З лемківского архіву #97 - 11 VI 2015 Антоній Годинка
Еп. 97

З лемківского архіву #97 - 11 VI 2015 Антоній Годинка

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcony jest Antoniemu Godince, wybitnemu historykowi rusyńskiemu i węgierskiemu, którego dorobek obejmował dzieje Rusinów, Słowian południowych oraz historiografię węgierską. W transkrypcji przedstawiono jego pochodzenie, studia i pracę w muzeum, archiwach oraz bibliotekach, a także późniejszą karierę akademicką w Wiedniu, Bratysławie i Budapeszcie.

Автоматычна транскрипция

з Лемківского архів то місце в якым довідате ся про історию Лемків
річы якых де інде не почуєте ани не прочытате сайты проґраму з
лемківского архіву в радию Руской Бурсы Лем фм просит Павло Ханас Нескы
в лемківскым архіві почуєте про Антония Годинку выбітного істориіка русиньской але і
загальной істориі записал він ся в істориі Русинів але і істориоґрафіі мадярской
Занимал ся історийом полудневых Словянь історийом Мадяр загальном історийом но і натуральні
тым што нас найбарже інтересує історийом Русинів Антоній Годинка народил ся <unk>
січня <unk> року в селі Ладомірова Жемкіньского Округу на днешніх Словаках в
родині грекокатолицкого священника До основной школы ходил в селі Сокырниця Марамошской Жупы
дале вчыл ся в ґімназиях в Сиґєті і в Ужгороді Родинны традициі
і влияня оточыня рыхтували годинку до священничой роботы По закінчыню ґімназиі і
написаню матуры зачал студия в Мукачевскій Духовній Семінариі Його учытелі скоро увіділи
в нім талянт і дале го вчыти до церковной Теолоґічной Семінариі в
Будапешті Хел зачало ся його заінтересуваня історийом і прото єдночасні зачал брати
участ в занятях з істориі і славяньской філолоґіі Першым плодом його історичной
роботы был труд еретичны двигы в Бозні През першый рік по закінчыню
студиів перебывал в родині сокырниці де вчыл ся літургіі і познавал роботы
з істориі славяньства Рік <unk> провел в Мадярскым Народным Музею де його
задачом было створіня простір до славяньскых рукописів окрем русиньского годинка знавт староцеркєвнославяньскій
сербскій латиньскій і німецкій язык В <unk> році остал скєруваний до роботы
в Австриятскым Інституті Баданя Істориі в Відни де занимал ся дипльомацийом палеоґрафійом
і словяньском Філолоґійом єдньо модку ся лимы ся бым ся матялю ся
бым ся отцяю піде млю ком Дала дня моть бы заляну пару
Нєвнайньо мамотьмо нів найньо мотьбо Невидит вас селю прамяря рото моря за
Я вам то не пришло Ні єсти ні пити Я вам лем
то пришла я вам лем то пришла ви діти сло Не выдам
ся закопаньом бо бо бо бо бо бо бо бо бо бо
боєм ся замальом але забытом зомлі то же бым ґазды драго Вмізвіса
іде майно андрагове так віста міно поді Віны Годинка остал учньом великославісти
свойой добы Ватрослава Яґіця і членом його науковой школы Під вплывом Яґіця
дале продолжал роботу над історийом полудневых Славян В <unk> році Антоній Годинка
докторизувал ся на тему джерела сербской істориі в єй зачатку Відны пізнал
тіж Ляйоша Тальовция директора Архіву Австріомадєрского Міністерства Фінансів котрій был вызначным істориком
і славістом Тальовці в <unk> р принял годинку до роботы в архіві
гев годинка робил лем през рік бо од <unk> рока робил уж
як охоронитель цисарской і королівской бібліотекы в Відны гев робил до рока
<unk> в меджечасі студиювал рік в Римі яко стипендиянт Мадярской Академіі наукы
Як робітник бібліотекы писал веце робіт про історию полудневых Славян і процензурувал
вельо книжок з обшыру Сербіі і Горвациі В спілпраці з Талювцьом і
під його опіком написал книжку Архів хорватского погранича якай доднескє єст важным
джерелом в обшырі вієн з турками В часі побиту в Римі Годинка
зберал материялы про історию Словян і грекокатолицкой церкви Плодом того стипендиюм была
тіж книжка опис римскых архівів і бібліотек выдані в <unk> році В
році <unk> Антоній Годинка здобил титул професора Будапештаньского Університету і од <unk>
р выкладал історию на Братиславскій Академіі Права од <unk> рока Мадярску історию
на Братиславскым Університеті В <unk> році в новій уж державі стал на
челі катедры Мадярской Істориі Філософічного Факультету В році <unk> Коли то університет
Пренесено <unk>orка катедру мадярской істориі на катедру загальной істориі В своій карєрі
годинка два раз был деканом і раз в роках <unk> ректором На
пенсиі перенюс ся з родином до пешту і продолжал свою наукову роботу
В часі війны в роках <unk> Был председом Підкарпатского Общества Наук Вмер
Антоний Годинка <unk> липця <unk> р за нас <unk> дому Саука Ласова
прислімі на міс сель мацері ного слова <unk> Ягоца моє гол ані
сома лаґе мо на моій мозері Білатра роснє ге Біземя Юзозяц означе
