А Я[К]...? #64 - 5 VI 2013 - Терстяна, Александер Тороньскій
Еп. 64

А Я[К]...? #64 - 5 VI 2013 - Терстяна, Александер Тороньскій

•

Опис епізоду

Істория села Терстяна і кус про особу Александерa Тороньского

Автоматычна транскрипция

Витайте ту радию лем фм особливий проґрам А як посвячены особливостым Лемковины а такых в днешнім одтинку тым разом буквите напевно не бракне На початку зайдеме до села положеного середушній Лемковині потім будут особливы традицийны методы на ріжны долегливости і на конец Сильветка талянтывой особливости заладкы Зачынаме <unk> одтинок радийовой прогульґы запрашал Вас я Наталия Малецка дале сові прав те запамятати нашы вандрівкы по Заладці Леманівскій Хыровій Мшані Тыляві Там всяди сме уж были а іщы медже тыма селами лишыло ся єдно селечко і то оно днес буде нашым выпадовым пунктом село Терстяна Кєдо місцевіст положена при так званым дукєльскым тракті вздолж того тракту натерали совітскы війска в часі дукільской Бітвы Як знате боі были барзы кырвалы і были причыном вынищіня поблизкых сел По здобитю Дуклі <unk> вересня <unk> рока <unk> вересня одділы Червеной Арміі вкрочыли до Терстяны і Тылявы два дни потім до Мшаны Пісмеричного В часі Дукєльской операциі згынуло приблизно <unk> тис вояків по обох сторонах Село Терстяна положене є в долині Ясьолкы Горы якы одділяют од інчых сел то Дзюрч Шептів Мшана Кшемьонка Липовец Є очывидно в Краєвиді по пілночній стороні Терстяны де ріжнят ся гора Терґова Терстяна в локацийных системах появила ся під конец ХХ столітя Серед сел на полудна од Дуклі І формальна локация обняла заладку яка перватні была звана Терстяном зато же находила ся над терстяньскым потоком В недолгым часі змінено єй назву на теперішню заладку Кєд ходит до саму терстяну то дата першого льокуваня не є знана але уж в <unk> році Появлят ся запис же гєронім заклика зознає же уступує Станіславови Ціковскому його жені Еві Ціковскій вшыткы приходы так з маєтків Станіслава міста Дуклі Ліповиці Тилавы Старой Дуклі як і з маєтків Евы перед міста Дукєльского Івлі Хырой Мшаны і Тырстяны якы выплачаны были колиси на Якуба і Яна Дукєльскых В <unk> році є запис же Станіслав Ціковскій з Міклюшовиц перенюс Тырстяну за згодом короля на німецкє право Чы скорше была льокувана на Волоскым Того не знатя В поборовых реєстрах з <unk> р появлят ся Тырстяна підписувана як Тырстяна Валяска і в тым часі мала єден кміцкій ван А наступный реєстр з <unk> р подає же іщы был гын млин і шолтысти а уж в <unk> році <unk> волоскых дворищ єдно шолтыскє Дворища была тіж церков і Рускій духовны Тарстяна є прикладом Добрі розвияючого ся села В <unk> році однотувано гын <unk> волоскых дворищ єдно шолтыскє двох загородників з польом трьох коморників без худобы і єдно закупне колесо В тым часі Тырстяна была єдным з більшых сел Подібний стан загосподаруваня был в товды щых Бортным Святковій Грабі Мисцовій Тыляві Заладці Боднарці і Жыдыні Така тенденция розросту і розвитку не утримала ся так до кінця В <unk> р скількіст селян выносила <unk> потім даны подают же в наступных роках <unk> чысло людности хоц вросло до <unk> потім впало найперше до <unk> осіб а під конец ХХ столітя аж до <unk> осіб і меньше більше тілько утримувало ся до Меджевійня Велика част мешканців терстя не выеміґрувала В <unk> році Валькіст села то было приблизно <unk> кілометрів квадратовых а уж сусідньой заладкы праві <unk> ати лявы праві <unk> кілометрів квадратовых Для зобразуваня ріжницюваня мешканців терстяны подам же в <unk> році в селі мешкало <unk> осіб з чого грекокатоликів <unk> лятинників і <unk> Жыдів Батар <unk> Баттар Чафлін Батер Чафін Батард Сашар Бартар ізмызмізмом пинных хіснів Терстяна підлігала під грекокатолицку парохію в Тыляві а під латиньску в Дуклі Осібно был дяк в Тылявіі і осібно Теристяні Священниками на переломі і ХХ столітя были м ін отец Антоній Гаушкєвич отец Кирил Коциловскій ци отец Максимілиян Дуркот латиньскым духовным в дуплі был товды отец Йоан Тенча В селі была очывидно