A Я[К]...? #108 - 23 IV 2014 - Вышоватка, волошскє право
Еп. 108

A Я[К]...? #108 - 23 IV 2014 - Вышоватка, волошскє право

•

Опис епізоду

Істория села Вышоватка і кус про волошскє право, на якым льокувано лемківскы села

Автоматычна транскрипция

Добру вечер або добриден в залежности од того де і коли одслухуєте тоту передачу витам Вас милы слухачы по великодных святах Маме в середу <unk> квітня годину <unk> вечер в радию Лем фм зачынаме проґрам а як І як все запрашам на коротку прогульку а як думам каждому придаст ся кусцьок посвяточного руху Днес находити будеме ся в підкарпатскым воєвідстві і його західній стіні в ґміні Крампна в селі Вышоватка То буде перша част в другій скупиме ся на волоскым праві Запрашам і милого слуханя Наталия Малецка нома Про днешнього героя жменичку інформаций можеме найти в книжці Опис ясельского повіту авторства отця Владислава Сарны Але нич перейдеме до самого села то послухайте як отец Сарна описувал руснацкых мешканців Вышолаткы та і інчых руснацкых сел ясельского повіту Руснакы сут звыкли середнього росту тонькы в пасі переважні о темнобронзовых або чорных волосях Русначкы мают переважні ясне волося або легко бронзовы Очы так в хлопів як і в баб сут переважні і ясны то є сині або зелены а темнійшы то легко бронзовы Кшталт тварин чысто оголеной є найчастійше выдолженый а обік того звыклі подолгу власти рідко округлый натоміст в баб стрічат ся найчастійше округлы твари При чім носы хлопів сут звыклі просты нерідко здаряют ся і меньше або більше задерты тоты задерты мают звыклі бабы Выраз твари спокійны лагідны ай можна думати же апатычный Руснакы з успособліня сут повільны спокійны і лагідны характеризуют ся розвагом в діяню більшом вытвалістю і навет в тякшым положыню тримают холодный спокій Хоц мают вроджену добродушніст жычливіст і сердечніст то коли хтоси іх образит стают ся памятливы запальчывы і готовы допустити ся найгіршого влаками бывают битныма вытрвалыма і карныма Еміґрацийний рух і медже нима можна было заобсервувати докладні од <unk> рока Руснакы занимают ся рільництвом холом худобы і овец на яр купуют рогатину на Мадярах головні і ловы выпасают іх літом а потім з озыском Продают Припомну так Руснаків описувал о Володислав Сарна в книжці Оп ясельского повіту Вышолатка до котрой днес заходиме оддалена є о <unk> кілометрів од Ясла <unk> кілометры од Змигороду і <unk> кілометрів од Крамной Долина в котрій розтігали ся за будовы хыж то долина потока Рияк до плыву Віслокы На схід од Вышолаткы была Гута Поляньска на полудни є Граб по західній стороні Радоцина і Долге а на пілночы село Жыдівскє Першы знаны записаны інформациі про Вышолатку бесідуют оні в <unk> році Поборовый реєстр выказує же в тым часі находило ся гын єдино Шолтискі Дворища і Пілволоского Такы самы даны сут в реєстрах з <unk> і <unk> рока Аж до ХХ столітя Вышоватка і околичны села входили в склад маєтку роду Стадницкых Од половины ХХ столітя краківскій підчаший Марек Стадницкій одступил част свого маєтку разом з Вышолатком своій жені Марі Здембіньскых од столітя тоты добра перешли в рукы любомірскых а наступні сємєньскых зо Славчыны Потім маєток купил Кыштоф Константи князь Вісньовіцкій Бевскій Воєвода Внучка Кыштофа Віснького Францишка Уршуля Вісньовєцка несла наступні тот маєток в дім Радзівілів през супружество з князьом Миколайом Радзівілом Радзівіл одступил з магородскы маєткы Юзефови Бобовскому тот з колей Станіславови Ґжжемскому По ним Знгородскы Добра разом з Вышолатком вертают в рукы стадницкых Серед наступных властителів Вышоваткы можна іщы вымінити барнрайнхерів зубрицкых Янковскых