А Я[К]...? #55 - 3 IV 2013 - Зубрик, Злоцкє, о. Злупко Андрий
•
Опис епізоду
Істория сел Зубрик, Злоцкє і кус про отця Злупко Андря щ бывшого парога Ґладышова
Автоматычна транскрипция
Лемкы лем Добры вечір Слухате власні <unk> лемківского радия ЛЕМ фм і то радийо Руской Бурсы з Ґорлиц Я ся называм Наталия Малецка і перез найблизше парудесят минут буду Вам товаришыла бо власні зачынат ся проґрам А як третя сері І третій раз сме уж при букві ЗЕТ Наша штотыжнова прогулька обскочыла уж два села той буквы Заладку Риманівску і Зындранову Познали сме тіж в попередніх одтинках дві особливости Лемковины буквы З якыма сут панове Зволиньскій Ярослав і Зіліньскій Іван Тыжден тому затримали сме ся на західній Лемковині і тамтіж остаєме Днес маме середу <unk> квітня <unk> р годину <unk> вечером Зачынаме вандруваня при звуках пісні ансамблю <unk>I Айде і бытаі джерей Василі Сомвор ти рата осатіє пыні Айдей бытаі джерей Василі Смортышты рата осатіє плишты рабами осатіє плині айдей быта дже Васи Браі Усефіє Муйвы дий бытаі Осефіє былі бытаі діджей Василі Свисефіє буйни святами Юсефіє піні айбы бытаі джересты ратами осефіє пыіє праі Усефіє мы Смердела фанелю затій опливорыла Фелюпа затів о заблина має купан О забили баче Як бесідувалам во впроваджыню затримуєме ся днес на західній Лемковині на обшыри колишнього мушыньского ключа краківскых бискупів а то зато же оба села якы познаме локуваны буде в подібным окресі в часі коли на тым терені фунґувала тзв мужыньска держава Перше з сел льокуване было <unk> січня <unk> р і было то село Зубрик Привілей на льокуваня села отримал Шолтис Федор І село має дату локуваня <unk> лютого <unk> р а осадцом был щалыньскій шолтис Іван Маковиця Село то Злоцкє Як може памятати з попереднього одтинка зубрик находит ся близко Жевє Стола зато і по сусідскы є до великого і малого Суліна по словацкій границі ци велькой і малой верхомлі по польскій З колиі Злоцкє тіж невельодлене од зубрыка днесуш част Мушыны Находило ся близко Леґналы Милика Шчавника і Астрябика Шолтис Федор Мал осадити в долині над Попрадом семох кмітів на трьох четвертых ролі Шолтис зубрика міг ходувати <unk> неоподаткуваных голев а яко оплату вносил єдну уцю або барана Зубрик осаджену на полудньово західніх убочах зубрицкого верху над зубрицкым потоком Правдоподібні з Зубрика походил Микута Зубрицкій якій осадил за привілейом кардинала Разівіла сусідню верхомну велику Была в селі Деревяна церков під покровом св Євангелисты Лукы але в <unk> році выбудувано нову мурувану під тым самым покровительом Під конец ХХ ст в селі было <unk> хыж і <unk> мешканців <unk> хлопів і <unk> бабы з чого грекокатолицкых парафіян было <unk> Селян римокатолицкого обряду было <unk> Початково належали до парафіі в Мушыні а потім уж до сусідньой Верхомли Часто єднак на недільны одправы ходили до церкви в своім селі Раз на три тыжні приізджал його мост з Жыґєстола Церков Зубрику была филияльном церков церкви в Джекєстові Мешкала тіж в Зубрику єдна жыдівска родина Упосажыня зубрицкой церкви выносило <unk> моргів орного поля дві моргы лук і <unk> моргів пастіск а для припомніня додам же єдна морга то нанешнє в приближыню піктара В другій половині XIX столітя отворено в зубрыку триклясову школу Учытель был як то звыклі бывало од вшыткого Вчыл і рахунків і языка новых реліґіі діяла в зубрику Кузня Оліярня Былсклеп і корчма Діяло тіж Товариство Тверезлости В <unk> році рахувало <unk> членів Підставовым занятьом люди была управа поля і ходовля пару