впроваджена Церковна Каса і Товариство Твари Злости Терстяні іщы перед І світовом руйном была школа єдноклясова был учытель і як по цілій Лемковині выкладовым языком был лемківскій язык На початку ХХ столітя до школы ходила понад вісемдесятка діти Найблизший шпіхлер был в Тыляві тамтіж основано чытельню была то чытельня імени Качковского і Кооперативу яку названо Кооператива Любов В Дуклі містили ся важнійшы місця як суд уряд дукля оддаленой од <unk> кілометрів але до найблизшой желізной стациі было аж <unk> кмо до Івоніча Почта містила ся в недалекым Барвінку Повшехні уважано же в Терстяні утримувало ся симпатиі до Росиі і до росийского війска зато мешканців села стрітило вельо прикрости од австриятского війска а пару осіб выведено до Талергофу В <unk> році село разом з Тылявом перешло на православія Згідні з постановлінями конкордату з <unk> р церков належала до маєтку католицкого костела Зато недолго в <unk> р выбудувано нас скоро для вірных новый храм розобрано го по выселінях в <unk> роках В рудни <unk> рока од діла К доводжыньом Юзефа Чухры напал близко села на німецку колюмну і забрал ім бронь і амуніцию Аковці выкорыстали як выфадову базу пустельню святого Йоана з Дуклі яка є недалеко Дерстяны В тым самым році дополнено выроку смерти на коменданті дзвіні за улегліст до Німців і брутальне трактуваня мешканців Дерстяны По другій війні ціле село за вынятком польскых родин выселено на західній землі Польщы Кєд бы сме хтіли довідати ся хто за мышкувал терстяну то были то напевно родины якых землано медже інчыма Баран Віслоцкій Гудак Гулик Даненко Дитинча Драль Заяц Кост Лик Міско Попович Сікач Скородиньскій Теж Чышко і Шафран Там науч зелені зеленій зеленій паслодіюча леді Єлені Єлені єле лі ой пасла іх мой мила Моймива мой мила мой мила што мя в серци носила Носила носила носила дів жа дів за сто там маш Со там масто там мас то там маш зем закрываш закрыва закрыва закрыва ло лошат кошаты крошатрошат бояй ґном кушаты Кошатат корошаткы Ого рошко фидушкоршком дар ошка Дамо стілем бардушко бартушком бартушком Залені зарані зарані о злодів цає Євлені ялі я лі Мормо Лем оримано встрема Заґрайва крева З давнійшых слідів жытя села в Тырстяні найдеме мурувану церков під покровом Рождества Пресвятой Богородиці збудувану в другій половині ХХ столітя Церков та уважана є як найстарша мурувана церков на Лемковині є орієнтувана збудувана на тридільным пляні спілколисті запертым алтарьом і шыршым храмом вірных На продолжыню храму вірных взносит ся простопадостінна величезна вежа На переломі і ХХ столітя до вежы добудувано кругту спілколисті овінченом фасадом Дахы церкви звінчены сут банями з цибулястыма гелмами і осмобічныма сиґнатуровыма лежычками Необароковый іконостас з I половины XXI столітя розмалювали Ян і Павло Боґданьскы з Яслиск Перед олтарьом находит ся камінны Епітахіюм Теодозиі Ломкы з <unk> рока Фундациі Миколая Альхінова Новы посаджыня церкви складают ся стары процесийны коруглы На дзвіниці поміщены сут два дзвоны єден з <unk> рока а другій з <unk> Днес церков служыт як римокатолицкій филияльный костел під Покровом Ісуса Христа Царя і підлігат під монастыр Отців Бернардинів Дуклі Храм є задбаный і добрі утримуваный На прицерковным обшыри при східній стіні церкви находит ся нагробный помник Штефана Морсан з <unk> рока Напроти церкви за дорогом єцмонтір В парунах років то стары камінны кресты поставлены на высокых богато здобленых цоколах з кінця ХХ столітя Дертяна находит ся на обшыри на якым од десятків років Плянує ся штучне озеро так як в Ґлимківці Запором на Ясовці понизше села при злужыню долины під гором Тырґолом Реалізация той інвестициі дотово не є цілый час іщы окрислена але пляны будовы сут підтримуваны і через долгы рокы не выдавано позволінь на будову новых будинків Отерстяні то будеш вшытко але то не конец іщы проґраму Для малой одскочні од історичных тем подій сел приточу вам тепер жменю особливых способів лікуваня од традицийны людовы способы на