Боіско #73 - 12 X 15 - Banicki i słownik
Еп. 73

Боіско #73 - 12 X 15 - Banicki i słownik

•

Опис епізоду

Odcinek pokazuje archiwalne nagrania z końca lat 80., wykonane na potrzeby pracy nad słownikiem i później wykorzystywane także do budowy korpusu języka łemkowskiego. W drugiej części pojawia się rozmowa z panem Banickim, który opowiada o życiu przed wojną, wojennych doświadczeniach, przesiedleniu i powojennych losach.

Боіско #73 - 12 X 2015

Автоматычна транскрипция

Лемкы вышли зо стайні добры ден Програм Боіско бесідує Павло Малецкій Днес
маме можливіст выслуханя І бесіды з циклю награнь архівальных якы можеме почути
завдякы пані професор Олены Дуць Файфер котры перевели такы награня на Лемковині
Зачнеме од бесіды з паньом Ваньом Баницкым але скорше запрашам до послуханя
дрібниц про саме награня запрашам То сут награня роблены під конец осемдесятых
років два остатні рокы і <unk> бо як раз товды мали сме
такы ґранци з Міністерства Наукы на робіня словника Думка про зробліня словника
уж оддавна не переслідує тоты етапы ци можливости робліня словника де сме
зачынали в такых можносцях якы были товды сме гідні награли пасні тых
тереновых досліджынь з лексикальных головні бы на лексиці мі залежало яком апарату
Руси робили нароньо Но ты тепер ся усміхам то памятам маґнатофон Каспшак
ся называл і досудівно на такый маґнетофон то было нагрыване В зимі
бо памятам же на санках возилам дітину і з маґнетофоном разом і
так Веде госкєв зачала в зимі то памятам а декотры уж тіж
памятам ситуациі з літа І зрештом не робилам то лем я сама
до кінця бы помагал помагал мі мій муж але більшіст там на
грань была роблена власні тым ґазчаком Не мали сме інчого нарядів Якій
был ключ добору тых люди з котрыма брали сте інтервю Предшыткым люде
котры мешкали не за далеко неіздилам в далекы околици вшыткы з осіб
котры ту выступуют то сут люде котры мешкали в Ґміні Устя котры
были выселены вернули на Лемковину старшы переважні особы бо з такыма ім
бесідувала котры мали там по <unk> і по більше років Якєс інче
застосуваня тых награнь окрем того же слухачы ЛЕМ фм можут іх почути
На такым повіоны были первістні роблены як досліджыня дословника або всесловникы Товды
так само як і в теперішнім словнику котрый робиме лем тепер робиме
уж інчыма методами Але заложыня были такы самы тіж не мали контекстовый
робити з текстів писаных товды засіб тых писаных текстів і гідні меншын
бо з навязували предовшыткым до лемківской сторінкы і до невельох выданых Даймаме
зышом зобраных понад <unk> тис фішок котры фурт сут лем очывидно в
такым виді паперьовым а тота лексика мала очывидно дополняти зато звідую задали
такы звіданя котры дотичат специялистичной лексикы Звязаной з жытьом на передвоєнный Лемковині
на предвоєнны бо тексика ся товды формувала тота така ориґінальна натоміст тепер
зас тым хтеме схоснувати тоты награня тіж до тепер робленого словника і
до зробліня корпусу бо тіж наш теперішній словник вымагат так само дополніня
лексиком зобраном в досліджынях тереновых Бесідуєме З пануваньом Баницкым з Ущалюдскогом <unk>
<unk> рокы Повіджте де сте были выселены чысте были выселены што сте
перед войном любили што подим на наході тепер чым ся займуєте драз
я родил ся в Моастові Моласті тут было село котре глидало під
самом Маґугом Но моі родиче займували ся Ґаздів Ничых ураз сме мали
ку <unk> гектарів ураз дома з пятеро діти Но тай же довійны
ну то єс уходил до школы Хотім пришло війно был тяжку пережыти
війну Ци же отец наш был чловек працу віті зароблил куньом в
лісах во так як послі былу З ґаздівкы тяжко ся было тримати
так свідому перед війном не было так фабрык і буде під заробити
і то та буди до ліса найбільше то можна было в лісі
заробити ті самому чысткови Так же війну сме пережыли підчас війны значыт
я зостал введений в Ймеч груботу Пізніє пришло слуджыня забрали нячіду радяньской
