А Я[К]...? #40 - 5 XII 2012 - Поляни к. Крампной
Еп. 40

А Я[К]...? #40 - 5 XII 2012 - Поляни к. Крампной

Опис епізоду

Істория села Поляны находячого ся коло села Крампна

Автоматычна транскрипция

В <unk> р стояли в чорным <unk> хыжы і мешкало <unk> люд Ясюнчане управляли тіж Дуже Лену Такій Лен Щавник был єдным зо сел котры в <unk> рока походят першы запискы в котрых вымінят ся циклиньску волю Завитаме на Шляхтовску Русь По закінчыню війны Устяне засил ставили свого кандидата до парляменту Юра Там сме уж были На новы прогулькы запрашам як все в середу на девяту вечеру Наталия Малецка А як Добрый вечер Бесідує до вас Наталия Малецка Чуєте проґрам А як лем фм Першым лемківскым радию Єст середа <unk> грудня До Миколая Зостали іщы лем два тыжні зато тепер запрашам на пакєт інформаций о селі котры найдеме в підкарпатскым воєвідстві ясильскым повіті в ґміні Крампна А якє то село Довідати ся уж за хвилю перше послухаме пісні ансамблю Сонце кльож а як при букві <unk>ra і на голову першой пісні зачына ся гласні на тоту букву Сонце кнож і пісня попатря За горами за Лесамичка зелена проходит ся поді на лизько най з румині лоґия ґоружат рвен цьорє оцька мызвын Мананя попа трям лицько на лі з румині лоя ґоружат рвена зявля ярежы то не буду полюби я шварний дича бра не буду позяте не жанти бло любите не взяти за палечне любовня пан заплати заяде не жаль веде не взяти за палешне любовня заплати За горами за лісоміли людска зелена стояла дівчы онька мар і оцька ми все на мене з погляда лицьо на єй з руменіло бобраєра оцька манес погляда лишко на ні з русирама Сусідні села такы як Крампна і Мисцова локувано уж в столітю Гыролу близко <unk> років скорше Єдині ольховец был локуваный в тым самым окресі Першы запискы і час локуваня села Поляны датує ся на <unk> рік Поляны локувал Миколай Стадницкій котрый тіж в тым самым окресі локувал сусідні села Ропянку Ольховец Тиханю і Оженну Посеред тых місцевости Поляны подля ілюстрациі з <unk> рока были селом найбільшым Рахували <unk> волоскых дворищів двох загородників з Польом <unk> коморника з худобом трьох коморників без худобы і ден шолтисовый ван Така тенденция полян заховала ся аж до ХХ столітя З перепровадженых товды помірів простору лемківскых сел Поляны з присілком Гута Поляньска мали другій найвекший простор близко <unk> кілометрів квадратовых Більше мала лем Криниця з присілком солотвины в товды іщы село <unk> кілометрів квадратовых А як представляла ся ситуация в Полянах кєд ходит о чысло селян В струди в Полянах было <unk> През наступны рокы было і штораз більше так же аж перед І світовом війном селян было <unk> з чого <unk> перебывало на еміґрациі В меджевійню част еміґрантів вернула і скількіст селян выносила <unk> З чого <unk> осіб было Поляками решта Лемками Напевно были серед нима тіж і Жыды і Циґане але докладных скількостьовых даных в брак Вертаючы іщы до скоршых років а навет столітів то Поляны во властях стадницкых утримували ся аж до <unk> столітя В <unk> році село мало быти знищене през Татарів В роках XVI столітя село належало до єдного з проводирів барской конфедерациі Адама Париса З колеі пан Маньовскій был властительом села в вісемдесятых роках ХХ столітя был з него немалий гуляка процесувал ся поноць о билешто з місцевым парохом оцьом Дескарбитовичом Сєлецкым Найцикавше є то же хоц єден другого посылал перед суд то на процесы іздили єдном бричком Перед смертьом пан Маньовскій записал част свого маєтку місцевій грекокатолицкій парафіі Церков мусіла ся о спадок процесувати з далеком родином Маньовского з тзв паном Наосіку Парафія отримала в ефекті значну част грошы што позволило на розпочатя будовы новой церкви По пану Манявскым част маєтку купили Жыды потім братя Тонет Братя Тонет были уж споминаны в аяку Были то сынове знаного на цілу Европу столяря выродженого в Німцьох Міхаеля Тонета Він то початком ХХ створил свій варштат мебльовий і зачал продукувати а передовшыткым проєктувати меблі з дерева котре можна было легко формувати і надавати му кшталт был піонером на світову скалю в проєктуваню Кресел В <unk> році перепровадил ся разом