Істория села Вірхня і спомины про село Мариі Цюрик
Автоматычна транскрипция
В <unk> році парафію в ізбах візитувал архієпископ галицкій Йосиф Симбратович Незнайома на околицю знана была яко місци ярмасова подібні як лемківка нашла бы ся під водом А так направду то заландруєме до заладкы Рыманівской Як вспоминают селяне єдной ночы Ждыняне забрали дзвоны і закопали іх деси так сме уж были на новы прогулькы Запрашам як псе в середу на девяту вечеру Наталия Малецка А як Бытам сердечні з той стороны мікрофону Наталия Малецка Тыжден і два тыжні тому чули сме в Аяку як о баниці оповідали баничанкы Анна Малецка і Орина Переґрим Днес почуєме голос мойой другой бабы Марнь Цюрик котра оповідят нам о вірхні Днес Аяк дотер уж до третьой буквы Азбукы Але закля перейдеме до інтервю Жменя книжковых дрібниц о вірхні Місцевіст вірхня найдеме в Малопольщы в ґорлицкым повіті днеска є то присілок Ґладышова колиси было то одрубне село З <unk> рока походят першы історичны взмінкы о селі Жолтисом был Ганаш і то його назвиско нашло ся на картах судовой книгы в Лемківці в звязку з якысом справом Підозрює ся Ганаша Вельгануша о німецкій елемент походжыня але сут то далекы і не підперты ничым більше як в повязаньом зо стрічаным на Лемковині німецкым осадничым правом думкы Вірхню найдеме над потоком Ґладышівкы тым самым што і Ґладышів бо Вірхня находит ся в тій самій долині праві же в єдным місци кінчыло ся єдно село а зачынало другє І зато подіі в Вірхні так міцно повязаны сут з історийом Ґладышова за гором по східній стороні зверхни дойти можна было до Баниці А кєд бы хотіл дойти до Панкной выстарчыло перейти перезверхы на пілніч од села В <unk> році записано <unk> грекокатолицкых парафіян Коло <unk> р Верхня Ґладышів Лух Ждыня Болдакы Стружнек і обі Матины належали до родины вільопольскых Як може памятати Щавник чы Святкова то села в котрых натуральный прирост на переломі <unk> і столітя окрислят ся яко уємний та і в вірхни можна было заобсервувати подібну річ З початку ХХ столітя однотувує ся <unk>процентове зменшыня скількости людности Потім єднак видиме зміну ситуациі і під конец ХХ столітя селі было уж <unk> люди Парафян котры не мали в своій селі церкви Вірхня підлігала під парафію в Ґладышові Вірхняне уважаны были єдных за барже реліґійных і такых котры провадили барже моральне жытя Вірхня была ґенеральні єдным з меньшых сел меджевы займала простор нецілых <unk> кілометрів квадратовых находило ся в ній <unk> хыж а люди в порівнаню з кінцьом ХХ столітя мешкало меньше бо <unk> Перед війном в вірхни не мешкала ани єдна жыдівска ци циґаньска родина Найти тіж можна інформацию про статистику худобы перед війном на рахуванок віхник <unk> коров <unk> кони <unk> паця <unk> улці кролі і приблизно <unk> штук дробів а садовництво і пщелярство помалы ся розвияли Людніст становила єдніст під взглядом реліґійным політычным і народовостьовым Вшыткы называли ся Руснаками Діти мусіли поконувати приблизно трілометры дорогы до школы бо подібні як і до церкви та і до школы до церкви Вірхняны ходили до Поблизкого Ґладышова Але о тім і о вельох інчых цікавых справах почуєте во вспоминаным інтервю з мойом бабом Марийом Тюрик запрашал чому ся Я не памятам але так зоповіданя з тых старшых люди Ту приіхал одкальці то невідоме што там за єден вырубал ліс І ся оселил кільометр ту з горы од так од тій хвили од остатньо хыжы то кільометр єст Но і малы десят емтів коли достуже мал діти і мал сынів І тоты сунули ся вшыткых так в поблизу пожени то по сусідскы то в кєрунку ту до горы і было дуже тых вірхняньскых і постановили