А Я[К]...? #66 - 19 VI 2013 - Шкляры, Шантер Зофія
Еп. 66

А Я[К]...? #66 - 19 VI 2013 - Шкляры, Шантер Зофія

•

Опис епізоду

Істория села Шкляры і кус про особу Шантер Зофіі - авторкы публикаций про історию Лемковины

Автоматычна транскрипция

Витам вшыткых слухачів радия лем фм наш тотыжневі вандрівці за азбуком стишками Лемковины Днес <unk> одтинок і буква <unk> як головний елемент авдициі ного аяка В попередніх колейках познали сме кус істориі про Шляхтовску Русь Шквіртне і Шалайду Дмитра і Шкымбу Штефана А за хвилю в велькым скорочыню запрезентуют ся Шкляры В аяку презентувалам лам тіж сильветкы знаных і заслуженых для лемківского дідицтва польскых діячів істориків дослідників етноґрафів як наприм Романа Райнфусса Ришарда Бриковского ци Єжого Чайковского До той ґрупы долучаме днеска паню Зофю Шантер Запрашам на <unk> отынок авдиций А як в Лем фм якій власні зачынаме Послухайте Наталия Мота е Тыжден тому были сме вчор тыжным І як остало мі переказане през єдного зо слухачів за што барз дякую на жаль уж по емісиі тамтого одтинка зато поправлям ся днес а є то барз цкава інформация ходит о то же місцевы свого села не называли Чертижне ци чертіжне а Черціжне Нибы невелика ружниця але єднак уж інакше злучыт Зато уж знаме же чертижне то інакше по старому чертижне І оддамале пересуваме ся на схід східню част Низкого Бескіду в оклиці Яслиск до села Шкляры Шкляры находят ся в долині гыжнього Потока До плыву Ясьолкы Долину тоту опасают пороснены лісами горы од сходу будут до м ін верхы Задемчыковий Чертеш Яворник Путиска Шклярска Баня Поляньска а од заходу Шклярскій Діл Підроса ци област В околиці находят ся такы місцевости як Дальова Яслиска Поляны Суровічны Суровиця Мощанец Воля Нижня Липовец Зындранова Камьонка Королек Волоскій і польскій Завоі ци Верниівка Шкляры положены сут на трасі Рыманів Яслиска Зо взгляду на назву села уважат ся же выта пляно гын колиси шкло а зас єден з верхів шклярска баня міг быти місцьом з котрого выберано материял і де мала містити ся гута зато же банями колиси называно копальні В <unk> році шкляры находили ся в маєтку собеньскых кмітів зато же сут выміняны медже селами якы Миколай з Лісніча Кміта Перемискій Каштелян при подіі маєтку оддал Малґожаті жені Мостіца де Маґна Хосм Тота інформация походит з акт городскых і земных Наступны записы якы выміняли тоту місцевіст походят з <unk> рока і є то судова записка яка тычыла ся спору про границі медже маєтком перемыского Біскупства а маєтком властителів Рыманова Поза Шклярами вымінены сут іщы Валя Яслиска Молутянка і Волту Шела Коли і в якій спосіб основано шкляры прото неє близшой інформациі Допіро в <unk> р остає выданый перез бискупа Анджея Кшыского локацийный акт в котрым надає шолтыство воховы фальови з Дальовой Впроваджыня для села вголоского права і уділіня звільніня з оплад на <unk> рокы позволило на розвитя ся села В привілею є запис жебы осадити комитів і осадників кілько то лем можливе Тота інформация плюс інформация о максимальні долгым бо аж на <unk> рокы звільніню з оплат і належности хоц в шклярах были уж якысы ґаздівкы Може свідчыти лем про то же село не было іщы одповідньо розвинене і заказдуване В селі припущальні стацийонувал одділ барскых конфедератів котры дал ся в ознакы місцевій людности Переходили тіж што мадиль росийскы війска якы ішли на Мадяры на поміч Австриі <unk> в <unk> році Кыкы Леплю дорого лам баскыймо Была в шклярах очывидно церков і осібна парохія Покровительом шклярской церкви был святый отец Миколай Єдным з єй парохіів был ХХ столітю Александер Деунігоф в Стебницкій Духовный Тот был тіж яслискым деканом і м ін з того взгляду в <unk> році спорядил ілюстрацию вшыткых поблизкых церкви што є тепер барз придатным історичным материялом Осібна парохія в Шклярах істнувала до <unk> р В тым році вмер місцевый парох о Йоан Ґараєвич а його наступця перенюс приходство до сусідньой Далійовой Душпастырску опіку над шклярами справували м ін іщы отец Йоан Велеґринович отец Володимір Хомицкій ци отец Щырба Ярослав То достатні в окресі Меджевійня В тых роках мало бракувало а селяне перешли бы на православія Зато же през долшый час не могли достати згоды грекокатолицкого пискупства в Перемышли на повторне установліня парохіі в шклярах Остатечну згоду достали в <unk> році і лишыли ся при грекокатолицкій