З лемківского архіву #115 - 15 X 2015 Андрій Коцка
Еп. 115

З лемківского архіву #115 - 15 X 2015 Андрій Коцка

Опис епізоду

Ten odcinek z cyklu „Z lemkowskiego archiwum“ poświęcono Andrijowi Kocce, artyście i działaczowi społecznemu z Zakarpacia. Audycja omawia jego drogę artystyczną, współpracę z Bélym Erdélim, wystawy oraz znaczenie jego portretów i twórczości dla kultury regionu.

Автоматычна транскрипция

З Лемківского архіву то місце в якым довідате ся про історию Лемків
річы котрых де інде не почуєте ани не прочытате Слухайте проґраму з
лемківского архіву в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ханас Люде
по собі рішают для будучости ріжны річы альбо і ничы Соспільство велькє
діло завдячат художникам котры то розвивали культуры народів Підкарпатскы Русины напевно розвий
культуры завдячают Андрийові Коцці Тото імено знає праві каждий мешканец закарпатя якій
заінтересуваний є штуком Андрий Коцка о якым гнеской буде бесіда не был
лем художником але і соспільным діячом през ціле своє жытя лучыл він
скуточні зо собом сеА занятя а властивій пасі де Андрий Коцка народил
ся <unk> мая <unk> р в родині єпископского урядника Андрия Коцкій і
Елизаветы з дому Ґороль Андрий был <unk> дітином в родині Мал він
штырі сестры і трьох братів <unk> вересня <unk> р родиче послали Андрия
до Мужской Народной Школы де вчыл ся до <unk> р Дале вчыл
ся в ґімназиі а потім од <unk> р вступил до грекокатолицкой співоучытельской
семінариі Найважнійшым прежытьом Андрия з того часу была його стріча з Бейльом
Ердеді котрий товды вчыл рисунку в тій семінариі Потім през долгы рокы
коцка і Ерделі робили разом в ріжных художничых союзах і знаємі з
то не были лем реляциі учытеля зо школярым але тіж творческы і
камаратскы Уж в тридцетых роках Берля Ерделі писал про Коцко як про
великого будучого художника В його опініі потрафіл він найліпше представити Русины з
Верховины і природу свого краю Перша выстава Андрия Коцкы мала місце в
Ужгороді <unk> рока в Домі леґіонерів Рокы <unk> принесли йому успіх на
выставах в Празі в Братиславі В товдышній Чехословацкій Республіці роботы коцкы выставляны
были аж <unk> разы По выставі в Будапешті з <unk> рока в
часописі Келет непе Вказала ся критична статя написана през віра ґморід в
котрій высоко оцінила она творчіст коцкы На выставі тій презентуваны были діла
коцкы посвячены Жытю в Карпатах вказували они гуцульскы дівкы і красу осніженых
гір Його образы порівнаны были до байкы а сам Коцка названий остал
майстром Коцка дістал ся до Римской Академіі Художничой і Академіі святого Люкы
до клясиферуччы Фераці знаного італияньского художника Далекых не выкраю украйси гойде го
вертаю де повертаю мій люты Ясли уж то Якосаленых Де выдове Да
буду лем Зань з Лемкы відуня і рай друг Де буде по
уш городуж городні стоячы Серцаных мудрых жартва Да буде далекы світа не
поди Серуж город Ні Буш городу жгородні Стояч серных і мудрых чартва
Даву далекє зарцитышо роси Доміс та рівноє босарци молото Овка краса та
моса мораплясоту Серты желеных Карпа Де выдолеґс В тридцетых і сороковых роках
з під рукы коцкы вышли десяткы образів котрых уформували його неповторній стиль
Рокы од <unk> до <unk> характеризуют ся поважном і плодотворчом роботом художника
Был то час велькой карєры Стояли за тым його Ненерґія і орґанізацийный
талянт Андрий Коцка в <unk> році остал секретарьом культурно масовой роботы профес
Союзу Закарпатской Украіны а в <unk> році остал директором Дому Народной Творчости
В роках <unk> выкладал на Академіі Штукы Робил він тіж в тым
часі в Народній Раді Коцка найбарже знаний был як портретиста Інчий художник
Остроскій писал же каждий портрет Коцкы видно стараня художника і каждий з
них має свою особливіст Узнал шыроку Ґалерию Творчости Коцкы за значны обявліня
штуці Закарпатя і новій період в істориі закарпатского портрету Сесислова Островского однести
можна до такых портретів коцкы як жена в бордові сукні з <unk>
рока портрет матери з <unk> портрет Анны з <unk> до цілой ґалериі
дітячой портретів а серед ним ма дівка в червеным светрі портрет дівкы
матросці портреты Маґдалены Евы Теке як і інчый Його тематичны полотна часто
вказуют пейзажы а на них красу свого рідного краю Вказувал на них
не лем красу природы але і мешканців краю свойой думкы і жытя
Звычаі Русинів Андрий Коцка представил в такых ділах як Ярмарок з <unk>
р верховина з <unk> на Хуцульщыні з <unk> і інчых Тема образів
розгрыват ся на фоні карпатской природы в котрій середушнє місце занімал чловек
одмовіла Траміма мати май од ня пампопрі час дачы Нести іня маґнотрини
час начы Ято трий я радно три ня равліня Я давно три
Ей я разно три біванот бы бом бымо мамот вміваноты бом быго
мамочы бія тот ма міду міма і не лей мамоч то безелей
вормате безе лей мамочто безелей вормате бо бабні лем безему діват бо
баблі Леб діват Яґа то данім та мідай а мамот веде веде
Андрий Коцка малюючий своі образы ужывал ріжных малярскых технік в залежности од
того што малювал Любил він своє рідне місто знал він оддати на
полотні його урок і авру В цілі його творчости неє вельо урбаністичных
пейзажів Серед нима находят ся натоміст Старий Ужгород з <unk> рока і
видна Ужгород з <unk> котры характеризуют ся свойом цікавом композицийом Сут они
зроблены з барз доброй перспектывы В кляровній гріх світла і тины і
вказуют атмосферу старого міста над ріком Уж Специяльне заінтересуваня Коцка посвячал акварелі
котра вымагат од художника віртуозы лірі його роботы Протознаный был яко барз
добрий акварелиста Його акварели выставляны были в Монголіі Румуніі Болгариі Іспаніі Мексику
на Ципрі Кубі в Кінах і на Сри Ланці Серия ґрафічных рисунків
з iв Коцкы Праві не была выставляна за його жытя але сеси
роботы повекшают обшыр його творчости Роботы Андрия Коцкы сохранили ся в вельох
музеях ріжных міст світа медже інчыма в Римі Празі Кыйові Одесі Кошыцях
Будапешті і Москві Андрий Коцка вмер <unk> листопада <unk> р і похованый
остал в Ужгороди на Калвариі Творчіст яка по ним остала продолжат його
жытя і дає радіст будучым поколіням Свали сте проґраму з Лемківского архіву
в радию Руской Бурсы ЛЕМ фм Павло Ханас та