Історя села Жыдівскє і пару слів про особу і творчіст Івана Желема
Автоматычна транскрипция
жеб році парафію в ізбах візитувал архієпископ галицкій Йосиф Симбратович Незнайома на околицю знана была яко місци арма мстола подібні як лемківка нашла бы ся під водом А так направду то заландруєме до Заладкы Рыманівской Як вспоминают селяне єдной ночы Ждыняне забрали дзвоны і закопали іх деси так Там смо уж были На новы прогулькы запрашам як псе в середу на девят вечеру Наталия Малецка А як Добрыден витат вас Наталия Малецка в проґрамі а як радия ЛЕМ фм Тыжден тому были сме в Дошні было тіж про найзнаменитшого Дровняка Епі Днес далі перебывати будеме в підкарпатскым воєвідстві і кус історичных інформаций доідати ся про жыдівскє В кругу буквы нишнього одтинка позостає тіж перший музичний перерывник польскій Хор заспіват про жіноче свято Запрашам на <unk> одтинок а як Я прошу што спаровати Бо проси соті тілько прибо найчысті совілливі Юми тотра моєстра то выливі ювілейні Я просуноґесто горнит го ци выды Моцюр до його цю Так розселюме сті мили мі мили ві завтра мыєт Я прошу сподарос Якы Выпросила шты Цого Жыдівскє найдеме в підкарпатскым в ясельскым повіті і в ґміні Крампна Є то єдно з найстаршых сел на Лемковині В записках появлят ся уж в <unk> році Початкова назва села кузріжнит ся од теперішньой товды записувана была яко Жыдовці а з кінцьом ХХ стыдовец Перша взмінка походит з <unk> рока родина Войшків продала єй в товды знаным уж там купцям сел лемківскых родині Стадницкых потім жыдовскє было в руках Димбіньскых і в столітю Левіцкых Назва села походит правдоподібні од жыдівского державцы Жыдом не вільно было мати землі на власніст для того мусіли єй державыти Надграничны варункы не сприяли розвиткови села скоро В <unk> і <unk> році было там лем єдно волоскє дворище і єдно шолтискє Был то правдоподібно початок другой колонізацийных фалі в селі але хыбаль дост слабой бо в <unk> році сут там допіро два валаскы ваны Жыдівскє находит ся в долині потока Крампна при колишнім гандльовым шляку котрый провадил зо Знгорода до Зборова Бардийова і Прешова на Словациі ВХ столітю село рахувало уж понад <unk> селян медже нима родину Ярошів Ласків Воймів Гаврыляків ковалів когутів Кондратиків Сквіршків Тымчышів Тиганинів Петриляків Петришаків по дві родины Вельґос Фрицкій Чыманович Кулик Оренчык і Семанчанку по три родины Троць Арден і Біргала а по штырі Стех і Корба бра Мы по біжных был не В <unk> році през село премашерували царскы війска котры ішли на угры де выбухло повстаня Єден з селянів мал ся подібно міцно заслужыти в помочы при Перемаршу а был то Михайло Константинович за своі заслугы одзначеного важным царскым Ордером Золотым Крестом Його отец был особом духовном а мати Мария Лапницка походила з сусідньой Дишниці Під конец ХХ столітя в селі мешкало уж понад <unk> грекокатоликів і <unk> Жыдів Село належало до грекокатолицкой парахіі в Тихані В <unk> р в звязку з ґорлицком операцийом села Тиханя і Жыдівскє зостали цілковито знищены Перед І світовом війном село рахувало аж <unk> селян по війні уж лем <unk> скількіст хыж з понад <unk> зменчыла ся до <unk> В селі мешкала єдна жыдівска родина і єдна польска Ґайового котрий початково працувал в храбіовскых лісах потім до <unk> рока Жыдівскых а по другій світовій війні в лісах Паньствовых Простор села в Меджеліню выносил понад <unk> кілометрів квадратовых Село жыдівскє не можна было зарахувати до тых богатшых землі были гын слабовроджайны і на додаток тяжкодоступны Ґаздове прібували управляти землю Єднак з марныма ефектами для того жыдевяньскы Ґаздове годували дуже червеной худобы і дуже овец Для села тяжкым періодом был час ІІ світовой войны а предовшыткым рокы <unk> В часі Дукєвской Бітвы <unk> вересня <unk> р в район жыдівского передостал ся совітскій І корпус Кавалерий Ґвартиі його заданьом было получыня ся з силами совітскых повстанців по другій стороні границі Німці вересня одтяли можливіст верніня корпусови котрый вальчыл в окружыню в районі села і переміщал ся покус на схід Воякы Червеной Арміі получыли ся з інчыма одділами аж <unk> вересня в околицях Тилявы Жыдівскє остало в німецкых руках до січня <unk> р Люде жебы ся ратувати втікали оддамали напримір до Ґладышова і дале жебы перезимувати перечекати тот тяжкій час і як ся вчаст вернути до ся Але по війні вказало