селян робило в Тартаку в Пілнічній і колейовых закладах в Новым Санчы лаґа ті за гоє раса на тєля не да нема говти далі безмурают Не ґаму де нема ці донайте місця супер сутра мулятати сміляйте си хотя сутра мулята Свірайте свірай само занагатвує єр його самотя заєдно смові знам даз утра дале по <unk> трафіце далеко супер судра плакати ці долі Звір ну тя супер судра блакати фы а коне Раса на што нучас плаче плаче вірве сутра ґіцю самы зна Де волиґаме пита За што ночаст плаче плаче біцу сама знай ціґоні звіральцы міс Людя суперети Сутра плакаті ціґоні Світы місы ло ця суперва ті сутра пулакати но цяс супервати сутра пулакати но цяс супервати сутра пулакати В серпни <unk> рока покликано до війска <unk> осіб з Зубрыка Одраз в вересни по переграных боях част вернула одраз з Румуніі а некотры дотерли аж до Анґлиі і арміі ґенерала Андерса Під конец війны по близкых Лісах зачала активні діяти партизантка В часі першого етапу выіздів до Радяньского Союзу з Зубрика выіхало праві <unk> родин Пару лишыло ся в селі мале як з нами і іх не оминуло выселіня в <unk> році Серед селян є переказ же назва села має ся выводити од богатого властителя тых земель пана Зубрицкого А згідні з другым переказом в єдній з поблизкых Яскынь мают находити ся рільничы нарядя і людскы косты серед віча На старан цмонтері заховали ся решткы мурку а новий находит ся при церкви і огородженый єм мурком з каменя Можна найти на ним пару забытковых помників з каменя Повысше того цмонтеря є цмонтір холеричный але сліды по ним піш ся чысто затерли В зубрику лишыло ся іщы сім передвоєнных деревяных кыж Може дакотра з них належала до власти колишніх селян Зубрика астрапского бугуского братика выростка кондрата куча Микытяка Микуляка Павлика Пареляка Спільчака Тимура Типрака Траґара ци Халуба Тай было в зубрику А ци в Зоцкым было Да як інакше хоціньте самы Зводкє находит ся в долині двох потоків Чавника і Злоцкого три кілометры од Мушыны Зато днес село то остало адміністрацийні узнане яко част того міста Злоцкє має свою церков велику деревяну посвячену в <unk> році в тым часі парохом был отец Михал Мохнацкій Потім дужбастырску послугу справувал м ін отец Йоан Парелович ци отец Іван Тидавскій До парафі в Злоцкым належала іщы церков Щавнику і церков в Астрябику Платня Дяка на села Щавникі Злоцкє выносила <unk> корон а Астрявик платил додатково <unk> корон Селяне римокатолицкого обряду Костел мали Мушыні і там парохом был о Йосиф Ґабор Каждым зо сел котры належали до парафіі Злоцкым діяла осібно громадска каса Діяло тіж вельо братств братство св Володимиря Апостольской молитвы неустаючой помочы пречыстой дівы Мариі і братство святого отця Миколая Діяли тіж Кооперативы Лемко Зоря і Яворина підпорядкуваны кооператиі во Варшаві Были тіж дві чытельні Просвіта і чытельня імени Качковского До суду Податкового Уряду і на почту зо Злоцкого треба было ходити до Поблизкой Мушыны Там тіж была найблизша колейова стация телефон і телеґраф В роках ХХ столітя Злоцкє рахувало <unk> хыж і <unk> селян хлопів і <unk> баб з чого было <unk> грекокатоликів Римокатоликів і <unk> Жыдів А уж в Меджевіню в селі мешкали <unk> польскы родины жыдівскы і <unk> циґаньскых Полякы провадили млен і працували на державных посадах в лісі на колеі Єден з Жыдів занимал ся столярством другій гандлювал Медже інчыма скупувал од місцевых молоко і возил го до Крениці для курациюшы але і в самым Злоцкым находят ся джерела з мінеральном водом што надало сел зровисковый характер Іхні