З лемківского архіву #43 - 25 VII 2013 Бесiда з Адамом Барном штоденнiст на Лемковиниi (1 част)
•
Опис епізоду
Odcinek to rozmowa z Adamem Barną o codziennym życiu Łemków przed II wojną światową. Wspomnienia dotyczą wsi Czarne, jej mieszkańców, wyjazdów do Ameryki oraz zmian religijnych związanych z przejściem z unii na prawosławie.
Автоматычна транскрипция
Лемківскій архів то місце в котрым довідате ся про історию Лемків річ
якых де іде не почуєте ани не прочытате Слухайте з лемківского архіву
в радию Руской Бурсы лем фм просит Авло Ханас Внескы в лемківскым
архіві хостит выняткова особа пан Адам Барна Оповіст він нам о жытю
штоденным Лемків до выбуху ІІ Світовой війны запрашам на выслуханя той авдициі
Добріден не сказашой єм до пана Адама Барни знаного Лемка в середовиску
на Чужыні але і не Лембо на Лемковині Прошу пана на початок
повіджте де де і коли сте ся вродили Є селянин Чурного села
Чурне Листы Куродоцины медже куроцины незнайомы Тоты села не істнуют уж ани
єдно А коли де ся вродили <unk> листопада <unk> року Пойджте о
Селі Чорным Кілько мало мешканців перед віном перед віном <unk> мешканців І
ден жыд был І <unk> полят То як <unk> мешканців мало то
такє невеликє середнє выготы не нумерів кілько было <unk> нумер а <unk>
нумерів нумерів то мешканців мишевеци кілько могло быти тай не повім то
бы то треба было пороглати завже з осів грудині навет сім вісем
было А село хоцкы такє мало ділило ся на части ділило ся
на шолтыство горбук і высліконец од чого залежала назва части селах Так
новы шолтысвотоязык першы першы в селі селяне были шолтысво называли а горбок
тот то кузвышы на о підвыщыню такім кузвышы Но і высні конец
то звычайніяк Лем єден Жыд мешкал без родины З родином А то
блача очму Даякы знаны люде з Чорного перед войном походили Знаных но
то не рачы Не было мі єдо мож наповісти же знаний был
зато же поіхал до Америкы жебы ужывити родину мал троє діти але
як він поіхал ту двоє вмерло Здо недоліня напевно бы то было
В Америці ся достал до копальні І там го присыпало Віснадцет дней
был під земльом і уратували го істя і хотіли го там облозити
яко великого выбавцю великого Щестника щестливого чловека але він не хотіл хотіл
лем до родины доіхати І не дале лем я ани му убезпечыня
не мал ани ничого не знал молы не знал бесіды і так
То зостало вернул і не вмер А памятати іщы діда лем так
кусы Ех сон на сонжали на постели Ты не знате ци в
Америці він належал якой лемківской орґанізациі Ні Ні Ні напевно не леж
туди не было орґанізациі ся лемківскых Бы як бы были то бы
ся за нима ставляли а то не было лемківскы орґанізациі нашы лемкванкы
были переважні перед війном як пішли перед Першоміном Світовом то были нисни
не гработны До якой церкви люде ходили в сель а до того
ХХ року ходили до яку уніты были яку Русины Руніды Але не
было такой твердой твердой той політичной ружниці а по <unk> вшытко ціле
село перешло лемкінсков перешлонт по <unk> році перешли Ясти был кшений в
Ніцкого А то з ксензом зо священником што ся по тім стало
як Він зоставы так был новий пришол На православный то пришол новий
а він был з тіс церкви сам І ся упікувал церквом так
до дост долго Іщы я памятам зо мойой памяти то ходил і
одправлял там і было тот ордина бы малы тот урядник почтовий был
Поляк был піти селом был Тартак І належал до Пуляка то тіж
і ходили они до нього ходили Пулякы До церкви тотой уніцкой А
памятате як священник ся называл уніцкій Дзяма Не был Лемком так Не
был не был Може было веде з якышого іншого села Дзяма отец
Дзяма А што было головным поводом престя Лемків до Православной Церкви Но
тото на не єст для вшыткых же то утиск утискы то товды
тоты такы великы подабчы для церкви выплатили того і того ся тягло
долше близ <unk> В щы році уж там прубували ся одлучыти але
ся не улучыли тоди війна выбухла і то аж дідутрого до р
А православний священник котрий пришол до села то як ся называл Першого
не знам того бо яю іщы был за молодий аж сам як
в році як было ХХлітя Талергофу то был Павлишын і він орґанізувал
великій одпуст на ХХлітя Талергофу І то ся зышло пару тисячы люди
а в наступны рокы то навет <unk> тис люди было на тым
предторжестві в Чорнім Памятник там побудували на поставили над селом і каплицку
деку маціцку і там одпроляли А по якому бесідувал священник Голицкы поголицкы
так нетвердо украіньскы ани не по лемківскы поголицкы так звы так якы
як на тім Бо він был коло того коло Самбора ко Самбора
десидам А повістте дашто іщы о тым великым одпусті Талергофскій о єм
ся одбывал За все ся одбыло першу неділю вересня і то на
Як тот <unk> році перше рос свято торжество дали на тот ден
то о того Митрополия варшавска назначыла жебы пер і перша неділя вересня
каждого року было тото свято і было в <unk> році Был єпископ
Обслугувал єпископ Симон Симон єпископ Симон А в тоты рокы непересте самы
священникы одправляли піти проводом нашого бонаж о <unk> році його назначыли Деканом
Лемкувщыны Першый першым деканом Лемкувщыны был Юрий Павлишын А хто орґанізувал одпуст
то він власні він влажні орґанізувал што року орґанізувал і сусідны села
приходили не лем з близкых сел але і з далекых понад <unk>
понад <unk> великых тихых но торжественных мов Фанці як вінців приносили і
і на то Я уж товды прислухувал тако яко прислужник то палицю