кунджічів левіцкых ци грабіну по туліцку зод в філі до Енді лем ляг май <unk>em філь дас ліси <unk>eati зацопту тренц дванад зве шляф твост дня што раз достучы люф єстрі пайна дівы Лем тыка з фуртов нас Фуру спряд я з має нове ці презитен <unk>eo<unk> <unk>ear<unk>er<unk>o<unk> З інвентаря мистовского ключа з <unk> рока можеме довідати ся же мылин на ріці Рияк яка од Бєщаду ся тягне стоіт на самым кінци села Будинок мылиньской хыжы як і самого мылина побудувано нанову Властительом млина был Іван Дайчышын Шолтис оддавал што рока чыншу тинфів <unk> За знесіня панщыны Вышолатка внесла заплату <unk> злотых і <unk> і <unk> короны Ґмінна Каса выносила <unk> короны Під конец ХХ столітя Вышолатка рахувала <unk> мешканців На дворскых обшырах не мешкал в тым часі нихто Меньшый маєток рахувал <unk> гектарі а маєток званий більшым <unk> гектарі На лісы припадало <unk> хектарів была то приватна власніст В меджевійну простор Вышоваткы выносил більше як <unk> і пвадратового кілометра Села подібной велькости на тот час то напримір Дубна Маційова Шквіртны Ци Дошниця Вышоватка рахувала <unk> хыж і <unk> мешканців Найменше серед выміненых сел о подібным просторі в Дубным было <unk> хыж і <unk> мешканців в Маційовій <unk> хыж і <unk> мешканців в Шквіртным <unk> хыж і <unk> селян а в Дышниці На тот сам простор были <unk> хыжы і <unk> селян Видиме зато же Вышоладка была найменше залюдненым селом серед місцевости о просторі меньше більше <unk> квадратовых кілометрів До <unk> рока Вышоладку записувано як вышоладка перед букву Д середині де як долге Потім змінено на Вышолатку перезбуквуте як тиханя В часі І світовой війны близко пілсела обавляючы ся репресий зо стороны австриятскых війск пішла на схід за высофуючыма ся росийскыма війсками близко піл села До Талергофу забраных остало <unk> особы з чого аж три вмерли в обозі В <unk> році праві ціле село <unk> осіб перешло на православія В селі в котрым до того часу не было церкви а грекокатоликы ходили до церкви в Грабі побудувано велику деревяну православну церков Будову закінчено зараз перед великодныма святми в <unk> році В третій ден свят <unk> мая одправлено святу Літурґію з процесійом Присутны были його мостьовы отец Штефан Пашкєвич і отец Константий Ґаврилков з Чорного як і разом з вірныма з Чорного Долгого і Липной пришли з процесьом подібно аж з грабу В роках <unk> функцию пароха справувал отец Мартин якій пішол наступні до Радоцины Про церков в Гушовадці можеме довідати ся кус більше з опису Церкви на підставі нотаткы з <unk> рока яка находит ся в Державным Архіві в Жышові Вушовадці Православна церков стильово барз Крас складат ся з высшой вежы храму вірных і низшого алтаря Церковя о трьох банях крытых бляхом бані о кшталті грушкы з літернями о нерівных велькостях і высокостях побудувана зрубово з мягкого дерева діло вежы о высокости штрьох метрів є ошалюваный дышками бокы вежы до высокости хелму покрыты сут ґонтами Бляшаный дах на храмів вірных і алтарів задертый середина церкви здемолювана полавы і підлогы выдерты ціле уряджыня церкви є в кавальцях Брак іконостасу і образів Хор є цілый Має прекрасну балюстраду згарні полтынаных дощок Церков як стильово є крас і повинна остати захоронена Церков находила ся поза пасом самого фронту але так як і в інчых припадках не ощадило єй німецкє війско Ошалюваня на зовню стало здерте а в часі війны війсковы німецкы власти урядили си в церкви Кіно для жолнів По закінчыню воєнных діянь куратором церкви установлено Андрия Сабата з грабу бо село Вышоватка є тепер порожнє і незамешкале дал воде рура во дал для <unk>em на <unk>em локім Ґольск