ся же в селі лишыло ся лем пару барз знищеных хыж в звязку з тым на яр і літом векша част Лемків з жыдівского выіхала на радяньску Украіну Заохочаны аґітациями поклали великы надіі на ным місци котре представляне было як місце богатого і спокійного жытя Як знаме казало ся інакше тых пару родин котры остали в <unk> році безвзглядно переселено Ту вельо і вельо і вельо палві давте і двер мой двер мой двер мом пенса мал ли то модо біри пара панарка варта мали то радо ля Деридор Ґарида Нотеґо Япырба вчасла ґародия Не солева а юнакы Бендитом ягоділа Ліасу ґе асистен Парати ґандеками а не море В селі была прекрасна грекокатолицка церков під покровом Вознесіня господнього выбудувана правдоподібні на початку ХХ столітя хоц не выключат ся скоршого датуваня храму знищена в часі ІІ світовой войны розобрана на початку пятцетых років Была то невелика деревяна церков о архаічным выгляді дводільна з низком слуповом вежом од західньой стороны Алтар і храм вірных накрыты были каленицьовыма дахами ціліст даху вкрыта ґонтом стіны ошалюваны дошками В <unk> році на сусіднім пляцу выбудувано нову церков А в звязку з тым же в <unk> році част селян перешла на православну Віру в <unk> выбудувану в селі <unk> церков З реляциі Михала Кыдчака знаме же был то великій храм розмірами подібний до церкви в Бортным Церков была деревяна тридільна вкрыта каленицьовым дахом з бляхы Мала выдатны бані над алтарьом і храмом вірных Жыдівскє не мало свого православного духовного обслугіване было перез його мостя Стефані В <unk> році в селі было <unk> православных вірных Зо старом грекокатолицком церком вяже ся істория котра не позвалит заснути обонятно На осін <unk> рока одділы польского войска часто ховали ся в ріжных місцях жебы выслідити невеликы одділы УПА Єдного разу одділ війска сховал ся в порожній хыжы недалеко істнуючой іщы церкви Наглі серед ночы вышла в ясности процесия на біло облеченых люди і при прекрасным співі в языку незрозумілым для вояків три раз обышла церков докола Потім ціла процеся вернула до церкви вшытко втихло а ясніст згасла Рано коли воякы пішли справдити што діяло ся в церкви не нашли найменшого сліду присутности люди Вояків было семох а шестьох з них виділо описуваны выдаріня Што іщы барже підкрислят драматичніст той істориі то факт же в роках сімдесятых Єден туриста котрый затримал ся в околици де стояла церков вечером разом з женом і дітьми виділи як нибы зпод землі выросла церков з котрой так як і за попереднім разом вышла процесия на біло облеченых люди при великій ясности і злуках церковного дзвону обышла три разы церков потім одправлено службу і нараз вшытко втихло і выгасло Опис церкви вынуреной з під землі згаджал ся в <unk> процентах з єй фактичным колишнім выглядом т По ІІ світовій війні захованы будинкы і церкви улегли знищыню а село нашло ся під топіхом тзв ПеґІв цилі паньствового господарства рольного През якысий час в селі містила ся навет філя Вязниці Гнеска село є праві незамешкане і повіч медже оздоблене былыма будутками Хто хце достереже тіж пару інтересуючых памяток з прошлости Ідучы дорогом од стороны Тихані по правій стороні натрафиме на двокондиґнацийну мурувану капличку з <unk> рока По <unk> метрах стоіт друга капличка а іщы дале желівный Крест з <unk> р Недалеко перед мостом на Крампну ідучы од грабу по лівій стороні дорогы на заросненій уці є старый цмонтір з камінныма помниками Сут там просты різблены камінны фиґуры Ісуса Христа на Кресті і Прекрасный Цокіл з трьома пласкорізбами святой Варвары Божой Матеры і святого Йоана В тым місци тіж стояла стара деревяна грекокатолицка церков Цмонтір в <unk> році выремонтувало Стоваришыня Маґурич Місце по Нівшій грекокатолицкій церкви находит ся на піл ніч од цмонтеря серед Старых Лип Найдеме там тіж парунадцет нагробків з початку ХХ столітя Недалеко цмонтеря свій початок має окружуюча жыдівску кычеру едукацийна стежка імени зоолоґа професора Яна Непомуцена Рафіньского Жыл він в роках <unk> циґанка сеа ма Яс ма любил Собором оче єдино а фым терадлю Само гы моє очім засвойо серкаса марас З жыдівского перенесеме ся до Лапенного Особливіст котрій днес ся призриме належыт до поколіня переселенців на Украіну з <unk> рока Поколіня вродженого на рідній землі вкорененого в Карпаты але котрого жытя на все назначене было тугом і больом за своім Єдным з