він были по тім шолтысом Дати назву же то вірхня повін ся назвал вірхняньскій туды сынове ся поженили потім іщы внукый то барзу же боту вірхняньскых і назвали вірхню Там уж в Ґладысі был так то кільометер было такє такій оселіло вірхня ся называло Но ідме власні одтам од стороны Ґладышова в котрым місци была тота границя медженьом а Ґладышовом То была там якы єст тота хыжка під солом крыта дика ніщечка мішкала тотам границя была І там Йотамаль в кєрунку ту до горы віхня Была там долоґладысів То было долго долго купа років так было пізнійше уж прилучыли до Ґладышова так же уж по старых мапах іщы єст вірхня бояк ту приходят якысы туристы ту нераз колиси сівєденый питал ся де ту вірхня Бо неє в таблиці неє жедного значыня жытє вірхня лем Ґладышу ві іж тепер Ґладышів єст Так вінє потім бывшу цисунту Вірхня Ґодишы чысто был осібне Но не так порахувати тоту думу требаньку жебы то вшытко врал но кільометр але як колиси то были так густо домы хыжыпы Єдна коло другой як бы так дежы то было можна было порахувати тілько было хто мешкал там то в вірхняньскых было трьох Як я памятам ай першый тюл кубо попізнійшыл ся розходили деси інде женили а тоты стары померли то ся такж выміняло то і што віхняньскы меншы было Але было раз два Штырьох было оту о там од той границі ту в кєрунку горі сел до нас было штырьох іщы вірхняньскых як я памятам то был потім Деметий то бывязко Былбаюс <unk> Поликарт Ґбур Дбур потім Дрібчак Ґыба ых Телеб Дзюбина Дзюбіня Бігунячка Михаляк Валак Ротко другє ґыбаты мы Морохы Тюрик Гаушка Демчар Карлик Пелехач Робич Ґуреш Шмайда поланда Но може іщы дахто може м так перешол бо тота на прюдко было то вірхня то тілько было як я памятам одколи мешкате в вірх Я ся родила в Вірхню <unk> я ся Віхнім до <unk> тіж дая <unk> потім <unk> были сме выселены на захід та мешкали сме <unk> років пізнійше вернули сме з поротом до Вірхні і од того часу мешкам в Вірхні так Божеві што поціле тремо каждо мы жебы моли родича іти позароти жебы тонос парі чорне води по собомото які суджены тотьо будемо тьото не буду уж вецей хыжу о робі не треба ани тому люблю во смій праві Авіот женічну треба ся позати Аб і нашы молоґы треба ся скачати Авіот женічні треба То было ружні было і по десятеро і більше То залежыт і меньше было Але было колиси то дужы діти было вказі хыж бото Дуже баб вмерало припорода бо то до докторят бо до Ґорли зіхати треба то дуже вмерало но то были вдолы малы діти пізнійше ся выдавали засмали з другого малженства діти так же было то ся не трафило хыбаль Може даде што мал єдно двоє а так завше більше было діти А женили ся лем медже медже собом сех Вірхны ци по інчых селах і По інчых селах тото залежат так декому або бы то было перелюдніня ноту каждых глядал жебы десі місце найти як было дуже діти дома но то мусіли десі глядати кажде місце то женили ся по інчых селах Не розмали проблемы бо то як была така гардапанна а хтоси з інчого села пришол то любили тоты кавалеры часом навет поджас весіля нападати на тых Е так но ся не любила вірхня Е тоты як звыклі затажы то часом з панкном ся не люби тото в Криві тіж сам мали такє боте як было высіляти завше ся там якысы непорозумліня часом было медже молодыма Але так наоґы тото такой специяльні якой ненависти такого якысого то не было з Ґладышовом Но той обовязково то ж мушено ся было любити бо як ся ту мешкало треба іти до церкви до Ґладышова но Ґміна до Ґладышові была школа в Ґладышові но той То уж треба было Так Ні ні нич не было Вшытко в Ґладышові Но два і піл кілометра скоры см мусілити бо то школа была там в центру То