З лемківского архіву #69 - 4 IX 2014 Бесіда з Мартіном Карашом (2 част)
Еп. 69

З лемківского архіву #69 - 4 IX 2014 Бесіда з Мартіном Карашом (2 част)

•

Опис епізоду

W drugiej części rozmowy z Martinem Karaszem, kierownikiem zespołu Barwinek i członkiem Światowej Rady Rusinów, bohater opowiada o swojej pracy w zespole, jego repertuarze oraz prezentowaniu łemkowskich i rusyńskich zwyczajów. W odcinku pojawia się też wątek Łemkowskiej Watry, pamięci o wysiedlonych wsiach i znaczenia archiwum jako miejsca upamiętniania historii Łemków.

Автоматычна транскрипция

Лемківскє архів то місце в якым довідате ся про історию Лемків річы
котрых тинден не почуєте ани не прочытате Слухайте з лемківского архіву в
радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ханас Внескы в лемківскым архіві
почуєте другу част бесіды з Мартіном Карашом в ведучым ансамблю Барвінок і
членом Світовой Рады Русинів То тепер може прийтьме до Барвінкы быти на
початкы Не повіл єс же тіж береш участ в роботі ансамблю Барвінок
Што там робиш Од того року в <unk> року десят літ як
я был започал лем робити роботу кырильника Барвінку ведучого першого чловека Барвінку
І я мал товды девятнаст літ років як єм зачал тоту ведучу
функцию брати днескы барвінку маме околот людів членов у нашым барвінку бо
барвінок єст і сеніорі І діти в радости радост зес по радост
діти і діти барвіночок малы у матерскій школи ся З барвінком найвецей
а з остатніма так як консультатни же і ку дітьом іду заграти
і поконсультувати ці добрі і ку дітьом до школы іду заграти і
поконсультувати і ку старшым ходжу Заграти і поконсультувати але у Барвінку єм
кєрівник ведуций і занімам ся хореоґрафіями і зо згудьбом і зо співанками
і зо вшыткым Якій проґрам презентує Барвіно презентує чысто русиньскій проґрам лемківскій
жадный інчий і найвецей лемківскы звыкы і обычаі зо з нашого села
Камюнка Але і пісні співанкы зо цілого реґіону русиньского зо словацкой а
і з Лемковины бо днеска сме собі на ватру порыхтували пісню там
за селом Дважка Высыпана од вашого ансамбля Лемковина <unk>ea<unk> якє смі познал
Павле тоту награвку Але мали сме і там і дальшы тіха вода
Там на Бескіді і тоты дальшы пісні Вашы А барше нам любят
вашы гімны ці ужы Горнашы ци ужы Друга гімна Ваша єст яка
діс друга Ваша гімна єст В горах Карпатах там де я родил
ся В лісу там чут і вдені і в ноці Красна награлка
од вашого співака лемковского істі зо не знам котрых років <unk> доднеска
ся рад у нашым радию в русиньскым высыланю зарай дай лі бадзозера
ного сламофай бізора Ей дай ни бацора ного сламофа та по Никто
не да лем ояря Яме рана маторя а варте лем рає А
котрый раз уж пригали з Барвінком на Ґорли коли сме думали на
тым не знам ци <unk> ци <unk> раз істо Але барз добрі
А нашы памятниці Барвінковы котры іщы в <unk> шесдесятых роках діяли памятают
же были на Ватрі але аси не в Міхальові але тоту што
сте започынали іщы аси в Ждыні на Реміні <unk>eo<unk> то уж не
знам де але были а вари де памятают же ходили на Лемковску
Ватру ходили Як вам ся подават на нашій ватрі На Ватрі барз
барз ся мі а мі особні барз ся подават бо Лемковска Ватра
на чужыні Масло Духа Ту я як перше што зробил мы приходиме
уж ідеме в четвер ночы рано приходиме до Хоцянова і там проспіме
жебы мы вечер моли прийти Ку памятнику То про нас найважнійше памятнику
вшыткых сел котры выселили зо з Лемковины Там мы вшыткы цілый Барвінок
там стоіт і чекат як получыти квіткы і як зоря заспіват гор
на ся то про нас людьом серзы до оч ідут бо то
вшытко про нас нашы братя Лемкови котры могли быти В нашым реґіоні
і могли сме доднес там шырити нашу велику культуру русиньску нідва То
значыт же члены ансамблю знают історию Лемків Не вшыткы члены Бо сут
люде котры ся занімают а сут люде котры підут про забаву Але
не пляну а і тоты што про забаву придут дашто ся дознают
бо ці уж вы прочытате там про Лемків або я ім поговорю
же чом ту тоты таблиці по там таблиці по русиньскым в Азбукі
