Боіско #74 - 19 X 15 - Ewa Cykliniak wspomina
Еп. 74

Боіско #74 - 19 X 15 - Ewa Cykliniak wspomina

Опис епізоду

To archiwalna rozmowa z Ewą Cykliniak z Kunkowej, w której wspomina ona dawne życie we wsi. Opowiada też o tradycyjnych pracach rolnych, zwłaszcza o uprawie i obróbce lnu oraz o codziennych zajęciach mieszkańców.

Боіско #74 - 19 X 2015

Автоматычна транскрипция

Лемкы вышли зо стайні добры дын бесідує Павло Малецкій програм Бойско днес
просиме на другу участ Бесід з архіву проф Олены Дуць Файфер якы
сут результатом досліджынь языковых на Лемковині в роках <unk> днес просиме на
бесіду з паньом Евом Циклиняк З Кумкови сердечні запросу до послуханя Бесідує
нас Ево Церґыняк з Кулкови <unk> років в перзвійным жыла в Кулкові
стелена на захід до якому стала стовыселены Смоля То віс Познаньскє Дарно
Познаньскє і тепер выповернула до Кумковы і вешта далі в Кулкові од
тотого року <unk> Од <unk> року в Кумкові То може бы сме
нам оповіли в такым разі як Ваше село привіло памятате выбіным памня
опамятно было нумерів як хто там мешкал як выглядал як жытя хто
выглядало Нумерів было на днетай дуже на село было велькє Сором нумер
был сорок робів Но як ту повісті Не было такє богате силом
Мато жыли люде лян сіяли зерно сіяли робили колену не труднили ся
ничыма не робили нич не робили перед вином дівков ґаздівку О я
памятам же єм руками тягла в машыні як мы отили ручно Така
машына Была така машына што за четверо тягло дві двоє дєдной стороны
двоє другой Піднійше были уж тераты котры запрігали два коні выділи ся
вколо сама тота машына была што і це тягло руками і то
ся колеса зміняло было легше Млимкы были мыкували дны жытают не Млинец
кыдны жарма так назы Вайда давно те называли млинец а млинок то
єст до зерна котре ся молотило машыном оно ішло з головом зо
вшыткым ся згартало на єдну купу выіздку потім як ся скінчыл му
одтити то ся драло млило І ся обертало Єдно насыркувало другє обертало
і одгартали зерно чысте спере А пабы пашто розвином переважно робили ляйо
а це ся труднили леном Сіяли леру дуже то была дахка робота
колені трагу было засіятирше выдурі траго бо выторгати руками звязати до горсти
Як тоты горсти высхли празяти ся было такі великі камін пральник Не
знате што то сут прайникы Но так было і ся на тот
камін клало горст і ся толпло І тото насіня летіло А тот
лем остало завязаный ті горсти Хіл ся тото насіня попало бо ся
млинкувало на млинку як были сіта такы густы коідало на млинок і
лем летів і та мали такы долгы ополадкы То такє было не
долге так на вітрі тоты тото выплювало але остало чысний Потім творы
лем котрий было толчений Брало ся го най як ся надувало тото
што одпадало всю насіня а той щы іщы не буде зараз была
но насіня то лем ся толхло насіл потім што то остало насіня
лем зостал звязаний в тых самых горщах ся ніго не розвязувало пізнійше
ся брало ішы на поле вечерами місяц світил гарді дівчатиска вышли были
тихо жебы і хлопчыска не чули поішли ім дочаты Як зерно зобрали
на стерен тоты горсти розстеляли та залавами гет такє долгы Він ся
росил Він ся так долго росил аж як пішол на поле як
взял та чухраку Як уж Паздіря одходило то был добре грошеный уж
был білий а як был жолтый то де был грошеный товды ся
ішло на поле зберало ся тод лем вязало ся до горсти ну
другє Браво заберало ся в одломів І ся палило в песу песи
не такы были сте Тепер были такы з капу Великє ся напалило
на пецу гардіся вмело жебы не было угля поте горсти ся так
зграло і ся было полний пец Паре в котрый што вканчыд досередили
деся хлібых но до хыбылого а решта на пец бо песы были
так великы што троє люди впало Но і як Высох тот лем
то бабы рано вставали як на ніч наклали до хлібового пеца полно
то рано вставали завчасу мали такы гладжелиці шо стала владервяна гладжелиця Ту
стримала але то не фа ціла горст тылко ефо полов полустка піл
горсты І ся голадило І тото паздєря лекіло то ся называло паздєня
а туло старов под лен Як ся погладило вшытко то ся вязало
