З лемківского архіву #145 - 10 VI 2016 Ведучый РОС Мартін Караш
Еп. 145

З лемківского архіву #145 - 10 VI 2016 Ведучый РОС Мартін Караш

•

Опис епізоду

To rozmowa z Martinem Karaszem o jego działalności na rzecz kultury rusińskiej i łemkowskiej, zwłaszcza folkloru, zwyczajów i tradycji. Gość opowiada też o sytuacji w rusińskiej organizacji na Słowacji, budowaniu jej lokalnych struktur oraz o planowanych wydarzeniach, takich jak konkurs recytatorski Duhnovicza i festiwale poświęcone rusińskim budzicielom.

Автоматычна транскрипция

З лемківского архіву то місце в якым довідате ся про історию Лемків
річы котрых де інд не почуєте ани не прочытате Слайте проґраму з
лемківского архіву в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ханас Внескы
в проґрамі запрашел на бесіду з Мартином Карашом ведучым русиньской обороды на
Словациі Оповіст звіно о своій діяльности в русиньскій обороді о ситуациі в
тій орґанізациі і о одповіст на вельо звідань в тым тіж і
тоты тяжкы і контроверсийны Добрий ден добрийден Низкы бесідує до лемківского радия
Лем фм Мартин Карас Мартін Так як сме бесідували то ти барз
дуже робішы Чым ся занімаш То я вшыткым занімам можу так повісти
але головні я ся занімам фольклором русиньскыма звыками і традициями русиньскыма і
лемківскыма бо практично камюмка на Лемковині през верх мы маме Яворкы село
так же камюнка практицкы русиньска лемківска Нок тото моє така велика залюбає
тоты моі звыкы і традициі вдяка тому єм собі нашол таку роботу
котру роблю же єм директором любовняньского Світного Осередку то значыт же і
там і в своій роботі робіл культуру но не лем лемківску русиньску
але вшытку культуру котра є в окрисі Старелюбовня Але окрем того же
єст директором Центром Культуры то іщы єст ведуці Русиньской Обороны на словеньску
такы того року єм был зволеный за процеду русиньской Обороны на словеньску
Самозрайме робіл і в самосправі в самоуправі то значыт же єм заступця
старосту нашого села Камюнка Доповідна може о ситуациі в русиньскій обороді як
она на тепер выглядат Та русиньска оборода на словеньску язы Найміцнійша русиньска
орґанізация Я повіл на словеньску бо мам прегляд о словеньску але думам
же і во світі єдна з наймуцнійшых орґанізаций а мы робіме нашу
роботу на закляді того же вытворяме структуры русиньской оброды То значыт же
мы хочеме мати в каждым сериі свою містну орґанізацию до того часу
маме <unk> дв містных орґанізациі по селах де жыют Русины і містах
де жыют Русины маме таку амбіцию штобы чымвеце розшыряти дале бо на
Словеньску Русины говорят о тым же треба нам но автономію не добрімся
выядрів самусправу русиньску або народносну самосправу а на другій страні не хочут
будувати структуры Но мати структуры у своій орґанізациі то значыт мати маленьку
самоуправу І як тото ся удає розвияня структуры русиньской обороны Я думам
же добрі ся удає лем в последнім часі сме малі проблемы мож
так повісти персонально то значыт же мінили ся нам прецедове пришол пан
Мягончак котрый мал амбіцию робіти в русиньскій оброді потом хороба йому забранила
тоту роботу робіти так сме зазмінили прецеду а знате добрі ся як
замінит прецеда мінят ся ведіня орґанізаций так вецей ся робіт на орґанізациі
а меншы на селах а тото мусиме змінити жебы сме уж перестали
ся занімати русиньского вроду бо уж маме наволены орґаны але жебы сме
зачали зас назад робіти по селах Акциі Найблише робіме Духновичів Пряшов то
єст цілословенска русиньска диклямачна сутяж бы м повіл а буде <unk> юна
на котру самоземе запрашаме і з Лемковины глядачы буде в Пряшові в
Театрі Александра Духновича будут там деклямувати нашы практицкы декляматоры зо цілого Восточной
Словакі зо цілословенска Выходнього туде жыют нашы люде зо сел міст Но
а уж занадто тішеме а потем уж покрычеме з дальшыма акциями ці
то лже фестіваль в Лаборцу ці то буде фестіваль в Біловезі має
таку призначну назву Славности нашых русиньскых Будителів Павловича і Духновича Зато же
в Біловезі Павльовіч Духнович робіли рокы так присвятили сме тот фестіваль праві