і по словацкы або по польскы в латинкій вшыткы села там і
то нашы села котры были близ камюнкы близко нашого реґіону русиньского І
так люде о тым поспоминают знают і ми ходиме і до Криничы
і до Пілнічной і ходиме там по тых горах і яй фурі
мовот же тоты нашы лемківскы села і нашы церкви та місци церкви
і нашы кресты вшытко єст попри дорогах Як думаш ци така ватра
добрі вплыват на інтеґрацию медже Руснаками зо Словациі а Лемками з чужыны
з Лемковины Ясно я повіл трошкы до Доглюбча найліпше впливат на медженародну
русиньску спілпрацу Світовой Конґрес Русинів а то найважнійша вец котру мы єдна
партия собі не важыт Русинів А я тото говорю же барз важный
є Конґрес Світовый Конґрес Русині бо там вшыткы Русині упознают ся там
вшыткы Русины мают можно з контакты назбывати і потым по два три
рокы можут діяти на закладі того же ся зышли на конґресі А
ту саму і ватра і вшыткы медженародны акциі котры Марусин робімет то
сут нр <unk> новит од єден Не знам єден но Нашы бескіны
Ясне сон цисвіти Нашы Безкіны Ясне сон цисвіти своі хлопы аґа там
і хлопы аґа Лі любима были сме давни дного носима лем біку
сни і люби синочку лем біку сни і люби синочку болоты бонышлею
сыночы дорог ныс дук Бо тепер власні єс навязок до Конґресу а
сут люде котры уважают же Конґрес закінтра сил полил уж свою ролю
в істориі повинен быти запертий ци зміненій В формі до того ся
однеш яко члены Світові Та я ся лем засмію а я говорю
так же як приде така ціла котра запре конґреса то мы отвориме
ный Конґрес То Конґрес мусит быти і Конґрес барз важний а я
думам собі хто хце заперти Конґреса то хце пляно про вшыткых Русинів
і Лемків Дотепер іщы прейдме до вашого нового Ц награли сте платню
але уж неяко хыбаль барвінок лем ти і жена гей так мы
робіме так робіме платні вшытко што ся дас зробіме лем на то
треба моц часу і ні того часу тілько як бы сме хотіли
мати але так Барвінок выдал своє Перше Циде за мойого кєрівництва Люрвінку
в <unk> р діяня выдал I То был успіх про Барвінок потом
сме выдали фільм Барвінку документарный фільм за цілу історию при <unk> выроцю
Собору Ювілеу Но а тепер мы выдалі Ци де дует родины Карашовых
бо я і з мойом женом співаме уж веце як десят років
як дует як дуло То мы хотіли тоты співанкы котры нашы в
серцях котры мы співаме выдати і мы іх выдали а тепер рыхтуєме
дальше Ци де придву колядкы русиньскы а тоте бы мали выйти до
кінця рока <unk> А повід може о што ся находит на тым
вашым найновше Там і в попису єст Бо у нас єст много
такых люди котры осуджуют украіньскы співанкы украіньску культуру Но мы мусиме собі
усвідоміти єдну вец же украіньска культура то сучас русиньской лемківской культуры а
кєд з дакотрого позяду і неґативна сучаст но сучаст І нашы люде
барз люблят украіньскы співанкы і дакотры украіньскы співанкы і рускы співанкы бо
перше была руска шкула Пот была украіньска школа в нашым селі барз
уж ся удумачнилі і дакотры уж были такы як берут люде же
то камюньска співанка украіньскій гопак запорозскій козакі і тоты пісні дакотры люде
берут же то нася співанка Она не наша бо на украіньска але
уж <unk> ці <unk> літ до нас Єй для цілий до нас
єй учіли та уж і нася є І цістцеме ци не хочеме
є і нася І зато мы єй далі і там пишеме на
тым цеде же хоц не наша культура але долгы літа нам была
давана і нашы люде берут єй за нашю Зато там і украіньскы
пісні найдете як єн гопак як є там многоспіванок як там за
речкы там за перелазом руска пісня Але нашых серцях в людях уж
затримана бо ни учыли ся в рускій школі В рускій школі учыли
ся тоты пісні зато нашы люде берут іх за своі Зато і
на тым цедечку на тій Притві суд і тоты співанкы но написаны
і вызветлены чом там сут Але много там векшына співанок там нася
співанок Моі авторскы пісні як вода в поточку а поляні хлопци там
написане на тій притві єст і так істо там є много камюньскых
співанок ориґіналь што люде співали при роботі при При я не знам
дальшых з тых веце а так істо сут там співанкы што сме
