З лемківского архіву #68 - 21 VIII 2014 Бесіда з Мартіном Карашом (1 част)
Еп. 68

З лемківского архіву #68 - 21 VIII 2014 Бесіда з Мартіном Карашом (1 част)

•

Опис епізоду

To archiwalny odcinek 68 z rozmową nagraną podczas Łemkowskiej Watry na obczyźnie w Michalovcach z Martinem Karašem, prowadzącym zespół Barvydok z Kamionki i członkiem Światowej Rady Rusinów. W rozmowie opowiada on o swoich łemkowsko-rusińskich korzeniach, działalności organizacji rusyńskich na Słowacji oraz o znaczeniu podtrzymywania lokalnej tożsamości.

Автоматычна транскрипция

Лемківскє архів то місце в якым довідате ся про історию Лемків річы
котрых де інде не почуєте ани не прочытате Слайте з лемківского архіву
в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Хана Книскы в лемківскым
архіві почуєте бесіду награну на Лемківскій Ватрі на чужыні в Михалові з
Мартином Карашом ведучым ансамблю Барвідок з Камьонкы і членом Світовой Рады Русинів
на ден бодяні санебот бо да на соказол татиц буде того язе
того єс того цена дідая небо то сувай то язе Дзе зайбаном
дбаль догнані Треба зайти радо рана зо Дай Боже добрідены внеска для
лемківского радия бесідує пан Мартін Караш Одповід на початок дашла в собі
одкале походиш Но я походжу з нашого русиньского лемківского села Камюнка затоваришы
русиньскє і лемківскє бо мы істо на такій граници Лемковины русиньского то
нашого словацкого територия з нашого верху высока Видно на Лемковину цілу Лемковину
вино там чорну Воду білу Воду явиркы вашы села котры выселили в
<unk> р Але то нашы люде добрі памятают Лемків іх іх імена
іх назвиска вшытко памятай як полю на Полянах дак оддавно ґаздували і
якы ся уцділи якы довєдна собі жыли там на нашых горах в
Лемковині і на русиньскым територию зо словацкой страны Однашы стары люде говорят
якы памятают тото І головні як мы говорим о нашых русиньскых діянях
або лемківскых діянях та они говорят же як памятают якы з польска
спіріту зносили як пілі як розпущали в студенках на полянах на чорно
коні тягали з Лемковины Лемкы зо Словацкой якы тот спіритус то од
вас был ориґінал такій спірітус польска што они принесли го і не
могли піти просто в період бо бы осліпнул та розпущали в студенци
і там піли палюнку Функциі в русиньскым середовиску на Словациі які то
сут функциі А то такы функциі я єм в тым часі предсидом
Світого Форума Русиньской Молодежі іщы до остатнього конґресу од Остатнього конґренсу і
до донадсупаючого конґресу і я так само підпредседат русиньской Броды найнаймасовійшой орґанізациі
русиньской у Словациі І мы там ако дієме я дію за наш
реґіон за реґіон Старой Любовні В нашым реґіоні Старой Любовні на кілько
років дозаду не было русиньскых орґанізаций то нашы люде не были і
знали того же Русины і Украінци і той проблематикы же яка різниця
около того Наш люде то брали так же то вшыткы нашы люде
Лем просто пришло тото же треба дати до порядку тоты вцягы тото
тото вшытко і мы заложыли русиньску броду в Камюнці у <unk> році
в моім рідным селі І потому мы діялі была Русиньска Оброда в
Старій Любові і в Камюнці Аднеска уж маме в днешній ден маме
русиньску оброду місну орґанізацию і в Шямброні і в Чірці в Шаріскым
Ястребі в Якубянох і найближа русна орґанізация русиньской Оброды рыхтує ся заложыти
Улітмановий вшыткы нашы лемківско русиньскы села ам каз варти мож вати моле
співати надало де затреба повідом вона долаз отованя сокасо пара задалі робота
тя А бесідувал єм же то є найчысленнійша русиньска орґанізация на Словациі
Кілько членів рахує русиньского Борода Русиньска Врода має в <unk> селах своі
міс орґанізациі і рахує понад тисяч членів з той орґанізациі то не
значыт же нема вецей симпатізантів або дакых але ориґіналь членів што платят
собі членскій попляток єст понад тисяч люди І понад тисят люди значат
