З лемківского архіву #21 - 27 IX 2012 Бесiда з Михалом Романяком (1 част)
•
Опис епізоду
Odcinek to rozmowa z Michałem Romaniakiem, mieszkańcem Florynki, nagrana 27 IX 2012. Gość wspomina swoją biografię i opisuje dawną Florynkę: układ wsi, podziały na role, przysiółki, gospodarstwa, studnie oraz zróżnicowaną społeczność przed wojną.
Автоматычна транскрипция
В лемківскым архіву довідате ся того чого де інде не почуєте ани
не прочытате Слухайте лемківского архіву в радию Руской Бурсы лем фм просит
Павло Ханас нескы в радию Лем фм бесіда знаным мешканцьом Михалоба паном
Михалом Роб Маняком то може пали лихале на початок оповідсте кусособі О
як уж сте вспомнули называ м ся Михал Романяк вродил єм ся
в <unk> році во Фльоринці аджек тераз мам уж <unk> рік Фльоринку
опустил єм товды як мал єм десят років і нашол єм ся
в селі Михалів в повіті Любін Ліґницкых товды а тераз Польковиці Но
як што ходит о Фльоринку то в документах можна прочытати же Фльоринка
ульокувана уж была в <unk> році в одлеглости <unk> кілометрів од Ґрибова
село ульокуване было в здобричкы Мостиша по лівій єй стороні на должыні
<unk> кілометрів давнійше хыжы были барз близко себе Вздолж річкы бо люде
брали воду з рікы для худобы Но і до такых господарскых потребів
натоміст А воду допитят обрали з так званых гучків альбо зо студні
Кілька студни в селі было а гучок то такє джерелко што выплывало
і давали корытко жебы тым корытком вода не выплывала чыстичка і зимна
Село было поділене на так званы ріли Назва рилі походила од назвиска
господаря або господарів котры замешкували в даным місци напр Я памятам же
наша риля де тато маленьо малехыжу называла ся учківка бо были три
родины што ся называли Лучковец Были в селі іщы інчы такы як
Похнивка Смальцивка Кошыківка Куреівка Коханивка но і но і дост дуже інчых
не памятам вшыткых Господары мали землю в цетюх кузках А чого Бон
якы ся женил іх сын то дали му там кавальчык поля Зо
свойой рилі а він ся оженил на інчу рилю то потім ся
так стало же м дайме на то єден з ґаздів зараз по
першыбіні світовій малнадцетьох кавальчыках поли подібны справы были і з інчыма господарями
І зато в <unk> р препроваджано тзв комасацию то значыт ціліня тых
ґрунтів А Люде достали господары достали землю юж таку скомасувану же найвыше
в трьох альбо в двох кусках і могли уж ся будувати поза
селом поза тым головным селом Зато был повстало барз дуже так званых
Пребудів Пребудова то по польскы і колонія Має знаны сут такы колоніі
такы перебудовы во Фльоринці як Держкола Кут ступы а чершля підкічырком млакы
а шклярка якы ж там іщы болцаркы свинарка Ван І і іщы
інчы але я вшы в тых хвили так вшыткых не памятам Фльоринка
то дост велькє село было пред віном было хыжы <unk> нумеры Єден
громадскій дим то значыт же в <unk> хыжах номешкали люде то было
домів замешкалых З тым же в <unk> треба іщы ту зачыслити лісничівку
школу і дві плебані православну і грекокатолицку Але родин было куз веце
як <unk> бо в кількох домах было часом і по дві родины
А той акуратні єм нашол а в документах же нумер хыжы то
хыжа профірия вільчатского Предвіном во Фльоринці была векшіст Лемків але были теж
іж і інчы народовости Было осмох Поляків учытель в школі мешка в
Лісничы на Лісничывці Корчмар куцап Мал корчму то і пят рольників то
было іх било штырьох Жыдів Мосько Корчмар Нуско мал тартак шляма мал
склеп гысірка тіж склеп штырьох Украінців Янцур учытельом ключничка акушерком священник православный
і священник грекокатолицкій штырьох циґанів баток коваль баток червеняк і фриштак музыканты
но і тіж помагали тому ковальови Была іщы руска пані Лютерман Грицай
то была жена по офіцері росийскым під час І війны Світовой деси
там зостала ранна а муж гынул ной якоси ся затримала во Фльоринці
і там тіж хыжку маленьку мала Но з того выходит а іщы
єден Словак котрий мешкал в Тартаку што належал до Нуска так же
ту нумер акуратні такій сам як і нум того н того Нуска
То значыт ся же вышло же Лемків было <unk> Не родинты ко
Лемкы мешкали в <unk> хыжах оповіді в кусцьох ся там змінило было
<unk> Поляків Школа была пуста Семо в Поляків зостало Жыдів не зостало
нич бо згынули вшыткы в Освінцімю єден ся урятувал што ся называл
Салько або втюк товды як іх арештували деси деси ся му удало