носил для бискупа А якій был Плян того торжества Е вечер передден
того той неділі в суботу о <unk> <unk> ци о <unk> <unk>
там была вецірня і утреня та а на другій ден то великій
велику одправу робили В церкви початок а потім там на тім парастас
великы торжественник для тых талергофців і но по погыбшым в Талергофі І
товды уж было і о Максимі там спомине назавсе о тім отцю
Максимі Сандовичу То стары талергофчакы тисяч зізджали втуды З Барз дуже было
і было не лем православных але ініцкых дуже людий было так же
<unk> тисяч то страбу Но і то зо вшыткых сел і Східньой
Лемковщыны были навет одтилялы бутиляві товди было тото перша тота так звана
Тилявска і од Мелика на заході аж то а грекокатолицкы священникы Когрили
в Талергофі то был єден Хыляк але він перешол на православі і
він был чороку был яко гоноровий гіст А по торжествах што ся
діяло люде ся розходили чыщы остала люде люди запрошали єдных другых котры
ся знали тотає кєрмиж был то а священникы ся тамкус похустили і
не раз зуставал єпископ на ніч і потім ізділ по поравках одвиджувал
своіх там вірных А з вашого села был дахто в Талергофі было
вістадцет осіб І можете поізди памятати хто Но с Так на памят
не знам але і мал записаных вшыткых Але было сіт то за
завелика Оповіданя Але можу Зацитула Ваньку Лукач Ту Дяк кытцях Теодор Байса
Петро Лизак Іван Карохванта Іван Присловскій Петро Байса Михал Балоляк Іван Вальку
Лукач Руждскій Осиф Присловскій Лукач Барна Іван Байса Данько Ваньку Лукач другій
Дяк Шута Петро Шевчык Іван Ґыба Петро і хованец Теодор сімнадцетых іх
было Дакотрого з ніх зналіста і не знал єм тых што пережыли
і котры іщы жыли за мойой памяти то том знал зараз А
повіте чы даст што оповідалі о Талергофі систе мали оказию з нима
побесідувати про тото Тото ст я был маленькій тотам не інтересую ся
але вселі трюде о тім розмовы были Тобы то То тоты Талергофчыкы
в Селі былі як постеріганы Ніж не было жадной той Левеликой ріжниці
нич нихты нихто ничне тего Бо там долго то не было піторо
рока тілько в Талергофі были А єден вмер А хто вмер вмер
єден Талергоф Шевчыґіван Забиты был в Талергофі То не были они в
селі трактуваны барже як героі Нє нє ня то не было не
было на Лемковині Не было тых такых тых муд выдена тых такых
богатырів А знате за што оні остали арештуваны і забраны до Талергофу
Нормальні зато же были рускыма бо навет на ваґоні было написане же
ідут іхают русофіле А хто вам о тым бесідувал же так было
написане Новых з публикациі з публикациі А поіджте іщы хто был орґанізатором
поставіня талергофского кресту і каплічкы То был тот священник котрий был перед
тым Перед тым был священник Гаврілку Гаврілку священник Гаврилку Пернесиня А як
віна ся зачала то талергофскы зізды іщы торжества іщы більш не было
уж не глупо мало быти вересню а вересню выбухло віна І тілько
о році была остатня Остатній процесия остатня І был то владыка той
бо было товды і свято <unk>літя Крещыня Руси Акурат То были получены
торжества Но меншевеце меншевеце А зараз по війні В <unk> році А
тото Луфім задали тепер Але в <unk> році сти были ци зорґанізували
жін панахіду альбом уж не было вшынців не было бо выіхали до
Росиі З людми зостало тілько <unk> родин <unk> родин од дві польскы
а в селі была даяка чытальня была кычковского як Хто провадил чытелів
Ксондз провадил І священ заходили сте до чыталі Заходил він до чытальні
і там навет хы старшы люде заходили і там ружны чытаня были
в тім нераз то ружны выклады такы А для нас для діти
того боятово был хлопчык то то было знам бы з татом єм
ходил ну там співали навет навет єдну єдну пісню таку пісню таку
памятам Але то было і там люде ся сходили было членів не
знам было кілька кілька десят осіб было То в чытальні не можна
было лем почытати книжок але іщы были інчы подіі орґанізуваны треба было
діти вчыти по лемківского языка во роцім яіч ся вчыл лемківского языка
а <unk> замкнулиш лемківскій язык в школи то перешло до дочытальні І
хто вчыл лемківского ксьондзан А што можна было чытати в чытальнякы книжкы
бы тоты не поім бы я звістці товды малый бы не інтересувал
а мам друга краса А памятате ци дуже было тых книжок Но
не поім ті татульях было але напевно ткусво тых коже то были
сиі книжкы рускы А не знати ци до чытальні доходило часопис Лемко
Выдавані в кроці не пою бо я не памятам Лемка Не памятам
Знам же был Лемко в Крениці го выдавали зде ся Але не
А ци в селі діялі даякы орґанізациі іщы інчым Ни ні ні
Ні поза чытельном поза тым качуского не діла жадна інча То в
Лемко Союзі з села ніх не был Ні ні ні СЛемко Союз
ту в Америці там і си Ах ходит мі о тот ґорлицкій
Лемко Союз Што ні ні ні то ні ся кало што ні
ні ні то ні то ні Шю коло раз нас был Наведе
мене так році якоси на локациях был но і хотіл жебы м
пішол до школы даґдено Але то ся якраз выбухло уж мене выписали
<unk> році скінчым штырі трасы Сім одділово То він о Вас знал
а як ся про вас дознал Ні він ту так селом переходил
і всупил до тата они ся з татом знали Отка ся знали
тат дворы сходили до На ярмак на вшыткы тоты ся коло то
был знаний та то де мали сте іти до школы Є не
мал лем а ем о він хотіл жебы м я пішол даґде
же то може до Руской Бурсы добр може може але товды не
знам ци была ци не было бы то якы то як А
был дахто з села в Рускій Бурхіні не было никого Як я
ісослу тві рек новит Врацуя совы от сто лоциноты Зрецуя ся любы