арміі требу вызволити край з фашызму німецкого Вернем ся домів в <unk>
році на початк року І дальше сме якоси працували так же аж
<unk> року в <unk> році оту <unk> червця неділю рану войской дали
розказ за дві годины маме ся зобрати і выходити з дому Тяжка
справа прикра не было часу нает плакати і роздумувати Не так перевезли
нас стациі Зовужана Там нас зладували Ду ваґунів нашысилу мало <unk> нумерів
так же <unk> віхал на радяньску Украіну а <unk> переселинозно західній Землі
Так як грозу заватували нас до <unk> ваґонів нашы селу приіхали аж
до Стат і Ґримбушыци тує ґлупку Ґуґула Та нас розладували і пішли
сме глядати каждый собі глянул што бы міг найти но домы были
понищены не было вікен декотры были і двері повыдераны но также Зачало
ся дост тяжкє жытя ноле трудно не было інчого выходу і котреа
было штоси собі радити но так же Мало якоси зміну і тові
треба было заробляти бо привезли нас в черний не мали сме нич
засіяне не было то но ани чещевци бо стечевци той ни в
кєрці Каділ му Кєль сте нас привезли там также ходили сме по
роботі по господарях пужни на жнива я впрацувал же в цукровни в
одбудові в самым ґлубові воє вусильно збиті там буде <unk> процентів знищену
влині Но потым я працувал в одбудові здобыл єм си значыт свій
фах будуваня пиців кофну Тай же до <unk> рока в <unk> році
пуйхам Ту назад домів видіти своє село но і познал єм ту
значыт дівчыну котра з Ліщын похудила і взял мій з жену лжен
ся в <unk> році і дальше мешкали сме на Захорі Я занимал
ся значы довой пеци но она господарювала дому Они не были выселены
о ней майже на них былу зу і так до <unk> року
<unk> році сме ся вселили на Зувір Но і оселили сме ся
в Ліщынах нашого тестя Чыто вило дуже полякічне Но было Поляків было
але там не было за дуже бо то был терен зато недоступний
дав є там можна было іщы і вільно кынайти Так же мі
ся особили Пліщына єй зана язачы пустил ся в груботу будувал єм
пицу поміню старых курочы деревяных сцеглы Не так до <unk> року жыє
Чыкайте комены для того жебы бы было скоршыти в коменіє боч як
треба было новы пери чы ся будувало ікоми бо коменя як уж
тачы то были так званы шкапу А як ся новы пери будувало
нучы уж люди не хотіли тых капти коли будували новый стиль каже
руку і тоту капу ся выва ял ставляло ся комін простір ушол
і будували кеци з кафи то чы кухні то як цю на
Борославу называло шпаргы децкій вый был там часом ся будувало іщы сушнів
при тій так же на ті сушні можна было і сушыти можна
было і полежати загріти ся чого сушня Сушня то была будувал ся
первадно з сеглы чути сушню но уж потім я буду о іскафуль
чути сушню І там приходило значы Кухня начыталку єм споминал шпарык был
бездухліво зрублений там был котылок ну і тото прадру Што значыт же
муже было в печы том Чеслово было тілько знане ту в нашы
села братруа чуй знесю походило слова австриєцкого та ішла А в припецу
што было Видає сте при припецу а гіцю зробило ся припецу на
тім припецку можна было си посідити Там можна было значыти поставити ці
якєси начыня сушыти ці штуку припецу чыта така байка значе загадка ти
Сідит собі на припецку і говорит по німецку кіт Та ах на
дереву тот спотніщы Но і там під стым ся робило чы такій
наче під тым петом был така дикій отвір на кажды дюре там
вкладало ся дерево Цы называли Підпріпецук Підприпецу пам Дерево можно было спознати
ніж річы значы тым часом басі хлопу насаджала Ебла капа товды комиля
не треба было того ноку бла капа то было здол была капа
оно было так высокости висі якых метер шістдесят над над підлогом і
на тіка піл разу свойом кум припершут ім так Што є ся
називало А іс цитуєчте як ставляте пец В Святім Наряді потребуєте такых
материялы што представлял єм нопиар клуме но то коми докумена ся ужывал
ґы переважну цеглу і робило ся на глині часом робило ся ня