же тоты іх родины ти тисяч членів або дальшы фамілиі або зо
села приятелів оні підпоруют активіты русиньской оброды то може быти кілько з
много векша але тисяч членів ориґінал што платят собі членскы поплаток найважнійшы
Активности русиньской обороды Русиньска оброда має много активности а кєд дакторе критици
марятже русиньска оброда лем фестіваль робіт А то неправда ай кєд гордо
сталосит русиньского бродаку фестіваля бо фестівальы найвекша найвекшы акциі котры притягуют нашых
Русинів нашых Лемків дармо дахто говорит треба книжкы выдавати треба Треба я
не знаю Плітвы выдатя надаль Найвеце люди притягуют фестіваль На фестівали приходит
<unk> люди <unk> люди зо села Приходят і они чуют тоту тоту
бесіду чуют тоту піванку я фуроворю треба фестіваль знати і орґанізувати Як
фестіваль ма і тото духовний розмір де гваріме о языку де говориме
о інчых активітах Русинів то люде достанут до уха говориме о набуженскій
странкі о ноя Улас повісты набуженство реліґійной странкі так реліґійной странкі Говориме
о культурній умелецкій странкі то вшытко на фестівалі люде можут мати кєд
добрі уроблений режія сценар фестіваля і так Знаюч дакотры фестіваль лем співают
танцуют то не ма смысля Але як єст добрі пороблена режія сценар
якы конференцеры знают што мают повісти і цітати і што як люди
во Словіті товды найвекшый забер маєт фестіваль на людів Але русиньска оброда
не робіт лем фестіваль русиньска оброда робит прикат велика акция то єст
Духнович і Пряшу найвекша деклямация русиньской поезиі прозы у Словациі і Пряшовій
З цілого выходослованского выходословеньского реґіону там приходят нашы Русины де жыют на
северовостоку Словеньской републикы і там приходят і деклямуют русиньску літературу потым робіме
співы Мого роду той цілословеньска Заси імпреза зо вшыткых реґіонів русиньскы де
Русины жыют приходят найліпшы співациі і робіме то так што ходит тота
імпреза за людьми до сел І мы фурт робім в інчым селі
імпрезы найліпшых русиньскых співаків дакотрий рек робіме і єдина з імпрезив сме
робілис в окресі Стара Любовня сме робили єдна з імпрезив за єден
тыжден Але робіме і дальше великы акциі цілусь ку языку робіт русиньского
брода стрічу русиньскых вчытелів учытелів робіт русиньского брода і выдават новінкы інфорусин
то єст даша повісти журналистика але і дальше много дальше як тераз
наплікат выдала русиньска брода словацко русиньскій словник а то барз велика подія
Но дакотры нашы критикы вреч што мы лем фестіваля робіме А то
є недобрі бо найліпше є так же кєд бы я узнавам кажду
орґанізацию найкаждий діє про єден ціль про нас розвой русиньской культуры а
кєд робит дахто про розвой русиньской культуры то най робіт яхоче бо
люде сме інакше каждий ма інакше думаня Лем най єден другого не
атакує не осочує вшыткы зме якысий і каждий хто схе добрі зробити
про Русинів про Лемків А ци думаш же на Духновиців Пряшів могли
бы тіж приіхати діти од нас з Лемковины без проблему можли бы
бо у нас на Духновичовым Пряшові берут участ не лем Русины зо
Словацкой Але уж были у нас і Русины зо Сербіі были у
нас Мадярціны Русины а были і зо Закарпатя з Украіны та же
я думаю же не был бы ниякого проблему як бы на Лемковині
ся нашол дахто хто бы хтіл деклямувати в русиньскым лемківскым языку А
до той поры русиньска оборода уж істнує <unk> рокы так од року
<unk> революциі то значыт же <unk> але офіция од <unk> почали активіты
жебы за тоту русиньску оброду за заложыти але в <unk> року <unk>
то там на Темпрі Ломі в Меджлаборцях бы <unk> русиньскых броды і
тото ся бере за таке кей добрі памятам <unk> марц не я
знам і <unk> выникла офіцияльно русиньска брода Але Не гневарю же істо
то є так але в книжкій русиньской оброды істория а двадцет літя
так там єст тото так може чловек дочытати ся А што вважаш
