З лемківского архіву #157 - 18 V 2017 Бесіда з Катерином Романяковом з ансамблю Скеюшан
•
Опис епізоду
To rozmowa z Katarzyną Romaniakową z Chomutova o rusyńskiej społeczności w Rumunii i o rodzinach, które przeniosły się do Czech. W odcinku pojawia się też historia zespołu, jego prób oraz troski o zachowanie pieśni, strojów i tradycji.
Автоматычна транскрипция
З Лемківского архіву то місце в якым довідате ся про історию Лемків
річы котрых де інде не почуєте ани не прочытате Слайте лемківского архіву
в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ханас нкы в лемківскым
архіві почуєте бесіду з паньом Катерином Романяковом з Хомутова в Чешскій Републіці
котра оповізнам про русиньскій скєюш в Румуніі і про ансамбль з Кеюша
котрий уж діє в Хомутові од <unk> років Пані Катерина є долголітньом
ведучом ансамблю Іпровадит нам і барз цікаву бесіду Прошу гарді до выслуханя
той бесіды Добрий вечер добрий вечер Мы застрічаме в Хомутові в ансамблю
з Кєюшан на сим стрічах Ансамблю з Кєюшан з паньом Катерином Романяковом
бесідуєме Повіджте же так неповинене єм але звідам кілько вымате родів Я
<unk> повізе одкаль вы мате силу одкаль берете тоту енерґію і тоту
радіст жебы іщы в тым віку выступувати на сцені а іщы заряджати
ций цілым ансамбльом Так Бог міра здравя так мусю так быти як
є Чловек рад прото же робит тоту роботу мам рада рада ЛАПівам
Є мі добрі кєд ций заспіваме кєд ся зійдеме заспіваме зат За
поповідаме собі Аа дас по тым ідеме каждій свойом дервом дому А
як выглядат робота ансамблю на штоден чы мати тіж пробы каждий тиждень
каждый тижден каждий тиждень четвер Маме так два пулгодіны То вы мате
пробы можна повісти як нормальный ансамбль Бо кічера тіж раз на тыжден
на три годины ся стрічат а єдна люде сут кус молоци Но
ради ходят А кілько мати членів ансамблю Тырек І вшыткы мают русиньскы
кореня На Уж нашых Русинів помали бо погмірали што были было нас
але погмірали а тераз уж маме з намых люди котры раді слухают
русиньскы співанкы ради іх співают та ходят з нама А ходят і
чесі а співают по нашому ступені Так зачали сме уж бесідувати о
пропорциях то може верніме до істориі ци вызнате кілько Русинів зо Словациі
выіхало до Румуніі То ген Ян то сой не памятаю Не знам
але там жыло на Скєюшу де сут <unk> Русинів а были там
єй жыли і Чеші і Німци А мислім же там был єй
якій сі Мадяр медже Нами а Румуніі а зо Кыівша кілько Русинів
приіхало гев на захід западне Чехы дараз <unk> родин так же ішльо
одышлю з Кыйша Ціля протже там было розділене Русині были на єдній
страні Німци были там тоты были там Румуні там а як мы
сме одышлі так было коло <unk> люди в Оджышлю А бо были
діти а каждий мал по штырі по пят дже не так як
тут Зистала половина деді не вшытко заросло хыжы ся побуртали А неє
там ніч А по переселіню іщы ходили сте вертали сте до Скыюша
Даєм вылямін єрык Бо написал а пані Малинова написала книжку Скєю ся
не з кєюсь а з кєю сян так є нова тераз вышля
так єй продаваме як Як хто вце та най ся є купіт
І о чым бесідує книжка може тоди оповісти так книжка бесідує о
о вшыткым бы робили велькы вскумі Потихы Як же бы м повіля
По архівах А так єст там пописане ґде то хто был якій
уцітель там прийшол до скєю ся учыти А Кото оджыслівцітеле Кот сме
одыслі мы А потом є зас написане онас як сме думы зачали
А єдан сут там фотоґрафы єдам і словник у того так же
то перфектні написане А ци вызнати може чого Русины зо Скєюша поіхали
на Западны Чехы а не вернули до свойой Вітчызны на Словациі Мы