на заправі значы вапну з Піску ужывало ся выкєню до того Молото
ґнуйде зо васервагу ношому вопросу выпровадити тис том шнурокы яку розтягнути но
а до будовы крецівны кафльовы той кафлі деглина не іде та з
цеґонышому тола Но і тепер до того треба мати дукафы зарядя на
цулости такій ніж молоток притяти каменьом тыхым притерти тоту допасувати кліщы до
дроту поспинати нузыч трудляльны так робит ся склепліня сыгызна Значыт о такій
пілковій дості кєду скупіня выфу тот спід наприкытку ти іх вкєцу і
называт ся тонофонів ватра Не ся там схывал і воім пеці чы
злато ся тіля в шпаргаті ся дає ружка чы якыс руждок то
в траґеді приходят з Руштону діходит путы Пухенком Зосул котойно ци єст
нашому Шыбер діходил звязку Шыбер Пуперник мусті камупаньском звали Упалиньску Тоту вшеліду
нали палениньску тоту на спуді деся техло літ ту было ватро Повідали
сте тут чы коли сварили там тішно выдавно як іщы повинам за
якы были є были тети з капу Куто там был великій великій
пецкы плений там ґонів варили істи у мени мали горці аты желізнякы
ни такі горны чорні там зсували о того пето там ся в
поли і при тіпу у мені ся варіло не так єст долгу
грілу тіку звуку млілуй зверто Лім під полуменю ну іщы тепер давны
люде пекли такы называли ся підпалюк Шы там як ся палили ту
і сидали такій тонькій хлібец то новило си підпалюк Та іщы як
інчы почувал же так ефекту на тых парісту з капусты што о
на листу з капусты то ту пекли переважно як вуселі уж Мали
зна ту кумпелі ту тирли Но і нам на листу кы пустити
ся назлову адимка азинку старых купа єты в кумкы тому быту што
выдавали то было адимкы ти ся приіли з маслом футу А што
варили чытам як сте преважні шкыріли як ся называли даня начы ярят
чужы очу варили як давну варилину Ту переважны было модны было капуста
пансакы А як знайде Як і што коли рано што іде рано
перевагну ну то они такы Іли рано Называли обід А тото што
на полудне то был полуденок Варили рану час зідали з того а
час сяли до того кєса Но і там тото называло ся полуденок
выходили доми вытігали в горячу тіз долгу тримонтеку Нитву пунди лече рю
подіва і печены фунтиі з муґу церкв зусиру міли Блозаристо так а
мы тоты печены фунтуємо выз Якій сер такій вытічыт зна звідно было
часу наймі выробили тоту бринзу То было з молока слугуткого робили бринзу
ничого давали такій бы вкляв называли то было за што мале залізали
Выбрали мужолудок і той сыр што выдумал тото высушыли выполухали потім як
того сыра дали і кавальчык того жолудка і оно потрафило на цестяти
тото локой сословкому позробило всесий гусолодкі сыкій гусискым домовил Кробы сказали бо
ні доскладали до діжкы знателі тоту з бас было смысли в Зіміли
на сивдзя прын зато заблиндя добре было з причыну кумпеявы А іщы
тепер Як збудуваным тот патхів дане як войдарской як то худшы руди
Ага як ся будувало тотже а тут як давно оповідали начи то
было безбили з глину Набивали глину значы вырівнали положыли кльов атыку Тільку
воды розщыпленой є потім глину ту біли на кім такыма товчками кандували
полову ти лубили любили вырівнали го єм крока выполили выворі зустал пис
і выполені сти То ви так опецак а тото і з чым
ся звідала сте повідали же в селі тато вашы іздил до Тато
повідали чыняю над пойдали тату Аболи такы села на прикілили няню а
особенно в нас на бы ґонад половина села товарили тату а друга
руся повинаю ружны было там єню селі до тату мі тато як
гультові был єй ґаздом значе мали коня часто єздили до Паньскых Лісів
так перед війном купували дерево і тото дереву одвозили до той дуговиц
там до Кублявы Там де не было лісів а тім заробляли ци
до утриманя Та інчы што робили політаристично ципер міт вылю з чом
беризы тоту беризовы мітлу яйкы тыбуху чыском коротом ды міту роби Береза
Березина Мобезіна Бы такы Березляны такы малы дрібны модрівни будуты безі Як
то ся робило м чувті налочыти трудя булузя значыт листя трибуло Ззорувати