втечы і ся преховал В родині Дубеців на Лані в Оліярів они
му помагали Але потым нашол ся УС Не подякувал ім за то
не одозвал ся до них А также же дим не было Зостал
єден циґан не значыт в єдных же мешкал Циґан бо решту забрали
тіж до Освинцімя лишыли його бы был добрым ковальом і маленькы діти
лишыли Но штырьох Украінців в дальшым дальше было но і руска пані
так же <unk> Лемків за рідка повіні в дальше было но як
што ходит до Віроісповіданя но то грекокатоликы было В хыжах были грекокатоликы
а в <unk> хыжах были православны З тым же циґан тіж был
православным Но потім відомо же был выіз на Украіну А то ся
змінило так же в <unk> хыжах остали ся грекокатоликы а в <unk>
остали ся православны В но і наступил процес розбераня опущенных хыж або
засідляня Кільканадцет розобрано кільканадцет дано осадникам Полякам лем кілька хыж дано молодым
родинам лемківскым Но в книжці метрыкальни нашол єм таку записку котру спорядил
священник же зостало ся але тотыко о православне ходит зостало ся <unk>
осіб а выіхало на Украіну <unk> осіб то значыт ся же зараз
по віні было <unk> православных Як што бы тераз а не злем
кілько грекокатоликы докладніяле Як бычыслити вшытко так як треба то мі вышло
же около <unk> міста Нито сумовий не выґуч Выбра ся тым пале
і пойде Люкі здає і найлемку выжебы з тогат моє я хтіл
тоту сами <unk> было значыт в тых <unk> родинах грекокатоликів мітах выходит
же около <unk> осіб То як бы тераз додати тото вшытко до
купкы то бы было же <unk> Осип дме мешкало зараз повіні во
Фльоринці а Пан Своліньскій Ярослав деси там вычытал же было <unk> пред
войном То значыт могли бы сме тераз на тото Кілько мешканців мешкало
во Фльоринці пред двіном но то мож нам было повісти же більше
як <unk> Но я повіджте мі бы як сте бесідували то повісти
же по вывіні была школа пуста то не было занят в школі
во Фльоринці Нєт Зараз по війні школа была пуста бо не вынюс
бо не мешкал там нихто в часі війны зараз по не замешкала
то школа і зато не осмох Поляків лем семох Поляків было неодпові
в тым во Фльоринці Зойду ойди ло видиско ейты світи свого велі
помісти ци Йо ірут си то Божосимо Русили Боже знимот ся з
люди вос писом А повідште бо бесідували сте же Жыды занімали ся
трачом мали корчму а чым Лемкы ся занімали цілем ґаздівком ци тіж
малі лем даякы інчы не лем ґаздівком Хто ґаздивком то ґаздивком хто
мал коні то і ходил на заробок возил дерево з лісів до
Ґрибова альбо невидіт о тотой Е до того трачу што был во
Фльоринці для е Жыда Нуска а окрем того то были шевці кравці
были такы што будували хыжы ціслі были кнапы што робили полотно ружны
фахы там мали А в тым громадскым дони во Фльоринці што ся
там якы подіі там ся одбывали Но він не был выкінчений был
вумуруваний щы не был не мал ани вікен ани двери Але підлога
была добра но то часом тама робили си такы потанцивкы альбо забавы
молодіж робила а зобраня то преважні то ся одбывали в школі А
хто был шолтисом В тотчас значыт шолтысы то ся зміняли в часі
війны шолтысом был а пан Ваньо Козяр але мешкал далеко од села
то преважні отыма такыма справами Шолтыскыма то ся займувал заступця Степан Стефан
Мерена бо был близше А ци были в селі чытали Чытаня была
предвіном іменем Качковского там Ям докладні о тім не Значе не знам
бо єм там не был але наш сусід то він любил чытати
він Знал ружны і байкы приповідкы і неружны тоты книжкы Вчытал і
святы книжкы кіж там міг бы пожычати так в каждым разі Як
знам то люде там ходили і чытали А хто єй проводил тото
я уж не знал але находила находила ся в домі отця владыкы
Дама удубця од Димы Початково то было служыл яко яко капличка як
повстало тото православія в році то там ся одбывали м а тоты
Злужбы і вечырні ютні а до того моменту аж збудувано нову церкву
А то може Васлі повісте як дошло до того же село поділило
ся реліґіі А я тото докладні значыт бы м не хтіл Я
докладні не знам і не хтіл бы м тот тема порушати в
каждым разі же в <unk> о змін році поділило ся я лем
знам О тім же праві вшыткы перешли а потім зас ся высофували
до старой церкви як тотам повідали а докладні не знам але реляциі
медже православныма а грекотоликами были такы добры Бо як знам То отец
стараности православний священник то він все так ся односил в стосунку до
грекокатоликів но так як так як належыт бо то претіж родина єдна
родина а та фа