з родином до Відня і там іщы раз отворил фабрыку мебльов під назвом Фірма братів тонет Запроєктувал гын знаны на цілый світ моделі кресел котры продукуваны сут по днешній ден Вартат справдити хоцбы в інтернеті як выглядат кресло нр <unk> зване креслом вшыткых кресел нагороджаны медалями на выставах цілого світа До <unk> р выпродукувано <unk> мілийонів штук того моделю Михаель Тонет мал пятьох сынів Фірма братів Тонет продавала своі выробы по цілій Европі в Шікаґо і в Новім Йорку Як легко ся додумати до продукциі кресел потрібували дуже материялу Длятого фірма братів Тонет купувала м ін в Ґаліциі села і закладала в них тартакы Така ситуация мала місце хоцбы в нашых Полянах Барвінку Ольгоци ци Гуті Поляньскій В перві ПАВ Лорес пісня Поема децем мамо семек антудя вениды де ся веде прымоферы Себе слов себе виды бо сам бат себе шору догляди Одарно савида нифреты себе слов себе жети поґанту до сам канту ду себе лем канту ду себе леґу канту до себе му семба себе кану подерула На школя навидены крешы Де тамто паня себе дума На школя навиде никрешы де тато баняр ся долвых А воднал сам а возду мал сама Урбану а <unk> ґмурта бурбулює Серам Боляцим пор бурґуюва серен Ґудын <unk>ба ну морру Семба ну мор Фatie Усемба кєтразде вердати себаноса бандера сем баґетражний бердат сембадано сибадера но ля <unk>eo<unk> Територия села порізана была річками Бараня Гуднянка і Вільшня В потоках тых можна было зловити пстругы мерены ци ялеці Край села положений был іщы при ріці Віслоці В полудньово західній части находит ся єден з высшых верхів званий Пакушевом Поляны од Ольговджан на полудньово східнім боку одділят верх Дербы а чысто на полудни за гором Іршок найдеме Гуту поляньску В <unk> році записано же в селі появил ся громадскій шпіхлір де складувано запасы зерна Шпіхлір не діял на засадах купна а пожычкы Коли был час невроджаю позваляно селяном на пожычыня зерна а коли пришли рокы вроджайны зерно треба было звернути Зо спомин мешканця села Грица Боланка довідуєме ся же за часів панщызны в селі был великій австриятскій двір положеный на так званым бліху На місци колишньой лісничівкы Двір мал быти знищеный в часі війны На дворі мали выконувати смертельны вырокы пересповішыня Од того часу лишыла ся назва тамтого терену шыбениця Бесідувала муж скорше же Поляны были другым што до простору селом на Лемковині а кєд ходит о чысло хыж і люди котры мешкали в селі то Поляны тіж тримали ся на самым переді Перед выселінями в Полянах было <unk> хыж В тым самым окресі більше як <unk> хыж было іщы в такых селах як Верхом Лавелика Лосє Колопы Мисцова і Віслок Великій А Хто ґаздувал в полянах Не буду выміняла вшыткых поколеі бо назвиска часто ся повтаряли але ідучы од выжнього кінця сторону школы Мешкал Штельма Ґрозяк Сивулич Попівчак Солинка Федак Шпак Барна Зборовскій Гудак Ардан Мудрий Прокопик Хамуля Бодиничак Притко Дупнак Шандровска Зозуля Буґель Биндас Котанчык Казимир Шпак і Сивак За силаками была школа і при школі тепер ся кусок затримаме потім будеме континувати назвиска селян Найстаршы найдены запискы про школу в Полянах походят з <unk> рока В селі діяла товды парафіяльна школа В <unk> році до початковой школы в Полянах ходило <unk> діти учытельом был яков Зазуля Річне упосаджыня школы выносило <unk> фльоринів През наступны рокы З присутністю діти в школі бывало ріжні Прикладово был рік же на <unk> діти обнятых Шкільным обовязком до школы ходило лем <unk> было в році <unk> В тым часі школа была далі парафіяльном а допіро од <unk> р школа стала ся державном Діти вчено в рускым языку Од <unk> р діти были вчены і по польскы і по украіньскы В <unk> році впроваджено до школы Лемківскій Буквар Учытельком была жена кєрівника школы Зыґмунда Валщака Гелена Валщакова До школы ходила понад сетка діти Подальшу освіту част діти ходила на Піше до Дуклі Раз на тыжден вертали домів Пішенадцет км а кєд была погода Яр то ішли скоршом дорогом перез горы Од школы і выже была част села звана Баранє В тій части мешкал медже інчыма ґалчык Сказко Матала ци Боґуш потім была част села звана Добанці За потоком был іщы великій суховатец і