цю назыв уял ся шмыкати місця не вєзало ся туто прутом та
высталом то прутом Березовом ся вєзало той не выходило з того мітло
Березов жыниндзе котрым зоішли бы більше можно было іх дурі зайспи садити
ту лісы были належовы паньскы лісы былу домнож переробу і дуго шкоти
мол шорах книжко він о туты іси Были єщы інчы буджеты і
другі бы медже Московом Мановицом был лізыс Лусьовы пан Мурзіньскій Долеже тіш
паньскы такы товари то были сме приватны паньткы але хлопы жебы мают
хлопитів ліси своі малы Были мыкотры залежы кушыты в Ґладисів ждыєты мали
по кілька на цетарі лісом на сім селі мали люде там мали
по два по три гектарі ту нас бас вінісю было тым не
было нас тако дуже лісом То лежника ці єст села были знаку
лісен А по кілько поляды так мали Бурм Мали <unk> гектарів нас
было <unk> наші манітар котры мали по <unk> хектарів олемали были до
поли повіснот ушісного фунта А так поісте уж по ґвалтуваню тота одяры
бо сам іщы ся робило як супоі Друго діяли но приводила язбу
перша ци бурати курали плугом значыт Хто мал коні ту коні хто
мал быкы волы турали нухто іде коли курвами орали І желізны дорогы
і розтатю до мойой памяти тих были угы глічка на кулічка вкубы
на кулічкы турало ся теж потім сіяли Але пугіщы з чого ся
складал з човника Ком Пуху мал пухту мал глядір мал чыпівы не
ся тримал тым одыло ся чефільо тот дручок был примусуваный тото желізо
тото значыты то родило ся глядір кулічкы были А ні так в
колічках ся куз і коліткы і чым ся орало тото істря ся
розывало Лемыш Лемеш Лем Лем А конец Лемша надумал свою назву якпису
Є конец єм тыкош одкладал зо мну то было Кєґіскы музиванці вынали
зарушыпом тіжку одкладнял тіж в польскє служы він памятам Ятише ота о
тото бляха бугафыт выдами лем ішто бучой котрій ру А іщы бы
волы были теж ужываны раковын а волоты лем шут равяны вярмі вярміяры
деревяны ярму зрублены значыт і там вкладало ся мушыю тот так як
приходила ліска котра называла ся Заніско за нізкы ну і тото то
ціли іначе тота трансмісия котра за котру тягли называло ся війце Війце
Іж в арміци наприклад были такє влюдні тот і попровадило ся заради
ся во ж провадило ся ліци ді порали ты сіяли потім возили
гніфы і борону бороны мали борону мали перевабны деревяны і кузубы пили
тоты самы штурили ту видат боронили чы боронували бороніяли ворі Бы належы
я ґде в купім си назварили борунили Деревяни оповідаты а потім тот
іщы ся то ви сіяли садильной сіяли сіяли перше сіяли а потім
боронили вырівнували тоту борону так а сіяли ручнич а ся ошырювали Не
было насы цінників люб А давали такы на возы чы гічыш но
на возы то бас мало суслувал ся поліправду тлупували на як сий
сіяли кунічыну тото жтусували тзв томасину бельґійства А што сосадили якы як
лютовы вправляли на три ґаджету м пшениці не задужы тих былу пшениці
новій ярец овес был ся такій волтіжу подібны до ярсу куль мало
тык делікатнійшу малшу значыну буду Туор іх ной ните сут кумкеі капусты
кортелі як ся зерно называли были тоты чом меся уява до душыме
Яря то было з іміны а то было яри Так но і
по тым як треба было зберати акто Чым то зберали кусили кусами
земню высокє ту підкушали і шум чы ґазды з кусом муты Три
рікы в шнурку привязали назвало катера Ісувал до стіны курс іночыни на
пукіст найдругійшол за ним під берел і робил снопы Оіщы бы я
капера выповідал чувачу і перше записувал а кісятко настата міся то і
щы інчого чыто єст туту ціли сукос аноніму муслухати з кіся але
косиско Названи кісю бо на статут для кісятку вас такы было крыле
при косі то было кісятку зятку номерає чула наро або аскапєра Капера
на тото а кісяты было радо штыри сказакы ракы зли капером Най
тот підберал а пот підберал з плазом был подібний як молотий лину
тот того котры было долгє жыто нутысло на покрытя даху Робило ся
з того кычкы кычками ся покрывало дох ся называло як было короткє