якысы хвороты ци запобіганя перед свым Буде то лем мала частичка вшыткых традицийных людовых вірінь звычаів метод і таємных способів начырака або Боляка стосувано підбіл хворе місце мащено листом під білу і прикладаного до загоіня Бабку листя бабкы вкладало ся до будинкы на ліпше масло і до очыщыня єй од квасів але тіж прикладало ся листя бабкы на раны для ліпшого голіня дику Морков давало ся на фебру а копитник давал рады на грокы Од заячой капусты треба было коровы тримати як найдалі бо коли бы ся ньом напасли товды стяло бы ся ім молоко А для доброго молока давало ся коровам бадыринит або лотат А ягоды были добры на кажду слабіст тіж на холеру Жебы зняти грокы з боденкы познати то было потім же масло ся не удавало бодинку натирали зілями ягодами лембедьом бартиницьом до будинкы кладено горячий камінь заділано то водом і мало помочы Жебы малы діти добрі спали то купано іх в листях Ліщыны Зіля Гамериці были трутизном для кур новы натрі ритракна <unk> тым тозом вайт маре то тым тозой пимтозом пинтоза пайсамакы лем тумас торта сама єсты О знаків отжы го су сув Куряче зіля была заздобрена болячий жолудок выпывано го разом з палюнком а самы зіля додавано курам до гнізд жебы не докучали ім хробакы Сметанник давано разом зо сольом коровам на добру сметанку Божу кровцю разом з палюнком подавано на ріжны слабости тіж на зошмарінях років Зіля перетіч і бабска мандра мали з колеі помагати на зменшыня болів при роджыню Змны серця так і гриб давано малым дітям на курчы Чорнобіль был добрий на Болі Крижів Лилию разом з розмоченым грибом давано нам Жыды Жолудка Ґенералі вшыткы гілякы выкорыстувано до олічыня бо соркы зберали на лилию свята святого Йоана Крестителя або в пятницю і суботу перед зеленыма святми Товды треба было назберати зіля на цілый рік На зимну фебру треба было назберати <unk> слів чубочків коприлы добрі роздробнити выгнести сок заляты палюнком лишыти на цілу ніч а потім дати до выпитя хворому Інчым способом на фебру мал быти порошок з высушеных зеленых жабок тіж з палюнком але хворий не міг знати што ся му подає Давано тіж перез <unk> дни зерна попрю першого дня єдно земце другого <unk> і так аж до десяткы а потім перез наступне десят дни давано десят потім де <unk> і так да Єдного разу і тотіж мал быти спосіб на вылікуваня фебры єден босор казал материн жебы Хворецко <unk> разы перешло перез дорогу там і назад перед сходом сонця На равматизм добрі было постояти в балі наполненій горячом водом і чубочками смерека Цкалый спосіб мали на так звану велику хвороту Єдно з родичів хурого децка дішло до вербы там вертіло дірочку в дереві запыхало кусцьок волосів схворого і забияло тоту дірку колком то мало означати же забыло ся гын хвороту Дзецко здоровіло а верба захыхала Лар з капусты або попер з палюнком то были найліпшы способы Коли дітина мала хробакы Традицийном методом на ярец на оці то было такє же треба было шмарити зерна ярця на огын до пеца і одраз втечы од пеца при замкненых очах Найчастійшым проблемом єднак были грокы Старчыло же хтоси хто мал злы очы посмотрил на дакого і уж грокы были шмарены жебы зошмарити грокы треба было напримір накласти до горця три скыпкы хліба три угликы і три камичкы і заляти толото Як мали од того рока згнути то вода в горци стичала як бы ся варила І в тій воді треба было мыти ґамбу і обмити хворого могла лем баба І тота тіж баба плювала три раз на землю а горнец обернены денцьом до горы треба было занести на схід сонця Пошкодуваного баба обтерала іщы свойом кошельом на лівій стороні і товды уж рокы мали пустити Інча метода то была така же бозорканя мусіла взяти з хыжы пошкодуваного перезвікно ускубаной соломы зо стріхы і потім том соломом і зільом покадити хворого Товды рокы пущали коротка до тємра а то орґада дертка тымра Карта тємпера Витам третій части авдициі а як і час на заповідану особливіст Алексий Тороньскій то єден з барже активных і значучых етноґрафів і діячів якій жыл другій половині ХХ столітя Алексей Тороньскій вродил