Такы пілкопкы тридце Было тых так вкручали си вязали такы пілкопкы торлены
Выгланы чысти Потім ся брало чільт То была така дошта подолгу стача
ту было кругле і таке набиты колкы як єс першы раз чесало
ся то были клотят называны то было на мотузы другє то был
фачыскы то ся робило тото групше полотно на Сподній патисле а третє
то ся робило такы єлер люд бы такє котры ся світил так
было добрі прясти бо і люд бы такій чыстицьок То ся робило
зняне такє тонькє полотной потім тото было оче сале зимом бабы пряли
де некотры пряли верепенами а де некотры мали вісткы Вычыка Уска повідач
бы за спокій будне А од пакісли пакісного шыли спорні а зле
зленаного шыли триляла а з твойці вают сподіном магавты магавкы Доєст з
того потім дня голо такє тонькє пыстарала блюзкы бо то не было
так дяч тепер жы по спілниці ся спрыло віскувам державы Ага но
то ся пряло на віска Як ся пряло на вісках ци на
веретени я не пряла на веретелі Бо мы мали віскы Тусанє любов
Такій мал го догнескы то єст доловны с єст другє колітко то
єст сам тот влозок але має великє колесо то пяде лем а
збоку єст тає мале колітко і пульку пересула Ідає же другій Тот
шнурок котрий тягне дає вкоротіл і товды пряде ся лом А потім
як ся напряло полну шпультку того было мотовило то было зроблене таке
долгого кыя потім ту было так і так Тото ся низкы зо
буркы мытало мотало ся ся робило пасма ся вязало треба однати ями
горобли Нищы лем трепат дале тиопо Ной як сме мотали намотали сме
то ся вязало по <unk> ниток то были ся называли пасма те
пас фем ся навязало Як ся навязало та гінні намотало на тото
мотовило то ся знимало змотовила І ся так обертали і робили ся
піторакы піторак над называ І ся наробило тых зміли пакісны і ляны
Потім мы не робили дом мы везли за ґорлиці Там до шальовой
ци де ти до ужной в каждым разі там робили І там
выробили в кулот Робили пакісне і льнями пакісне было рубе Во тото
як ся мотало квіто ракы по найперше ся впряло патіс фатісткы то
выходили групше ниткы То были ниткы грубше то выході она групше по
котрий остало лем тот такій чыстий сок лем Чого робили няне то
было осібне Не давали мы там робити а нам зробили тото полотно
привезли І мылили гід Тот лем ворожы діло што готови ци проґути
а то было шаре то было шаре або платинко а рікы пристарали
тоте полотна так шіст такых долгых Ітра было як было сонце ци
ляти зрідкы воду горцом по тім полоти і оно выбіляло Але было
долго тиґла потіх не мали в поле роботы то сме брали столец
пакій был зроблены на тырі Ногыма на ріку діся зберало тоторных фаго
на пакы фалды брали єшы дві бабы брали Крайниками єдна цями так
цілу сіло ця выправ і серед полохали і полохали і та воно
тя пань выділило ірте но пан пристарали як оно было в біле
товды сме Так то не был маґєль нарячы ты поісти была така
доща такатрамками І мы то полотно звивали і так пелобили такы были
гарды катулькы І з того робили а найверто ся і продавало в
Ґорлицях Забрала ся до Ґорли і ся передала Было позленом дуже роботы
а з насіня ми робили олідла не дубла новици Такій Теодорко медка
в Новици під лісом він мало ліярдів І там мы дома лем
сушыли мали мы таку ступку зроблену з дерева давно робили грубе дерево
колы добали таку журу То ся называла ступка І ты сухій лем
выслушыли товтли то была так товпли таком кыяньом тій сутці на муку
Як не на товтли той мукы товды ченство до новеці і там
робили олій То был барз добри олі был чысти олі а з
того зыставали так ся называли макухы макух тото што зыстало вызглену то
было такє збите тверде як тали кото ся брало ся дало малых
пелятів Было як выдаче піла той ся дало такє ся зробило чысти
пис із того Зглянул вконец Юрсме скінчыли роботу з ледвом але то
ся бабы барз напряли напряли іх не было Світла електрычного лямпы Світило
ся лямку Ловно ся добрі прияве а давно зловле то не кремплювали
ай днеска Тілько такы были ребеля белечакы зроблены дві дошкы такы з
ґраны то навето такы арчаків Двоє патых ти ся пам метало ловну
а другым ся Наганы де налы одорлиця А ту было ручні дома
