З лемківского архіву #26 - 13 XII 2012 Александep Духнович
Еп. 26

З лемківского архіву #26 - 13 XII 2012 Александep Духнович

•

Опис епізоду

Odcinek 26 z archiwum lemkowskiego poświęcony jest Aleksandrowi Duchnowiczowi, jednemu z najważniejszych budzicieli karpackich Rusinów. Przypomina jego działalność jako pedagoga, pisarza, historyka, publicysty i duchownego, a także autorstwo pierwszych rusińskich podręczników i popularnego modlitewnika.

Автоматычна транскрипция

Лемківскій архів то місце в якым довідате ся про історию Лемків річы
котрых де інде не прочытате ани не почуєте Слухайте з лемківского архіву
в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ханас нескы в лемківскым
архіві довідати ся про народного Будителя Карпатскых Русинів Александра Духновича Сама середина
ХХ віку была для народів австриомардярской імпериі барз важным часом был то
час нацийонального Двигу народів Так само і Русины пережывали втовды своє одроджыня
Епоха тота принесла Русином блеяду писателів якы стали ся Будителями народу Єном
з головных персон серед Будителів ХХ віку занимат канонік пряшівской єпархіі отец
Александер Духнович Был він правдиві освіченым чловеком Выказал ся яко барз добрий
педаґоґ мыслитель історик драматурґ і публициста В літературі народного одроджыня Русинів голос
Александра Духновича прозвучал з вельком силом Был то голос гуманісты і демократ
голос основателя русиньскых шкільных учебників і прекурсора драматурґіі Александер Духнович был автором
першых русиньскых підручників і барз популярного молитовника Хліб Душы Был тіж автором
гымнів Підкарпатскых Русинів Підкарпатскы Русины остал те Глубокій сон і русиньского Я
Русин был єсм і буду Я родил ся Русином три задавно рконик
вородати Моя муры альконик вородети А і лаґ Церква мила Вродил ся
<unk> квітня <unk> рока в невеликым підлюдукляньскым селі Тополя недалеко од міста
Сніна Його няньо был тіж священником а мати походила зо священничого роду
Александер патріотичне выхованя завдячал свойому вітови котрий барз дбал о выхованя улюбленого
сына Першы наукы Духнович поберал в хыжы од своіх родичів Іщы за
дітинства Александра ціла родина принесла ся найперше до Стащына а далі до
села Кльокочів В часі побиту в Кльокочові Александер Духнович зачал чытати в
недільны службы Божы Апостола і вірую што барз го підкріпляло Коли Александер
мал десят років родиче выслали го до Ужгородской Народной Школы де през
три рокы вчыл ся під оком Івана Бенювского і Анатолия Бема По
трьох роках перешол до ґімназиі де скінчыл <unk> кляс потім <unk> клясы
ґімназиі кінчыл в Кошыцях де мал пошыренний курс філософіі теолоґію студию на
Ужгородскым Богословскым Університеті Жельм се царицуре аскратисе рока Вот стріґласой ачых екасетшы
по По закінчыню семінариі Духнович остал принятий при пряшівского владыку Григория Тарковича
на єпархіяльного писаря Першыма проблемами молодого священника в Пряшові были незабезпечены през
владыку потребы социяльно битови По трьох роках роботы в Пряшові Александер Друхнович
поіхал заж до Ужгороду де піднял ся быти домашнім выховательом піджупана Штефана
Петровая В роках <unk> был парохом в селах Біловежа і Комлоша В
<unk> році мукачівскій владыка Василий Полпович покликал Александра Духновича зас до Ужгороду
В тым припаді його роботом была робота в управі єпархіі Роботу тоту
спомнял аж до <unk> рока В часі роботы в Ужгороді Александер Духнович
часто корыстал з великой бібліотекы основаной през архієрея Андрия Баччыньского Спілпраця з
русиньскым ученым Михалом Лючкайом і владыком патріотом Василийом Поповичом іщы більше поглубили
Духновичову любов до свого народу і патріотизму В <unk> році єпископ Йосиф
Ґаґанец назначыл Александра Духновича каноніком пряшівской єпархіі котрий привіл до Пряшова допіро
в <unk> році Пяшівскій період діяльности Александра Духновича был найбарже плідным окресом
жытя нашого Будителя і травал він аж до кінця його жытя Тотіж
власні в Пряшові написал першы календарі місяци сльови почынил своі найгардійшы вершы
тотіж власні в Пряшові написал своі першы календарі місяци сльови почынил своі
найгардійшы вершы знамениты афоризмы патріотичны медитациі базі Під патронатом свого владыка Осифа
Ґеґанця в Пряшові Александер Духнович написал своі знамениты творы педаґоґічны історичны церковнотеолоґічны
філософічны і публицистичны труды гынтіж зложыл альманахы поздравлены Русинів на год <unk>
од літературного заведеня Пряшів ского выданій во вінні в <unk> році Зоходию
Йосны суд сы іди міло світи вісо цу нові згорніть Олебіло біло
смогой поміскы ци і о і ци то божоси мон ци то
согросили сме не всо зві вонь писом Історичны труды Александра Духновича остали
напечатаны допіро по смерти творця Істория пряшівской єпархіі написана была по латині
Претлумачыл єй на великорускій язык кусодиєв і напечатал в <unk> році в
Санкт Петерсбуржі В <unk> році За стараням професорам Московского Університету Федора Артисова
на печатано істинною історию Карпато Росов і Угорскых Русинів Вельотворів Александре Духнович
за жытя не дал рады напечатати з причыны браку типоґрафіі зато денекотры
рукописы лежали долго іщы по смерти Александра Духновича Завдякы трудів якы были
выданы іщы за жытя Александра Духновича стал він ся оцьом духовим свого
народу уж за свого жытя На Лемковину голоні дотерли його катехізмы але
і решта творчости была тіж знана Медже інчыма то Духновичовичовичови Русины завдячают
затриманя насильной мадияризациі в Х віці Александер Духнович вмер пізным вечером <unk>
марця <unk> рока в Пряшові похоронений остел в пряшівскій катедральній крипті святого
Йоана Крестителя Слухали сте з лемківского архіву в радию Лем фм Павль
Ханс