З лемківского архіву #84 - 26 II 2015 Александер Митрак
Еп. 84

З лемківского архіву #84 - 26 II 2015 Александер Митрак

Опис епізоду

Odcinek z cyklu „Z łemkowskiego archiwum“ poświęcony jest Aleksandrowi Mitrakowi, greckokatolickiemu księdzu, poecie, publicyście i etnografowi związanym z Rusinami. Z transkrypcji wynika, że omawiane są jego studia, praca duszpasterska i nauczycielska, działalność redaktorska oraz dorobek naukowy, zwłaszcza słowniki i zapisy folklorystyczne.

Автоматычна транскрипция

З Лемківского архів то місце в якым довідате ся про історию Лемків
річы котрых де інде не почуєте ани не прочытате Слухайте проґраму з
лемківского архіву в радию Руской Бурсы Лем фм просит Павло Ханас Внескы
продолжыме в лемківскым архіві пізнаваня персон якы внесли свій вклад в культурній
розвій Русинів Книжній архів посвячені буде поеті публицисті етноґрафові фольклористі лінґвісті а
заєдно священникови котрым был Александер Митрак зорна Александер Митрак народил ся <unk>
жолтня <unk> рока в селі Пльосконы на Підкарпатю і священниці Родині В
віці <unk> років вступил він до Ужгородской ґімназиі в якій закінчыл <unk>
кляс наукы Наступны два рокы ґімназияльной наукы здобыл в Стомарі в Румуніі
В році <unk> так як його няньо вступил в Богословску семінарию в
Ужгороді жебы студиювати теолоґію Студия закінціл в <unk> році і іщы в
тым самым році остал высвячений на грекокатолицкого священника В своій священничій роботі
служыл в селах Ілиця Великы Лучкы Кленово і Ворочову мале сла Александер
Митрак робил тиж яко катехета в мукачівскій Народній Школі В тым самым
часі в школі ті вчыл ся будучий історик Юрий Кальман Жаткович Записал
він в своіх споминах характеристикы учытелів той же школы можна в них
прочытати Метода вчыня была во вшыткых єднака Быти по плечах прутиком тіж
палецьом а по пальцях линиками Внятком был рускій категета Александер Митрак котрій
не біль школярів і школяре його любили В часі побиту в Мукачеві
Митрак писал своі вершы а медже нима Моє пробуджыня Любите наш народ
добрі тому богатому на верховині Публикуваны они были в місяцислові на год
<unk> а верж на верховині в Ужгородскым Літератскым Тыждевнику Світ Тіж в
часі свого учытельства в Мукачівскій Народній Школи Будитель Митрак выполнял обовязкы редактора
часопису Світ котрый был орґаном підкарпатского Літератского Общества св Василя Великого В
тым же часописі в <unk> році напечатано твір Мытрака під назвом Путевіє
в печатленє на верховині Головным мотивом того твору є великій патріотизм автора
його любов до свого народу і до вітчызны ефект В <unk> році
на грекокатолицкій архієпископскій престол в Ужгороді покликаний остал владыка Штефан Панкович Єпископови
тому не припал до ґусту проґрам Підкарпатского Літератского Общества святого Василия Великого
Крім мітрака входили до него м ін Адольф Добряньскій Йоан Раковскій Віктор
Любомірскій і Анатолий Кралицкій Єпископови тому не подабал ся предовшыткым язык на
якым выдаваній был сеж часопис Його жаданьом было змінити азбуку на латин
Одверто противляли ся тому русиньскы патріоты якы звязаны были з часописом Світ
З той причыны Александер Митрак мусіл принести ся з Мукачева на парафію
Село Ясебо де пробывал до <unk> рока а дале до села Кленово
де робил през наступных двадцет років В часі роботы на парафі в
Кленові написал рускомадярскій словник і мадярско рускій словник В словниках тых нашли
ся слова з ріжных куточків Мадярской Руси Рускомадярскій словник має <unk> стран
і <unk> тисы слів выданы остал в <unk> році без ниякой фінансовой
допомогы лем з середків самого автора Наукова робота Митрака не ограничала ся
єднак лем до зоставліня двох велькых словників бо занимал ся тіж етноґрафіом
і фольклором Час свого фольклористичного доробку переказал він мукацівскому історикови і етноґрафови
Теодорови Леґоцкому котры то в тлумачыню на мадярскій язык остали опубликуваны в
<unk> році Друга част етноґрафічных записів митрака остала передана през Анатолия Кралицкого
Якови Головацкому котрий час з них опубликувал в Москві в <unk> році
збірнику Народны пісні Галицкой і Угорской Руси Послідні рокы свого жытя тот
Будитель перевел скромні але в творці роботі З цілого колективу діячів і
Будителів Підкарпатской Руси остали ся лем в тым часі при жытю Александер
Метрак і Андрий Репай Коли зачали ся преслідуваня Русинів мадярском владом неощаджено
тіж старого Будителя Митрака Мадярска поліция зревідувала його хыжу і сконфіскувала вшыткы
запискы Александра Митрака Того серце Александра Митрака уж не вытримало і вмер
він <unk> марця <unk> р Похованій остал в Мукачеві на розвигофскым цмінтері
сла листы з лемківского архіву в радию Руской Бурсы Лем фм Павлю
Ханас