Нихто не зна што Лем тото з томя і зелено лем тото
знань сам я не знам твою здорал свою оц то ци нал
до зелено ци не про Родам ся найде сферну А якы погляды
народовы мешканці села за кого ся уважали Но за Русинів за Русийом
Вшыткы о вшыткы то Не памятам жебы там селі дакій был такій
выд од одчепенец Тераз може так до вашой родины прийдеме повіжте як
выглядала ваша родина Моя родина ся складала тата мала бабця была Стрыко
єден такій Но і нашы штырьох братів было Але уж штырьох братів
было то уж на самым кінці єден ся втопил ту на водрі
Як сме приіхали Хто мал найвеце доповіджыня в родині хто децидувал як
тато і мама Часами ся а мене для мене мама веце высяно
упікувала А в справах ґаздівкы хто мал веце доповіджыня нотато Мама ня
навчыла чытати писати щы перед школом То ви сы а по якому
ознавцила по лемківскы по церковному дуже бо то церковны книжкы было веце
якых тых такых простых бо квартоваж за мене вышол там То до
Букваря зараз прийдеме а пуйджте чым занімали ся родиче головні Хыжы го
хыжы Ном самом самым рольництвом не слем того Як велька была Ваша
ґаздівка Вісем гектари Ліс і поле ци Разом разом вшытко вшытко вшытко
А чым занімали ся діти Діти пас япас коровы І од якого
віку сте зачынали Но школы не ходила іж треба упасти кругу кругу
бо тоты сыто пас пастыко тот пасты там і ходил за верх
так на дальше од села того за гуру ходил з схудобу Еку
сте были уж векшы то до якых робіт вас брали Родос єм
робил вшытко ем робилы найбільше то знам же того при мам ім
помагал прясти То як ся зачало лем прясти то м прял мамі
помагал як тото выглядало можете описати уж ном тоту машынов куділь купили
є накудили машынові пряв Але ту уж было тоты <unk> рок рік
Но нормальні мама мі приготовляла я пряв і то цілыма днями прявєм
І потім што сте з Лену робіли а мотал на мотовило івы
мама ткала я тіж помагал ткати Полотно ткали А Продала річы вшытково
для се вшытко для себе нич не продавали ани єдного метра То
вшыткы убраня робіли сой самі Переважно переважно Але і уж пізнійше в
старшых тых тых передвоєнных вороках меджевоєнных роках на початку то было іщы
глиняне а пізнійше і уж уховано Впроваджало ся то бо я і
плестиснал рукавичкы і скарпеты і сведры а черевікы ся купувало черевікы ся
кєрпці іщы татушыл кєрпці І каждий мал своі черевікы Каждий свій мал
Нас то не было такой біды жевы Тато был заможний зато же
іздил ціли як не было того то до ліса і возил до
тартаків дерево зо свойого ліса ер іспаньского і зо св зо свойого
тудогоро возів а з паньского тодо Тартаків бо Тартакы были і незнайовий
был Тартак і в Чорнім был Тартак А хто мал в Чорным
Чорнім булжыд І незнайовій тіж Жыд жыдівскій бул Тартак А дідоле чым
ся в хыжы занімали бабця то мене там на початку пильнувала а
пізнійше того Тот ты і той жывины кур качык Але до поля
уж не ходили Бабця іж не ходили мама ходила з татом і
я помагал там бо я найстарший был А поза рільництвом люде в
селі мали інче занятя то было лемрільство Готовля і рільництво Лем стожыли
більше нениц но і ліс і ліс тото што зимі толозили до
Тартаків до тото тото А в часі того фронту війны то шмуґлювали
граници ходили Та што ся смуглювало сіль Несли там сіль од тамаль
кропку дуган То од себе несли сіль Од себе несли сіль там
на Словакы а зо Словаків привозили дуга крупку Одкаль мали сіль З
Ґорлиц склепів привозили піл метра Я тіж был раз Як то выглядало
Но Вечером як ся змеркало запакували на плечы мішок соли і треба
было го нести хыба зо <unk> скілометрів брез лісы Горы І до
якого села росува сисойдавкы ондавкы кому конечны там за Радуцином медже Радуцином
а конечном сме переходили през границю І хто одбероси но тамтот готы
тіж Лемку там тамті стороні там не были Лемкы там Русины были
і там дале сут Русины они сут там дале і не выгнали
Страх было іти на Словацию смагла но як же Нок бы зімали
Німці тото было ля ґруп выслали Але Стежкы ся знали я пішол
з такым приятельом тата за тата я пішол і за том был
то міг єм піти был Тату не знам ци штоси хворий был
чы ж того не міг піти Я пішол то А даково зівали
на смунґлюваня це зімал і потім того Синиця так і был зімали
го такы Алем памятам же бы лем його зімали так а з
інчых то А што ся з ним стало Анит посідил кус того
і пустили го якоси ся Ниґруго не взяли Коли сте до школы
зачали ходити в котрым роцім В <unk> році єм зачал ходити бо
я уж мене мама навчыли і чытати і писати кус так же
я уж підготувлений пішол до школы <unk> Нє то было <unk>III Хто
был вте учытельом Обжут Поляк Збулы был На чым ся писало зышытыбли
Ні о табличкы тавличкы велищы Зышыты тож были пізнійше Аж то на
третій четвертій клясі а першій клясі то вам табличкы То як з
табличкы ся користало рисік рисік был рисіком по табличці і нормальні ґумка
тека маціска І змазало ся і однова То могли сте ледлем єнну
табличку сой записати і потім мусіли сте змазати Так та тото То
не было так же в дома мож было сой по тым почытати
Нє ні ні То мало значым вчылі писати тіж на тым на
тым самым на тым самым та рісіком і до Малам я веце
вщыли церковны звукы А в якым языку вчыл учытель учытелів в лемківскым
тіж і в польскым і в лемківскым А він зналы писати І
чытати по лемківскы Они вшыткы хтіли знати так для того жебы не
дати нашым бо не было інчых з нашых не допустили на научытелів
нашых люди добрі по лемківскы бесідували А де там Де там калічыли