наветы там ближе кригівкы в центры так же вірхняны были все покривджены бо далеко до школы мали а іщы як церков выбудували но то было так же там ґладышовяны там якысы штос і якысы дерево некотры далек такы были важны Но то они мали першы лавкы в церкви си бабы сідили гонорово а звірхі якты котра пришла на пише бо іх ниж были таку стут гет конец то такы такы певно біднійшы бы было ту Но той бабы пришы то стояли вшыткы хоц здалека пришли а тамты што мали близко то си сідили бо томты былише ге мали своі валкы такы позозначены си каждий своі ойці сіділ А вірхнянкы пришли стояли правя Темі буде нобрі тряти буде добрі прімы і музо Та і я запду та і я зас налія то сеяльови Та і я сам так А можете ми помочы кєди буде пляно кєд имо не пляно рімо і валі ва ой крячы кляй водже мой буду молівати буду молівати крячы кля А як позбераны ходили до церкви Но то было так колиси же то ы се то не кажде село але так реґіоны были што мали тоты ружны струі то наприклад двірх не мали такы як тож такы шырокы спідниці в такы як плісуваны в такы в такы барз дрібны тоты фалткы то уж кажда мала таків бо то уж такє было же кажда мала такій кабат ту спереду было вырізано такій кавалец А під шыти такым леняным або пацісным як то носили такы запаскы Но а ту невинно з переду было но то з запаском прикрыла то шкода было купувати тілько полотна тотка валезівшы не треба было купити бо ту ся прикрыло так ся заощадил но і оплічатам мали і ґорсеты Перажні кажда баба бабы мали оплічата ґорсеты хусткы назад тебіківкы ци тамякы бо кажда баба муся має в хусті іти нам не нихто з голом головом не пішол як уж вышла замуж так уж хустка на голову і уж так завше было Тоты фарбіткы так вшыдевко робили те як часом котре сусідску мала знайому або родиці нородині но то выплели тоту такы фарбіткы Фарбіткы то было Ту такій ковнір але то было такы такє абы коронку таку шыроку таку долгу выплюл пізнійше то стягли нитком так жебы бы бы бы бы бы было і выкрохмалили выпрасували як тото ту додали дублюскы то вшытко так што яло же аж уха підперало такы штывне і ту кору такы мали тіж узкы Такы тіж такы выплетены тым шудевком Ні то входили ціле село так а ясюнці криві то мали як мали тоту бабы тоту спіниці то мали такы кольоровы шнуркы нашываны так одно залежыте <unk> ци пят такы кольоровы нату спіниця з тым ружнили ляшыґадале же залісянка іде як тоту мала такы шнуркы пришлите ноты бо залісы тамы крива там єсонка там дале то ся не гваріло зо заліса зо заліса но іде залісянка бо тоту мала спідницю ци ся выружняла бо гнас не было лем Єдно кольоровы а они мали понашываны такы тоты такы такы былы узкы такы басоночкы понашываны ближе Але то не оле так як часом до ґміны ци там де де то так люде Ту до родины дакой то люде ходили бо авта не мали то мали родину ту там но то як ішла неділю баба но той ся вберала гарді жебы бабе село терваєти Ніт тіж мали тоты шнуркы А гласт турхне Ні ту нас не мали ніч лем такы гладкы Е Тота запаска тото ружны якы там ту з долчасу мали так кузвы плетену таку коронку а ту такє полотно часом такє было як спідничка а часом інче тота як котра баба ци тоты то ґорсяты ны і не мали такых зорьом квіткы были на ґорсатя з пацюрачок з тых такых маленькых были вышыты квіткы такого інчого бо як видно нераз ґорсеты такы ружны мают тоту мотивы а гнес не болим Лемківскій Ґорли был з квітками ту спереду были такы квіткы Два на єдній на другій стороні а ту тоты клаптикы то тіж такы мали зубкы і тота был таківы Не кажда бо то некажда мала здольніст І купували як хтоси міг хтоси купил в Ґорлицях бо то сам было таке елеґаньско