малый суховатец Лемкы якы там ґаздували то хоцбы Пекера Тиньо Каплун Джуґан Майба Корба Оренич Папайла Выґус Бодиничак Бодинчак Бурак Мышковскій Василенко Циркот Коруц Ханас Котьо Савина Димчак Кук Рекала Тишко Каліта Гардиш бормирскій Файк Штахура Полх Галечко Яценик Роговскій куца Бавіргала Смоляк банат ци Нестерак В части добанці стояла церков За хвилю вертаме з полян на пару минут переносиме ся до Перу послухайте як оно звучыт нетлявенсіта мало і єст єдно Карбенсита лем чаре монперу е еліндо кєнташ карбі Пара товис рейна і парамас еред Фльорис і гуйна компари тумай О Єдиг Альма Дві рокы буджы Маду Ану Мадоме Мардой <unk>эпаля нокырна раду краінта делярну кампано <unk>o<unk>enранітокляры нокырна раду мамі таміка милярме Бурґеляркы робе мой ґонґело емо Каропа Лемкы той море бурґелярне бурґеляркєроє мой ґорґело елопара В часі ІІ Світовой війны нижня част села остала спалена Вязнями Талергофу з села Поляны были отец Миколай Феленчак Автаназі Яценик Миколай Федак Федір Мишковскій і Данило Дидко В <unk> році в Полянах появила ся зараза Тифус Гмерло вельох селян Скорше бо в роках <unk> на терені панувала епідемія холеры В самых Полянах гмерло <unk> люди Під конец <unk> років мали ся зачати Поляняне старати о чытелів про світы За шематизмом з <unk> р довідуєме ся же за стараньом отця Миколая Феленчака заложено в <unk> році чытельню імени Качковского На час І Світовой Війны єй діяльніст была завішена Континуувано єй од років <unk> До І світовой війны были в селі три жыдівскы корчмы і два приватны лемківскы склепы В <unk> році скінчено комасацию ґрунтів А односні назвиск селян то в <unk> році передсуд в Яслі поставлено м інчыма отця Миколая Заяця з Полян Обвиненого о переступство з арт <unk> параґраф першы Кодексу Карного за вписуваня в книгыметрыкальны назвиск закінчыньом на І напр Криницкій Віслоцкій заміст закінченых на і Свідкове тлумачыли же особы тоты так фактичні ся называют і підписуют же іх назвиска в такій формі фиґуруют хоцбы в книжечках війсковых Справу одрочено В часі окупациі Німці не вывозили на роботы богатшых ґаздів В часі вальк в <unk> р Поляне не утерпіли так барз як сусідні села На горі слуханя медже Полянами а Мисовом в <unk> р барз тяжко воювали німецкы і росийскы війска При рештках німецкого бункра найдено скєлет людского тіла при котрым однайдено лист Я радяньскій вояк Іван Плехоф Романович лежу барз тяжко ранений при німецкым бункрі фронтововоєнным І хыбаль гев мру Кєд деколи хтоси тоту картку найде най буде так добре і повідомит о моій смерти Мою дорогу жену Варвару Плехову Григорівну Вояка того поховано на війсковым цмтері в Дуклі а його жену однайдено в Росиі і переказано єй карточку Вязнями Явожна з Полян были Боґуш Гриц Буряк Михал Ґалчык Іван Заростилиньскій Станіслав Мишковска Маря Полх Андрий Полх Миколай і Файк Станіслав В <unk> році <unk> родин з Полян выселено до Радяньского Союзу В <unk> році решту родин выселено на землі західній і в околиці Щеціна Днес в полянах з давных часів найдеме пару хыж з початку ХХ стрекокатолицкій цмонтір положеный є при дорозі до героой находит ся на ним іщы пару камінных крестів є тіж мурувана церков До сімдесятых років в близкым сусідстві церкви стояли руіны муруваного олтаря попередньой церкви під покровом святого Йоана Зотолстого Притвор і храм вірных згоріли в часі І світовой войны Церков подібна была до хыровской церкви шематизм з <unk> р подає же выбудувано єй в <unk> році Разом з церквом згоріли вшыткы стародавны коне і ціла церковна документация Серед священників в памяти громады выріжняли ся о Миколай Феленчак і отец Михал Величко За часів отця Феленчака покликано в <unk> році Братство тверезлости котре в <unk> році мало <unk> членів А три рокы пізнійше рахувало уж <unk> Хвиля перу і тым разом сперу переносиме ся до Португали Кому виланса Зімбабе <unk>em ты высідля малянса нова што рад сепа сама маму первату а мапа міня яміня на лянсе єй балянса пара нон цулі я ге генса Марія Жыґна <unk>eara блинкану криясаж сукриянсев мукрияса блинканы сува Мария а то могла быти даша сом парабіс задумат што радоно байкым лейком Сулезом