якы Але то як пішли сте в <unk> році то іщы не
было лемківского школи уж уж то власні першый ріків за мене был
до <unk> рокы был Ага Ту мали сте свій буквар Мал єм
свій буквар так Як вам ся вчыло по лемківскы та што бы
для мене не было проблему ас я боял знал южрилицю не лем
тоту алицерковну Ле декотры критикою кус буквар критикували же він не был
чыстополемківскій А то на то на то нихто не звертал увагы тамтоты
нихто не было мудрого додо букваря Мудруго не было такый як і
дали такій был Не было А тот єден учытель вчыл вшыткых предметів
предметів і того і цілу школу цілу цілу клясу вшыткы кляс це
єден был А реліґія была в школі была в школі реліґія але
і денекотры дны лем лем денекотры дны Але то уж священник священник
священник А в школі была м молитва і за того за учытеля
ні А крест лисів школі А то не памятам хыва не было
не поєм ці бывці не бывали Хыба повинен быти як был священник
то може і повісіл Але так не памятам А ци учытель міг
біти діті А як же го єс як был такій колеґа єд
зеленях з Долгого То він не было дня жебы не обірвал такы
му таку молту але він мал таку натуру же піперечний был підперечний
неслуховий і достало плопой по по плазурах лінійком або прутом такым Міцнові
завел Но но не жалуючы Я не достал то не знам А
Демешка учытель учытель мешкал в школі Была така гумурка тамтого покій покій
той мешко в школі А за науку йому дашто ся платіло діли
школы люди ні люди ні Вшыткы діти ходили з села до школы
Цы в нас ходили нас в нашім селі ходили Хыба же хворена
што было а так але так Ей іщы тоді так барзы ним
не памятам тото уж тепер тото так А Вам школа не заберала
за дуже часу Мали сте час і на школу і на роботу
Е то была така школа Жебы це ся то балаґувало як выягшыло
то не было до того штырі придметы додаваня одымуваня одниманя множыням і
лічыня і писаня і чытаня веце не было інчы рисуваня А як
мали сте час вільній то чым ся занімали сте А ішли сме
як окулеци там того пушколи до кулічко такє бы до і дранком
єдно на другу сторону переганяли Так як тепер півка жы одбивают єй
на єдну і на другу строну так там были тіж дві дружыны
по двох ци по трьох і котры котрого выгнал найдале з свого
поля А якє то было колічко нормальне нормальне колітько Як од возу
Нє ні ні такє мацідкє маціскє такє як того як ну можна
Сі вісем центометрів тілько было то ім ся шмаряло чы катулявок Одбывало
ся ды тым дранком дому То было єдно кулічко і єдно кулідко
Можете описати так докладнійше як тото выглядало то звыз звычайне ногу кулічко
якы можна было вырізати в дереві з голзы з того такой такой
нона на до <unk> центометрів більше не было І то праняли раз
тоту раз тоту сунку котры котрых выгнали на найінчу сторону А дакы
інчы іщы забавкы діті малици не заварс Но може там мали дати
дівчата може мали а я хлопец ното я мы ся інчым не
занимали лем тыма лем тым А дівчата што ся бавили а то
не повіті бо є не менцийонуване не заходил А в якым увіку
молодіж зачынала ходити на забавы і ся стрічати ся Ой то трудне
трудне звіданя трудне звіданя бы я того я деси Но на сіна
сімнадцет років Іж в часі війны то пішол з кавалерами з інчыма
зємбы выросли ноты мя взяли допустили а такто кавалерка не допущала такых
молодых діти на жально лем так могли тамтагде без двері Зазерати і
або на весілю як было то лем спеця або одкар такій меціцкій
видіти є весіля забавы де были орґанізуваны забавы были орґанізуваны в дачій
студулі Таке близко так зване близко на клеписку нормальні на клеписку содолі
тото си там выпожычыл того і што треба было дати ґазді жебы
выпожычыл тоту стога то ж не знам то ковалерка тота старша ковалерка
знала ся на тім і они ся там добесідували Што можуты Не
знам рачы низ так лем назад го товариску товариску лем А хто
грал на забавах Дзы циґане Найвеце циґане ушли і басы А одкал
лібри О Циґане мешкали під селом То іщы до вашого села належали
до нашого належали дві родины циґаньскы належали до нашого села і они
заполняли тоту музику Циґане до церкви ходили Нє А літом фестины робили
навет А де робили фестивы під селами так жебы з єдного села
і з другого села робили таку підлогу з тошок того огороджыня з
дерева Кустаків Омаяли так тото на тіж танцували там Але лем до
вечера до часу покаль можна было А так світла не было жадного
І в домах то лем світы світлы лям полы были світла А
хто орґанізувал фестіваль То орґанізувал млоді Ні а раче молоды ґаздове Молоды
ґаздове тоты такы батярено таты такы більше што собі могли позволити на
то разом з женами то Але при тім іх каждый на такій
фестін Дах да Там запрошыня не треба А пойджте як іде в
хлопчысках з бабами ся пізнавали А то рочыл лем такых в церкви
то і на тых забавах може тамту А так на над долгы
пасли коровы раз того худобу Як хлопчыскови ся котриса сподабала то як
хтіл ся женіти кого мусіл звідати о позволіня Е до того родичы
женили А не женит ся він А вода То веце залежне было
од родитів То оні выберают го они Попыхали попыхали до того Циж
може чы іщы ді і де і дел до доброй ґаздівкы а
не так добили До як ся не подабало то ді Можна было
ся не згодити з родичаного трудно было трудно было того травы Покутувати
Але я тіту оповідам не за повіі не повіі тілько перед війном
то вшытко перед війном А ци перед віном дрісте уж на даякым
весільох Был єм але не на такым то Перед віном не был