повытяли стары співанкы што дакоди ся русиньскы так ся обецні співали і
забыло ся на них То така співанка як колеса крутятся То каждый
єй зна І много раз была уж награта але даколи давно а
тепер не была та мою ожывіли коли закрутятся Кєд сут авторскы спят
словак кєд моя ориґінал моя то я писал і слова і музыку
А як єст там написане моє імено і даціє мено то текст
писал дахто другий і я писал музыку наприкрад Од насоскамюнкы походит пан
Миколай Ксеняк байкар русиньскій і він писал дакоты тексты о нашых дротарях
о нашых Пулянах і я правижал його текст і там написаны текст
Миколай Ксеняк а гуджба Мартин Кареч ой ти моя долона село чом
тило моя До нужды привели чом ти ма Не спияньства несциґаньства не
з розбою лем за тото з Ембил вірний лемковині мой лем за
тото з бил вірний лемковині мой А мож дашто повісти о церковным
реліґійным жыцю на Словациі бо з того што знам то Русины в
своій грекокатолицкій церкви не мают так легко Русины в грекокатолицкій церкви маєт
барз тяжко так мусиме повісти але чого Да бо у нас так
ся горідже буде погар по полополний або полопорожній А ты пові же
є полополне а неправда Вын полопорожній в церквах барз тяжко єст бо
наш арциєпископ Бабяк вин преферує словакізацию нашого обряду і прикладают вшыткы обряды
вшыток літурґію вшыткы дальше свячіня до словацкой мовы до словацкого языка А
Мы триме ся зато жебы был старословеньскій або як прекота до русиньского
у нас скоро вшыткы села де є ґреготолицка і православна Віра то
сут русиньскы села То русиньскы люде то не Словациі ай Словаци котры
сут грекокатоликы або православны овеці мают ради Стару Словеньчыну або русиньскій язык
як словеньскы язык Ей зо священниками кілько єст такых што хтят за
русиньскым быти а кілько єст з тых модерных тых што сут за
русиньскых быти так єст На руках і на ногах може но дабы
сме зрахували Але мают єднак велькы успіхы тоты священникы бо навет до
нас дотерла претлумачена тетре євангелия так так А то не лем тетра
Євангелия мают і требникы присвячены і книжочку святу терас рыхтуют і і
мают приприожены апостолы Єст то веці приложеного Выдавают артост То єст так
орґанізация Общество святого Йоана Крестителя і то цільна наша русиньска орґанізация де
істо нашы русиньскы трімют і роблят русиньскы одпусты і святят русиньскы ці
крестіня ці ци весіля вшытко наше по русиньскы Тояте і єпископ Бабяк
ся односит до общества Йоана Крестителя Тяжко повісти же як вумы з
ним жыєме але та аси так же не ходит на іх акциі
Я овіділ на акциі общества То не одпуститіж не приізджат приізджат але
так вен зна як ма приізджати выма свою політику А кєд уж
приде на русиньскє село то по якому бесідує казаня Тодияк приде знає
по русиньскы Пак знає може знає може не хце говорити по русиньскы
Закляд чытко є же кєд є можно та чом не выдаме книжку
по русиньскы зо арциєпископства чом не учыме нашых попів по русиньскы або
постарословеньскы але по словацкы там уж є тот закляд той політикы а
дармо ці ся дахто гніват ци ся не гніват але є то
так Але Русины тіж мали скорше такы акциі навец підписы зберали жебы
змінити штоси в церкви чыташ ся удало А я думам же ся
не удало нич Ні ні гы Церков не лем на словацкы але
і в польскій учад на світі єст іщы жыє в анархіі Треба
отвореній повісти і так горі у нас єден дідо говорил же добрі
осові духовному казати кєй му нихто не одповідат І то за вшытко
горит то правда од людів од істориі То думам же на тым
закінчыме наше інтервю барз дякую за комплексову бесіду Про русиньскє жытя на
Словациі Но то така комплексова то така малейка бесіда ми хотіли комплекс
то нам не стат ден єден рік Але думам нашым слухачам напевно
дас вшырші оглем на жытя по другій страні я думам же слухачам
даст головні то же якій є мій назор на то бо сут
люде і в русиньскым діяню котры мают може інакший погляд треба так
брати же погляд Мартина Карася на словацкы діяня Дякую Васє дякую ха
Слали сте з лемківского архіву в радию Руской Бурсы Лем фм Павло
Ханас