од початку діяня русиньской обороды дотепер за найвекшый успіх той орґанізациі Русиньска
врода мала но успіхів Перший успіх был тото же Русины самі постали
быти своіма з Украінців ся перевели вед у нас была орґанізация як
суд Культурный Союз украіньскых трудащых то были вшытко Русины нашы котрых поукраінщыли
І там было много люди в котры Я так Я не осуджую
ани тоту орґанізацию а говорю же много доброго про нас Русинів зробили
бо оні утримали культуру фактично і вшытко язык і вшытко боні То
были Русины котры мусіли быти Украінцями і они остали дакотры остали доднес
Украінцями кєды в серцу знают же не сут Украінці але уж так
роблят бо то так было вопросі то старого чловека не мож ани
я іх ани не осуджую за то Бо ні дакотры то сме
так были не можеме так проповстати дакотры уж не діяют а пишут
собі русиньску народност але уж не діяют прорусині бо не сут быти
пляны у тых з котрыма робили цілей жыво то тяжкє то не
є так єдно духа тема як дакотры бо дакто так хцеразантні то
закінчыти Буде с тот або тот Ні не то такєно духы не
є то такє легхе закінчати А поідж тепер як єст з уставодавством
на Словациі справом котре допущат двоязычны таблиці на початку села Но Вшытко
є у Словациі барз тяжкє з того з того такого глядіска же
на Словациі єст цільна мадярска улас якунґарска мадярска нация І он в
Мадяры выголосит царку свойой нациі около <unk> тис жытелів то <unk> перцент
словацкого народа І Словациі мают не Русины ай Словациі собоят же Мадяре
бы ся оторли або бы припоіли ся ку Мадярщыні а так такы
у нас ціла нацийональна політика так ся бере з того поля дуже
як Мадяры а Мадяры у нас цільны бо мают політичны партиі і
оні так дос так досты разантні берут тото і нацийональні так попонімают
тоту політику Но они не пляно думают лем Словаци не знают тото
ухопити оні думают собі ой Мадяри бы хтіли тото тамто тамто тамто
хоц мают правду і подля того о ній Словациі сут на меншыны
вшыткы так наставлены і не хотят попустити даякы права ім і так
як напрікат Мадяры бы хотіли меншынову самосправу І то мы бы хотіли
то бы было барз добрі лем они не хотят Словаци тото бо
ся боят што як бы была меншнова самосправа то бы оторли ся
ку Мадярщын А то я думам собі неправда но але то уж
така наляда у народі нациі процен в селі мусіт быти народ барзу
нас зложыте бо у нас приняли такый закон што мусит быти три
раз за собом при зрахуваню жытельства понад <unk> разы През <unk> років
То през стріця років а то така Сомаріна у нас Сомаріна то
бортаціна З то не єст можливе бо наприкляд унес в Камюнці Уж
днес маме <unk> процент жытелів котры голосят ся курусинам скорше было лемпет
нас може десят або яктам тото перше чітань рахуваня Но і мы
не патріме до того жебы сме могли мати таблицю Але суцеля дес
де было і по три разы але але то така як варю
Бортаціна або Дураціна бо чом такы як уж днеска ся приголосили люде
то треба писати треба зробити а не разы чом три разы Не
май довно зналі ра не дода бо не мам раі рам не
мона бо не мам марі гіра водив до нас води вас Есмон
там де ран мяі зем неба дера ня мам не Ходили до
нас ґвама нимо маме не даю лібо мале не мама не даю
ліпы земля ну Ли зеле мал ліяда ми малі до май майза
неба Оз міздів на неба Оз неба чытал єм в новинках в
тіжы Меншыны бы хтіли в своім языку на колейовых же то <unk>
ани не потата бо меншына м не поможе напізна на тема на
обходах ани на ничы так типові Мадярі тото хочут бо оні сут
мадярска меншына у Словациі єст на высокым ровні што ся тыкат правы
і они уж мают ного вшыткого они основны школы мают оні мают
середні школы оні мают університу оні мают уряды де бесідуют по свойому
они мают обходы но они мают вшытко І они уж хотят такы
проназ малічкости гей маліхерности што нам ся ниц ніє бо мы іщы
не маме ани основну школю поряду ани середню школю де си маме