єм на весілью та ном тылько яку яку з родичами яку гіст
і тот так тілько з далека не былем нам там на участником
высіляні тілько так А памятате як выглядало Што было найперше Но то
был го найперше вечер вечер Полібуцкій вецер дівоцкій тото было Таґы то
Але то єм на такы то єщы мне не ходил ани на
то ани на тознійше взяк єм того познал тото бо І деся
вечеры робіл вечерых молодого себе Так як было хыжы лем того а
молода себе тіж як долго перед шлюбом А то три штырі тыжні
перед оповідами А по тым в суботу суботу суботу суботу і любого
шлюб Кажду того не было в суботу весіля То не было свизні
Ні ні ні николи ниґде николи Не было То в часі нормальной
службы Божой давал слюб по або перев щасі альбо по по службі
Рачий по службі переважно А де орґанізувало ся бесіда забав Тіж так
само лем дома Номадий Переважні молодий Хыба же мала там близку салю
даку но то танці там могли быти Але весіля яко такы гостина
то лем в хыжах Люде сходили ся на єден денци приходили веце
ніж <unk> до молодых То ся тягло не раз і два три
ни Так залежыт бо вечер то нормальні потім цілий ден то было
в молодой а потім іщы было поправлене І молодой і до молодого
з повротом як ішла молодого то была іщы молодого было по прави
невеликы так же не раз си три дни трало Але вшыткы гості
разом ся вшыткы гості разом бінку штырі слашкы все были староста і
штырі слашкы І штырх слатів решта были сватове такы парібци Зтых шест
залежы ку там запросили а з дівочкой стороны не было прошеных такых
тых бытых дівчат лем сватовы были по стороні мужскій Тоні были так
як тепер дружбове Дружбове осімно было двох все двох зіжы не было
Ні дружбове мали цукырты або нас цукыркы мали а дружкы веліц тіж
были дружкы дві тагатка молодиця і дві дружкы то все ся ни
были А як люде зберали ся на весілях О урочысті было то
як нає найоблажже вшыткы строі народны народны строі были переважны Вшто была
молода убраливе вшытко біле было і вінчых мала білий і цілу кушелю
і то вельона не было але така парта парта на голоса была
і то і корона корона тіж была плетена з кы ружных тых
квітів А чым єст парта можете повісти Ноу парта то Накладаня на
ґладаня такого того Кольорового іж готова готове тото такій в інчых такі
гых І єй стрібил тіж лемківскій усяі Так так і лемківскій ґурсетиґій
і лем же біле І ґорсет тіж был білий білий То кажде
вышываний был сіду то сой мусіла придбати перед весільом А як звыцеря
як же а як же да А молодіж што был убраний Молодий
капелюх Капелю гыну і гунька гуйка Гунька тіж біла была гуйка І
порткы тиж мал білы Нє не мужчына был убраний веце в того
кольорове Залежат якы якы мали бы мыту як в зимі то Гунька
нормальна а літом то лейбик такій же прийде місци кстины Акстины то
Хыстины были богаты підзглядом чысла тихы кумів бы запрошали каждого свого знайомого
І на моім на моіх хыстинах было <unk> кумы кресных То были
єй і жінкы і хлопи і тот То не было так як
тепер же нєє же пара ні ні ні така пара была а
поза паром было іщы тота решта было якого сті а тіж кумы
Ак в якій ден ся к стіни робіл акстина тіж неділю переважні
переважні неділю І то по службі раці І тіж по кстінах ся
робіло учто О робило ся і то великы гучны были нераз То
Ты як і весіля Но інча форма інча форма Мама не могло
быти на тім бы ма быти было іщы мама была хвора Не
так як тепер же чекає аж аж дітина ім кричыт і сварит
ся лем дітина была долодосладний Зараз по уроджы раз по уроджыню было
бы обовязково мусіло быти ґстина Што ся несло на ґстіны криж му
там давали хустку даку або полотно біле біле шоси білого А гості
што приносили на ґстіны Ну то тілько то Тілько то крижма і
веценицю Крижме ся звало А на весіля што гості приносили А того
не памятно ци дашто приносили раче не было Не было того моды
жебы приносити якыси подарунково потім потім на того на одчепины на одчыпины
давали То Яы так якоси не трафило ся мі такых великых очепин
То м віділ же там того Танцювали а што давали то на
не знам што там было Хыба хыба грошы давали єй то А
ци перша сповід Тіж была урочыста Нє така звычайна Не было жадных
убірів не было нормальні людейшу розповідиі як звычайний Тот не было А
потім тіж была перша причаст Ци Діти уж могли так як єст
тепер в православній церкви скорше ходіти і до причасти Не мало того
не них не сосували Того малого не того не як маленькых то
не ходили Аж першы раз як першы раз то першы раз і
то в часі то По першій сповій сповід А в зимі до
церкви як на святого Миколая Тахто приберал ся і приходил Миколай Ні
ні ні ні то не было Не было жадне моде над на
Миколая Микола є то дома пришыкували тамтычыкы ци што пізставляли ці зі
торбочку чытозычі Цідиля як то повідают тоту школы там очыкували на то
діти ночы б тото продночы несподівані несподівані і не было так публикуване
як не пак тоты не было Жадной жадной той не было такойну
реклямы реклямы жадной Тепер запрашам на коротку музичну перерву ора гора І
долина Не буду я Матарина Лем со обі за горку зайду Там
собі праі ранайду Лем собі за горку зайду Там сообі Праі ранайду
Лем я быничкова Мованичко душа моя лем сові за горку зайду там
собі Праіра найду лем собі за горку зайду Там собі Праіра найду
Гора гора верхсоснови невірдівчы фраірови Лем со обі за горку зайду там
со обі Фраіра найду лем со за горку зайду Там сові Фраіра
найду Вітер дує вершок зламе а парок дівча скламе Лем собі за