сме мысли вшыткы нашы няньове і мам злі зєдют назад до того
родіска одкале пришли на Скєюсь до Камьонкы або там поблиз на словеньску
Нораз нараз зі стільже сут гебу А вляда Чельско Словеньской Республикы нас
позваля яко рееміґранты а обсадити суджет дубильово было вольне было былі ту
Хыжы великы порозні Так дадно ішли на гепы мы наш родіт ся
ішли на Мораву Бутамужбля Пришли єдны перше пришли в <unk> року а
потым пришли сме ме аж <unk> а Так зыстало же хто хтіли
іти на поле робити бо нашы были звыкнені на полю так і
слі нам будут розкотовить А тоты што Прислічу на Хомутовско так пришлі
до вальцовен труп но а і зыстали ту Так жебы половина была
ту половина там а так ся порозділювали но а теразы уж сме
выросли бо мі было осем рокы кєд єм пришля сме выросли а
уж дяк же бы м повіля уж сь уж долж занікат долж
помаляістя Не буду уж на тій войні служыти Чорнотіжны одружавлю моти Лем
лем калябі пірко буду собі подиі Найду собі в Фраі Руську аніску
чорны опірко о Лекальові пірко о насумну сукій <unk>o будуя та рофіня
не де парадні заході Не буду за проню веце трапіі Выхавлю фраіркю
піду на войністю знувасалю То можна повіти так же істория Русинів зоскіюча
є подібна до істориі Лемків бо Лемкы были депортуваны на понімецкы Землі
не пустили до вітчызны лем в Выслав тіж на понімецкы лем же
в Чехах Є є так протоже памусінка вен то найпер ся вындячал
А мож яке бы не было його анібы скєюж ся не был
мы сме зачали самі то правда Але мы сме она закличал на
першый конґрес до Пресьова ну і тм ся дознало присьол позбірал співанкы
пописал понатачал на ґазеты Ну Так сме нам даровал книжку так з
ней сме терпали бо я ем писала собі в співанкы по мамі
Ай мам іщы тераз написаны але так воднего береме так як вин
написал Але як запамятили сте з Кыюш як ся варишкарида єна Бо
то старе Е Такы домкы лем єдна єдна Хыжочкы ґанок медже тым
Де ся варіло там был котлік на огніску Пец там была в
середині там ся варіло на тым Надруняны были хыжы нe оні зо
з Котовіці кєд знате што є котовіця Гліна може даяк так Без
гліны мы сме робіли я нібы млобальз малейка але мож же кізом
доптала там по Але сестра памятат же робіли мали зроблены такы з
дерева Емы Но формы а до того давали Е Гліну гільовол не
знам тоту жолту таку міся з польовом Полова знати сте Полова яка
є взерно на полю так тото што зостане такє так до того
ся ме а далі высушыти а потім што робили хыжы Не в
нашому витопойсті лепянкы Но можна так нале в нас вадлі котовіця А
в скеюшу горы были ци рівні не та затом пишлі бо ніпер
ся іх далі до тамку те не звару А пишли по тым
бо в кіль уці пасти кілі Горы бо но обох камюнці там
горы были Но так пишли там так і далі на чоту Дедіну
а там онішытко Е собі з поставили самі там лем было там
гайдюці ся крылі горах о так ім там далі тоты грумуне Землю
а уні на тым господарилі ся і поставили єден з другым такы
хыжкы лем такы малейкы невеликы Были щастливы В гуртцях ходіли а танцювали
а си робіли весіля по тыжню а а были малі бо се
і выховали сіткы як свіні так куры так гусі малі сіткого Мали
коні тандадны дадны лем коровы Ацвы сте уж в скеюшу ходили до
школы до першой клясы але єм ходила лем пурока до словеньской бо
тоты словеньскы учітеле што іх писла вляда жебы іщы нас учыти бо
там были сме <unk> років тоты люде та тотимолоґію не знали так
добрі по нашому бесідувати хоц бесідували Але русиньска школа не была так
была лем румунска так писали а зробили словеньску школю мед русиньска але
