парафію в ізбах візитувал архієпископ галицкій Йосиф Симбратович Незнайома на околицю знана была яко місце орма Несола подібні як лемківка нашла бы ся під водом А так направду то заландруєме до Заладкы Рыманівской Як вспоминают селяне єдной ночы Ждыняне забрали дзвоны і закопали іх деси так Там смо уж были На новы прогулькы запрашам як псе в середу на девяту вечером Наталия Малецка А як Добрывечір Витам Вас сердечні шановных слухачів перш лемківского радия Лем фм Як ся мате цисти здравы Єст середа <unk> листопада година <unk> вечером Бесідує до вас Наталия Малецка Запрашам на <unk> Одтинок проґраму А як В першій сері той авдициі Коли были сме при нишній букві при букві О были сме на східній Лемковині в селі Одрехова В другій сері нисК затримаме ся в тій самій околиці на східній Лемковині але пересунеме ся кус барже на полудне і завитаме до села Ославиця а потім призреме ся трьом різбяром о назвиску Орисик Михаловы Андрийови і Іванови котрых рідны села тіж находят ся на східній Лемковині Тыжден тому презентувала єм вам найнійшу платню ансамблю Серенча а в звязку з тым же не выкорысталам вшыткых новых кавальчыків то і днес почуєте музыку з платні поза гумен і одразу пісня на добрый початок за кумовом хыжом А не то Хрест ся весе не буде яку хреставати співати не буде За ґумовом хыжом за ґумовом хыжом ти росла Береза Не моду співати не моду співати бомі заломом хыжом за друм хыжом пили родва Двитамір Не мод співати Не мод співати бомби кілька люде цуде дея ся на а ясо кума а ясо кума да выс дива В повіті Саноцкым і ґміні Команча найдеме село Ославиця Село то находит ся над потоком о тій самій назві Перез Ославицю переплыват іщы Потік Быстрий і Деркач Річка Ославиця є доплывом Ославы рікы котра одділят низкій Бескід од західніх бєджат і уважана є перез вельо етноґрафів яко східня границя Лемковины Од пілночы сусідує зо Славицьом місцевіст Радошыці од сходу Смольник а од полудня Лубків По західній стороні за верхом Терпях летит границя зо Словацийом а по другій стороні долины в котрій положена єславиця Єгора Фиґура Красна а повысше Красной верх Ясенів За верхами є село Мыків <unk> кілометрів на пілніч од Словиці є Команча а іщы <unk> кілометрів дале Буковско Місце де мешкало дуже Жыдів і де містили ся маґазины з зерном та інчыма товарами а што четвер одбывали ся гын торгы на котрых гандлювано головні конями пацятами луцями і коровами Дата локациі о Славиці то <unk> січня <unk> р Осадцом был Яцко Алощынка з сусідніх Радошыц О радошыцях першы запискы бесідуют уж в <unk> році а локуваня на волоскым праві мало місце в <unk> Королівскы села в долині Ославы рахували <unk> місцевости з чого <unk>надцет локувано медже а <unk> роком медже нима нашла ся і Ославиця Локуваньом патронували саноцкы старостоле Локувано на волоскым праві Звыклі оселяно на тзв суровым коріню Скорше харчувано пущу на што переважні отримувано <unk> рокы звільніня з податків та інчых належности Позволіня на заложыня села видал король Зыґмунд І Ославиця отримала <unk> а не <unk> рокы звільніня залежности бо част землі была уж готова під управу Король прилучыл маєток Ославиці до маєтку Радошыц котры то з колеі потім стали ся уж шляхецкыма добрами Центр села звано Нестерівком Находили ся в ній два важны місця церков святого Михала і Корчма Церков выбудувано в <unk> році Візуальні церков барз припоминала церков з сусіднього Смольника а подібну церков найдеме іщы в Смереківци Была то церков мурувана і триідільна В часі війны ани по війні церков не улегла знищыню але до руіны допровадило єй ужыткуваня през П P<unk> В роках <unk> столітя розобрано храм вірных і Олтар зас в сімдесятых роках зо взгляду на фатальний технічний стан вежу При церкви єцмонтір на котрым заховали ся лем два камінны помникы і єдна нагробна плыта без інскрипциі але з выразным крестом Находит ся там тіж парунійшых гробів з желівныма крестами Был выслевиці Милин і провадил го Поляк Курцаба а обіґ Тартак з водным приводом Перез Ославицю переходили колейовы торы збудуваны за часів Австриі в роках <unk> <unk> За часів Польщы єдна нитка остала а другу розобрали Дала бы м Тебір коман хоц чого виде аря дзяле вам барздяку лювете папыхом папы хропы папыхом За номін але здобрили