горку зайду Там сові Фраіра найду Лемсові за горку зайду Там сові
Фраіра Найду Вітер дує верхы клонит за ванич ком серце болит Лем
собі за горку зайду Тан собі Фраіра найду Лем собі за горку
зайду Тан собі Фраіра найду Памятате од чого зачынало ся на яр
роботы в полі А тото добрі памятам найперше то чекалешніх зыде з
поля і товды то пришыкувал брезимо до куваля ходили до Циґана циґана
окулы выкутилы клипати тоты зубы на бороні лемеш до чересло то пуго
чересло <unk> перше Ао лемеш то дальше і направлял без цілу зиму
мали част приготовити ся а як настала весна же його ронкы заспівали
то товды то пришыкувал ся тато ся шыкувал Навіз брал бурону пух
мамагы з освяченом водом Обходила віз і плуг і коня і кропила
і тат Ішли на першы перше ораня А під першу скыбу землі
давало ся хліб і яйця Нє то не было нас Нас на
сліп зелі не было Ся водом крупюли за свячено водом То сіяло
ся лем на ярци тіж на зіму На зіму тіж але на
зіму уж не было той процедуры той того свячыня О зиміны о
зиміны было дуж дуже бы треба было солома на кычкы На насул
му накличкы до того до нов покрыла є дахів Потім што ся
робило Як ся посіяло на яре якы были наступны роботы Но потім
окупуває зімяів Бандуру га наслали бандурок того Но было ту якій місяц
Ну ту зараз цо зараз сходило тоту трабу як ту пойдат дзьобати
Як того жебы з того жебы спурхнити землю потім огортати Но і
потім аж чекати на выкопаня Сіло коли ся зберало сіно зберало ся
пізні яри бо то в горах тото пізно ся того штам погодано
Нераз кояна кояна копетра то уж того А жнива была аж по
Петрі А што ся сяло Переважно Преважно жыто ярец овес А пшениця
то барз рідко была лем там тіж в пізнійшых роках то Опруч
бандурок дашто іщы Но капуста біка пуста біптіж але але не такы
кота на тото А найважнійша то была капуста капусту треба было дозладні
дуже насадити жебы было потім зо дві бочка на цілу зиму было
то і на І до перогів ішла і нормальні капуста была нормальном
Іджыньом каждый ден та праві каждого дня А ци як были польскы
свята то ся робіло нормальні в Полю си не было жадной ружниці
же сі там польскых там не было польскых свят на Лемковині Нихто
не знал коли навет то сут польскы свята може при місті то
може знали же там не тургуют ны того А так ні то
не м нихто не знал Што перше зачало ся зберати Найперше жыто
Жыто А як была пшениця то потім пшеницю тіж было то а
жыто но тову підкрышали і підберали бо же то треба бы ладні
сперати не так на домашыны лем підціпы і треба бы снопы вязати
Ладні і зберати зберати зерно тіж ладні жебы тоты снопы были до
того потім до стіжків клало ся на штырі стороны жебы не ламала
ся тота слова бо она потрібна была окулодків она окрашала стіны в
зимі а пізнійше робили зімі робили ті на весну кычкы на стріху
на на дахы на на покрытя і на січку Для пацят і
для коней А ци родина робила прижнівах вшытко сама ци дахто помагал
іщы Переважні сама Переважні сама Бо помагати помагати ту тілько уж на
кінци як дахто тамкому зостало або хворий або дахто был то То
може товды так а та ні то каждий собі совсы ціла родина
мусіла там при тім быти А кілько часу трвали зліва Ож не
вас залежыт як трафило на добру погоду то раз два Але переважно
в горах было слота нераз тото ся тягло а тяло нераз зі
згнило на полях А што ся робило з зобраным Жытом і пшеницьом
ся вшытко звозило думів на підстрігы під дах підкычкы кычкы там там
ся укладало так жебы ся вытко змістило там будулий ска ся заізджало
лозом І зберало ся на тото выкладала она а потім як ся
молотило то Были му молочыня было і ручне ціпами переважні же то
было ціпами для того жебы молосома ся была добра здорова і груба
і тверда же надавала ся на повересла на кычкы і на січку
Продавало ся з Плідици Все вшытко было для себе Рачий для себе
Не было так взбывати ся не збывало там не были такы великы
уружаі Такы сте мали в себе в горах машыны роли а то
в остатніх часах было вшытко жы Передном світовом то был і кєрат
был і машына домолочыня і машына была така сусіда была машына з
вытрясачами што вытрясала І тоты рухі машыны то были тоты маленькы машыны
на <unk> особы дві єдны дві з єдной строны дві з другой
і тот што пущал і тот што одберал там решта зо суму
были інчы там Але до чого то была машына Дозерна дозерна така
до молочыня до молочыня была єдно бубнова Така без вытрясачів было А
пізнійше было з вытрясачами В селі было склепку оператива было были склепы
два навет были склепы в нашім селі был єден на нижнім кінці
а другій на выжнім єден был кочты разом так то Жыдяк мал
а другій был мал байса Лемко так Лемка та Што в склепі
мож не было купити Но такы лем дрібниці тото што потрібне было
для ґаздівкы на штоден вале там мало хто ходил то од часу
до часу ся купувало але переважно По два разы в році были
робили Ярмакы были по сусідніх селах не знайовій было ждений был ярмак
такы же там можна было ся за Купити што што хтіл і
продати што хтіл што мал і купити што хтіл Вы сте продавали
дашто на ярмарках Ня Але сте бы были Бы заберали ня бы
они єщы дальшы купувати совітур тота то я з нима з нима
води А млин был селі Млина не было в селі то значыт
єден бус тот што малы склеп то мал і млин але лем
водни І Як він там тоту мову то не знам бо мы
сме того каждий мал в себе млинец Каждий каждий ґазда мал млинец
жарна тотый час ся звали жарна млинец і ты оты мололи без