то зновы аксы но тото на покус на покій то і в
дзюдру тому колотит Тото косіл до стіны а тото косив уж на
покій скло за помочом того зогненого кыя той капер то за папера
несло А як ся слапер было з чого чым ся вязало но
бы довязало ся абуло жыдна сулума А ето а не но то
березовы з берегы різали такы дві чефіркы складало ся ту звязувало ся
ту бувереслу а повересло тіж могло быти выслово быти зо словоми скручены
дві дві жмені брал скруча візувало ся пувереслу Звызе то о заякы
візно молодо дразняты влозах візу значы мов драбины мов підперты люшнями тому
кулеса были волосы были переваны деревяны він рівно іхал деревяню осіб і
оддивал таку хомі А по дышы слова є Гощып што буду Ощып
то Придышлю і то быж уж задня тіліга была спереню там врощып
в Люці а сничці придышли ся на зниці зниці то были придыш
а тота дошка під сподом спідлярка А колеса якы близшого коли то
были деревяны тілько з тым же были луты ріжному бруком А чым
ся на вафір привязува авсовс Так І повідате же кіны звозили таґату
альбо так самы молотили то ді молотили молотили на ті як бы
выходило одулому долгу зо ся долга суман то треба умутити ціпанті бы
то было кіт складали ся зручкы і збійня Підлучене было з шкуряном
чыкло залісом но назыла ся Капиця Тавы скурни брав і бідия жыту
на вуйску На пойску были маровийско А ся добра пойско а тото
што на чым ся было мало таку назву то Клеписко ну лем
то боізко но Але была так повідал ся же на клеписку чы
назварина боіз Добрі а короткы зерно Аборотєн вымотило ся машыном О машыны
Тупала то зубатка коло мога зубы там бубен в телі крутил ся
тоту землю там бралы буде они то было крутили і руками пізнійше
весбули тужы што мали кєрати о і тягнул котры щастю звернут чапощы
но будем зелено тыкам минкувало ся бо влину мо вітры в середині
моситий чыстіву выдганяло полову згідно тоты колоскы то называли ся скружкы ішли
на бік на половайфы А потім знашу ішло номлинец Буд два повіт
інчого Лец інчы будучы был камі єден в куті в джереві в
сатині камі юґруві він там мал такій тоті спіц І другій камін
на тім был залужений Іту крутий усе запомому жек і кыйвы млинчаркы
ту крутів а обік того было выдумане ямко всыпували зерной жменю метал
і крутів то одділяло Зачы долгу терло значыт зыкамені терлино ам інакше
бы ся зомет або чунавно звали ту ґнинец Но уз то самурноты
за чужурну то выц украіньску журна То была якому та спосіб выразовы
зрозу автитлюват же тлювал туж безмлині для вусти Думлина і в млині
він трудили петлювали Пізеты што спизовий хліб а єй тошто Нирвали вас
варили то звану дурнику тив Замішко лемішко А цы чыро чыр буде
не вказів на неворили чыр Вас ба само замішка повідали а то
заміштом На твойо зомішка уж выказувате Анґліщыном умкулотом чыр А наприклад мастиво
такы мастивы тіж любила тоскєтлюваный мукыты писуваны мукыту на молоці на кілька
тых ден мішали хлопылок креяли сувнину ци шкларками мастиву Добрі а Хто
сме о тым повідали А потім іщы бояш ся омолотило вшытко высам
іщы іщы было треба было зробити Но то гє ся умулотиву но
то залег ну з озерном то бы в фокі сыпали до сусіда
Скрыня была стояла называла ся сусід Сусі Мусілы были чытати лады на
дні чота влада то была скриня меншын давну ту люде в тых
владах тримали увраня То была влада на новахы і лада на верну
Така сама кто обыл дотало на убраня было такых гарты з любленых
малювано часами не розхами А што то малю Но ту зуляря были
такы зуляря робил ту Я ся він репомнул варну щы до пеца
дойшла давно Чи ліпили дачым ч абу пец дархі чымлю чымалювали тірива
ліпили дереві білили мали та бриґы мали даждоний горниц там была така
сила глины і то называл ся за білянкы і том глином білили
Хыжу перевально давну тіж там піл а в пізнійшу часа уж мали
вам На такту зну Леґен буд ці зліпаный леном Лепленків кєд лем
повітле Допри дай єм сидривного дозбыня малюваный ци од хыжы скоро І