університу але нихто на ню не ходит а много дальше гей што
нам хыбіт Тото оні уж давно мают за собом а они зато
уж до Словаків скачут жебы далі дашто вецей Але про нас бы
было важнійше дашто інче як про них а тото на найвекше хыба
на Словациі в меншыновых правах же Мадярі сут деси інде І так
Словацка Република Вшыткых Бережів а і Вы вшыткы сте такы істы а
ним не такы істы бо мы не маме іщы ани закладны права
Думай потрічы на єст Што єст найважнійше Я не знам Не знам
повісти але барз важне бы было жебы ся тримали на селах жебы
ся тримал язык русиньскій Бо тото важне жебы молоды люде го бесідували
а родины жебы бесідали зо своіма діта по нашому Тото барз важне
як єст бесідуют і бесідуют і не бесідуют А тот проблем єст
так І тото бы было важне жебы нашы люде бесідували зо своіма
дітима по русиньскы лемківскы А в школах діти ся вчат русиньского языка
не сут школи де ся вчат ай сут коли де не вчат
ся але векшына і такы де ся не вчат русиньского языка А
зато ай мы давали такы навер штобы ас понь была реґіональна наука
Што бы говорили о своім реґіоні бо нашы реґіоны стабільны сут ці
Любовянсі на ці Бардіовці на ці Свідниці на ці Меджлаборці на Цісніньсі
там во вшыткых реґіонах жыют Русины Як бы ся вціли реґіональну науку
то бы вціли ся і о Русинах В камюнці з языком не
аж так пляно бо у нас діткы бесідуют по нашому і кєд
сут фамилиі котры отец з камюнкы мама зо Словациі даґде і уж
мож намотают але на жаль найвекшый жаль сут і фамілиі котры ориґіналы
лемківскы русиньскы говорят з дітьма по словацкы бо думают же діти не
будут знати по словацкы Но то така смішна Бесіда я ім фурворю
же ани вы не знате по словацкы і учыте діти дураці ну
учыте бо не учыте по словацкы але ани знати по якому мотати
іх Бо я тіж был малий і мал єм рік і два
і три а зо мном родиця говорили по русиньскы І я по
русиньскы до школы кым я ходил по операциі з оцями і зос
ма вім проблемы і в немоцниці або во шпіталю як увазят шпіталь
Но шпіталю я говорил по русиньскы і она мі вказувала што там
на тым образку виді же я Горнятко знаш што горнятко но а
по словеньскы был гынчек Але не был ниякого проблему бо горнятку та
холем докторка ся научыла по лемківскє або по русиньскы трочкы дашто Та
же така є ситуация але не пляна ситуация ани не добра Така
Но вчат ся было нова орґанізация Коли Co<unk>y Крайова ходят а роблят
вечерні школы по русиньскым языку ходят на тот русиньскій язык і в
Камюнці в Вольшавіці і в Овеций села в Пряшові учат русиньскій язык
якій то русиньскій язык тяжко повісти бо они о лучат я не
я знам не мам предат не бы єм на тій годині того
русиньского языка Але я думам собі же Нашы люде уж зачынают похопляти
же треба учыти русиньскій язык лем оно то потрібує час час вшытко
А што треба зробити напримір жебы в Камянці в основній школи діті
могли ся вчыти офіцийні русиньского языка сут приписы котры тото реґулюют У
нас є так же мусят мати учыте почты но людів котры будут
хотіти тото учыти ся А зато я фур говорю же мусім тераз
не повіл тій пресні бо было <unk> людів девят діти было хоц
як было не нам як і трасмоментальный але то не подстата подстата
та тото што я фур говорю же головне заміряня нашых орґанізаций ма
быти в тым Жебы мы ішли до сел вытворяли нашы сельскы містны
орґанізациі русиньскы а тоты орґанізациі бы мали своіх членів А тоты членове
мы бы ім увели ей треба дати діти до школы треба пожадати
А як нашы родиче будут хотіти як пойде та як судже бы
моі діти ся вчіли та буде і русиньскій язык і буде русиньска
школа то вшытко залежыт од родиців од дітів жебы ішли там а
хтіли ся учыти Так то єст у нас так у нас і
закон поставлений закон ураз не пляней лем люде планы люде не хотят
пады Свали сте з лемківского архіву в радию Руской Бурсы Лем фм
Павло Ханас