ціл аж заімці заказали молоти то ся му одуму в тайности Єден
пильнувал на дворі ши дахто не іде а решта моло заказали Бо
они хотіли жебы вшытко зерно брез іх рукы ішло скупувати А ту
не было што тото пару кільор мал ґаздаци парудесят кільо то треба
было для себе і они зарядили же вшытко бльо публичных млинів до
паньского млинів догади Але мало хто в Карпатах Дал до доіхым то
Потім робили конфіскаты ружно Тепер може так лемківскым іджыньом ся займе Хто
хыжы робіл іджыня но мама мама або бабця Што ся єло на
сніданя Мастіло Мастіло то на молоті мука на молоті і окрашене або
оглійом або маслом або цибульом І А дашто інче іщы робили насіданя
Но молоко Муку давали бо то гарбата не была модна така як
епер єстці кала кава то каву то з молоком робили веце то
таку каву зерняну І докля треба было чекати на полуденок о котрий
был полуденок А так медженці а першом так переважні переважніх Ішто ся
єло на полуденок на полуденок туж было дашту згрубше Так єх може
назвати левеш На чым є зливаш Левашы зупа зуба комперяна зімячана така
там прикрашена ракус або іницьом то залежыт а переважні олійом а то
з зимовом пору олійом найвеце была окрашана то Но і Пергы А
з чым перогы были а переважні з бікомперями з муком сиром сыром
і з капустом і з грибами мало было Не знали гейвів А
мясо ся часто іло Може може та на пару разы на неділю
даколи на неділю забыли куруі Бы во свині то малото в свині
то были іш потім бы як Німці не дали бы зараз контиґент
накладали і травы вести там на жебы продати свиню Але были такы
котры собі радили же забивали синьо А медже полуденком а вечерьом было
іщы даякє іджя Ні Не было на вечерю тома но переважні печена
ґруля Бендурка печена То в пецу ся паліло незалежніст з зіма ци
літо нонстоп Якє было іджня літом а якє зімом Чом было веце
літом Літом молока леце было бо короси доіли того а зимом было
меньше зимом было выдо і то посты были а посты перестерігали люде
так же же тоты зуба была пісна лійом лійом бо тото о
лі сме нижни ґедали але олі был найважнійший бо мастом найважнійшом оластом
в селі Было така точарня то твочарня олів в селі І хто
єй мал кусайва Кусайва і там каждий хто тіж лену на толкли
на толкли кузи пару літор олів і тото старчылона на цілу зиму
А де ся тримало запасы на зіму Запасы жывностьовы так спожывчы то
Был склеп такий так тзв пивниця склеп то склеп звали пивниця то
звали склеп під хыжом был або даґде І там зємякы были там
капусты а куморі бочці капуста была близко А пшене ся і же
то А то нас тото было інчым сусіку деси деси сусіку сыпанци
сыпанес собыл такій то спіклиш То теперішні спіхе а той был сыпанец
або в сінях сизи зеси близку чы назна нас на стріху в
такого ружны были такы сусікы і в тых сусіках зерно было того
дуже не было Якы овочы мали сте в саді Явлони лем ігрушка
была Што ся з овочів робіло Овочы не были того а тато
і сушыли на юху Переважні а тато не было то ся зілу
діти зіли іщы за нім ся показало то ж там зіти зіти
зіли А до ліса хотіло ся зберати До лісы зберати то лем
было грибы І я годе часом малена лісах о так не мали
люде присхыжа А што з ґрибів робіли Скриви сушыли Переважні не зна
не знали і жадных інчых тых грубів такых але сушыли грибы і
тоты провдівкы Там і не было тих тоты то на зубу брали
такы рыджыкы были І были барані рогы так звалы текы текы то
якій тепер то буде гріб тот баранірогы А такий тихій Я ту
не віділ ниґде такого Ты така но Дуже дуже тых вершків мало
того А з сушеных ґрибів што ся робіло Зушене то нормальні з
зупу або до зупы або до того етаку робили Так я діякую
з молоко мастілы і то з грибів тіж мастівы такє робили поливку
таку А з яферок яфырох нас не было нас не было Были
там де інды яфыры то тото То не всяди не вшытку ушыткых
селах были тоты яфриска Яфорниті перейсті може так до кус дожытя церковного
е Яка церков вас была як уж люде врешли до православія то
мусіли будувати другу дю збудували і то в вшыткых сусідніх селах были
з церкви по дві Липі было в другім было в Радоцині было
Леснейовій было в Чорнім было то і гласні од той новой церкви
тот одпусти ж новій церкви вшытко робили А тоту раз ва побудували
в часі двох років побудували таку таку деревяну невыстроєна была Тот іконосцес
был нерізблений лем такій простий але были То коли был одпуст вереснів
VI року першый одпуст але церковы апід покро вом Димитрия святого Димитрия
Солинского то уж была церков але тіж того церков побудували <unk> році
За два рокы за то То одпуст тіж был орґанізуваный в Якші
ци уж по Талергофскым зізді до рі перше не было перше не
было аж од <unk> ры Хоц мі оточы был так як бы
другій одпуст на Димітря Ци лем было в вересні разом з Талергофом
учене отут і ходита Ете гыт кєрмеш тзв кєрмеш то был перше
тіж але того урочыстости великых не было то лем сама родина і
гості з сусідніх сел ся сходили То так само по тім было
тіж што ціле час тото было не лем на тото тото од
<unk> р то был Талергофскій такый тот торжество Талергофскє А кєрже сівно
в каждым селі был Іщы міг выісти до Талергофского Торжества ци делеґаты
з Лемко Союза приізджали Нє ся коло не приізджал Може Натижалже тото
я не знан я был молодий Може може то хыба был забитали
якысы гости Як ся зачынал різдвяні піст в зимі Што ся робило
в тым послі Пряли пряли ткали болотно і молотывы зерно переважні молотывы