А як такы біднійшы нужній сами робили Ні напродай не было тум такы для себе бабы Єдна од другой там ся дораджала посмутію але так не было такой жебы робили комусі Но то кы Мали на атакы на гірше там де си выйстя то было з лемня ного полотна А як такы нагарди но то спы шыри таку блюзку Ех Такы ту шырок шырока блюзка рукавы шырокы долгы тутоту коронка туны тото фарбіткы а ту просты такє сполотны рукавите Чысто просто было шыти такє як бы як хлопска кошеля лем же так обшырнійше кус не такє шырокаве было Ной гор сетi Но зімі но то так бабы ся старали жебы кажда мала кожут сусідка <unk> мали сусідкы тоты кожухы бабы ся гонорували Но она пішла з лопом до Ґорлиц што ся там попродали но просила хлопа жебы єй купил кожух Але ий ніт Ни ба не треба ти Но то вшыткы бабы мают таку матери недавно купили Но я не мам Ной але хлопніц Ар я не піду домів з тобо Я мік кожух не купиш не піду домів но хлопрад не рад вернул ся і купил бабі кожухно і присвядомил єй гоноро або здіж мала кожу Мали такых богачы то мали зо споду такій кожух правдивы тамы а ту зверха тіж такій скоры но такы як ся кожухы шыют А як такы бінішы то было такє сукно чорне І в середині вата так як куфайкы лем же не было перешыване лем то ваткє так было выглядало а з ту вата была і зо сподыщы підшылка і ту обшыте здолы было такым баранком такым з такого малого янята тишого екорукавів і ту косінок але тож был кожух ся называл же кожю Но а Же было студено нотово бабы брали хусткы но і кажд за мала плату То были платы баранковы і такы така звыкла пахта то бат в такы краткы то так як флянеля ле то не было флянелен такы было грубше якысы але мягкє такє было і сто роками а такы некотры то мали баранковы плавты то бы ся то така была вполотна але такы масы такы як з малого ягнята скілька такы тоты завиязкы такы як фринзелькы тота ціла плахта така была нотуюч тоты богаты то жыв такых плахтах Тоты платы то Ґорлиця купували Так бо ту Ґладышові был склеп то до такы дрімны річы можна было купити Але дакы бы ци обутя якысе ци вахы но то уж до ґорли зіхали Туж як якысок хтоси мал грошы то ті перед великойньом но то уж Каждий ся старал жебы піти купити жебы діти діти то такы каждый чекал жебы на великден бо такы малы діти то не ходили до церкви і коли хтіло бы не мало в тім Но на великден то ся так люди старали жебы Діти на великден до церкви пішли но то перед великой ньом вшытко до Ґорлизи то купили кавалец полотна тот дома бабы пошыли дітом якысивашкы но і на великден то вшытко айшло Діти ішли там коло церкви стояли і подібляли кошыкы То бы велика урочысті ци каждий гоноровий што ся хвалил што му купили на великден в Ґорлицях а такы кербці то шыли по селі то такы не вшыткы знали але было такых кілька што як му скору даяк тамтеля забили ци што вдали скору выґарбувати най пізнійше там занесли до такого што зновшыти найвіншы кербці І на штоден і до церкви ходили ся і цяди Но в літі то вшытко на босо ішло як лем сніг зыну іщы з тудену было Але і вшытко на босо ішло бо буті невы было так же х діти Але в неділю до церкви ішли жены бутых руках несла а на боса ішла до село А коцерковисі быти вділа жебы ся не подерли быте А хлопы як збраны Хлопы на ото там єст поднів браня ной мали або такы черевікы альбо якысы шляпы куплены бо до церкви то уж каждый мал такє куплене штоси што уж шануло то лем было до церкви пришол ся розберал і ховал і той лем до церкви было А такого дому ци там выйти на село но то уж ся брали гірше хлопы вышывали Ні ні Хлопы мали нормальні такы звыклы кошелі Мали некотры такы іщы стародавны то не мали коніра лем такы мали ту