З лемківского архіву #53 - 19 XII 2013 Адольф Добряньскiй
Еп. 53

З лемківского архіву #53 - 19 XII 2013 Адольф Добряньскiй

•

Опис епізоду

To odcinek archiwum łemkowskiego poświęcony Adolfowi Dobrzańskiemu, którego życie przedstawiono od rodzinnych stron i edukacji po studia oraz pracę jako inżynier górniczy. Następnie omówiono jego działalność polityczną na rzecz Rusinów i Słowaków, kontakty ze słowacką Maticą, postulaty przedstawiane na zjeździe słowiańskim w Pradze oraz starania o prawa narodowe.

Автоматычна транскрипция

Лемківскій архів то місце в якым довідате ся про історию Лемків річы
котрых де інде не прочытате ани не почуєте Слухайте з лемківского архіву
в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ханас Перед <unk> роками
<unk> грудня <unk> р на Пряшівскій Руси в селі Рудлоф в родині
священника Івана Добряньского вродил ся Адольф Добряньскій Його мама походила з Левочы
і знала аж пят языків то є німецкій французскій мадярскій словацкій і
очывидні русиньскій язык Няньо Адольфа остал недолго перенесеній до завадкы і в
тій місцевости Адольф закінчыл науку в основній школі До ґімназиі ходил в
Левочы Рожняві і Мішковцях Філософію і юридичны наукы студию в Кошыцях і
в Вягрі І зас єм виділ спи де сніжно ділил вехы могучых
надприродных пречудесных Гык стражы вчені ні ні ні ні ні ні світаньом
і о змы геге гырку до вышні не безурдо зря ґіґантів нас
стра Воснієм чудным выгідів І радіст незбагнену слухай вітер ню За твердий
ґрані дімер злых за гідній Стереже вірно на св Оту Те рідний
край од татер недалегыку Засперебывал єм і кормил серце ду в раменах
моіх споминал як мале гегенькы сным ригієм голубил ту Высоты виділ є
селецкы Малюваны Потічок Черкітливій і вітцівскій Ті при Нимцві різблений при ним
до го яблуни в саді Маті На світ єм пришол ту рокы
молодого гості невинной прожывє мі перший рускій зву ту высол з моіх
у серце мі за гості народу мовы вільний ду мі то єдены
ку богатий споминогами среблисто пелехатых одсумілых лі Ту моє душасты Продустий до
ных з ногобы і серце чте та і гушні Ту моє дусасты
Родусти головных з ногом І серце жды і серце жды і серце
жде ге Та гі В баньскій щевниці Адольф Дубряньскій здал дипльом баньского
інжынєра гев медже Словаками і Німцями зачала ся тіж його політична карєра
Жыл він в середині Словациі што довело до навязаня добрых контактів зо
Словаками і до розпочатя його діяльности в словеньскій матіци Цеса діяльніст не
подабала ся єднак мадярскій аристокрациі котра в тот час рядила Словацийом Перез
контакты з кошытовцями добряньскій мусил ся укрывати Удало ся йому іщы переказати
постуляты Карпатскых Русинів Йозефови Гурбанови якій представил іх на цілославяньскым зізді в
Празі в <unk> році Головныма постулятами были узнаня Русинів і Словаків за
самодільны народы і признаня єднаковых прав в мадярскым парляменті признаня тым народам
реґіональных соймів зуставом Комісийом яка мала бы стеречы прав Русинів і Словаків
право Русинів і Словаків до вчыня ся на студиях материньскых языків і
рівноуправніня народів якы входили в склад монархіі крапка В <unk> р Адольф
Добраньскій стал ся кандидатом Словаків до мадярского парляменту Влада єднак видила в
ним противника і робіла вшытко жебы не допустити го до выбору Перед
арештуваньом втюк Добряньскій найперше до Русинів а потім до Галиччыны Вернул допіро
по одступіню мадярскых революцийоністів Добряньскій брал тіж участ в делеґациі Підкарпатскых Русинів
якы поіхали до Відня жебы жадати од цисарского двору реалізациі народных прав
на основі так званой мартовской конституциі Ввіны русиньска делеґация стрітила ся зо
словацком обидві тоты делеґациі представили на дворі проєкт котрий закладал поділіня Мадєр
без страты територияльной на автономны части обидві делеґациі стрітили ся з міністром
Александром Бахом і новым цисарьом Францом Овсифом Делеґаты вернули до вітчызны барз
оптимістичні наставлены Малпістатя втономічный дистрикт з синдром в Ужгороді В його склад
мали тіж воіти жупы ужгородска Бережска гоцка і мармороска І фактичні такій
дистрик остал оснуваний але істнувал він лем од половины жолтня <unk> р
до кінця марця <unk> р Хоц был то окрес барз короткій то
робота Адольфа Добряньского принесла успіхы В ужгородскій ґімнезиі по селах яко єден
з головных предметів остал впровадженый русиньскій язык своівы зорнучымо Своі своємо позород
своі своєрод свозы свозыт нянь дівцы о світа сырого сыр мойой Одіть
томе сы так забодит сырбить Заболід щастя віко свойо слабы славы свойо
Початком <unk> р мали місце выборы до мадярского парляменту В тым часі
Мадяры робили вельо жебы жаден Словак не дістал ся до того парляменту
Русинам зо Шариша єднак удало ся выбрати Адольфа Допряньского на посланця Репрезентувал
він в парляменти інтересы не лем Русинів але і Словаків В <unk>
р перенюс ся з цілым Родлином до Чертіжного гын одвиджали го вынятковы
персоны жытя соспільного і політичного В <unk> был покликаний цисарскым декретом новідня
на высоку службу Опріч того был ведучым общества святого Йоана Крестителя в
Пряшові і літератского общества святого Василия Великого Арлепоркота Арнар В <unk> році
одбыл ся політичный процес добряньского во Львові Остал осудженый за панславізм і
запертий Остаточні го уневиннено але долгы рокы мусіл жыти во Відні далеко
од Вітчызны В часі того побыту часто стрічал ся зо студентами ріжных
народовости Потім мусіл ся єднак перенести до Інсбрука Адольф Добряньскій был барз
добрі вывчений знал девят языків Його творы были выдаваны не лем в
Фавстю Мадярах але і во Франциі Росиі Во Франциі выдано його книжку
Австриякы Славяне і Мадяры потім остала она переложена бедрідьом степанком на чешскій
язык Головным політичным постулятом Добряньского была автономія для народів якы замешкували гавсбурску
монархію Жывота Дольфа Добряньского закінчыл ся в далекым Іннсбурку де одвижал го
іщы професор Владимір Раманьскій Вмер Обряньскій <unk> марця <unk> р Посліднім його
желаньом было жебы похованого на рідній землі тото желаня выполнила його жена
Елеонора яка перевезла його тіло до щертіжного На погребі присутных было <unk>
священників і вельодяків Ріб його находит ся недалеко од гробу писателя Юлия
Ставорского по Прадувы Днесня авдиция оперта была на дописі Василя Сочкы першый
русиньскій посланец Слухали сте з лемківского архіву в радию Руской Бурсы Лем
фм Павло Ханас