знате як круты были будуваны хыжы од самого початку чы тіж малы
фундаменты ту фундамент было но перевану было стіны з дерева тота фундаментів
они не робили тілько поставили штырі угла штырі камені і на тім
будували хыбу деревля а потім підкладали Камені камені дав буде знал і
тоту будову підкладали камені погір фундаменты збудували але не было вкупували дівота
взяли щырі камені на угло поставили выш вырівнали і будували потім підкладали
тоты камені А то дерево якоси ся называл валь як жвай жвай
вай а перша белька тота од земли намала якысу свою мазку видіти
не памятнія ту дідо А потым ушо іщы памятат ся кы підволина
была і підволина ту ру перше бето підволи А останю ся комзывал
тоты даше а понима ся іщы з чым да А як роблю
велькєт складали Наугло зарізували угла но іщы были такы діблі такы кількы
верчали в єдну дереву другє і то такій коло то ся называл
жывей Дивит Ни бы де закінчало ся чоту значыт приходили траґеі тзва
Не приходя полава на тото потім плату платла кійкви ной глатиц іначе
рішла як давну ту сулома бышли ґунцы прикрытя было Ну уж остатньо
бы ден чыкыли бляхом чы сушту під бляхы Пладны то были тоты
подолжня прикры то тувского сакуску были кріпны А платкы то были положены
На стіна Натіно ати плату то буде ревожы мушу быти міцнійше глупше
Не то было плату бо для того што приходило тзв Вязарі ці
тото дерева што было плато было звязане дві плоты были то было
вязарі приходні Дойдовигы в Підкріковичу приходила така спілперечка на крікы назыла ся
бан На вальці то так дома гор на барваты хто нас тостанов
То так хыжа А підлога была давно в хыжах Дзону старых но
не было підлогы тілько было убите значыт такы Глину І тоту глину
в суботу знати збіляли Глину збіляли знати жебы была рівна з выту
ґымали глину в горці ташмата чулянка ліску млабіла така сила ся грудило
стріляли ні так она ся выстижы ся так порыла а шіны были
деревями чы тіждячым єльбы деревяны были бы в останю выдаю были іщы
в курных чы не біленкы были і курных але тыстю было залі
Добрі а перевали сме з том хыжом іщыщы оселе напори щы а
ту боты іщы Угадно мною жыя пові неділи дерным уводім выли на
хуполи кумфелі імперію а ту за місяц іздощы сіло сіяли ни одимин
ті А потім з місяци зохнували музи мінуту там Лем сіяли ту
лем ті рывали руками путім Тут лем зны тіс сушыли Молотили туждували
несіня в нього тоты такы якій прайлі был в руці ти ся
било проти голком то потіленіст лебу Русити розтирали гулко в лісовых густах
добрі ся робил літів ліків но інвазиву потім мови гладили тут лем
Потім пряло цілу діву курпі пряли а ого місяці пройдеш ся пяду
на лем было сяде ся тіж ал тота пряду лучні потім мали
ту Прядкы тоты значыли Машыны тоты деревяли рубли прядка була А інча
была прядка до волна інча дола сама тількувана мам перекладніл же де
ся пряву лем чували а на улу мисю в рути А то
бабы в голові робили тавы а хлопы хлопы тіжряли были тату глупы
зопряли а так хлопцы што ничого іщы дорозли переважно в зимі досяни
ґыва рыхтували в зимі нокы літа ішли хлопі А такия шыдмат тулкы
а што сме до той той чужкы Ном як на хто нов
был такых хто лю потрафіло кєд набы дашыли кєрпці То хлопскы глухы
хлопскы выглупы кєк цішыка тішы О памятал парчы Ном так памятам но
наче было Скоро значыт дуж груба збыка выправлены ци ся пусло Най
потім ничувадні значыт Загырол за шыло на чым такым но шлайку дюркы
робіл і ремінцом шыл ладні тот перве назвали ніс пер і потім
завитом приходили кы діркы называли ся то строкы Выділ таку дідустрокы острокы
ся а тото же насы то приходит такій шнурокы то назыло ся
му на наука раподал ся шнуров чемотузок то шнуро шнуро нумотузу ци
снуру моту што давно мотузу сягне тепер муж перешли на тоту слу
шнурок вити бесіда ся змінило бесіда она ся мінят з протягом роців
тоты знаты стары слова запропадає до походят слова Налезати жыш роту з
польского ром намувало ся же дичу Мотузок