З лемківского архіву #126 - 15 I 2016 Йосиф Бокшай
Еп. 126

З лемківского архіву #126 - 15 I 2016 Йосиф Бокшай

Опис епізоду

Odcinek poświęcony jest Josyfowi Bokshaiowi, jednemu z twórców szkoły malarstwa podkarpackiego, i przedstawia jego biografię od dzieciństwa w Kobyłej Polanie po studia w Budapeszcie oraz pracę nauczycielską w Użhorodzie. Audycja podkreśla jego przywiązanie do realizmu i pejzażu Podkarpacia, zwłaszcza charakterystycznych jesiennych krajobrazów, które stały się jego znakiem rozpoznawczym.

Автоматычна транскрипция

Лемківского архіву то місце в якым довідате ся про історию Лемків річы
котрых де інде не почуєте ани не пречытате Схвайте проґраму з лемківского
архіву в радию Руской Бурсы Лем фм просит Павло Ханас Днескы в
проґрамі почуєте про іщы єдного художника з Підкарпатской Руси якым был Йосиф
Бокшай Йосиф Бокшай зарахувує ся до єдных з основателів підкарпатской школы малярства
Його творчіст вказує полну гармонію помедже його душом тым самым і його
оточыньом Бокшай своій творчости як мало хто інчий приносит красу оточыня на
полотно То є секрет його художничого успіху його пейзажів портретів і композиций
Тяжко на Підкарпатской Руси найти чловека котрий бы не чул звроту Бокшаєвска
Осін Під тым звротом розуміє ся осін в ріжных одтінях жолтого огнисто
червеного і бордового в якых представлят неповторну карпатску осін На раз му
задали Коли дома гонсы на родину маємо зайта ного пит моємого зайда
ногоємого Додавати вроди і моє моловы прицияны Быдай рокли мок моємого даля
нараз товаре маля маля мада ма Йосиф Бокшый народил ся <unk> жолтня
<unk> рока в Кобылецкій Поляні на Підкарпатской Руси в родині грекокатолицкого священника
Рокы наукы в ґімназиі провел в Мукачеві товды тіж проявило ся його
заінтересуваня і талянт до художництва В четвертій клясі ґімназиі нарисувал авто портрет
котрый остал през його учытелів барз доціненій По закінчыню наукы в ґімназиі
Йосиф Бокшай вступил на педаґоґічній виділ Будапештаньской Академіі художництв Його учытельом малярства
был узнаний в цілых Мадярах художник ІмреРевес котрий долго жыл на Підкарпатскій
Руси Едукацию і спіхы Бокшая з увагом слідів знаный уж товды серед
Русинами Ігнатий Рошкович был він приятельом родины і тым хто Молодому Йосифови
проповідал велику карєру художника Зараз по закінчыню Академіі Йосиф Бокшай І ден
І світовой війны змобілізуваный основно мадярского вояка В тракті війны в марці
<unk> р вопал він в росийску неволю През два рокы прибывал глубоко
в Русиі по чым перевезеного на Украіну Міньскій урядник Павло Ограді дал
Бокшайови до диспозицию міньску бібліотеку і фармы В тот спосіб повстали гумористичны
образкы і пейзажы з міньском тематиком В <unk> р удало ся Осифови
Бокшайови вернути З полону до вітчызны Од наступного рока зачал робити як
учытель в ужгородскій міскій школі пак в реальній ґімназиі През учытельску роботу
мал він мало часу на малюваня удавало ся йому то лем на
вакациях і в вільным часі Цілий час він єднак барз любил малюваня
Таже стало ся то його головным предметом заінтересуваня Алія рід Спізбом <unk>
капуста Самі тамі Дривома дом Йом царі Алія ріцпіцбом Та тиво вадия
нієме списа не мож накосити ірдиль з підземами дьом царіарія Йомія і
дівскы хлопци має лемкі стат бы ся женили што не мают міста
Йом царія і єм і ratkiвскє тілкы Соло то єселя Юмария і
я Молодий щых товди бокша є захоплений был ідейом великого нацийонального реалістычного
художництва Разом з бейльом Ерделі хотіл оснувати підкарпатскій барбізун хотіли они жебы
вельо підкарпатскых художників представляло в своіх образах сцены з Підкарпатской Руси Бокшей
повтарял же Вітчызна Русинів дає великы можливости і материялы до розвиваня малярства
ниґде інде не виділ він такой красы гір долин і народу На
початку свойой художничой карєры Бокшай стає міцно по стороні реалізму і нич
не могло в товды змінити його поглядів Природа Підкарпатя была головном тематиком
його малярства Джерелом його творчости была верховина де краса русиньского народу сохронила
ся найліпше В <unk> році намалювал образ верховинец якій докладні вказувал підкарпатского
ґазду Ділоси намалюване было згідні з принципами його улюбеного реалізму В роках
<unk> бокшей намалювал вельо пейзажів в котрых представлял і природу і місто
пред вшыткым Ужгород Серед нима нашли ся такы образы як Зима Персі
Мороз Видужгорода Сут то образы над котрыма Бокшей барз долго і детальні
робил Сут они міцно емоцийны і нацихованы духовністю В <unk> і <unk>
роках Бокшай малювал тіж на реліґійну тему Головныма малюнками з того обшыру
сут проповід учытелів Восточной вселеньской церкви і святы Руской землі Найбарже характеристичным
і монументальным обшайового реалізму є велькє на <unk> метры представліня ужгородской катедры
під титулом возвыжыня честного жывотворящого креста з <unk> р мені імо димона
напра А для мені не каза писно кімо дилі писа на міна
І двоє не стрічалі як нашы знати особинено садозрі о як нас
оциі то знати особинено черіжня садозрів А як ручынь ґаміна і хлопци
трапля Неєден мені своєно Алем тебе любиден мені сказано А я лем
тебе любила звіз близка моі домикали Ажде беты вірка цебы своє сецена
жебы дозріля на праі Ажде єдны вірка цебы своє сецена деля на
праі Наступным періодом карєры Бокшая сут выставы в котрых він успішні бере
участ Выставы його робіт проходили в Чехословациі в Берні Празі Братиславі Кошыцях
дале выіхали за границю до Будапешту і натуральні выставляны были в його
вітчызні котра втовды тіж находила ся в границях Чехословациі в містах в
Ужывороді і в Мукачеві В першій полові сороковых років Бокша і Ерделі
спільні оснували Союз підкарпатскых художників до котрого вошло вельо знаных художників а
серед нима Монайльо і Коцка По війні і анексиі Підкарпатской Руси до
Совітів Бокшай спільні з камератами Союзу Художників спільні оснувал художниче Учылище в
Ужгороді і Областный Союз Художників Період тот принюс Бокшайови велькє соспільне уснаня
Постала в тым часі серия велькых композиций як Ужгород Золота Осін і
строітельство Моста Це сы образы брали участ в велькых выставах в совітах
Йосиф Бокшай вмер <unk> жолтня <unk> рока і похованый остал в Ужгороди
на цмітері Кальвария Принюс він свойом роботом вельо добра Підкарпатскій Руси йогоменом
названо Ужгородскій Художницкій Музей Слалисты проґраму з лемківского архіву в радию Руской
Бурсы Лем фм Павло Ханас