З лемківского архіву #156 - 4 V 2017 Істория Амроза (2 част)
Еп. 156

З лемківского архіву #156 - 4 V 2017 Істория Амроза (2 част)

•

Опис епізоду

To druga część opowieści o Amrozie Kowaczu, łemkowskim wędrowcu i wiejskim filozofie, pokazująca kolejne epizody z jego życia. Odcinek zawiera anegdoty o wędrówkach po Łemkowszczyźnie, noclegach u ludzi, kłopotach zdrowotnych, spotkaniach z pszczołami, podróżach pociągami oraz jego charakterystycznych kazaniach i rozmowach z otoczeniem.

Автоматычна транскрипция

З лемківского архіву то місце в якым довідате ся про історию Лемків
річы котрых де інде не почуєте ани не прочытате Слухайте проґраму з
лемківского архіву в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ханас Послідньо
в архіві была перша част істориі Амороза Ковача лемківского ходака і сельского
філософа внескы до кінцю в проґрамі оповіст про історию його жывота Кєд
амороза боліли зубы зараз ішол до коваля жебы вырвати му болячого зуба
клісцями Колиси як амроз был на плебані во Фльоринці заболіл го зуб
Казал він свому камератови Семанови привязати сильну дратву до зуба і потягнути
Семен зробил докладні так як ам розказал Амроз потім выплюваючы кров з
ґамбы повіл Але тот зуб ме не болил і ся хвіял Добрі
же ся стало же єс го вырвал але і добрі ся стало
же єс мі з цілой ґамбы не розорвал Дай св Вшыткы вшыткы
з того Зылы што м годили Штом годили Што мынього Ходячы по
цілій Лемковині през парунадцет років амороз ночувал по ріжных плебаніях і в
люди якы были йому прихыльны Кєд дахто гостил амороза чорным хлібом капустом
крупами або самом хербатом чого він незабарскы любил то уважал такє принятя
за велику зневагу Він оміял такы хыжы і хварил Я гын не
піду мене гын зневажыли і планно ся зо мном обышли Він радо
пил каву і закушал булком або білым хлібом Коли Амроз раз захворіл
і одвезено го до ґорли до шпиталя то він по парох днях
втюк блин корміли го кашом і крупами котрых Амороз не зносил Іщы
перед <unk> році придбал си Амороз камератку Теодозию з Розділя І так
разом з ньом мандрувал по Лемковині Она єднак не могла мандрувати і
часто оставала по дорозі то тіж опізняло самого амороза котрий рішыл однє
ся освободити Што ся потім стало з Тодузийом Не знатя а люде
оповідали ріжны істориі Літом на вакациях <unk> р бурсакы під проводом Павла
Стефана настоятеля Руской Бурсы в Ґорлицях вышли на прогульку по нашій Красі
вітчызні І <unk> амроза в Мацині Великій Амроз кєд узрів бурсаків барз
ся потішыл і охочо вказал ім дорогу до желаной місцевости Спрагненым вказал
найблизшу студню а іщы інчы місце де росли яфыры Наступным разом участникы
прогулькы стрітили Амороза верхом лікій де сіділ цілий завинений в бандажы на
звіданя што му ся стало повіл же цілого го ханебно покусали пщолы
З бесіды выникало же він хотіл бадати жывот пщів і за близко
підышол до уля Пщолы на то не дозволили і міцно го покусали
В <unk> році виділ Амроза сам Ваню Русенко на стациі Стружны де
на пероні фарил своє казаня до шумні зобраных Спублика охочо давала потім
аморозовы грошы Три рокы потым Амроз был видженый іщы на стациі в
Тарнові Він рахувал зобраны пінязі в тот спосіб же на осібну купку
клол халеры а на осібну ґрайцары пак завиял до хусточок Потягами Амроз
Тіж подружувал але за дармо бо уж кондукторы го знали Єдного разу
Бетєр вкрал му стекы єден папір Амроз однашол того бетяра і потрактувал
го по плечах похвальным аж <unk> разы іх варил злодію семе приказаня
варит Не кради По вшыткых вдарінях вдарил го іщы раз жебы запамятал
тоту науку на добре пак амрос помаршырувал дальше В <unk> році в
тарнові амро затримали жандармы а были то часы войны Амроз вказал ім
свою течку і представил ся яко нешкодливый варят Жандармы махнули руком і
казали йому іти до чорта Амроз скоро опустил дворец вызнал препис о
тым же дзяди мают быти одставляны до своіх громад Амроз часто гварил
казаня і то на просьбу самых слухаючых Він ставал товды на лавці
і в руках тримал свою течку і выглядало як бы чытал апостольскє
посланя Зачынал од слова братя Пак чытал стечкы штоси про себе пак
одспівувал Слава тобі Господ і слава тобі і далі гварил своє казаня
Казаня варил легко быстро потрясаючым голосом В часі бесіды часто смотрил на
своіх слухаючых зобраных Правду гварил каждому просто в очы Вытыкал лады і
взивал до поправы Бо страшный сут уж недалеко своі казаня кінчыл словами
Страшный сут уж недалеко Ангелы будут трубіти а люде будут пердіти А
він Показаню сходил з лавкы і звідувал люди тым ся Вам добрі
справил Ци не гоните мя тым ся Вам добрі справил а вшыткы
одповідали так так На просьбі з школярів амльорос представлял тіж лекциі в
школі Найперше провіє реял присутніст пак давал школярям ріжны цікавы звіданя напримір
кілько є разум схід захід полудне і пілніч котра церков є найбільша
котрій дзвін найголоснійші Нарізд Амроз выступувал як співак зо своім репертуаром зачынал
все од сатиричного выконаня бог предвідчний коли мал добрий гумор то і
співал світскы жартівливі співанкы не кувяня не кувяня бы то ми ге
я товаритя неваня барбарба ані моря В часі шумных років Лемківской Републикы
ам розносил почту од села од села можна повісти же він был
зачатком лемківской почты і курєрствы Яко нескінченій семінариста ам рознал ся однайти
в товаристві і все бесідил вол на ріжны темы При кінци авдициі
вартат звернути увагу на то же амроз серед Лемків стал ся персоном
вызначном на тільку вызначном і важном же вошол навет до літературы Штоправда
сам по собі не лишыл пізм і вершів але інчы зробили то
за него Амроз до літературы вошол од <unk> рока за справом часопису
Лемко Потім в лемківскых календарях в Старым та в Новым Краю писало
ся про амороза Сам наш великій Ваню Русенко посвятил Аморозови пажу своіх
рисунків за справом котрых упамятнено се свого філософа Амроз і доднес вказує
ся в нашым народным часописі Бесіда Амроз Ковач вмер <unk> марця <unk>
рока в часі великого Морозу його замерзненого найдено в лісі снігу медже
селом Криве а Воловец Коло него лежала течка з печатками і похвальний
За оповіданьом свідків амроз стоял опертий о дерево і пілнагий Мал до
половины отворены очы а на лици легкій як бы усміх його поховано
волівці По смерти його персона стала ся навпіллеґендарна а зволенників называно ковача
амрозовцями Они хотіли поставити хоцкы невеличкій памятник на місци де мороз забрал
амроза Слухали сте з лемківского архіву в радию Руской Бурсы Лем фм
Павло Ханас