Анта О по Церков в Вышовадці находила ся в хыжній части села Дзвін в церкви чути было подібно аж до грабу Будову і упосажыня церкви помогли закупити еміґранты з Америкы і інчы вірны православных парохіі в Польщы В <unk> році православна парохія в Шладці рахувала <unk> вірных В селі мешкало поза тым <unk> грекокатоликів Остаточні церков розобрано в роках <unk> на потребы пер Од <unk> р в селі была чытельня про світы єй ведучым был Іван Дзямба В <unk> році побудувано в Вышоватці Школу До того часу Дітора ходила ся вчыти до побого грабу Мешканці Вышоладкы были твердыма Русинами як самы ся окрисляли і ворого наставленыма до проукраіньскых народовых ідей В вересни <unk> р польскы одділы Народовой Обороны окопали ся довкола села Німці не заатакували але Словакы підышли верхом од границі і зачали острілювати Поляків але скоро ся выцофали Польскы одділы по пару днях одышли без валькы на пілніч По війні ціле село выселено до Радяньского Союзу <unk> осіб <unk> осіб якы остали в селі выселено на західній землі в <unk> році в околиці Браніла там де і мешканців грабу і долгого В сімдесятых роках обік Пеґєру в Вышолатці был обіст для увязненых заклад Карний В селі находят ся тепер понищены будинкы ПЕҐєру два камінны придорожны кресты Оба з <unk> рока а пониже автобусового пристанку є добрів тримана мурувана капличка з каменя одтинкувана і вкрыта ґонтом поставлена в <unk> році Докладне місце по церкви і грекокатолицкым цмонтері є тяжкє до окрисліня велика част того обшыру остала выасфальтувана і загороджена Місце якє означено таблицьом як цмонтір лемківского села Вышоватка то правдоподібні східня част православного цмонтеря якє заложено в тридцетых роках ХХ столітя Решта цмонтеря є знищена Назвиска Вышоватчан якы з Йосифиньскых метрик вынашол Іван Красовскій то Адам Чак Бабяк Балаш Валько Войма Гавізяк Ганчовскій Гычка Жыдяк Котырга Малько Маслий Микуляк Парило Пастирак Пиртко присташ рыхвальскій романчак Синиця Федорик Чура Праві за каждым разом коли през тых понад <unk> одтинків бесідувалам о найстаршій записаній істориі лемківскых сел появляло ся окрисліня волоскє право село волоского права бесідувалам же село основано на волоскым праві же наступила друга локация за німецкого на волоскє право Што докладні означало волоскє право што то было Постарам ся вам тепер дакус шырше приближыти тото понятя Волоскє право так загальні детермінувало розвиток даного села мало влияня на внутрішні і зовнішні адміністрацийны ци судовы системы Волоскє право было осадничым правом сконструваным по вылучыню Руси в <unk> році през короля Казімєжа Великого коли в границях польского королівства нашли ся тяжкодоступны гористы обшыри Карпат і іх погіря Што вартат підкрислити осадничый трип під якій сконструювано волоскє право мало радше соспільний а не етнічний характер Окрисліня Волохів обиймує ріжны етнічны ґрупы якы замешкували Пірвотньобалканьскій Піострів і обшыри Днешньой Румуніі і Молдавіі В карпатскым осадничым процесі назва Волох стала ся окрисліньом пастырской людности кочовничой або пілкочовничой ґрупы осаджаной в пізным середвічы вздолж Карпат котрой етноґенеза є цілый час предметом досліджынь і дискусий Ідентифікация волосского права операт ся на пару характеристичных для него інституциях Перша з них то інституция князя і адміністрацийна єдностка яка з ней выникала князівства ІІ то краіна а третя тіж специфічна для веского права двоінстанцийний судовий систем званий стругами і роками Ґенеза волоского Обычаю доднешнього дня не остала остаточні розпознана Найбільше контроверсий серед дослідників родит свіданя ци систем тот є