кажде си тото зробит а же ниґде вне не ходит Так оно
ся вычыстило світя великійом а было єм запізнане для сутнос дорогы Тотодме
наробили тото давали робити аж до Фолюшы готовы На но над не
робили Над не робили жанны пак же не было такого варфтату же
бы робил є А як існували Шыховацита што займували Бо тераз нахосна
же статішуші робит на єцуют ани палю Знано а чытовы ратифіка Полярино
коаль был сели Коаль был єден А пан не был на шім
сели такым Ходили та же ротаре ефрегори селом та кричали Горці дрітувати
горці дрітувати доходили бо то давно не пагнеска же оддзьорают ся со
шмари але лапали горы дутворы камінна дритували дріто А як горціли желізни
Тамліны і глиняны были глиняны была то были порідкы горці Такы мам
локу але камінны од каміны найвеце бо то была гарба днепа на
етне А одповісти чух <unk> року чытасу туроців ліха ліхал Новый хал
фм рок а потім лежту вшытку назвале хыба і чытато гнады чепело
ліхали <unk> Агатил ту допису і з тіж термовільну черв о пару
родин не дує не дум ся в подал А він ю памятате
Памятам але нас пам не докучыла війна барз У на село гори
медже горами та не было такой дорогы чула єляли тіде сут попы
такі губыл ночули сме і доходили Были брунара руком не была манера
борадны має тых Але не опіз лез за мене евро А діды
на тых васы з вашы та тут бы зо суписом різыка велесотыс
та велесоты В нас то перед вином было мы то такы малы
діти были поприходили до нас Жыды З кім тако нашой хыжы гандлювали
в нас то так тішыло так робили ноі Непаска шыл находжыны людми
для вділ умали тримало ся Не дуже бо гна ся молоко не
давало давно тым од дома але мали сме по штырі коровы Не
купувало ся так як днеска в склепі і у своє вшытко жармах
ся муло То не сучарна змленец тре возерно высушыти на молоти вечер
розчынити на хліб рано треба было стати Завчаснійше жебы на молоти загустити
І смакуло хліб буд здоровий а не в ґазпілкопатян на солодкым вшытку
і нич не вархалит Паруднили ся люде в тільку ґаздівку Жыли тото
што было до абуйсте і якы зварили наприклад якы іли рано сніданя
чы якы ся называло полудено почыня ся по колейчы назува Не было
коли обід рано готовити рано ся стало до часу як мы были
діти мали правыти з коровами і то далеко В гнесках як коросут
коло хыжа давно му мусіли до ліса іти далеко То дале на
місци рану хліба масла молока возмели по доспадком бы ся не продавало
і ся пішло на поле мама зыспали дома тух поле Няньо пішли
в поле То мама готовили рану наготовили не пакы люксусі огнеска пемцяків
попылили з молоком капусты кумпери Обаряли в компери Было здорове ченай мы
ся посходили з поля і товди было обід діли сме раз два
до Поляно обід полуденок тот был полуденок раном был обід рано сніданом
снідана пак то хто там называл обід полуденок Віло ся на полунне
коровы ся здаіло і зайкотамі на вечыр іщы осі но то лю
ся юло хліб до хліба і то была вечерьонь а вечеря Добрі
а оповідште мі іщы тыраз на приклад на велию якый што ся
варило як звычані на свята Ризцянец Ліздя Рує як называли ті свята
до зянці а велька тіха была приходили мы діти малы были бы
ся барз пішыли А язку лю робили але невеличку не таку як
неста Мы то Уж перед навелию то муюж вшытко позносили навет пуран
Зерно жебы мы на річству не ішли твори наготовили єм Яка радіст
была был святый вечер Годна готовило ся готовило ся дванадцет страв А
найліпше то было якшей фудо рікы мати ріку мали близко вшыткы як
мали Сідати Мали сме ся іти мыти найперше сми плякали варили сме
одченаш потім найшли на ріку мыли сме ся Єдно зыставало хыжы мы
вертали а як не ішли долго рідкы ся быти то не брали
коровам хліба щестко няньо ішли до стайні давали корован тот честну і
хліб пішли сме ся мыти мыли сме ся але за дорого вшыткы
варили о чена Терпали дне Зрікы няньо пішли по сіно а мы
почакали на подірти ходили сме домів мама были хыжы то і сме
вшыткы варили понайві на щестя на здоровя на тот новый рік Мама
над де дале дайте по аж зниткы Дякуючу найбі то найди на
щестя божме щастя приноси одпоралізяку