Істория села Перегримка, якє находит ся при колишнім тракті Ґорлиці-Новий Змигород
Автоматычна транскрипция
Шановны слухачы мило мі же по раз <unk> Влучыли сте о девятій вечером радийо ЛЕМ фм і хочете ся дашто довідати ци може навет навчыти Видам і тых котры допіро недавно долучыли до грона заінтересуваных прошлистю своіх предків Кєд мате потребу і охоту то вшыткы Архівальны одтинкы той авдициі доступны сут на стороні радия в закладці Архів Заохочам до погляданя той вашой буквы барз можливе же серед тых <unk> одтинків найдете ваше родинне село Проґрам АД ҐнесКА затримує ся при букві Перунка Поляны коло Крампной Панкна Полонна уж одвиджены в остатніх одтинках вандрували сме долином рікы Славы днес скок на захід а докладні то найдеме ся в полудньово західній части Ясельского Погіря і одночасно в пілнічных кінцях Низкого Бєскіду Запрашам на спільну вандрівку Наталия Малецка два два Мала Марва Село Перегримка Днес є то село якє найдеме в підкарпатскым воєводстві Ясельскым повіті і ґміні Осік Ясельскій Перегримка розтігат ся на рівнині при острых убочах ларха Кобыла якій має высокіст <unk> метрів над рівном моря В <unk> і <unk> році звали перегримку Перегримовым волом але уж в записах з <unk> і <unk> перегримком Заґаздуваня села окрислят ся на конец столітя На початку ХХ столітя отец Володислав Сарнам в парох Шебні выдал книжку під голов Опис ясельского повіту Найдеме гын опис Перегримкы Отец Сар написал товды же Перегримка находит ся при тракті зо Змигороду до Ґорлиц Село розтігат ся на высокости <unk> метрів над рівньом моря над потоком Пахнячка до вплывом Клопотниці в одлеглости <unk> км од Змигороду Од полудня має обшырны лісы в котрых находили ся джерела нафтовой ропы Лісы тоты покрывают пілнічны убочы Маґуры Ґу пілночы розвият ся долина Віслокы Перегримка граничыт од заходу з Купотницьом і Фолюшом од пілночы з Заладком од полудня з Самокленсками а од сходу з Чайом і Митарком Писал далі же в селі зорґанізувана є повшехна школа але іщы не влошла в жытя є натоміст парохіяльна школа з рускым языком навчаня до котрой в <unk> році учащало <unk> діти Є тіж ґмінный склеп ґмінна Каса з капіталом <unk> корон церковна Каса чытельня імы Качковского яка рахує <unk> членів До руской парохіі належат Клопотниця Угута Самокленска Мурукова Самокленскы і Місто Змигород ВХ столітю Перегримка находила ся в маєтку самокленскых а потім Мішків арендувал перегримку од Яна Міжха Пьотр Броньовскій В <unk> році было в селі <unk> пілланків <unk> загородників з Польом <unk> комірників з худобом і <unk> коморник без худобы был і рускій священник В <unk> році селом потрясла велика епідемія холеры наступна епідемія пришла на початку ХХ ст За знесіня панщыны заплачено <unk> злоты Знесіня проголошено <unk> квітня <unk> р В <unk> році перегримку замешкувало <unk> осіб в <unk> в <unk> в <unk> а в Меджевійню в <unk> р аж <unk> осіб понад <unk> грекокатоликів понад <unk> латинників і <unk> Жыдів Простір села выносил праві <unk> і пвадратовых кілометрів а само село рахувало <unk> номерів Громада Перегримкы была зорґанізувана громада мала свою печатку яка вказувала сніп ципы і косу В <unk> році вік війтом Перегримкы был Андрий Роздільскій асесорами были Михал Роздільскій і Василь Оленич а секретарьом был Штефан Роздільскій Посередині села находила ся школа і будинок Чытельны імени Качковского Позналем де вчена якя лелія доры залевіс небо дже розвія познале ем оналем О Вызна Добре вылоба чемня не вата а тва єж до Ліґже є познавем Дзячена познавем Дєна <unk>o<unk>to Л выставемем выставем Селяне нарікали на якіст земли же земля неуроджайна камениста же часто посілы ім мерзнут або мокнут Зато далі днес глядали інчых способів заробкуваня Тот хто мал коня доґадувал ся зо сусідами і іздил до Кракова по товар або вывозили з паньскых лісин дерево до Тартаку а Стартаку возили дошкы до міста Часто іздили або ходили Піше до Чех на Угры там купували ріжны товары і продавали в селі Іздили тіж на сезоновы роботы до