З лемківского архіву #134 - 18 III 2016 Іван Шлепецкій
Еп. 134

З лемківского архіву #134 - 18 III 2016 Іван Шлепецкій

•

Опис епізоду

Odcinek z łemkowskiego archiwum poświęcono Iwanowi Szlepieckiemu, rusyńskiemu lekarzowi, doktorowi nauk medycznych, publicyście i pisarzowi. Audycja przypomina jego pochodzenie, studia w Użhorodzie i Pradze oraz działalność na rzecz rusyńskiej młodzieży i środowiska w Czechosłowacji.

Автоматычна транскрипция

З лемківского архіву то місце в якым довідате ся престорию Лемків річы
котрых денде не почуєте ани не прочытате Слайте проґраму з лемківского архіву
в радию Руской Бурсы Лем фм просит Павло Ханас Низке буде в
лемківскым архіві про персону русиньску персону яка в своім жытю потрафила получыти
професию лікаря а заєдно занімати ся історийом літературом і соспільным діяньом середовиску
русиньскым в Чехословацкій Републиці Доктор Іван Шлепецкій был русиньскым публицистом писательом і
оборонцьом карпаторуской молодежі Професийні занімал ся лікуваньом люди і был докторьом медичных
наук выводил ся зо Старого русиньского роду Шлепецкых Іх родинным гніздом є
село Подґоране на Підкарпатскій Руси недалеко Ужгорода но оте ге ге на
ния а я підтел лем якте селі це Перед роками в памяти
русиньского народа остала інформация іж інгумено монастыря в Красным Бродді в <unk>
роках <unk> віка был муж з підгоряньского роду Шлепецкій добрий чловек з
приємным голосом На поломчы Чества до Красного Броду приходили поломникы не лем
з товдишньой Угорской Руси але і з Галичыны Было то часто выберане
місце грекокатолицкых поломничеств Приходили і поломникы з села Подґоран родиного села Шлепецкых
Коло рока <unk> одвидил інгумена Шлепецкого його брат з Подгоран Был він
на одпусті на дуківскій Горці пізнал дівку з буківця і основал рід
Шлепецкых великым Буківці Його мати походила з малого буківця з тропсківского окресу
з роду Поливкових З того самого роду походил і інчий вызначний діятель
зо Свидника Іван Поливка автор русиньскых підручників з <unk> рока Першій русиньскій
Шкільный інспектор в Ужгороді і другій Михал Пуливка директор руской школы в
Рускым Керистурі в Югославіі яка істнує до нетышы гевджыл квіт Чого ты
мі зармутивы цілий гоне зармутило зармутисі зо три рочкы До няс ходил
гей на <unk> іншу узвял Ятелi зармутил єсо три рочкы До няс
ходил гей на четвертый іншуздзьол лимили што ты зробил гей же ты
мене зохалил золоты рочкы мытяча другу полю Мило мило што зробило же
тыма звого Вшыткым лучкы ти поколосил гети з другым ходил Мило мило
што сробило звы вшыткым лучкы по косил геєты з другым коди Я
з другым Не ходила гей лем я тебе чекал ты лучкы што
спокосил гей я ти ласков платила під облочком ай більше чекат не
буду піду облачком гей більше чека не буду під облочком гей більше
чекат не буду Доктор Іван Шлепецкій народил ся <unk> квітня <unk> р
в буківці окресісу стробків в рівничій родині До основной школы ходил в
своім рідным селі де рівен наукы веденій през сельскых учытелів был на
высокым рівны Іван вчыл ся барз добрі і прото хотіл продолжати едукацию
в ґімназиі В часі ґімназиі помагал йому його брат священник якій выіхал
до Америкы іщы в <unk> році Його брат написал писмо до Ужгорода
до професора жебы нашол місце для Івана в ужгородскій середній школі Сесе
писмо стало ся основом і початком наукы знаного діяча пряшівской руси твердого
русиньского патріоты хоснователя русиньского языка в Карпатах і оборонця русиньской молодежы котра
ся вчыла в Рускій ґімназиі в Празі партизанта з часу ІІ Світовой
війны публицисты і писателя якым был Іван Шлепецкій Ґімназиіну науку Іван Шлепецкій
за кінціл в <unk> році на студия На Медичный Факультет выіхал до
Прагы Студия закінціл в <unk> році з науковым титулом Докторя медичных наук
Уж в часі студиів Іван Шлепецкій станул на челі Общества студентів з
Підкарпатской Руси і з Пряшівщыны Шлепецкій был тіж активным помічником і хоронительом
бідной ґімназийной русиньской молодежы зо східньой Словациі і Підкарпатской Руси котра ся
вчыла в Русиньскій ґімназиі в Празі В роках <unk> был секретарьом часопису
Костер В році <unk> был головным редактором історично літератского збірника Пряшівщыны выдаваного
в Празі през выдавництво Хутор В Збірнику тым публикуваны были барзцінны материялы
історично філософічны і літератскы На переломі <unk> і сімдесятых років комуністична влада
рішыла збірник сес высофати з бібліотек на східі Словациі Высофаны з бібліотек
збірникы остали вшыткы знищены Єднак його еґземпляры заховали ся на щастя в
приватных бібліотеках Дня смутного брудевого та заку Ден машы Пані Симво хоц
му списло ден машыва жыло пані Сивы Хоц му списло Вельке значыня
мают рукописы з Шлепецкого як напр Народны співанкы пряшівского краю за родину
опис партизаньского руху на Пряшівщыні В <unk> році Шлепецкій видал выбраны творы
русиньского Будителя Александра Павловича Сеса книжка разом з дзвінцьом поезиі Александра Павловича
котру выдал Іван Полівка была і даліє основным джерелом про велику творчіст
народного Будителя Русинів якым был Александер Павлович Іван Шлепецкій провадил тиж архів
в котрым находили ся барз цінны документы з істориі культуры і літературы
Русинів Шлепецкій активні діял тіж в Обществі Александра Духновича і в Рускым
клюбі в Пряшові по клясысы орґанізациі мали іщы право істнувати в Чехословацкій
Републиці Іван Шлепецкій принял з великым больом рішыня Культурного Союзу украіньскых Трудащых
о тым же в <unk> році народна русиньска будова одданого стала на
майну чехословацкой державы а потім на майну міста Пряшів Др Іван Шлепецкій
вмер <unk> жолтня <unk> рока в Прязі його цінный архів і бібліотека
остали перевезены до міста Пряшова де мешкал його сын доцен др Андрий
Шлепецкій Слали сте проґраму з лемківского архіву в радию Руской Бурсы Лем
фм Павло Ханас