земли лезнали за єст праведливе Най сомім молі сну ленене сме лем на селі на ной котрых Скількіст селян од столітя систематичні ся звекшала Перший запис з <unk> рока вказує же ославычан было <unk> <unk> років пізнійше уж праві <unk> а з початком ХХ столітя уж понад <unk> Цікавым зявиском є то же медже <unk> роком а <unk> обсервує ся спадок людности о <unk> процент Подібна ситуация мала місце в парунадцетых інчых лемківскых селах в котрых в тым окресі зменшыла ся скількіст селян Было так м ін в конечні Віхных Брунарах Щавнику найвекше был аж понад <unk>процентовый спадок занотувано в Розтоці Для контрасту в такых селах як хоцбы Свєржова Душатин Терстяна ци Панкна скількіст селян в тым часі звыкшыла ся аж о понад <unk> процент В Ославиці діяло Товариство Просвіта якым кєрувал Іван Панків Просвіта мала свій кооперативный склеп в котрым продавала Татяна Шарак Склеп находил ся в обистю Андрия Кушніра Просвіта мала тіж свою чытельню селяне поділены были на тых котры за просвітом уважали ся за Украінців і тых котрых тоты першы звали москлофілями Русинами котры были проти украіньскости В селі мешкали родины Шарак Пештрик Величко Пироган Карамась Скыба Антонів Шевкович Федір Куцинда Василько Барна Кушнір Хвостяк Єдинак Панків Кучышник Гауляк Безарабчык Мысник Дурняк Савко Маткєвич Юрів Сторожко Хампелів Куземко Длищак Каделяк Берди Муха Денис Шемехда Грицків Семен Шкурат Рогач Куземко Юрашко Сікала Хома Пістун Рябко і шулим Хаім котрий гандлювал курами полотном і телятами А Жыд Гершко ходил по селі і скупувал яйця Была тіж єдна циґаньска родина Гучків сеньором роду был коваль Томко мал свою хыжу кузню землі не мал а троє діти котрых мал Гриньо Максим і Марта были глудаками музикували на Басі Гушлях і Сопілці Як споминают Ославычане в Ославыці было барз приємні што неділя орґанізувано танці Молодіж вынаймувала якысу хыжу кликали гулдаків і гуляли собі в бойску Найпопулярнійшыма танцями были Обертан Коломийкы Мадяр в тым танці дуже ся трясли Вальц Краковяк і Словацкій Чардаш Типовый склад капелі музыкантів то были гушлі альтівка котру звали кондром басы гармонія сопілка і цимбалы Коли пришол час посту орґанізувано вечерниці вечіркы на котрых дівчата при співі пряли ниткы а хлопці іх забавляли або грали в карты Часом навет на грошы Часом тіж хлопці плели косы з пшеничной соломы потім іх сшывали і мали капелюхы Капелюх окрашали перьом спалы На вечірках не было звычаю питя палюнкы гостів честувано оріхами бандурками капустом ци рыжыками Ей гей то Яна ничонде ваша дітина Ей же сте і наклали домісільна перенесі на ладыка лікай вам ціло Януцю де ваша дітелям ейкє ся з своі маме выберала Ей пред ваше мапера заплакала ей одставай там мени порожкы Ейшто до вас од непоідиножкы Ей оставай ниґами моі сусідо ей не забудятува дає рыйоста Мидоришкы Гейо званыцена Оришкы На яр в літі молоды хлопці в Вославиці коли пасли худобу любили грати в чінчу Є то гра в котрій деревяне колічко чінчу треба было припомочы палиці загнати до ямкы котра находила ся в середині вызначеного поля Ямку пильнувал з колеі єден хлопец а решта старала ся очывидно ограти і умістити чінчу в ямці Єдного разу мале дзецко Вославиці під на увагу родичів бавило ся в хыжы скакало з лавкы до постелі При єдным зо скоків дівчынці запал ся язык і перестала бесідувати Родиче ходили з ньом до дохторів знахорів але нич то не давало По дакым році єдна селянка разом з мужом провадили склеп она сама была спараліжувана і коли дахто приходил до склепу то діти подавали товар а она брала грошы Здрадила дівчынці што мусит зробити жебы зас бесідувати Казала мамі впече хліб і іщы горячы класти на голову потім треба было вытяти в ним дірку і по колеі розтігати тот хліб хто сильнійший Тягнули вшыткы што были дома тато мама і найменший Грицю І язык попустил дівчатко зачало зас бесідувати А коли болів бріг то треба было спалити чеснок і в димі од паліня ся окаджати або палити піря і так само ся окажати А кєд дахто хтіл дакому докучыти побесідувал жебы тя сніг спалил жебы тя зима была і паздіря з тебе летіло або бы тя фраз взял Когоси хто любил вандрувати іздити по світі заміст пильнувати свойой ґаздівкы звали ваґабундом а кого си хто не тримал порядку в ґаздівці звали Вальбійом