поморщену кошыі і таком пліском обшыту і ту на бузількы аж пізнійше то уж мали з ковнірами такы нормальны кошелі Ногавкы ни то Повідали то лем по паньскы так ґадало ся леняне Е До церкви то уж такы сполот най такы каждий мал тоту єдну ногавкы жебы мал до церкви Бо там дома то пецісну цілиня носих як в зімі то хлопы носили зо сукна такы холосні ся называли такы су што Зробили Яуці постригли спряли потім дали зробити тото полотно то такє шумны было тепле грубе Но тот ся назвали холосні такы штумны теплы но тот Хто мал уці но то мал тоты холосні а хто не мал ното Патісны Ні ні ничыткой єднокольоровой жадной не было жадных тихывы там попришыване Як яж пам перетыл домном тым носили якысы чувы гунькы як я уж запамятаты же такы стары дзядкы мали то такє но такє но то не был такє як маринарка лем то такє было шырше такє но і то ся назвало гунька Але ужы токы лем барз стары некотры мали Арешту потім то зносили або курткы давали шыти ту такыл є так выли поселі то не лем ту Віхнє але та по інчых селах такы што знали шыти но то з того курткы або з того полотна што холосні з того сукна або з дакого там материялу сте ґаздал Но то быше він дам ґазівкы не мал такы Малу ґаздівкы ту мешкан на конец вірхні на кінці вірхні Нові зачы не єст дам цінні даґде ся вчыл ци так самоук бо то было колиси дуже люди самоуків же не малж ту з вірхі нихто не был на жадных студиях лем самоукы были Но і він десипем може был даґде на якыси ім близне я не памятам він буде даде на школі але він робил буде і офіцеркы хлопів бо то хлопі колиси хтоси цікава лерка си як такій был богачий хлоп то мало офіцеркы Такы высокы поколіня скоряны быти такы дост узкы пасуваны зо скоры а ту зозаду то был такій ставлены в інчой скоры з такой твердой альбо щыло такій штымник жебы то ся тримало бо так то бы злетіли бы ся покорчыли а то было такє вшытко вышпануване кр як вычыстів то а ся світили поколіна тото буде а ту догоры не были не мал споні лем такы райдкы ту были шырокы ту в клубах і ниже поколіно были такы кус злужены але не дуже а потім ту як уж входили до офіцерок То были такы узідскы і мали і на шнурувадло тото шнурували Тоты сподні жебы до тых офіцеркы вышло то як ся обул то тоты сподні были в середині але они были такы узкы же тота офіцерка штийства і была нога така зграбна А ту горі было такє буфяте веце вшытко ся назвали райдкы Но тотой шкавалерек як отримал офіцеркы тоты райдкы но той ся мал бар за штоси Но єй тот так мот а потім єси пришла мода від осін бо то снігы были то бабы ходили такы в ружных бутах і жебы в тоси тото вымы же для баб жебы такы бути робити тоту офіцеркы Но як настала тота мода но то уж кажда хтіла мати бо по перше то было выгідне бо ся сніг не насыпал як ішло по снізі Но а подругено той ж офіцерка то было штоси но то єдна без другу то така была ривалізация Кажда хтіла мати і мало барз дуже такы но такы бідны то не мали Але тоты такы што ся кус ліпше мали но то уж вшыткы офіцеркы то была така мода же Но тотше вшытко робил Шмайда фецко Онучы до керпци Но бо то керпці но то такє низкє было так як тані слувка подібне лем ся такы ту на такы шнуркы звязувало І онучом то тію ногу окрутили і ту высту гет аж до коліна і потім тыма шнурками так покричали покричали жебы тото не впало і тепло было но і в зімі ішла но том сінігу ся напхало куску од того но але было тепло гысти я тіж ходял в кєрцюх Але я не мала такы зма но тыма лем такы між не памятат симі тато шылици хто так є ма на боці лем запинаны Бо то певно уж ты жы рокы ци то не были на зиму бо на зиму мі тату самі зробили быти такы схолявками