воды стосуваны сут при лічыню жодів жолутка і єліт Заміст неприємной жолтковой темы штоси приємного для уха Пісня За кумовом хыжом ансамбль Серенча Года домівого соляму За ґлумом хыжом За ґлумом кыжом ди росла Беза Не моду співати не моду співати боміш хыжом за думом хыжом писла чытан ка не мод співати не мод співати бомби де я ся Новіла а ясоло кума а ясоло кума да вости і мила Ґеоґрафічно історичный словник королівства польского авторства Сулімірского так описує мешканців Злоцкого Людніст має тип волоскій смагу скору очы і лолося чорны В Злоцкым Мешкал Барна Брунарскій Ґаль Гопий Граб Ковальчык Колічко Кощак Крайняк Лохник Макух Маркович Ментик Мошыряк Носаль Токар Токарчык Федорчак Фель Цомбляк Шелеп Ш і Яценик Циґане якы мешкали в Суцкым занимали ся натуральні ковальством і очывидно музыкуваньом Анґажувано іх адже до граня в тракті державных свят як наприм св мая В селі были дрібны заклады діял тартак пониже оліярня а іщы в повоєнных роках діяла тіж Циглярня і были два мылины В роках <unk> Злоцкє нашло ся під влиянями украіньской пропаґанды а одповідал зато головні його мост о Качмар На його місце пришол з колеі омбратович Ближе з Украінцями місцевы Лемкы маличніст в часі німецкой окупациі На граници Злоцкого і Мушыны зостала зорґанізувана пляцівка украіньской поліциі Векша ґрупа Украінців зо Сходу привела до села при кінци війны коли втікали перед Червеном Армім Німці закватрували іх в провізоричных бараках де были фатальны варункы мешканьовы гіґієнічны пшелеякы Престо зачал шырити ся тифуз В дезінфекцийных цілях Німці сыпали там велику скількіст хльору Вельо Украінців вмерло ци то схвороты ци тот зотрутя казами Місцевы твердили же Німці зробили то з розмыслом По вызволіню по лісах укрывала ся ґрупа Украінців а в селі зорґанізувано посторунок польского війска В єдній з потичок медже Поляками а Украінцями зостал застріленый польскій поручник війска В <unk> році мали місце выселіня В Звоцкым барз інтенсывні намавляно до выізду до Радяньского Союзу Три раз на ден приізджали росийскы комісаре і орґанізували специяльны зобраня для місцевых Іх аґітация і обітниці были так скутечны же на выізд здецидувало ся правити ціле село Лишыло ся лем <unk> родин в тым три циґаньскы На місце по опущеных хыжах зачала проходити польска людніст з околиц Машковиц Старого Санча і Лонска В <unk> выселено тоты лемківскы родины якы не выіхали до Союзу а мішаны польско лемківскы родины лишено На новы пусты місця зачали приходити з колеі осадникы з Лімановой а тоты хыжы якы были порожні переняла ґміна війт розпочал гандлюваня розбераныма будинками худобом чым ся дало В <unk> році село Злоцкє остало прилучене до Мушыны і на місци зачато будувати уздровисковы домы і пенсийонаты Над долином двох потоків чомника злоцкого выріжнят ся деревяна церков під покровом святого Димитрия Днес ужыткувана як костел під покровом Народжыня Пресвятой Богородиці Є то будовля епіґональна орієнтувана на пляні креста Алтар замкненый трібічні При притворі вежа стіны ошалюваны дошками Дахы сут каленицьовы і крыты бляхом Над храмом вірных є велика баня поміщена на осмовічным тамбурі Тамбур є то окрисліня вельобічной циліндричны підбудовы вбамі в середині єдиній алтар є на стінах розмалюваный Найдеме гын тіж комплетный іконостас з I половины XXI столітя авторства Антонього і Михала Боґданьскых Церков окружує вінец дерев і камінный мурок На цмонтері за церквом лишыло ся іщы пару нагробных помників з перш половины XX столітя Серед деревяных