представників того поколіня котрий жытю по траґедиі выселіня дал артистичний выраз є Іван Желем писатель публициста діяч Іван Желем вродил ся <unk> квітня <unk> рока в селі Лапенне коло Ґорлиц Початкову школу закінчыл в рідным селі В <unk> році Желем вступил до ґорлицкой ґімназиі і замешкал в тамтышній Рускій Бурсі котра стала ся му другым домом То в Бурсі уформувал ся світопогляд молодого хлопця його лемківскій патріотизм знаня рідной істориі і культуры ІІ світова війна перерыват желемову едукацию Найперше смерт мамы змушат го помочы няньови в ґаздівці а пак Німці заберают го на примусовы роботы до Німеччыны де остає до кінця війны В <unk> році же лем обняты примусово добровільным выселіньом выізджат на Украіну Найперше до ворошылоградской области потім подібні як і векшіст выселенців вертат до Галичыный і оселят ся разом з няньом і сестром в Самборі Ту працуючы в торговли кінчыт середню школу на студиі і дедалювала дозоло Ветеринарийного Інституту Як раз є то період сталиньскых репресий Неслушні обвиненый остає желен вывезений на далеку пілніч до Комі де през шіст років робит в лісовых лаґах По смерти Сталіна наступує регабілітация Желем вертат до Борислава Кінчыт студиі во Львові закладат родину зачынат фахову роботу ветеринаря Найперше працує в околицях Львова потім в мясокомбінаті во Львові рівноле до фаховой роботы розвиват желем літературну творчіст На жаль несподівана смерт заберат го спомедже жывых в полни творчых сил коли во власным переконаню не написал іщы головного твору свого жытя Вмерат <unk> вересня <unk> рока во Львові похованый є на яньскым цмонтері де скорше спочыли Ваня Гунянка Роман Суболевскій і дуже інчых знаменитых Лемків муфункы і кого сума діафы снопла близику те умціди сіляти Е позвоза мы Ци мусиме ґеном репонс голити там Та не букветля Ли сут кооса та не гы узієм сотни іме туле ге ге Тане куклены Тане сут то осы Тане купле матоля ге ге ге га приколе Та не купли Тане куматы Тани польота покан пат одбу ся там пат одбу ся п Літературний доробок Івана Желема треба зарахувати до найзнаменитшых осягнінь сучасной лемківской літературы Писал він вершы оповіданя новелі гуморескы ескізы публицистичны і критично літературны дописы Друкувал іх на лемківскій сторінці і в лемківскых еміґрацийных выданях Част тых творів написал по лемківскы част по украіньскы Належал до тых выселенців котры не забыли рідной бесіды і до кінця жытя барз в Правні послухівал ся ньом не лем в бесіді але тіж в писмовій формі Його творчіст оддзеркалят вражливіст выпликаной в природным лемківскым просторі душы єй любов і тугу за тым простором Дрібны прозовы формы желема выріжняют ся своєрідным барз страфным і глубоко одданым кольоритом лемківского жытя представленого найчастійше в гумористичных веселых несподіваных ситуациях Писаны лемківском бесідом жывом сочыстом полном забытых уж низка лексикальных і фразеолоґічных форм мают они не лем артистичну але тіж етноґрафічно познавчу вартіст В своіх творах затримал желем жытя давной Лемковины єма для нього як Аркадия утраченый рай найдорожше місце на світі В прозі желем представлят іх в спосіб жывий веселий натоміст в поезиі спомины назначены сут дугом смутком жальом і любовьом Жалем уважаный є на рівни з Іваном Головчаком за творцю напряму Тугы за утраченым в сучасній лемківскій поезиі В поезиі желем видно його великє очытаня і літературну ерудицию Не да не было Іванови Желемови николи по <unk> році приіхати на Лемковину до рідного лапинного Вмер скорше як отворили ся можливости свобідного приізду Лишыл по собі великє богатство оповідань новель гуморесок вершів поем ци дописів ноты Я отвару і моі сердей по моє не думайно твоє лем думнайно є но ти будеме гедно н думу што нона не одим ждого на сукы зуцку здалека одим ой серденько моє не думайной на єдно ци будеме єдной майно єдно ти буде е нашы здале о шу другій і подаєм о єсте не думайно двоє лем най новенбуде ани Выйде моє майно моне лем майно неба То вшытко на днес Дякую Наталия Малецка Андрівка Астрия Быґів Бортне Вільшня Лоловец Граб Ґладышів Долге Дешниця Ждыня Заладка ізбы місцова незнаєма Одрехова Перунка Переґєтів Святкова велика тиляла Устя Волоскє Фльоринка Охырова Циклиньска Воля Чорне Шляхтовска Русь Щавник Ясюнка Там смо уж были На новы прогулькы запрашам як все в середу на девяту вечеру Наталия Малецка А як