нашым русиньскым Будителям Де то нагледя небот бота на суказол студент дезе
то бодына дідая небо досовай то язе Треба запити радора на А
ци як бы с мал вычыслити три пріоритеты діяня русиньской обороды три
обшыри в котрых повинна найбарже діяти што бы сы вычысліл Но оно
тяжко тераз так повісти же де повинна Каждий бы говорил же дума
русиньска врота тамто ма робити мы можеме лем тых робити на кілько
маме людив на кілько мами одборників Я думам собі же барз сме
добрі одборні здатны в области культуры І тото робіме Тоты нашы русиньскы
славности фестівалы Робіме много научных науковых акциів робіме много по выдаваню выдаваєме
інфорусин много дальшых активіт котры мы робіме ци выдаваєме книжкы посиня книжка
котра вышла із русиньского серця два од пана Коневаля згоду окольности родака
з Камюнкы то значыт же русиньска оброда робіт на шырокій плятформі Носпуляти
лем на тото же буде лем русиньска оброда діяла то веци бо
русиньска оброда тілько мож діяти як уж єм гварил кілько буде люде
яко буде схопне в люди в якій тій области Ці же першу
облаз єм выцітал тоту культуру в котрій сме добры а сме дума
другу облаз котру нам треба на котрій нам треба робити є русиньскій
язык кодифікуваный но Не є то єдно духе бо русиньскій кодифікуваный язык
не вшыткы люде приняли як за свій А тото є тот проблем
же кодифікация была зроблена та як была зроблена Яю не критикыю ани
ніч лем мусиме ся змірити з тым же русиньскій кодифікуваный язык то
не буде залежытост можна <unk> рока ани <unk> років але можна і
деякого столітя жебы люде опріяли А жебы зачали ся го може і
учыти і може го ужывати Ноязык де бы треба і на школах
попрацувати і по нашых містных орґанізациях Але праві зато я говорю же
треба нам структуры жебы сме могли простивництвом тых структур діяти Бо як
давту си школу на селі То у нас є такій систем же
як семе учыти русиньскій язык можеме мусят ся приголосити діти мусят приголосити
родиче діті о так можеме робити школу А праві тоты структуры бы
нам мали напомагати тому же кєд маме члены русиньской оброды в селі
то тоты членове бы ся учекавало жебы своі діти далі і до
школ і на русиньскій язык і так Ци то такє другє што
бы нам треба барз важні робіти но а третю даку таку облаз
но такы мож повісти много тых области Але маме проблематикой в тым
же Не маме в нашых реґіонах а то уж є така цілонародна
гейтема же не маме в нашых реґіонах достаток роботы І нашы люде
одходят одходжают за роботом до світа і так ся розбівают ци родины
ци нашы села і наша культура і вшытко А в тым бы
треба робити але то не русиньска обородален але в тым бы треба
вшеобецні робити ся як тото заставити як робити на тым жебы ту
была робота жебы нашы люде могли моли ту жыти а жебы сме
моли творити робіти А в Камянці тіж мате міску орґанізацию русиньскы оббороды
і як долго надіє Містна орґанізация Русиньской Вроды в Камюнці є од
року <unk> І втоды практично я пришол до Броде заложыли сме містну
орґанізацию і дотепер дієме робіме правидяльно нашы акциі русиньскы каждорочні робіме дні
русиньскы звыкыв і традициі села Камюнка обновуєме кроі робіме камюньскы вечеры проєкт
робіме з людьми так жебы ся люде сходили жебы сме утримували ці
уж нашы звыкы обычаі язык традицию жебы сме говорили о русинох русиньской
проблематикы а много люди ся з тым і занімат І нашы люде
уже знают русиньскых вебсайтах знают о русиньскых новінах о русиньскій тлаці но
тото потрібне жебы люде доставали то жебы моли чытати жебы могли говорити
жебы моли застрічати А як то ся стало же акурат ти молодий
чловек в товды в <unk> року Заінтересуває ся русиньском обороном Хто тебе
притягнут ци сам єст то дося така тема на котрій я виджу
проґрес а то же я єм пришол до русиньской обороды це спілы
мого роду Бо дахто повіт же барз моц маме культурных акций значнам
но на то жебы м тоты люде приходили жебы спознали ци русиньску
броду ци русиньску проблематику бо може на Лемковині трошкы думам собі же
вы сте Лемкове веце і такы же про народ но нашы Русины
ту не чуют не майдаш такы чутя про народ бо жыют по