крестів выріжнят ся великій Крест поставленый яко памятка <unk>літя Крещеня Руси Початково церков усутувана была в людскым інчым місци непамятку поставлено на церковску крест Обіґ єцмонтір але днес неє по ним ниякых слібів Ужыткуваный є як ука Є тіж в селі Цмонтір тзв холеричний де ховано люди вмерых на кажду епідемічну хвороту На граници злоткого зо ставником ци Астрабиком вознесены сут невеликы капличкы заґо Мыко рома Ґурума ґубар гырума юбаж кет сяю на цю тыру тяжке тсяю ны цю ты матине Юма Юба Юрум ма бы шту мамо Ям багтами ся алесо В перві чули сте пісню з заґайом Мако Рома ансамблю Добш Дуб В другій части проґраму запрашам до выслуханя істориі отця Андрия з Лубкы якій перез долгы рокы дуж пастерювал в Ґладышові Отец Андрий Злубко вродил ся <unk> жолтня <unk> р в Тырнавці Ґімназиюм скінчыл в Дрогобичу де стрітила го І Світова війна Охочо затягнул ся до війска На фронті перебывал аж <unk> років найперше в австро угорскій арміі а потім прилучыл ся до борбиловільну Украіну в украіньскій галицкій арміі Был раненый аж <unk> разин Одламок кулі в коліні унеможливил му потім на свобідне порушаня ся Лікуваня одбывал на уграх а потім здецидувал ся на обраня новой дорогы жытя Скінчыл Грекокатолицкы семінарі в Перемышли В <unk> році остал высвячений а два рокы пізнійше достал свою першу парафію В Ґладышові Там в звязку з тым же церков в тракті війны остала спалена людніст молила ся в малій каплиці отец Злупко заініциювал помыс будовы новой церкви занял ся збераньом грошы серед селян стягнул майстір з Гуцульщыны і в <unk> р поставлено в Ґладышові на новым місци нову церков Провадил реліґію в школі і тіж спілорґанізувал дошкаляючы курсы для ґаздів В часі окупациі в звязку з тым же бесідувал по німецкы добрі доґадувал ся з окупантами Остал єдным з трьох вікарюшы покликаных през адміністратора Апостольской адміністрациі Лемковины допомочы при заряджаню окрисленым обшыром в трахті воєнных діянь <unk> квітня <unk> р пряма з Польщы кардинал Льонд мянувал отця з Лубку ґенеральным вікариюшом В звязку зо штораз гіршым станом здоровля трафил до шпиталя в Кракові В тым часі выселено вшыткых Лемків з Ґладышова Част з них трафила до Косто Млоків на заході і там тіж поіхал отец Лубко по скінченій Кураці Дуж пастювал до самой смерти Поховано го в Костомотах на похороні присутных было вельо його мостів а стараньом його парафян коли можна было вертати до свого села десят років пізнійше ексхумувано тіло і поховано го на цмонтері в Ґладишові Але як запамятал ся отец Любко серед самых парафіян Послухайте о отцю злупку оповідати будут моі баба Мария Тюрик з Ґладышова Бабцю а памятате такого ксєндза злупко Памятам Не знам в котрім році він ту приіхал бо я і кым запамятала той шту был Але він правду подіме же походит з стернавок Як ту приіхал то зо собом привюз такій Родзяньство были сироты сестер з братом там хыстер на оканой забрал іх зо собом як ту пишу на пара і они в нього были тот браты был в ґазівці або і мал тут же гектари поля дуже ліса він был ту вельо страшнівачым то мал кухаркы суіл но тот тот хлопчычко то робил а тота дівчына то была такомы покоівком В нього там нього убрана елеґанцко так Богато єй розказувала там бо він был кулявый не міг доходити то на таком чом был кулярий был на войні як был ранний і як вернул з войска не мал де быти што сє там єй і ту пришли завсєнбыл Довас до Ґладишного до Ґладыша Туба його перша парафіяі Але Ной ся там опінію но він ся лічыл як ту был з богатыма лем А такы біднійшы люди