зерно бо не было машын ціпами молоты цілый піст аж потім аж
пізнійше як были бы того помолотили бо по помолочыню было рісяна свята
робили А як такы долгы вечеры ся зачали в грудны веціркы як
выглядали вечіркы Ны веціркы ся дували в трох або штырьох місцях в
селі так што што што пару тых Хыж І нове і нове
і нове Но сходили ся в ґастині то уж ґастині орґанізували а
хлопці то збыткы робили Што дас дені робили на вечірках Пряли пряли
і співали А же коляда то уж восі нормальні співалі коляды коляда
цілий час коляды од пришол дня А хлопці як збыткувай Ану ружы
своі своі жарты там зо того чесаного як ту сварят знали то
пойсте чым єст чесані Но руку надзна зат ся дає і хтоси
бє там по ній згадати хто хтял Як згадал то пішол там
тут на зміну а як не згадал тот олше требу А што
іщы робіт Но карты грали шахы грали шахынит не шахытыку варцабы бо
з шахів не знали грати варцавы А хлопці де ся сходили так
як дівчы єст і так хыжы та не могли Але том дуже
не было шо то з пятеро дівчат і пят хлопців то ціла
ціла ціла тота а то жінкы были переважні зыспряли А могли ся
заходити Якы рачрачи ся не заходили так того Дол бы то зима
была то там не было де ся спотыкати стрічати то так бы
пошептали пошептали і ся розышли Як выглядало Різдво Різдвяни свята Різдвяне свята
но Служба Божа была ночы Так ночы ночы Од того і того
і то вчасу ночы была і Што ся робіло в Першый Ден
Різдвяны свят а Першый Різдвяный свят то і ся нич не робили
так специяльні лем ся гостили на спілку аж II того то был
вымітний ден Вымітны тоді можна было завітати хыжу і прядати тото вида
Дівчата выносили тото смітя і гілкали собі там де ся єй одозве
голос з котрой стороновы в зимі голосу нею в слізі тото так
глухота была То велия бла пред службом Божом так Велия была вечер
А потім по по співали Рождеству ж собі дома колядували і співали
а потім ішли на перш на двасту ішли до церкви Гли уж
з ничым лем до того лем на одправу А што ся іло
навеліло Двадцет по тро Был Было все як не веце выто Ружной
роду то з єдного той три ся то здоле так старали ся
жебы то было того полну кіслиця борщ і варянка і перогы і
такый такый такы На грибы рыбы яку перше было все А рыбы
тіж былі Нє О рыбах то хыба же дахто был любитель любитель
і може собі перше придбал або де того а так ні так
ні На велиі была лем найблизша родина ци даякых гості в горі
рачы была лем сама найблизша людина Гості гості то не каждий в
себе робил каждий з собою має свою велию мал Николи ся не
аж на перший ден і то на першы ідентічне неба любили ся
гостити то аж на другій ден то Ся ішло до госу на
гостину туж можно было А коли ішло ся по співаню По співаню
то перший ден одразу Орґанізували то колядникы ішли по службі того уж
зараз і могли по селі ходити І навет цілу ніч могли ходити
тоту тоту вели велийну велийну то будили люди кы будили будили да
Як выглядало Представліня бы Нє ні Псе така нормалька нормалька співаня і
звізда Гыбы де некотрым ся крутила де никотрым ся не крутила тота
звізда з тым світлом світка в середині бо тото Там іншого світа
не было лем такы монтували же же выглядало же світло єст А
переберали ся циі Куз переберали ся та за што ся переберали Но
царів царів пастухів Жыда конечні Жыда І што ся дой смерти іщы
А што люде давали А тото ружні давали І грошы давали і
нормальні почестунок такій як того Перогы тоты печены бы то были і
печены пирогы і такы і такы А потім приходил Йордан і як
было постерігане што было важнійшым святом Йордан ци різдво Різдво было того
а того была тіж важна подія то друга велия была На другу
велию тіж ходили о співаньов Нє на другу велию не ходили по
співаню на другу велию по Пува потім на другій ден по Юрдані
то ходили лем тоты м не ходили а гарачий ся жегнали слугы
бо то был дены з службу вертали Не знам што значыт ци
ты знаш сузне служба на кого быти дакого паробку Якого то были
або в місті або на другій селі тоты родины і они привертали
на наріздло приходили а по Йордані зараз тот ден Юж одходили знову
сповротом до той службы на службу а великыкодный піст што ся робило
в тым пості Великодний піст то переважні было весна Яр тото ся
в поли робило але так нич вшыткому мусіло быти ногу тілько шорже
піс был але так інчого то не тотого Не творили ся лем
мы того там жадны в тыжнях лем Торжества жадны то в церкви
лем на неділю я не памятам же там были поправляны інчы службы
Лем тота недільна А што можна было в тым пості істи А
тот іщы зуставал тот олі то капуста капуста і ємякы компері барз
люде поступ перестерігали перестерігали так так так так так так так так
так так так Ци служба на великден была ночыт ци в ден
Ци рано была і так і так залежыт як де бо ту
были кєнци Єден на три парафіі нас три села То мусіл і
ту і ту быти так же ся то одбывало і переважні за
все была О попілночы Опілночы і свячыня было над раном так того
і товды з тыма свячынином летіли домів новы передкы Хто перше домів
зайде то значыт же жде Значыло же де добрым же вшыткому буде
ішло добрі А ци в понедільок ляли ся володолку з Понедільок ні
Вонедільок ні аж віторок віторок ся ляга Але не ляли ся так
вы так так баскудні як ту відрами лем барз деликатні тото оляня
было кропліня рачей было А то село было далекє долге тотам коли
молоді ся тала старати ся не лучали до то Сухалисты з лемківского
архіву в радию Руской Бурсы Лем фм Павло Хановс