мій о зведе мягаю зозят Оздай о зве лем сом раса маце
мі осваля Відай дівка моя ясом твердо спаля ставайце маміц того дасє
писмалі бісемо Юанну няцька бісемо Ювану няцькафу же н Астредла безредма намагале
свекра азредла безредва намагале свекра то ґнам є пан янка добре діва
я еподзема тот мана семе піта бені перш то еме піта бем
нівести мандезі Нєме зімє мо емісий на є муземеля а тали ронт
робім за того діаме тали рот робіля Як узнаня його роботы Мадярска
Академія наук в <unk> р вызнала го до пізным а в <unk>
році рядным членом Академіі Свій вступній реферат годинка выголосил <unk> липця <unk>
р В часі роботы в Братиславі впицу чысло науковых робіт Годінкы з
Маліло причыном была ограничена можливіст роботы в архівах і заряджаня катедром загальной
істориі заберало йому барз вельо часу З тематиком русиньском і грекокатолицком реґулярні
выступіл в часописі Грекокатолицкє обзерані В окресі його братиславской роботы вышла тіж
істория мукачівской грекокатолицкой єпархіі а в ніверо історичных джерел Істория Русинів і
церкви не устані інтересували і занимали годинку Одкрыва новы джерела оцініл роботу
своіх попередників і оцінял єй результаты Занимаючый ся тыма темами переглядал вшыткы
доступны архіва Відны Римі в Братиславі на цілых мариярах і церковны архівы
Перша робота Годинкы про Русинів вказала ся в <unk> році За ньом
пришла адиция Австро Мадярска монархія в словах і образі яко етноґрафічна робота
про Русинів на основі тереновых досліджынь Дале в <unk> році вказала ся
вымінена уж істория мукачівской грекокатолицкой єпархіі де вказала ся тіж детальна аназліза
русиньской істориоґрафіі Антоній Годинка мал тіж Замір выдати опрацуваня архіву Василиянів якє
мало выйти в Польщы але зрыхтуваны материялы пропали в часі ІІ Світовой
війны В часі роботы над історийом мукачівской єпархіі зобрал вельо материялів што
до поєдинчых парафіі а історию токайской парафіі описал о другій книжці Годинка
мала замір написати полну Історию Русинів позберал і посписувал джерела істориі церковной
істориі населіня ґаздуваня і общества все сы материялы оставили лем в рукописах
лем іх меньша част остала оброблена Його заінтересуваня ґаздуваньом і соспільством Русинів
добрі вказує робота про унґварскє домініюм і друга о ґаздуваню Русинів од
<unk> до <unk> віка це сам посідня позиция напечатана остала в парох
языках в тым по русиньскы Дале вказала ся уж лем єдна робота
про Русинів якы брали участ в війні разом з ференцом Ракочыйом I
Книжка вышла в <unk> році в <unk> річницю смерти Князя Ракочія В
книжі тій автор описал каждого зо <unk> хлопів якы воювали при Ракочію
з бержаньской зрупы Описал в якых одділах ся бороли якы мали ступні
яку зброю Кінцьом <unk> родків Антоний Годинка плядал контакту з русиньскыма орґанізациями
з Америкы векшіст них одшмарила єнак зближыня Адальберт Смор новинар і редактор
з Америкы не таіл яка была того причына Уважал же Годинка писал
не в такым дусі в якым желали бы собы Американьскы Русины Американьскій
і русиньскій Вісник натоміст напечатал цілий ряд годинковых статій В меджевоєнным часі
в Чехословациі і в Польщы вказало ся вельо робіт Антония Годинкы медже
інчыма проєпископа Андрия Бачіньского Подинка был вызначным істориком грекокатолицкой церкви Його знаня
про церков не ограничала ся лем до русиньского обшыру але тіж до
цілых мадер на котрых жыло і далі жыє вельо грекокатоликів Прото Годинка
был почестным членом чыну Василиянів мал барз добры контакты з інгуменами з
Марьо Болчы і з Мукачева з якыма провадил долгу кореспонденцию коли в
<unk> проці покликано Підкарпатскє Общество наук попрошено Антония Годинку жебы остал його
ведучым Годинка сперал выданя Общества своіма статями Тотчас мал уж близко ос
<unk> років але оставал дале активні Писал тіж до двоязычного русиньско мадярского
часопису Зоря і літературной неділі Антоній Годинка был вельком персоном Досліджынь русиньской
і загальной істориі Вельойово робіт остало выданых але іщы веце остало в
рукописах котры приказано до бібліотекы рукописів Мадярской Академіі Наук Нашло ся в
тых материялах вельо джерел прорусинів находит ся гын не лем Історичны материялы
але тіж етноґрафічны а серед них півникы Были они приказуваны годинці бо
была ним надія на єй выданя Єден з тых збірників выдає єй
остал в Ужгороді в <unk> році Зива памят про Антонія Мудинку довела
до проведіня науковой конференциі на його чест в <unk> тім одступліня памятной
таблиці шаріж по тоці в <unk> р і таблиці на його хыжы
в Будапешті в <unk> р Натоміст в Ужгороді на його чест названо
єдну з улиц Сва листы проґраму Лемківского архіву в радию Руской Бурсы
Лем фм Овлюханс