то він тото він його дня він терактувал так нияк не терактувал нов не лічыл ся з бідныма Австы з ним мали реліґію на проґете чыталькты орку Діти мали реліґію але його ся так бояли діти што якых хлопшыска якы ішли дослішыли з попелу такы мішкы Леч мішок сившыл і попел сыпували і си господин з перепрошеным нативек привязували бо казал лігати на лавку як што ся за што не знал і бельтів кохтіл То зато же дахто не знал то было так То як мал прити на реліґію то ж так вшыткы м ся молили жебы ся дакого не звідал за Я мала такій припадок я ся здобліщыла но але раз єм не была певна же ціля не выбє часу же не знам Но іх быга была як была прерва тым сіла скорчыла ся в олці ниґдем не пішла вляжыня бріх болит Но тей потім ніж як ксін спиш вшытко посідали до лавкы ной Як поскорджена такы сіджу тин ксон а тобі што Варюбріня болит Ани циґаниш Яр ні А ту такій павельчак той павельчачкы хлопы Варі ні ні ямос бо мы мали павзу то она ішкоржена сідила Іди домів но там пішла Ісова знам Але іде він ста сліп Неспотыканы там по інчых селах Яґішу Кєондарилі ты діті аж скакали з радости бо стопні зоміны не ставлял а я был такій добрі А туто страшне было як ім туби діти Аґадаль стан тому дал руку Бо тот або руку дати єм такій кый бы його нога боліла той не міг ходити сідил да подал му руку но і тот хватил де си якосі того за руку а то купірол і дал собі і му тукру пішла з пальцми по пальцах А тот одразу взіво торбу пішол домів но і потім тебе жебы родиче при тато пришол вытлумачыти же такій неже руку пільло А ту Дзядик Дуцюрик Но вірую ся мали начыни Но та і мама го чыли Як знали вірую Но а там на зо сході вы поукраінцю по украіньскы вчыл там некотры слова были подзміняны так і тепер што варят в церкви Но ін Пятруж дувари твірюют недобрі Ма ся нажара навчыти вірую Новы пришол домі в Тыйвари мамі же ксюм спойжене же недобрі вірує штеня навчыли же вам ся навчыти а ту баба повіли Маме о Я тя навчыла так як мене вчыли як баба знали моі мамы знали Я Тебе так навчыла і інакше тя не буду вчыла єй інакше Не знам Но пішол до школы Нукс налчыє ся Ні бо мама гварили же ня не будут вчыти бо они інакше не знают лем так як іх научыли так Но то на тельтій ден ту повідж тото же вышлы дядекли но ід такым мы ся так вчыли і так здаме Інакше не будеме Не буде ся інакше вчыл Но і якоси дал спокій поділ Юж нич узніт а дам одґыл Доскма но там ходили люде робити за дармо до недомосця Но і наша мама там были грабаты зерно то дуже баб Він сий узначыл ци то коли люде ішли но быт был найважнійшы в селі Но тот колиси важнійшого не было Но ті пішли бабы ноти граблют но ті колоспи же збіруют жебы чысто было нобоякы колиси дихто та не того лем вышол потом на полуці голо везли посмотріти О та лем сте тілько пограбали бо то для ксєндза не хце робити нотей бабы тлумачат же бозянопада яреціли чысто но тоты рапару розграблями жебы тоты кого скюзло Як бы сте хтіли то бы сте пограбали но і так іх образів як поіхал Баб грабме му што з грубшого што з грубшого як ся лем вдало з гор як ми зачали рабати півзоло потім пришло Видите як сте ся порушали то сте і порабали але тілько та бзерна зостал А дашто приносили іщы ксєндзу інчого Як сыкуры яй Но яй ци він мал до вшыткого мал сужыі вшыткого ти він был богат неціле село там тілько ліса было того і тілько поля вінам тілько тамты коні ани кором обы є там і чыпіл за мабы Том ся тер не інтересувано але там люде роби Там як пішол хтоси на заповіди дати но то мусіл прити або млинци молоти та на молоти даму там дваны ци