буля на што ма Мария Сюзе ани єдя Ани нам На будову новой церкви Зыґмунд Манявскій фольварчник з Полян перезначыл <unk> тисячы австрияцкых корон Проєктантом той муруваной церкви был Рудницкій зо Львова а роботами кєрувал інжын Солецкій з Дуклі Церков выбудувано в неовізантийскым стилю на пляні грецкого креста накрыто єй центральні положеном кльошовом копулом котру позолочено в варштаті в Саноці а на копулі уміщено крест з чешскых кришталів До першой війны не было іщы іконостасу а мури одтинкувано лем до половы В часі війны ушкоджена остала част церкви і будову докінчено по війні По другій війні част храму была збурена Декретом Повітового Староства в Кросні в <unk> році церков переказано римокатолицкому костелови Католикы не підняли ся ремонтуваня церкви початково одправляли службы в руінах церкви потім по приватных хыжах а од <unk> рока в каплиці побудуваній з дощок В <unk> році ґазда з Полян Іван Ґалчык розпочал стараня о покликаня в селі православной парафіі і о одбудову церкви Од того часу зачала ся істна реліґійна війна Треба додати же в <unk> році близко половина селян перешла на православну Віру В <unk> році в Полянах было <unk> православных Выбудували они часовню котра згоріла в <unk> році До <unk> р церков в Полянах стояла неужыткувана была в звій технічній кондициі і вымагала ремонту Стараньом вірных в Полянах вспертых през церковны власти в Варшаві Церков в <unk> році остала переказана для православной церкви през выділ до справ вызнань Президиюм Воєвідской Рады Народовой в Жышовій Наступило тіж ереґуваня православной парахіі в Полянах Пробощом мянувано отця Михала Дзанича В роках <unk> перепроваджено ґрунтовный ремонт церкви вправленой ошкляно вік на одтинкувано алтар огороджено прицерковный пляц Безпосередньо по переказаню церкви православным зачали ся протесты зо стороны Римокатоликів Причынком до заогніня конфлікту было розобраня в <unk> році каплиці яка стояла при церковным пляцу Католикы і Римокатоликы заперестали єй ужыткуваня уж рік скорше Зачало доходити по тому до Рукочынів ламуваня ся до церкви профанациі окупуваня церкви авантур перепиханок та вельо інчых неґативных выдарінь През наступны рокы православны старали ся о церков на правній дорозі Остатечні церков переял католицкій костел перемінувано церков під покров Чыстогоской Божой Матери справа трафила до суду котрый орік же церков повинна быти спілужыткувана през обі конфесиі до чого очывидно николи не дошло Од <unk> р церков є спілужыткувана перезвірных католицкых і грекокатолицкых В <unk> р замкнено православну парафію в Полянах Цем А майдана пайтави дуку жыдны курапаґня де на пана Бірпа де напаня геро паля лем па а майтави дук жыдна Выля палапанта ропаґа днепаґа ге ге ге робурапаґа ленапаґа Ей ге гем горапа та де даре ай я та дати даре а я даре ай я та дати даре ай яй я та дати даре а то даре аєскы по тым практуванга айди на самого рогы тразем з любовчы Евжеме на цкаром гасайдіє на самого рока іде од сильку <unk>eovе гевы пай гевыма Ей геря ге паля пана для паля І на конец уж іщы єдна інформация про Поляны З того села выводят ся отец Базилій Ґалчык котрого од недавна можете слухати в нашым радию в авдициі Церковна гомілетика в кажду суботу о годині о смі вечером в котрій почути можна інформациі про церков символику церковну коментариі односинь актуальных свят ци літурґічных текстів Горячо заохачам до слуханя того проґраму А як нагниска кінчыме чуєме ся о тыжден Наталия Малецка Дякую на Де міг грати тугы сове су ама <unk>ea<unk> міз Віолента <unk> неґра і лярбара Ґомурмрана ІІ пондраль Сілинців де сут іх індага Комольос кємантес Ельн дьобонес дес декорасу І отраз пасам і вітант рісте покій то не ти Елля брудер <unk>em і но ден боґадас девігір Курасом і но ден боґадас девігір Корасо Андрівка Астыя Быбіл Бортне Вільшня Головец Граб Ґладышів Долге Дешниця Ждыня Заладка ізбы місцова незнаєма Одрехова Перунка Переґєтів Святкова велика тиляла Устя Волоскє Фльоринка Хырова Циклиньска Воля Чорне Шляхтовска Русь Щавник Ясюнка Там смо уж были На новы прогулькы запрашам як все в середу на девяту вечеру Наталия Малецка А як