увірі Деревяна церков розобрана в <unk> роках ХХ столітя выбудувана была в <unk> році на місци попередньой Попередня тіж была деревяна побудувана з Ялицьовых балі на свіжо прорубаній серед ліса Поляні Децизию о будові новой піднято зо взгляду на знищыня і старіст попередньой але тіж зато же была уж за мала для штораз то більшой з кількости вірных Головным ґаздом якій пильнувал і занимал ся будовом новой церкви был Теодор Щерба Лишыло ся по ній не вельо слідів але на церквиску найдеме камінну крестельницю і єден з найстаршых на тых теренах нагробный помник парога Шкляр отця Ґараєвича і його жены з написами по рускы по польскы і по латині Отец Ґараєвич жыл в роках <unk> <unk> Лішыли ся тіж іщы фундаменты і на іх підставі мож на собі одтворити зараз церкви За церквиском по пілночній стороні на цмонтері Сохранило ся іщы в пару але некомплетных крестів і помників з перелому <unk> і столітя В роках <unk> завдякы волонтарийній роботі Стоваришыня Маґурич обшыр цмонтеря і церквиска остал упорядкуваный а тых пару нагропів одновленых Шкляры не были найменьшым селом але не были тіж тым великым то напевно Коли обмірювано цілу Лемковину в <unk> році простор шкляр выносил неціле девят кілометрів квадратовых Для сусіднього Королика Волоского было то нецілы <unk> Для баутянкы кус понад <unk> але уж посада Яслиска мала простор <unk> кілометрів квадратовых На обшыри Шкляр нарахувано <unk> хыж і <unk> мешканців што давало середньо <unk> осіб на хыжу што статистичні было кєд ходит о скількіст люди на єдну хыжу дост часте на Лемковині Найчастійше в єдній хыжы Мешкаловах ся нят <unk> до <unk> осіб кором єст ломна А за неба <unk> моя та не выда не А сам не выма первінок сагалява горомы гнакы Была в шклярах як практычні в каждым селі на Лемковині повшехна людова школа Перед війтом вчыло ся в ній <unk> родіти До <unk> років ХХ столітя на цмонтері найти можна было при єдным з гробів желівну табличку з написом Станіслава Венгровска учытелька місцевой людовой школы вмерла по долгій тяжкій слабости на дни листопада <unk> рока Вічна І Памят Тоту табличку найти можна тепер в Лемківскым Музеюм в Зындреновій Статистичны даны якы односят ся до шкляр выглядают наступуючо В <unk> році в Шклярах мешкало <unk> грекокатоликів В <unk> было іх уж <unk> Жыло гын тіж <unk> римокатоликів і <unk> Ізраітів З <unk> р маме лем дане про грекокатолицкых вєдных і было іх <unk> з чого лем <unk> перебывало на еміґрациі а в <unk> році по І світовій війні село Шкляры замешкувало уж лем <unk> люди а понад <unk> перебывало на еміґрациі Католицкы вірны свій костел мали в сусіднім королику Польскым В шклярах не было ани склепу ани шпіхліря ани чытельны а до суду і податкового уряду мусіли єздити аж до оддаленого о <unk> кілометрів Рыманова Але на борту мали уж лем <unk> кілометер бо до Яслес желізна стация была в Рыманові а найблизша телеґрафічна в Барвінку На початку ХХ столітя украіньскій етноґраф історик музикы і літературы Філярет Колеса одвиділ шкляры і в перетязі <unk> годин записал аж <unk> лемківскых пісні Медже ін они опубликуваны остали в <unk> році во Львові в Збірнику під на <unk> Народны пісні з ґалицкой Лемківщыны за справом Наукового Товариства Імын Шевченка В переданях селян Першыма шолты самы якы мали полані ґрунту мали быти шыпакы Ядловскій земляне в нижній і шершені выжній части села першым мал быти якесий ядлош з Ядловой назвиска якы носили Шклярането Васеленко Ядуловскій Ладяк Дзебяк Бирда Бычок Борух Гетей Хоцко Грабко Децьо Дзюбак Земляньскій Калеґура Колик Лісак Миколевак Скірчак і Шершень В часі І світовой войны през село переходили але і стацийонували зарівно росийскы як і австриятскы війска По другій світовій війні праві вшыткы селяне выіхали на радяньску украіну Днес по селі неє практичні ниякых слідів На пілніч од шкляр при дорозі на Рыманів на высокости шклярской перехыбы стоіт стара капличка вознесена правдоподібні в XVI столітю Сюда парамаде най ляты ля ле ле рама ляй ля жюда Павла Яници памаде най дікаля ля одерне камера Быто нам НАП Вершыди маля ля але ляде най ете лем ла ма а ціныры на В роках <unk> остала зорґанізувана волонтарийна Акция ремонту забитковой церкви в Прислопі завдякы чому сохранений остал перед заваліньом єден з найстаршых і найціннійшых забитків Лемковины Акция тота была першом таком кєд ходит о