трины або дырва співати зато же лем же на заповіди оплата така є А як то си не ту такій был Бодін но є бідный барз был но і ся хтіл женити і жона бідна была но і пришол до шлюбу до але перше заоплатити Яґомісцьови Ном же нема грошы ток не достане шлюбу Но там просил ся і просил тот але ся ніяня мег гроші дни не достане шлюбу та ледзу де найду правословного тим іде слюб Но і потім дал Під грозьбом такым то дал моі баба были там вксєндза робити Но як то давно бабы Ту Не ту дакыси там мали курточку ци што был зашний вітер студено но не знам ци товды але мама так оповідали же сут та бабка так повідали ся захолодили барз І запаліня пут зостали І жали хворы Іно ци Яґомусь ходил по коляді Ці доны пришол до зосповіди Но і тота бабка говорит Яґомусь чула м же сте патя забили може бы сте мі передали кавальчык солонины Ани ся не ізол ани бабка тота вмерла ой совни не достала То было бы то прикре было значно як бы когоси попросил в селі то бы каждый єден пішол і бы дал А ту яґомос пришол і ним ядогомоц є там не на тім в нього ся так не заховадили Але не дал то тыкальдже о ним мали таку тіж пригоду Я мала брата мал два і піл рока вмер на шкарлятину Ною пішли тату з Яґумосця до похору там залатвити Номы коня не мали но той Яґомость кажал жебы по приіхати по не приде ту поділо но і нормальных хлопчысків попросили жебы пішли по коругвы но пішли хлопчыска по коругвы то якому спові же не даст коругы бо вітер та бы знищыл Но ні то ніт Но по Яґомосця треба было зіднати віж і два коні бы єдным коньом ци Яґомос бы не сіл до того треба было вести но тету зідали не нал хто ту бо цитюритом Михаляю не памятам докладні того хто пішол по Яґомосця та не пішол а ся розмышліл і не пішол Нияк нияк І моі тато ни ходили до церкви Але потім так ся завзяли же ани раз тут до церкви не пішли На похорон был новы так знесли без коругів без яґомоцня дітину тами Немци о церкви І так ся тато зажалили же не пішли більше до церкви А як валак вмер то ляго студінь была на дворі добу бога жыду ся лічыл яком з нім то студено было на дворі стоял і казаня повідал і ани мундыж не перешкоджал ани нич І то люде люде тіж виділи каждий порівнал як поступує потім мало якысу п спровадил пшеницю одкальш і ту ся барзво та пшениця родила но а ту морохадя Моніта бардіж яку заходили тей пожыча тоту пшеницю а як бы ся не родила то треба заплатити Нотей мароханя пишателі на што анно была як ксєндза за ошеницю о інта має іщы купа і дітай такы як піде Петро та бый вам приюз посіяти Но і мама раз два штоси на ся і пішли до Яґомося Но тай пришлетий вель Пришли з таком просьбом дже ім не пожыжджы ци том продал тотой пшениці А Іряні ся мі тілько не ушло так єм хиґу показал Но едід не уж от та не ушло А ту были димчары такы они были такы жыж нижне в церкви сідили ті і дома До церкви до міты як мосі вийти малину принести тото там до сили пішла на другій ден достала пшениці Но як то сик мож як мож омысліти А памятата жебы він зберал дакы складкы на будову церкви дашто на ЛТ Як Я памя тото на коругли то ся ціле свято складало бы тату пойтіврили каждий мал вызначно тілько і тілько грошів на коруглви А дерево то мали хтіли якысы не знам одкаль хтіли тоту церков будувати же вшытко выкінчат лем бу ключы дадут за там якыси кавалы з ліса тли што тоты майстры майстры дали як о ме ся не згоділ но то люди ходили там навет Відям де сізєнця моі діды босы там коцеркві были там майстрове были а люде так Певно фундаменты копали ци там помали тато не были там не памятам жебы