якы су стары назберали Пожычыли копыта бо то треба на копетах і мі сами дома зробили такы быти том до школы ходила но а керці то так были лем на ґузік такы запинаны на Словацию Там ходили на Жнива дуже люди На Добардіова там на Словакы як были Жнива та мысло дуже люди поза границю і там При жнивах робили не памятам котрый ци десяты снопак ці як скосивы під обры і завязал так же люде там зерно заробляли з границьом барз дуже ішло Де ся бабы часом зобрало дві три Але то іщы єдна ніч Як напряка на біторок то ішла план іщы в понедільок і там даропийці або в Мастові або там іщы даде дале як магшосі знаймого або родину переночували жебы рано причыбыти в Ґорлицях Но а домів то уж безпосередньо Ішли коли там зашол то зашол Но но цілый ден бо тиніч Ґорлиц на піше пришол до мілты Но а так єсли бабы з кошыками ци зяйцми ци чым то ішли на ніч Я был короткій ден в літі та іщы пішлі зав часу рано бо долгій ден Але так в осені в зимі Но то ден короткій то бы не обышла Баба не бы сильны є нераз сішли ме там коровы пасты а ту наша сусідка Ішла до Ґорлиц як ішла з Ґорлиц то іш пастухы чули іщы дост далеко была а іщули запаху хліба бо она все хліб з Ґорлиц несла домів а тот хліб то такій якыс то мой чысто інций запах То уж ту ґадали то мароханя ту сусідка Дзядик там Паскоровы і тоты то ри о мароханя в Ґорлизє бы чуты хліба Нотаж може аж так барз далеко ні але ци они чули ци лем так істенк же гнеся хліб А што она несла до ґорлиц на продарли хто што міг хто нюс То яйця то масло то яфыры то малины то ягоды насберали на што ся дало каждій то дакы грибы то сушыли грибы при ній сухым продавали бы тог не было гроші то што ся дало продати тота кукуру ци когута вшытко до ґо ішло до Ґорлици Нот вшытко но но тут то як безліто туж осінь то на зиму каждый жебы нафты камфіны жебы было чым без зиму світити соли то уж было тоты дві річы то уж каждий задбал жебы на зиму мал Но то такє ружнечкы то такы на што домів требано Такых лахы то лем мало купували лем такы річы то што потрібне налож є аґітацийно за росы Як нам діцяпофа місі засбібай А діця пафаль там збінары з я на ци выкруча астали антизобі крутi А то хто іщы в такій селі был Дахто хто знал дакы шпец што си знал зробити Дглядате же переден тот ше Єту Михаля Тунішоловака то ін полотно робил Мал тоты кросна вірхня жмала ту свого того што полотно робил А Такы то были там до олі спущати то ішли до панкну і то і ту ходили люде Мали сме ту вірхни олі робил коваль Был ту коваль бо зараз туш того тоту полотна тотів тіж там тамкы То было трьох братів то они там і ковальство провадили такы быды Барз дібны єден пішол на захід з тых і він пошол такы лялькы якоси іх урухомил такы руж такы весіля вымысліл на такі дості І поставил нах то на пвіт такє зробил ситервинт то пошыл такє тоты тоты вахы ной такій старшый хлобил бый жытель пішу женати Такє тото пошол ішол якысий пан і тото виділ Но і пришол до не жебы му продал продавно але не знам якы ци му продал і ся пізнійше ним заінтересували владзы і вінор выставы руж не робил з того його кликали з тыма Лельками з тыма Наружны тоты такы як конкурсы выставы і мы платили за тото Він ту до нас колиси пришол мы ту пришли тоді было так трудного помаранча а він пришол і не знам Ци Стефан был мали ци хто він менима два помаранча і дає Думы такы зробили што одкаль де А він але жебы на выставі орізоплати мі і пішол ту віщы видіти своі стороны но ім ту пришол до Васной і помаранча тым давал Михаляк Ваньо Но то они полотно робили і там і в кужни і він на заході потім Юж бы на ренті ци не был іщы навет не знам докладні він