Німец на Мадяры а навет і дале на Балканы В шімдесятых роках ХХ столітя зачато еміґрувати з Перегримкы до Америкы Нихто не выізджал жебы гын ся лишыти лем жебы заробити грошы і вернути до рідного села Стало ся інакше велика част селяно стала за великом водом на все але все сперали своіх краян при іх помочы побудувано в селі школу клюб і выкуплено част церковного упосажыня Еміґрация добрі поправляла економічну ситуацию села за присыланы грошы перегримчане докупували си поля ци будували новы хыжы на місце старых курных хыж Выізджали не лем до Америкы як называли товды Зєднаны Штаты але тіж і до Канады Арґентины Кєрунком еміґрациі было тіж полудне были і такы якы оселили ся напр в Горватіі в селі Липоляны І світова війна принесла силу мобілізацию молодых хлопів до австро угорского війска але тіж арештуваня до Талергофского табору з Перегримкы Вывезли м ін Петра Юрковского Штефана Роздрільского Андрия Роздрского Марияна Мишковского і Марию Мишковску Інтернуваны пережыли фізычне і моральне терпліня сурову дисципліну голод хвороты Посередині села стоіт памятник жертвам Талергофу поставлений в <unk> році памятник посвятил єпископ а торжество прикрасил выступ місцевого хору Вчасы меджевійня принюс в Перегримці другу еміґрацийну фалю люде выізджали до Франциі Арґентины Чехословациі Америкы і Канады З каждой родины хтоси выіхал Перша школа в Пельгримці то ХХ столітя Была то пріпарохіяльна школа в якій вчено чытати церковнославяньскій язык Учытельом был церковный дяк Занятя провадил в невеликых ґрупах в своій хыжы за невеликом оплатом Школа не была обовязкова зато більшіст селян єднак ся не вчыла Перез долгы рокы учытелювал тіж священник Йоан Мешковскій а якысий час втіл а якысий час вчыл тіж дяк Петро Красносельскій В кінци ХХ столітя зачато заснувати державны школы Вчено в них писати чытати рахувати была тіж і реліґія Іщы в <unk> школах в Перегримці в школі вчено в русиньскым языку але уж лем літы од першой до I<unk> клясы в старшых клясах вчено по польскы Будинок школы побудувано в кінци ХХ столітя за грошы громады В <unk> році учытельом был Юзеф Ковальскій муж Мариі Мишковской сестры його мостя Марияна Мишковского котрый в роках <unk> сам тіж учытелювал в Перегримці В кінци два <unk> років пришло заряджыня же од того часу діти будут ся вчыли в школі лем по польскы В рамах протесту през цілый тыжден нихто не пішол до школы завдякы чому вывоювано же през <unk> дни вчены по польскы а през два по лемківскы Найбарже прислужыл ся тому сельскій писар Штефан Роздільскій В тридцетых роках учытелювала Мария Бойко потім была Каролина Клемківна Тадеуш Чесяк а директорком школы В кінци тридцетых років была Юзя Ковальска За німецкой окупациі учытельом в Перегримці были Украінці Тиха Нич Михал Гамуля і Андрий Лісовий Невелика част діти могла си позволити на науку в ґімназиі серед тых котрым ся то повило были м ін Михал Юрковскій Михал Василец Петро Роздільскій Павльо Серняк Семон Телеб Анна Кріль ци Маря Мізерак В роках <unk> перервано науку в школі а в будинку зорґанізувано польовый шпиталь Бостон Скєрочный Бостоничкій Богустон Скєрочный стоноцькій Бостонскійочніскій Бощанычніскій сто Полустанці Ночны полустаночкій сколькы іх народной страни Полустанці Топольдляноцкій А до віс повідали смі княжыны курєрскє в лаґонці Брым Ґмів зглі а друзя всю кол лідикы лаколь сікі што ж цірпі што ж подів ий ой ой пісню ой Кто іщы жывой Ой ой ой полустанскє піррончіків устали єддій а твітрофліхі Засідни яніж то ді мали а нікам цілиє дані єд єд Мо не смо дісат ся на Італиянысті ани за што ни в якым ґаху Как не будны безизвязну полустаноскє начно Я сей досий дойо пісню о Кой ся жыло Ой дружє ой о кто ой ой ой ой Лечныє Грон Свір Густонкы Лечны Гороной Свір Густонскє Лечныє густовны Слідкє Лешныє Ґустоны Слістонскєн Лешныє Болустоны єгустовыч Богустонс Кєнничны є Полустониць Культуральным центром села была чытаня імени Качковского для котрой осібный будинок побудувано в роках <unk> <unk> За грошы громады