копі по селах Так думай так же так то є же то
є приоджене ім то аж так не хыбіт Аж як люде одыт
геткы зо села а підут до світа аж потым придут на то
же ей треба і нашы русиньскы нашу культуру і вшытко але як
кым сут люде дома ім тото не хыбує Так же і такым
способом Я такым способом пришол же до русиньской броды я тіж не
знал о Русинах о тым нас кутому не вели Гей а потым
єм так пришол до русиньской оброды през през культурну акцию практично Зато
яворю треба робити і культурны акциі і научны акциі і т жебы
сме притягали дальшы новых а новых люди до нашой орґанізациі а не
до орґанізациі але і до цілого русиньского гнутя де путым можут тоты
люди робити в тым фаху в якым ся вызнают А ци в
Камянці повело ся уж зачати вчыти русиньскій язык в основній школі Но
не можу повісти же нашол заслуголи заслугов опчанского дружыня Кулисочка котре предсиничка
Люба Кральова так знам же ту єден час уціли напомочний кутому был
отец Крайняк і його пані Крайнякова котры забезпечіли бо научыт в школі
так забезпечыли пару дітів котры ходили на русиньскій язык але потым зас
якоси ся то не удало а тераз з напустиным стрічы зо Любов
Крайово з Морю о тым же може міста орґанізация бы могла помочы
в тым жебы зас дати діти абы заголосили ку тому жебы могло
ся дале учыти А ци в Камюльці єст сут охочы родиче котры
хотят вчыти русиньского языка так як сягы так як шады сут дакотры
охотны а дакотры не сут хот на дахто є за то дахто
не є за то Ці же є то дост нарочне мы головні
заснажыме жебы нашы люде а нашы діти говарили хоц не русиньскым кодифікуваным
языком але по камюньскы по русиньскы по камюньскы а тото є про
нас одстатнє жебы родиці уціли своі діти по русиньскы по нашому по
свойому материньскым языку а тото є першый ціль а може другій крок
бы могти по темку тому жебы іх вели і ку кодифікуваному языку
зем Контроверсиі тіж Взбуджат факт же в камінці є Фестіваль Русинів і
Украінців і же тибережнім активну участ Як ти ся до того однесеш
Таґе я уж тото тоты контроверсиі мам од зачатку одкуди м пришол
до русиньского гнутя тяжко мі з того даякы ся выговоряти або як
але У нас фестіваль є наш камюньскій фестіваль а аж побеє Фестіваль
Русинів Украінців тым же єм іщы і директор Світло осередку значыт же
іщы в дальшій улогій єм ту як директор як спілорґанізатор того фестівалю
Але думам собі же на другій страні тіжне пне добрікетя мы лішыме
вшыткы фестівальы так бо то Украінці роблят Ні вы то наше фестіваль
нашы люде ту выступуют а я думам собі так же мы хочеме
змінити каміоньскій фестіваль зо знука З того же там сме при тым
же придеме ту же повіме як і того року мало єс можно
звідіти суботу вечер уж ся нам подаріло же наш фестіваль не конферували
по украіньскы але по русиньскы по нашому по камюньскы говорили по покамюнскы
і по словеньскы а то перший крок тому жебы сме то так
наставили Вчера были нашы ансамблі зо з нашого реґіону русиньскы были тузос
з Якубян выступали з Камюнкы выстума выступляти іщі з Удоля зо Рябіна
то вшытко нашы села вшытко нашы села а тоты люде ці заслужат
то жебы мы іх ту вели не союз Ай кєд Союз єст
спілорґанізатор або орґанізатор головный орґанізатор Але мы уж помалейкы міниме тоту наставліня
і маме таку надію же може ся нам подаріт змінити тот фестіваль
так же раз буде орґанізувати русиньска Оборона Думаш же то є можливе
так ся догварити з Союзом Думам же треба то скусити треба то
спробувати Бо много раз мам таку скусеност а то не лем зо
союзом але і вшыобецні в русиньскым руху же много раз ани не
скусиме але уж вариме до переду як буде Ні треба може покусити
ся а я думам же то предсадиме бо ту великє великє голос
можем мати і мы як село і мы як лівояньскій осв осередок
то значыт зышали де я мам тоту можливост будеме на тым робити
жебы тот фестіваль наконец был уж наш русиньскій Но пятцет років то
робіл хтоси другій но мусиме то брати так же і то тяжкє
лем так зо дня на ден перемінити Але думам собі же треба
на тым робити У Свиднику собі зволили таку дорогу же зробили другій
фестівал Ці то добрі ци недобрі В кажы час в кажы час