соспільны і волонтарийны акциі ратуваня лемківскых забытків в Польщы Не была звязана з нияком інституцийом Діяня тото выникало з охоты цивільных люди і почутя конечности ратуваня перед тотальным забытьом знищыньом і девастацийом забитків якы свідчат о лемківскій істориі тых земель Участ в тій акциі взяло в сумі близко <unk> осіб были то студенты з ріжных студентскых науковых кружків і туристы Ініцияторком того діяня была Зофія Шантер Історик штукы і автор вельох цінных публикаций і дописів посвяченых істориі Лемковині і церковній штуці як хоцбы таке титулия З пришлости Лемковщызны дожеча Ґурной Ропы Гістория всі і штука Церкєв на VI віку Осадництво з полудня в Біскідзянівскій опис деканату Ясльского спожонцоны в <unk> р през ксєнця декана Александра Дуньгоф Стевницкого пароха Шкварского Рускы і молдавскы взоры архітектуры Церкевны іх вплыв на обшыр Пулноцного одцінка Луку Карпат Выструй внентша церкви в Бескідзяньскій і сондецкій Штука сакральна на теренах лемковскых і бойковскых Ци Єще о осадництві з за полудньовой граници в бескідзяньскым і сондецкій і вельо вельо інчых Зофія Шантер занимат ся тіж фотоґрафійом є авторком выстав на котрых медже інчыма презентуваны сут бескідскы церкви і приклады іх девастациі Од часу до часу малює ікони Тепер в рамах Стоваришыня Терка Карпатска якого початкы сігают <unk> вісемдесятых років ХХ столітя реалізує вельолітній науково бадавчий проєкт з прошлости Лемковины Цілю того проєкту є удоступліня і впроваджыня до наукового світа незнаных до той поры документів з <unk> і <unk> столітя якы тычат ся істориі і культуры сел на Лемковині Стоваришыня Терка Карпатска зареєструвана є в новици а континуує діяня для котрых основано Стоваришыня на річ Ратуваня культурового дідицтва Лемків з осередком Святковій Пріоритетовым діяньом карпатской теркы є континуация науковых досліджынь і публикуваня ефектів тых досліджынь в формі циклю книжок і дописів посвяченых істориі конкретных сел До той поры вказала ся выміняна уж книжка авторства пані Зофіі Шантер Доже ґурной Ропы істория всі і Штука Церкєвна <unk> віку і пару моноґрафічных опрацувань В рамах проєкту Ізба Жывой Культуры Новици Стоваришыня Карпатска Тарка провадит невелику реґіональну ізбу в котрій презентуваны сут заникаючы уж ремесла і інчы елементы лемківской культуры Гоноровым патронатом того проєкту є малопольскій маршалковскій уряд Вшыткых заінтересуваных діяльністю Стоваришыня Карпатска Терка одсылам на іх сторону інтернетову Терка крапка ЛЕМ крапка крапка Laм очывидно за тыжден на наступный а як А уж за два дни в пятницю по годині <unk> вечером запрашам на третій юльотинок проґраму щыро доношу Буде про самозваньчого вій так рампной якій наробил в своім селі неєдну бреверию Не дайте ся просити Наталия Малецка Добра ніч дуют клеветят накыпуют поплітуют передавают доносят Щыро доношу Слухайте лем в лем фм В якій вечер Коли начельно донесеме Наталия Малецка Ну то шоя Додля не знаєшы вычынаш бо це якосьо як здрасті зовсен клич Ну ци што це бы це блуд це з суботы Не це было як раз не суботы ци было пятниц бо це після роботы чы Нашыт після роботы нуяк біля пятницю після роботы як всів дашы Зял же для роботы той такой не має Але ся ходиш подишы Нові Вікола Маланцін Сірожа Бурішы ци іштурчыхы Малий були В тіж двадцет років малий Бож Пішли до Штурпочых той самой головили пусти люжыцю Зали орілкы руситом то шотом <unk> коміторы такє Ясла в сіли Бусадили трохи люту Скєкєдом Поповечоріло той же думам ся пішли Сірожы смы коли песі пішли на Чытку а я онимали ачийшо Де наші пішли они Новішо другых жендма Вчало же ся смеркає і де люсишне свято Туты сюди даже разы о што більсово лем Думат о ся осідує ци варил ся вырубили снуя працуя юд Пришол то же свято Іма Не має горжы ниякого В кухни тужы зышол до люг спустил ся што же взял хонарюден Маруся І току дивлю ся на всю силу іде і кону Іде нікону до ся Коли я будужы нема бымерли до слугы люде то слова борли тайну в стріну Русию два самыте сете ва Мы гуртку жыстым Вітаймо всіх слухысів Лем фм переважно вы Лемкы мы Украінци але мы розуміємо дінудну і це годну сяму одного на нашых концертах запрошыти буду завжды раді цілимо полювали кузаксисты Така спокуслива Така спокуслива все бо єщы я мушу вичыти все бо єщы я хочу відати ты ты ты ма мат маси моке рам дабы лем коти мат мазе мозе моґе