А Вальбія то коняче копито Зас до негречных діти котры не потрафили усідити на місци казали стояти Бердом а Бердо то нерухома част ткацкого нарядя Ословиця обшырово находила ся серед середніх сел Лемковины Єй простір в меджевійню выносил приблизно <unk> кмвадратовых Села з того часу о подібнім просторі то хоцбы Жыдівскє Лабова Жеґєстів Ґладышів Вальговец Циманів В тым самым часі в Выславиці нарахувано <unk> номеры і <unk> мешканців Середньо в єдній хыжы жыло по <unk> осіб Перед війном хыж было Куз менше зато селян было о четверо більше серед них было <unk>ро Римокатоликів <unk>ро Жыдів а рештато грекокатоликы Отка онт кальпабицка не діє в моде перечка злоты педеча та тила леділа она леділа она през о свойой любы до свойой памичкы двоє сіна бесі десят мульданів <unk> памульданків райда кудадкы райда кудакы весело Зан золотий безпедник над Явя ся Явя ся од один та высела Папа Лемкы з обшыру Знадо Славы звертали увагу на то жебы одріжняти ся од сусідніх бойків медже ін при помочы облечыня Было то так видочне же бойкы сміяли ся з них же уберают ся як циґаны Акцентували в тот спосіб кольоровий барвний лемківскій стрій Лемкы носили короткы кошелі сині ляйбик бабы ґорсеты кольоровы кабаты з попрышываныма кольоровыма басамунками запаску і хустку вязали під бородом Бойкы носили уж кошелі в пущаны сукманы мали долгы поколіна великы капелюхы з крезами дамскій стріл тіж ся ліжнил Єден з етноґрафів Роман Райнфусс зробил колиси експеримент і на пограничу лемківскобойківскым дал людям до посеґреґуваня помішаны знимкы з лемківскыма і бойківскыма строями загородами людми і баданы без найменшого проблему порозділяли єдных од другых В <unk> році недалеко села была ліня фронту През долгій час австрияцкы воякы тримали оборонны позициі на найвысшым верху Пасм Прославиці на горі Фиґура При тій горі дошло до кырвавой борбы Росияне потім цофнули ся за словацку границю В Новым Лубкові Росияне мали склади зерна і провянту В оціні селян Русияне были найбарже приязны были добрі забезпечены продуктами офіцерове любили грати з дітьми давали ім істы цукєркы а част офіцерів мешкала в хыжы кушнірів во Славиці Кухню польову мали в Саді З часів той війны походит анекдотка як то раз Дідо Андрий зашол до корчмы а там был австрияцкій офіцер З якысой причыны причепил ся до діда на што тот ся розгнівал і повіл му А взниня в Гузицю На што Австрияк Вас Вас А дідо Мен В окресі од <unk> листопада <unk> р до <unk> січня <unk> істнувала Команчаньска Республика котра деклярувала акцес до Західньо Украіньской Народньой Републикы Медже селами котры приступили до Команчаньской Републикы была Йославиця Президентом Републикы был Андрий Кыр Поліцийно репресийна операция зо стороны польскых власти котра мала на цілі зліквідуваня Републикы розпочала ся <unk> січня Попару дня гору вальк Република перестала функцийонувати В часі ІІ Світовой войны в вересни <unk> рока пересело переходил фронт За літру палюнкы і закуску выбудували Німці бункєр в саді єдного з селян бункєр для німецкых офіцерів В часі фронту село было поділене на дві окупацийны стрефы Поля і вулиці порыты были окопами Люде мусіли побудувати землянкы бункры жебы схоронити ся од куль бомб жолтни <unk> рока Од вальк згоріло пят хыж Рудого Брилы Шарпані Сікєвы і Васильвана Перез фронт за перестано ґаздівскых робіт і так комперіі копано допіро в листопаді спід Снігу Вкінци село перешло під контролю совітскых війск а до арміі примусово затягнено вшыткых хлопів Коли зачала ся аґітация выізду до Радяньского Союзу пару родин выіхала добровільні віруючы в кобасы котры мали быти завішены по плотах Ранком в провідну неділю <unk> квітня <unk> р в селі появило ся польскє війско дано людям <unk> минут на спакуваня Потім перегнано іх до сусідніх Радошыц Люде не здолали іщы далеко одыйти од села і на іх очах підпалено ославицю З Радошыц перегнано іх до Загіря а од Тамале в ваґонах вывезено люди до Підволочыск на Украіні Ой гуйку ліпіси на воду з кого мутили дівчаты воду Гей я гоя гусина бы готу гей а гоя дівчатку воду Ея гоя гусина выгоду гейя гоя дівчатку боду Тото дівчатко шматочка кара поломутил ся на густкапе гей я го я шматочкы бе гей я го я на густкы бере Ево я шматочкы пей гоя нахульо На на зата