Будинок был двоповерховий на першым поверсі был склеп і велика саля чытельны і в чытельни окрем книжок почытати можна было тіж ґазеты На другым плянтрі мешкал учытель Чецяк і інжынєр якій провадил комасацию ґрунтів Перегримкы Вшыткы весіля забавы одбывали ся в клюбі при клюбі проваджено тіж Народный Хор якій провадил Миколай Воротняк з Ванівкы корусиньского повіту Діял при клюбі і театр якій з полоджыньом выставлял вельо представлінь В тридцетых роках клюбом кєрувал Елько Роздільскій Єдна з селянок Перегримкы споминат як выглядала типова хыжа в Перегримці Хыжа была білена лапном підлогу клеписко раз на тыжден замащували розвлодненом глином В головным поміщыню напроти пеца в куті стояла деревяна постіль з сінником выполненым соломом якій прикрывано леняном ріяндом В другым куті стоял великій деревяный стіл попід стінами стояли деревяны лавы з дірками для куделі Над столом над лужком завішано святы образы прикрашаны паперьовыма квітями Коло пеца стоял мисник де вішали ріжны начыня До стіны прикручены был жычник вісіли сито друшляк сысце ци сільничка Святочне облечыня переховувано в скринях в коморі де стояли іщы сусікы і діжкы з огурками сиром ци мясом В боіску стояла січкарня млин віялка і кєрат до молочыня На стінах на деревяных вішаках розміщены были ціпы граблів вилы віялка ци шуфлі Люде жывили ся головні бандурами капустом горохом фізольом бобом грибами молоком сыром і яйцями хліб і леважні жытні Зато же пшениця марні родила Мяса іли мало Рано варили галушкы з ярцьовой мукы ци різанку і іли тото з молоком На обід звыклі была комперьова зупа заправлена смаженом цибульом муком і маслом ци капуста смажена на оленяным олію з цибульом а на вечер били компері ци каша з квасным молоком або жентицьом Пили гарбату кау і напары з сушеного зіля Ґварили тіж кашу панцак до якой додавали сушены овочы з цукром а з міста привозили следі Пекли лем на свято даякы булкы кукєвкы ци завиванці з змаком або повыдлом Позбераны на осінь ябка сливы грушкы тримали в зимі разом з комперіями Завдякы тому долше вытримували свіжы Было в селі пару столярів шавців найбарже знаным был Іван Телеп якій тіж привчувал хлопців до того фаху Были дві кузні єдна Матвія Серняка а друга Штефана Серняка раз на рік в Перегримці одбывали ся славны торгы Вовів Были два склепы єден з них провадила жыдівска родина была Оліярня Штефана Серняка Добрыма кравчынями в Перегримці были Гелька Серняк Юстина Данила Юстина Дудкова Єла Орищак і Мілька Серняк Вышываньом ґорсетів занимали ся Анна і Надия Телеп а ткацтвом Анна Серняк Возмо Війна зачала ся в Перегримці вересньом <unk> рока през дорогу яка розділяла село і лучыла Ґорлиці з Змогородом Іхало німецкє війско автами моторами на ветофурах Хвилю але недолго стояли вшыткы в селі Потім в каждій хыжы закватерувано по трьох штырьох Німців Селяне споминают же воякы не рабували за вшытко старали ся платити Заміняли білізну електричны лятаркы на кури яйця ци молоко В тракті окупациі шолтысом Перегринкы был Михал Дудко На селян наложено великы континґенты а з приближыньом ся фронту іщы іх побільшено Вельо дорослых хлопів заанґажувано в ріжны роботы напр до будуваня і ремонтуваня дорогы на дуклю а хтося бунту авто заберала німецка поліция Молодых більше як <unk> осіб з Перегримкы выслано на обовязковы роботы до Німец В початковых роках війны культуральне жытя село не было такє зле Реактивувано науку в школі з тым же тепер уж ани не по лемківскы ани не по польскы лемкоукраіньскы Зорґанізувано предшколя Свою роботу активізувал клюб зорґанізувано тіж пару малых фестівалів над ріком при Копотниці а раз зорґанізувано велькій фестіваль в Фолюшу на котрий зіхали ся люде з околичных сел Пару діти з Берегленкы вступило до бурсы в Ґорлицях м ін Емілия Орищак Штефан Серняк Василь Гурковскій Емілия Хузі і інчы В учытельскым семінарі в Креници вчыли ся Андрий Серняк і Іван Телеб Коли фронт зачал ся приближати більшіст селян повтікала в ліс жебы гын перечекати бомбардуваня Фронт стоял до <unk> січня <unk> рока Цілу осін дорослых заанґажувано до ремонтуваня дорогы і копаня копів Єдного дня Німці опустили село а на іх місце пришла Червена Армія а з часом і аґітаторы выізду до Радяньского Союзу Бесідухы же хто не запише ся на выізд останули везений на Сибір Обіцювали Золоты горы зато вынищены повійні перегранчане охочо на выізд пристали Коли выіхали лишыли по собі порожнє село навет грибы ягоды яферы і ожынны пропала в лісі на долгы рокы Остало лем сім родин Серняків Смалиів Телепів і Пийків Під конец <unk> р повело ся вернути з Радянского Союзу пару Перегримчанам Єднак опорожніня села дополнила акция Вісла В Перагримці остала лем церков як свідок тых вшыткых добрых і злых подій профаном ладо Поро тото сим перед осувальон Нями ґру гуляфоніі пресідана <unk>onta<unk> Завшы ХХ Меджыма шірна Сана Йосепа скри про ша нипсайме про су гір на чана Спершы інформациі о церкви походят з <unk> рока Правдоподібні перша і наступна церков стояли кус дале на полудне од днешньой локалізациі церкви Подля традициі Марина Мішхівна подарувала до церкви два фельоны якы походили з московского Кремля Істнуючый храм побудувано правдоподібні в кінци XVI столітя а ґрунтовні Ремонтувано і перебудувано в роках <unk> З того власні часу є теперішній іконостас Церков Покровы Михала Архангела то великій храм орієнтуваный і тривільный Олтар запертый є три бічні храм вірных є шырший а притвор обіймуют слупы вежы дзвіниці Дахы сут намітовы крыты бляхом над олтарьом дах переходит в Доспадистий В дзвінчынях сут бані Част упосаджыня находит ся в збірах Музею Замок в Ванцуті част в Музею Людового Будівництва в Саноку і част в Народовым Музею во Львові Дольова іконы стали перевезены в <unk> році до музею покликаного през митрополиту Андрия Шептицкого До Ланцута іконы звезены в роках <unk> До церкви в Перегримці трафили натоміст іконы з інчых церкви м ін з церкви в Быстрим переказаны в сімдесятых роках воєвідской Складниці рухомых забитків тепер одділ церковной штукы Музею Замок в Ланцуті Середину церкви прикрашено фиґурально орнаментальном поліхроміом авторства Павла і оана Богданьскых з Добромілья Они тіж сут авторами іконостасу На західній стіні алтаря видніє фундацийна інскрипция Отримавшы од Генрика барона Вільчка патрона церкви в Дарі цілый материял в дереві тоту церков за отця Йоана Мішковского Старшого вызнесли в <unk> році парохяне під надзором Донізого Маленяка мешканця Камянных як архітекта Ріжны праці перепровадил в <unk> р Роман Рыхліцкій сницер зо Сгороду За отця Йоана Мишковского молодшого помалювали позолоти іконостас в <unk> р Павло і он Богданьскы з Доброміля Марта Шляхта селянка подарувала на тот іконостас <unk> зл Цертве тоты ожы ожы тоси за ти Наконец спомнийме іщы назвиска мешканців колишньой Перегримкы Были то медже інчыма Шостак Роздільскій Сереняк Юрковскій Гадзиньскій Поконич Джуганч Куленич Шывада Оленич Гудар Василич Комара Собор Кіхарт Пополчак Ганас Дудко Телеб Хомяк Фурдаля Серафін Павляк Данило Драґан Ґуня Смерек Орищак Феціна Премус Шляхта Климаш Грубий Федош Месцівскій Красносельскій Морочка Ґураш Бединарчык Федощак Кріль Василец Ґузи Пийко Кітик Дзядыш і інчы Мене звати Наталия Малецка і я вам уж дякую за увагу Спокійной ночы Чуєме ся за тыжден Радийо Лем фм проґрам а як Бодто се годі но півем Єде мадіярне і гупів нас бодян для небо душе сон тыр по ухарані чала плононце од мілости нет цале святло щызаны Оден до одня не подобны Не уйзиш на беня Упойми оддах десят ліків Склада ся слоба ям єст правда Вєд так же я Іван Сурталя упілем ся блід пос дол правды Тотольдиц засяду до бєсяды Серце на облюват кєвам Ач тодля свєц його вельо <unk>or<unk>e ХІІ Яну ся калісу не треба осідспше люде є свято мичены творці розаком єм і
![A Я[К]...? #87 - 13 XI 2013 - Перегримка](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/peregrimka_medium.webp)
![A Я[К]...? #87 - 13 XI 2013 - Перегримка](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/peregrimka_thumbnail.webp)