Но мы зробили другом дорогу сме ішли а сме си зволи же
мы скусиме наш фестіваль змінити внука Но ци буде добрі ци не
буде то зас лем в кажы час Звого часу русиньска оборота была
барз критикувана през інчых русиньскых діячів зо Словациі і може тіж пресінци
орґанізациі ци тото уж ся скінцило чы іщы така внутрішня борба медже
Русинами на Словациі далі ся тліт А думам собі так же же
зачынат ся засе етапа коли будеме мати перед собою такы ціли Русины
же будеме нучены зас сядати довєдна кєд будеме хотіти пережыти Ябо мо
пережыти Кєд будеме хотіти нас дале розвивати жебы нас было веце не
меньше будеме мусіти довєдна робити а я як предзидат русиньской оброды роблю
такы крокы де снажу ся уж а і з тыма дальшыма орґанізациями
комунікувати в ліпшым світлі ліпше як то было дотепер жебы сме што
найвецей довєдна робіли жебы сме што найвецей ся порозуміли Лем треба охоту
з обідвох стран треба зроби треба тото же мусит з каждой страны
хтоси з чогоси уступити А што было проблемом медже русиньском обородом а
тыма што єй критикували Яка выкричына Не хотіл бы м товорити але
можу повісти отворено же мій погляд є тот же много з тых
котры нас критикували были люде котры з русиньском вродводишні Уж не знам
про якы причіны а може знам але не хочу говорити про якы
причыны прості оды шли а потым мы заложыли новы орґанізациі меншы малейкы
орґанізациі а тоты малейкы орґанізациі Мій погляд то мій погляд Я так
говорю можна же друга страна ма інакший погляд Але я так думам
же тоты маленькы орґанізациі виділи же проці великой оброді не зможут ніч
не будут дакым партнером або як бым то назвал такы потем ся
дали докупы а головным цільом єй было критикувати русиньску оброду Так я
то думал гей але я не хочу до істориі ся вертати а
не хочу однотити я хочу жебы сме далі зас довєдна вшытко но
мойом ідею є дати тот подрусиньску броду А тото буде тота ідея
буде буде то вопрос же ци буде така можливост зробити бо вшыткы
сме зо броды вышли На зачатку на початку А добрі бы было
думам собі кєд бы сме в оброді вшыткы і дале были бо
Оброда ма структуры оброда ма орґаны вытворены а на те в орґанах
да ся зробити да ся до тых орґанів включыти каждого треба хоті
дают неба і вдеєти А ци оброда приступила до Округлого Стола Русинів
Словеньсках Оброда є в тым моменті Неє Но як бы м то
назвал бы жебы то подля статуту тепер не мам прести тот статут
на чытаний та так повлю же мы сме во округлым столі як
позрователе То значыт же не як пологонотний член котрий розгодує т але
як позрователе маме інформациі што ся там діє мы даваме інформациі про
окрулистоль што мы робіме А то і тіж тота фаза зближуваня же
хочеме засближыти далі сме зробили сме тот крок же гей хцеме тото
тот русиньскій рух на словеньску зближати видиме якы буде одозва з другой
страны То так на конец звіданя Як видиш перспектывы Русинів на Словациі
на найблизшы рокы десяткы років Но перспектива така як ім загварюват на
зачатку мусиме робити штоси з тым же нашы люде одходжают до світа
Бо як нас будут розтріслювати ся будеме поодходжены то практично така ситуация
як увас при акциі Вісла Лем у вас насильно ідут а у
нас зато бы мусят за роботом Вас Вас выгнали але нас практицкы
нихто не выганят але мусиме одходити Тота такій сто якы бы нас
выгнали А тото є велика хыба тото не можеме допустити бо як
ся будеме розбівати то нихто не затриме ту же ани культуру ани
звыкы ани традициі бо не думал хто затримувати Тото про нас велика
вызва не од нас але про цілю думам собі державу Бар дякую
за бесіду а я дякую а поздравлюю цілу Лемковину барся тісю уж
на літо же буду мог прийти ци на Лемковску Ватру до Міхалова
або і на дальшы акциі котры будут на Лемковині а так істо
запрашам вшыткых Лемків до нас на акциі будеме зверенювати на фейсбуку маме
уж Фейсбук русиньской оброды можут собі найти люде можут дати лайка жебы
виділи што вшытко робіме жебы моли головні прити ку нам курусинам зо
Словенцка мы жебы сме моли притикувам на Лемковину Дякуєме вшыткого добро Свяли
сте проґрамы з лемківского архіву в радию Руской Бурсы Лем фм Павло
Ханас