ся в <unk> р в родині грекокатолицкого парога Залатці Згідні з традицийом як сын його мостя сам тіж вывчыл ся на духовну особу Студиювал на семинариі в Відны в роках <unk> а два рокы по скінчыню школы остал высвячений на його мосця Потім учытелювал перездолгы рокы як учытель од реліґіі найперше во Львові потім в Дрыгобичу а наступні засо Львові Был тіж долголітнім спілредакторьом церковного часопису Рускій сейон і авторьом великой части заміщаных в тым двотижденнику материялів Активні анґажувал ся в ріжны громадско світовы акциі Был щырым рускым патріотом знаным і ціненым церковно культурово просвітельскым діячом вмер в <unk> році Алексей Тороньскій рішыл по собі богатый писменничий доробок Свідоцтво шырокых заінтересувань автора і писательского талянту Найбільша част його творчости то реліґійна література Але творил тіж і вельтистичну прозу філософічны розправы есеі ци дидактично освітове писменництво Найшыршу популярніст принесла туроньскому знана історично етноґрафічна розправа Русины Лемкы опубликувана в <unk> році в альбумовым выданю Зорі Ґалицкой Є то єден з першых як не перший припадок послужыня ся літературі своім етнічным іменом перед самых Лемків Розправа тота подібні як і дуже інчых тогорода творів лемківскых авторів котры появили ся в тамтым часі в галицкых часописах свідчыт о появліню ся потребы окрисліня специфікы неповторности лемківского культурового простору Розправа Русины Лемкы має велику етноґрафічну вартіст Єн докладна характеристика Лемків зо спрецизуваныма прикметами якы выріжняют Лемків од Сусідів Описана є тіж моральніст Лемків і іх обычаі і традициі Туроньскій лишыл іщы по собі пару обычайово моралізаторскых оповісти невеликых оповідань і шкіців Найчастійше в біоґрафічных нотках выміняна є Ганця Повіст з жытя Подбесківского Народа В якой фабулу Тороньскій плет вельо описів звычаів обычаів пересудів і традиций Лемків До обшырнійшых белетристичных творів тороньского належыт тіж моралізаторска повіст Дубовый Крест опубликувана в рускым сіоні в <unk> р І повіст Черниця опубликувана на ломах Слова в <unk> році Знаных є тіж пару реліґійно обычайовых розправ тороньского і короткы приповісткы Белетристику Тороньского цихує ясна проста а рівночасно порываюча фабула і безпосередньо выповіджены моральны правды Його проза є богата фактоґрафі і етноґрафічны описы ты ка Мы тоночым сун выло зорубы Як уж было споминане головна част творчой активности тороньского припадат на реліґійне писменництво Публикувал не лем на ламах русиньского сейона якого был спілредактор В рускым сейоні заміщал своі казаня дописы часто посвячены біжучым справам руского священства писал тіж про материяльный і моральный быт духовенства проблемы педаґоґікы шкільництва научаня реліґіі Од літературной стороны найбарше цікавы сут його проповіди На шпальтах Руского Сийона опубликувал іх понад сетку Тычат ся і літурґічного календаря і справ якы выникали в даным часі з нагоды важных торжеств обрядів прикладом можут быти кєрмешовы приповіди приповіди при посвячаню церкви похороны і вельох інчых Торойскій явит ся в них як не теолоґ інтелектуаліста лем теолоґ педаґоґ Концентрувал ся головні на справах моральности Был любленым і охочо слуханым проповідником Як долголітній учытель реліґіі маючы дидактичны здібности і заінтересуваня вписал ся і в тоту сферу громадского жытя Русинів Єн авторьом категізмів для ґімназияльных учеників зредаґувал в цілости руску чытанку для высшой ґімназиі і в інчых чытанках умістил своі тексты Есейсыка торойского посвячена была головні культурово народовым справам і переважні розсмотрювала проблемы на порівнаючым просторі Прикладом най буде есей під наголовком Споры о правопис у Русинів і Румунів опубликуваны на шпальтах ґазеты Діло Алексей Тороньскій был талентливым парасовитым і заанґажуваным в народны справы діячом учытельом і рускым патріотом Тілько натепер наступний аяк в наступну середу як все о <unk> вечер Дякую за вашу увагу майте ся добрі Наталия Малецка