З лемківского архіву #90 - 9 IV 2015 Миxал Фiнцицкій
Еп. 90

З лемківского архіву #90 - 9 IV 2015 Миxал Фiнцицкій

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono Michałowi Finciczkemu, literatowi, tłumaczowi, prawnikowi i wieloletniemu burmistrzowi Użhorodu. W audycji opisano jego działalność kulturalną, przekłady literatury rosyjskiej i madziarskiej oraz zaangażowanie w zbieranie i zachowanie rusińskich pieśni i bajek.

Автоматычна транскрипция

З Лемківского архіву то місце в якым довідате ся про історию Лемків
річы котрых де інде не почуєте ани не прочытате Слайте проґраму з
лемківского Архіву в радию Руской Бурсы Лем фм просит Павло Ханас Внескы
в проґрамі з лемківского архіву почуєте пролітерата Міхала Фінцицкого Міхал Фінцицкій народил
ся <unk> вересня <unk> року в селі Чыпеі якє стало ся частю
днешнього села Великы Капушаны на Словаках за До середніх шкіл ходил вінаж
в трьох містах в Пряшові Еґєрі і до Ужгородской Ґімназиі Студиювал він
Юру на Пешскым Університеті В <unk> р закінчыл студия і вернул до
Ужгороду жебы розпочати гын правничу роботу Його любов до літературы скоро ся
обявила Учасі студиі залюблений был в творчости знаных росийскых писателів і тіж
товды дебютувал в мадярскым столичным часописі з тлумачынями Турґнева і Пушкіна В
<unk> році за своі зароблены пінязі видал в Ужгороді збірник своіх тлумачынь
під назвом Рускы розказы Перевел до мадярского языка народны співанкы і байкы
Підкарпатя написал короткій історичный очырк ужаньской жупы діла ілюструваной енциклопедиі Краєзнавства Австрию
Мадяр Упорядкувал три томы материялів про Ужгород статистикы і описы з років
<unk> Од рока <unk> з короткыма перервами аж до смерти был мером
Ужгорода Вмер <unk> січня <unk> р і остал похоронений в Ужгороді Діяльніст
Михала Фінцицкого дає можливіст зачыслити го яко представника русиньской і малидярской культуры
Пояснил публикацию прикладів русиньскых співанок утверджаєт нас же был він одданий русиньскій
народній культурі Хтіл іх сохранити од забытя в будучому і уважал же
може то осягнути за помочом прикладі ой молін я молінь мом дя
морі а де є таю там маю де є мыка Води дві
фляткы і фляты мамой єдны Пізнійшы літераты по його тлумачынях зазначали же
мадярскій язык не был його материньскым языком што вычувало ся в його
тлумачынях котры не все оддавали духа русиньской пісні зато його знаєміст росийского
языка была на тілю добра же дал він можливіст познати мадярскым чытельникам
діла Пушкіна Ґоля Турґаєва і Лермонтова В науково популярных статях Михал Фінцицкій
преферувал Ломоносова Державіна Жуковского Крыльова і Кольцова Сам Михал Фінцицкій занял ся
тіж красном літературом В <unk> році написал поему Арон Ґабор і етноґрафічній
очырк што єцмінтір Єднак фінцицкій не міг полни оддати ся літературі Одвела
го од того адвокатска робота само тым писал так Адвокатска карєра тяжкы
і гіркы проблемы жытя одвели мене з поля літературной діяльности В віці
років спомнул сові він про своє молодіжне захопліня народном творчостю і такыма
словами о тым писал <unk> рокы тому занимаючы ся збераньом угро рускых
народных співанок попросил єм дописувателів жебы зберали для мене діла і народны
казкы В звязку з том просьбом учытель Іван Торма з села Зарічова
зобрал і передал Міхалові Фінцівскому <unk> байок Мал він вельох помічників з
ріжных стран свойой краіны Зато зобрал він вельо співанок з котрых <unk>
опубликуваных было в Збірнику Угрорускы Народны співанкы ы а За ней учы
нашок заспівал зял Зациве ну дерана А як наду марно трачу час
оселе од ґалятів спід не войді співальне спілы Богдоничне соя на співами
словаз Сердилу воче дашо заспи Стеже Стеже дашто пазачости а дале Доперо
під конец свого жытя дізріл він богатство зубраных байок выбрал з них
сорок провел до мадярского языка і оддал свій збірник обществу іменя якій
Фалюді де рішыли його напечатати Уж єдна з уж городскых ґазет навет
писала же русиньскы байкы приведены на мадярскій язык скоро останут выданы і
вкажут ся в книгарнях Так єднак ся не стало з причыны выбуху
великой війны Рукопис нашол ся допіро в другій полові Х віка в
Державным Етноґрафічным Музею в Будапешті Остали тоты байкы выданы в <unk> році
в Будапешті Ужгородец Юриш Кробинец поета і тлумач зробил тлумачыня той книжкы
до украіньского языка котра вказала ся під титулом Таємниця Скальной Горы з
під титулом Закарпатскы народны казкы зобраны Михалом Фінцицкым наконец хце ся звідати
чого сиси байкы до ґнешнього дня не остали щы выданы по русиньску
Такы заданя напевно міг бы взяти декотрий з діячів на Підкарпатскій Руси
Слуг листы проґраму з Лемківского архіву в радию Руской Бурсы Лем фм
Павло Ханас