З лемківского архіву #57 - 20 II 2014 Рускы Пекланы
Еп. 57

З лемківского архіву #57 - 20 II 2014 Рускы Пекланы

•

Опис епізоду

Odcinek przedstawia krótką historię wsi Ruskie Pieklany na Szaryszu, dziś już niesamodzielnej miejscowości, omawiając jej położenie, dawne początki i zmieniającą się nazwę. W audycji pojawiają się też wzmianki o wpływie wojen, pańszczyzny, kontaktach z sąsiednimi wsiami oraz o miejscowej parafii greckokatolickiej.

Автоматычна транскрипция

Лемківскє архів то місце в якым довідате ся про історию Лемків річы
котрых де інде не получуєте ани не прочытате Слухайте з лемківского архіву
в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ганас нескы в лемківскым
архіві буде коротка істория села Русти Пекляны каминя мі На капусту оціст
пустю Ей на капусту о оціст пустю а на касму а за
трасу А ми двоє нит не мамы двоє ни маме не на
себе потвораме І ци насы два пасо Ей ліцына Село тото лежыт
в полудневій части шаристской верховины В днешніх часах рускы пекляны не сут
уж самодільным селом лем частю свойой давной філі Любовця якій тепер є
центральным селом той части Шариша Найстарша істория села не є іщы докладні
збадана але відомо же сіхат віку Перша писана інформация про село Пеклін
походит з <unk> рока В тым часі властители маєтку Дрінів поділили медже
собом маєток Ні рускы Пекляны трафили до синів шляхтиця Петра Еґіда і
Івана Архівальны записы свідчат о тым же село было добрі розвинене і
мало свою самоуправу Село находило ся на богатых лісовых теренах Вказує на
тото назва Пекельник з <unk> рока Назва Сеса означат місце до котрого
звожено дырво в цілі його спаліня Перетягом віків назва села дуже разы
зміняла ся В <unk> році записано остала назва села яко поклин котрый
належал до маєтку Юрая Здрінова В <unk> році уж выступує назва Пекельник
С назва вказує на мадярскы вплывы бокінцівка ЕК є мадярском кінцівком Великы
зміны для села наступили в <unk> віку Назва села з того віку
в документах прикликана остала разы В <unk> році і в <unk> році
яко пекельник Означало тото же властителі села і його мешканці приняли тоту
назву а робота пекельніфів якы выпаляли дерво здомашняла Бестрахы Безмота кота сирота
гора єсновы каменыка нато єса а чытує Уж горя воля за Дан
Саомі ветро саче шыч а смоша тинесє на мураді <unk>earo мен тиска
на тиска Перша половина <unk> віку принесла ме мешканцям села такы подіі
як війна з Турками дожове повстаня і обчаньска війна Тоты подіі неґативній
вплынули на ситуацию села До <unk> р чысло мешканців зменшыло ся о
половину вслід за чыслом мешканців зменшыло ся тіж чысло ґаздівок Пеклянчаны в
тым часі зачали тіж обсівати своі лісовы поля ци то підрільну продукцию
ци на паствыстка для худобы Своі плоды возили до Дринова де іх
продавали або выміняли на інчый продукт Адміністрацийні пекляны належали під Дринів де
мешканці села платили податкы На переломі <unk> віка пекляны были середньой велькости
підданьскым селом Наступства повстаня Ракочого до пеклян не дотерли в так великым
рівни як до інчых сел з огляду на дальше положыня села Мешканці
села отримували добры контакты з мешканцями сусідніх сел з Обішовец і Кісоку
мешканці села отримували добры контакты з мешканцями сусідніх сел з Обішовец і
Кісоку В місцевостях тых земскы властителі мали своі замкы при котрых пеклянці
были зобовязаны одрабляти панщыну Будойо мідати мо не одда другій <unk>om На
нім каждий вычы але сво Вынятково добры контакты підтримуваны были медже людми
Східнього Церковного обряду Зо спису грекокатолицкого духовенства з <unk> рока выникат же
рускы пекляны то парохія <unk>ями што ся находила в долині рікы Свинкы
В твилі вымінены были лем два села любове циянів бо в них
находили ся святыні Підпекляны належали тіж Русины з сел Дреновска Нова Вес
Меретійці Радочово і Бзеново В тым часі село належало до пряшівского деканату
а деканом был Михал Бродач священник і пряшівскій вікар Парохом в пеклянах
был Петро Бурик ужывал він наштоден русиньского языка а категеза одбывала ся
в церкви бо школы іщы в тым часі не было Крім рускых
пеклян на териториі Шыріше находили ся іщы двоі пекляны узовскій і ліптовскы
вырабляло ся в них смову доровляний угель і дехт В узовскых Пеклянах
в <unk> році жыло лем <unk> Русинів якы належали до парофіі в
Ренчішові Казаня голошеных гын были по русиньскы але не было недільных русиньскых
наук В реґіоні найвеце Русинів жыло в Дрінові багала <unk> але были
они о дві піл годины дорогы оддалены од парафіі В Дріновій жылі
разом з римокатоликами і євангеликами Рускы пекляны утримували добры робочы контакты з
Міклюшовцями і селами з Долины Горнаду Малым Людином і Старым Ружіном <unk>
липця <unk> р в рускых Пеклянах вродил ся єден з найвызначнійшых Русинів
Словациі Павел Петро Ґойдич Владыка Пряшівскій Слугали сте з лемківского архіву в
радию Руской Бурсы Лем фм Павло Ханас