тоты то він там як оповідал я там не виділа бы м не была але то было што видіти Як він тото пошыл то вояків ружны і то то то то то то то то то то то молотили ціпами хлопы тож такы ружны тоты рон туру робил колиси што ту люде робили він тото вшытко такє зробил такій театры Леркови А якы сте мали розрывкы вірхы Но ту діти ту нихто не мал ниякы ту розрывкы лялькы ту нихто не мал нихто не знал то ся самі діти робили комперя взяли шматку зыд голова і ту потімят зашдакы Даґди таку рештку кавалец полот але то было трудно бо як дакы было то на ваты то было барз трудно жебы даси на ляльку даждачого Но так ходили сме так по покы дахто Горниц даківы шмарил бо тут перше не было бляшаных лем такы глиняны гольці такы выпаляны не такы камінны лем такы тонькы выпаляны Но то ся котрій бабі горниц розбил но то вышмарили но то ішли діти зберали тото і си там тоты бабкы было там і сели на тоты накладали но такы Такы забавы ной грали тых тото така не звала ся баба таквадрат ся скакало і ся бривку пальцмі посувал дале хлопа тіж такого ся робило голову рукы ногы і тісным бривком ся так обскакувало то такы такы лем забавы были штоси самы діти вымусіли абы даґде дахто ім вказала так нихто не жаннит жадного того жадных забавок Старшыно такым молоды но то безден робили а на дуже молодых вечером млодже бо ту было бар дуже модже До ся посходили даде співали вечерами тот пожартували так ся сходили но такых телів зверне мал ничого Дєден вышол деси ся вказал на дві другій Хтоси там іщы і дошый такыма ґрупками Забавы робили там в Ґладышові Аж геттам то было три кілометры ту од нас то робили такы уж якы Не знам тілько там раз до рока робили таку правдиву забаву для цілого села но то там ішли Але была также хлопчыска намятам о дівчатиска До <unk>надцет років там ци до віснадцет там не мал права быти молодший на тій забаві штоты старшы мали палиці домі вшытко выганяли і найвышы там даде без выглядах то позозеро раз Но то весе як а ту верхні ту о мітестю они мали є в орґанкы тоты гармоніі кустну Они знали грати такє было слове сели но то молоды дакци часом неділю ся посходили нуты дод та медже до нас або де Дехто мал такє бойско бо то бойско мали підлогы в такых бойсках бо зимі зерно молотили то мусіло быти рівне чысто не было мати жадных дір ани бо як зерно молотилі то бы вшытку пішло по шпарах Но то хыжы нихто не дал бо то глином было хыжы Но то як будут танцувати і не было пляцу бо то люди дуже і в постелі єй ріжне но то до бойска Но то як было тепло но то там пішли до боіска і боіску там ся вытанцували та мали рівну підлогу никому не перешкаджали выгуляли ся або гуляли А хто грал ту мі тестю на орґанках а пінійше такій телеп был мал акордию Ном тіж на тім акорді Яні грал Ей ні ні Не знам до котри годины але до рана ні Трем рано стати каждый доко докосити то каждый мал руж занятя Но але іх властитель бо не позволит жебы му там быйскут гыг гыдораны ся товкли масы на зербі самі <unk>eo<unk>e моя Lan<unk>i А ці або за своє масы ці є та Андрівка Астрия Был Бортне Вільшня Лоловец Граб Ґладышів Долге Дешниця Ждыня Заладка Ізбы мысова незнаєма Одрехова перунка реґєтів Святкова велика тиляла Устя Волоскы Фльоринка Хырова Циклиньска Холя Чорне Шляхтовска Русь Щавник Ясюнка Там сме уж были На новы прогулькы запрашам як все в середу на девяту вечеру Наталия Малецка А як
![А Я[К]...? #29 - 19 IX 2012 - Вірхня](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/virhnja-i-chast_medium.webp)
![А Я[К]...? #29 - 19 IX 2012 - Вірхня](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/virhnja-i-chast_thumbnail.webp)