лем Я го випер Я го не сушу Доли воячкы бандру матсмушу гей я горя я го не сушу гей Ягоря бандру матушу я го писуше гоя бандрува сушу Витам в другій части проґраму і запрашам до выслуханя пару слів о різбярях зо східньой Лемковины Уважны слухачы певно памятают же такы особливости уж ся в Аяку появляли Были то хоцбы Шалайда Дмитро ци Шалайда Антон або Одреховскій Василь Вшыткы они подібні як і моі днешні різбяры походили власні з той части Лемковины Першый буде Орисик Михал Вродил ся <unk> вересня <unk> рока в Вільці Село то днес уж не єстніє а находило ся колиси медже Івонічом а Балутянком Орисик Михал вмер <unk> марця <unk> рока по гутиску на Украіні Майстер плаской і круглой різбы в дереві Не был вченым різбярьом штукы той навчыл ся од свого тата і різбіл од наймолодшых років По выбуху І світовой війны забрали Орисика до австро угорского війска На східнім фронті было до <unk> рока Потім інтернуваного в Росиі на рідну Лемковину вернул допіро в <unk> році і посвятил ся різбліню Орисик Михал різбил малого розміру різбы але є тіж авторьом осібных більшых різб інспіруваных жытьом котре вколо него ся вело різба Лемківскы музыканты представлят братів Федора Григория і Івана Котів з Камянкы коло Яслиск Інчы знаны творы того різбяря то хоцбы Лемко з файком Лемко Дротар Лемкыня з кошыком лемківскій різбяр Циґан Араб на верблюді купці євреі Везут Бочку та інчы різбыл тіж рамы іконостасів напр до церкви в Тыляві царскы ворота рамы до ікон свічникы але і предметы штоденного ужытку напр палиці Любил тіж барз різбити карпатскы звірята як медведі волкы дикы нишкы астрябы але серед його творів можна найти і позакарпатску звірину напримір Лосів Слоні ци мелы Выспециялізувал ся в выкінчаню палиц фиґурами птахів з розпостатыма крылами очывидно векшіст різб оздаблял популярным на Лемковині рослинным мотивом Його творы находят ся по ріжных музеях в Польщы Німцях на Словациі в Штатах і приватных колекциях Родина Рисика остала переселена в <unk> році на Украіну і там по пару місяцях од переселіня Михал Рисик вмер Його творчыма працами заоплікували ся сынове Андрий і Штефан В <unk> році выдавництво Край во Львові выдало книжку авторства Івана Красовского Михал Орисик Выбітный лемківскій різбір першой половины ХХ стын Михала Орисика Андрий вродил ся <unk> марця <unk> рока в родинным селі Вілька Вмер <unk> років пізнійше в Трускавци на Украіні Штукы різбліня навчыл ся од свого в бідного відця різбы фиґуры великых орвів єленів але тіж малы фиґуркы люди або до малых ци дикых звірят з тых барже знаных то сут хоцбы різбы Теля Дик медвід Пасічник Композицию вызволіня обзерати можна в Музею Лемківской Культуры в Зындрановій Андрий Орисик брал участ в вельох артистичных выставах а його творы находят ся в музеях Кыєва Львова і приватных колекциях З різбярской родины походил тіж Орисик Іван з сусідньой Болутянкы кус молодший од Андрия был вродженый <unk> квітня <unk> рока Іван был різбяром і громадско світовым діячом Його отец был війтом і дбал бы син здобыл одповідню освіту Початковій школі здавал еґзаміны на Украіньскій Вільный Університет в Подебродах Орисик Іван през свою діяльніст сприял розвойови села помагал молодым в науці зорґанізувал в селі склеп а разом з Васильом Шалайдом утворили сельску бібліотеку мриял жебы побудувати до села і през село добру дорогу В <unk> році переселеного на Украіну Добережан в тарнопольскым рейоні Тяжка хворота забрала го в <unk> році Специялізувал ся в пласкій різбі різбыл шкатулкы тацы таніры палиці Але своіх сил прібувал тіж і в круглій різбі І такым способом познали сте сильветкы колейных лемківскых різбярів в дереві В тым одтинку То буде вшытко припомну были сме в селі Ославиця а по сусідскы звількы і баутянкы походили різбяре Орисик Михал Орисик Андрий і Орисик Іван А то был проґрам А як Бесідувала як все Наталия Малецка Дякую за увагу і запрашам о тыжден Андрівка Астрия Беґу Бортне Вільшня Воловец Граб Ґладышів Долге Дешниця Ждыня Заладка ізбы місцова незнаєма Одрехова Перунка Переґєтів Святкова велика тиляла Устя Волоскє Фльоринка Хырова Циклиньска Воля Чорне Шляхтовска Русь Щавник Ясюнка Там смо уж были На новы прогулькы запрашам як все в середу на девяту вечеру Наталия Малецка А як