балканьскым імпортом ци місцевом модифікацийом німецкого і руского права достосуваном до гірскых варунків і пастырского ґаздуваня Найбарже типовы інституциі того права а і найблизшы його аналоґіі находят ся на обшыри цілых Балканів Подібні як на карпаторускым обшыри головом волоского заселяня был князь якій полнил тіж функцию судді Функцию тоту перенимало ся звідця на сина Варамошу Потверджено тіж істніня функций князя Долины якій заряджал парунадцетома селами што є одповідником волоского права на карпаторускым обшыри краіны Наступным спільным елементом сут тзв зборовы і струнґовы суды а є то понадсельскій судовый систем якій діял в обрубі даной краіны Вертаючы до опису самого волоского права то найбарже для него типова была інституция князя В історичных джерелах найдеме тіж записы княж князо князон княз або кнес Функцию князя Отримувало ся в рамах вынагороджыня трудів звязаных з осаджаньом села головні збераня осадників і на підставі локацийных привілеів од властителя землі ци то короля ци єпискупів Князь был одповідником шолтыса а князівство одповідником шолтыства Заданьом князя было побераня належности для властителя зимского маєтку в якє входило село справуваня судовой влады на обшыри громады пильнуваня порядку медже інчыма над експлюатацийом спільных для краіны лісів а іщы пильнуваня границ і війскова мобілізация Економічні Князь стоял найліпше в цілым селі мало вельо привілеів а і більше землі і выникало то з трудів понесеных през нього або його предків зато же функция князя з його привілеями переходила звідся на сина Осаджаня ци зване інакше люкуваня села Полігало то головні на спроваджаню осадників з заграниці або з інчых старшых істнуючых уж сел осаджаню іх на місци і выділяню ім парцелі на ґаздуваня і будову хыжы Од ХХ столітя появила ся практика вношыня оплат през князя для земского властителя напр старости І была то так звана локацийна оплата Завдякы тому князь ставал ся практичні властительом переказаного му обшыри підхльокуваня села Міг ним диспонувати і заряджати без формальной згоды высшых інстанций мож на заказаны ра Князівства были переказуваны з поколіня на поколіня але звыклі допущены до того были сынове з так званого правого ложа І што цікаве то не найстарший а наймолодший син обіймувал князьовство Практычні николи не здаряло ся жебы то бабы были сукцесорками князьовств што одріжняло волоскє право од німецкого друга по князьовстві характеристична для волоского права єдностка то краіна окрислена інакше крайом або кресом Было то штоси в роді понадсельской спільноты Громады якы входили в склад краін могли быти скуплены в єдным місци або розпрошены на більшым просторі і одділены селами якы функцийонували подля інчого як волоскє право Раз на якысий час але реґулярні одбывали ся тзв рокы волоскы сесиі зобраня і струнґы То є стрічы на котрых розстрігано судовы справы зберано належности і омавляно важны для громады квестиі ци проблемы Коли села находили ся в маєтку короля його особу репрезентувал на струнгах староста На челі суду был князь некотры записы бесідуют наведже суды одбывали ся в його хыжы Князьові в судах товаришыли присяжникы званы вічниками і сусідове тым окрислиньом называно членів сельской громады І так згрубша выглядала орґанізация волоского права в днешнім одтинку то буде уж вшытко Было мі барз мило же выслухали з того до кінця і же находите ся серед тых свяченых люди для котрых важным є пошырюваня свого знаня і познаваня нашой істориі Наступна вандрівка ґеоґрафічно історичныма стежками Лемковины і єй особливости як все о тыжден в радию Лем фм запрашам Наталия Малецка што ЛіГ фар