словеньску но а тоту учытеле нас учыли до року <unk> а одышли
Но так я єм поділяла пурока до словецькой школы а пурока уж
до румуньской До русиньского мож лем ся было дома хыма сме твор
бесідували по русиньску А церков была Мали сме церков а там была
потом так зроблена жебы они терав єс зробили Там была касіст млін
там был кодыси была велика штоля де то давали тото зерно А
так Мі з горів так з той з той стодолы зробили церков
А зробили церков так же половина была церков грекокатолицка а половина была
школа На атант сме ходили а почым поставили айшко сме мали свою
властну Такы бо то было з зачатку Я до той церкви іщы
не ходила аж до той новой Там єм ходила до першой класы
Зоходи ідут освысоцы йом міло світи лісо згорнічом Олебілобіло лем великій поміст
голоского ци і о ір о Оно вын сі довіз Іо ци
то Божосимо ску на Русили Боже спимо ся ти десмов ся лі
Дотепер верніме до днешніх часів Тілько іщы гев в околицях Хомутова є
нашых Русинів Як тото ге Русины Русин є мод але не хтє
ся ласити Натис зачатку кєд сме зачали Тото ножы зробиме собор жеме
співат по русиньскы Они не знали же там не сме руж на
цим змыслювати Але по тому ж іх сме і пресілі так але
другы дармы люде ся боят Тасте ся оглюпілі дівчата тіж то же
тото зачынате та оні придут нараз в Зіну назад до Наскєюч Еле
дето де бы нас выгнали Наскєюч зас назад Там сме были ту
Отале та чом бы нас кєд нас крічали ту чым бы нас
баняли сме ся і посімяли з того авны ся бояли стризка а
не хтят ся гласити Але є іх дуно можна кєд бы ся
напочытало так бы было можна так тисяч тых потомків было люде уж
повыгнирали А ци мате контакт зо своіма краянами то значыт камюнчанами І
они хотят были і у нас тіж вступувати А были тут раз
о <unk> ґрам пят раз а мы сме у них были тіж
язем раз камюнці вступувати Без Красножыйскы Но цкы то понад <unk> років
істориі розумеля Але мы узьме тумблі А єднак єст кондиґном своім корным
А нашы хлопці Е што были на Мораві і мій брат та
они не хтіли сут ся скыбрати на бесід камюнка в Заліси камюлскы
дівчата Сай привели ту До цех но Але уж тіж уж погмірали
і дівчата но уж старыл брат вмер Свяґрова вмерла уж старно Живодійде
не чекат на никого Золоты слова Але вы сте далі ведуча з
Кыюшаны Дале дале алжім кєля толі сірті бо уж не єм здрава
не єм тото боли тото боли да не тят они Як ты
пристанеш пристаныме вшыткы но што міс быват кєды фурт фурт ходят да
а Птят айдеме дале а ідеме дале а придут закричат нас там
та ідеме До Стефан Лізєв не підеме але ідеме А як часто
мате выізд выступы Йойде Минулый рок сме выступували <unk>o<unk> А уж тераз
од нового року маме сем назразів сме волі выступувати Фреквенция барно а
тераз уж уж мовчата там маме хати та не можеме нахати іти
бо хы маме іти выступувати Днеска сме ту на суботу на пятницю
сме в усті над Лабем потым ідеме на Світовый Конґре Йо Досвідніка
ідеме А почым ідеме є Світовый Конґрес в Хорватску почым є доволена
в хорватску а тамтіж выступуєме Но придеме потым усустут Карльовы Вары а
Мариянскы Лазнє Той я мам надію же іщы барз вельо років буде
фунґувалскє Юся <unk> з вами бо робіте направду красну роботу і щыро
подіям тото што робіте бо робіте тото видно же робіте тото з
серцьом паму ге то не буду вас веце мучыл і желам До
нього уж мя будь зеле ізялам вам дальшой оласной роботы вшыткого доброго
я вам з бой бом а поздравлюю вшыткых Лемкы што там сут
Дякуєме Слали сте з лемківску архіву в радию Руской Бурсы Лем фм
Павло Ханас