оповідали даколи бы є не памята была будувана Но і як дум ся якыси зіннал но то побудували а в середині не выкінчыли так было нас выгнали зуставы і дотепер так єст Середина не єст выкінчена А знате одкаль тых майстрів взял гыг то были Гуцуле я знай ґуцуве Гуцуле певно Но я не памятам пев знам тоту історию бы нераз чуламе А памятате жебы тот ксьондз орґанізувал якысы курсы такы для люди Де Та він ойців не памятал як вышол на тотого на амбону Та як хлопі некотры на єдно коліно клякали казаня бесідувати доклича Можети та заголовок принясти бо на дуле коліно не можеш клекнути Або така была мода короткы спідничкы ну то з кажаници крича на дівкы якы в спідничках до церкви пришли А не знате чом Бо отец злупко хмер на заході Так А чом перевезли тутай похоякы Тота фен онесєнса тота фенна што была тійом ґаздыньом Оледа така тіж была тіж ді оповім така стас ім была ту такій стасяк был Но хлопі там ходили робити дото вын она елеґаньско вынесла ім під полуденок Ноти тот хлоп зіл сухый хліб а Слованину східтіл взяти домів одобрала не дала Ад а до ад а тогарів богачы были на ціле село Но і він пішол до шпитали деси си де як нас выгнали Но і тоту тоту фенну і з тым братом тіж выгнали там до Костом лотів но і потім він там присліхал до оздин але так бідувал Же потім бы по вшыткых якы ся люде розпознали потім на заході дехто мешкал но то такы котры были його приятели котры нього корыстали но то ходили по людогы жебы люди грошы данедале же він там бідує наше тото недали нич Но і там мертам го поховали а потім як мы ту ся вернули но так і тота його ґаздыня Тотафена што зварю з тым братом тіж ся вернули ту там мешкали де одвесяк тото малахышка но і не знам хто тото спонсорувал же го привезли ту і дуго поховали Ґладышові є Але тот може на нега на ксєнжа такати Але прикре то тото ягварю такы мало там своіх выбраных такых богатых што ся нима лічыл а тото решту тото Але подругє ксьондз виділ як ту діти пришли зо школы шмарил кажду торбу ішол помагати альбовы пасти і не начыло ся так бой і школі учытели задали і як о мать купа до то ружні были тяжкє было жытя і діти І то Але не было тлумачыня Абсолютні А гадали сте же казал ся вчыти вірую і отчы наш так по украіньскы да што інче іщы такє на украіньскє грін такы дуже ґадал так мал по украіньскы Але більше нич не зміняли сме Нотинґо люґа пайсаль Йо не конмі іде до Аґольфе іде конмі коратка анто Ляк вереда лемі корат Дого гора Нас є нас є на Ламок дей голю ґанайстий гом іде до Маґольфа іде конікора Фонтеран Лаґвера лем Миколя Фондьора выдей майсайном е лядораденой Дзьо Лено На днес тож буде вшытко Запрашаме все на наступный одтинок за тыжден А на конец мам для вас штоси специяльного Наша радйова колежанка Сузана выдала свою першу платню зато хтіла бы м поділити ся з вами Моім улюбленым ковальчыком той платні Авторства Сузаны І музыка і слова Тримайте ся добра ніч бесідувала для вас Наталия Малецка за горою за асокою стоіт ґандина ди сме ракою Авдій ґандині жыве хлопчына ок подобає ця Аменіі о як до баєц аме ні одыкати шебжо вказати а не піду краздже чекати а не піду ся буду взджати о добаєц Берлін <unk> зілля звідзонце на моє подвіря звідзонце на моє подвіря як
![А Я[К]...? #55 - 3 IV 2013 - Зубрик, Злоцкє, о. Злупко Андрий](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/zubrik-zlockye-o-zlupko-andrij_medium.webp)
![А Я[К]...? #55 - 3 IV 2013 - Зубрик, Злоцкє, о. Злупко Андрий](https://podkasty.lem.fm/media/podcasts/aiak/zubrik-zlockye-o-zlupko-andrij_thumbnail.webp)